Округ | Тернопільський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Скалат |
Створений | 1854 |
Площа | 834 км² (після 1867) |
Населення | 57907 (1867) |
Скалатський повіт ЗУНР — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Територія сучасного Підволочиського району і частини Гусятинського району Тернопільської області.
Адміністративний центр — місто Скалат, населення якого становило 7200 мешканців.
Географія
Територія становила 917 км², населення — 85 326 осіб (1931).
Скалатський повіт на сході по річці Збруч межував із Російською імперією (пізніше — з Радянським Союзом), на півночі зі Збаразьким, на північному заході з Тернопільським, на південному заході з Теребовлянським, на півдні з Копичинецьким повітами.
У складі ЗУНР
У листопаді 1918 року увійшов до складу новопроголошеної української держави — ЗУНР. Повітовим комісаром і делегатом до УНРади був обраний адвокат д-р Михайло Новаківський (УРП).
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2016) |
Під польською окупацією
Скалатський повіт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat skałacki | |||||||||||
Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||
Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
Адміністративний центр | Скалат | ||||||||||
Населення: | 89 200 | ||||||||||
Площа: | 876 | ||||||||||
Густота: | 102
| ||||||||||
TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
- |
Включений до складу Тернопільського воєводства з утворенням воєводства 23 грудня 1920 року на окупованих землях ЗУНР. Місцеве населення, в т. ч. і римо-католицького обряду, розмовляло тільки українською мовою і віддавало дітей до українських шкіл.
Зміни адміністративного поділу
1 січня 1926 р. із сільської гміни (самоврядної громади) Криве Скалатського повіту вилучена територія розпарцельованого (розділеного) фільварку «Малинівка біля Кривого» і з неї утворено самостійну гміну Малинівка, із сільської гміни (самоврядної громади) Богданівка вилучений присілок Футор, збудований на частині території розпарцельованого фільварку «Богданівка» і з неї утворено самостійну гміну Футор.
Розпорядженням Ради міністрів вилучено 1 квітня 1929 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Сорока зі Скалатського повіту і приєднано до Копичинецького повіту.
15 червня 1934 р. село Сороцьке передане зі Скалатського повіту до Теребовлянського.
У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 26 липня 1934 року «Про поділ повіту Скалатського у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Скалатському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).
Міста (Міські ґміни)
- містечко Скалат — місто з 1934 р.
- містечко Гжималув (Гримайлів) — місто з 1934 р.
- містечко Підволочиськ — місто з 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1926 рр. — 59
1926—1929 рр. — 61
1929—1934 рр. — 60
1934 р. — 59
1934—1939 рр. — 10
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 52 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 94 670 мешканців (46 295 українців-грекокатоликів — 48,9 %, 25 350 українців-римокатоликів — 26,78 %, 12 105 поляків — 12,79 %, 2 180 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,3 %, 8 740 євреїв — 9,23 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 72 021 населення ніби-то було аж 60 091 (67,35 %) поляків при 25 369 (28,44 %) українців, 3 654 (4,1 %) євреїв і 84 (0,09 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
СРСР
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області.
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на , і Підволочиський райони.
Примітки
- Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 86
- Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- [Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 55.]
- Dz.U. 1925 nr 101 poz. 716(пол.)
- Dz.U. 1925 nr 124 poz. 890 (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i kopyczynieckiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
- . Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 3 жовтня 2016.
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 77-78
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Powiat: SKAŁAT
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Skalatskij povit Skalatskij povit Okrug Ternopilskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Skalat Stvorenij 1854 Plosha 834 km pislya 1867 Naselennya 57907 1867 Skalatskij povit ZUNR istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki Polshi ta URSR Teritoriya suchasnogo Pidvolochiskogo rajonu i chastini Gusyatinskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Administrativnij centr misto Skalat naselennya yakogo stanovilo 7200 meshkanciv GeografiyaTeritoriya stanovila 917 km naselennya 85 326 osib 1931 Skalatskij povit na shodi po richci Zbruch mezhuvav iz Rosijskoyu imperiyeyu piznishe z Radyanskim Soyuzom na pivnochi zi Zbarazkim na pivnichnomu zahodi z Ternopilskim na pivdennomu zahodi z Terebovlyanskim na pivdni z Kopichineckim povitami U skladi ZUNRU listopadi 1918 roku uvijshov do skladu novoprogoloshenoyi ukrayinskoyi derzhavi ZUNR Povitovim komisarom i delegatom do UNRadi buv obranij advokat d r Mihajlo Novakivskij URP Povit vhodiv do Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2016 Pid polskoyu okupaciyeyuSkalatskij povit Powiat skalacki Povit na mapi voyevodstva Krayina Polsha Voyevodstvo Ternopilske Administrativnij centr Skalat Naselennya 89 200 Plosha 876 Gustota 102 TERYT Kod ISO Admninistrativnij podil gmini miski 3 misko silski silski 10 Administraciya Mapa Vklyuchenij do skladu Ternopilskogo voyevodstva z utvorennyam voyevodstva 23 grudnya 1920 roku na okupovanih zemlyah ZUNR Misceve naselennya v t ch i rimo katolickogo obryadu rozmovlyalo tilki ukrayinskoyu movoyu i viddavalo ditej do ukrayinskih shkil Zmini administrativnogo podilu 1 sichnya 1926 r iz silskoyi gmini samovryadnoyi gromadi Krive Skalatskogo povitu viluchena teritoriya rozparcelovanogo rozdilenogo filvarku Malinivka bilya Krivogo i z neyi utvoreno samostijnu gminu Malinivka iz silskoyi gmini samovryadnoyi gromadi Bogdanivka viluchenij prisilok Futor zbudovanij na chastini teritoriyi rozparcelovanogo filvarku Bogdanivka i z neyi utvoreno samostijnu gminu Futor Rozporyadzhennyam Radi ministriv vilucheno 1 kvitnya 1929 r silsku gminu samovryadnu gromadu Soroka zi Skalatskogo povitu i priyednano do Kopichineckogo povitu 15 chervnya 1934 r selo Sorocke peredane zi Skalatskogo povitu do Terebovlyanskogo U vidpovidnosti do rozporyadzhennya ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 26 lipnya 1934 roku Pro podil povitu Skalatskogo u voyevodstvi Ternopolskomu na silski gmini 1 serpnya 1934 roku u Skalatskomu poviti buli utvoreni ob yednani silski gmini vidpovidayut volostyam Mista Miski gmini mistechko Skalat misto z 1934 r mistechko Gzhimaluv Grimajliv misto z 1934 r mistechko Pidvolochisk misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1926 rr 59 1926 1929 rr 61 1929 1934 rr 60 1934 r 59 1934 1939 rr 10 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Bogdanuvka Bogdanivka Kam yanki Movchanivka Futor z 01 01 1926 4 2 Gmina Gzhimaluv Bilitivka Buciki Glibiv Gnila Piznanka Eleonorivka Lezhanivka Piznanka Getmanska 7 3 Gmina Kachanuvka Ivanivka Kachanivka Orihovec Chernishivka 4 4 Gmina Kolodzeyuvka Galushinci Zherebki Korolivski Zherebki Shlyahetski Kolodiyivka Magdalivka Panasivka 6 5 Gmina Krasne Volicya Zelene Krasne Kalagarivka Kozina Payivka Sadzhivka Stavki 8 6 Gmina Ostap ye Vikno Gorodnicya Zarubinci Krive Malinivka z 01 01 1926 Ostap ye 6 7 Gmina Podvolochiska Dorofiyivka Zadnishivka Korshilivka Mislova Rosohuvatec Staromishina Supranivka 7 8 Gmina Skalat Stari Novosilka Skalatska Polupanivka Starij Skalat Hmeliska 4 9 Gmina Touste Dubkivci Mali Birki Novosilka Grimajlivska Pshekalec Rashtivci Tovsteckij Kut Tovste 7 10 Gmina Turuvka Kokoshinci Mala Luka Rozhisk Tarnoruda Turivka Fashivka 6 peredano do Kopichineckogo povitu Soroka do 01 04 1929 1 peredano do Terebovlyanskogo povitu Sorocke do 15 06 1934 1 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 52 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 94 670 meshkanciv 46 295 ukrayinciv grekokatolikiv 48 9 25 350 ukrayinciv rimokatolikiv 26 78 12 105 polyakiv 12 79 2 180 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 2 3 8 740 yevreyiv 9 23 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 72 021 naselennya nibi to bulo azh 60 091 67 35 polyakiv pri 25 369 28 44 ukrayinciv 3 654 4 1 yevreyiv i 84 0 09 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami SRSR27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Ternopilskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovano v rezultati podilu teritoriyi na i Pidvolochiskij rajoni PrimitkiHandbuch der politischen Gehorden in Galizien fur das Jahr 1867 Lemberg Aus der K k Galiz Aerarial Staats Druckerei S 86 Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Derzhavnij arhiv Ivano Frankivskoyi oblasti f 2 o 1 spr 41 a 55 Dz U 1925 nr 101 poz 716 pol Dz U 1925 nr 124 poz 890 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 16 marca 1929 r o zmianie granic powiatow skalackiego i kopyczynieckiego w wojewodztwie tarnopolskiem pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow skalackiego i trembowelskiego w wojewodztwie tarnopolskiem pol Arhiv originalu za 8 chervnya 2015 Procitovano 3 zhovtnya 2016 Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 77 78 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros PosilannyaPowiat SKALAT