Стефкове (пол. Stefkowa) — лемківське село в Польщі, у гміні Вільшаниця Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 653 особи (2011).
Село Церква в Стефковій Координати 49°28′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 22.467° сх. д.Координати: 49°28′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.467° пн. ш. 22.467° сх. д.
Стефкове у Вікісховищі |
Розташування
Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною. Знаходиться на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини.
Історія
Поселення Стефова Воля на волоському праві було згадано 1489 року. Ним володів рід Кмітів гербу Шренява. В середині XVI ст. належала магнатам Стадницьким. Входило до Перемишльської землі Руське воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1890 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалося 159 будинків і 992 мешканці, з них 859 греко-католиків, 73 римо-католики і 60 юдеїв.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Вільшаниця.
На 01.01.1939 в селі було 1450 жителів, з них 1250 українців-грекокатоликів, 130 українців-римокатоликів, 30 поляків і 40 євреїв.
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області село було передане до складу Польщі, а українське населення піддане етноциду. Частина насильно виселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі, а на їх місце поселені поляки.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква
З 1526 року тут існувала церква св. Параскеви. Нову дерев'яну церкву збудували і освятили в 1840 на місці старої. До 1947 р. в селі була парафіяльна греко-католицька церква, яка належала до 1924 р. до Ліського деканату, а надалі — до Устрицького деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців у ході операції «Вісла» церква стояла покинутою до 1953, коли її пристосували під філіальний костел Непорочного Зачаття Діви Марії. Входить до маршруту Шлях дерев'яної архітектури Підкарпатського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 331 | 61 | 227 | 43 |
Жінки | 322 | 59 | 187 | 76 |
Разом | 653 | 120 | 414 | 119 |
Відомі особистості
В селі народилися:
- Клюс Ігор Петрович (* 1943) — український фізик, педагог.
- Роман Гробельський — військовий діяч УПА, поручник, командир сотні .
Пам’ятки
В селі знаходиться курган «Татарська могила», де мав би бути захороненим полеглий татарський хан. При будівництві Першої угорсько-галицької залізниці 1872 р. віднайшли скарб з прикрас бронзової доби.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стефкове
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
- Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
- Stefkowa, wś, pow. liski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 319. (пол.)
Література
- Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
- Przewodnik Bieszczady
- Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 59.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefkove pol Stefkowa lemkivske selo v Polshi u gmini Vilshanicya Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 653 osobi 2011 Selo Stefkove pol Stefkowa Cerkva v Stefkovij Koordinati 49 28 pn sh 22 28 sh d 49 467 pn sh 22 467 sh d 49 467 22 467 Koordinati 49 28 pn sh 22 28 sh d 49 467 pn sh 22 467 sh d 49 467 22 467 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina VilshanicyaPersha zgadka 1489Visota centru 389 mNaselennya 653 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 722Avtomobilnij kod RLSSIMC 0358434GeoNames 758199OSM 2973171 R Gmina Vilshanicya Oficijnij sajt stefkowa euStefkoveStefkove Polsha StefkoveStefkove Pidkarpatske voyevodstvo Stefkove u VikishovishiRoztashuvannyaRoztashovane v pasmi gir Zahidnih Beskidiv nedaleko vid kordonu zi Slovachchinoyu ta Ukrayinoyu Znahoditsya na peretini etnichnih ukrayinskih teritorij Lemkivshini i Bojkivshini Cerkva sv ParaskeviIstoriyaPoselennya Stefova Volya na voloskomu pravi bulo zgadano 1489 roku Nim volodiv rid Kmitiv gerbu Shrenyava V seredini XVI st nalezhala magnatam Stadnickim Vhodilo do Peremishlskoyi zemli Ruske voyevodstva U 1772 1918 rr selo bulo u skladi Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi U 1890 roci selo nalezhalo do Liskogo povitu v seli narahovuvalosya 159 budinkiv i 992 meshkanci z nih 859 greko katolikiv 73 rimo katoliki i 60 yudeyiv U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr vhodilo do skladu gmini Vilshanicya Na 01 01 1939 v seli bulo 1450 zhiteliv z nih 1250 ukrayinciv grekokatolikiv 130 ukrayinciv rimokatolikiv 30 polyakiv i 40 yevreyiv U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhnoyi chastini Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo u skladi povitu vklyuchene do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti Teritoriya vvijshla do skladu utvorenogo 17 01 1940 Liskivskogo rajonu Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami yaki za tri roki okupaciyi vinishili yevreyiv U serpni 1944 roku radyanski vijska znovu ovolodili selom V berezni 1945 roku v ramkah pidgotovki do pidpisannya Radyansko polskogo dogovoru pro derzhavnij kordon zi skladu Drogobickoyi oblasti selo bulo peredane do skladu Polshi a ukrayinske naselennya piddane etnocidu Chastina nasilno viselena na teritoriyu SRSR v 1945 1946 rr Rodini yakim vdalos uniknuti viselennya v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla buli deportovani na ponimecki zemli a na yih misce poseleni polyaki U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Z 1526 roku tut isnuvala cerkva sv Paraskevi Novu derev yanu cerkvu zbuduvali i osvyatili v 1840 na misci staroyi Do 1947 r v seli bula parafiyalna greko katolicka cerkva yaka nalezhala do 1924 r do Liskogo dekanatu a nadali do Ustrickogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi Pislya viselennya ukrayinciv u hodi operaciyi Visla cerkva stoyala pokinutoyu do 1953 koli yiyi pristosuvali pid filialnij kostel Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vhodit do marshrutu Shlyah derev yanoyi arhitekturi Pidkarpatskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 331 61 227 43Zhinki 322 59 187 76Razom 653 120 414 119Vidomi osobistostiV seli narodilisya Klyus Igor Petrovich 1943 ukrayinskij fizik pedagog Roman Grobelskij vijskovij diyach UPA poruchnik komandir sotni Pam yatkiV seli znahoditsya kurgan Tatarska mogila de mav bi buti zahoronenim poleglij tatarskij han Pri budivnictvi Pershoyi ugorsko galickoyi zaliznici 1872 r vidnajshli skarb z prikras bronzovoyi dobi PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stefkove GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 44 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros Hronika za 17 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Akciya VISLA Spisok viselenih sil i mistechok Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 PosilannyaStefkowa ws pow liski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 319 pol LiteraturaArtur Bata Bieszczady w ogniu Rzeszow 1987 Przewodnik Bieszczady Stanislaw Krycinski Cerkwie w Bieszczadach Pruszkow 2005 s 58 59