Старе місто — історична місцевість Житомира.
Старе місто Житомир | ||
Загальна інформація | ||
---|---|---|
Країна | Україна | |
Район | Корольовський район, Богунський район | |
Адмінодиниця | Житомир | |
Поштовий індекс | 10014, 10008, 10012, 10030, 10029, 10003, 10002 | |
Головні вулиці | Київська вулиця, Велика Бердичівська вулиця, вулиця Перемоги, Покровська вулиця, вулиця Леха Качинського, вулиця Михайла Грушевського, вулиця Івана Мазепи | |
Історичні відомості
Старим містом вважаються міські квартали, що виникли та забудовані з середини XVIII ст. — до кінця ХІХ ст. на території тодішнього передмістя Житомира, за межами стародавнього (середньовічного) міста, що розкинулося на Замковій Горі, Охрімовій Горі та . Нові міські квартали сформували як старі шляхи, так і нові вулиці, що виникли протягом другої половини ХІХ ст. внаслідок втілення в життя Генеральних планів 1827 —1852 рр. Місто розвивалося у східному, північному та південному напрямах.
Три напрями орієнтації вуличної системи — північної, східної, південної введено генеральним планом 1827 року. «Скелетом» нової планувальної системи стала стара мережа доріг до приміських сіл, що сформувалася ще у XVIII ст. При всій, на перший погляд, хаотичності, в ній простежувалися риси радіально-відцентрової системи. Від Семінарійської площі (нині ), колишньої околиці, де сформувався новий головний центр міста, брали початок магістральні вулиці: Київська вулиця (дорога на Вереси), Велика Бердичівська вулиця (дорога на Станишівку, Кодню та Бердичів), Велика Чуднівська вулиця (дорога на Чуднів через Павликівку), нині Леха Качинського та (дорога на Вільськ). В той же час, більшість старих вулиць, що являли собою стародавні шляхи від Житомирського замку, перетворилися на звичайні міські вулиці. Так, Мала Бердичівська вулиця стала дублером Великої Бердичівської, а після відкриття нової дороги на Чуднів через Павликівку (Великої Чуднівської), стала її дублером. Згодом перетворення на другорядну зазнала , колишній шлях на Вільськ, яка стала дублером новозбудованої у середині ХІХ ст. ділянки Брест-Литовського поштового шляху — Великої Вільської вулиці (нині вулиця Перемоги). До середини ХІХ ст., відповідно до Генплану, побудовано нову ділянку Санкт-Петербурзької дороги (нині Покровська вулиця). До побудови нової ділянки, дорога на Санкт-Петербург прямувала навпростець від Торговиці (нині ). У середині ХІХ ст. ділянку Санкт-Петербурзької дороги південніше перехрестя з Прохорівською вулицею генпланом скоректовано на південний схід та скеровано до перехрестя з вулицями Київською й Михайлівською.
Генпланом 1827 року в ході проєктування радіально-поперечної структури вулиць міста, передбачалося створення значної кількості поперечних (хордових) вулиць, що перехрещувалися із існуючими головними (радіальними) вулицями Київською, Великою Бердичівською, Старовільською, вздовж яких забудовувалося місто. Вздовж Київської вулиці від до міської межі передбачалося вісім кварталів, утворених поперечними (хордовими) вулицями й Семінарійським майданом, вздовж Великої Бердичівської — дев'ять кварталів, вздовж Старовільської — сім кварталів, а вздовж нинішньої Покровської — шість кварталів й церковно-приходська площа. Передбачалися два бульварні кільця, що огинали місто з півночі, сходу та південного сходу у різних радіусах від Семінарійської площі. Наступними генеральними планами 1845-1855 рр. зменшено кількість поперечних вулиць й, відповідно, кварталів.
Практичне здійснення генерального плану почалось із середини ХІХ ст. з вступом на посаду губернатора . Синельников розгорнув активну діяльність з упорядкування міста.
Саме згідно з Генеральним планом 1853 року розвивалися існуючі вулиці й утворювалися нові упродовж другої половини ХІХ ст. та початку ХХ ст., до більшовицького перевороту.
Насамперед розплановано східну частину міста (землі хутора Сейферта, передмістя Путятинка). Місцевість являла собою заболочену рівнину з густо розкиданими по ній великими та малими озерцями. Для їх засипки та планування місцевості потрібні були значні кошти й час. Роботи проводилися Губернською будівельною комісією під керівництвом інженер-полковника М.Г. Милова, завдяки якому здійснено осушення колишнього Хлугового озера в районі нинішнього Житнього ринку, осушення болотистої місцевості на Путятинці. Перепланування здійснювалось також в районах з існуючою забудовою. Характерною особливістю розвитку тодішньої північної околиці міста (Гончарної Слободи) стало розпланування на її території житлових кварталів правильної форми (близької до прямокутної) зі збереженням старої системи вулиць й провулків Гончарного хутора. Старі вулиці Гончарна, Старогончарна, провулки Гончарний та Будівельний з їх забудовою опинилися всередині нових кварталів, утворених новозбудованими вулицями Небесної Сотні, Хлібною, Князів Острозьких, Лесі Українки, Домбровського, Степана Бандери. Для позначення нових кварталів на півночі міста (в районі колишньої Гончарної Слободи), у тому числі в офіційних документах кінця ХІХ — початку ХХ ст. вживалася назва «Новоє Строєніє» (Нова Забудова).
Протягом середини — кінця ХІХ ст. сформувалася мережа нових вулиць. Характерною особливістю є утворення новими вулицями чітких кварталів форми, близької до прямокутної. Чіткі квартали правильної форми Старого міста оточувала хаотична забудова та вулична система околиць і передмість: Павликівки (з південного заходу), Закам'янки та Мальованки (із заходу), Рудні, Нової Рудні, Кокоричанки та хутора Каракулі (з північного заходу), села Крошня-Чеська (з півночі), хутора Хінчанка та привокзальної частини міста (з північного сходу), Путятинки (у тому числі хуторів Сейферта, Кашперовського, фільварку Кундіч або сучасної Левківки) — зі сходу та південного сходу, Російської Слобідки — з південного сходу.
Станом на початок ХХ ст. новими вулицями з конфігурацією, близькою до Генерального плану 1853 року стали (усі назви наведені нинішні):
- Київська вулиця (нова ділянка від вулиці Князів Острозьких до майдану Згоди — тодішньої межі міста);
- вулиця Бориса Лятошинського;
- ;
- Львівська вулиця;
- вулиця Михайла Грушевського (закінчувалась за вулицею Князів Острозьких);
- вулиця Перемоги (нова ділянка від до майдану Короленка);
- вулиця Небесної Сотні;
- вулиця Івана Кочерги;
- Старий бульвар;
- Пушкінська вулиця (від до вулиці Шевченка);
- вулиця Святослава Ріхтера (до Путятинського майдану);
- вулиця Бориса Тена (до Квіткового провулка);
- Гоголівська вулиця (до Східної вулиці);
- вулиця Степана Бандери;
- Хлібна вулиця;
- Дмитрівська вулиця;
- вулиця Івана Франка;
- вулиця Чорновола;
- вулиця Коцюбинського;
- вулиця Червоного Хреста.
- вулиця Фещенка-Чопівського;
- Шодуарівський провулок;
- Лермонтовська вулиця;
- Синельниківська вулиця;
- вулиця Шевченка (до Східної вулиці);
- ділянки вулиці Князів Острозьких (від вулиці Довженка до Дмитрівської вулиці, від вулиці Бориса Тена до Гоголівської вулиці, від Київської вулиці до вулиці Монтана;
- вулиця Лесі Українки (окремі ділянки вулиці існували раніше);
- вулиця Юрка Тютюнника;
- вулиця Домбровського (до вулиці Івана Мазепи);
- вулиця Миколи Сціборського;
- ділянка Новопівнічної вулиці (від вулиці Перемоги до вулиці Чехова)
- ділянка вулиці Чехова (від Метеорологічного провулка до Новопівнічної вулиці);
- вулиця Івана Мазепи (від вулиці Юрія Вороного до вулиці Михайла Грушевського);
- вулиця Героїв Крут (до Східної вулиці);
- вулиця Довженка (від вулиці Івана Мазепи до Великої Бердичівської вулиці);
- Східна вулиця (від вулиці Корольова до провулка Панаса Саксаганського);
На початку ХХ ст. характерними для старого міста стали невеличкі провулки та проїзди, що починалися з новостворених вулиць та завершувалися, як правило, кутками всередині нових кварталів. Такі провулки названі здебільшого на честь домовласників великих садиб. У таких власників перебували у власності великі ділянки, що займали іноді до половини кварталу чи весь квартал. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. такі власники розпродували свої садиби невеликими ділянками під забудову. Для проїзду до внутрішньоквартальних ділянок створювались провулки, зокрема: Графмана (сучасний провулок Михайла Кудрицького), Казимірського (нині Виноградний), Собіщанського (нині Панаса Саксаганського), Багриновського (наразі Новий), Шпільберга (сучасна назва Парковий), Бржестовського (нині Деревообробний), а також Катюка, Аршеневського, Хржановського, Гурвиця, Вакара (нині безіменні проїзди), Дорфмана (нині 1-й Вільський), Гофманський (Пивоварний), Лісовського (згодом Кашкадаєва, нині не існує).
У період після Другої світової війни у кварталах старого міста відбувалося ущільнення старої забудови. Всередині житлових кварталів, сформованих старими вулицями протягом 1950 — 1960-х рр. з'явилися нові провулки, зокрема, Сонячний, Провіантський, 1-й Шевченківський, Східний, 1-й та 2-й Крошенські, 2-й Сінний, 2-й Житній, провулок Карпенка Карого, Бджолиний тощо.
Протягом 1960 — 1980-х рр. у старих житлових кварталах відбувалося будівництво багатоповерхових житлових та громадських будинків. Значна кількість старої забудови була знесена. Найбільше змінився характер забудови північної частини Старого міста, а саме вулиць Перемоги, Домбровського, Юрка Тютюнника, Лесі Українки, Небесної Сотні, Хлібної, Степана Бандери, Львівської, Михайла Грушевського.
Згідно з повоєнним генеральним планом передбачалася прорізка крізь квартали старої забудови нових проспектів. Один з таких був запланований від майдану Перемоги у напрямку залізничного вокзалу, паралельно вулицям Львівській та Михайла Грушевського. Передбачалося також розширення Московської вулиці (нині Небесної Сотні) до параметрів проспекту шляхом знесення старої забудови вулиці. Проєкт частково втілений в життя на відтинку між вулицями Житній Базар та Михайла Грушевського. У 1970 —1980 рр. крізь Старе місто планувалося прокласти проспект Корольова. Передбачалось, що до 1975 року нова ділянка проспекту мала з'єднувати вулицю Московську з наявною частиною вулиці Корольова, з розширенням останньої до параметрів проспекту до Східного промвузла. Велика кількість старої садибної житлової забудови підлягала знесенню, а старі квартали мали бути розрізані новою магістраллю. В рамках реалізації проєкту збудовані декілька багатоповерхівок в районі перехрестя вулиць Шевченка та Князів Острозьких.
На півдні Старого міста у 1960 — 1980 рр. забудова також ущільнювалась. По вулицях Пушкінській, Фещенка-Чопівського, Червоного Хреста, Чорновола, Коцюбинського, Івана Франка, Шевченка збудовані університетські корпуси, студентські гуртожитки та корпуси обласної лікарні.
Сучасність
Історична малоповерхова забудова Старого міста найбільш зосереджена у східній його частині, в периметрі вулиць Івана Кочерги, Бориса Тена, Хлібної, Гоголівської (південно-східна сторона), Східної, Корольова (північна сторона), Довженка (північно-західна сторона), Святослава Ріхтера (північно-східна сторона). Картографічні джерела здебільшого позначають як Старе місто цю частину міста, а саме вулиці Велику Бердичівську, Івана Кочерги, Івана Франка, Дмитрівську, Героїв Крут, Довженка, частково Шевченка, Святослава Ріхтера, Князів Острозьких.
Назва Старе місто відображена в найменуваннях підприємств та закладів в межах Старого міста. Зокрема, назва закладу громадського харчування по Старому бульвару, магазину продовольчих товарів по вулиці Лермонтовській, а також речовий ринок «Староміський» в районі перетину вулиць Житній Базар, Небесної Сотні, Бориса Тена.
Примітки
- Кошова Г.М., Біла Л.П. (2010). Житомир 1:14 000 План міста. Київ: ДНВП "Картографія". ISBN .
- В. Вдовенко, О. Гомайонов (2011). Атлас автошляхів. Україна. Київ: ДВНП "Картографія". с. 284—285. ISBN .
- Б. Костюк, С. Сидоренко, Н. Шаргородська (2011). Карта міста. Житомир. До кожного будинку 1:10 000. Київ: ПрАТ "Інститут передових технологій".
Джерела
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-084-X.
- Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — .
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- З історії Житомира. Район “Старе місто”
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stare misto istorichna miscevist Zhitomira Stare misto ZhitomirZagalna informaciyaKrayina UkrayinaRajon Korolovskij rajon Bogunskij rajonAdminodinicya ZhitomirPoshtovij indeks 10014 10008 10012 10030 10029 10003 10002Golovni vulici Kiyivska vulicya Velika Berdichivska vulicya vulicya Peremogi Pokrovska vulicya vulicya Leha Kachinskogo vulicya Mihajla Grushevskogo vulicya Ivana MazepiIstorichni vidomostiStarim mistom vvazhayutsya miski kvartali sho vinikli ta zabudovani z seredini XVIII st do kincya HIH st na teritoriyi todishnogo peredmistya Zhitomira za mezhami starodavnogo serednovichnogo mista sho rozkinulosya na Zamkovij Gori Ohrimovij Gori ta Novi miski kvartali sformuvali yak stari shlyahi tak i novi vulici sho vinikli protyagom drugoyi polovini HIH st vnaslidok vtilennya v zhittya Generalnih planiv 1827 1852 rr Misto rozvivalosya u shidnomu pivnichnomu ta pivdennomu napryamah Tri napryami oriyentaciyi vulichnoyi sistemi pivnichnoyi shidnoyi pivdennoyi vvedeno generalnim planom 1827 roku Skeletom novoyi planuvalnoyi sistemi stala stara merezha dorig do primiskih sil sho sformuvalasya she u XVIII st Pri vsij na pershij poglyad haotichnosti v nij prostezhuvalisya risi radialno vidcentrovoyi sistemi Vid Seminarijskoyi ploshi nini kolishnoyi okolici de sformuvavsya novij golovnij centr mista brali pochatok magistralni vulici Kiyivska vulicya doroga na Veresi Velika Berdichivska vulicya doroga na Stanishivku Kodnyu ta Berdichiv Velika Chudnivska vulicya doroga na Chudniv cherez Pavlikivku nini Leha Kachinskogo ta doroga na Vilsk V toj zhe chas bilshist starih vulic sho yavlyali soboyu starodavni shlyahi vid Zhitomirskogo zamku peretvorilisya na zvichajni miski vulici Tak Mala Berdichivska vulicya stala dublerom Velikoyi Berdichivskoyi a pislya vidkrittya novoyi dorogi na Chudniv cherez Pavlikivku Velikoyi Chudnivskoyi stala yiyi dublerom Zgodom peretvorennya na drugoryadnu zaznala kolishnij shlyah na Vilsk yaka stala dublerom novozbudovanoyi u seredini HIH st dilyanki Brest Litovskogo poshtovogo shlyahu Velikoyi Vilskoyi vulici nini vulicya Peremogi Do seredini HIH st vidpovidno do Genplanu pobudovano novu dilyanku Sankt Peterburzkoyi dorogi nini Pokrovska vulicya Do pobudovi novoyi dilyanki doroga na Sankt Peterburg pryamuvala navprostec vid Torgovici nini U seredini HIH st dilyanku Sankt Peterburzkoyi dorogi pivdennishe perehrestya z Prohorivskoyu vuliceyu genplanom skorektovano na pivdennij shid ta skerovano do perehrestya z vulicyami Kiyivskoyu j Mihajlivskoyu Genplanom 1827 roku v hodi proyektuvannya radialno poperechnoyi strukturi vulic mista peredbachalosya stvorennya znachnoyi kilkosti poperechnih hordovih vulic sho perehreshuvalisya iz isnuyuchimi golovnimi radialnimi vulicyami Kiyivskoyu Velikoyu Berdichivskoyu Starovilskoyu vzdovzh yakih zabudovuvalosya misto Vzdovzh Kiyivskoyi vulici vid do miskoyi mezhi peredbachalosya visim kvartaliv utvorenih poperechnimi hordovimi vulicyami j Seminarijskim majdanom vzdovzh Velikoyi Berdichivskoyi dev yat kvartaliv vzdovzh Starovilskoyi sim kvartaliv a vzdovzh ninishnoyi Pokrovskoyi shist kvartaliv j cerkovno prihodska plosha Peredbachalisya dva bulvarni kilcya sho oginali misto z pivnochi shodu ta pivdennogo shodu u riznih radiusah vid Seminarijskoyi ploshi Nastupnimi generalnimi planami 1845 1855 rr zmensheno kilkist poperechnih vulic j vidpovidno kvartaliv Praktichne zdijsnennya generalnogo planu pochalos iz seredini HIH st z vstupom na posadu gubernatora Sinelnikov rozgornuv aktivnu diyalnist z uporyadkuvannya mista Same zgidno z Generalnim planom 1853 roku rozvivalisya isnuyuchi vulici j utvoryuvalisya novi uprodovzh drugoyi polovini HIH st ta pochatku HH st do bilshovickogo perevorotu Nasampered rozplanovano shidnu chastinu mista zemli hutora Sejferta peredmistya Putyatinka Miscevist yavlyala soboyu zabolochenu rivninu z gusto rozkidanimi po nij velikimi ta malimi ozercyami Dlya yih zasipki ta planuvannya miscevosti potribni buli znachni koshti j chas Roboti provodilisya Gubernskoyu budivelnoyu komisiyeyu pid kerivnictvom inzhener polkovnika M G Milova zavdyaki yakomu zdijsneno osushennya kolishnogo Hlugovogo ozera v rajoni ninishnogo Zhitnogo rinku osushennya bolotistoyi miscevosti na Putyatinci Pereplanuvannya zdijsnyuvalos takozh v rajonah z isnuyuchoyu zabudovoyu Harakternoyu osoblivistyu rozvitku todishnoyi pivnichnoyi okolici mista Goncharnoyi Slobodi stalo rozplanuvannya na yiyi teritoriyi zhitlovih kvartaliv pravilnoyi formi blizkoyi do pryamokutnoyi zi zberezhennyam staroyi sistemi vulic j provulkiv Goncharnogo hutora Stari vulici Goncharna Starogoncharna provulki Goncharnij ta Budivelnij z yih zabudovoyu opinilisya vseredini novih kvartaliv utvorenih novozbudovanimi vulicyami Nebesnoyi Sotni Hlibnoyu Knyaziv Ostrozkih Lesi Ukrayinki Dombrovskogo Stepana Banderi Dlya poznachennya novih kvartaliv na pivnochi mista v rajoni kolishnoyi Goncharnoyi Slobodi u tomu chisli v oficijnih dokumentah kincya HIH pochatku HH st vzhivalasya nazva Novoye Stroyeniye Nova Zabudova Protyagom seredini kincya HIH st sformuvalasya merezha novih vulic Harakternoyu osoblivistyu ye utvorennya novimi vulicyami chitkih kvartaliv formi blizkoyi do pryamokutnoyi Chitki kvartali pravilnoyi formi Starogo mista otochuvala haotichna zabudova ta vulichna sistema okolic i peredmist Pavlikivki z pivdennogo zahodu Zakam yanki ta Malovanki iz zahodu Rudni Novoyi Rudni Kokorichanki ta hutora Karakuli z pivnichnogo zahodu sela Kroshnya Cheska z pivnochi hutora Hinchanka ta privokzalnoyi chastini mista z pivnichnogo shodu Putyatinki u tomu chisli hutoriv Sejferta Kashperovskogo filvarku Kundich abo suchasnoyi Levkivki zi shodu ta pivdennogo shodu Rosijskoyi Slobidki z pivdennogo shodu Stanom na pochatok HH st novimi vulicyami z konfiguraciyeyu blizkoyu do Generalnogo planu 1853 roku stali usi nazvi navedeni ninishni Kiyivska vulicya nova dilyanka vid vulici Knyaziv Ostrozkih do majdanu Zgodi todishnoyi mezhi mista vulicya Borisa Lyatoshinskogo Lvivska vulicya vulicya Mihajla Grushevskogo zakinchuvalas za vuliceyu Knyaziv Ostrozkih vulicya Peremogi nova dilyanka vid do majdanu Korolenka vulicya Nebesnoyi Sotni vulicya Ivana Kochergi Starij bulvar Pushkinska vulicya vid do vulici Shevchenka vulicya Svyatoslava Rihtera do Putyatinskogo majdanu vulicya Borisa Tena do Kvitkovogo provulka Gogolivska vulicya do Shidnoyi vulici vulicya Stepana Banderi Hlibna vulicya Dmitrivska vulicya vulicya Ivana Franka vulicya Chornovola vulicya Kocyubinskogo vulicya Chervonogo Hresta vulicya Feshenka Chopivskogo Shoduarivskij provulok Lermontovska vulicya Sinelnikivska vulicya vulicya Shevchenka do Shidnoyi vulici dilyanki vulici Knyaziv Ostrozkih vid vulici Dovzhenka do Dmitrivskoyi vulici vid vulici Borisa Tena do Gogolivskoyi vulici vid Kiyivskoyi vulici do vulici Montana vulicya Lesi Ukrayinki okremi dilyanki vulici isnuvali ranishe vulicya Yurka Tyutyunnika vulicya Dombrovskogo do vulici Ivana Mazepi vulicya Mikoli Sciborskogo dilyanka Novopivnichnoyi vulici vid vulici Peremogi do vulici Chehova dilyanka vulici Chehova vid Meteorologichnogo provulka do Novopivnichnoyi vulici vulicya Ivana Mazepi vid vulici Yuriya Voronogo do vulici Mihajla Grushevskogo vulicya Geroyiv Krut do Shidnoyi vulici vulicya Dovzhenka vid vulici Ivana Mazepi do Velikoyi Berdichivskoyi vulici Shidna vulicya vid vulici Korolova do provulka Panasa Saksaganskogo Na pochatku HH st harakternimi dlya starogo mista stali nevelichki provulki ta proyizdi sho pochinalisya z novostvorenih vulic ta zavershuvalisya yak pravilo kutkami vseredini novih kvartaliv Taki provulki nazvani zdebilshogo na chest domovlasnikiv velikih sadib U takih vlasnikiv perebuvali u vlasnosti veliki dilyanki sho zajmali inodi do polovini kvartalu chi ves kvartal Naprikinci HIH na pochatku HH st taki vlasniki rozproduvali svoyi sadibi nevelikimi dilyankami pid zabudovu Dlya proyizdu do vnutrishnokvartalnih dilyanok stvoryuvalis provulki zokrema Grafmana suchasnij provulok Mihajla Kudrickogo Kazimirskogo nini Vinogradnij Sobishanskogo nini Panasa Saksaganskogo Bagrinovskogo narazi Novij Shpilberga suchasna nazva Parkovij Brzhestovskogo nini Derevoobrobnij a takozh Katyuka Arshenevskogo Hrzhanovskogo Gurvicya Vakara nini bezimenni proyizdi Dorfmana nini 1 j Vilskij Gofmanskij Pivovarnij Lisovskogo zgodom Kashkadayeva nini ne isnuye U period pislya Drugoyi svitovoyi vijni u kvartalah starogo mista vidbuvalosya ushilnennya staroyi zabudovi Vseredini zhitlovih kvartaliv sformovanih starimi vulicyami protyagom 1950 1960 h rr z yavilisya novi provulki zokrema Sonyachnij Proviantskij 1 j Shevchenkivskij Shidnij 1 j ta 2 j Kroshenski 2 j Sinnij 2 j Zhitnij provulok Karpenka Karogo Bdzholinij tosho Protyagom 1960 1980 h rr u starih zhitlovih kvartalah vidbuvalosya budivnictvo bagatopoverhovih zhitlovih ta gromadskih budinkiv Znachna kilkist staroyi zabudovi bula znesena Najbilshe zminivsya harakter zabudovi pivnichnoyi chastini Starogo mista a same vulic Peremogi Dombrovskogo Yurka Tyutyunnika Lesi Ukrayinki Nebesnoyi Sotni Hlibnoyi Stepana Banderi Lvivskoyi Mihajla Grushevskogo Zgidno z povoyennim generalnim planom peredbachalasya prorizka kriz kvartali staroyi zabudovi novih prospektiv Odin z takih buv zaplanovanij vid majdanu Peremogi u napryamku zaliznichnogo vokzalu paralelno vulicyam Lvivskij ta Mihajla Grushevskogo Peredbachalosya takozh rozshirennya Moskovskoyi vulici nini Nebesnoyi Sotni do parametriv prospektu shlyahom znesennya staroyi zabudovi vulici Proyekt chastkovo vtilenij v zhittya na vidtinku mizh vulicyami Zhitnij Bazar ta Mihajla Grushevskogo U 1970 1980 rr kriz Stare misto planuvalosya proklasti prospekt Korolova Peredbachalos sho do 1975 roku nova dilyanka prospektu mala z yednuvati vulicyu Moskovsku z nayavnoyu chastinoyu vulici Korolova z rozshirennyam ostannoyi do parametriv prospektu do Shidnogo promvuzla Velika kilkist staroyi sadibnoyi zhitlovoyi zabudovi pidlyagala znesennyu a stari kvartali mali buti rozrizani novoyu magistrallyu V ramkah realizaciyi proyektu zbudovani dekilka bagatopoverhivok v rajoni perehrestya vulic Shevchenka ta Knyaziv Ostrozkih Na pivdni Starogo mista u 1960 1980 rr zabudova takozh ushilnyuvalas Po vulicyah Pushkinskij Feshenka Chopivskogo Chervonogo Hresta Chornovola Kocyubinskogo Ivana Franka Shevchenka zbudovani universitetski korpusi studentski gurtozhitki ta korpusi oblasnoyi likarni SuchasnistIstorichna malopoverhova zabudova Starogo mista najbilsh zoseredzhena u shidnij jogo chastini v perimetri vulic Ivana Kochergi Borisa Tena Hlibnoyi Gogolivskoyi pivdenno shidna storona Shidnoyi Korolova pivnichna storona Dovzhenka pivnichno zahidna storona Svyatoslava Rihtera pivnichno shidna storona Kartografichni dzherela zdebilshogo poznachayut yak Stare misto cyu chastinu mista a same vulici Veliku Berdichivsku Ivana Kochergi Ivana Franka Dmitrivsku Geroyiv Krut Dovzhenka chastkovo Shevchenka Svyatoslava Rihtera Knyaziv Ostrozkih Nazva Stare misto vidobrazhena v najmenuvannyah pidpriyemstv ta zakladiv v mezhah Starogo mista Zokrema nazva zakladu gromadskogo harchuvannya po Staromu bulvaru magazinu prodovolchih tovariv po vulici Lermontovskij a takozh rechovij rinok Staromiskij v rajoni peretinu vulic Zhitnij Bazar Nebesnoyi Sotni Borisa Tena PrimitkiKoshova G M Bila L P 2010 Zhitomir 1 14 000 Plan mista Kiyiv DNVP Kartografiya ISBN 978 966 475 605 8 V Vdovenko O Gomajonov 2011 Atlas avtoshlyahiv Ukrayina Kiyiv DVNP Kartografiya s 284 285 ISBN 978 966 475 817 5 B Kostyuk S Sidorenko N Shargorodska 2011 Karta mista Zhitomir Do kozhnogo budinku 1 10 000 Kiyiv PrAT Institut peredovih tehnologij DzherelaMokrickij Georgij Pavlovich Vulici Zhitomira Mokrickij Georgij Pavlovich hudozh V Kondratyuk ta in Zhitomir Volin 2007 640 s ilyustr fotogr karti tabl diagr Enciklopediya Zhitomira T 1 ISBN 966 690 084 X Kostricya Mikola Yuhimovich Kondratyuk Ruslan Yurijovich Zhitomir Pidruchna kniga z krayeznavstva Zhitomir Kosenko 2006 464 s il ISBN 966 8123 41 7 Oficijnij geoportal Zhitomirskoyi miskoyi radi z vikoristannyam shariv Topografichnij plan 1 2000 Istorichni plani Adresnij reyestr instrumentu vimiryati vidstan Arhivovano 23 grudnya 2021 u Wayback Machine Z istoriyi Zhitomira Rajon Stare misto