Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Олекса́ндр Купрія́нович Пісе́цький (9 жовтня 1869, с. Котузів, Австро-Угорщина — 20 травня 1948, с. Зелене Гусятинського району Тернопільської області) — український громадський діяч і політик, активний діяч УНДП. Організатор українських професійних організацій поштових службовців. У 1918 році — державний секретар пошти ЗУНР. Брат Івана Пісецького, стрийко боївкара УВО Григорія Пісецького.
| Олександр Пісецький | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 9 листопада 1918 — липень 1919 | ||
| Попередник: | посада запроваджена | |
| Спадкоємець: | посада скасована | |
| Народження: | 9 жовтня 1869 Котузів | |
| Смерть: | 20 травня 1948 (78 років) Зелене | |
| Національність: | українець | |
| Країна: |  Австро-Угорщина  ЗУНР ІІ Польська Республіка | |
| Релігія: | греко-католик | |
| Освіта: | Ряшівська гімназія | |
| Партія: | Українська національно-демократична партія | |
| | ||
Життєпис
Народився 9 жовтня 1869 року в українському селі Котузів Австро-Угорщини. Батько — о. Купріян (Кипріян) Пісецький — священик УГКЦ, мав у селі парафію. Вчився у Бережанській гімназії; через смерть батька перевівся на навчання в гімназію в Ряшеві, де ним опікувалися сестра матері та її чоловік. Склав матуру в гімназії, переїхав у Львів, працював на пошті.
Відвідував студії в університеті, навчання довелося залишити через сімейні обставини — одружився з вдовою-полькою, котра мала п'ятеро дітей. Напередодні Першої світової війни очолював Городоцьку поштову дільницю у Львові, входив до міської дирекції пошти. Прилучився до громадської діяльності, брав участь у роботі різних українських товариств.
Під час зайняття російськими військами Львова у вересні 1914 — червні 1915 перебував у місті. По тому знову працював начальником поштової дільниці. Був членом Ширшого народного комітету УНДП.
У першому уряді ЗУНР, сформованому 9 листопада 1918, обійняв посаду державного секретаря пошти і телеграфу. Увійшов у Раду державних секретарів як представник Української національно-демократичної партії (УНДП). Працював, налагоджуючи державну систему поштового і телефонно-телеграфного сполучення, готуючи для неї спеціалістів.
Ще до створення уряду займався відновленням телефонного і телеграфного зв'язку з повітовими центрами, що був утрачений внаслідок боїв. Налагодити ефективну роботу поштової і телефонно-телеграфної служби за умов, коли тривали бойові дії, а урядники польської національності не визнавали української влади, не було змоги.
Разом з урядом залишив 22 листопада 1918 року Львів і прибув у Тернопіль. Його підпис стоїть під урядовим зверненням із закликом піднятися на збройний захист власної держави. Довелося не лише відновлювати зруйновані лінії, а й вживати за допомогою військових підрозділів і жандармерії рішучих заходів щодо злочинних дій, аж до оголошення смертної кари. Дуже злободенною була кадрова проблема — австрійці та чехи масово покинули роботу на пошті й телеграфі. Поляки переважно відмовлялися служити Українській державі. Якщо деякі й залишалися працювати, то не можна було допустити, щоби важлива урядова інформація, яка передавалася телефоном і телеграфом, потрапляла в руки супротивника. Працювала певна кількість українців — спеціалістів з поштово-телефонно-телеграфної справи, також залишилися на своїх робочих місцях чи не всі службовці-євреї.
У грудні 1918 Пісецький організував у Тернополі курси поштових працівників, телефоністок і телеграфісток. Надалі курси, на яких навчалися сотні дівчат, відкрились у Станиславові й кількох інших повітових містах ЗУНР. Лонгин Цегельський у своїх споминах писав: «Секретар пошти, Пісецький, об'їздив Галичину, всюди наладнуючи поштово-телеграфно-телефонну комунікацію особисто».
Керівник Державного секретаріату пошти і телеграфу був причетний до заснування школи військових телеграфістів, що почала діяти в Тернополі 20 грудня 1918 і першими курсантами якої стали 50 гімназистів. У складі уряду покинув Тернопіль 31 грудня 1918. Брав участь як державний секретар в засіданні Української національної ради в Станиславові. 4 січня 1919 Сидір Голубович сформував новий склад уряду ЗУНР, створений єдиний Державний секретаріат шляхів, пошти і телеграфу (Державний секретаріат комунікації), який очолив І. Мирон. У секретаріаті Пісецький займався справами поштової і телефонно-телеграфної служби. На телеграфі введено українську абетку. Запрацювали нові телеграфні апарати, також придбані, насамперед для державних секретаріатів, нові апарати Юза. Навесні 1919 поштова і телефонно-телеграфічна служба в ЗУНР функціонували загалом ефективно. У середині липня 1919 Пісецький разом з керівництвом республіки та Галицькою армією емігрував за Збруч.
Повернувся до Галичини 1920 року Після численних митарств, влаштованих польською владою, працював на посаді поштового службовця в містечку Гримайлів. Очолював місцеву «Просвіту», з 1926 — повітовий комітет УНДО. Під час виборчих кампаній 1928, 1930 і 1935 років у Копичинецькому повіті часто виступав на вічах. У громадській діяльності співпрацював з Михайлом Мочульським — літературознавцем, котрий до 1930 року був у містечку нотарем. Під час пацифікації восени 1930 його затримали і побили польські жандарми. Згодом перевели його на посаду поштового урядника до Хоросткова, там працював до виходу на пенсію.
Восени 1939 року, коли Західну Україну окупувала Червона армія, переїхав до села Зелене на Гусятинщині, де замешкав у сім'ї своєї сестри Марії. Останні роки жив самотньо й непомітно.
Помер 1948 року в Зеленому. У день, коли 79-літнього О. Пісецького не стало, в його дім навідалися емдебісти. Очевидці стверджують, що вони хотіли заарештувати українського патріота.
16 жовтня 2019 відбулось спецпогашення марок з нагоди 150-річчя від дня народження.
Примітки
- Могила пароха с. Корнів Пісецького Івана Кипріяновича
- Тернопіль сьогодні: 150-річчя від дня народження Олександра Пісецького. Тернопіль сьогодні. середа, 16 жовтня 2019 р. Процитовано 16 травня 2021.
Посилання
- ЗУНР 1918—1923. Уряди, постаті. Олександр Пісецький
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Oleksa ndr Kupriya novich Pise ckij 9 zhovtnya 1869 s Kotuziv Avstro Ugorshina 20 travnya 1948 s Zelene Gusyatinskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti ukrayinskij gromadskij diyach i politik aktivnij diyach UNDP Organizator ukrayinskih profesijnih organizacij poshtovih sluzhbovciv U 1918 roci derzhavnij sekretar poshti ZUNR Brat Ivana Piseckogo strijko boyivkara UVO Grigoriya Piseckogo Oleksandr Piseckij derzhavnij sekretar poshti i telegrafu pri uryadi ZUNR 9 listopada 1918 lipen 1919 Poperednik posada zaprovadzhena Spadkoyemec posada skasovana Narodzhennya 9 zhovtnya 1869 1869 10 09 KotuzivSmert 20 travnya 1948 1948 05 20 78 rokiv ZeleneNacionalnist ukrayinecKrayina Avstro Ugorshina ZUNR II Polska RespublikaReligiya greko katolikOsvita Ryashivska gimnaziyaPartiya Ukrayinska nacionalno demokratichna partiya Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Piseckij ZhittyepisNarodivsya 9 zhovtnya 1869 roku v ukrayinskomu seli Kotuziv Avstro Ugorshini Batko o Kupriyan Kipriyan Piseckij svyashenik UGKC mav u seli parafiyu Vchivsya u Berezhanskij gimnaziyi cherez smert batka perevivsya na navchannya v gimnaziyu v Ryashevi de nim opikuvalisya sestra materi ta yiyi cholovik Sklav maturu v gimnaziyi pereyihav u Lviv pracyuvav na poshti Vidviduvav studiyi v universiteti navchannya dovelosya zalishiti cherez simejni obstavini odruzhivsya z vdovoyu polkoyu kotra mala p yatero ditej Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni ocholyuvav Gorodocku poshtovu dilnicyu u Lvovi vhodiv do miskoyi direkciyi poshti Priluchivsya do gromadskoyi diyalnosti brav uchast u roboti riznih ukrayinskih tovaristv Pid chas zajnyattya rosijskimi vijskami Lvova u veresni 1914 chervni 1915 perebuvav u misti Po tomu znovu pracyuvav nachalnikom poshtovoyi dilnici Buv chlenom Shirshogo narodnogo komitetu UNDP U pershomu uryadi ZUNR sformovanomu 9 listopada 1918 obijnyav posadu derzhavnogo sekretarya poshti i telegrafu Uvijshov u Radu derzhavnih sekretariv yak predstavnik Ukrayinskoyi nacionalno demokratichnoyi partiyi UNDP Pracyuvav nalagodzhuyuchi derzhavnu sistemu poshtovogo i telefonno telegrafnogo spoluchennya gotuyuchi dlya neyi specialistiv She do stvorennya uryadu zajmavsya vidnovlennyam telefonnogo i telegrafnogo zv yazku z povitovimi centrami sho buv utrachenij vnaslidok boyiv Nalagoditi efektivnu robotu poshtovoyi i telefonno telegrafnoyi sluzhbi za umov koli trivali bojovi diyi a uryadniki polskoyi nacionalnosti ne viznavali ukrayinskoyi vladi ne bulo zmogi Razom z uryadom zalishiv 22 listopada 1918 roku Lviv i pribuv u Ternopil Jogo pidpis stoyit pid uryadovim zvernennyam iz zaklikom pidnyatisya na zbrojnij zahist vlasnoyi derzhavi Dovelosya ne lishe vidnovlyuvati zrujnovani liniyi a j vzhivati za dopomogoyu vijskovih pidrozdiliv i zhandarmeriyi rishuchih zahodiv shodo zlochinnih dij azh do ogoloshennya smertnoyi kari Duzhe zlobodennoyu bula kadrova problema avstrijci ta chehi masovo pokinuli robotu na poshti j telegrafi Polyaki perevazhno vidmovlyalisya sluzhiti Ukrayinskij derzhavi Yaksho deyaki j zalishalisya pracyuvati to ne mozhna bulo dopustiti shobi vazhliva uryadova informaciya yaka peredavalasya telefonom i telegrafom potraplyala v ruki suprotivnika Pracyuvala pevna kilkist ukrayinciv specialistiv z poshtovo telefonno telegrafnoyi spravi takozh zalishilisya na svoyih robochih miscyah chi ne vsi sluzhbovci yevreyi U grudni 1918 Piseckij organizuvav u Ternopoli kursi poshtovih pracivnikiv telefonistok i telegrafistok Nadali kursi na yakih navchalisya sotni divchat vidkrilis u Stanislavovi j kilkoh inshih povitovih mistah ZUNR Longin Cegelskij u svoyih spominah pisav Sekretar poshti Piseckij ob yizdiv Galichinu vsyudi naladnuyuchi poshtovo telegrafno telefonnu komunikaciyu osobisto Kerivnik Derzhavnogo sekretariatu poshti i telegrafu buv prichetnij do zasnuvannya shkoli vijskovih telegrafistiv sho pochala diyati v Ternopoli 20 grudnya 1918 i pershimi kursantami yakoyi stali 50 gimnazistiv U skladi uryadu pokinuv Ternopil 31 grudnya 1918 Brav uchast yak derzhavnij sekretar v zasidanni Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi v Stanislavovi 4 sichnya 1919 Sidir Golubovich sformuvav novij sklad uryadu ZUNR stvorenij yedinij Derzhavnij sekretariat shlyahiv poshti i telegrafu Derzhavnij sekretariat komunikaciyi yakij ocholiv I Miron U sekretariati Piseckij zajmavsya spravami poshtovoyi i telefonno telegrafnoyi sluzhbi Na telegrafi vvedeno ukrayinsku abetku Zapracyuvali novi telegrafni aparati takozh pridbani nasampered dlya derzhavnih sekretariativ novi aparati Yuza Navesni 1919 poshtova i telefonno telegrafichna sluzhba v ZUNR funkcionuvali zagalom efektivno U seredini lipnya 1919 Piseckij razom z kerivnictvom respubliki ta Galickoyu armiyeyu emigruvav za Zbruch Povernuvsya do Galichini 1920 roku Pislya chislennih mitarstv vlashtovanih polskoyu vladoyu pracyuvav na posadi poshtovogo sluzhbovcya v mistechku Grimajliv Ocholyuvav miscevu Prosvitu z 1926 povitovij komitet UNDO Pid chas viborchih kampanij 1928 1930 i 1935 rokiv u Kopichineckomu poviti chasto vistupav na vichah U gromadskij diyalnosti spivpracyuvav z Mihajlom Mochulskim literaturoznavcem kotrij do 1930 roku buv u mistechku notarem Pid chas pacifikaciyi voseni 1930 jogo zatrimali i pobili polski zhandarmi Zgodom pereveli jogo na posadu poshtovogo uryadnika do Horostkova tam pracyuvav do vihodu na pensiyu Voseni 1939 roku koli Zahidnu Ukrayinu okupuvala Chervona armiya pereyihav do sela Zelene na Gusyatinshini de zameshkav u sim yi svoyeyi sestri Mariyi Ostanni roki zhiv samotno j nepomitno Pomer 1948 roku v Zelenomu U den koli 79 litnogo O Piseckogo ne stalo v jogo dim navidalisya emdebisti Ochevidci stverdzhuyut sho voni hotili zaareshtuvati ukrayinskogo patriota 16 zhovtnya 2019 vidbulos specpogashennya marok z nagodi 150 richchya vid dnya narodzhennya PrimitkiMogila paroha s Korniv Piseckogo Ivana Kipriyanovicha Ternopil sogodni 150 richchya vid dnya narodzhennya Oleksandra Piseckogo Ternopil sogodni sereda 16 zhovtnya 2019 r Procitovano 16 travnya 2021 PosilannyaZUNR 1918 1923 Uryadi postati Oleksandr Piseckij