Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сму́тні часи́ (рос. Смутное время або рос. Смута) — період політичної нестабільності в історії Московського царства у 1598—1613 роках (або до 1618 р.), від смерті другого царя Федора Івановича до початку правління династії Романових, що характеризується повстаннями, переворотами, військовими інтервенціями, зміною кількох правлячих династій (Годунови, Шуйські, Ваза), а також голодом 1601—1603 рр. та соціально-економічною кризою.
Передумови
Літератор та дипломат Джайлз Флетчер, посол Англії на Московщині у 1588—1589 роках, передбачив смутні часи ще у своїй книзі 1591 року. Їхньою передумовою він вбачав правління Івана Грозного, а саме опричнину та післяопричні порядки:
Настільки низька політика та варварські вчинки (хоч вже й припинилися) так вразили всю державу й настільки спричинили загальне ремствування й непримиренну ненависть, що, мабуть, це має закінчитися не інакше як загальним повстанням.
Причини
див Криза в Московії в кінці 16 століття
Смутні часи були викликані низкою причин і факторів. Історики виділяють такі:
- Закінчення династії Калитовичів
- Боротьба між боярами та царями, коли перші прагнули зберегти та примножити традиційні привілеї та політичний вплив, другі – обмежити їх. До того ж, бояри тримали позицію ігнорування пропозицій земців. Деякі дослідження оцінюють роль боярства різко негативно, вказуючи на те, що «домагання бояр переросли у пряму боротьбу з верховною владою», а їх «інтриги позначилися на становищі царської влади».
- Глибока економічна криза. Завойовницькі походи Івана Грозного та московсько-лівонська війна потребували значних матеріальних ресурсів. Негативно на економіку країни вплинули Новгородський погром 1569—1570, криза 1570-1580, катастрофічний голод 1601-1603, що розорило тисячі великих та дрібних господарств
- Глибокий соціальний розлад. Існуючий лад викликав відторгнення мас селян-втікачів, холопів, збіднілого посадського люду, козацької вольниці та містових козаків, а також значної частини служивих людей
- Наслідки опричнини, яка підірвала повагу до влади та закону
Початок смути
див московсько-лівонська війна 1558-1583, Новгородська різанина 1569—1570, Криза в Московії 1570-1580, та Голод у Московії 1601-1603
Криза в Московії 1570-1580 (Поруха) - події найтяжчої економічної кризи останніх років доби царювання Івана Грозного (1570-1580 роки), стала наслідком програшу Лівонської війни (1558-1583) і розгоратнням опричнини (1565-1572). Внаслідок кризи відбувся масовий голод, депопуляція та занепад сільського господарства Московії.
Спадкоємець Івана Грозного Федір I Іванович з 1584 правив до 1598 (помер у 40 років), а молодший син, царевич Дмитро ймовірно був убитий у віці 8 років за таємничих обставин в Угличі в 1591 році. З їхньою смертю правляча династія Калитовичів припинилася і владу захопили бояри з родів Захар'їни (Романови), Годунови . В 1598 на трон був зведений Борис Федорович Годунов.
Три роки, з 1601 по 1603, були неврожайними, навіть влітку не припинялися заморозки, а вересні випадав сніг За деякими припущенням, причиною цього було виверження вулкана Вайнапутіна в Перу 19 (29) лютого 1600 і наступна вулканічна зима . Почався страшний голод, жертвами якого стало близько двох мільйонів, третину населення. Маси народу почали стікалися до Москви, але поміщики не могли прогодувати своїх слуг і виганяли їх. Люди зверталися до грабежу і розбою, посилюючи загальний хаос. Окремі угруповання розросталися до кількох сотень людей.
охопило більше 600 осіб на заході, центрі та півдні Московського царства, але особливо складним становище було в західних районах
Наступне велике селянське, козацьке і дворянське повстання Болотникова 1606-1607 на момент найвищого підйому повстання () під контролем повстанців перебувало понад 70 міст півдня і центру Московського царства.
Перебіг
Смутні часи почалися з виступу Лжедмитрія I — самозванця, чиє походження та поява на історичній арені досі загадкові для істориків. Він, удаючи із себе сина Івана Грозного, який у дивний спосіб уникнув замаху, підготовленого регентом Борисом Годуновим, з'явився на польсько-московському кордоні з військом донських козаків та польських добровольців, хоча Сигізмунд III і не надав йому підтримки, загрожуючи руйнуванням у Московії всіх надбань нащадків Івана Калити.
Спершу Борис Годунов успішно тримався й намагався викрити самозванця в очах народу як ченця-розстригу, що переметнувся до латинян і пообіцяв придушити православ'я. Але самозванець знайшов підтримку серед народу, а коли Борис помер, навіть знать на чолі з Василієм Шуйським залишила Борисового сина Федора та перейшла на бік Лжедмитрія (1605). Федора вбили, й Лжедмитрій утвердився в Москві.
Невдоволена польськими манерами нового царя й заздрісна до впливовості його польського оточення вища знать виступила проти Лжедмитрія і вбила його. Змова спричинила різанину, в якій полягли тисячі козаків та польських прибічників убитого царя. Заколот являв собою спробу вищої знаті повернути собі владу, а її ватажок, Василій Шуйський, став царем (1606—1610).
Нижчі верстви населення, однак, повстали проти царя, і суспільний лад опинився в небезпеці внаслідок нового повстання, очолюваного колишнім кріпаком Болотниковим. До повстанців пристало чимало представників знаті, невдоволених Шуйським. Москва опинилася в облозі й урятувалася лише через те, що знать, налякана жорстокостями своїх нових союзників, облишила їх. Це дозволило Шуйському здолати повстанців і позбутися їхнього ватажка Болотникова (1607).
Але Смутна доба ще не скінчилася. На Заході з'явився Лжедмитрій II, таємнича постать, який зумів згуртувати навколо себе чимало війська — козаків-українців, литовців та поляків. До нього пристали всі вороги Шуйського.
Побачивши, що з польського боку новий Лжедмитрій, який побрався з полькою Марією Мнішек — удовою першого Лжедмитрія, користувався підтримкою його політичних супротивників, Сигізмунд III пішов на домовленість із Шуйським. Та коли останній у скрутному становищі уклав угоду з ворожою Речі Посполиті Швецією, король вирішив прямо втрутитися у московські справи. Він, однак, відкинув слушну пораду свого талановитого гетьмана Жолкевського, що слід рушити просто на Москву та домагатися федерації Московії з Річчю Посполитою на ґрунті цілковитої поваги до московського релігійного та суспільного ладу. Натомість Сигізмунд під тиском литовської знаті розпочав облогу Смоленська, маючи на меті розширення своєї території та завоювання Московії.
Задля цього він уклав угоду з деякими прибічниками «вора» і привернув на свій бік більшу частину війська останнього. Водночас, обіцяючи гарантувати в Московії свободу релігії, польський король прийняв пропозицію Філарета Романова та інших бояр щодо проголошення царем його сина Владислава. Коли Жолкевський розгромив московсько-шведське військо, відряджене для звільнення Смоленська від облоги, бояри усунули Шуйського й пообіцяли царство синові Сигізмунда за умови, що той прийме православ'я і правитиме лише разом з московським боярством. Здолавши рештки прибічників Лжедмитрія польське військо ввійшло до Москви.
Це видається апогеєм польського впливу в Московії та остаточним поворотом у відносинах між двома слов'янськими народами. Проте так тривало недовго. Сигізмунд III сам поклав край польським успіхам, наполягаючи, що замість сина слід обрати царем його самого, і що Смоленськ має відійти до Литви. Він навіть ув'язнив членів делегації від московського боярства, у тому числі Філарета Романова, незгодних із його намірами. Це розпалило серед бояр і народу, який боявся, що Сигізмунд збирається запровадити в Московії римо-католицизм, антипольські настрої. Після вбивства «вора» Лжедмитрія навіть його колишні прибічники приєдналися до нового потужного руху, який став ширитися на Півночі та на Сході Московщини та перетворювався на релігійний фанатичний ксенофобський рух московських народних мас.
Першу невдалу спробу вигнати поляків із Москви здійснено після захоплення Новгорода шведами, а Смоленська — поляками. Але завдяки ініціативі Кузьми Мініна та князя Пожарського у Нижньому Новгороді створене так зване ополчення. Військо Речі Посполитої, що прибуло на порятунок своїй залозі Кремля, зазнало поразки, і Москва була «звільнена» (1612). На початку наступного року Пожарський закликав усі міста Московського царства відрядити по десять представників на народні збори. Земський собор, який представляв усі верстви населення Московії крім невільного селянства, обрав царем молодого Михайла Романова (1613—1645), сина Філарета. На московському престолі утвердилася нова династія (Романови), яка формально царювала в Московії-Росії до 1917 року.
Московські царі смутних часів
- Ірина Федорівна (1598)
- Борис Федорович (1598—1605)
- Федір II Борисович (1605)
Дискусійного походження
- Дмитрій Іванович (1605—1606)
- Василь IV Шуйський (1606—1610)
Дискусійного походження
- Дмитрій Іванович (1607—1610)
- Владислав Жигимонтович (1610—1613). Реальна влада була у Семибоярщини.
- Михайло Федорович (1613—1645)
Примітки
- Расшифровка Первый компромат на Россию. Содержание второй лекции из курса Ирины Карацубы «Россия глазами иностранцев»
- Shmurlo, E. (2005). Istorii︠a︡ Rossii IX-XX vv. Velikai︠a︡ Rossii︠a︡. Moskva: Veche. ISBN .
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона. Вікіпедія (укр.). 18 березня 2023. Процитовано 15 березня 2024.
- Borisenkov, Evgeniĭ Panteleĭmonovich; Paset︠s︡kiĭ, V. M. (1988). Tysi︠a︡cheletni︠a︡i︠a︡ letopisʹ neobychaĭnykh i︠a︡vleniĭ prirody: E.P. Borisenkov, V.M. Paset︠s︡kiĭ. Moskva: "Myslʹ". ISBN .
- Perkins, Sid (30 серпня 2008). Disaster goes global: The eruption in 1600 of a seemingly quiet volcano in peru changed global climate and triggered famine as far away as Russia. Science News (англ.). Т. 174, № 5. с. 16—21. doi:10.1002/scin.2008.5591740519. ISSN 0036-8423. Процитовано 15 березня 2024.
Джерела та література
![image]()
Великий голод и Смутное время: к вопросу о влиянии природно-климатического фактора на социально-политический кризис России второй половины XVI – первой половины XVII в. / Сергей Козловский // Смутное время в России: конфликт и диалог культур. Материалы научной конференции, Санкт-Петербург 12—14 октября 2012 г. — Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУ, 2012. — С. 93—95.- «Слов'яни в Європейській історії та цивілізації» Френсіс (Франтішек) Дворнік.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Smutnij chas Smu tni chasi ros Smutnoe vremya abo ros Smuta period politichnoyi nestabilnosti v istoriyi Moskovskogo carstva u 1598 1613 rokah abo do 1618 r vid smerti drugogo carya Fedora Ivanovicha do pochatku pravlinnya dinastiyi Romanovih sho harakterizuyetsya povstannyami perevorotami vijskovimi intervenciyami zminoyu kilkoh pravlyachih dinastij Godunovi Shujski Vaza a takozh golodom 1601 1603 rr ta socialno ekonomichnoyu krizoyu Kostyantin Makovskij Vidozva Kuzmi Minina pid Nizhnogorodskim Kremlem PeredumoviLiterator ta diplomat Dzhajlz Fletcher posol Angliyi na Moskovshini u 1588 1589 rokah peredbachiv smutni chasi she u svoyij knizi 1591 roku Yihnoyu peredumovoyu vin vbachav pravlinnya Ivana Groznogo a same oprichninu ta pislyaoprichni poryadki Nastilki nizka politika ta varvarski vchinki hoch vzhe j pripinilisya tak vrazili vsyu derzhavu j nastilki sprichinili zagalne remstvuvannya j neprimirennu nenavist sho mabut ce maye zakinchitisya ne inakshe yak zagalnim povstannyam Prichinidiv Kriza v Moskoviyi v kinci 16 stolittya Smutni chasi buli viklikani nizkoyu prichin i faktoriv Istoriki vidilyayut taki Zakinchennya dinastiyi Kalitovichiv Borotba mizh boyarami ta caryami koli pershi pragnuli zberegti ta primnozhiti tradicijni privileyi ta politichnij vpliv drugi obmezhiti yih Do togo zh boyari trimali poziciyu ignoruvannya propozicij zemciv Deyaki doslidzhennya ocinyuyut rol boyarstva rizko negativno vkazuyuchi na te sho domagannya boyar pererosli u pryamu borotbu z verhovnoyu vladoyu a yih intrigi poznachilisya na stanovishi carskoyi vladi Gliboka ekonomichna kriza Zavojovnicki pohodi Ivana Groznogo ta moskovsko livonska vijna potrebuvali znachnih materialnih resursiv Negativno na ekonomiku krayini vplinuli Novgorodskij pogrom 1569 1570 kriza 1570 1580 katastrofichnij golod 1601 1603 sho rozorilo tisyachi velikih ta dribnih gospodarstv Glibokij socialnij rozlad Isnuyuchij lad viklikav vidtorgnennya mas selyan vtikachiv holopiv zbidnilogo posadskogo lyudu kozackoyi volnici ta mistovih kozakiv a takozh znachnoyi chastini sluzhivih lyudej Naslidki oprichnini yaka pidirvala povagu do vladi ta zakonuPochatok smutidiv moskovsko livonska vijna 1558 1583 Novgorodska rizanina 1569 1570 Kriza v Moskoviyi 1570 1580 ta Golod u Moskoviyi 1601 1603 Kriza v Moskoviyi 1570 1580 Poruha podiyi najtyazhchoyi ekonomichnoyi krizi ostannih rokiv dobi caryuvannya Ivana Groznogo 1570 1580 roki stala naslidkom prograshu Livonskoyi vijni 1558 1583 i rozgoratnnyam oprichnini 1565 1572 Vnaslidok krizi vidbuvsya masovij golod depopulyaciya ta zanepad silskogo gospodarstva Moskoviyi Spadkoyemec Ivana Groznogo Fedir I Ivanovich z 1584 praviv do 1598 pomer u 40 rokiv a molodshij sin carevich Dmitro jmovirno buv ubitij u vici 8 rokiv za tayemnichih obstavin v Uglichi v 1591 roci Z yihnoyu smertyu pravlyacha dinastiya Kalitovichiv pripinilasya i vladu zahopili boyari z rodiv Zahar yini Romanovi Godunovi V 1598 na tron buv zvedenij Boris Fedorovich Godunov Tri roki z 1601 po 1603 buli nevrozhajnimi navit vlitku ne pripinyalisya zamorozki a veresni vipadav snig Za deyakimi pripushennyam prichinoyu cogo bulo viverzhennya vulkana Vajnaputina v Peru 19 29 lyutogo 1600 i nastupna vulkanichna zima Pochavsya strashnij golod zhertvami yakogo stalo blizko dvoh miljoniv tretinu naselennya Masi narodu pochali stikalisya do Moskvi ale pomishiki ne mogli progoduvati svoyih slug i viganyali yih Lyudi zvertalisya do grabezhu i rozboyu posilyuyuchi zagalnij haos Okremi ugrupovannya rozrostalisya do kilkoh soten lyudej ohopilo bilshe 600 osib na zahodi centri ta pivdni Moskovskogo carstva ale osoblivo skladnim stanovishe bulo v zahidnih rajonah Nastupne velike selyanske kozacke i dvoryanske povstannya Bolotnikova 1606 1607 na moment najvishogo pidjomu povstannya pid kontrolem povstanciv perebuvalo ponad 70 mist pivdnya i centru Moskovskogo carstva PerebigSmutni chasi pochalisya z vistupu Lzhedmitriya I samozvancya chiye pohodzhennya ta poyava na istorichnij areni dosi zagadkovi dlya istorikiv Vin udayuchi iz sebe sina Ivana Groznogo yakij u divnij sposib uniknuv zamahu pidgotovlenogo regentom Borisom Godunovim z yavivsya na polsko moskovskomu kordoni z vijskom donskih kozakiv ta polskih dobrovolciv hocha Sigizmund III i ne nadav jomu pidtrimki zagrozhuyuchi rujnuvannyam u Moskoviyi vsih nadban nashadkiv Ivana Kaliti Spershu Boris Godunov uspishno trimavsya j namagavsya vikriti samozvancya v ochah narodu yak chencya rozstrigu sho peremetnuvsya do latinyan i poobicyav pridushiti pravoslav ya Ale samozvanec znajshov pidtrimku sered narodu a koli Boris pomer navit znat na choli z Vasiliyem Shujskim zalishila Borisovogo sina Fedora ta perejshla na bik Lzhedmitriya 1605 Fedora vbili j Lzhedmitrij utverdivsya v Moskvi Nevdovolena polskimi manerami novogo carya j zazdrisna do vplivovosti jogo polskogo otochennya visha znat vistupila proti Lzhedmitriya i vbila jogo Zmova sprichinila rizaninu v yakij polyagli tisyachi kozakiv ta polskih pribichnikiv ubitogo carya Zakolot yavlyav soboyu sprobu vishoyi znati povernuti sobi vladu a yiyi vatazhok Vasilij Shujskij stav carem 1606 1610 Yan Matejko Predstavlennya polonenogo carya Vasilya Shujskogo Senatu j Sigizmundu III u Varshavi 1611 Nizhchi verstvi naselennya odnak povstali proti carya i suspilnij lad opinivsya v nebezpeci vnaslidok novogo povstannya ocholyuvanogo kolishnim kripakom Bolotnikovim Do povstanciv pristalo chimalo predstavnikiv znati nevdovolenih Shujskim Moskva opinilasya v oblozi j uryatuvalasya lishe cherez te sho znat nalyakana zhorstokostyami svoyih novih soyuznikiv oblishila yih Ce dozvolilo Shujskomu zdolati povstanciv i pozbutisya yihnogo vatazhka Bolotnikova 1607 Ale Smutna doba she ne skinchilasya Na Zahodi z yavivsya Lzhedmitrij II tayemnicha postat yakij zumiv zgurtuvati navkolo sebe chimalo vijska kozakiv ukrayinciv litovciv ta polyakiv Do nogo pristali vsi vorogi Shujskogo Pobachivshi sho z polskogo boku novij Lzhedmitrij yakij pobravsya z polkoyu Mariyeyu Mnishek udovoyu pershogo Lzhedmitriya koristuvavsya pidtrimkoyu jogo politichnih suprotivnikiv Sigizmund III pishov na domovlenist iz Shujskim Ta koli ostannij u skrutnomu stanovishi uklav ugodu z vorozhoyu Rechi Pospoliti Shveciyeyu korol virishiv pryamo vtrutitisya u moskovski spravi Vin odnak vidkinuv slushnu poradu svogo talanovitogo getmana Zholkevskogo sho slid rushiti prosto na Moskvu ta domagatisya federaciyi Moskoviyi z Richchyu Pospolitoyu na grunti cilkovitoyi povagi do moskovskogo religijnogo ta suspilnogo ladu Natomist Sigizmund pid tiskom litovskoyi znati rozpochav oblogu Smolenska mayuchi na meti rozshirennya svoyeyi teritoriyi ta zavoyuvannya Moskoviyi B A Chorikov Velikij Knyaz Dmitro Pozharskij zvilnyaye Moskvu Zadlya cogo vin uklav ugodu z deyakimi pribichnikami vora i privernuv na svij bik bilshu chastinu vijska ostannogo Vodnochas obicyayuchi garantuvati v Moskoviyi svobodu religiyi polskij korol prijnyav propoziciyu Filareta Romanova ta inshih boyar shodo progoloshennya carem jogo sina Vladislava Koli Zholkevskij rozgromiv moskovsko shvedske vijsko vidryadzhene dlya zvilnennya Smolenska vid oblogi boyari usunuli Shujskogo j poobicyali carstvo sinovi Sigizmunda za umovi sho toj prijme pravoslav ya i pravitime lishe razom z moskovskim boyarstvom Zdolavshi reshtki pribichnikiv Lzhedmitriya polske vijsko vvijshlo do Moskvi Ce vidayetsya apogeyem polskogo vplivu v Moskoviyi ta ostatochnim povorotom u vidnosinah mizh dvoma slov yanskimi narodami Prote tak trivalo nedovgo Sigizmund III sam poklav kraj polskim uspiham napolyagayuchi sho zamist sina slid obrati carem jogo samogo i sho Smolensk maye vidijti do Litvi Vin navit uv yazniv chleniv delegaciyi vid moskovskogo boyarstva u tomu chisli Filareta Romanova nezgodnih iz jogo namirami Ce rozpalilo sered boyar i narodu yakij boyavsya sho Sigizmund zbirayetsya zaprovaditi v Moskoviyi rimo katolicizm antipolski nastroyi Pislya vbivstva vora Lzhedmitriya navit jogo kolishni pribichniki priyednalisya do novogo potuzhnogo ruhu yakij stav shiritisya na Pivnochi ta na Shodi Moskovshini ta peretvoryuvavsya na religijnij fanatichnij ksenofobskij ruh moskovskih narodnih mas Pershu nevdalu sprobu vignati polyakiv iz Moskvi zdijsneno pislya zahoplennya Novgoroda shvedami a Smolenska polyakami Ale zavdyaki iniciativi Kuzmi Minina ta knyazya Pozharskogo u Nizhnomu Novgorodi stvorene tak zvane opolchennya Vijsko Rechi Pospolitoyi sho pribulo na poryatunok svoyij zalozi Kremlya zaznalo porazki i Moskva bula zvilnena 1612 Na pochatku nastupnogo roku Pozharskij zaklikav usi mista Moskovskogo carstva vidryaditi po desyat predstavnikiv na narodni zbori Zemskij sobor yakij predstavlyav usi verstvi naselennya Moskoviyi krim nevilnogo selyanstva obrav carem molodogo Mihajla Romanova 1613 1645 sina Filareta Na moskovskomu prestoli utverdilasya nova dinastiya Romanovi yaka formalno caryuvala v Moskoviyi Rosiyi do 1917 roku Moskovski cari smutnih chasivDokladnishe Praviteli Smutnogo chasu Gerb Moskovskogo carstva 1604 r Godunovi Irina Fedorivna 1598 Boris Fedorovich 1598 1605 Fedir II Borisovich 1605 Diskusijnogo pohodzhennya Dmitrij Ivanovich 1605 1606 Shujski Vasil IV Shujskij 1606 1610 Diskusijnogo pohodzhennya Dmitrij Ivanovich 1607 1610 Vaza Vladislav Zhigimontovich 1610 1613 Realna vlada bula u Semiboyarshini Romanovi Mihajlo Fedorovich 1613 1645 PrimitkiRasshifrovka Pervyj kompromat na Rossiyu Soderzhanie vtoroj lekcii iz kursa Iriny Karacuby Rossiya glazami inostrancev Shmurlo E 2005 Istorii a Rossii IX XX vv Velikai a Rossii a Moskva Veche ISBN 978 5 9533 0230 2 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona Vikipediya ukr 18 bereznya 2023 Procitovano 15 bereznya 2024 Borisenkov Evgeniĭ Panteleĭmonovich Paset s kiĭ V M 1988 Tysi a cheletni a i a letopisʹ neobychaĭnykh i a vleniĭ prirody E P Borisenkov V M Paset s kiĭ Moskva Myslʹ ISBN 978 5 244 00212 6 Perkins Sid 30 serpnya 2008 Disaster goes global The eruption in 1600 of a seemingly quiet volcano in peru changed global climate and triggered famine as far away as Russia Science News angl T 174 5 s 16 21 doi 10 1002 scin 2008 5591740519 ISSN 0036 8423 Procitovano 15 bereznya 2024 Dzherela ta literaturaVelikij golod i Smutnoe vremya k voprosu o vliyanii prirodno klimaticheskogo faktora na socialno politicheskij krizis Rossii vtoroj poloviny XVI pervoj poloviny XVII v Sergej Kozlovskij Smutnoe vremya v Rossii konflikt i dialog kultur Materialy nauchnoj konferencii Sankt Peterburg 12 14 oktyabrya 2012 g Sankt Peterburg Izd vo SPbGU 2012 S 93 95 Slov yani v Yevropejskij istoriyi ta civilizaciyi Frensis Frantishek Dvornik