Василь IV Шуйський

Василій I Іванович (рос. Василий IV Иванович; 1552 — 12 вересня 1612) — московський цар у 1606-1610 роках з династії Шуйських. Його правління припало на Смутні часи.

Василій I Іванович рос. Василий IV Иванович
Василій I Іванович Портрет Василя Шуйського з «Царського титулярника»
Прапор 6-й Государ, Цар і Великий князь всієї Русі Прапор
29 травня 1606 — 29 липня 1610
Коронація:	1 червня (11 червня) 1606
Попередник:	Лжедмитрій I
Наступник:	Владислав Жигимонтович
Народження:	1552^[1] Нижній Новгород
Смерть:	12 вересня 1612(1612-09-12)^[1]^[2] Гостинін, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Поховання:	Архангельський собор
Країна:	Московське царство
Релігія:	православна церква
Рід:	Шуйські
Батько:	^d
Шлюб:	^d і ^d
Діти:	Анастасія Василівна^[d]
Медіафайли у Вікісховищі

Ім'я

У сучасній російській історіографії його називають Василій IV, проте відлік російських починався з Іоанна І Грозного, то ж відповідно до цього відліку він звався Василій І.

Життєпис

Гравюра по дереву із прижиттєвим портретом Василя Шуйського, 1610 р.

Боярин і голова Московської судової палати з 1584. Ринда з великим саадак у походах 1574, 1576, 1577 і 1579. Воєвода у поході до Серпухова влітку 1581. Воєвода Великого полку у поході до Новгороду липня 1582 при братові . Воєвода полку правої руки в поході до Серпухова у квітні 1583. Воєвода смоленський у 1585-87. З невідомих причин був у нетривалому зісланні у 1586.

Під час переслідування Шуйських Борисом Годуновим з 1587 перебував на засланні в Галичі. У 1591 Годунов, вже не вбачаючи небезпеки в Шуйських, повертає їх до Москви. З тих пір Шуйські в цілому поводили себе лояльно.

У 1591 вів слідство у справі царевича Дмитра. Будучи під суворим наглядом Годунова, Шуйський визнав причиною смерті царевича самогубство, нещасний випадок. З цього ж року знову введений до Боярської думи. Після цього був воєводою новгородським. Перший воєвода полку правої руки в армії в Кримському поході до Серпухова 1598

З січня 1605 призначено воєводою полку правої руки в поході проти Лжедмитрія і в битві під Добриничами здобув перемогу. Однак, не сильно бажаючи перемоги Годунова, бездіяльністю дав посилитися самозванцеві.

Після падіння Годунова намагався здійснити переворот, проте був заарештований і засланий разом з братами. Але Лжедмитрій потребував боярської підтримки, і в кінці 1605 Шуйські повернулися до Москви.

У ході народного повстання 17 травня 1606 Лжедмитрій I був убитий, а 19 травня група прихильників Василя Івановича «викликнули» Шуйського царем. Був коронований 11 (1) червня митрополитом .

Василь Іванович дав , що обмежував його владу. На початку червня уряд Шуйського оголосив Бориса Годунова вбивцею царевича Дмитра.

Правління

Подання полоненого царя Василя Шуйського Сенату і Сигізмунда III у Варшаві, 1611

Прихід Шуйського до влади посилив боротьбу серед боярства і між південним і столичним дворянством, що призвело до повстання під керівництвом І. Болотникова. У боротьбі з ним Шуйський висунув програму консолідації всіх верств класу феодалів, враховуючи їх інтереси у політиці з селянського (Покладання 9 березня 1607), холопського (укази 1607–1608), земельного і фінансового питань.

Окремі поступки в законодавстві про холопів були спрямовані на розкол табору повсталих. Згуртування класу феодалів до весни 1607 і підтримка найбільших міст Поволжя і півночі дозволили Шуйському у жовтні 1607 розгромити повстання. Але вже в серпні 1607 розпочався новий етап річпосполитської інтервенції в Московії (Лжедмитрій II). Після поразки під Болховом (1 травня 1608), уряд Шуйського було обложено в Москві. До кінця 1608 багато районів країни опинилися під владою Лжедмитрія II. У лютому 1609 уряд Шуйського уклав договір зі Швецією, де за надання шведських військ поступався частиною московітської території.

З кінця 1608 почався стихійний народний рух проти інтервентів, очолити який уряд Шуйського (в особі командувача московітсько-шведською армією князя ) зуміло тільки з кінця зими 1609. До березня 1610 Москва і велика частина країни були звільнені. Але ще у вересні 1609 почалася відкрита інтервенція Речі Посполитої.

Поразка військ Дмитра Шуйського під Клушином від армії Сигізмунда III 24 червня 1610 і повстання в Москві призвели до падіння Шуйського.

17 (27) липня 1610 року частиною боярства, столичного і провінційного дворянства Василь IV Іоаннович був повалений з престолу і насильно пострижений у ченці, причому він відмовився сам вимовляти чернечі обіти. У вересні 1610 він був виданий (не як монах, а у світському одязі) великому гетьманові коронному Жолкевському, який вивіз його і його братів Дмитра та у жовтні під Смоленськ, а пізніше до Польщі. У Варшаві цар і його брати були представлені як бранці королю Сигізмунду.

Колишній цар помер в ув'язненні в Гостинінському замку, в 130 верстах від Варшави, через кілька днів там же помер його брат Дмитро. Третій брат, , згодом повернувся до Московії.

Шлюби і діти

• Княжна Олена Михайлівна Рєпніна (+ 1592); зазвичай її вважають дочкою боярина князя Михайла Петровича Рєпніна, але за родоводами у того був лише син Олександр.
• (З 1608) княжна (+ 1626), дочка князя Петра Івановича Буйносова-Ростовського
  • Царівна Ганна Василівна (1609- + У дитинстві);
  • Царівна Анастасія Василівна (1610- + У дитинстві);

У мистецтві

Василь Шуйський є однією з головних діючих осіб трагедії Олександра Пушкіна «Борис Годунов». У знятому за нею однойменному фільмі (режисер Сергій Федорович Бондарчук) роль Шуйського виконав Анатолій Ромашин

Див. також

Примітки

1. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
2. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
   d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
3. Див В. Козляк. Василь Шуйський М., 2007 с. 38

Література

• Скринніков Р. Г. Василь Шуйський.
• Бахревський В. А. Василь Іванович Шуйський, всієї Русі самодержець.
• Козляк В.М. Василь Шуйський.

Посилання

• Минуле Росії: Предки Василя IV Івановича Шуйського, царя всієї Русі [ 1 березня 2007 у Wayback Machine.] (до 10-го покоління)