Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Субальпійські хвойні ліси Гендуаншаню (ідентифікатор WWF: PA0509) — палеарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований в горах Гендуаншань на південному заході Китаю.
 Річка Янцзи в [en] | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0509 |
| Межі | Чагарники та луки Південно-Східного Тибету Альпійські хвойні та мішані ліси ущелин Нуцзяну та Ланьцанцзяну Субтропічні вічнозелені ліси Юньнанського плато Хвойні ліси Цюнлайшаню та Міньшаню |
| Площа, км² | 99 291 |
| Країни | КНР, М'янма |
| Охороняється | 11 364 км² (11 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон субальпійських хвойних лісів Гендуаншаню простягається від крайнього сходу Тибетського автономного округу до північного Юньнаню та до західного Сичуаню, переважно на висоті від 2000 до 4000 м над рівнем моря. Він охоплює систему долин, по яким річки стікають з Тибетського плато до тропічних пагорбів Юньнаньського плато. Цими великими річками, що протікають через територію екорегіону, є Янцзи, або Цзіньшацзян, як її називають у верхів'ях, та її притока Ялунцзян, долини яких розділені високими горами [en]. Серед інших річок, що протікають територією регіону, слід відзначити [de], [en] та [en], які є притоками Ялунцзяну. На півдні екорегіону розташоване озеро [en], північніше яких розташовані гори Мяньмяньшань.
На більших висотах, зокрема в горах Шалулішань, екорегіон переходить у чагарники та луки Південно-Східного Тибету, а в долинах на півдні — у субтропічні вічнозелені ліси Юньнанського плато.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є субальпійські хвойні ліси, поширені на висоті від 2800 до 4000 м над рівнем моря. В них переважає один, іноді два види хвойних дерев — тсуґа (Tsuga spp.), ялина (Picea spp.), ялиця (Abies spp.) або модрина (Larix spp.). В нижньому ярусі хвойних лісів ростуть невисокі широколистяні (як вічнозелені, так і листопадні) дерева та великі кущі, зокрема різні види рододендронів (Rhododendron spp.), кленів (Acer spp.), беріз (Betula spp.) та горобини (Sorbus spp.). Хвойні дерева є вищими і водночас ростуть більш розріджено, тоді як широколистяні дерева в нижньому ярусі формують густий намет. В підліску зростають тонкі субальпійські бамбуки [en] (Fargesia spp.) та папороті щитники (Dryopteris spp.). На листках і стеблах бамбуку та в глибокому шарі лісової підстилки, що повільно розкладається, процвітають мохи, лишайники та гриби. В місцях, де протягом вегетаційного періоду часто трапляються тумани, поширена найдовша доліхоуснея (Dolichousnea longissima), папороть, що звисає з гілок та збирає краплі води з туману.
На розподіл різних порід хвойних дерев впливає висота, а також [en], хімічний склад ґрунту та історія пожеж. На найвищих субальпійських схилах, на висоті від 3500 до 4100 м над рівнем моря, поширені ялицеві ліси. Найбільш поширеними видами ялиць в горах Гендуашань є ялиці Джорджа (Abies forrestii var. georgei) та ялиці Делавея (Abies delavayi). Ялинові ліси поширені на висоті від 3100 до 3600 м над рівнем моря, особливо в місцях, де взимку тримається сніг, а влітку спостерігається постійна хмарність. В ялинових лісах, що ростуть в горах на північному заході провінції Юньнань, переважають ліцзянські ялини (Picea likiangensis) та китайські ялини (Picea brachytyla). Там, де ялини та ялиці ростуть поряд, їх легко відрізнити за кольором хвої. Ялини менші і мають блідо-блакитно-зелену хвою, натомість ялиці більші, а їхня хвоя виглядає майже чорною.
На льодовикових моренах та на порушених внаслідок пожежі або зсуву схилах китайські модрини (Larix potaninii) можуть утворювати чисті ранньосукцесійні насадження, які з часом перетворюються у ялицево-модриновий або ялиново-модриновий ліс. Серед рідкісних хвойних дерев, що зустрічаються в лісах регіону, слід відзначити гімалайський тис (Taxus wallichiana) та китайську дуґласію (Pseudotsuga sinensis).
Дуби (Quercus spp.) в регіоні трапляються на більших висотах, ніж в більшості інших місць. На сонячних, сухих субальпійських схилах, на висоті до 3500 м над рівнем моря, а подекуди навіть вище, гостролисті дуби (Quercus aquifolioides) утворюють змішані насадження з ялицями та модринами. Ці вічнозелені дуби мають шкірясте листя з щільним повстяним покривом на нижній поверхні. На цих висотах також зустрічаються інші породи дубів. представлені чагарниками або невисокими деревами. На низьких схилах в сухих долинах поширені дрібнолисті чагарникові зарості, пристосовані до яскравого сонячного світла та сильних вітрів, які щодня дмуть в долинах. В цьому сухому середовищі також процвітають інтродуковані кактуси опунції (Opuntia spp.).
Фауна
Серед рідкісних ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити червону панду (Ailurus fulgens), [en] (Budorcas taxicolor taxicolor), гімалайського серау (Capricornis sumatraensis), китайського горала (Naemorhedus griseus), [en] (Moschus fuscus), [en] (Moschus chrysogaster), індійського замбара (Rusa unicolor), чубатого оленя (Elaphodus cephalophus) та ведмежого макаку (Macaca arctoides). Серед хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити гімалайського ведмедя (Ursus thibetanus), гірського куона (Cuon alpinus), леопарда (Panthera pardus), золотисту котопуму (Catopuma temminckii) та дуже рідкісну димчасту пантеру (Neofelis nebulosa). В горах на заході регіону мешкають майже ендемічні рідкісні юньнанські рінопітеки (Rhinopithecus bieti). Ці мавпи протягом всього року живуть в субальпійських лісах, на висоті до 4700 м над рівнем моря, найвище серед усіх мавп світу. Основою їх раціону є висячі лишайники, а також листя бамбуку та деяких інших рослин.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити жовтогорлого кундика (Tetraophasis szechenyii), [en] (Chrysolophus amherstiae), китайського орябка (Tetrastes sewerzowi), смугастобоку чагарницю (Ianthocincla lunulata), гірську фульвету (Fulvetta striaticollis) та мупінію (Moupinia poecilotis). Серед майже ендемічних птахів, поширених в регіоні, слід відзначити [en] (Crossoptilon crossoptilon), [en] (Lophophorus lhuysii), юннанських повзиків (Sitta yunnanensis), гігантських повзиків (Sitta magna), сичуанських чагарниць (Ianthocincla bieti), китайських кукш (Perisoreus internigrans) та [en] (Psittacula derbiana). На водно-болотних угіддях регіону зимують рідкісні чорношиї журавлі (Grus nigricollis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 11 364 км², або 11 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний геопарк Юйлунсюешань, [en] та [en]. У 2010 році регіон Трьох паралельних річок, який охоплює долини річок Салуїн, Меконг та Янцзи, був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як такий, що підтримує найбільш біорізноманітну та найменш порушену екосистему помірних лісів у світі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Hengduan Mountains subalpine conifer forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Hengduan Mountains Subalpine Conifer Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subalpijski hvojni lisi Genduanshanyu identifikator WWF PA0509 palearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij v gorah Genduanshan na pivdennomu zahodi Kitayu Subalpijski hvojni lisi Genduanshanyu Richka Yanczi v en Ekozona PalearktikaBiom Hvojni lisi pomirnoyi zoniStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0509Mezhi Chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu Alpijski hvojni ta mishani lisi ushelin Nuczyanu ta Lancanczyanu Subtropichni vichnozeleni lisi Yunnanskogo plato Hvojni lisi Cyunlajshanyu ta MinshanyuPlosha km 99 291Krayini KNR M yanmaOhoronyayetsya 11 364 km 11 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Hvojni lisi v gorah en povit Dege Sichuan GeografiyaEkoregion subalpijskih hvojnih lisiv Genduanshanyu prostyagayetsya vid krajnogo shodu Tibetskogo avtonomnogo okrugu do pivnichnogo Yunnanyu ta do zahidnogo Sichuanyu perevazhno na visoti vid 2000 do 4000 m nad rivnem morya Vin ohoplyuye sistemu dolin po yakim richki stikayut z Tibetskogo plato do tropichnih pagorbiv Yunnanskogo plato Cimi velikimi richkami sho protikayut cherez teritoriyu ekoregionu ye Yanczi abo Czinshaczyan yak yiyi nazivayut u verhiv yah ta yiyi pritoka Yalunczyan dolini yakih rozdileni visokimi gorami en Sered inshih richok sho protikayut teritoriyeyu regionu slid vidznachiti de en ta en yaki ye pritokami Yalunczyanu Na pivdni ekoregionu roztashovane ozero en pivnichnishe yakih roztashovani gori Myanmyanshan Na bilshih visotah zokrema v gorah Shalulishan ekoregion perehodit u chagarniki ta luki Pivdenno Shidnogo Tibetu a v dolinah na pivdni u subtropichni vichnozeleni lisi Yunnanskogo plato FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye subalpijski hvojni lisi poshireni na visoti vid 2800 do 4000 m nad rivnem morya V nih perevazhaye odin inodi dva vidi hvojnih derev tsuga Tsuga spp yalina Picea spp yalicya Abies spp abo modrina Larix spp V nizhnomu yarusi hvojnih lisiv rostut nevisoki shirokolistyani yak vichnozeleni tak i listopadni dereva ta veliki kushi zokrema rizni vidi rododendroniv Rhododendron spp kleniv Acer spp beriz Betula spp ta gorobini Sorbus spp Hvojni dereva ye vishimi i vodnochas rostut bilsh rozridzheno todi yak shirokolistyani dereva v nizhnomu yarusi formuyut gustij namet V pidlisku zrostayut tonki subalpijski bambuki en Fargesia spp ta paporoti shitniki Dryopteris spp Na listkah i steblah bambuku ta v glibokomu shari lisovoyi pidstilki sho povilno rozkladayetsya procvitayut mohi lishajniki ta gribi V miscyah de protyagom vegetacijnogo periodu chasto traplyayutsya tumani poshirena najdovsha dolihousneya Dolichousnea longissima paporot sho zvisaye z gilok ta zbiraye krapli vodi z tumanu Na rozpodil riznih porid hvojnih derev vplivaye visota a takozh en himichnij sklad gruntu ta istoriya pozhezh Na najvishih subalpijskih shilah na visoti vid 3500 do 4100 m nad rivnem morya poshireni yalicevi lisi Najbilsh poshirenimi vidami yalic v gorah Genduashan ye yalici Dzhordzha Abies forrestii var georgei ta yalici Delaveya Abies delavayi Yalinovi lisi poshireni na visoti vid 3100 do 3600 m nad rivnem morya osoblivo v miscyah de vzimku trimayetsya snig a vlitku sposterigayetsya postijna hmarnist V yalinovih lisah sho rostut v gorah na pivnichnomu zahodi provinciyi Yunnan perevazhayut liczyanski yalini Picea likiangensis ta kitajski yalini Picea brachytyla Tam de yalini ta yalici rostut poryad yih legko vidrizniti za kolorom hvoyi Yalini menshi i mayut blido blakitno zelenu hvoyu natomist yalici bilshi a yihnya hvoya viglyadaye majzhe chornoyu Na lodovikovih morenah ta na porushenih vnaslidok pozhezhi abo zsuvu shilah kitajski modrini Larix potaninii mozhut utvoryuvati chisti rannosukcesijni nasadzhennya yaki z chasom peretvoryuyutsya u yalicevo modrinovij abo yalinovo modrinovij lis Sered ridkisnih hvojnih derev sho zustrichayutsya v lisah regionu slid vidznachiti gimalajskij tis Taxus wallichiana ta kitajsku duglasiyu Pseudotsuga sinensis Dubi Quercus spp v regioni traplyayutsya na bilshih visotah nizh v bilshosti inshih misc Na sonyachnih suhih subalpijskih shilah na visoti do 3500 m nad rivnem morya a podekudi navit vishe gostrolisti dubi Quercus aquifolioides utvoryuyut zmishani nasadzhennya z yalicyami ta modrinami Ci vichnozeleni dubi mayut shkiryaste listya z shilnim povstyanim pokrivom na nizhnij poverhni Na cih visotah takozh zustrichayutsya inshi porodi dubiv predstavleni chagarnikami abo nevisokimi derevami Na nizkih shilah v suhih dolinah poshireni dribnolisti chagarnikovi zarosti pristosovani do yaskravogo sonyachnogo svitla ta silnih vitriv yaki shodnya dmut v dolinah V comu suhomu seredovishi takozh procvitayut introdukovani kaktusi opunciyi Opuntia spp FaunaSered ridkisnih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti chervonu pandu Ailurus fulgens en Budorcas taxicolor taxicolor gimalajskogo serau Capricornis sumatraensis kitajskogo gorala Naemorhedus griseus en Moschus fuscus en Moschus chrysogaster indijskogo zambara Rusa unicolor chubatogo olenya Elaphodus cephalophus ta vedmezhogo makaku Macaca arctoides Sered hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti gimalajskogo vedmedya Ursus thibetanus girskogo kuona Cuon alpinus leoparda Panthera pardus zolotistu kotopumu Catopuma temminckii ta duzhe ridkisnu dimchastu panteru Neofelis nebulosa V gorah na zahodi regionu meshkayut majzhe endemichni ridkisni yunnanski rinopiteki Rhinopithecus bieti Ci mavpi protyagom vsogo roku zhivut v subalpijskih lisah na visoti do 4700 m nad rivnem morya najvishe sered usih mavp svitu Osnovoyu yih racionu ye visyachi lishajniki a takozh listya bambuku ta deyakih inshih roslin Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti zhovtogorlogo kundika Tetraophasis szechenyii en Chrysolophus amherstiae kitajskogo oryabka Tetrastes sewerzowi smugastoboku chagarnicyu Ianthocincla lunulata girsku fulvetu Fulvetta striaticollis ta mupiniyu Moupinia poecilotis Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti en Crossoptilon crossoptilon en Lophophorus lhuysii yunnanskih povzikiv Sitta yunnanensis gigantskih povzikiv Sitta magna sichuanskih chagarnic Ianthocincla bieti kitajskih kuksh Perisoreus internigrans ta en Psittacula derbiana Na vodno bolotnih ugiddyah regionu zimuyut ridkisni chornoshiyi zhuravli Grus nigricollis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 11 364 km abo 11 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij geopark Yujlunsyueshan en ta en U 2010 roci region Troh paralelnih richok yakij ohoplyuye dolini richok Saluyin Mekong ta Yanczi buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO yak takij sho pidtrimuye najbilsh bioriznomanitnu ta najmensh porushenu ekosistemu pomirnih lisiv u sviti PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Hengduan Mountains subalpine conifer forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Hengduan Mountains Subalpine Conifer Forests One Earth