Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Олені́вка — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Сучасна назва села походить від жіночого імені Олена. Раніше село мало назву Елеонорівка, на честь доньки засновника поселення і першого його власника - віденського банкіра (пол. Leopold Anton Ełkan von Elkansberg).
село Оленівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Пресвятої Трійці | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Чортківський район | ||||
Громада | Гримайлівська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA61060110190028328 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1850 | ||||
Населення | 349 | ||||
Територія | 0.420 км² | ||||
Густота населення | 830.95 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 48214 | ||||
Телефонний код | +380 3557 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°17′44″ пн. ш. 25°58′31″ сх. д. / 49.29556° пн. ш. 25.97528° сх. д.Координати: 49°17′44″ пн. ш. 25°58′31″ сх. д. / 49.29556° пн. ш. 25.97528° сх. д. | ||||
Відстань до районного центру | 32 км | ||||
Найближча залізнична станція | Гримайлів | ||||
Відстань до залізничної станції | 6 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 48210, вул. Мазепи, 8, смт Гримайлів, Гусятинський р-н, Тернопільська обл. | ||||
Карта | |||||
Оленівка | |||||
Оленівка | |||||
Мапа | |||||
Оленівка у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.
Населення — 349 осіб (станом на 2001 рік).
Географія
Село розташоване на півночі Чортківського району Тернопільської області за 5 кілометрів на південь від Гримайлова — центру . Зі східної сторони, на невеликій відстані від села, бере початок річка Поплави.
Клімат
Оленівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Констанція Жевуська (1760/1761 — 1840) — дружина польного коронного гетьмана Северина Жевуського (1743—1811), внаслідок розкішного способу життя довела свій маєток, що називався Гримайлівський ключ , до банкрутства і втратила права на нього. На майно Жевуської був накладений секвестр — арешт і обмеження його використання внаслідок велетенських боргів власниці, а пізніше, на підставі рішення Львівського цісарського королівського шляхетського суду від 19 лютого 1823 р., Гримайлівський ключ за посередництвом фірми «Гаусер і Віоланд» окремими селами або групами близько розташованих сіл виставили на аукційні торги, які відбулися у 1823 р. Частину ключа із селами Гримайлів, Замур'є, Мазурівка, Підлісся і Буцики викупив віденський банкір Леопольд Елкан де Елкансберг (Leopold Ełkan de Ełkansberg).
Леопольд Елкан де Елкансберг залишив після себе пам'ятку, заснувавши фільварок в степу між Гримайловом і Клювинцями, на березі річечки Тарча (Tarcza) і її безіменної притоки, на відстані 5 км на південь від Гримайлова. Фільварок був названий на честь його дочки Елеонорівкою (пол. Eleonorówka). Через деякий час на незначній віддалі від фільварку зросло однойменне село.
Точна дата заснування Елеонорівки невідома, але де Елкансберг 15 березня 1831 р. продав свій маєток Антіму Нікоровичу (Antym Nikorowicz, 1806—1852), дідичу с. Кривчиці біля Львова, тому період заснування села можна локалізувати точно: від 1823 р. до 1831 р.
Село у другій половині XX ст. двічі змінювало свою назву. Спочатку, у радянські часи, воно стало «Єлєновкой», що може бути пов'язано зі співзвучністю імен Елеонора та Єлєна. Згодом, вже у незалежній Україні, воно отримало сучасну назву від імені Олена.
Історія Елеонорівки неподільно пов'язана з історією сусіднього (на віддалі не більше 5 км) селища Гримайлів, яке має як значно більші розміри, так і вищий адміністративний статус. Від свого виникнення село перебувало в адміністраційній, поштовій та релігійній приналежності до Гримайлова. Пошта, телефон, телеграф, суд, ринок, церква, костьол, школа, пізніше залізниця — все знаходилось у Гримайлові.
Не відіграючи якогось важливого значення, Елеонорівка довгий час вважалася присілком гримайлівського передмістя Мазурівки, про що прямо вказувалось в статистичних збірниках 1855 і 1868 рр. і в географічному словнику 1881 р. Також там зауважувалось, що інша назва Елеонорівки — Лиса Гора (пол. Łysa Góra). Але більше ніякої інформації не подавалось.
Про Елеонорівку не згадується у доповідях Бродівської торгово-промислової палати за 1851, 1857—1860, 1860—1863, 1863—1865, 1866—1870, 1869, 1871 рр. в розділах «Школи», «Дороги», «Заклади охорони здоров'я», «Виробництво пива», «Виробництво горілки», «Підприємства», «Ярмарки». Даний факт може свідчити про те, що населення Елеонорівки займалось здебільшого сільським господарством.
Власник маєтку Антім Нікорович вмер рано — в 1852 р. Наступного року його дочка Юлія вийшла заміж за графа Леонарда Пініньського і принесла йому частину гримайлівського ключа — Елеонорівку.
За віросповіданням населення села поділялося на греко- і римо-католицькі громади. Обидві входили у склад відповідних Гримайлівських парафій.
Після смерті Леонарда Пініньського у 1886 р. власниками земель стали його діти Станіслав та Леон Пініньські.
8 грудня 1903 р. в Елеонорівці відбулося урочисте відкриття і освячення початкової школи, яка була організована гримайлівським осередком Товариства Народної Школи (пол. Towarzystwo Szkoły Ludowej). Протекторат над школою взяв власник села граф Станіслав Пініньський, а у шкільний комітет вибрано місцевих мешканців Станіслава Сулковського, керівника угідь, Яна Коломійця, начальника ґміни з Гримайлова, і Владіслава Мільніцького, вчителя, який виконував контроль за навчанням. Діти навчалися читанню, письму і рахуванню. Релігії обох обрядів навчали священники з Гримайлова
Після смерті Станіслава Пініньського у 1911 р. його частка власності перейшла дочці Юлії.
В 1910 р. поруч села знаходився поміщицький маєток, розпарцельований на 1921 р. В цей час в Елеонорівці проживало 604 мешканців.
Під час військових дій в періоди російської окупації (1914 — липень 1917), повернення австро-німецьких військ, боїв польсько-української (листопад 1918 — липень 1919) та польсько-більшовицької (1920) воєн значних обстрілів і боїв біля Елеонорівки не було.
На 30 вересня 1921 р. у селі знаходилося 77 житлових будинків і 67 інших будинків; всього проживало (без облікованих за військовим списком) 763 мешканців, з них — 373 чоловіків і 390 жінок; 591 католик, 150 греко-католиків, 22 юдеїв; 754 поляків, 8 українців, а також 1 єврей.
У 1926 р. товариством «Просвіта» в Елеонорівці була відкрита бібліотека, у якій станом на 31 грудня 1929 р. знаходилось 128 книжок і обліковувалося 32 читачів.
На початку березня 1943 р. в селі проживало 882 особи. Існував телефонний зв'язок із Гримайловом.
Герб
Затверджений 22 червня 2023р. рiшенням №3787 XVII сесії селищної ради VIII скликання. Герб є (промовистим). У синьому щиті золотий олень, на якому сидить дівчина в срібному платті і короні. Щит вписаний в золотий декоративний картуш, внизу якого напис "ОЛЕНІВКА", і увінчаний золотою сільською короною.
Адміністративний устрій
З моменту появи до 1850 р. Елеонорівка перебувала у Тернопільському циркулі (окрузі) Королівства Галичини та Володимирії Австрійської імперії.
Від 1850 р. до адміністративної реформи 1867 року село було у складі Гримайлівського повіту (bezirke) Тернопільського району (kreis) Тернопільського округу (kreisgericht) провінції «Львів» («Lemberg»).
Після реформи 1867 року Елеонорівка увійшла у склад Скалатського повіту.
У створенній після розпаду Австро-Угорщини Польській Республіці село окремою ґміною залишилося у складі Скалатського повіту.
З 1 серпня 1934 р. Елеонорівка в рамках адміністративної реформи увійшла у склад Гримайлівської сільської ґміни.
Розпорядженням тернопільського воєводи А.Марушевського від 20 вересня 1934 р. щодо поділу територій сільських ґмін Скалатського повіту на громади, була створена громада Елеонорівка у складі місцевостей Елеонорівка і Колонія.
Після приєднання Західної України до СРСР (1939 р.) з 1 січня 1940 р. село перебувало у Гримайлівському районі створеної Тернопільської області.
У період радянсько-німецької війни (1941—1945) Елеонорівка спочатку перебувала у Скалатському повіті Тернопільського округу (до липня 1943 р.), а після того, як у липні відбулися зміни в структурі повітів — у складі волостної громади «Гримайлів» Тернопільського окружного староства дистрикту «Галичина».
У післявоєнний час до 20 березня 1958 р. Елеонорівка (на той момент вже Єлєновка) — була у складі Гримайлівського району Тернопільської області. Після ліквідації Гримайлівського району, його територію передано Скалатському. Від 1 січня 1963 року під час адміністративної реформи Єлєновка перейшла у Підволочиський район. З введенням у січні 1965 р. нового територіального поділу, село увійшло до Гусятинського району, де спочатку підпорядковувалося Гримайлівській селищній раді, а від грудня 2016 року ввійшло у склад Гримайлівської селищної громади.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610241, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 234 виборці, явка 67,09%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 42,58%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 19,35%, за «Голос» — 8,39%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 35,48%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 32,90%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 11,61%.
Пам'ятки
У селі є церква Пресвятої Трійці, яку було відкрито 1997 року.
Соціальна сфера
Село має ЗОШ І ступеня, два магазини, сільський клуб, а також волейбольний майданчик та футбольне поле.
Коментарі
- Ключ — територіально-господарська одиниця великого поміщицького володіння, яка мала свою адміністрацію. До складу ключа входили декілька фільварків, сіл або хуторів, що становили один поміщицький маєток.
- Присілок — невелике село, розташоване поблизу більшого, або частина великого села
- Парцеляція – поділ землі на невеликі ділянки (парцели) для наступного їх продажу або оренди.
- Число віруючих юдеїв не відповідає числу євреїв, як і кількість греко-католиків не відповідає числу українців — так в джерелі.
- Оцінюючи кількість читачів, варто пам’ятати, що товариство “Просвіта” — це українська культурно-освітянського організація, а населення Елеонорівки у переконливій більшості було поляками.
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
- Ось тут https://story.dirty.ru/razorenie-grafini-rzhevuskoi-aleksandr-i-i-besprimernaia-volokita-451402/ повідомляється, що борги Констанції Ржевуської на 1821 р. досягали 2.398.000 рублів.
- «Gazeta Warszawska» № 57, 11 квітня 1823 р., Додаток, с.1.
- Франко Іван, «Гримайлівський ключ в р.1800», Київ, «Наукова думка», 1985, т.44, кн.2, с.598.
- Wolański Jerzy, «Z dziejów Grzymałowa», 2006.
- «Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w Królestwie Galicyi i Lodomeryi jakoteż w Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowinskiem, pod względem politycznej i sądowej organizacyi kraju wraz z dokładnem oznaczeniem parafii, poczt i właścicieli tabularnych», Lwów, 1855, с.52.
- «Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w Królestwie Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem», Lwów, 1868, с.50.
- «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów Słowiańskich», Warszawa, 1881, т.2, с.343.
- «Bericht der Handels- und Gewerbekammer in Brody»
- «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», т.2, Варшава, 1881, с.898.
- Bigo Jan, «Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkim Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju», Lwów, 1914. С.127.
- Stanisław Nowicki, «Miesięcznik Towarzystwa Szkoły Ludowej: organ Zarządu Glównego. Rocznik III», Краків, 1903, сc.131-132.
- Województwo Tarnopolskie / Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. — T. 15. — Warszawa, 1923. — S. 18. (пол.)
- Bigo Jan, «Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkim Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju», Lwów, 1914, с.44.
- Województwo Tarnopolskie / Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. — T. 15. — Warszawa, 1923. — С. 17
- «Bibljoteki oświatowe: spis na dzień 1 stycznia 1930 roku oraz tablice statystyczne», Warszawa, Lwów, 1932, с.244.
- «Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943», Kraków, 1943, с.15.
- «Urzędowa Książka Telefoniczna dla Generalnego Gubernatorstwa», Краків, 1942, с.27
- Die Königreiche Galizien und Lodomerien — Wien: von Joseph Bermann, 1851 (Gedr. bei Joh. Höfelich)
- «Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w królestwie Galicyi i Lodomeryi jakoteż w wielkiem księstwie Krakowskiem…», 1855, мапа на с.270.
- Гримайлів / Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w Królestwie Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. — Львів, 1868. — С. 60.
- Województwo Tarnopolskie / Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. — T. 15. — Warszawa, 1923. — С. 17.
- § 1, п. 2.
- Tarnopolski Dziennik Wojewódzki. — № 15. — 21.09.1934. — сс. 144—145.
- «Державний архів Тернопільської області. Путівник», Тернопіль, Астон, 2011, с.350.
- «Державний архів Тернопільської області. Путівник», Тернопіль, Астон, 2011, с.351.
- Там само.
- «Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943», Kraków, 1943, с.15
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Джерела
- Савчин О., Уніят В., Щавінський, В. Оленівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 92—93. — .
- Лашта В., Савчин О. Оленівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 664. — .
- Eleonorówka, także Łysa Góra, przysiółek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 343. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni veresen 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2017 Oleni vka selo v Ukrayini u Grimajlivskij selishnij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Suchasna nazva sela pohodit vid zhinochogo imeni Olena Ranishe selo malo nazvu Eleonorivka na chest donki zasnovnika poselennya i pershogo jogo vlasnika videnskogo bankira pol Leopold Anton Elkan von Elkansberg selo OlenivkaGerb PraporCerkva Presvyatoyi TrijciCerkva Presvyatoyi TrijciKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Grimajlivska selishna gromadaKod KATOTTG UA61060110190028328Osnovni daniZasnovane 1850Naselennya 349Teritoriya 0 420 km Gustota naselennya 830 95 osib km Poshtovij indeks 48214Telefonnij kod 380 3557Geografichni daniGeografichni koordinati 49 17 44 pn sh 25 58 31 sh d 49 29556 pn sh 25 97528 sh d 49 29556 25 97528 Koordinati 49 17 44 pn sh 25 58 31 sh d 49 29556 pn sh 25 97528 sh d 49 29556 25 97528Vidstan do rajonnogo centru 32 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya GrimajlivVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 6 kmMisceva vladaAdresa radi 48210 vul Mazepi 8 smt Grimajliv Gusyatinskij r n Ternopilska obl KartaOlenivkaOlenivkaMapa Olenivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Olenivka Dorozhnij znak pri v yizdi v seloCerkva Presvyatoyi TrijciStatuya Bozhoyi MateriPam yatnij hrestRichka Golodni Stavi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Grimajlivskoyi selishnoyi gromadi Naselennya 349 osib stanom na 2001 rik GeografiyaSelo roztashovane na pivnochi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti za 5 kilometriv na pivden vid Grimajlova centru Zi shidnoyi storoni na nevelikij vidstani vid sela bere pochatok richka Poplavi Klimat Olenivka znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaKonstanciya Zhevuska 1760 1761 1840 druzhina polnogo koronnogo getmana Severina Zhevuskogo 1743 1811 vnaslidok rozkishnogo sposobu zhittya dovela svij mayetok sho nazivavsya Grimajlivskij klyuch do bankrutstva i vtratila prava na nogo Na majno Zhevuskoyi buv nakladenij sekvestr aresht i obmezhennya jogo vikoristannya vnaslidok veletenskih borgiv vlasnici a piznishe na pidstavi rishennya Lvivskogo cisarskogo korolivskogo shlyahetskogo sudu vid 19 lyutogo 1823 r Grimajlivskij klyuch za poserednictvom firmi Gauser i Violand okremimi selami abo grupami blizko roztashovanih sil vistavili na aukcijni torgi yaki vidbulisya u 1823 r Chastinu klyucha iz selami Grimajliv Zamur ye Mazurivka Pidlissya i Buciki vikupiv videnskij bankir Leopold Elkan de Elkansberg Leopold Elkan de Elkansberg Leopold Elkan de Elkansberg zalishiv pislya sebe pam yatku zasnuvavshi filvarok v stepu mizh Grimajlovom i Klyuvincyami na berezi richechki Tarcha Tarcza i yiyi bezimennoyi pritoki na vidstani 5 km na pivden vid Grimajlova Filvarok buv nazvanij na chest jogo dochki Eleonorivkoyu pol Eleonorowka Cherez deyakij chas na neznachnij viddali vid filvarku zroslo odnojmenne selo Filvarok i poselennya Eleonorivka na mapi 1880 r Tochna data zasnuvannya Eleonorivki nevidoma ale de Elkansberg 15 bereznya 1831 r prodav svij mayetok Antimu Nikorovichu Antym Nikorowicz 1806 1852 didichu s Krivchici bilya Lvova tomu period zasnuvannya sela mozhna lokalizuvati tochno vid 1823 r do 1831 r Selo u drugij polovini XX st dvichi zminyuvalo svoyu nazvu Spochatku u radyanski chasi vono stalo Yelyenovkoj sho mozhe buti pov yazano zi spivzvuchnistyu imen Eleonora ta Yelyena Zgodom vzhe u nezalezhnij Ukrayini vono otrimalo suchasnu nazvu vid imeni Olena Istoriya Eleonorivki nepodilno pov yazana z istoriyeyu susidnogo na viddali ne bilshe 5 km selisha Grimajliv yake maye yak znachno bilshi rozmiri tak i vishij administrativnij status Vid svogo viniknennya selo perebuvalo v administracijnij poshtovij ta religijnij prinalezhnosti do Grimajlova Poshta telefon telegraf sud rinok cerkva kostol shkola piznishe zaliznicya vse znahodilos u Grimajlovi Ne vidigrayuchi yakogos vazhlivogo znachennya Eleonorivka dovgij chas vvazhalasya prisilkom grimajlivskogo peredmistya Mazurivki pro sho pryamo vkazuvalos v statistichnih zbirnikah 1855 i 1868 rr i v geografichnomu slovniku 1881 r Takozh tam zauvazhuvalos sho insha nazva Eleonorivki Lisa Gora pol Lysa Gora Ale bilshe niyakoyi informaciyi ne podavalos Pro Eleonorivku ne zgaduyetsya u dopovidyah Brodivskoyi torgovo promislovoyi palati za 1851 1857 1860 1860 1863 1863 1865 1866 1870 1869 1871 rr v rozdilah Shkoli Dorogi Zakladi ohoroni zdorov ya Virobnictvo piva Virobnictvo gorilki Pidpriyemstva Yarmarki Danij fakt mozhe svidchiti pro te sho naselennya Eleonorivki zajmalos zdebilshogo silskim gospodarstvom Vlasnik mayetku Antim Nikorovich vmer rano v 1852 r Nastupnogo roku jogo dochka Yuliya vijshla zamizh za grafa Leonarda Pininskogo i prinesla jomu chastinu grimajlivskogo klyucha Eleonorivku Za virospovidannyam naselennya sela podilyalosya na greko i rimo katolicki gromadi Obidvi vhodili u sklad vidpovidnih Grimajlivskih parafij Pislya smerti Leonarda Pininskogo u 1886 r vlasnikami zemel stali jogo diti Stanislav ta Leon Pininski 8 grudnya 1903 r v Eleonorivci vidbulosya urochiste vidkrittya i osvyachennya pochatkovoyi shkoli yaka bula organizovana grimajlivskim oseredkom Tovaristva Narodnoyi Shkoli pol Towarzystwo Szkoly Ludowej Protektorat nad shkoloyu vzyav vlasnik sela graf Stanislav Pininskij a u shkilnij komitet vibrano miscevih meshkanciv Stanislava Sulkovskogo kerivnika ugid Yana Kolomijcya nachalnika gmini z Grimajlova i Vladislava Milnickogo vchitelya yakij vikonuvav kontrol za navchannyam Diti navchalisya chitannyu pismu i rahuvannyu Religiyi oboh obryadiv navchali svyashenniki z Grimajlova Pislya smerti Stanislava Pininskogo u 1911 r jogo chastka vlasnosti perejshla dochci Yuliyi V 1910 r poruch sela znahodivsya pomishickij mayetok rozparcelovanij na 1921 r V cej chas v Eleonorivci prozhivalo 604 meshkanciv Pid chas vijskovih dij v periodi rosijskoyi okupaciyi 1914 lipen 1917 povernennya avstro nimeckih vijsk boyiv polsko ukrayinskoyi listopad 1918 lipen 1919 ta polsko bilshovickoyi 1920 voyen znachnih obstriliv i boyiv bilya Eleonorivki ne bulo Na 30 veresnya 1921 r u seli znahodilosya 77 zhitlovih budinkiv i 67 inshih budinkiv vsogo prozhivalo bez oblikovanih za vijskovim spiskom 763 meshkanciv z nih 373 cholovikiv i 390 zhinok 591 katolik 150 greko katolikiv 22 yudeyiv 754 polyakiv 8 ukrayinciv a takozh 1 yevrej U 1926 r tovaristvom Prosvita v Eleonorivci bula vidkrita biblioteka u yakij stanom na 31 grudnya 1929 r znahodilos 128 knizhok i oblikovuvalosya 32 chitachiv Na pochatku bereznya 1943 r v seli prozhivalo 882 osobi Isnuvav telefonnij zv yazok iz Grimajlovom GerbZatverdzhenij 22 chervnya 2023r rishennyam 3787 XVII sesiyi selishnoyi radi VIII sklikannya Gerb ye promovistim U sinomu shiti zolotij olen na yakomu sidit divchina v sribnomu platti i koroni Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush vnizu yakogo napis OLENIVKA i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Administrativnij ustrijZ momentu poyavi do 1850 r Eleonorivka perebuvala u Ternopilskomu cirkuli okruzi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstrijskoyi imperiyi Vid 1850 r do administrativnoyi reformi 1867 roku selo bulo u skladi Grimajlivskogo povitu bezirke Ternopilskogo rajonu kreis Ternopilskogo okrugu kreisgericht provinciyi Lviv Lemberg Pislya reformi 1867 roku Eleonorivka uvijshla u sklad Skalatskogo povitu U stvorennij pislya rozpadu Avstro Ugorshini Polskij Respublici selo okremoyu gminoyu zalishilosya u skladi Skalatskogo povitu Z 1 serpnya 1934 r Eleonorivka v ramkah administrativnoyi reformi uvijshla u sklad Grimajlivskoyi silskoyi gmini Rozporyadzhennyam ternopilskogo voyevodi A Marushevskogo vid 20 veresnya 1934 r shodo podilu teritorij silskih gmin Skalatskogo povitu na gromadi bula stvorena gromada Eleonorivka u skladi miscevostej Eleonorivka i Koloniya Pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini do SRSR 1939 r z 1 sichnya 1940 r selo perebuvalo u Grimajlivskomu rajoni stvorenoyi Ternopilskoyi oblasti U period radyansko nimeckoyi vijni 1941 1945 Eleonorivka spochatku perebuvala u Skalatskomu poviti Ternopilskogo okrugu do lipnya 1943 r a pislya togo yak u lipni vidbulisya zmini v strukturi povitiv u skladi volostnoyi gromadi Grimajliv Ternopilskogo okruzhnogo starostva distriktu Galichina U pislyavoyennij chas do 20 bereznya 1958 r Eleonorivka na toj moment vzhe Yelyenovka bula u skladi Grimajlivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Pislya likvidaciyi Grimajlivskogo rajonu jogo teritoriyu peredano Skalatskomu Vid 1 sichnya 1963 roku pid chas administrativnoyi reformi Yelyenovka perejshla u Pidvolochiskij rajon Z vvedennyam u sichni 1965 r novogo teritorialnogo podilu selo uvijshlo do Gusyatinskogo rajonu de spochatku pidporyadkovuvalosya Grimajlivskij selishnij radi a vid grudnya 2016 roku vvijshlo u sklad Grimajlivskoyi selishnoyi gromadi PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610241 roztashovana u primishenni klubu Rezultatizareyestrovano 234 viborci yavka 67 09 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 42 58 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 19 35 za Golos 8 39 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mikola Lyushnyak samovisuvannya 35 48 za Igorya Sopelya Sluga narodu 32 90 za Volodimira Bliharya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 11 61 Pam yatkiU seli ye cerkva Presvyatoyi Trijci yaku bulo vidkrito 1997 roku Socialna sferaSelo maye ZOSh I stupenya dva magazini silskij klub a takozh volejbolnij majdanchik ta futbolne pole KomentariKlyuch teritorialno gospodarska odinicya velikogo pomishickogo volodinnya yaka mala svoyu administraciyu Do skladu klyucha vhodili dekilka filvarkiv sil abo hutoriv sho stanovili odin pomishickij mayetok Prisilok nevelike selo roztashovane poblizu bilshogo abo chastina velikogo sela Parcelyaciya podil zemli na neveliki dilyanki parceli dlya nastupnogo yih prodazhu abo orendi Chislo viruyuchih yudeyiv ne vidpovidaye chislu yevreyiv yak i kilkist greko katolikiv ne vidpovidaye chislu ukrayinciv tak v dzhereli Ocinyuyuchi kilkist chitachiv varto pam yatati sho tovaristvo Prosvita ce ukrayinska kulturno osvityanskogo organizaciya a naselennya Eleonorivki u perekonlivij bilshosti bulo polyakami PrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 5 zhovtnya 2021 Os tut https story dirty ru razorenie grafini rzhevuskoi aleksandr i i besprimernaia volokita 451402 povidomlyayetsya sho borgi Konstanciyi Rzhevuskoyi na 1821 r dosyagali 2 398 000 rubliv Gazeta Warszawska 57 11 kvitnya 1823 r Dodatok s 1 Franko Ivan Grimajlivskij klyuch v r 1800 Kiyiv Naukova dumka 1985 t 44 kn 2 s 598 Wolanski Jerzy Z dziejow Grzymalowa 2006 Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicyi i Lodomeryi jakotez w Wielkiem Ksiestwie Krakowskiem i Ksiestwie Bukowinskiem pod wzgledem politycznej i sadowej organizacyi kraju wraz z dokladnem oznaczeniem parafii poczt i wlascicieli tabularnych Lwow 1855 s 52 Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem Lwow 1868 s 50 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow Slowianskich Warszawa 1881 t 2 s 343 Bericht der Handels und Gewerbekammer in Brody Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich t 2 Varshava 1881 s 898 Bigo Jan Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowosci z przysiolkami w Krolestwie Galicyi Wielkim Ksiestwie Krakowskiem i Ksiestwie Bukowinskiem z uwzglednieniem wszystkich dotad zaszlych zmian terytoryalnych kraju Lwow 1914 S 127 Stanislaw Nowicki Miesiecznik Towarzystwa Szkoly Ludowej organ Zarzadu Glownego Rocznik III Krakiv 1903 sc 131 132 Wojewodztwo Tarnopolskie Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T 15 Warszawa 1923 S 18 pol Bigo Jan Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowosci z przysiolkami w Krolestwie Galicyi Wielkim Ksiestwie Krakowskiem i Ksiestwie Bukowinskiem z uwzglednieniem wszystkich dotad zaszlych zmian terytoryalnych kraju Lwow 1914 s 44 Wojewodztwo Tarnopolskie Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T 15 Warszawa 1923 S 17 Bibljoteki oswiatowe spis na dzien 1 stycznia 1930 roku oraz tablice statystyczne Warszawa Lwow 1932 s 244 Amtliches Gemeinde und Dorfverzeichnis fur das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevolkerungsbestandsaufnahme am 1 Marz 1943 Krakow 1943 s 15 Urzedowa Ksiazka Telefoniczna dla Generalnego Gubernatorstwa Krakiv 1942 s 27 Die Konigreiche Galizien und Lodomerien Wien von Joseph Bermann 1851 Gedr bei Joh Hofelich Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w krolestwie Galicyi i Lodomeryi jakotez w wielkiem ksiestwie Krakowskiem 1855 mapa na s 270 Grimajliv Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem Lviv 1868 S 60 Wojewodztwo Tarnopolskie Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T 15 Warszawa 1923 S 17 1 p 2 Tarnopolski Dziennik Wojewodzki 15 21 09 1934 ss 144 145 Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Putivnik Ternopil Aston 2011 s 350 Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Putivnik Ternopil Aston 2011 s 351 Tam samo Amtliches Gemeinde und Dorfverzeichnis fur das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevolkerungsbestandsaufnahme am 1 Marz 1943 Krakow 1943 s 15 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 DzherelaSavchin O Uniyat V Shavinskij V Olenivka Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 92 93 ISBN 978 966 457 228 3 Lashta V Savchin O Olenivka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 664 ISBN 966 528 199 2 Eleonorowka takze Lysa Gora przysiolek Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 343 pol Portal Ternopilshina