Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Привокзальний місцевість у Богунському та Корольовському районах Житомира привокзальна частина міста Відомий також нефор

Привокзальний (місцевість Житомира)

Привокзальний (місцевість Житомира)

Привокзальний — місцевість у Богунському та Корольовському районах Житомира, привокзальна частина міста. Відомий також неформальний топонім, народна назва місцевості в районі залізничного вокзалу станції Житомир — «Вокзал («На Вокзалі»)».

Привокзальний
Житомир
Загальна інформація
Район Богунський район, Корольовський район
Поштовий індекс 10001, 10012, 10024, 10029, 10030
Головні вулиці Київська вулиця, проспект Незалежності, Вокзальна вулиця, вулиця Вітрука, вулиця Михайла Грушевського, Східна вулиця, вулиця Івана Мазепи
Транспорт
Автобус 7
Тролейбус 1А, 1Б, 2, 3, 4, 7А, 10, 15А

Розташування

Місцевість охоплює урбаноніми та їх забудову, що обмежені: з півночі — вулицею Болгарською, проспектом Незалежності та 1-м Іподромним провулком, зі сходу — залізницею, з півдня — вулицями , Шевченка, Бориса Тена, із заходу — вулицею Івана Мазепи, Тютюновим та Деревообробним провулками, вулицями Князів Острозьких та Східною.

До привокзальної частини міста прилучаються наступні місцевості: зі сходу — завокзальна частина міста, з півдня та південного заходу — Путятинка, із заходу — центральна частина міста, з північного заходу та півночі — північна частина міста.

На теренах привокзальної частини міста також зосереджені наступні історичні місцевості: Гейнчівка (в межах вулиць Київської, Транспортної, Олени Пчілки), частина Путятинки (на південь від Київської вулиці).

Окремо виділяються народні топоніми: «Виставка» — в межах Київської вулиці, 1-го Київського та Вацківського провулків, «Вокзал» — в межах вулиць Київської, Вокзальної, Гоголівської, Івана Сльоти та суміжних з ними кварталів, «  » — в районі вулиць Вітрука, Шевченка, Івана Сльоти, , проїзду Академіка Тутковського.

Історія

До другої половини ХІХ століття місцевість була переважно вільною від забудови. Місцевість перетинала стара поштова дорога на Радомишль, яка протягом другої половини ХІХ — початку ХХ століття була забудована внаслідок перепланування місцевості, окрім її фрагментів, що сформувалися в Деревообробний, Товарно-Вантажний провулки. Від вищевказаного шляху брала початок дорога на Вацків. Нині залишився її фрагмент у вигляді Вацківського провулка.

У першій половині ХІХ століття значна територія на теренах нинішньої привокзальної частини належала родині Гейнчів. Маєток Гейнчів розташовувався у районі сучасних вулиці Олени Пчілки та проїзду Кароля Гейнча. Маєток з поштовою дорогою на Радомишль з'єднував шлях, траєкторія якого частково збігається з нинішнім провулком Художника Канцерова. Надана аптекареві Францу Гейнчу Житомирським магістратом ділянка розташовувалася обабіч дороги на Радомишль, займаючи величезну площу — всю східну частину нинішнього Житомира, сягаючи нинішньої вулиці Сергія Параджанова. Пізніше частина місцевості на теренах нинішньої привокзальної частини міста стала відомою як Гейнчівка (хутір Перша Хінчанка).

На південь від старого поштового шляху на Радомишль у першій половині ХІХ століття зосереджувалося декілька хуторів, зокрема, в районі нинішнього Виноградного провулка, в районі перехрестя нинішніх вулиць Івана Мазепи та Гоголівської, а також хутір Кашперовських (Кашперівка).

У 1850-х роках через місцевість прокладено ділянку Брест-Литовського шосе з напрямку Києва до середмістя Житомира (нині Київська вулиця).

Внаслідок реалізації генерального плану міста середини ХІХ століття, на теренах привокзальної частини міста протягом другої половини ХІХ століття — початку ХХ століття виникли й розвивалися наступні вулиці та їх забудова: поперечна до Київської Міщанська вулиця, а також паралельні до Київської вулиці Гоголівська та Кашперівська, що простяглися до Східної вулиці, проєктної межі міста. Станом на початок ХХ століття запроєктовані генеральним планом радіальні вулиці Іларіонівська (нині Михайла Грушевського), Іванівська (нині Монтана), Прохорівська (нині Олени Пчілки) та поперечна вулиця Східна, вздовж якої також проєктувалася східна межа міста, на місцевості прокладені не були. Наприкінці 1890-х років разом із завершенням будівництва та введенням в дію залізниці «Житомир-Бердичів» разом із залізничною станцією «Житомир», до початку ХХ століття були сформовані 1-а Привокзальна лінія (нині Вокзальна вулиця) та 3-я Привокзальна лінія (нині кінець вулиці Гоголівської).

Станом на початок ХХ століття сформована забудова вулиць Київської, Вокзальної та Гоголівської (зокрема, нинішнього 1-го Гоголівського провулка) в тодішніх межах, провулків Вацківського, Криловського, Лозицького (нині 1-й Київський), Пиржановського (наразі початок вулиці Івана Сльоти), Георгієвського (нині 1-й Мисливський), Шабанова (нині Меблевий). Садиби наявні на теренах хуторів Сейферта (Кашперівка) та Перша Хінчанка. Місцевість в межах нинішніх вулиць Бориса Тена, Шевченка, Івана Сльоти та Вітрука до середини ХХ століття була вільною від забудови заболоченою заміською територією у верхів'ї Малої Путятинки, відомою як Дмитрівське болото.

У 1899 році Київською та Вокзальною вулицями почав курсувати трамвай від середмістя до залізничного вокзалу. З 1914 року трамвай курсував лише до Привокзальної площі, де була збудована нова будівля залізничного вокзалу.

У 1914 році на території колишнього іподрому, до якого вела Іподромна вулиця (нині частина проспекту Незалежності) відкрито Житомирську в'язницю.

У 1923 році розпочала роботу столярно-меблева фабрика «Червоний Профінтерн» на базі колишнього чавунно-літієвого заводу братів Линників, розташованого між нинішніми майданом Згоди та Меблевим провулком. У 1933 році фабрика «Червоний Профінтерн» об'єдналася з Богунським лісозаводом у Житомирський меблевий комбінат.

У 1950-х роках на місці колишнього болота, з якого брала початок річка Мала Путятинка, було споруджено комплекс з основного та допоміжних павільйонів, а також парку зі штучним водоймищем та вхідної групи у вигляді декоративної брами, що разом утворювали Житомирську обласну виставку досягнень народного господарства.

У 1950 — 1960-х роках садибна житлова забудова формувалася на вільних від забудови землях колишнього хутора Перша Хінчанка, обабіч продовжених вулиць Гоголівської та Бориса Тена (між вулицями Східною та Вокзальною), Східної (від провулка Льотчика Крутеня до проспекту Незалежності), Івана Сльоти (до перехрестя з вулицею Бориса Тена), ущільнювалася забудова існуючих меандричних провулків колишнього хутора Кашперовського, навколо якого також утворилася низка нових вулиць та провулків (Добровольчих Батальйонів, Академіка Векслера, Академіка Слуцького).

У 1960-х роках розпочалася забудова місцевості багатоповерховими багатоквартирними житловими будинками за типовими проєктами. Такі будинки першою чергою постали обабіч вулиць Київської, Івана Мазепи та Східної; у 1970-х роках — між вулицями Вокзальною, Бориса Тена, Івана Сльоти й Привокзальним майданом.

У 1962 році Київською вулицею до залізничного вокзалу сконструйовано тролейбусну лінію та 1 травня 1962 року відбувся урочистий запуск тролейбусів за першим маршрутом.

У 1980-х роках на осушеному Дмитрівському болоті збудовано мікрорайон, відомий як «». На території колишньої Житомирської обласної виставки досягнень народного господарства постав ряд 14-поверхових багатоквартирних житлових будинків.

У 2008 році на площах меблевої фабрики відкрито найбільший регіональний торговельно-розважальний центр «Глобал UA».

Примітки

  1. Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN .
  2. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 338. ISBN .
  3. . Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 10 січня 2024.
  4. Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 430. ISBN .
  5. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 337, 338, 396. ISBN .
  6. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 64—65, 274—275. ISBN .
  7. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 41. ISBN .
  8. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 291—292. ISBN .
  9. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 478—479. ISBN .
  10. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 277, 291, 365—366. ISBN .
  11. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 65, 90. ISBN .
  12. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 52—53, 173. ISBN .
  13. Двохверстовий лист Південного поясу № XXXI-26(Левков). Ситуація на 1908-1909рр.
  14. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 344. ISBN .
  15. Мокрицький, Георгій (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. с. 17, 19, 21. ISBN .
  16. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 53. ISBN .
  17. Дубман, Борис. История Житомира. Тюрьма вместо ипподрома.
  18. Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 294. ISBN .
  19. инфо, Живой Журнал. Прогулка по Киевской улице. zhzh.info. Процитовано 9 січня 2024.
  20. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 337. ISBN .
  21. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. ISBN .
  22. Мокрицький Г. П. (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. с. 114, 116, 117. ISBN .
  23. В Житомире открыли самый большой региональный торговый центр «Глобал UA». Вечер закончился фееричным концертом . ФОТОрепортаж. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 30 грудня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Privokzalnij miscevist u Bogunskomu ta Korolovskomu rajonah Zhitomira privokzalna chastina mista Vidomij takozh neformalnij toponim narodna nazva miscevosti v rajoni zaliznichnogo vokzalu stanciyi Zhitomir Vokzal Na Vokzali Privokzalnij ZhitomirZagalna informaciyaRajon Bogunskij rajon Korolovskij rajonPoshtovij indeks 10001 10012 10024 10029 10030Golovni vulici Kiyivska vulicya prospekt Nezalezhnosti Vokzalna vulicya vulicya Vitruka vulicya Mihajla Grushevskogo Shidna vulicya vulicya Ivana MazepiTransportAvtobus 7Trolejbus 1A 1B 2 3 4 7A 10 15ARoztashuvannyaMiscevist ohoplyuye urbanonimi ta yih zabudovu sho obmezheni z pivnochi vuliceyu Bolgarskoyu prospektom Nezalezhnosti ta 1 m Ipodromnim provulkom zi shodu zalizniceyu z pivdnya vulicyami Shevchenka Borisa Tena iz zahodu vuliceyu Ivana Mazepi Tyutyunovim ta Derevoobrobnim provulkami vulicyami Knyaziv Ostrozkih ta Shidnoyu Do privokzalnoyi chastini mista priluchayutsya nastupni miscevosti zi shodu zavokzalna chastina mista z pivdnya ta pivdennogo zahodu Putyatinka iz zahodu centralna chastina mista z pivnichnogo zahodu ta pivnochi pivnichna chastina mista Na terenah privokzalnoyi chastini mista takozh zoseredzheni nastupni istorichni miscevosti Gejnchivka v mezhah vulic Kiyivskoyi Transportnoyi Oleni Pchilki chastina Putyatinki na pivden vid Kiyivskoyi vulici Okremo vidilyayutsya narodni toponimi Vistavka v mezhah Kiyivskoyi vulici 1 go Kiyivskogo ta Vackivskogo provulkiv Vokzal v mezhah vulic Kiyivskoyi Vokzalnoyi Gogolivskoyi Ivana Sloti ta sumizhnih z nimi kvartaliv v rajoni vulic Vitruka Shevchenka Ivana Sloti proyizdu Akademika Tutkovskogo IstoriyaDo drugoyi polovini HIH stolittya miscevist bula perevazhno vilnoyu vid zabudovi Miscevist peretinala stara poshtova doroga na Radomishl yaka protyagom drugoyi polovini HIH pochatku HH stolittya bula zabudovana vnaslidok pereplanuvannya miscevosti okrim yiyi fragmentiv sho sformuvalisya v Derevoobrobnij Tovarno Vantazhnij provulki Vid vishevkazanogo shlyahu brala pochatok doroga na Vackiv Nini zalishivsya yiyi fragment u viglyadi Vackivskogo provulka U pershij polovini HIH stolittya znachna teritoriya na terenah ninishnoyi privokzalnoyi chastini nalezhala rodini Gejnchiv Mayetok Gejnchiv roztashovuvavsya u rajoni suchasnih vulici Oleni Pchilki ta proyizdu Karolya Gejncha Mayetok z poshtovoyu dorogoyu na Radomishl z yednuvav shlyah trayektoriya yakogo chastkovo zbigayetsya z ninishnim provulkom Hudozhnika Kancerova Nadana aptekarevi Francu Gejnchu Zhitomirskim magistratom dilyanka roztashovuvalasya obabich dorogi na Radomishl zajmayuchi velicheznu ploshu vsyu shidnu chastinu ninishnogo Zhitomira syagayuchi ninishnoyi vulici Sergiya Paradzhanova Piznishe chastina miscevosti na terenah ninishnoyi privokzalnoyi chastini mista stala vidomoyu yak Gejnchivka hutir Persha Hinchanka Na pivden vid starogo poshtovogo shlyahu na Radomishl u pershij polovini HIH stolittya zoseredzhuvalosya dekilka hutoriv zokrema v rajoni ninishnogo Vinogradnogo provulka v rajoni perehrestya ninishnih vulic Ivana Mazepi ta Gogolivskoyi a takozh hutir Kashperovskih Kashperivka U 1850 h rokah cherez miscevist prokladeno dilyanku Brest Litovskogo shose z napryamku Kiyeva do seredmistya Zhitomira nini Kiyivska vulicya Vnaslidok realizaciyi generalnogo planu mista seredini HIH stolittya na terenah privokzalnoyi chastini mista protyagom drugoyi polovini HIH stolittya pochatku HH stolittya vinikli j rozvivalisya nastupni vulici ta yih zabudova poperechna do Kiyivskoyi Mishanska vulicya a takozh paralelni do Kiyivskoyi vulici Gogolivska ta Kashperivska sho prostyaglisya do Shidnoyi vulici proyektnoyi mezhi mista Stanom na pochatok HH stolittya zaproyektovani generalnim planom radialni vulici Ilarionivska nini Mihajla Grushevskogo Ivanivska nini Montana Prohorivska nini Oleni Pchilki ta poperechna vulicya Shidna vzdovzh yakoyi takozh proyektuvalasya shidna mezha mista na miscevosti prokladeni ne buli Naprikinci 1890 h rokiv razom iz zavershennyam budivnictva ta vvedennyam v diyu zaliznici Zhitomir Berdichiv razom iz zaliznichnoyu stanciyeyu Zhitomir do pochatku HH stolittya buli sformovani 1 a Privokzalna liniya nini Vokzalna vulicya ta 3 ya Privokzalna liniya nini kinec vulici Gogolivskoyi Stanom na pochatok HH stolittya sformovana zabudova vulic Kiyivskoyi Vokzalnoyi ta Gogolivskoyi zokrema ninishnogo 1 go Gogolivskogo provulka v todishnih mezhah provulkiv Vackivskogo Krilovskogo Lozickogo nini 1 j Kiyivskij Pirzhanovskogo narazi pochatok vulici Ivana Sloti Georgiyevskogo nini 1 j Mislivskij Shabanova nini Meblevij Sadibi nayavni na terenah hutoriv Sejferta Kashperivka ta Persha Hinchanka Miscevist v mezhah ninishnih vulic Borisa Tena Shevchenka Ivana Sloti ta Vitruka do seredini HH stolittya bula vilnoyu vid zabudovi zabolochenoyu zamiskoyu teritoriyeyu u verhiv yi Maloyi Putyatinki vidomoyu yak Dmitrivske boloto U 1899 roci Kiyivskoyu ta Vokzalnoyu vulicyami pochav kursuvati tramvaj vid seredmistya do zaliznichnogo vokzalu Z 1914 roku tramvaj kursuvav lishe do Privokzalnoyi ploshi de bula zbudovana nova budivlya zaliznichnogo vokzalu U 1914 roci na teritoriyi kolishnogo ipodromu do yakogo vela Ipodromna vulicya nini chastina prospektu Nezalezhnosti vidkrito Zhitomirsku v yaznicyu U 1923 roci rozpochala robotu stolyarno mebleva fabrika Chervonij Profintern na bazi kolishnogo chavunno litiyevogo zavodu brativ Linnikiv roztashovanogo mizh ninishnimi majdanom Zgodi ta Meblevim provulkom U 1933 roci fabrika Chervonij Profintern ob yednalasya z Bogunskim lisozavodom u Zhitomirskij meblevij kombinat U 1950 h rokah na misci kolishnogo bolota z yakogo brala pochatok richka Mala Putyatinka bulo sporudzheno kompleks z osnovnogo ta dopomizhnih paviljoniv a takozh parku zi shtuchnim vodojmishem ta vhidnoyi grupi u viglyadi dekorativnoyi brami sho razom utvoryuvali Zhitomirsku oblasnu vistavku dosyagnen narodnogo gospodarstva U 1950 1960 h rokah sadibna zhitlova zabudova formuvalasya na vilnih vid zabudovi zemlyah kolishnogo hutora Persha Hinchanka obabich prodovzhenih vulic Gogolivskoyi ta Borisa Tena mizh vulicyami Shidnoyu ta Vokzalnoyu Shidnoyi vid provulka Lotchika Krutenya do prospektu Nezalezhnosti Ivana Sloti do perehrestya z vuliceyu Borisa Tena ushilnyuvalasya zabudova isnuyuchih meandrichnih provulkiv kolishnogo hutora Kashperovskogo navkolo yakogo takozh utvorilasya nizka novih vulic ta provulkiv Dobrovolchih Bataljoniv Akademika Vekslera Akademika Sluckogo U 1960 h rokah rozpochalasya zabudova miscevosti bagatopoverhovimi bagatokvartirnimi zhitlovimi budinkami za tipovimi proyektami Taki budinki pershoyu chergoyu postali obabich vulic Kiyivskoyi Ivana Mazepi ta Shidnoyi u 1970 h rokah mizh vulicyami Vokzalnoyu Borisa Tena Ivana Sloti j Privokzalnim majdanom U 1962 roci Kiyivskoyu vuliceyu do zaliznichnogo vokzalu skonstrujovano trolejbusnu liniyu ta 1 travnya 1962 roku vidbuvsya urochistij zapusk trolejbusiv za pershim marshrutom U 1980 h rokah na osushenomu Dmitrivskomu boloti zbudovano mikrorajon vidomij yak Na teritoriyi kolishnoyi Zhitomirskoyi oblasnoyi vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva postav ryad 14 poverhovih bagatokvartirnih zhitlovih budinkiv U 2008 roci na ploshah meblevoyi fabriki vidkrito najbilshij regionalnij torgovelno rozvazhalnij centr Global UA PrimitkiMokrickij G P 2003 Vsi vulici Zhitomira Topografichnij i toponimichnij dovidnik Zhitomir Volin ISBN 966 690 030 0 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 338 ISBN 966 690 084 X Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 10 sichnya 2024 Kostricya M Yu Kondratyuk R Yu 2007 Zhitomir Pidruchna kniga z krayeznavstva Zhitomir Kosenko s 430 ISBN 978 966 8123 67 2 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 337 338 396 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 64 65 274 275 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 41 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 291 292 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 478 479 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 277 291 365 366 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 65 90 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 52 53 173 ISBN 966 690 084 X Dvohverstovij list Pivdennogo poyasu XXXI 26 Levkov Situaciya na 1908 1909rr Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 344 ISBN 966 690 084 X Mokrickij Georgij 1999 Zhitomirske tramvajno trolejbusne upravlinnya 100 rokiv tramvajnomu ruhu Zhitomir Volin s 17 19 21 ISBN 966 7390 54 3 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 53 ISBN 966 690 084 X Dubman Boris Istoriya Zhitomira Tyurma vmesto ippodroma Kostricya M Yu Kondratyuk R Yu 2007 Zhitomir Pidruchna kniga z krayeznavstva Zhitomir Kosenko s 294 ISBN 978 966 8123 67 2 info Zhivoj Zhurnal Progulka po Kievskoj ulice zhzh info Procitovano 9 sichnya 2024 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 337 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 1999 Zhitomirske tramvajno trolejbusne upravlinnya 100 rokiv tramvajnomu ruhu Zhitomir Volin s 114 116 117 ISBN 966 7390 54 3 V Zhitomire otkryli samyj bolshoj regionalnyj torgovyj centr Global UA Vecher zakonchilsya feerichnym koncertom FOTOreportazh www zhitomir info ukr Procitovano 30 grudnya 2023

Дата публікації:
Топ