Си́сак (хорв. Sisak, нім. Sissek, угор. Sziszek, італ. Siscia) — місто в центральній частині Хорватії.
Сисак хорв. Sisak | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
45°29′14″ пн. ш. 16°22′34″ сх. д. / 45.48722222224999712° пн. ш. 16.37611111113888995° сх. д.Координати: 45°29′14″ пн. ш. 16°22′34″ сх. д. / 45.48722222224999712° пн. ш. 16.37611111113888995° сх. д. | |||||
Країна | Хорватія | ||||
Регіон | Сисацько-Мославинська жупанія | ||||
Столиця для | Сисацько-Мославинська жупанія (жупанія Хорватії) | ||||
Площа | 422 км² | ||||
Населення | 33322 (2015) | ||||
Агломерація | 47768 | ||||
Висота НРМ | 100 м | ||||
Міста-побратими | Ґаброво (14 травня 2004), Гайденгайм-ан-дер-Бренц, Ремхінген, Сомбатгей, Їглава, Лешно | ||||
Телефонний код | (385) 44 | ||||
Часовий пояс | центральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час (Сисацько-Мославинська жупанія) | ||||
Номери автомобілів | SK | ||||
GeoNames | 3190812 | ||||
OSM | r8778895 ·R | ||||
Поштові індекси | 44000 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Дінко Пінтарич | ||||
Вебсайт | /http:// www.sisak.hr / | ||||
Мапа | |||||
Сисак Сисак (Хорватія) | |||||
| |||||
| |||||
Сисак у Вікісховищі |
Розташований за 57 км на південний схід від столиці країни Загреба на місці злиття річок Одра, Купа та Сава.
Сисак — адміністративний центр жупанії Сисак-Мославина.
Загальні відомості
Місто лежить на автотрасі Загреб—Сисак—Петриня і на залізниці Загреб—Сисак—Суня. Зв'язане регулярним автобусним і залізничним сполученням із найбільшими містами Хорватії.
Сисак — один із найбільших у Хорватії річкових портів, починаючи від нього Сава стає судноплавною, і кораблі по ній досягають Дунаю.
У місті розташовано підприємства металургії, легкої, харчової та хімічної промисловості, суднобудування.
Сисак — місто-курорт з великою кількістю мінеральних джерел з температурою від 42 до 54 °C. Неподалік від міста вздовж лівого берега річки Сава розташовується природний парк (Lonjsko polje).
Історія
Історія міста налічує близько 2500 років. В часи Римської імперії місто, що йменувалося Сісція розташовувалось у стратегічному місці злиття трьох річок, швидко розвивалося і досягло статусу столиці провінції Паннонія — Савія. Тут у 303 році було замордовано римлянами під час переслідувань християн св. Квірінія, який зараз є покровителем міста.
Після падіння Імперії місто багаторазово розорялося гунами, аварами та слов'янами. У IX сторіччі слов'яни закріпились на території вздовж Сави і асимілювали неслов'янске населення. Відтоді місто належить місцевим князям, а потому — угорсько-хорватському королівству.
У XVI столітті місто пережило турецьке нашестя, для захисту від турків було збудовано могутні укріплення. Сисак увійшов у історію, коли в 1593 в битві при Сисаку військо Священної Римської імперії розбило турецьку армію, що стало першою значною перемогою над турками в період завоювання ними Балкан. Це призвело до потрапляння посавинського краю під уплив Габсбургів.
Після Першої світової війни разом зі всією Хорватією Сисак став частиною Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.
Впродовж Другої світової війни в околицях міста активно діяли антифашистські партизанські загони, в той самий час у самому місті усташами було обладнано концтабір, який був частиною Ясеновацького табору, де усташі знищували сербів, циган і євреїв.
Після розпаду Югославії в 1991 р. місто стало частиною незалежної Хорватії. У війні, що розпочалася за цим, Сисак постраждав від сербських бомбардувань, після припинення бойових дій пошкоджені та зруйновані будівлі було відбудовано.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 47768 осіб, 7 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 33322 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Сисак, до громади також входять:
- Блиньський Кут
- Будашево
- Буковсько
- Црнаць
- Чигоч
- Донє Комарево
- Горнє Комарево
- Греда
- Гуще
- Храстелниця
- Язвеник
- Клобучак
- Кратецько
- Летованці
- Лоня
- Лукавець-Посавський
- Маджари
- Мужиловчиця
- Ново Прачно
- Ново Село
- Ново Село-Паланєцько
- Одра-Сисацька
- Паланєк
- Прелощиця
- Села
- Стара Дренчина
- Старо Прачно
- Старо Село
- Ступно
- Сувой
- Тополоваць
- Велико Свиніцько
- Вурот
- Жабно
Клімат
Середня річна температура становить 11,30 °C, середня максимальна — 25,72 °C, а середня мінімальна — -5,51 °C. Середня річна кількість опадів — 918 мм.
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 6,63 | 8,56 | 13,07 | 17,51 | 22,63 | 25,72 | 24,87 | 23,97 | 20,14 | 15,04 | 9,86 | 5,48 | |
Середня температура, °C | 0,56 | 2,48 | 6,99 | 11,45 | 16,55 | 19,65 | 21,29 | 20,40 | 16,56 | 11,47 | 6,27 | 1,90 | |
Середній мінімум, °C | −5,51 | −3,6 | 0,93 | 5,36 | 10,49 | 13,57 | 17,70 | 16,81 | 12,97 | 7,89 | 2,68 | −1,68 | |
Норма опадів, мм | 56 | 53 | 62 | 73 | 81 | 92 | 82 | 86 | 84 | 87 | 92 | 70 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.80 | 1.98 | 2.40 | 2.24 | 2.09 | 1.90 | 1.86 | 1.70 | 1.70 | 1.73 | 1.80 | 1.80 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4218 | 7015 | 10711 | 15209 | 19408 | 21427 | 22538 | 19559 | 14427 | 8926 | 4699 | 3469 | |
Джерело: |
Визначні місця
- Трикутна Фортеця XVI століття в межиріччі Купи і Сави.
- Палаци Малі Каптол (Mali Kaptol) в стилі бароко, Велікі Каптол (Veliki Kaptol) в стилі класицизму.
- Старий міст над Купою.
- Кафедральний Собор св. Хреста.
- Руїни римського міста Сісція.
Міста-побратими
Примітки
- Перепис населення 2011 року (хор.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018.
- Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хор.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018.
- (хор.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 01 червня 2018.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- Громада Габрово. Міста-побратими (болг.). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 3 червня 2009.
Посилання
- Офіційний сайт міста Сисак (хорв.)
- Туристична інформація (хорв., англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Si sak horv Sisak nim Sissek ugor Sziszek ital Siscia misto v centralnij chastini Horvatiyi Sisak horv SisakpraporOsnovni dani45 29 14 pn sh 16 22 34 sh d 45 48722222224999712 pn sh 16 37611111113888995 sh d 45 48722222224999712 16 37611111113888995 Koordinati 45 29 14 pn sh 16 22 34 sh d 45 48722222224999712 pn sh 16 37611111113888995 sh d 45 48722222224999712 16 37611111113888995Krayina HorvatiyaRegion Sisacko Moslavinska zhupaniyaStolicya dlya Sisacko Moslavinska zhupaniya zhupaniya Horvatiyi Plosha 422 km Naselennya 33322 2015 Aglomeraciya 47768Visota NRM 100 mMista pobratimi Gabrovo 14 travnya 2004 Gajdengajm an der Brenc Remhingen Sombatgej Yiglava LeshnoTelefonnij kod 385 44Chasovij poyas centralnoyevropejskij chas Centralnoyevropejskij litnij chas Sisacko Moslavinska zhupaniya Nomeri avtomobiliv SKGeoNames 3190812OSM r8778895 RPoshtovi indeksi 44000Miska vladaMer mista Dinko PintarichVebsajt http www sisak hr MapaSisakSisak Horvatiya Sisak u VikishovishiDiv takozh Sisak znachennya Roztashovanij za 57 km na pivdennij shid vid stolici krayini Zagreba na misci zlittya richok Odra Kupa ta Sava Sisak administrativnij centr zhupaniyi Sisak Moslavina Zagalni vidomostiFortecya Misto lezhit na avtotrasi Zagreb Sisak Petrinya i na zaliznici Zagreb Sisak Sunya Zv yazane regulyarnim avtobusnim i zaliznichnim spoluchennyam iz najbilshimi mistami Horvatiyi Sisak odin iz najbilshih u Horvatiyi richkovih portiv pochinayuchi vid nogo Sava staye sudnoplavnoyu i korabli po nij dosyagayut Dunayu U misti roztashovano pidpriyemstva metalurgiyi legkoyi harchovoyi ta himichnoyi promislovosti sudnobuduvannya Sisak misto kurort z velikoyu kilkistyu mineralnih dzherel z temperaturoyu vid 42 do 54 C Nepodalik vid mista vzdovzh livogo berega richki Sava roztashovuyetsya prirodnij park Lonjsko polje IstoriyaSobor sv Hresta Istoriya mista nalichuye blizko 2500 rokiv V chasi Rimskoyi imperiyi misto sho jmenuvalosya Sisciya roztashovuvalos u strategichnomu misci zlittya troh richok shvidko rozvivalosya i dosyaglo statusu stolici provinciyi Pannoniya Saviya Tut u 303 roci bulo zamordovano rimlyanami pid chas peresliduvan hristiyan sv Kviriniya yakij zaraz ye pokrovitelem mista Pislya padinnya Imperiyi misto bagatorazovo rozoryalosya gunami avarami ta slov yanami U IX storichchi slov yani zakripilis na teritoriyi vzdovzh Savi i asimilyuvali neslov yanske naselennya Vidtodi misto nalezhit miscevim knyazyam a potomu ugorsko horvatskomu korolivstvu U XVI stolitti misto perezhilo turecke nashestya dlya zahistu vid turkiv bulo zbudovano mogutni ukriplennya Sisak uvijshov u istoriyu koli v 1593 v bitvi pri Sisaku vijsko Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi rozbilo turecku armiyu sho stalo pershoyu znachnoyu peremogoyu nad turkami v period zavoyuvannya nimi Balkan Ce prizvelo do potraplyannya posavinskogo krayu pid upliv Gabsburgiv Pislya Pershoyi svitovoyi vijni razom zi vsiyeyu Horvatiyeyu Sisak stav chastinoyu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv piznishe Korolivstva Yugoslaviya Vprodovzh Drugoyi svitovoyi vijni v okolicyah mista aktivno diyali antifashistski partizanski zagoni v toj samij chas u samomu misti ustashami bulo obladnano konctabir yakij buv chastinoyu Yasenovackogo taboru de ustashi znishuvali serbiv cigan i yevreyiv Starij mist Pislya rozpadu Yugoslaviyi v 1991 r misto stalo chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi U vijni sho rozpochalasya za cim Sisak postrazhdav vid serbskih bombarduvan pislya pripinennya bojovih dij poshkodzheni ta zrujnovani budivli bulo vidbudovano NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 47768 osib 7 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 33322 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Sisak do gromadi takozh vhodyat Blinskij Kut Budashevo Bukovsko Crnac Chigoch Donye Komarevo Gornye Komarevo Greda Gushe Hrastelnicya Yazvenik Klobuchak Kratecko Letovanci Lonya Lukavec Posavskij Madzhari Muzhilovchicya Novo Prachno Novo Selo Novo Selo Palanyecko Odra Sisacka Palanyek Preloshicya Sela Stara Drenchina Staro Prachno Staro Selo Stupno Suvoj Topolovac Veliko Svinicko Vurot ZhabnoKlimatSerednya richna temperatura stanovit 11 30 C serednya maksimalna 25 72 C a serednya minimalna 5 51 C Serednya richna kilkist opadiv 918 mm Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 6 63 8 56 13 07 17 51 22 63 25 72 24 87 23 97 20 14 15 04 9 86 5 48Serednya temperatura C 0 56 2 48 6 99 11 45 16 55 19 65 21 29 20 40 16 56 11 47 6 27 1 90Serednij minimum C 5 51 3 6 0 93 5 36 10 49 13 57 17 70 16 81 12 97 7 89 2 68 1 68Norma opadiv mm 56 53 62 73 81 92 82 86 84 87 92 70Serednomisyachna shvidkist vitru m s 1 80 1 98 2 40 2 24 2 09 1 90 1 86 1 70 1 70 1 73 1 80 1 80Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4218 7015 10711 15209 19408 21427 22538 19559 14427 8926 4699 3469Dzherelo Viznachni miscyaTrikutna Fortecya XVI stolittya v mezhirichchi Kupi i Savi Palaci Mali Kaptol Mali Kaptol v stili baroko Veliki Kaptol Veliki Kaptol v stili klasicizmu Starij mist nad Kupoyu Kafedralnij Sobor sv Hresta Ruyini rimskogo mista Sisciya Mista pobratimiRuyini rimskogo mistaBolgariya Gabrovo Chehiya Yiglava Polsha Leshno Nimechchina Remhingen Ugorshina Sombathej Nimechchina Gajdengajm na BrenciPrimitkiPortal Horvatiya Perepis naselennya 2011 roku hor Horvatske byuro statistiki Procitovano 01 chervnya 2018 Perepis naselennya 2011 roku Kilkist meshkanciv za ridnoyu movoyu hor Horvatske byuro statistiki Procitovano 01 chervnya 2018 hor Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 01 chervnya 2018 Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 Gromada Gabrovo Mista pobratimi bolg Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 3 chervnya 2009 PosilannyaOficijnij sajt mista Sisak horv Turistichna informaciya horv angl