Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гоголівська вулиця — вулиця в Корольовському районі Житомира.
Гоголівська вулиця Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Центр, Привокзальний |
| Район | Корольовський |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | Микола Гоголь |
| Колишні назви | Миловська вулиця (до 1901 р.), Саратовська вулиця (1860-ті рр.), Селянська вулиця (1941-1942 рр.) |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2 км |
| Поштові індекси | 10012, 10001 |
| Транспорт | |
| Автобуси | приміські |
| Рух | двосторонній, односторонній від вул. Князів Острозьких у напрямку Хлібної вул. |
| Покриття | асфальт |
| Інфраструктура | |
| Забудова | багатоповерхова житлова, малоповерхова житлова, садибна житлова, громадська |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r10757438 ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
Характеристики
Розташування
Вулиця бере початок з Хлібної вулиці, прямує на північний схід та завершується перехрестям з вулицею Вокзальною. Має перехрестя з вулицями Князів Острозьких, Івана Мазепи, Східною, Добровольчих батальйонів, Івана Сльоти. Від вулиці Гоголівської беруть початок провулки 1-й, 2-й та 3-й Гоголівські, вулиця Академіка Векслера, провулок Академіка Слуцького. Перехрестям з Гоголівською вулицею завершуються провулки: Карпенка-Карого, Квітковий, Крилова, Вокзальний.
Фрагмент вулиці від початку до вулиці Івана Мазепи розташований в центральній частині міста. На схід від вулиці Князів Острозьких вулиця прямує крізь історичну місцевість Путятинку. Від вулиці Івана Мазепи також пролягає у привокзальній частині міста. До Східної вулиці пролягає у розпланованому в ХІХ ст. Старому місті.
Забудова
Переважно забудова представлена житловими будинками малої поверховості, індивідуальними житловими будинками садибного типу (між вулицями Хлібною та Східною — побудови кінця ХІХ — початку ХХ століття та незначна кількість будинків середини ХХ ст.; між вулицями Східною та Вокзальною — середини ХХ століття). В Старому місті (з північної сторони) та в місцевості Вокзал наявні п'яти-, дев'ятиповерхові багатоквартирні житлові будинки (1960 — 1980-х рр. будівництва).
Установи
- Відділення поштового зв'язку № 12 (10012) поштового оператора «Укрпошта» — буд. № 11.
Транспорт
Ділянка вулиці між вулицями Хлібною та Князів Острозьких з одностороннім рухом транспорту у напрямку від вулиці Князів Острозьких до Хлібної вулиці. Вулиця двосмугова.
Історія
Історія назви
Перша назва вулиці — Миловська — протягом другої половини ХІХ століття. Паралельно у документах у 1860-х роках вживалася назва Саратовська. З 1901 року має назву Гоголівська вулиця. В період німецької окупації тимчасово називалася Селянською вулицею.
Історія формування вулиці
Вулиця виникла у другій половині ХІХ століття внаслідок реалізації генерального плану міста, яким передбачалася радіально-відцентрова система планування міста, утворена рядами радіальних та поперечних вулиць, однією з яких передбачалася Гоголівська вулиця. Вулиця запроєктована від існуючої тоді Михайлівської вулиці до проєктної Східної вулиці, де мала проходити міська межа. Проходження вулиці передбачалося крізь чотири квартали та ярмаркову Хлібну площу (нині майдан Житній Ринок), що мала бути влаштована внаслідок осушення заболоченої місцевості.
Станом на середину ХІХ століття на запроєктованій трасі майбутньої Гоголівської вулиці перебували садиби зі значними присадибними ділянками, що знаходилися на ділянці між нинішніми Хлібною вулицею та провулком Карпенка-Карого. Далі до проєктної Східної вулиці розкинулися вільні від забудови земельні угіддя.
До початку ХХ століття вулиця сформувалася згідно з генеральним планом, проте зі значними складнощами, пов'язаними з осушенням заболоченої місцевості, вздовж якої мала пролягати майбутня Гоголівська вулиця. Роботи з осушення місцевості проводилися під керівництвом інженер-полковника М.Г. Милова, в честь якого в другій половині ХІХ століття надано назву новопрокладеній вулиці — Миловська.
Станом на 1879 рік фактично відбулися дві ділянки Миловської вулиці. Перша ділянка побудована між вулицею Михайлівською та Хлібною площею (нині майдан Житній Ринок). Друга ділянка сформувалася від нинішнього провулка Карпенка-Карого (тодішнього проїзду між ділянками), перетинала новозбудовану Міщанську (нині вулиця Івана Мазепи) та завершувалася майже сягнувши проєктної Східної вулиці.
У перші десятиріччя ХХ століття Гоголівська вулиця остаточно сформувалася згідно з генпланом середини ХІХ століття між вулицями Хлібною та Східною. Станом на початок ХХ століття у більшості сформувалася забудова вулиці, представлена, переважно, одноповерховими житловими будинками садибного типу. Як виключення, до середини ХХ століття не забудовувалася ділянка між вулицями Хлібною та Князів Острозьких (з південної сторони вулиці).
Протягом першої половини ХХ століття вулиця продовжувалася східніше проєктної Східної вулиці. Продовженням Гоголівської вулиці до 1957 року був нинішній 1-й Гоголівський провулок, що прямував на південний схід від сформованої згідно з генпланом частини Гоголівської вулиці крізь хутір Сейферта до річки Путятинки.
У 1950-х роках Гоголівську вулицю від новопрокладеної Східної вулиці продовжено на північний схід, у напрямку Вокзальної вулиці. Між нинішніми вулицями Східною та Івана Сльоти Гоголівська вулиця сформувалася упродовж 1950-х років на переважно вільних від забудови землях колишніх приміських хуторів та землеволодінь на берегах річки Путятинки. Гоголівська вулиця з'єдналася з Третьою Привокзальною лінією, що сформувалася на початку ХХ століття між вулицею Вокзальною та Вацківським провулком. У 1950-х роках нова садибна забудова Гоголівської вулиці (будинки №№ 77-99) розділила на дві частини Вацківський провулок, що раніше з'єднував вулиці Київську та Вокзальну. У 1970-х роках Гоголівська вулиця в районі Вокзалу (колишня Третя Привокзальна лінія) почала забудовуватися п'ятиповерховими житловими будинками, зведеними за типовими проєктами. Внаслідок будівництва будинків та облаштування прибудинкових територій зникло закінчення Вацківського провулка.
Протягом 1970-х — 1980-х років сформувалася сучасна забудова північної сторони Гоголівської вулиці у Старому місті, внаслідок знесення старих садиб.
У 1990 році вулиця стала коротшою на квартал у зв'язку з виокремленням її початку, між вулицею Михайлівською й майданом Житній Ринок, в окремий урбанонім — вулицю Бориса Лятошинського. Здійснено переадресацію будинків до нової вулиці в межах кварталу та змінено нумерацію будинків уздовж всієї Гоголівської вулиці.
Примітки
- Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 58. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN .
- Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 430. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN .
- З історії Житомира. Район “Старе місто”. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- Карты двухверстовки квадрат 30-26. freemap.com.ua. Процитовано 5 грудня 2022.
- Polona. polona.pl. Процитовано 5 грудня 2022.
Джерела
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [ 23 Грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Генеральний план міста Житомира. План існуючого використання території. [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Житловий фонд міста Житомира [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — .
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-084-X.
- Мокрицький Г.П. Вулиця Бориса Тена: Історико-краєзнавча фоторозповідь. — Житомир: Волинь, 1997. — 24 с. 30 іл. 4 сх. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gogolivska vulicya vulicya v Korolovskomu rajoni Zhitomira Gogolivska vulicya UkrayinaNaselenij punktZhitomirMiscevistCentr PrivokzalnijRajonKorolovskijIstorichni vidomostiNazva na chestMikola GogolKolishni nazviMilovska vulicya do 1901 r Saratovska vulicya 1860 ti rr Selyanska vulicya 1941 1942 rr Zagalni vidomostiProtyazhnist2 kmPoshtovi indeksi10012 10001TransportAvtobusiprimiskiRuhdvostoronnij odnostoronnij vid vul Knyaziv Ostrozkih u napryamku Hlibnoyi vul PokrittyaasfaltInfrastrukturaZabudovabagatopoverhova zhitlova malopoverhova zhitlova sadibna zhitlova gromadskaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr10757438 2692156 R Zhitomir MapaHarakteristikiRoztashuvannya Vulicya bere pochatok z Hlibnoyi vulici pryamuye na pivnichnij shid ta zavershuyetsya perehrestyam z vuliceyu Vokzalnoyu Maye perehrestya z vulicyami Knyaziv Ostrozkih Ivana Mazepi Shidnoyu Dobrovolchih bataljoniv Ivana Sloti Vid vulici Gogolivskoyi berut pochatok provulki 1 j 2 j ta 3 j Gogolivski vulicya Akademika Vekslera provulok Akademika Sluckogo Perehrestyam z Gogolivskoyu vuliceyu zavershuyutsya provulki Karpenka Karogo Kvitkovij Krilova Vokzalnij Fragment vulici vid pochatku do vulici Ivana Mazepi roztashovanij v centralnij chastini mista Na shid vid vulici Knyaziv Ostrozkih vulicya pryamuye kriz istorichnu miscevist Putyatinku Vid vulici Ivana Mazepi takozh prolyagaye u privokzalnij chastini mista Do Shidnoyi vulici prolyagaye u rozplanovanomu v HIH st Staromu misti Zabudova Perevazhno zabudova predstavlena zhitlovimi budinkami maloyi poverhovosti individualnimi zhitlovimi budinkami sadibnogo tipu mizh vulicyami Hlibnoyu ta Shidnoyu pobudovi kincya HIH pochatku HH stolittya ta neznachna kilkist budinkiv seredini HH st mizh vulicyami Shidnoyu ta Vokzalnoyu seredini HH stolittya V Staromu misti z pivnichnoyi storoni ta v miscevosti Vokzal nayavni p yati dev yatipoverhovi bagatokvartirni zhitlovi budinki 1960 1980 h rr budivnictva Ustanovi Viddilennya poshtovogo zv yazku 12 10012 poshtovogo operatora Ukrposhta bud 11 Transport Dilyanka vulici mizh vulicyami Hlibnoyu ta Knyaziv Ostrozkih z odnostoronnim ruhom transportu u napryamku vid vulici Knyaziv Ostrozkih do Hlibnoyi vulici Vulicya dvosmugova IstoriyaIstoriya nazvi Persha nazva vulici Milovska protyagom drugoyi polovini HIH stolittya Paralelno u dokumentah u 1860 h rokah vzhivalasya nazva Saratovska Z 1901 roku maye nazvu Gogolivska vulicya V period nimeckoyi okupaciyi timchasovo nazivalasya Selyanskoyu vuliceyu Istoriya formuvannya vulici Vulicya vinikla u drugij polovini HIH stolittya vnaslidok realizaciyi generalnogo planu mista yakim peredbachalasya radialno vidcentrova sistema planuvannya mista utvorena ryadami radialnih ta poperechnih vulic odniyeyu z yakih peredbachalasya Gogolivska vulicya Vulicya zaproyektovana vid isnuyuchoyi todi Mihajlivskoyi vulici do proyektnoyi Shidnoyi vulici de mala prohoditi miska mezha Prohodzhennya vulici peredbachalosya kriz chotiri kvartali ta yarmarkovu Hlibnu ploshu nini majdan Zhitnij Rinok sho mala buti vlashtovana vnaslidok osushennya zabolochenoyi miscevosti Stanom na seredinu HIH stolittya na zaproyektovanij trasi majbutnoyi Gogolivskoyi vulici perebuvali sadibi zi znachnimi prisadibnimi dilyankami sho znahodilisya na dilyanci mizh ninishnimi Hlibnoyu vuliceyu ta provulkom Karpenka Karogo Dali do proyektnoyi Shidnoyi vulici rozkinulisya vilni vid zabudovi zemelni ugiddya Do pochatku HH stolittya vulicya sformuvalasya zgidno z generalnim planom prote zi znachnimi skladnoshami pov yazanimi z osushennyam zabolochenoyi miscevosti vzdovzh yakoyi mala prolyagati majbutnya Gogolivska vulicya Roboti z osushennya miscevosti provodilisya pid kerivnictvom inzhener polkovnika M G Milova v chest yakogo v drugij polovini HIH stolittya nadano nazvu novoprokladenij vulici Milovska Stanom na 1879 rik faktichno vidbulisya dvi dilyanki Milovskoyi vulici Persha dilyanka pobudovana mizh vuliceyu Mihajlivskoyu ta Hlibnoyu plosheyu nini majdan Zhitnij Rinok Druga dilyanka sformuvalasya vid ninishnogo provulka Karpenka Karogo todishnogo proyizdu mizh dilyankami peretinala novozbudovanu Mishansku nini vulicya Ivana Mazepi ta zavershuvalasya majzhe syagnuvshi proyektnoyi Shidnoyi vulici U pershi desyatirichchya HH stolittya Gogolivska vulicya ostatochno sformuvalasya zgidno z genplanom seredini HIH stolittya mizh vulicyami Hlibnoyu ta Shidnoyu Stanom na pochatok HH stolittya u bilshosti sformuvalasya zabudova vulici predstavlena perevazhno odnopoverhovimi zhitlovimi budinkami sadibnogo tipu Yak viklyuchennya do seredini HH stolittya ne zabudovuvalasya dilyanka mizh vulicyami Hlibnoyu ta Knyaziv Ostrozkih z pivdennoyi storoni vulici Protyagom pershoyi polovini HH stolittya vulicya prodovzhuvalasya shidnishe proyektnoyi Shidnoyi vulici Prodovzhennyam Gogolivskoyi vulici do 1957 roku buv ninishnij 1 j Gogolivskij provulok sho pryamuvav na pivdennij shid vid sformovanoyi zgidno z genplanom chastini Gogolivskoyi vulici kriz hutir Sejferta do richki Putyatinki U 1950 h rokah Gogolivsku vulicyu vid novoprokladenoyi Shidnoyi vulici prodovzheno na pivnichnij shid u napryamku Vokzalnoyi vulici Mizh ninishnimi vulicyami Shidnoyu ta Ivana Sloti Gogolivska vulicya sformuvalasya uprodovzh 1950 h rokiv na perevazhno vilnih vid zabudovi zemlyah kolishnih primiskih hutoriv ta zemlevolodin na beregah richki Putyatinki Gogolivska vulicya z yednalasya z Tretoyu Privokzalnoyu liniyeyu sho sformuvalasya na pochatku HH stolittya mizh vuliceyu Vokzalnoyu ta Vackivskim provulkom U 1950 h rokah nova sadibna zabudova Gogolivskoyi vulici budinki 77 99 rozdilila na dvi chastini Vackivskij provulok sho ranishe z yednuvav vulici Kiyivsku ta Vokzalnu U 1970 h rokah Gogolivska vulicya v rajoni Vokzalu kolishnya Tretya Privokzalna liniya pochala zabudovuvatisya p yatipoverhovimi zhitlovimi budinkami zvedenimi za tipovimi proyektami Vnaslidok budivnictva budinkiv ta oblashtuvannya pribudinkovih teritorij zniklo zakinchennya Vackivskogo provulka Protyagom 1970 h 1980 h rokiv sformuvalasya suchasna zabudova pivnichnoyi storoni Gogolivskoyi vulici u Staromu misti vnaslidok znesennya starih sadib U 1990 roci vulicya stala korotshoyu na kvartal u zv yazku z viokremlennyam yiyi pochatku mizh vuliceyu Mihajlivskoyu j majdanom Zhitnij Rinok v okremij urbanonim vulicyu Borisa Lyatoshinskogo Zdijsneno pereadresaciyu budinkiv do novoyi vulici v mezhah kvartalu ta zmineno numeraciyu budinkiv uzdovzh vsiyeyi Gogolivskoyi vulici PrimitkiMokrickij G P 2003 Vsi vulici Zhitomira Topografichnij i toponimichnij dovidnik Zhitomir Volin ISBN 966 690 030 0 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 58 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2003 Vsi vulici Zhitomira Topografichnij i toponimichnij dovidnik Zhitomir Volin ISBN 966 690 030 0 Kostricya M Yu Kondratyuk R Yu 2007 Zhitomir Pidruchna kniga z krayeznavstva Zhitomir Kosenko s 430 ISBN 978 966 8123 67 2 Mokrickij G P 2003 Vsi vulici Zhitomira Topografichnij i toponimichnij dovidnik Zhitomir Volin ISBN 966 690 030 0 Z istoriyi Zhitomira Rajon Stare misto www zhitomir info ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Karty dvuhverstovki kvadrat 30 26 freemap com ua Procitovano 5 grudnya 2022 Polona polona pl Procitovano 5 grudnya 2022 DzherelaOficijnij geoportal Zhitomirskoyi miskoyi radi z vikoristannyam shariv Topografichnij plan 1 2000 Istorichni plani Adresnij reyestr instrumentu vimiryati vidstan 23 Grudnya 2021 u Wayback Machine Generalnij plan mista Zhitomira Plan isnuyuchogo vikoristannya teritoriyi 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Zhitlovij fond mista Zhitomira Arhivovano 23 grudnya 2021 u Wayback Machine Kostricya Mikola Yuhimovich Kondratyuk Ruslan Yurijovich Zhitomir Pidruchna kniga z krayeznavstva Zhitomir Kosenko 2006 464 s il ISBN 966 8123 41 7 Mokrickij Georgij Pavlovich Vulici Zhitomira Mokrickij Georgij Pavlovich hudozh V Kondratyuk ta in Zhitomir Volin 2007 640 s ilyustr fotogr karti tabl diagr Enciklopediya Zhitomira T 1 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P Vulicya Borisa Tena Istoriko krayeznavcha fotorozpovid Zhitomir Volin 1997 24 s 30 il 4 sh ISBN 4 86868 032 4