Вулиця Лесі Українки — вулиця в Богунському районі міста Житомира.
вулиця Лесі Українки Україна | |
---|---|
Населений пункт | Житомир |
Місцевість | Рудня, Центр — Сінний ринок |
Район | Богунський район |
Історичні відомості | |
Назва на честь | Леся Українка |
Колишні назви | вулиця Прохорівська, вулиця Дорошенка |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,9 км |
Координати початку | 50°15′53″ пн. ш. 28°38′36″ сх. д. / 50.264917° пн. ш. 28.643417° сх. д. |
Координати | 50°15′53″ пн. ш. 28°39′13″ сх. д. / 50.26497700002777691° пн. ш. 28.65365300002777715° сх. д.Координати: 50°15′53″ пн. ш. 28°39′13″ сх. д. / 50.26497700002777691° пн. ш. 28.65365300002777715° сх. д. |
Координати кінця | 50°15′59″ пн. ш. 28°40′08″ сх. д. / 50.266611° пн. ш. 28.668889° сх. д. |
Поштові індекси | 10003 |
Транспорт | |
Рух | двобічний, чотири смуги |
Покриття | асфальт |
Інфраструктура | |
Забудова | садибна житлова, малоповерхова житлова, багатоповерхова житлова, громадська |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r11717837 ·R |
Мапа | |
Розташування
Вулиця бере початок від глухого кутка західніше вулиці Чехова та закінчується глухим кутком східніше вулиці Хлібної. Довжина 1,9 км. Перетинається з вулицями Чехова, Перемоги, Юрка Тютюнника, Покровською, Небесної Сотні, Хлібною. Виходом до вулиці Лесі Українки завершуються провулки Пивоварний та Сотника Савінського.
Вулиця Лесі Українки починається на Рудні, у мікрорайоні, що має неофіційну назву «Болото», далі пролягає у Старому місті: розділяє центральну частину міста та місцевість «Сінний Ринок». Частина вулиці від Покровської вулиці й далі на схід розташовується у північній частині Старого міста, історична назва якої «Новоє Строєніє» («Нова Будова»).
Забудова
Забудова вулиці змішана: наявні як п'яти — дев'ятиповерхові житлові будинки (1970-ті —1990-ті роки побудови), так і малоповерхові житлові будинки садибного типу, більшість з яких являють собою історичну забудову ХІХ —початку ХХ століть. Найцільніше історична малоповерхова забудова збереглася між вулицями Юрка Тютюнника й Покровською.
Установи
- № 1 — Житомирська районна державна адміністація;
- № 15 — Музична школа № 4;
- № 16 — Поліклініка КП «Лікарня № 2 ім. В. П. Павлусенка» Житомирської міської ради;
- № 17 — Житомирський відділ поліції;
- № 21 — Дошкільний навчальний заклад № 21 «Посмішка»;
- № 71 — ЗОШ № 19.
Історичні відомості
Історія назви
Вулиця відома в 1781 році під назвою Прохорівська. Антропонім виник від імені землевласника Яреми Прохора.
В 1919 році тимчасово мала назву вулиця Дорошенка. З 1929 року називається вулицею Лесі Українки, на честь видатної письменниці Лесі Українки.
Історія формування вулиці
Згідно з мапою міста початку ХІХ ст., вулиця брала початок від шляху на Вільськ (нині це вулиця Перемоги) та завершувалася глухим кутом в районі нинішнього перехрестя з вулицею Юрка Тютюнника. Вздовж вулиці поставали декілька житлових будинки.
Станом на середину ХІХ ст. вулиця забудувалася переважно дерев'яними садибними житловими будинками орієнтовно до нинішнього хлібозаводу № 2, де завершувалася кутком та за допомогою путівця, що пролягав південніше нинішньої вулиці, з'єднувалася з Великою Петербурзькою вулицею (нині Покровська) та Гончарною вулицею.
Генеральним планом 1852 року передбачалося продовження Прохорівської вулиці на схід, до проєктної вулиці Східної. Нову ділянку Прохорівської вулиці мали прокладати крізь існуючі садиби Великої Петербурзької (сучасної Покровської), Гончарної вулиць, землі Гончарного хутора та хутора Хінчанка. Вулиця разом з паралельними та поперечними вулицями мала утворити квартали правильної форми, близької до прямокутної.
У 1860-х роках через землі нащадків Яреми Прохора було прокладено нову ділянку вулиці, що закінчувалась на вулиці Великій Петербурзькій (сучасна вулиця Покровська). У наступні роки прорізана ділянка вулиці між вулицями Великою Петербурзькою та Гончарною. Частина Гончарної вулиці, що прямувала на схід, де зливалася зі Старогончарною вулицею, відійшла до Прохорівської вулиці. Таким чином, Прохорівська вулиця продовжилася до нинішньої Старогончарної вулиці.
До кінця ХІХ ст. дільницю Прохорівської вулиці між нинішніми вулицями Гончарною та Небесної Сотні направлено на північний схід, відповідно до генплану 1852 року. Поступово колишня частина Гончарної вулиці, включена до Прохорівської, зникла в процесі забудови нової (спрямованої на північний схід) ділянки Прохорівської вулиці в районі її перехрестя з Московською вулицею (нині вулиця Небесної Сотні), опинившись в глибині нового кварталу. Прохорівська вулиця завершувалася кутком східніше перехрестя з тодішньою Московською вулицею.
Станом на 1906 рік забудова вулиці сформувалася та представлена здебільшого одно- двоповерховими міщанськими садибами. Вулиця була дещо коротшою, оскільки брала початок кутком між сучасними вулицями Чехова й Перемоги, а завершувалася глухим кутком західніше Хлібної вулиці, не з'єднавшись з нею. Подібна ситуація зберігалася станом на 1940-ві роки.
У 1950-х роках розпочалася забудова кварталів садибними житловими будинками в районі колишнього хутора Хінчанка. Від Східної вулиці у західному напрямку індивідуальними житловими будинками почала забудовуватися нова ділянка вулиці Лесі Українки, трасу якої прокладено згідно з генеральним планом 1852 року. Нова ділянка вулиці сформувалася та забудувалася до тодішньої вулиці Мануїльського. Тоді ж було прорізано вулицю Лесі Українки до Хлібної вулиці та далі на схід. З перспективою об'єднання обох ділянок вулиці Лесі Українки, до вулиці Лесі Українки долучено ділянку колишньої Старогончарної вулиці, між вулицями Шелушкова (нині Князів Острозьких) та Мануїльського (нині Івана Мазепи). Таким чином, вулиця Лесі Українки складалася з двох частин, що були відокремлені одна від одної старою забудовою: перша частина завершувалася кутком за вулицею Хлібною; друга частина брала початок з вулиці Шелушкова та завершувалася перехрестям зі Східною вулицею. Перспектива об'єднати обидві ділянки вулиці зникла внаслідок побудови загальноосвітньої школи № 19 та забудови багатоповерховими будинками вулиці Шелушкова.
З кінця 1960-х років вулиця почала забудовуватися багатоповерховими житловими будинками типових проєктів. Перша багатоповерхівка вулиці — на розі з вулицею Перемоги, побудована до 1968 року. Протягом 1970-х —1980-х рр. багатоповерхова забудова вулиці переважно сформувалася, при чому шляхом знесення історичної садибної забудови.
Впродовж 1958—1996 років початок вулиці (до вулиці Перемоги) був відокремлений та мав назву провулок Лесі Українки. Початок вулиці західніше вулиці Чехова сформувався у 1970-х роках, де було побудовано будівлю райадміністрації, багатоквартирні житлові будинки.
В 1995 році ізольована ділянка вулиці Лесі Українки від основної частини цієї вулиці була виокремлена у два нові топонімічні об'єкти: частина між вулицями Мануїльського та Східною, що розвивалася згідно з генпланом отримала назву вулиця Олени Пчілки. Ділянку, що відносилася колись до Старогончарної вулиці названо провулком Косачів.
У 1996 році будинки провулку Лесі Українки переадресовано до вулиці Лесі Українки. Змінено нумерацію уздовж всієї вулиці.
Примітки
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 128, 332. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN .
- Карты двухверстовки квадрат 30-26. freemap.com.ua. Процитовано 7 листопада 2022.
Джерела
- Геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани».
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : іл., фот., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 633—638. — ISBN 966-690-84-Х.
- Генеральний план міста Житомира. План існуючого використання території. [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Lesi Ukrayinki vulicya v Bogunskomu rajoni mista Zhitomira vulicya Lesi Ukrayinki UkrayinaNaselenij punktZhitomirMiscevistRudnya Centr Sinnij rinokRajonBogunskij rajonIstorichni vidomostiNazva na chestLesya UkrayinkaKolishni nazvivulicya Prohorivska vulicya DoroshenkaZagalni vidomostiProtyazhnist1 9 kmKoordinati pochatku50 15 53 pn sh 28 38 36 sh d 50 264917 pn sh 28 643417 sh d 50 264917 28 643417Koordinati50 15 53 pn sh 28 39 13 sh d 50 26497700002777691 pn sh 28 65365300002777715 sh d 50 26497700002777691 28 65365300002777715 Koordinati 50 15 53 pn sh 28 39 13 sh d 50 26497700002777691 pn sh 28 65365300002777715 sh d 50 26497700002777691 28 65365300002777715Koordinati kincya50 15 59 pn sh 28 40 08 sh d 50 266611 pn sh 28 668889 sh d 50 266611 28 668889Poshtovi indeksi10003TransportRuhdvobichnij chotiri smugiPokrittyaasfaltInfrastrukturaZabudovasadibna zhitlova malopoverhova zhitlova bagatopoverhova zhitlova gromadskaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr11717837 RMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Lesi Ukrayinki RoztashuvannyaVulicya bere pochatok vid gluhogo kutka zahidnishe vulici Chehova ta zakinchuyetsya gluhim kutkom shidnishe vulici Hlibnoyi Dovzhina 1 9 km Peretinayetsya z vulicyami Chehova Peremogi Yurka Tyutyunnika Pokrovskoyu Nebesnoyi Sotni Hlibnoyu Vihodom do vulici Lesi Ukrayinki zavershuyutsya provulki Pivovarnij ta Sotnika Savinskogo Vulicya Lesi Ukrayinki pochinayetsya na Rudni u mikrorajoni sho maye neoficijnu nazvu Boloto dali prolyagaye u Staromu misti rozdilyaye centralnu chastinu mista ta miscevist Sinnij Rinok Chastina vulici vid Pokrovskoyi vulici j dali na shid roztashovuyetsya u pivnichnij chastini Starogo mista istorichna nazva yakoyi Novoye Stroyeniye Nova Budova Zabudova Zabudova vulici zmishana nayavni yak p yati dev yatipoverhovi zhitlovi budinki 1970 ti 1990 ti roki pobudovi tak i malopoverhovi zhitlovi budinki sadibnogo tipu bilshist z yakih yavlyayut soboyu istorichnu zabudovu HIH pochatku HH stolit Najcilnishe istorichna malopoverhova zabudova zbereglasya mizh vulicyami Yurka Tyutyunnika j Pokrovskoyu Ustanovi 1 Zhitomirska rajonna derzhavna administaciya 15 Muzichna shkola 4 16 Poliklinika KP Likarnya 2 im V P Pavlusenka Zhitomirskoyi miskoyi radi 17 Zhitomirskij viddil policiyi 21 Doshkilnij navchalnij zaklad 21 Posmishka 71 ZOSh 19 Istorichni vidomostiIstoriya nazvi Vulicya vidoma v 1781 roci pid nazvoyu Prohorivska Antroponim vinik vid imeni zemlevlasnika Yaremi Prohora V 1919 roci timchasovo mala nazvu vulicya Doroshenka Z 1929 roku nazivayetsya vuliceyu Lesi Ukrayinki na chest vidatnoyi pismennici Lesi Ukrayinki Istoriya formuvannya vulici Zgidno z mapoyu mista pochatku HIH st vulicya brala pochatok vid shlyahu na Vilsk nini ce vulicya Peremogi ta zavershuvalasya gluhim kutom v rajoni ninishnogo perehrestya z vuliceyu Yurka Tyutyunnika Vzdovzh vulici postavali dekilka zhitlovih budinki Stanom na seredinu HIH st vulicya zabuduvalasya perevazhno derev yanimi sadibnimi zhitlovimi budinkami oriyentovno do ninishnogo hlibozavodu 2 de zavershuvalasya kutkom ta za dopomogoyu putivcya sho prolyagav pivdennishe ninishnoyi vulici z yednuvalasya z Velikoyu Peterburzkoyu vuliceyu nini Pokrovska ta Goncharnoyu vuliceyu Generalnim planom 1852 roku peredbachalosya prodovzhennya Prohorivskoyi vulici na shid do proyektnoyi vulici Shidnoyi Novu dilyanku Prohorivskoyi vulici mali prokladati kriz isnuyuchi sadibi Velikoyi Peterburzkoyi suchasnoyi Pokrovskoyi Goncharnoyi vulic zemli Goncharnogo hutora ta hutora Hinchanka Vulicya razom z paralelnimi ta poperechnimi vulicyami mala utvoriti kvartali pravilnoyi formi blizkoyi do pryamokutnoyi U 1860 h rokah cherez zemli nashadkiv Yaremi Prohora bulo prokladeno novu dilyanku vulici sho zakinchuvalas na vulici Velikij Peterburzkij suchasna vulicya Pokrovska U nastupni roki prorizana dilyanka vulici mizh vulicyami Velikoyu Peterburzkoyu ta Goncharnoyu Chastina Goncharnoyi vulici sho pryamuvala na shid de zlivalasya zi Starogoncharnoyu vuliceyu vidijshla do Prohorivskoyi vulici Takim chinom Prohorivska vulicya prodovzhilasya do ninishnoyi Starogoncharnoyi vulici Do kincya HIH st dilnicyu Prohorivskoyi vulici mizh ninishnimi vulicyami Goncharnoyu ta Nebesnoyi Sotni napravleno na pivnichnij shid vidpovidno do genplanu 1852 roku Postupovo kolishnya chastina Goncharnoyi vulici vklyuchena do Prohorivskoyi znikla v procesi zabudovi novoyi spryamovanoyi na pivnichnij shid dilyanki Prohorivskoyi vulici v rajoni yiyi perehrestya z Moskovskoyu vuliceyu nini vulicya Nebesnoyi Sotni opinivshis v glibini novogo kvartalu Prohorivska vulicya zavershuvalasya kutkom shidnishe perehrestya z todishnoyu Moskovskoyu vuliceyu Stanom na 1906 rik zabudova vulici sformuvalasya ta predstavlena zdebilshogo odno dvopoverhovimi mishanskimi sadibami Vulicya bula desho korotshoyu oskilki brala pochatok kutkom mizh suchasnimi vulicyami Chehova j Peremogi a zavershuvalasya gluhim kutkom zahidnishe Hlibnoyi vulici ne z yednavshis z neyu Podibna situaciya zberigalasya stanom na 1940 vi roki U 1950 h rokah rozpochalasya zabudova kvartaliv sadibnimi zhitlovimi budinkami v rajoni kolishnogo hutora Hinchanka Vid Shidnoyi vulici u zahidnomu napryamku individualnimi zhitlovimi budinkami pochala zabudovuvatisya nova dilyanka vulici Lesi Ukrayinki trasu yakoyi prokladeno zgidno z generalnim planom 1852 roku Nova dilyanka vulici sformuvalasya ta zabuduvalasya do todishnoyi vulici Manuyilskogo Todi zh bulo prorizano vulicyu Lesi Ukrayinki do Hlibnoyi vulici ta dali na shid Z perspektivoyu ob yednannya oboh dilyanok vulici Lesi Ukrayinki do vulici Lesi Ukrayinki dolucheno dilyanku kolishnoyi Starogoncharnoyi vulici mizh vulicyami Shelushkova nini Knyaziv Ostrozkih ta Manuyilskogo nini Ivana Mazepi Takim chinom vulicya Lesi Ukrayinki skladalasya z dvoh chastin sho buli vidokremleni odna vid odnoyi staroyu zabudovoyu persha chastina zavershuvalasya kutkom za vuliceyu Hlibnoyu druga chastina brala pochatok z vulici Shelushkova ta zavershuvalasya perehrestyam zi Shidnoyu vuliceyu Perspektiva ob yednati obidvi dilyanki vulici znikla vnaslidok pobudovi zagalnoosvitnoyi shkoli 19 ta zabudovi bagatopoverhovimi budinkami vulici Shelushkova Z kincya 1960 h rokiv vulicya pochala zabudovuvatisya bagatopoverhovimi zhitlovimi budinkami tipovih proyektiv Persha bagatopoverhivka vulici na rozi z vuliceyu Peremogi pobudovana do 1968 roku Protyagom 1970 h 1980 h rr bagatopoverhova zabudova vulici perevazhno sformuvalasya pri chomu shlyahom znesennya istorichnoyi sadibnoyi zabudovi Vprodovzh 1958 1996 rokiv pochatok vulici do vulici Peremogi buv vidokremlenij ta mav nazvu provulok Lesi Ukrayinki Pochatok vulici zahidnishe vulici Chehova sformuvavsya u 1970 h rokah de bulo pobudovano budivlyu rajadministraciyi bagatokvartirni zhitlovi budinki V 1995 roci izolovana dilyanka vulici Lesi Ukrayinki vid osnovnoyi chastini ciyeyi vulici bula viokremlena u dva novi toponimichni ob yekti chastina mizh vulicyami Manuyilskogo ta Shidnoyu sho rozvivalasya zgidno z genplanom otrimala nazvu vulicya Oleni Pchilki Dilyanku sho vidnosilasya kolis do Starogoncharnoyi vulici nazvano provulkom Kosachiv U 1996 roci budinki provulku Lesi Ukrayinki pereadresovano do vulici Lesi Ukrayinki Zmineno numeraciyu uzdovzh vsiyeyi vulici PrimitkiMokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 128 332 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2003 Vsi vulici Zhitomira Topografichnij i toponimichnij dovidnik Zhitomir Volin ISBN 966 690 030 0 Karty dvuhverstovki kvadrat 30 26 freemap com ua Procitovano 7 listopada 2022 DzherelaGeoportal Zhitomirskoyi miskoyi radi z vikoristannyam sharu Istorichni plani Mokrickij Georgij Pavlovich Vulici Zhitomira Mokrickij Georgij Pavlovich hudozh V Kondratyuk ta in Zhitomir Volin 2007 640 s il fot karti tabl diagr Enciklopediya Zhitomira T 1 Bibliogr s 633 638 ISBN 966 690 84 H Generalnij plan mista Zhitomira Plan isnuyuchogo vikoristannya teritoriyi 20 sichnya 2022 u Wayback Machine