Соколівський повіт (рос. Соколовский уезд, пол. Powiat sokołowski) — адміністративно-територіальна одиниця Сідлецької губернії Королівства Польського Російської імперії. Існував у 1867—1918 роках. Адміністративний центр — місто Соколів. Площа становила 1134,4 версти².
Соколівський повіт | ||||
Губернія | Сідлецька губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Соколів | |||
Створений | 1867 | |||
Скасований | 1918 | |||
Площа | 1134,4 | |||
Населення | 68 013 осіб (1897) | |||
Найбільші міста | Соколів |
Положення
Повіт розташовувався у північно-східній частині Сідлецької губернії. Обіймав площу 1134,4 версти². Територія належала до басейну Західного Бугу. Межував на півночі по Бугу з Ломжинської губернії, на сході також по Бугу — з Більським повітом Гродненської губернії, на півдні — з Костянтинівським і повітами, на заході — з .
Історія
Соколівський повіт утворений у 1867 році шляхом виділення північної частини зі складу Сідлецької губернії. Припинив існувати після розпаду Російської імперії й утворення незалежної Польщі.
Адміністративний поділ
Станом на 1913 рік повіт складався з 12 гмін:
Населення
У 1867 році в повіті проживало 45 955 осіб.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживав 4431 українськомовний греко-католик. Поселення, у яких здебільшого проживали греко-католики, що зберегли українську мову: Головеньки, Гродиськ, Городок, Моложево, , Рогів, Собно, місто Соколів.
1878 року населення повіту становило 59 408 осіб (28 533 чоловіків, 30 875 жінок). Розподіл за конфесіями у 1878 році: 46 197 католиків, 5860 православних, 6545 євреїв, 805 протестантів. У 1885 році в повіті налічувався 61 941 мешканець.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 68 013 осіб (33 789 чоловіків і 34 224 жінок). Найбільше місто — Соколів (7265 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
Мова | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
польська | 58 147 | 85,49 % |
єврейська | 8 600 | 12,64 % |
російська | 549 | 0,81 % |
німецька | 375 | 0,55 % |
українська | 301 | 0,44 % |
інші | 41 | 0,06 % |
Разом | 68 013 | 100 % |
У 1901 році укладено 403 шлюби, народилося 2407 дітей, померло 1526 осіб, природний приріст становив 881 особа. Безземельних сімей було 1543 (7082 особи). У 105 поселеннях повіту проживала дрібна шляхта.
Промисловість
Землі 115 447 десятин, з них належали дрібній шляхті — 43 193 десятин, дворянам — 37 096 десятин, селянам — 31 137 десятин, державні — 151 десятина, міста — 2796 десятин, посади — 51 десятина, інші власники — 1023 десятин. Під садибами було 3695 десятин, орних — 58 833 десятин, лугових — 11 261 десятина, пасовищних — 12 168 десятин, лісних — 23 683 десятин, незручних — 5807 десятин.
У 1901 році посівна площа становила 36 561 десятина, з яких було зібрано 1 540 525 пудів. Під картоплею було 7855 десятин, викопано 4 275 774 пудів, під льоном — 194 десятин, насіння зібрано 8246 пудів і волокна 4019 пудів, під коноплею — 287 десятин, насіння зібрано 6261 пуд і волокна 9134 пудів. Лугів — 10 368 десятин, з них 3424 заливних, сіна скошено 1 396 978 пудів. Під кормовими травами — 6753 десятин, з яких зібрано 996 663 пудів.
Скотарство було розвинене слабко, майже не забезпечувало потреб сільського господарства. Загальна кількість худоби становила 94 172 голів, з них коней — 10 773, рогатої худоби — 33 199, овець — 34 535, свиней — 15 665.
Значний відсоток населення відправлявся на заробітки в інші губернії та за кордон. Промисли були нерозвинені. Налічувалося 98 фабрик і заводів, на яких працювало 553 осіб. У 1901 році сума виробництва становила 1 012 383 рублів. У повіті була значна кількість бурякових плантацій. Діяв єдиний у губернії цукровий завод, на якому працювало 635 осіб, сума виробництва становила 800 тис. рублів.
Інфраструктура
На 1904 рік у повіті діяли 27 початкових училищ, 4 школи грамоти, церковнопарафіяльна школа, канторат, хедер, 2 приймальні покої. Через повіт проходила лінія Привіслянської залізниці. У релігійному плані Соколівський повіт належав до Соколівського деканату Люблінської дієцезії Римо-католицької церкви, до нього входило 13 парафій. Православне благочиння на території повіту налічувало 8 парафій (Челомиї, Городок, Гродиськ, Голубля, Рогів, Серочин, Соколів, Шкопи).
Примітки
- Соколов, уездный город Седлецкой губернии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Соколовский уезд // Большая энциклопедия. — 1904. — Т. 17: Сальвадор — Статистика. — С. 619. (рос.)
- Sokołówski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 30. (пол.)
- Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. — С. 176. (рос. дореф.)
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362, 374. (рос. дореф.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Седлецкая губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Соколовский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- Седлецкая губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- Sokołowski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 30. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sokolivskij povit ros Sokolovskij uezd pol Powiat sokolowski administrativno teritorialna odinicya Sidleckoyi guberniyi Korolivstva Polskogo Rosijskoyi imperiyi Isnuvav u 1867 1918 rokah Administrativnij centr misto Sokoliv Plosha stanovila 1134 4 versti Sokolivskij povitGuberniya Sidlecka guberniyaCentr SokolivStvorenij 1867Skasovanij 1918Plosha 1134 4Naselennya 68 013 osib 1897 Najbilshi mista Sokoliv Pro suchasnu administrativno teritorialnu odinicyu v Polshi div Sokolivskij povit PolozhennyaPovit roztashovuvavsya u pivnichno shidnij chastini Sidleckoyi guberniyi Obijmav ploshu 1134 4 versti Teritoriya nalezhala do basejnu Zahidnogo Bugu Mezhuvav na pivnochi po Bugu z Lomzhinskoyi guberniyi na shodi takozh po Bugu z Bilskim povitom Grodnenskoyi guberniyi na pivdni z Kostyantinivskim i povitami na zahodi z IstoriyaSokolivskij povit utvorenij u 1867 roci shlyahom vidilennya pivnichnoyi chastini zi skladu Sidleckoyi guberniyi Pripiniv isnuvati pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi j utvorennya nezalezhnoyi Polshi Administrativnij podilMapa Sokolivskogo povitu 1907 rik Stanom na 1913 rik povit skladavsya z 12 gmin Virozembi s Virozembi Grozov s Chervonka Kovesi s Belyani Korchev s Lyaskovici Kosiv s Kosiv Kudelchin s Pshivuzki Olshev s Olshev Repki s Repki Sabne s Sabne Sterdin pos Sterdin Hrushevka s Hrushevka Yablonna s Yablonna NaselennyaU 1867 roci v poviti prozhivalo 45 955 osib Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivav 4431 ukrayinskomovnij greko katolik Poselennya u yakih zdebilshogo prozhivali greko katoliki sho zberegli ukrayinsku movu Golovenki Grodisk Gorodok Molozhevo Rogiv Sobno misto Sokoliv 1878 roku naselennya povitu stanovilo 59 408 osib 28 533 cholovikiv 30 875 zhinok Rozpodil za konfesiyami u 1878 roci 46 197 katolikiv 5860 pravoslavnih 6545 yevreyiv 805 protestantiv U 1885 roci v poviti nalichuvavsya 61 941 meshkanec Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 68 013 osib 33 789 cholovikiv i 34 224 zhinok Najbilshe misto Sokoliv 7265 osib Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku Mova Osib Vidsotok polska 58 147 85 49 yevrejska 8 600 12 64 rosijska 549 0 81 nimecka 375 0 55 ukrayinska 301 0 44 inshi 41 0 06 Razom 68 013 100 U 1901 roci ukladeno 403 shlyubi narodilosya 2407 ditej pomerlo 1526 osib prirodnij pririst stanoviv 881 osoba Bezzemelnih simej bulo 1543 7082 osobi U 105 poselennyah povitu prozhivala dribna shlyahta PromislovistZemli 115 447 desyatin z nih nalezhali dribnij shlyahti 43 193 desyatin dvoryanam 37 096 desyatin selyanam 31 137 desyatin derzhavni 151 desyatina mista 2796 desyatin posadi 51 desyatina inshi vlasniki 1023 desyatin Pid sadibami bulo 3695 desyatin ornih 58 833 desyatin lugovih 11 261 desyatina pasovishnih 12 168 desyatin lisnih 23 683 desyatin nezruchnih 5807 desyatin U 1901 roci posivna plosha stanovila 36 561 desyatina z yakih bulo zibrano 1 540 525 pudiv Pid kartopleyu bulo 7855 desyatin vikopano 4 275 774 pudiv pid lonom 194 desyatin nasinnya zibrano 8246 pudiv i volokna 4019 pudiv pid konopleyu 287 desyatin nasinnya zibrano 6261 pud i volokna 9134 pudiv Lugiv 10 368 desyatin z nih 3424 zalivnih sina skosheno 1 396 978 pudiv Pid kormovimi travami 6753 desyatin z yakih zibrano 996 663 pudiv Skotarstvo bulo rozvinene slabko majzhe ne zabezpechuvalo potreb silskogo gospodarstva Zagalna kilkist hudobi stanovila 94 172 goliv z nih konej 10 773 rogatoyi hudobi 33 199 ovec 34 535 svinej 15 665 Znachnij vidsotok naselennya vidpravlyavsya na zarobitki v inshi guberniyi ta za kordon Promisli buli nerozvineni Nalichuvalosya 98 fabrik i zavodiv na yakih pracyuvalo 553 osib U 1901 roci suma virobnictva stanovila 1 012 383 rubliv U poviti bula znachna kilkist buryakovih plantacij Diyav yedinij u guberniyi cukrovij zavod na yakomu pracyuvalo 635 osib suma virobnictva stanovila 800 tis rubliv InfrastrukturaNa 1904 rik u poviti diyali 27 pochatkovih uchilish 4 shkoli gramoti cerkovnoparafiyalna shkola kantorat heder 2 prijmalni pokoyi Cherez povit prohodila liniya Privislyanskoyi zaliznici U religijnomu plani Sokolivskij povit nalezhav do Sokolivskogo dekanatu Lyublinskoyi diyeceziyi Rimo katolickoyi cerkvi do nogo vhodilo 13 parafij Pravoslavne blagochinnya na teritoriyi povitu nalichuvalo 8 parafij Chelomiyi Gorodok Grodisk Golublya Rogiv Serochin Sokoliv Shkopi PrimitkiSokolov uezdnyj gorod Sedleckoj gubernii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Sokolovskij uezd Bolshaya enciklopediya 1904 T 17 Salvador Statistika S 619 ros Sokolowski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 30 pol Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mѣsta ih nahozhdeniya Kiev Izd vo T va L M Fish 1913 S 176 ros doref Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 374 ros doref Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii Sedleckaya guberniya www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Sokolovskij uezd www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Sedleckaya guberniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref LiteraturaSokolowski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 30 pol