Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стапелія Стапелія велетенська Stapelia gigantea Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Planta

Стапелія

Стапелія
Стапелія
image
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Евдикоти
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Підклас: Айстериди
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Барвінкові (Apocynaceae)
Підродина: Ластівневі (Asclepiadoideae)
Триба: Ceropegieae
Підтриба: Stapeliinae
Рід: Стапелія (Stapelia)
L., 1753
Види

від 40 до 100

Посилання
image Вікісховище: Category:Stapelia
image Віківиди: Stapelia
image EOL: 62572
IPNI: 331981-2
image ITIS: 500566
image NCBI: 52854

Стапелія (Stapelia L.) — рід трав'янистих рослин підродини ластівневих (Asclepiadoideae) родини барвінкових. Рід включає, за різними оцінками, від близько 40 до понад 100 видів.

Назва

image
Квітка
image
Стапелія в природних умовах на півночі району , Мозамбік
image
Кристатна форма стапелії
image
Муха, приваблена запахом гнилого м'яса
image
image
Личинки мух, що вилупилися на квітці стапелії
image
image
image

Рід названий на честь  — голландського лікаря і ботаніка, що жив у 17 столітті.

Загальна біоморфологічна характеристика

Низькорослі багаторічні трав'янисті рослини з м'ясистими, сильно розгалуженими біля основи чотиригранними стеблами, на яких розташовані крупні зубці, утворюють дернини. Грані голі або вкриті м'якими волосками, зелені або червонясті. Товщина стебел варіює від 5 до 50 мм в діаметрі. Листя маленькі, зредуковані до лусочок, швидко опадають. При пошкодженні на зламі або ранці виступає білуватий клейкий сік. Квітки переважно утворюються біля основи молодих пагонів, поодинок або зібрані по кілька, нагадують красиві зірочки. Квітки дуже різноманітні за розміром — від 6 до 400 мм в поперечнику. Квітки мають складну будову. Віночок — п'ятичленний, колесоподібний або широкодзвоникоподібний, пелюстки загострені. Забарвлення квіток строкате, жовте, темно-червоне і буре. Вони вкриті вкриті плямами обо штрихами, борозенками або зморшками, по краях розтащовані різноманітно забарвлені війки або волоски. Зазвичай квітки з'являються на нижній частині стебла і видають неприємний запах тухлого м'яса, що приваблює мух, які є запилювачами. Це пояснюється тим, що у пустелях, де мешкають ці рослини, інших запилювачів: бджіл, метеликів, джмелів немає. Крім того, її коричневі зморшкуваті волосисті пелюстки дуже нагадують шкіру мертвої тварини, що гниє і того ж виділяють тепло, як при справжньому гнитті. Мухи іноді бувають так обдурені квітками цієї рослини, що відкладають яйця навколо м'ясистої корони, переконані, що це буде джерелом їжі для їх личинок, що вилупляться. Але ті приречені на голодну смерть. Квітки лише одного виду цього роду мають запах церковного воску — . Плоди стапелій опушені, іноді містять велику кількість насіння. Насіння має тонкий зовнішній край і жмут волосся, що допомагає йому поширюватися вітром.

Поширення

Поширені в Південній, Південно-Західній та Східній Африці. Стапелії ростуть в посушливих районах тропічної і Південної Африки: в Ботсвані , Зімбабве і особливо в Намібії та ПАР, де росте близько 43 видів. Поза цієї області вони також зустрічаються на півдні Анголи, на півночі Замбії, Малаві та південній центральній частині Мозамбіку.

Екологія

Ростуть на кам'янистих ґрунтах, по схилах гір та поблизу річок, у затінку дерев та чагарників.

Охорона

Один вид стапелії занесений до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи — . Статус — «Найменший ризик».

Культивування

Багато видів стапелій вирощуються у ботанічних садах. Великі колекції цих рослин мають ботанічні сади Амстердамського і Кільського університетів. Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна представлена сімнадцятьма видами і чотирма підвидами.

Однак приватні колекції за обсягом набагато перевершують колекції ботанічних садів. У Швеції, в місті Упсала існує європейський центр любителів стапелій під назвою «Asclepias», в Голландії, в невеликому містечку живе подружжя Пауль і Марі, у кожного з яких є по три власні оранжереї, заповнених виключно стапеліями.

В оранжерейно-кімнатних умовах стапелії утримують разом з кактусами. Стапелії невибагливі, добре зимують в освітлених приміщеннях при температурі повітря +12 С … +14 С. Влітку потребують притінення.

Ґрунт складається з пористої суміші парникової землі, крупного піску і дрібного гравію з невеликим додаванням вапна. В Київському Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна для стапелій використвують землесуміш, що складається з:

  • пісок — 1 частина,
  • листкова земля — 2 частини,
  • дернова земля — 1 частина,
  • торф — 1 частина.

Полив помірний. Рослини дуже чутливі до надмірної вологи. Влітку поливають рясно, восени полив обмежують, взимку утримують майже сухо при температурі 10 — 12 °C. Розмноження: насінням, живцями, діленням куща.

Гете про стапелії

«Найкрасивіші, найжахливіші квіти. У цих химерних створінь міститься начебто набагато більше від розуму і мистецтва, ніж від наївної природи. Ніде у світі рослин не можна знайти такого яскравого протиставлення прекрасного потворному, спокусливого відштовхуючому.», — так визначив стапелії Гете, який випадково познайомився з ними в старому ботанічному саду Лейдена в Голландії, де вони росли у горщиках, підписаних ще Карлом Ліннеєм.

Види

Види роду Stapelia

Див. також

Галерея зображень

Примітки

  1. , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
  2. Stapelia на сайті «Desert-tropicals» [ 2015-01-14 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Flora of Zimbabwe (англ.)
  4. Stapelia gigantea / University of Florida (англ.)
  5. Не просто букашки. — 2-е изд. — СПб.: Гидрометеоиздат, 1994. — 224 с.: ил. ISBN 5—286—01144—6
  6. Стапелии — самые неожиданные растения (рос.)
  7. Stapelia в базі даних «Index to Plant Chromosome Numbers» (IPCN) Міссурійського ботанічного саду [ 2014-01-04 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

  • , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
  • . Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО"Кристалл", 2007. — 208с., ил. — (рос.)
  • STAPELIA Linné, 1754 — Стапелия / Київський сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
  • (рос.)
  • Stapelia на сайті «PlantZAfrica. com» (англ.)
  • Stapelia на сайті «The Succulent Plant Page» (англ.)
  • (24.03.2014). Род стапелия (Stapelia). Украинский сайт о кактусах и кактусоводах. Процитовано 24.12.2017. (рос.)

Література

  • Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — , стор. 83 (рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stapeliya Stapeliya veletenska Stapelia gigantea Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Evdikoti Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Pidklas Ajsteridi Poryadok Tirlichecviti Gentianales Rodina Barvinkovi Apocynaceae Pidrodina Lastivnevi Asclepiadoideae Triba Ceropegieae Pidtriba Stapeliinae Rid Stapeliya Stapelia L 1753 Vidi vid 40 do 100 Posilannya Vikishovishe Category Stapelia Vikividi Stapelia EOL 62572 IPNI 331981 2 ITIS 500566 NCBI 52854 Stapeliya Stapelia L rid trav yanistih roslin pidrodini lastivnevih Asclepiadoideae rodini barvinkovih Rid vklyuchaye za riznimi ocinkami vid blizko 40 do ponad 100 vidiv NazvaKvitka Stapeliya v prirodnih umovah na pivnochi rajonu Mozambik Kristatna forma stapeliyi Muha privablena zapahom gnilogo m yasa Lichinki muh sho vilupilisya na kvitci stapeliyi Rid nazvanij na chest gollandskogo likarya i botanika sho zhiv u 17 stolitti Zagalna biomorfologichna harakteristikaNizkorosli bagatorichni trav yanisti roslini z m yasistimi silno rozgaluzhenimi bilya osnovi chotirigrannimi steblami na yakih roztashovani krupni zubci utvoryuyut dernini Grani goli abo vkriti m yakimi voloskami zeleni abo chervonyasti Tovshina stebel variyuye vid 5 do 50 mm v diametri Listya malenki zredukovani do lusochok shvidko opadayut Pri poshkodzhenni na zlami abo ranci vistupaye biluvatij klejkij sik Kvitki perevazhno utvoryuyutsya bilya osnovi molodih pagoniv poodinok abo zibrani po kilka nagaduyut krasivi zirochki Kvitki duzhe riznomanitni za rozmirom vid 6 do 400 mm v poperechniku Kvitki mayut skladnu budovu Vinochok p yatichlennij kolesopodibnij abo shirokodzvonikopodibnij pelyustki zagostreni Zabarvlennya kvitok strokate zhovte temno chervone i bure Voni vkriti vkriti plyamami obo shtrihami borozenkami abo zmorshkami po krayah roztashovani riznomanitno zabarvleni vijki abo voloski Zazvichaj kvitki z yavlyayutsya na nizhnij chastini stebla i vidayut nepriyemnij zapah tuhlogo m yasa sho privablyuye muh yaki ye zapilyuvachami Ce poyasnyuyetsya tim sho u pustelyah de meshkayut ci roslini inshih zapilyuvachiv bdzhil metelikiv dzhmeliv nemaye Krim togo yiyi korichnevi zmorshkuvati volosisti pelyustki duzhe nagaduyut shkiru mertvoyi tvarini sho gniye i togo zh vidilyayut teplo yak pri spravzhnomu gnitti Muhi inodi buvayut tak obdureni kvitkami ciyeyi roslini sho vidkladayut yajcya navkolo m yasistoyi koroni perekonani sho ce bude dzherelom yizhi dlya yih lichinok sho viluplyatsya Ale ti prirecheni na golodnu smert Kvitki lishe odnogo vidu cogo rodu mayut zapah cerkovnogo vosku Plodi stapelij opusheni inodi mistyat veliku kilkist nasinnya Nasinnya maye tonkij zovnishnij kraj i zhmut volossya sho dopomagaye jomu poshiryuvatisya vitrom PoshirennyaPoshireni v Pivdennij Pivdenno Zahidnij ta Shidnij Africi Stapeliyi rostut v posushlivih rajonah tropichnoyi i Pivdennoyi Afriki v Botsvani Zimbabve i osoblivo v Namibiyi ta PAR de roste blizko 43 vidiv Poza ciyeyi oblasti voni takozh zustrichayutsya na pivdni Angoli na pivnochi Zambiyi Malavi ta pivdennij centralnij chastini Mozambiku EkologiyaRostut na kam yanistih gruntah po shilah gir ta poblizu richok u zatinku derev ta chagarnikiv OhoronaOdin vid stapeliyi zanesenij do Chervonogo Spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi Status Najmenshij rizik KultivuvannyaBagato vidiv stapelij viroshuyutsya u botanichnih sadah Veliki kolekciyi cih roslin mayut botanichni sadi Amsterdamskogo i Kilskogo universitetiv Kolekciya Botanichnogo sadu imeni akademika Oleksandra Fomina predstavlena simnadcyatma vidami i chotirma pidvidami Odnak privatni kolekciyi za obsyagom nabagato perevershuyut kolekciyi botanichnih sadiv U Shveciyi v misti Upsala isnuye yevropejskij centr lyubiteliv stapelij pid nazvoyu Asclepias v Gollandiyi v nevelikomu mistechku zhive podruzhzhya Paul i Mari u kozhnogo z yakih ye po tri vlasni oranzhereyi zapovnenih viklyuchno stapeliyami V oranzherejno kimnatnih umovah stapeliyi utrimuyut razom z kaktusami Stapeliyi nevibaglivi dobre zimuyut v osvitlenih primishennyah pri temperaturi povitrya 12 S 14 S Vlitku potrebuyut pritinennya Grunt skladayetsya z poristoyi sumishi parnikovoyi zemli krupnogo pisku i dribnogo graviyu z nevelikim dodavannyam vapna V Kiyivskomu Botanichnogo sadu imeni akademika Oleksandra Fomina dlya stapelij vikoristvuyut zemlesumish sho skladayetsya z pisok 1 chastina listkova zemlya 2 chastini dernova zemlya 1 chastina torf 1 chastina Poliv pomirnij Roslini duzhe chutlivi do nadmirnoyi vologi Vlitku polivayut ryasno voseni poliv obmezhuyut vzimku utrimuyut majzhe suho pri temperaturi 10 12 C Rozmnozhennya nasinnyam zhivcyami dilennyam kusha Gete pro stapeliyi Najkrasivishi najzhahlivishi kviti U cih himernih stvorin mistitsya nachebto nabagato bilshe vid rozumu i mistectva nizh vid nayivnoyi prirodi Nide u sviti roslin ne mozhna znajti takogo yaskravogo protistavlennya prekrasnogo potvornomu spokuslivogo vidshtovhuyuchomu tak viznachiv stapeliyi Gete yakij vipadkovo poznajomivsya z nimi v staromu botanichnomu sadu Lejdena v Gollandiyi de voni rosli u gorshikah pidpisanih she Karlom Linneyem VidiVidi rodu Stapelia Masson Masson Masson Marloth N E Br Masson Schltr N E Br N E Br Marloth Masson Stapelia gigantea N E Br N E Br Masson Curtis L Dinter N E Br N E Br Jacq N E Br R Br N E Br N E Br ex Hook f Phillips N E Br N E Br N E Br N E Br Masson Haw Masson amp Schltr N E Br N E Br N E Br N E Br Masson Masson C A Luckh N E Br Div takozhSpisok rodiv rodini barvinkoviGalereya zobrazhenStapelia giganteaPrimitki Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Stapelia na sajti Desert tropicals 2015 01 14 u Wayback Machine angl Flora of Zimbabwe angl Stapelia gigantea University of Florida angl Ne prosto bukashki 2 e izd SPb Gidrometeoizdat 1994 224 s il ISBN 5 286 01144 6 Stapelii samye neozhidannye rasteniya ros Stapelia v bazi danih Index to Plant Chromosome Numbers IPCN Missurijskogo botanichnogo sadu 2014 01 04 u Wayback Machine angl Dzherela Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Vse o sukkulentah Sankt Peterburg OOO SZKEO Kristall 2007 208s il ISBN 978 5 9603 0061 2 ros STAPELIA Linne 1754 Stapeliya Kiyivskij sajt pro kaktusi ta kaktusistiv ros ros Stapelia na sajti PlantZAfrica com angl Stapelia na sajti The Succulent Plant Page angl 24 03 2014 Rod stapeliya Stapelia Ukrainskij sajt o kaktusah i kaktusovodah Procitovano 24 12 2017 ros LiteraturaAndreeva N G Sukkulenty i ih sekrety spravochnaya literatura Kiev Sofiya A 2007 96 s ISBN 978 966 8684 35 7 stor 83 ros PosilannyaStapeliya Enciklopediya roslin sadovih ta kimnatnih dovidkove vidannya uklad S V Anufriyeva Doneck Gloriya Trejd 2013 S 200 224 s Stapeliya Nova enciklopediya kimnatnih roslin M Cvyetkova Harkiv VD ShKOLA 2013 S 172 ISBN 978 966 429 165 8 Stapelia na sajtiThe Plant List angl Stapelia v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Stapelia na sajti Germplasm Resources Information Network GRIN Ministerstva silskogo gospodarstva SShA angl Stapelia na sajti Desert tropicals angl Svitlini Stapelia na sajti SucculentGuide com angl Stapelia v bazi danih afrikanskih roslin African Plant Database Zhenevskogo botanichnogo sadu angl fr Stapeliya vidy uhod razmnozhenie ros Stapeliya Stapelia na Floralworld ru ros

Дата публікації:
Топ