Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каратау (каз. Каратау) або Сирдар'їнський Каратау — гірський хребет на півдні Казахстану, північно-західні відроги Тянь-Шаню, частина процесу .
| Каратау | ||||
 | ||||
| 42°53′20″ пн. ш. 69°58′50″ сх. д. / 42.88888889002777205° пн. ш. 69.98055556002778133° сх. д.Координати: 42°53′20″ пн. ш. 69°58′50″ сх. д. / 42.88888889002777205° пн. ш. 69.98055556002778133° сх. д. | ||||
| Країна |  Казахстан | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| матеріал | Слюдяний сланець | |||
| Висота | 2176 м | |||
  Каратау Каратау (Казахстан) | ||||
 Каратау у Вікісховищі | ||||
Довжина близько 420 км, висота до 2176 м (гора ). Складений сланцями, пісковиками, вапняками, доломітами, розвинений карст. Вершини вирівняні, схили круті, рослинність степова і нагірні ксерофіти.
Родовища фосфоритів відносяться до Каратауського фосфоритоносного басейну (міста Каратау, Жанатас) у східній частині, на північних схилах хребта.
Родовище поліметалічних руд (свинцево-цинкових), а також уранових, розробляються в західній частині хребта, на його південних схилах (місто Кентау, селища , Шалкія).
Адміністративно хребет розташований на території Туркестанської та Жамбилської областей, крайня західна частина — на території Кизилординської області.
Одна з перших експедицій з дослідження цього гірського хребта — Каратауська експедиція — відбулася 28 травня — 7 вересня 1851. Її очолював російський гірничий інженер, поручник Антипов Олександр Іванович. У експедиції брав участь Тарас Шевченко.
У 1998 році подана заявка на включення об'єкта «Палеолітичні об'єкти і геоморфологія хребта Каратау» в список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У 2004 році створено Каратауський заповідник. Також в горах Каратау є стоянки стародавніх людей кам'яної доби.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 28 березня 2012.
Посилання
- Офіційний сайт Каратауського заповідника [ 1 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Каратау // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karatau Karatau kaz Karatau abo Sirdar yinskij Karatau girskij hrebet na pivdni Kazahstanu pivnichno zahidni vidrogi Tyan Shanyu chastina procesu Karatau42 53 20 pn sh 69 58 50 sh d 42 88888889002777205 pn sh 69 98055556002778133 sh d 42 88888889002777205 69 98055556002778133 Koordinati 42 53 20 pn sh 69 58 50 sh d 42 88888889002777205 pn sh 69 98055556002778133 sh d 42 88888889002777205 69 98055556002778133Krayina KazahstanTip girskij hrebetmaterial Slyudyanij slanecVisota 2176 mKaratauKaratau Kazahstan Karatau u Vikishovishi Dovzhina blizko 420 km visota do 2176 m gora Skladenij slancyami piskovikami vapnyakami dolomitami rozvinenij karst Vershini virivnyani shili kruti roslinnist stepova i nagirni kserofiti Rodovisha fosforitiv vidnosyatsya do Karatauskogo fosforitonosnogo basejnu mista Karatau Zhanatas u shidnij chastini na pivnichnih shilah hrebta Rodovishe polimetalichnih rud svincevo cinkovih a takozh uranovih rozroblyayutsya v zahidnij chastini hrebta na jogo pivdennih shilah misto Kentau selisha Shalkiya Administrativno hrebet roztashovanij na teritoriyi Turkestanskoyi ta Zhambilskoyi oblastej krajnya zahidna chastina na teritoriyi Kizilordinskoyi oblasti Odna z pershih ekspedicij z doslidzhennya cogo girskogo hrebta Karatauska ekspediciya vidbulasya 28 travnya 7 veresnya 1851 Yiyi ocholyuvav rosijskij girnichij inzhener poruchnik Antipov Oleksandr Ivanovich U ekspediciyi brav uchast Taras Shevchenko U 1998 roci podana zayavka na vklyuchennya ob yekta Paleolitichni ob yekti i geomorfologiya hrebta Karatau v spisok ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO U 2004 roci stvoreno Karatauskij zapovidnik Takozh v gorah Karatau ye stoyanki starodavnih lyudej kam yanoyi dobi Div takozhGeologiya KazahstanuPrimitki Arhiv originalu za 21 veresnya 2017 Procitovano 28 bereznya 2012 PosilannyaOficijnij sajt Karatauskogo zapovidnika 1 bereznya 2012 u Wayback Machine Karatau Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi