Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва під Сисаком хорв Bitka kod Siska словен Bitka pri Sisku нім Schlacht bei Sissek тур Kulpa Bozgunu бій що відбулося

Битва під Сисаком

Битва під Сисаком

Битва під Сисаком (хорв. Bitka kod Siska; словен. Bitka pri Sisku; нім. Schlacht bei Sissek; тур. Kulpa Bozgunu) — бій, що відбулося 22 червня 1593 року між військами Габсбурзької монархії і Османської імперії. Битва закінчилася повною перемогою Габсбургів, основу якої складали хорвати, і означала для них кінець оборонного періоду у війнах з османами.

Битва під Сисаком
Довга війна (1591–1606)
image
"DIE CHRISTEN VOR SYSEGK IN CRABATEN Anno 1593"
(«Християни під Сисаком в Хорватії року Божого 1593»)
(Єронім Ертель, Нюрнберг 1665)

"DIE CHRISTEN VOR SYSEGK IN CRABATEN Anno 1593"
(«Християни під Сисаком в Хорватії року Божого 1593»)
(Єронім Ертель, Нюрнберг 1665)
Координати: 45°28′14″ пн. ш. 16°23′10″ сх. д. / 45.47055555558333140° пн. ш. 16.38611111113889152° сх. д. / 45.47055555558333140; 16.38611111113889152
Дата: 22 червня 1593
Місце: Сисак, Хорватське королівство, Габсбурзька монархія

45°28′13″ пн. ш. 16°23′10″ сх. д. / 45.4704833° пн. ш. 16.3861222° сх. д. / 45.4704833; 16.3861222

Результат: Перемога Габсбургів
Сторони
image Габсбурзька монархія
 image Османська імперія
Військові сили
4 300–5 800
  • 300–800 оборонців Сисака
  • 4 000–5 000 кавалерії та піхоти підкріплення
 12 000–16 000
Втрати
500 8 000

Битва відбулася біля міста Сисак, нині Хорватія, в межиріччі річок Сава і Купа. Армію Габсбургів очолював австрійський генерал , командувачем хорватських частин був Тамаш Ердедь (угорець), загоном герцогства Крайна — Андреас фон Ауершперг (Андрей Тур'яський). Османські сили очолював боснійський бейлербей .

Передумови

Центральна влада як Османської імперії, так і Габсбурзької монархії не хотіли воювати між собою після кількох походів на угорські та молдавські землі та чотирьох відновлень перемир'я 1547 року, Але широкомасштабні набіги проводилися на території один одного: численні набіги на Габсбурзьку Угорщину з боку акинджи, нерегулярної османської легкої кавалерії та, з іншого боку; ускоки (балканські нерегулярні прогабсбурзькі солдати на східному узбережжі Адріатики) заохочували проводити рейди на османську територію на Балканах. Зіткнення на кордоні Хорватії також тривали, незважаючи на перемир'я. Хорватсько-османський кордон пролягав між Копривницею та Сисаком, потім на захід до Карловаця, на південь до Плітвіцьких озер і на південному заході до Адріатичного моря. На той час Хорватія мала лише 16800 км² вільної території та близько 400 000 жителів.

Незважаючи на те, що їх сила вичерпувалась через постійні конфлікти на кордоні, наприкінці 16 століття укріплені міста Хорватії змогли утримувати османські війська. У цей період османські боснійські війська зробили кілька спроб захопити великі форти та міста через річки Уну та Саву. 26 жовтня 1584 року османські частини зазнали поразки в битві при Слуні, а 6 грудня 1586 року під Іванич-Градом. Однак набіги та напади османів зростали, і хорватська знать воювала без підтримки Габсбургів.

Битва

1593 року перемир'я було порушено — боснійський паша Хасан Предоевіч з армією перетнув Купу, яка, за договором в Адріанополі, укладеним роком раніше, була кордоном між Габсбурзькою монархією і Османською імперією. Метою походу була укріплена Сисакська фортеця, споруджена в стратегічно важливому місці між Купою і Савою приблизно в кілометрі від впадання першої в другу.

Поруч з фортецею турецькі війська були зустрінуті габсбурзькою армією, основу якої складали хорвати, до складу входили також австрійські та крайнські (в соновному словенські) частини і близько 500 сербів-ускоків. Загальна чисельність армії становила 5 800 осіб, точне число османів невідоме, згідно з традицією воно перевищувало християнські сили в 6 разів, але історики вважають чиельність в 12 000 осіб ближчою до дійсності.

Турецька армія була погано організована, її основу становили місцеві, слабо підготовлені частини. Туркам не вдалося використати перевагу в живій силі; вирішальним фактором, що зумовив перемогу австрійського війська стало грамотне використання важкої артилерії. Інтенсивним обстрілом Еггенберг і Ердедь відтіснили турків до Купи і затиснули між двома флангами своєї армії. Відступ перетворився на панічну втечу, велика частина османської армії, включаючи головнокомандувача, загинула на полі бою або потонула під час відступу в Купе. Втрати християн були мінімальні.

Наслідки

Християнська Європа була в захваті від грандіозних повідомлень про перемогу під Сисаком. Папа Климент VIII похвалив християнських воєначальників, надіславши лист подяки бану Хорватії Ердедю, тоді як іспанський король Філіп II нагородив Ердедя орденом Святого Спасителя.

Результат битви під Сисаком призвів до істотного послаблення позицій Османської імперії на Балканах. Результат цієї битви разом з іншими невдачами Османської імперії, таких як битва при Лепанто, а також фортифікаційні та інші роботи, що їх Австрією по зміцнила кордон в кінці XVI століття, зупинили просування турків на Балканах. У загальних рисах сформувалася межа між Габсбурзькою державою і Османською імперією, яка зберігалася аж до початку контрнаступу Габсбургів в кінці XVII століття після битви під Віднем.

Примітки

  1. : Povijest Hrvata od najstarijih vremena do svršetka XIX. stoljeća, Knjiga peta, Zagreb, 1988, p. 496
  2. : Sisačka bitka 1593. [ 22 червня 2016 у Wayback Machine.], Zagreb, 1994, p. 104
  3. : Povijest Hrvatske od 15. stoljeća do 18. stoljeća, p. 146
  4. Ferdo Šišić: Povijest Hrvata; pregled povijesti hrvatskog naroda 600—1918, pp. 305—306, Zagreb
  5. Oto Luthar: The Land Between: A History of Slovenia [ 22 червня 2016 у Wayback Machine.] (Peter Lang GmbH, 2008), p. 215
  6. Joseph von Hammer-Purgstall, Geschichte des Osmanischen Reiches. Vol.4: Vom Regierungsantritte Murad des Dritten bis zur zweyten Entthronung Mustafa des Ersten 1574—1623 [ 19 листопада 2020 у Wayback Machine.], Budapest: C. A. Hartleben, 1829, p. 218 and footnote with reference to the greatly differing figures in Turkish sources, e.g. ,Tarichi Naima (i.e. «Naima's History»), Constantinople 1734, vol.I, p. 43 f. (Annals of the Turkish Empire: from 1591 to 1659. Transl. Charles Fraser. London: Oriental Translation Fund, 1832), and Austrian sources, e.g. Franz Christoph von (1588—1650), Annales Ferdinandei, Leipzig: Weidmann 1721—1726, vol. IV, p. 1093.
  7. Bánlaky József: A magyar nemzet hadtörténelme; A sziszeki csata 1593 június 22.-én [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  8. Gábor Ágoston, Bruce Alan Masters: Encyclopedia of the Ottoman Empire [ 11 листопада 2015 у Wayback Machine.], Infobase Publishing, 2009, p. 164
  9. Ivo Goldstein: Sisačka bitka 1593., Zagreb, 1994, p. 30
  10. : [1] [ 3 вересня 2020 у Wayback Machine.], 2011, p. 188
  11. Mikaberidze, A. (2011). Conflict and Conquest in the Islamic World: A Historical Encyclopedia [2 volumes]: A Historical Encyclopedia. Conflict and Conquest in the Islamic World: A Historical Encyclopedia. ABC-CLIO. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bitva pid Sisakom horv Bitka kod Siska sloven Bitka pri Sisku nim Schlacht bei Sissek tur Kulpa Bozgunu bij sho vidbulosya 22 chervnya 1593 roku mizh vijskami Gabsburzkoyi monarhiyi i Osmanskoyi imperiyi Bitva zakinchilasya povnoyu peremogoyu Gabsburgiv osnovu yakoyi skladali horvati i oznachala dlya nih kinec oboronnogo periodu u vijnah z osmanami Bitva pid SisakomDovga vijna 1591 1606 DIE CHRISTEN VOR SYSEGK IN CRABATEN Anno 1593 Hristiyani pid Sisakom v Horvatiyi roku Bozhogo 1593 Yeronim Ertel Nyurnberg 1665 DIE CHRISTEN VOR SYSEGK IN CRABATEN Anno 1593 Hristiyani pid Sisakom v Horvatiyi roku Bozhogo 1593 Yeronim Ertel Nyurnberg 1665 Koordinati 45 28 14 pn sh 16 23 10 sh d 45 47055555558333140 pn sh 16 38611111113889152 sh d 45 47055555558333140 16 38611111113889152Data 22 chervnya 1593Misce Sisak Horvatske korolivstvo Gabsburzka monarhiya 45 28 13 pn sh 16 23 10 sh d 45 4704833 pn sh 16 3861222 sh d 45 4704833 16 3861222Rezultat Peremoga GabsburgivStoroniGabsburzka monarhiya Horvatske korolivstvo Ercgercogstvo Avstriya Gercogstvo Shtiriya Gercogstvo Krajna Osmanska imperiya Vilayet BosniyaVijskovi sili4 300 5 800 300 800 oboronciv Sisaka 4 000 5 000 kavaleriyi ta pihoti pidkriplennya 12 000 16 000Vtrati500 8 000 Bitva vidbulasya bilya mista Sisak nini Horvatiya v mezhirichchi richok Sava i Kupa Armiyu Gabsburgiv ocholyuvav avstrijskij general komanduvachem horvatskih chastin buv Tamash Erded ugorec zagonom gercogstva Krajna Andreas fon Auershperg Andrej Tur yaskij Osmanski sili ocholyuvav bosnijskij bejlerbej PeredumoviCentralna vlada yak Osmanskoyi imperiyi tak i Gabsburzkoyi monarhiyi ne hotili voyuvati mizh soboyu pislya kilkoh pohodiv na ugorski ta moldavski zemli ta chotiroh vidnovlen peremir ya 1547 roku Ale shirokomasshtabni nabigi provodilisya na teritoriyi odin odnogo chislenni nabigi na Gabsburzku Ugorshinu z boku akindzhi neregulyarnoyi osmanskoyi legkoyi kavaleriyi ta z inshogo boku uskoki balkanski neregulyarni progabsburzki soldati na shidnomu uzberezhzhi Adriatiki zaohochuvali provoditi rejdi na osmansku teritoriyu na Balkanah Zitknennya na kordoni Horvatiyi takozh trivali nezvazhayuchi na peremir ya Horvatsko osmanskij kordon prolyagav mizh Koprivniceyu ta Sisakom potim na zahid do Karlovacya na pivden do Plitvickih ozer i na pivdennomu zahodi do Adriatichnogo morya Na toj chas Horvatiya mala lishe 16800 km vilnoyi teritoriyi ta blizko 400 000 zhiteliv Nezvazhayuchi na te sho yih sila vicherpuvalas cherez postijni konflikti na kordoni naprikinci 16 stolittya ukripleni mista Horvatiyi zmogli utrimuvati osmanski vijska U cej period osmanski bosnijski vijska zrobili kilka sprob zahopiti veliki forti ta mista cherez richki Unu ta Savu 26 zhovtnya 1584 roku osmanski chastini zaznali porazki v bitvi pri Sluni a 6 grudnya 1586 roku pid Ivanich Gradom Odnak nabigi ta napadi osmaniv zrostali i horvatska znat voyuvala bez pidtrimki Gabsburgiv Bitva1593 roku peremir ya bulo porusheno bosnijskij pasha Hasan Predoevich z armiyeyu peretnuv Kupu yaka za dogovorom v Adrianopoli ukladenim rokom ranishe bula kordonom mizh Gabsburzkoyu monarhiyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu Metoyu pohodu bula ukriplena Sisakska fortecya sporudzhena v strategichno vazhlivomu misci mizh Kupoyu i Savoyu priblizno v kilometri vid vpadannya pershoyi v drugu Poruch z forteceyu turecki vijska buli zustrinuti gabsburzkoyu armiyeyu osnovu yakoyi skladali horvati do skladu vhodili takozh avstrijski ta krajnski v sonovnomu slovenski chastini i blizko 500 serbiv uskokiv Zagalna chiselnist armiyi stanovila 5 800 osib tochne chislo osmaniv nevidome zgidno z tradiciyeyu vono perevishuvalo hristiyanski sili v 6 raziv ale istoriki vvazhayut chielnist v 12 000 osib blizhchoyu do dijsnosti Turecka armiya bula pogano organizovana yiyi osnovu stanovili miscevi slabo pidgotovleni chastini Turkam ne vdalosya vikoristati perevagu v zhivij sili virishalnim faktorom sho zumoviv peremogu avstrijskogo vijska stalo gramotne vikoristannya vazhkoyi artileriyi Intensivnim obstrilom Eggenberg i Erded vidtisnili turkiv do Kupi i zatisnuli mizh dvoma flangami svoyeyi armiyi Vidstup peretvorivsya na panichnu vtechu velika chastina osmanskoyi armiyi vklyuchayuchi golovnokomanduvacha zaginula na poli boyu abo potonula pid chas vidstupu v Kupe Vtrati hristiyan buli minimalni NaslidkiHristiyanska Yevropa bula v zahvati vid grandioznih povidomlen pro peremogu pid Sisakom Papa Kliment VIII pohvaliv hristiyanskih voyenachalnikiv nadislavshi list podyaki banu Horvatiyi Erdedyu todi yak ispanskij korol Filip II nagorodiv Erdedya ordenom Svyatogo Spasitelya Rezultat bitvi pid Sisakom prizviv do istotnogo poslablennya pozicij Osmanskoyi imperiyi na Balkanah Rezultat ciyeyi bitvi razom z inshimi nevdachami Osmanskoyi imperiyi takih yak bitva pri Lepanto a takozh fortifikacijni ta inshi roboti sho yih Avstriyeyu po zmicnila kordon v kinci XVI stolittya zupinili prosuvannya turkiv na Balkanah U zagalnih risah sformuvalasya mezha mizh Gabsburzkoyu derzhavoyu i Osmanskoyu imperiyeyu yaka zberigalasya azh do pochatku kontrnastupu Gabsburgiv v kinci XVII stolittya pislya bitvi pid Vidnem Primitki Povijest Hrvata od najstarijih vremena do svrsetka XIX stoljeca Knjiga peta Zagreb 1988 p 496 Sisacka bitka 1593 22 chervnya 2016 u Wayback Machine Zagreb 1994 p 104 Povijest Hrvatske od 15 stoljeca do 18 stoljeca p 146 Ferdo Sisic Povijest Hrvata pregled povijesti hrvatskog naroda 600 1918 pp 305 306 Zagreb ISBN 953 214 197 9 Oto Luthar The Land Between A History of Slovenia 22 chervnya 2016 u Wayback Machine Peter Lang GmbH 2008 p 215 Joseph von Hammer Purgstall Geschichte des Osmanischen Reiches Vol 4 Vom Regierungsantritte Murad des Dritten bis zur zweyten Entthronung Mustafa des Ersten 1574 1623 19 listopada 2020 u Wayback Machine Budapest C A Hartleben 1829 p 218 and footnote with reference to the greatly differing figures in Turkish sources e g Tarichi Naima i e Naima s History Constantinople 1734 vol I p 43 f Annals of the Turkish Empire from 1591 to 1659 Transl Charles Fraser London Oriental Translation Fund 1832 and Austrian sources e g Franz Christoph von 1588 1650 Annales Ferdinandei Leipzig Weidmann 1721 1726 vol IV p 1093 Banlaky Jozsef A magyar nemzet hadtortenelme A sziszeki csata 1593 junius 22 en 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Gabor Agoston Bruce Alan Masters Encyclopedia of the Ottoman Empire 11 listopada 2015 u Wayback Machine Infobase Publishing 2009 p 164 Ivo Goldstein Sisacka bitka 1593 Zagreb 1994 p 30 1 3 veresnya 2020 u Wayback Machine 2011 p 188 Mikaberidze A 2011 Conflict and Conquest in the Islamic World A Historical Encyclopedia 2 volumes A Historical Encyclopedia Conflict and Conquest in the Islamic World A Historical Encyclopedia ABC CLIO ISBN 978 1 59884 337 8

Дата публікації:
Топ