Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Склавини (склавини, склавени грец. Σκλάβήνοι, лат. Sclaueni) — назва слов'янських племен, розселених на північ від Дунаю на теренах України, у візантійських, греко- і латиномовних джерелах VI століття. Склавини є видозміною імені «славіни» («словени») внаслідок вставки звуку «-к», тому що в грецькій і латинській мовах є прийнятим звукосполучення «-сл». У V ст. венеди стали спільною етнічною основою для формування південних і західних слов'ян — склавінів, які розселилися від Балкан до Вісли, та антів — предків українців, які заселили територію між Дністром та Сіверським Дінцем.
| Склавини | |
|---|---|
 Склавини у V-VI столітті | |
| Раса | Європеоїдна |
| Походження | праслов'яни, спори |
| Близькі до: | анти, венеди |
| Мова | праслов'янська |
| Релігія | язичництво |
Археологічним еквівалентом склавинів вважають пам'ятки празької культури.
Історія
Найперша згадка про склавінів міститься у творі Псевдо-Кесарія Назіанзького «Відповіді на запитання» (початок VI століття). Загалом достовірні й порівняно ґрунтовні відомості про склавінів подають готський історик Йордан (у книзі «Про походження і діяння готів») та Прокопій Кесарійський (у «Книгах про війни»). За Йорданом, склавини становили одне з відгалужень венетів і розселялися на південь від витоку Вісли. Обидва автори розміщували склавінів між Дністром на сході та, ймовірно, басейном Тиси на заході.
Територія, яку займали склавини, накладається на ареал археологічної культури празької кераміки і включає в себе Чехію, Моравію, Словаччину, Угорщину, Румунію, більшу частину Молдови, правобережну лісостепову частину України та українське Полісся, частину Сербії (Воєводину), можливо, частини Хорватії, Словенії та Австрії.
З візантійських джерел відоме ім'я склавінського ватажка Добрета, що правив союзом племен в другій половині VI століття.
Склавінам відіграли важливу роль у колонізації слов'янами Балканського півострова у кінці VI — першій половині VII століття.
Вперше цей етнонім «склавини» згадується в VI ст. н. е. у роботі «Гетика» (551 р) Йордану у формі «Sclaveni» і в праці «Війна з готами» Прокопія Кесарійського (555 р) у формі «Sklaboi».
Історики надають наступну інформацію про склавінів:
 | Адже племена ці, склавини й анти, не підвлалні одній людині, але здавна живуть народовладдям, і од того мають вигідні і невигідні справи завжди вести громадою. А теж однаково й інше, можна сказати, все у тих та у інших встановлено здавна у цих варварів. Бо вони лічать, що один з богів — творець блискавки — саме він є одним володарем всього, і йому приносять у жертву биків і всяких жертовних тварин. Приречення ж вони не знають і взагалі не визнають, що воно має якесь значення, принаймні щодо людей, але коли смерть вже у них біля ніг, схоплені вони хворобою або виступають на війну, вони дають обітницю, якщо уникнуть її, одразу ж здійснити богові жертву за своє життя; а уникнувши [смерті], жертвують, обіцяне, і думають, що тією-то жертвою викупили собі порятунок. Однак шанують вони і ріки, і німф, і деяких інших божеств і приносять жертви також і їм усім, і при цих-то жертвах роблять ворожіння. А живуть вони в жалюгідних хатинах, розташовуючись далеко один від одного і кожен міняючи наскільки можна часто місце поселення. Вступаючи ж в битву, більшість йде на ворога пішими, маючи невеликі щити і списи в руках, панцира ж ніколи на себе не одягають; деякі ж не мають [на собі] ні хітона, ні [грубого] плаща, але, пристосувавши тільки штани, що прикривають соромом частини, так і вступають у сутичку з ворогами. Є у тих і інших і єдина мова, абсолютно варварська. Та й зовнішністю вони один від одного нічим не відрізняються, бо всі і високі, і дуже сильні, тілом же та волоссям не дуже світлі і не руді, аж ніяк не схиляються і до чорноти, але всі вони трохи червонуваті. Спосіб життя [їх] грубий і невибагливий, як і у массагетів, і, як і ті, вони постійно покриті брудом, — втім, вони найменше підступні і мстиві, але і в простоті [своїй] вони зберігають гунську вдачу. Та й ім'я в давнину у склавінів і антів було одне. Бо і тих і інших спрадавна звали «спорами», якраз через те, думаю, що вони населяють країну, розкидано розташувавши свої житла. Саме тому вони і займають неймовірно обширну землю: адже вони набуваються на більшій частині іншого берега Істра, по той бік ріки. Вважаю достатнім сказане про цей народ. |  |
— Прокопій Кесарійський | ||
Прокопій Кесарійський — Війна з готами.
| | Між цими річками лежить Дакія, яку, на зразок корони, огороджують Альпи. У лівого їх схилу, що спускається на північ, починаючи від місця народження річки Вістули, на безмірних просторах розташувалося багатолюдне плем'я венетів. Хоча їх найменування тепер змінюються відповідно різних родів і місцевостей, все ж переважно вони називаються склавенами і антами. Склавени живуть від міста і озера, іменованого Мурсіанським, до Данастра, і на північ — до Віскли, замість міст у них болота і ліси. Анти ж — найсильніші з обох [племен] — поширюються від Данастра до Данапра, там де Понтійське море утворює закрут; річки ці видалені одна від одної на відстань багатьох переходів. Ці [венети], як ми вже розповідали на початку нашого викладу, — саме при перерахуванні племен, — походять від одного кореня і нині відомі під трьома іменами: венетів, антів, склавенов. Хоча тепер, за гріхами нашими, вони лютують повсюдно, але тоді всі вони підкорилися владі Германаріха. | |
— Йордан | ||
Йордан — Про походження та діяння гетів.
Див. також
Примітки
- J. Bouzek. Migrations and Ethnic Shiftson the Balkan Peninsulafrom 6 th to 11 th Century A. D. Ethnogenesis and Christianizationof Bulgaria // Proceedings of the Third International Congress on Black Sea Antiquities. The Black Sea and its Relationship with Ancient Central and Eastern Europe. — Eirene, 2007. — P. 112—125.
- Прокопій Кесарійський. Війна з готами.
- Йордан. Про походження та діяння гетів.
Джерела
- Синиця Є. В., Терпиловський Р. В. Склавини, склавени — самоназва слов'ян // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 605. — .
Посилання
- Склавіни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Anti znachennya Sklavini sklavini sklaveni grec Sklabhnoi lat Sclaueni nazva slov yanskih plemen rozselenih na pivnich vid Dunayu na terenah Ukrayini u vizantijskih greko i latinomovnih dzherelah VI stolittya Sklavini ye vidozminoyu imeni slavini sloveni vnaslidok vstavki zvuku k tomu sho v greckij i latinskij movah ye prijnyatim zvukospoluchennya sl U V st venedi stali spilnoyu etnichnoyu osnovoyu dlya formuvannya pivdennih i zahidnih slov yan sklaviniv yaki rozselilisya vid Balkan do Visli ta antiv predkiv ukrayinciv yaki zaselili teritoriyu mizh Dnistrom ta Siverskim Dincem SklaviniSklavini u V VI stolittiRasa YevropeoyidnaPohodzhennya praslov yani sporiBlizki do anti venediMova praslov yanskaReligiya yazichnictvo Sklaveniya Luzhichani na mapi 1000 roku Arheologichnim ekvivalentom sklaviniv vvazhayut pam yatki prazkoyi kulturi IstoriyaNajpersha zgadka pro sklaviniv mistitsya u tvori Psevdo Kesariya Nazianzkogo Vidpovidi na zapitannya pochatok VI stolittya Zagalom dostovirni j porivnyano gruntovni vidomosti pro sklaviniv podayut gotskij istorik Jordan u knizi Pro pohodzhennya i diyannya gotiv ta Prokopij Kesarijskij u Knigah pro vijni Za Jordanom sklavini stanovili odne z vidgaluzhen venetiv i rozselyalisya na pivden vid vitoku Visli Obidva avtori rozmishuvali sklaviniv mizh Dnistrom na shodi ta jmovirno basejnom Tisi na zahodi Teritoriya yaku zajmali sklavini nakladayetsya na areal arheologichnoyi kulturi prazkoyi keramiki i vklyuchaye v sebe Chehiyu Moraviyu Slovachchinu Ugorshinu Rumuniyu bilshu chastinu Moldovi pravoberezhnu lisostepovu chastinu Ukrayini ta ukrayinske Polissya chastinu Serbiyi Voyevodinu mozhlivo chastini Horvatiyi Sloveniyi ta Avstriyi Z vizantijskih dzherel vidome im ya sklavinskogo vatazhka Dobreta sho praviv soyuzom plemen v drugij polovini VI stolittya Sklavinam vidigrali vazhlivu rol u kolonizaciyi slov yanami Balkanskogo pivostrova u kinci VI pershij polovini VII stolittya Vpershe cej etnonim sklavini zgaduyetsya v VI st n e u roboti Getika 551 r Jordanu u formi Sclaveni i v praci Vijna z gotami Prokopiya Kesarijskogo 555 r u formi Sklaboi Istoriki nadayut nastupnu informaciyu pro sklaviniv Adzhe plemena ci sklavini j anti ne pidvlalni odnij lyudini ale zdavna zhivut narodovladdyam i od togo mayut vigidni i nevigidni spravi zavzhdi vesti gromadoyu A tezh odnakovo j inshe mozhna skazati vse u tih ta u inshih vstanovleno zdavna u cih varvariv Bo voni lichat sho odin z bogiv tvorec bliskavki same vin ye odnim volodarem vsogo i jomu prinosyat u zhertvu bikiv i vsyakih zhertovnih tvarin Prirechennya zh voni ne znayut i vzagali ne viznayut sho vono maye yakes znachennya prinajmni shodo lyudej ale koli smert vzhe u nih bilya nig shopleni voni hvoroboyu abo vistupayut na vijnu voni dayut obitnicyu yaksho uniknut yiyi odrazu zh zdijsniti bogovi zhertvu za svoye zhittya a uniknuvshi smerti zhertvuyut obicyane i dumayut sho tiyeyu to zhertvoyu vikupili sobi poryatunok Odnak shanuyut voni i riki i nimf i deyakih inshih bozhestv i prinosyat zhertvi takozh i yim usim i pri cih to zhertvah roblyat vorozhinnya A zhivut voni v zhalyugidnih hatinah roztashovuyuchis daleko odin vid odnogo i kozhen minyayuchi naskilki mozhna chasto misce poselennya Vstupayuchi zh v bitvu bilshist jde na voroga pishimi mayuchi neveliki shiti i spisi v rukah pancira zh nikoli na sebe ne odyagayut deyaki zh ne mayut na sobi ni hitona ni grubogo plasha ale pristosuvavshi tilki shtani sho prikrivayut soromom chastini tak i vstupayut u sutichku z vorogami Ye u tih i inshih i yedina mova absolyutno varvarska Ta j zovnishnistyu voni odin vid odnogo nichim ne vidriznyayutsya bo vsi i visoki i duzhe silni tilom zhe ta volossyam ne duzhe svitli i ne rudi azh niyak ne shilyayutsya i do chornoti ale vsi voni trohi chervonuvati Sposib zhittya yih grubij i nevibaglivij yak i u massagetiv i yak i ti voni postijno pokriti brudom vtim voni najmenshe pidstupni i mstivi ale i v prostoti svoyij voni zberigayut gunsku vdachu Ta j im ya v davninu u sklaviniv i antiv bulo odne Bo i tih i inshih spradavna zvali sporami yakraz cherez te dumayu sho voni naselyayut krayinu rozkidano roztashuvavshi svoyi zhitla Same tomu voni i zajmayut nejmovirno obshirnu zemlyu adzhe voni nabuvayutsya na bilshij chastini inshogo berega Istra po toj bik riki Vvazhayu dostatnim skazane pro cej narod Prokopij Kesarijskij Prokopij Kesarijskij Vijna z gotami Mizh cimi richkami lezhit Dakiya yaku na zrazok koroni ogorodzhuyut Alpi U livogo yih shilu sho spuskayetsya na pivnich pochinayuchi vid miscya narodzhennya richki Vistuli na bezmirnih prostorah roztashuvalosya bagatolyudne plem ya venetiv Hocha yih najmenuvannya teper zminyuyutsya vidpovidno riznih rodiv i miscevostej vse zh perevazhno voni nazivayutsya sklavenami i antami Sklaveni zhivut vid mista i ozera imenovanogo Mursianskim do Danastra i na pivnich do Viskli zamist mist u nih bolota i lisi Anti zh najsilnishi z oboh plemen poshiryuyutsya vid Danastra do Danapra tam de Pontijske more utvoryuye zakrut richki ci vidaleni odna vid odnoyi na vidstan bagatoh perehodiv Ci veneti yak mi vzhe rozpovidali na pochatku nashogo vikladu same pri pererahuvanni plemen pohodyat vid odnogo korenya i nini vidomi pid troma imenami venetiv antiv sklavenov Hocha teper za grihami nashimi voni lyutuyut povsyudno ale todi vsi voni pidkorilisya vladi Germanariha Jordan Jordan Pro pohodzhennya ta diyannya getiv Div takozhSkalviPrimitkiJ Bouzek Migrations and Ethnic Shiftson the Balkan Peninsulafrom 6 th to 11 th Century A D Ethnogenesis and Christianizationof Bulgaria Proceedings of the Third International Congress on Black Sea Antiquities The Black Sea and its Relationship with Ancient Central and Eastern Europe Eirene 2007 P 112 125 Prokopij Kesarijskij Vijna z gotami Jordan Pro pohodzhennya ta diyannya getiv DzherelaSinicya Ye V Terpilovskij R V Sklavini sklaveni samonazva slov yan Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 605 ISBN 978 966 00 1290 5 PosilannyaSklavini Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006