Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Привісля́нська залізниця — залізниця між Млавою і Ковелем в Російській імперії на території Привіслянського краю (звідки й назва) та Волинської губернії. Розпочала свою дію 17 серпня 1877 року. Загальна довжина — 522 км. Ширина колії — 1524 мм.
| Привіслянська залізниця | |
| Дата створення / заснування | 1874 |
|---|---|
| Країна |  Російська імперія |
| Власник | Російська імперія |
| Розташування штаб-квартири | Варшава |
| Дата офіційного відкриття | 17 серпня 1877 |
| Ширина колії | російська колія |
| Довжина або відстань | 522 км |
 Привіслянська залізниця у Вікісховищі | |
Історія
, під керівництвом варшавского підприємця та банкіра (міноритарним акціонером товариства був ще один варшавський банкір Іван Бльох) в період з 1874 по 1877 роки було збудовано 500-верстову магістраль Млава — Варшава — Люблін — Ковель. Протяжність між Ковелем і Млавою складала близько 428 верст (біля 458 км). Бічна дільниця від Дембліна до Лукова мала довжину близько 60 верст (біля 64 км), таким чином, загальна відстань становила 522 км.
Ця залізниця будувалася чисто з економічних міркувань. У Ковелі вже діяла залізниця Київ — Берестя з 1873 року. А місто Млава знаходилось на заході Російської імперії біля кордону з Прусією. Тому, лінія з південного-сходу (Ковель) до північного-заходу (Млава) видавалась доволі перспективною з господарських міркувань, а також стратегічних, бо давала можливість швидкого перекидання військ та спорядження до можливого фронту між двома державами.
На пруському боці на відстані 6 км від Млави була станція Ілово, яка належала німецькій залізниці. Через Ілово Привіслянська залізниця мала пряме сполучення з Гданськом (тоді Данцігом), важливим портом на Балтійському морі. Проте різниця в ширині колій змусила робити перевантажувальні термінали на обох станціях. Насамперед, до Прусії привозили дешеву сировину: зерно, висівки, борошно, картоплю, будівельну деревину, масло, яйця, гусей, а в Росію імпортували: машини, інструменти, сталеві та галантерейні вироби, насіння, добрива. Також було пасажирське сполучення.
Залізницю було надано в концесію 1877 року терміном на 20 років. Тому 1 липня 1897 года вона була націоналізована та передана податковій адміністрації Росії. Одночасно россійська влада вирішила об'єднати залізничні лінії Варшава — Тересполь, Івангород — Домброва, Седльце — Модлін й Берестя — Холм з, власне, Привіслянською залізницею. З 1898 року мережа отримала назву «Привіслянські державні залізниці». Під російським управлінням проіснувала до 1915 року. Між двома світовими війнами належала залізничному відомству Польської Республіки, відповідно з переміною ширини колії на європейський стандарт 1435 мм.
Після другої світової війни більша частина відійшла до складу Польщі (від Млави до Дорогуська), як лінія №7 "Варшава-Східна — Дорогуськ", а менша (від Ягодина до Ковеля) — до складу СРСР, як дільниця (Ковель — Ягодин). На сьогоднішній час (2021 рік) польська частина входить до складу ПКП з 1989 року а українська — з 1991 року до Укрзалізниці.
Галерея
-
![image]()
Вокзал у Ковелі, 2005 рік -
![image]()
Вокзал в Любліні, 2007 рік,
побудований у 1877 році
Див. також
- Залізниця Берестя — Холм
- (Залізниця Ковель — Холм (1520/1435))
- Києво-Берестейська залізниця
Посилання
- Профіль залізниці «Варшава-Східна — Дорогуськ» на atlaskolejowy.net (пол.)
- Профіль залізниці «Варшава-Східна — Гданськ-Головний» на atlaskolejowy.net (пол.)
- Профіль залізниці «Варшава-Східна — Дорогуськ» на bazakolejowa.pl (пол.)
- Профіль залізниці «Варшава-Східна — Гданськ-Головний» на bazakolejowa.pl (пол.)
- Профіль залізниці «Варшава-Східна — Дорогуськ» на semaforek.kolej.org.pl (пол.)
- Профіль залізниці «Варшава-Східна — Гданськ-Головний» на semaforek.kolej.org.pl (пол.)
- Профіль залізниці «Ковель — Ягодин» на railwayz.info (рос.)
- Виникнення та розбудова залізниць Волині та Полісся
- Історія перших залізниць на волинських землях
- Як в 1870-х до Ковеля залізницю будували
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Привіслянська залізниця |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Privislya nska zaliznicya zaliznicya mizh Mlavoyu i Kovelem v Rosijskij imperiyi na teritoriyi Privislyanskogo krayu zvidki j nazva ta Volinskoyi guberniyi Rozpochala svoyu diyu 17 serpnya 1877 roku Zagalna dovzhina 522 km Shirina koliyi 1524 mm Privislyanska zaliznicya Data stvorennya zasnuvannya1874 Krayina Rosijska imperiya VlasnikRosijska imperiya Roztashuvannya shtab kvartiriVarshava Data oficijnogo vidkrittya17 serpnya 1877 Shirina koliyirosijska koliya Dovzhina abo vidstan522 km Privislyanska zaliznicya u Vikishovishi Kovel vokzal 1914 rik Vokzal u Mlavi Varshava Golovnij vokzal Privislyanskoyi zaliznici mav takozh nazvu Kovelskij vokzal 1908 rikIstoriya pid kerivnictvom varshavskogo pidpriyemcya ta bankira minoritarnim akcionerom tovaristva buv she odin varshavskij bankir Ivan Bloh v period z 1874 po 1877 roki bulo zbudovano 500 verstovu magistral Mlava Varshava Lyublin Kovel Protyazhnist mizh Kovelem i Mlavoyu skladala blizko 428 verst bilya 458 km Bichna dilnicya vid Demblina do Lukova mala dovzhinu blizko 60 verst bilya 64 km takim chinom zagalna vidstan stanovila 522 km Cya zaliznicya buduvalasya chisto z ekonomichnih mirkuvan U Koveli vzhe diyala zaliznicya Kiyiv Berestya z 1873 roku A misto Mlava znahodilos na zahodi Rosijskoyi imperiyi bilya kordonu z Prusiyeyu Tomu liniya z pivdennogo shodu Kovel do pivnichnogo zahodu Mlava vidavalas dovoli perspektivnoyu z gospodarskih mirkuvan a takozh strategichnih bo davala mozhlivist shvidkogo perekidannya vijsk ta sporyadzhennya do mozhlivogo frontu mizh dvoma derzhavami Na pruskomu boci na vidstani 6 km vid Mlavi bula stanciya Ilovo yaka nalezhala nimeckij zaliznici Cherez Ilovo Privislyanska zaliznicya mala pryame spoluchennya z Gdanskom todi Dancigom vazhlivim portom na Baltijskomu mori Prote riznicya v shirini kolij zmusila robiti perevantazhuvalni terminali na oboh stanciyah Nasampered do Prusiyi privozili deshevu sirovinu zerno visivki boroshno kartoplyu budivelnu derevinu maslo yajcya gusej a v Rosiyu importuvali mashini instrumenti stalevi ta galanterejni virobi nasinnya dobriva Takozh bulo pasazhirske spoluchennya Zaliznicyu bulo nadano v koncesiyu 1877 roku terminom na 20 rokiv Tomu 1 lipnya 1897 goda vona bula nacionalizovana ta peredana podatkovij administraciyi Rosiyi Odnochasno rossijska vlada virishila ob yednati zaliznichni liniyi Varshava Terespol Ivangorod Dombrova Sedlce Modlin j Berestya Holm z vlasne Privislyanskoyu zalizniceyu Z 1898 roku merezha otrimala nazvu Privislyanski derzhavni zaliznici Pid rosijskim upravlinnyam proisnuvala do 1915 roku Mizh dvoma svitovimi vijnami nalezhala zaliznichnomu vidomstvu Polskoyi Respubliki vidpovidno z pereminoyu shirini koliyi na yevropejskij standart 1435 mm Pislya drugoyi svitovoyi vijni bilsha chastina vidijshla do skladu Polshi vid Mlavi do Doroguska yak liniya 7 Varshava Shidna Dorogusk a mensha vid Yagodina do Kovelya do skladu SRSR yak dilnicya Kovel Yagodin Na sogodnishnij chas 2021 rik polska chastina vhodit do skladu PKP z 1989 roku a ukrayinska z 1991 roku do Ukrzaliznici GalereyaVokzal u Koveli 2005 rik Vokzal v Lyublini 2007 rik pobudovanij u 1877 rociDiv takozhZaliznicya Berestya Holm Zaliznicya Kovel Holm 1520 1435 Kiyevo Berestejska zaliznicyaPosilannyaProfil zaliznici Varshava Shidna Dorogusk na atlaskolejowy net pol Profil zaliznici Varshava Shidna Gdansk Golovnij na atlaskolejowy net pol Profil zaliznici Varshava Shidna Dorogusk na bazakolejowa pl pol Profil zaliznici Varshava Shidna Gdansk Golovnij na bazakolejowa pl pol Profil zaliznici Varshava Shidna Dorogusk na semaforek kolej org pl pol Profil zaliznici Varshava Shidna Gdansk Golovnij na semaforek kolej org pl pol Profil zaliznici Kovel Yagodin na railwayz info ros Viniknennya ta rozbudova zaliznic Volini ta Polissya Istoriya pershih zaliznic na volinskih zemlyah Yak v 1870 h do Kovelya zaliznicyu buduvali Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Privislyanska zaliznicya