У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Зелене Зеле не село в Україні у Гримайлівській селищній гро

49°18′41″ пн. ш. 26°06′10″ сх. д. / 49.31139° пн. ш. 26.10278° сх. д.Координати: 49°18′41″ пн. ш. 26°06′10″ сх. д. / 49.31139° пн. ш. 26.10278° сх. д.

Відстань до
районного центру

33 км

Найближча залізнична станція

Гримайлів

Відстань до
залізничної станції

9 км

Місцева влада

Адреса ради

48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8

Карта

Зелене

Зелене

Мапа

Зелене у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.

Населення — 475 осіб (2003).

Історія

Перша писемна згадка — 1343.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Союз українок» та інші українські товариства.

Початкова (або мовою того часу – тривіальна) школа була організована спільним рішенням із ґміною сусіднього села Паївка у січні 1852 р. за сприяння місцевого греко-католицького пароха Івана Гоцького (“Gazeta Lwowska”, 31.01.1852, №25).

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610219, розташована у приміщенні клубу.

Результати

зареєстровано 306 виборців, явка 72,88%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 21,00%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,61%, за Об'єднання «Самопоміч» — 14,16%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Роман Василіцький (Об'єднання «Самопоміч») — 28,77%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 25,11%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,89%.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,79%
російська	0,21%

Символіка

Затверджена 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.

Герб

У зеленому щиті срібний вилоподібний хрест з подвійною чорною нитяною облямівкою, кожне рамено якого обтяжене червоним хрестом з полум'яним верхнім раменом. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЗЕЛЕНЕ".

Зелене поле щита означає назву села; срібний вилоподібний хрест – стилізована єпитрахіль Св.Миколая. Храмовий празник в селі на Миколая. Полум'яне верхнє рамено – нагадування про те, що татари спалили село на Зелені свята.

Прапор

На квадратному зеленому полотнищі білий вилоподібний хрест з шириною рамен в1/3 ширини прапора, з подвійною чорною облямівкою в 1/60 ширини прапора. На кожному рамені червоний хрест з полум'яним верхнім раменом

Релігія

Стара дерев'яна церква святого Михайла, перенесена у Музей народної архітектури та побуту України

церква святителя Миколая Чудотворця (1946; ПЦУ; кам'яна);
каплиця Пресвятої Діви Марії (1925; РКЦ).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу УСС (1990).

Стара дерев'яна церква(1817) , перенесена у Музей народної архітектури та побуту України

Пам'ятник Т. Шевченку

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.

Встановлений 1967 р. Скульптор – В. Горн (Чернівці).

Скульптура – бетон, постамент – камінь.

Скульптура – 3 м, постамент – 2,6 м.

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, АТС, пошта, торговельний заклад.

Відомі люди

Народилися

громадський діяч у Канаді М. Білаш,
архітектор Б. Магола.
помер Пісецький Олександр — Державний секретар пошт і телеграфів уряду ЗУНР.

Галерея

Церква Святого Миколая
Дзвіниця церкви Святого Миколая
Костел
Пам'ятний знак на місці старої дерев'яної церкви, перенесеної у Музей народної архітектури та побуту України
Будинок культури
Пам'ятні знаки - Небесній сотні та з нагоди скасування панщини
Статуя Божої Матері
Стадіон

Примітки

Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
Зелене, Гусятинський район, Тернопільська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 16 травня 2021.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. www.pyrohiv.com. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 32. : іл. —
Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
. Тернопіль сьогодні. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.

Література

Зелене / Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — 696 с. — .

[1] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.

[2] Зелене, Гусятинський район, Тернопільська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 16 травня 2021.

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-3] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-4] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[6] . www.pyrohiv.com. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.

[7] У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 32. : іл. —

[8] Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.

[9] . Тернопіль сьогодні. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.