«Син України» — історико-пригодницька повість двох українських письменників Ігоря Федіва та Вал. Злотопольця (псевдоним Валентина Отамановського), що є одним з численних наслідувань роману Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо». Написана в добу боротьби за незалежність України 1917—1921 років, повість являє собою зразок літератури, що пропагує патріотизм та любов до України.
Син України | ||||
---|---|---|---|---|
Обкладинка першого видання (1919) | ||||
Жанр | пригодницький роман | |||
Автор | Ігор Федів, Вал. Злотополець (Валентин Отамановський) | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1918 | |||
Видавництво | Вернигора | |||
Видання | 1919 | |||
| ||||
Автори повісті
Ігор Федів (1895—1962) — уродженець міста Коломия, учасник Першої світової війни у складі Легіону Українських Січових Стрільців, перекладач. У 1918 році перебував у Києві. З 1920 року на еміграції. Жив у Відні та Празі, де навчався у вищих школах, очолював студентське товариство «Січ». У 1929 році оселився у Львові, де входив до редакційної колегії «Української Загальної Енциклопедії» у трьох томах. Під час Другої світової війни очолював Українське видавництво у Кракові та Львові. У 1944 р. Федів знову опинився в еміграції — спочатку в Німеччині, пізніше в Тунісі, і нарешті — в Канаді, де й помер у 1962 р.
Вал. Злотополець, справжнє ім'я Валентин Отамановський (1893 — 1964) — походив з Наддніпрянської України, один з засновників видавництва «Вернигора». Входив до складу Помічного куреня Січових Стрільців, що брав участь у боях під Крутами. В тому бою загинув його товариш Микола Лизогуб. У присвяті до першого видання повісті Вал. Злотополець написав: «Друже і брате! В образі Миколи Наливайка стоїш ти мені перед очима. Я не письменник. Я хтів лише втілити часточку Твого невмирушого Духу — ось походження ідеї цього твору.»
Історія написання твору
У 1719 році у Великій Британії вийшла повість Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, котрий прожив двадцять вісім років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки, поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий катастрофою, під час якої весь екіпаж, крім нього, загинув.» Невдовзі «Робінзона» було перекладено на більшість мов світу і так само швидко з'явилися його наслідування. У літературознавство увійшов термін «робінзонада» так почали називати всілякі твори, що оповідали про пригоди людей на безлюдній землі, коли людина сам на сам з природою виявила силу духу й розуму в боротьбі за виживання. Робінзон отримав багато різних імен — був і данцем, і голландцем, і греком, і євреєм, і ірландцем, і шотландцем, був навіть Робінзон — жінка та Робінзон — невидимка. Найбільше перероблень «Робінзона» створили французи та німці. Німецькі письменники видали близько сорока робінзонад. Серед них «Новий Робінзон» Й. Кампе, надрукований 1779 року. «Нового Робінзона» було написано у формі розмови учителя з учнем, книга як писали сучасники була слабшою за англійський оригінал.
У 1918 році видавництво «Вернигора» запропонувало 23-річному січовому стрільцеві Ігорю Федіву перекласти на українську мову книжку Й. Кампе «Новий Робінзон». Як згадував Федів, ця книга здалася йому нудною, сірою та нецікавою на тлі тогочасних подій Української національної революції. Разом зі співробітником видавництва Вал. Злотопольцем він створює повість про українського Робінзона.
Структура написання твору
Вступ; частину 1-шу, розділи 1-2; частину 2-гу, розділи 1-7 (переклад з Кампе); частину 3-тю, розділи 1-4, 6-8 (переклад з Кампе) — написав Ігор Федів.
Частину 1-шу, розділи 3-5; частину 2-гу, розділ 6-й; частину 3-тю, розділи 5, 9, 10, епілог — написав Вал. Злотополець.
Частина 1-ша, розділ 6-й — написані спільно.
Сюжет
До старого сотника Тараса Наливайка приїхав син Микола, спудей Києво-Могилянської академії. Перебуваючи вдома, від діда Опанаса Микола Наливайко дізнається про розгром козацького табору під Солоницею, а від батька про те що ватажок повстання Северин Наливайко — його рідний дядько був спалений живцем, його брат загинув у поході на Московщину, батько більшу частину життя провів у походах. Виконуючи дане батькові слово, Микола дає обітницю перед всією церковною громадою служити всім серцем Україні та не вкладати меча у піхви доки не буде створено Української держави.
Разом із козаками Микола бере участь у морському поході на турецьке місто Озів. Під час бою на міських вулицях його було оглушено ударом по голові та кинуто до льоху невільників. Потім Миколу переправляють до ринку рабів у Кафі, де продають на турецьку галеру. Разом з іншими невільниками козак піднімає заколот проти господарів, коли за галерою женеться чуже судно. Однак завдяки раптовому вітрові туркам вдалось втекти від переслідувачів, бунтівників було закуто в потрійні кайдани й кинуто на дно галери. Довго їх тримали в темниці доки галера не дісталася мароканського порту Танджер. В Марокко капітан галери продав Миколу міському будівельнику, а від нього він потрапив до колишнього губернатора Танджеру Дау-ель-Бакані. Працюючи на обмолоті зерна в знатного араба, Микола Наливайко знайомиться з колишнім англійським моряком Джоном Бровном і навчається в нього англійської мови, а той, у свою чергу, вчиться говорити по-українському.
Дізнавшись про те, що Микола володіє латиною Дау-ель-Бакані, наказує йому навчати цієї мови свого сина. В Миколу закохується багата удова Цат ес-Салямі й господар обіцяє звільнити козака, якщо той прийме іслам і одружиться з нею. Микола з гнівом відмовляється зрадити християнську віру і Дау-ель-Бакані погрожує перетворити його на гаремного євнуха. Вдаючи, що згодився, Микола разом зі своїм товаришем Бровном тікають на човні у Середземне море, де через 15 діб їх підбирає португальський корабель «Лісабон», що йде до Америки. Дорогою судно потрапило в сильний шторм і сіло на скелі біля незнайомих берегів. Шлюпка з пасажирами та екіпажем перевертається, а Миколі пощастило дістатись берега.
Микола виявив, що потрапив на безлюдний острів і аби вижити став наводити на ньому господарство: він виготовив кам'яну сокиру, видовбав нею печеру, зробив календар, знайшов апельсинове дерево та картоплю, приручив лам, що жили на острові. Від запаленого блискавкою дерева Микола здобув вогонь. Він склав піч та випалив посуд. Перебуваючи на острові, Наливайко пережив землетрус із виверженням вулкана, двобій з ягуарами та хворобу.
Досліджуючи острів, Микола натрапляє на останки людей з'їдених людожерами й доходить висновку, що дикуни все ж кращі від загарбників — гнобителів, бо діють не усвідомлюючи, що коять. Виявивши, що на острові бувають тубільці, козак укріплює своє житло, даючи йому назву «Твердиня Січ». Під час приплиття людожерів він нападає на них, рятуючи життя одному з індіанців. Микола навчає врятованого Чінкадавіна української та англійської мов, разом вони будують човен і обпливають довкола острова.
Біля острова розбивається англійський корабель, обстежуючи остов судна, Микола знаходить зброю та англійські газети, читаючи яких козак знаходить звістки про повстання Хмельницького та виникнення Української козацької держави та до ностальгії Наливайка додається жаль за тим, що він опинився на острові й не має змоги воювати за Україну. При черговому приплитті людожерів Наливайко та Чінкадавін звільняють іспанця та старого індіанця, що виявився батьком Чінкадавіна. Разом вони засновують українську колонію, де Микола Наливайко став отаманом острова Нова Україна. Мешканці колонії приймають присягу захищати острів і ні думкою, а ні дією не змагати до відділення острова від України.
Над їх житлом було піднято український прапор. До острова прибуває англійський корабель. Зустрівшись з капітаном корабля, Микола вирішує повертатись на батьківщину, а Чінкадавіна було призначено новим отаманом Нової України. Повертаючись додому через Європу, Микола дізнається про злуку з Московщиною та дикі звичаї цієї країни. На Закарпатті козак сперечається із селянином, який говорить, що край належить до Угорщини, а не до України.
Діставшись дому Микола Наливайко дізнається, що його батьків немає в живих. Його брати загинули у боях з ляхами під час повстання Острянина і батько став кобзарем, що співав про борців за Україну та закликав до помсти. В 1647 р. він був упійманий та закатований на смерть Яремою Вишнивецьким.
Через три роки Микола Наливайко взяв участь у московсько-українській війні. Смертю героя він загинув у Конотопській битві.
Існує також книжка «Син України» австрійської письменниці першої третини ХХ-го століття Едіт фон Зальбурґ. Читачеві пропонується своєрідний «погляд збоку» на зрусифікованого українця, якого подано як збірний образ «синів України».
Видання повісті
- Федів І., Злотополець Вал. Син України — Київ — Кам'янець — Відень: Видавниче товариство «Вернигора», 1919 р.
- Федів І., Злотополець Вал. Син України — Авсбург. Німеччина: 1946 р.
- Федів І., Злотополець Вал. Син України — Львів: «Просвіта», 1992.
Примітки
- У бібліографічних джерелах вживається скорочено як «Золотополець Вал.»
- Павлишин Андрій (1992). До всіх хто забажає прочитати це післяслово // Син України (укр.) . Львів: Просвіта. с. 173 - 174. ISBN .
- Павлишин Андрій (1992.). До всіх хто забажає прочитати це післяслово // Син України (укр.) . Львів: Просвіта. с. 172. ISBN .
- Федів І., Злотополець Вал. (1992.). Син України (укр.) . Львів: "Просвіта". с. 171. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sin Ukrayini istoriko prigodnicka povist dvoh ukrayinskih pismennikiv Igorya Fediva ta Val Zlotopolcya psevdonim Valentina Otamanovskogo sho ye odnim z chislennih nasliduvan romanu Danielya Defo Zhittya i divovizhni prigodi Robinzona Kruzo Napisana v dobu borotbi za nezalezhnist Ukrayini 1917 1921 rokiv povist yavlyaye soboyu zrazok literaturi sho propaguye patriotizm ta lyubov do Ukrayini Sin UkrayiniObkladinka pershogo vidannya 1919 Zhanrprigodnickij romanAvtorIgor Fediv Val Zlotopolec Valentin Otamanovskij MovaukrayinskaNapisano1918VidavnictvoVernigoraVidannya1919Avtori povistiIgor Fediv 1895 1962 urodzhenec mista Kolomiya uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni u skladi Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv perekladach U 1918 roci perebuvav u Kiyevi Z 1920 roku na emigraciyi Zhiv u Vidni ta Prazi de navchavsya u vishih shkolah ocholyuvav studentske tovaristvo Sich U 1929 roci oselivsya u Lvovi de vhodiv do redakcijnoyi kolegiyi Ukrayinskoyi Zagalnoyi Enciklopediyi u troh tomah Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ocholyuvav Ukrayinske vidavnictvo u Krakovi ta Lvovi U 1944 r Fediv znovu opinivsya v emigraciyi spochatku v Nimechchini piznishe v Tunisi i nareshti v Kanadi de j pomer u 1962 r Val Zlotopolec spravzhnye im ya Valentin Otamanovskij 1893 1964 pohodiv z Naddnipryanskoyi Ukrayini odin z zasnovnikiv vidavnictva Vernigora Vhodiv do skladu Pomichnogo kurenya Sichovih Strilciv sho brav uchast u boyah pid Krutami V tomu boyu zaginuv jogo tovarish Mikola Lizogub U prisvyati do pershogo vidannya povisti Val Zlotopolec napisav Druzhe i brate V obrazi Mikoli Nalivajka stoyish ti meni pered ochima Ya ne pismennik Ya htiv lishe vtiliti chastochku Tvogo nevmirushogo Duhu os pohodzhennya ideyi cogo tvoru Istoriya napisannya tvoruU 1719 roci u Velikij Britaniyi vijshla povist Danielya Defo Zhittya i divovizhni prigodi Robinzona Kruzo moryaka z Jorka kotrij prozhiv dvadcyat visim rokiv u povnij samotnosti na bezlyudnomu ostrovi bilya beregiv Ameriki poblizu girla richki Orinoko kudi vin buv vikinutij katastrofoyu pid chas yakoyi ves ekipazh krim nogo zaginuv Nevdovzi Robinzona bulo perekladeno na bilshist mov svitu i tak samo shvidko z yavilisya jogo nasliduvannya U literaturoznavstvo uvijshov termin robinzonada tak pochali nazivati vsilyaki tvori sho opovidali pro prigodi lyudej na bezlyudnij zemli koli lyudina sam na sam z prirodoyu viyavila silu duhu j rozumu v borotbi za vizhivannya Robinzon otrimav bagato riznih imen buv i dancem i gollandcem i grekom i yevreyem i irlandcem i shotlandcem buv navit Robinzon zhinka ta Robinzon nevidimka Najbilshe pereroblen Robinzona stvorili francuzi ta nimci Nimecki pismenniki vidali blizko soroka robinzonad Sered nih Novij Robinzon J Kampe nadrukovanij 1779 roku Novogo Robinzona bulo napisano u formi rozmovi uchitelya z uchnem kniga yak pisali suchasniki bula slabshoyu za anglijskij original U 1918 roci vidavnictvo Vernigora zaproponuvalo 23 richnomu sichovomu strilcevi Igoryu Fedivu pereklasti na ukrayinsku movu knizhku J Kampe Novij Robinzon Yak zgaduvav Fediv cya kniga zdalasya jomu nudnoyu siroyu ta necikavoyu na tli togochasnih podij Ukrayinskoyi nacionalnoyi revolyuciyi Razom zi spivrobitnikom vidavnictva Val Zlotopolcem vin stvoryuye povist pro ukrayinskogo Robinzona Struktura napisannya tvoru Vstup chastinu 1 shu rozdili 1 2 chastinu 2 gu rozdili 1 7 pereklad z Kampe chastinu 3 tyu rozdili 1 4 6 8 pereklad z Kampe napisav Igor Fediv Chastinu 1 shu rozdili 3 5 chastinu 2 gu rozdil 6 j chastinu 3 tyu rozdili 5 9 10 epilog napisav Val Zlotopolec Chastina 1 sha rozdil 6 j napisani spilno SyuzhetDo starogo sotnika Tarasa Nalivajka priyihav sin Mikola spudej Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Perebuvayuchi vdoma vid dida Opanasa Mikola Nalivajko diznayetsya pro rozgrom kozackogo taboru pid Soloniceyu a vid batka pro te sho vatazhok povstannya Severin Nalivajko jogo ridnij dyadko buv spalenij zhivcem jogo brat zaginuv u pohodi na Moskovshinu batko bilshu chastinu zhittya proviv u pohodah Vikonuyuchi dane batkovi slovo Mikola daye obitnicyu pered vsiyeyu cerkovnoyu gromadoyu sluzhiti vsim sercem Ukrayini ta ne vkladati mecha u pihvi doki ne bude stvoreno Ukrayinskoyi derzhavi Razom iz kozakami Mikola bere uchast u morskomu pohodi na turecke misto Oziv Pid chas boyu na miskih vulicyah jogo bulo oglusheno udarom po golovi ta kinuto do lohu nevilnikiv Potim Mikolu perepravlyayut do rinku rabiv u Kafi de prodayut na turecku galeru Razom z inshimi nevilnikami kozak pidnimaye zakolot proti gospodariv koli za galeroyu zhenetsya chuzhe sudno Odnak zavdyaki raptovomu vitrovi turkam vdalos vtekti vid peresliduvachiv buntivnikiv bulo zakuto v potrijni kajdani j kinuto na dno galeri Dovgo yih trimali v temnici doki galera ne distalasya marokanskogo portu Tandzher V Marokko kapitan galeri prodav Mikolu miskomu budivelniku a vid nogo vin potrapiv do kolishnogo gubernatora Tandzheru Dau el Bakani Pracyuyuchi na obmoloti zerna v znatnogo araba Mikola Nalivajko znajomitsya z kolishnim anglijskim moryakom Dzhonom Brovnom i navchayetsya v nogo anglijskoyi movi a toj u svoyu chergu vchitsya govoriti po ukrayinskomu Diznavshis pro te sho Mikola volodiye latinoyu Dau el Bakani nakazuye jomu navchati ciyeyi movi svogo sina V Mikolu zakohuyetsya bagata udova Cat es Salyami j gospodar obicyaye zvilniti kozaka yaksho toj prijme islam i odruzhitsya z neyu Mikola z gnivom vidmovlyayetsya zraditi hristiyansku viru i Dau el Bakani pogrozhuye peretvoriti jogo na garemnogo yevnuha Vdayuchi sho zgodivsya Mikola razom zi svoyim tovarishem Brovnom tikayut na chovni u Seredzemne more de cherez 15 dib yih pidbiraye portugalskij korabel Lisabon sho jde do Ameriki Dorogoyu sudno potrapilo v silnij shtorm i silo na skeli bilya neznajomih beregiv Shlyupka z pasazhirami ta ekipazhem perevertayetsya a Mikoli poshastilo distatis berega Mikola viyaviv sho potrapiv na bezlyudnij ostriv i abi vizhiti stav navoditi na nomu gospodarstvo vin vigotoviv kam yanu sokiru vidovbav neyu pecheru zrobiv kalendar znajshov apelsinove derevo ta kartoplyu priruchiv lam sho zhili na ostrovi Vid zapalenogo bliskavkoyu dereva Mikola zdobuv vogon Vin sklav pich ta vipaliv posud Perebuvayuchi na ostrovi Nalivajko perezhiv zemletrus iz viverzhennyam vulkana dvobij z yaguarami ta hvorobu Doslidzhuyuchi ostriv Mikola natraplyaye na ostanki lyudej z yidenih lyudozherami j dohodit visnovku sho dikuni vse zh krashi vid zagarbnikiv gnobiteliv bo diyut ne usvidomlyuyuchi sho koyat Viyavivshi sho na ostrovi buvayut tubilci kozak ukriplyuye svoye zhitlo dayuchi jomu nazvu Tverdinya Sich Pid chas priplittya lyudozheriv vin napadaye na nih ryatuyuchi zhittya odnomu z indianciv Mikola navchaye vryatovanogo Chinkadavina ukrayinskoyi ta anglijskoyi mov razom voni buduyut choven i obplivayut dovkola ostrova Bilya ostrova rozbivayetsya anglijskij korabel obstezhuyuchi ostov sudna Mikola znahodit zbroyu ta anglijski gazeti chitayuchi yakih kozak znahodit zvistki pro povstannya Hmelnickogo ta viniknennya Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi ta do nostalgiyi Nalivajka dodayetsya zhal za tim sho vin opinivsya na ostrovi j ne maye zmogi voyuvati za Ukrayinu Pri chergovomu priplitti lyudozheriv Nalivajko ta Chinkadavin zvilnyayut ispancya ta starogo indiancya sho viyavivsya batkom Chinkadavina Razom voni zasnovuyut ukrayinsku koloniyu de Mikola Nalivajko stav otamanom ostrova Nova Ukrayina Meshkanci koloniyi prijmayut prisyagu zahishati ostriv i ni dumkoyu a ni diyeyu ne zmagati do viddilennya ostrova vid Ukrayini Nad yih zhitlom bulo pidnyato ukrayinskij prapor Do ostrova pribuvaye anglijskij korabel Zustrivshis z kapitanom korablya Mikola virishuye povertatis na batkivshinu a Chinkadavina bulo priznacheno novim otamanom Novoyi Ukrayini Povertayuchis dodomu cherez Yevropu Mikola diznayetsya pro zluku z Moskovshinoyu ta diki zvichayi ciyeyi krayini Na Zakarpatti kozak sperechayetsya iz selyaninom yakij govorit sho kraj nalezhit do Ugorshini a ne do Ukrayini Distavshis domu Mikola Nalivajko diznayetsya sho jogo batkiv nemaye v zhivih Jogo brati zaginuli u boyah z lyahami pid chas povstannya Ostryanina i batko stav kobzarem sho spivav pro borciv za Ukrayinu ta zaklikav do pomsti V 1647 r vin buv upijmanij ta zakatovanij na smert Yaremoyu Vishniveckim Cherez tri roki Mikola Nalivajko vzyav uchast u moskovsko ukrayinskij vijni Smertyu geroya vin zaginuv u Konotopskij bitvi Isnuye takozh knizhka Sin Ukrayini avstrijskoyi pismennici pershoyi tretini HH go stolittya Edit fon Zalburg Chitachevi proponuyetsya svoyeridnij poglyad zboku na zrusifikovanogo ukrayincya yakogo podano yak zbirnij obraz siniv Ukrayini Vidannya povistiFediv I Zlotopolec Val Sin Ukrayini Kiyiv Kam yanec Viden Vidavniche tovaristvo Vernigora 1919 r Fediv I Zlotopolec Val Sin Ukrayini Avsburg Nimechchina 1946 r Fediv I Zlotopolec Val Sin Ukrayini Lviv Prosvita 1992 PrimitkiU bibliografichnih dzherelah vzhivayetsya skorocheno yak Zolotopolec Val Pavlishin Andrij 1992 Do vsih hto zabazhaye prochitati ce pislyaslovo Sin Ukrayini ukr Lviv Prosvita s 173 174 ISBN 5 7707 0632 5 Pavlishin Andrij 1992 Do vsih hto zabazhaye prochitati ce pislyaslovo Sin Ukrayini ukr Lviv Prosvita s 172 ISBN 5 7707 0632 5 Fediv I Zlotopolec Val 1992 Sin Ukrayini ukr Lviv Prosvita s 171 ISBN 5 7707 0632 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka