Слобі́дка (пол. — Słobódka, нім. — Slobodka) — село в Україні, у Кутській селищній громаді Косівського району Івано-Франківської області. Територія села розташована на межі історико-географічного регіону Покуття, у підніжжі Карпат. Зі східної сторони протікає річка Черемош.
село Слобідка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Косівський район |
Громада | Кутська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1448 |
Населення | 811 |
Площа | 5,68 км² |
Густота населення | 142,78 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78662 |
Телефонний код | +380 03478 |
День села | 28 серпня |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°17′32″ пн. ш. 25°12′57″ сх. д. / 48.29222° пн. ш. 25.21583° сх. д.Координати: 48°17′32″ пн. ш. 25°12′57″ сх. д. / 48.29222° пн. ш. 25.21583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 220-401 м |
Водойми | Черемош |
Відстань до обласного центру | 103 км |
Найближча залізнична станція | Вижниця |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Староста | Будз Петро Михайлович |
Карта | |
Слобідка | |
Слобідка | |
Мапа | |
Слобідка у Вікісховищі |
Географія
Територія села розташована в історико-географічному регіоні Покуття, в межах Покутської височини. З східної сторони протікає річка Черемош, за якою розташована Буковина. З західної сторони - ліс "Зруб". З південної сторони починаються Покутсько-Буковинські Карпати.
Назва
Слобода́, слобідка, свобода — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії. У домодерній Україні — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква і магнати) звільняв на деякий час (зазвичай 15—25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшеннями. Найбільше слобід постало у першій половині XVII ст. на Право- й Лівобережжі.
У Польщі подібні поселення називалися Волями (Wola), як наприклад Воля-Баранецька що у Львівській області, у чешським землях мали назву Лгота (Lhota).
Історія
Польський період
Село Слобідка було засноване ще в 1448 році.
В ті часи село входило до складу Королівства Польського та пізніше Речі Посполитої.
На рубежі XV та XVI століть Покуття та Слобідка було полем битв між Королівством Польським та васалом Османської імперії Молдавським князівством.
Жителі Слобідки та навколишніх поселень зазнавали частих наїздів османсько-татарських нападників, які постійно дошкуляли у XVI—XVII ст. Особливо великої шкоди зазнало населення під час нападів ворогів у 1621—1624 роках. У часі польсько-турецької війни (1676) Слобідка дуже постраждала і з лоборовому реєстрі польської Корони 1677 р. значиться знищеним селом. Окрім нього, розорено і сусідні села, які теж були звільнені від сплати податків державі, зокрема поголовного. На території села знаходиться татарська могила. Спокій від османсько-татарських набігів настав вже на початку XVIII столітті, після укладання Карловицького миру.
За переказами старожилів відомо, що на початку XVIII століття село Слобідка нараховувало лише 8 дворів, будучи окремою адміністративною одиницею. До середини XVIII століття кількість жителів збільшувалась — вони заселяли вільну територію, якої було вдосталь. У 1750 році за благодійні пожертви з сусідніх сіл і силами місцевої громади збудували маленьку дерев’яну церкву, куди люди приходили молитися.
Австро-угорський період
З 1772 року в результаті Першого поділу Речі Посполитої село відійшло до складу Габсбурзької монархії (Австрійська, Австро-Угорська Імперія).
Коли в Карпатах зародився опришківський рух, селяни також всіляко допомагали опришкам, декотрі чоловіки з села Слобідка навіть брали участь у загонах опришків.
З кожним роком кількість жителів збільшувалась і до 1900 року виникла потреба у розширенні приміщення храму. Тож парафіяни продали церкву у с. Зеленів Вижницького району, а на отримані кошти і власні пожертви придбали велику церкву у с. Великому Рожині. Освячення нового храму в честь Успіння Пресвятої Богородиці і святителя Василія Великого відбулося 1903 року.
Перша Світова Війна
В часи Першої Світової війни слобідчани воювали у лавах Австро-Угорська армії, 7 чоловіків загинули на полях битв. Між листопадом 1914 року та серпнем 1917 року село було окуповане Російською імперією, та входило до складу Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.
У листопаді 1918 року у Львові була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка. У Кутах відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду, на якому були присутні близько 15000 осіб — жителі Кутів та навколишніх сіл, в тому числі і Слобідки. Учасники віча вітали утворення української влади в особі уряду ЗУНР. У місті розміщувалася вишкільна сотня УСС, для якої місцеві ремісники шили одяг та виготовляли взуття.
В часи Польсько-української війни між травнем та серпнем 1919 року на короткий час село перебувало під окупацією румунських військ.
Польський період
У часи Польської Республіки (1918—1939) по Черемошу проходив кордон з Румунським королівством, і тому на території села була [pl].
Друга Світова Війна
В результаті Радянського вторгнення до Польщі, між вереснем 1939 року та червнем 1941 року село було окуповане СРСР, та входило до складу УРСР. Між липнем 1941 року та квітнем 1944 року село було окуповане Нацистською Німеччиною та входило до складу Дистрикту Галичина. За часів Другої Світової війни чоловіки воювали за різні сторони. Багато хлопців добровільно зголосився воювати в складі Української повстанської армії, за що потім були тяжко наказані виселеннями в Сибір. Багатьох примусово мобілізовували до складу Радянської армії восени 1944 року. Були й такі, що опинилися в лавах Першої Української дивізії Української національної армії, та в результаті емігрували в країни Заходу.
У 1976 р. встановлено пам’ятник полеглим під час Другої світової війни. На радянсько-німецькому фронті полягли 28 слобідчан. 11 жителів Слобідки загинули як вояки УПА. Були незаконно засуджені репресивними органами 9 чоловік.
Радянський період
З приходом радянської влади церкву було примусово закрито. Лише неймовірними зусиллями селян з церкви не зробили побутовий склад. Так церква простояла закрита аж до розпаду СССР, тільки в дев'яностих роках вона почала працювати знову.
У 1948 році відкрито будинок культури.
Український період
Культура
Функціонує початкова школа.
Є 2 церкви - Церква Успіння Пресвятої Богородиці (належить до ПЦУ) та Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (належить до УГКЦ).
Вже 20 років функціонує аматорський футбольний клуб "Черемош".
Населення
Типові прізвища, які найчастіше в Україні зустрічаються саме у Слобідці (за даними інтернет-ресурсу https://ridni.org) - Девда, Лукинич, Петрищук, Смадич. Також популярними є Гавриш (походження подніпровське), Лазорик (походження старокутське).
Популярною спеціальністю слобідських чоловіків у минулому був сплав лісу по Черемошу. Цим займались до 1970-их років. Багато хат у Слобідці було побудовано на цьому дереві.
Інфраструктура
Через село проходить автодорога Т-0904 Озеряни - Заболотів - Рожнів - Кути. Перебуває в занедбаному стані.
Станом на 2022 рік на території є 2 продуктові магазини, магазин будівельних матеріалів та відділення Нової Пошти.
Посилання
- Słobódka 9) wieś pow. kossowski, 5 klm na północ od Kut // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 806. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сіреджук, Павло. Рожнів у XV-ХХ століттях.
- М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл.— С. 23.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slobi dka pol Slobodka nim Slobodka selo v Ukrayini u Kutskij selishnij gromadi Kosivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Teritoriya sela roztashovana na mezhi istoriko geografichnogo regionu Pokuttya u pidnizhzhi Karpat Zi shidnoyi storoni protikaye richka Cheremosh selo SlobidkaKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kosivskij rajonGromada Kutska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1448Naselennya 811Plosha 5 68 km Gustota naselennya 142 78 osib km Poshtovij indeks 78662Telefonnij kod 380 03478Den sela 28 serpnyaGeografichni daniGeografichni koordinati 48 17 32 pn sh 25 12 57 sh d 48 29222 pn sh 25 21583 sh d 48 29222 25 21583 Koordinati 48 17 32 pn sh 25 12 57 sh d 48 29222 pn sh 25 21583 sh d 48 29222 25 21583Serednya visota nad rivnem morya 220 401 mVodojmi CheremoshVidstan do oblasnogo centru 103 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya VizhnicyaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 kmMisceva vladaStarosta Budz Petro MihajlovichKartaSlobidkaSlobidkaMapa Slobidka u VikishovishiGeografiyaTeritoriya sela roztashovana v istoriko geografichnomu regioni Pokuttya v mezhah Pokutskoyi visochini Z shidnoyi storoni protikaye richka Cheremosh za yakoyu roztashovana Bukovina Z zahidnoyi storoni lis Zrub Z pivdennoyi storoni pochinayutsya Pokutsko Bukovinski Karpati NazvaSloboda slobidka svoboda u Shidnij Yevropi XVI XVIII stolittya riznovid poselennya koloniyi U domodernij Ukrayini kozacka koloniya abo novozasnovane poselennya z vlasnim samovryaduvannyam meshkanciv yakogo vlasnik derzhava cerkva i magnati zvilnyav na deyakij chas zazvichaj 15 25 rokiv vid vikonannya povinnostej oplati chinshiv tosho Ci pilgi nadavalisya vlasnikami mayetkiv shob prityagnuti selyan z inshih miscevostej Po zakinchenni terminu pilg poselenci vtrachali svoyu nezalezhnist hoch inkoli koristuvalisya she deyakimi polegshennyami Najbilshe slobid postalo u pershij polovini XVII st na Pravo j Livoberezhzhi U Polshi podibni poselennya nazivalisya Volyami Wola yak napriklad Volya Baranecka sho u Lvivskij oblasti u cheshskim zemlyah mali nazvu Lgota Lhota IstoriyaPolskij period Selo Slobidka bulo zasnovane she v 1448 roci V ti chasi selo vhodilo do skladu Korolivstva Polskogo ta piznishe Rechi Pospolitoyi Na rubezhi XV ta XVI stolit Pokuttya ta Slobidka bulo polem bitv mizh Korolivstvom Polskim ta vasalom Osmanskoyi imperiyi Moldavskim knyazivstvom Zhiteli Slobidki ta navkolishnih poselen zaznavali chastih nayizdiv osmansko tatarskih napadnikiv yaki postijno doshkulyali u XVI XVII st Osoblivo velikoyi shkodi zaznalo naselennya pid chas napadiv vorogiv u 1621 1624 rokah U chasi polsko tureckoyi vijni 1676 Slobidka duzhe postrazhdala i z loborovomu reyestri polskoyi Koroni 1677 r znachitsya znishenim selom Okrim nogo rozoreno i susidni sela yaki tezh buli zvilneni vid splati podatkiv derzhavi zokrema pogolovnogo Na teritoriyi sela znahoditsya tatarska mogila Spokij vid osmansko tatarskih nabigiv nastav vzhe na pochatku XVIII stolitti pislya ukladannya Karlovickogo miru Za perekazami starozhiliv vidomo sho na pochatku XVIII stolittya selo Slobidka narahovuvalo lishe 8 dvoriv buduchi okremoyu administrativnoyu odiniceyu Do seredini XVIII stolittya kilkist zhiteliv zbilshuvalas voni zaselyali vilnu teritoriyu yakoyi bulo vdostal U 1750 roci za blagodijni pozhertvi z susidnih sil i silami miscevoyi gromadi zbuduvali malenku derev yanu cerkvu kudi lyudi prihodili molitisya Avstro ugorskij period Z 1772 roku v rezultati Pershogo podilu Rechi Pospolitoyi selo vidijshlo do skladu Gabsburzkoyi monarhiyi Avstrijska Avstro Ugorska Imperiya Koli v Karpatah zarodivsya oprishkivskij ruh selyani takozh vsilyako dopomagali oprishkam dekotri choloviki z sela Slobidka navit brali uchast u zagonah oprishkiv Z kozhnim rokom kilkist zhiteliv zbilshuvalas i do 1900 roku vinikla potreba u rozshirenni primishennya hramu Tozh parafiyani prodali cerkvu u s Zeleniv Vizhnickogo rajonu a na otrimani koshti i vlasni pozhertvi pridbali veliku cerkvu u s Velikomu Rozhini Osvyachennya novogo hramu v chest Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici i svyatitelya Vasiliya Velikogo vidbulosya 1903 roku Persha Svitova Vijna V chasi Pershoyi Svitovoyi vijni slobidchani voyuvali u lavah Avstro Ugorska armiyi 7 cholovikiv zaginuli na polyah bitv Mizh listopadom 1914 roku ta serpnem 1917 roku selo bulo okupovane Rosijskoyu imperiyeyu ta vhodilo do skladu Galicko Bukovinskogo general gubernatorstva U listopadi 1918 roku u Lvovi bula progoloshena Zahidnoukrayinska Narodna Respublika U Kutah vidbulos svyato derzhavnosti i miru viche na pidtrimku dij uryadu na yakomu buli prisutni blizko 15000 osib zhiteli Kutiv ta navkolishnih sil v tomu chisli i Slobidki Uchasniki vicha vitali utvorennya ukrayinskoyi vladi v osobi uryadu ZUNR U misti rozmishuvalasya vishkilna sotnya USS dlya yakoyi miscevi remisniki shili odyag ta vigotovlyali vzuttya V chasi Polsko ukrayinskoyi vijni mizh travnem ta serpnem 1919 roku na korotkij chas selo perebuvalo pid okupaciyeyu rumunskih vijsk Polskij period U chasi Polskoyi Respubliki 1918 1939 po Cheremoshu prohodiv kordon z Rumunskim korolivstvom i tomu na teritoriyi sela bula pl Druga Svitova Vijna V rezultati Radyanskogo vtorgnennya do Polshi mizh veresnem 1939 roku ta chervnem 1941 roku selo bulo okupovane SRSR ta vhodilo do skladu URSR Mizh lipnem 1941 roku ta kvitnem 1944 roku selo bulo okupovane Nacistskoyu Nimechchinoyu ta vhodilo do skladu Distriktu Galichina Za chasiv Drugoyi Svitovoyi vijni choloviki voyuvali za rizni storoni Bagato hlopciv dobrovilno zgolosivsya voyuvati v skladi Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi za sho potim buli tyazhko nakazani viselennyami v Sibir Bagatoh primusovo mobilizovuvali do skladu Radyanskoyi armiyi voseni 1944 roku Buli j taki sho opinilisya v lavah Pershoyi Ukrayinskoyi diviziyi Ukrayinskoyi nacionalnoyi armiyi ta v rezultati emigruvali v krayini Zahodu U 1976 r vstanovleno pam yatnik poleglim pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Na radyansko nimeckomu fronti polyagli 28 slobidchan 11 zhiteliv Slobidki zaginuli yak voyaki UPA Buli nezakonno zasudzheni represivnimi organami 9 cholovik Radyanskij period Z prihodom radyanskoyi vladi cerkvu bulo primusovo zakrito Lishe nejmovirnimi zusillyami selyan z cerkvi ne zrobili pobutovij sklad Tak cerkva prostoyala zakrita azh do rozpadu SSSR tilki v dev yanostih rokah vona pochala pracyuvati znovu U 1948 roci vidkrito budinok kulturi Ukrayinskij periodKulturaCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici PCU Funkcionuye pochatkova shkola Ye 2 cerkvi Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici nalezhit do PCU ta Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi nalezhit do UGKC Vzhe 20 rokiv funkcionuye amatorskij futbolnij klub Cheremosh NaselennyaTipovi prizvisha yaki najchastishe v Ukrayini zustrichayutsya same u Slobidci za danimi internet resursu https ridni org Devda Lukinich Petrishuk Smadich Takozh populyarnimi ye Gavrish pohodzhennya podniprovske Lazorik pohodzhennya starokutske Populyarnoyu specialnistyu slobidskih cholovikiv u minulomu buv splav lisu po Cheremoshu Cim zajmalis do 1970 ih rokiv Bagato hat u Slobidci bulo pobudovano na comu derevi InfrastrukturaCherez selo prohodit avtodoroga T 0904 Ozeryani Zabolotiv Rozhniv Kuti Perebuvaye v zanedbanomu stani Stanom na 2022 rik na teritoriyi ye 2 produktovi magazini magazin budivelnih materialiv ta viddilennya Novoyi Poshti PosilannyaSlobodka 9 wies pow kossowski 5 klm na polnoc od Kut Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 806 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Siredzhuk Pavlo Rozhniv u XV HH stolittyah M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il S 23 ISBN 5 7707 7867 9