Во́ля — потреба у подоланні труднощів.
Воля | |
Воля у Вікісховищі |
Визначення
Різні визначення волі:
1) здатність (дар), за допомогою якої розум робить вибір своїх цілей дії та керує зусиллями у виконанні своїх прагнень; у популярному вжитку, вибір, намір або кероване намагання;
2) вчинок чи досвід застосування цієї здатності; хотіння або вибір;
3) міцне прагнення; практичний ентузіазм; сила особистості (Він працює з волею); самоконтроль;
4) те, що було вирішено чи зважено; мета;
5) сила владно завершити справу; свобода дій;
6) (в праві) юридична декларація намірів людини щодо свого майна після своєї смерті; письмовий документ, яким хтось проголошує свої бажання щодо розподілу власності;
7) свідома схильність щодо якоїсь мети чи бажання;
8) вимога або наказ.
Позбавлення волі
Позбавлення волі (індукована абулія) - вилучення такої потреби, рефлекс рабства (за І.Павловим).
Методи вироблення сильної волі
Китайська філософія бойових мистецтв вчить, що для вироблення сильної волі звичайно потрібний час. Відбувається боротьба між емоційним розумом та розумом мудрості. Якщо розум мудрості керує всією сутністю людини, то вона може придушувати всяке хвилювання, що походить від емоційного розуму і для такої волі буде менше завад. Сила волі залежить від щирості прагнення до мети. Це прагнення має бути цілеспрямованим і мати глибинний характер.
Синоніми волі
Воля у філософії
В історико-філософській традиції виразно проявляються дві тенденції трактування феномену воля:
- з одного боку воля інтерпретується як продукт зовнішньої детермінації, природа якої розуміється як фізіологічна, психологічна, соціальна чи трансцендентна (залежно від загальної спрямованості концепції); феномен воля в рамках даних філософських теорій, як правило, не акцентується і практично не виступає предметом спеціального філософського розгляду.
- Другий вектор філософської традиції пов'язаний в цьому контексті з інтерпретацією волі як фінально автохтонного феномена, атрибутивною характеристикою якого виступає самодостатня свобода, і який визначає сутність буття і формує його, що задає в історії філософії таку самостійну традицію, як волюнтаризм. У концепціях постмодерну поняття воля використовується для позначення принципово вільної і не обмеженої дискурсивними правилами суб'єктивності, що не конституюється, однак, як суб'єкт як такий і яка протистоїть традиційній інтерпретації останнього («номадичні сингулярності» Дельоза, наприклад). Як універсалія культури воля аксіологічно акцентується у ряді національних традицій, осмислена як апофеоз свободи (див. традиційна російська «воля вільна», як зняття будь-яких просторових і нормативних кордонів — на відміну від зрозумілої як результат раціонально обґрунтованих обмежень свободи, або як феномена, що не збігається зі свободою). У даному випадку воля трактується як іманентний людині стан на відміну від свободи як результату свідомого подолання несвободи у свідомому зусиллі.
Примітки
- Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. — 896 с. ISBN 985-6235-17-0 [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Воля |
Література
- А. Лузан. Воля політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.121 .
Англійською мовою:
- St. Augustine (1993). On Free Choice of the Will (Про свободний вибір волі). Hackett Pub. Co. .
- Luther, Martin (1990). The Bondage of the Will (Рабство волі) (German) . Revell. .
- Nietzsche, Friedrich (1968) [1901]. (Воля до влади) (German) . Vintage. .
- . The Evolution of the Will (Еволюція волі). Philosophy in Science, Vol 6.
- Schopenhauer, Arthur (1966) [1819, 1844]. (Світ як воля та уявлення) (German) . Dover Publications. .
Посилання
- Волевиявлення [ 1 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Воля [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 515. — .
- Сила волі [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с.
- Воля [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]//ЕСУ
- Воля [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 209. — 1000 екз.
- ВОЛЯ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Volya Vo lya potreba u podolanni trudnoshiv Volya Volya u VikishovishiViznachennyaRizni viznachennya voli 1 zdatnist dar za dopomogoyu yakoyi rozum robit vibir svoyih cilej diyi ta keruye zusillyami u vikonanni svoyih pragnen u populyarnomu vzhitku vibir namir abo kerovane namagannya 2 vchinok chi dosvid zastosuvannya ciyeyi zdatnosti hotinnya abo vibir 3 micne pragnennya praktichnij entuziazm sila osobistosti Vin pracyuye z voleyu samokontrol 4 te sho bulo virisheno chi zvazheno meta 5 sila vladno zavershiti spravu svoboda dij 6 v pravi yuridichna deklaraciya namiriv lyudini shodo svogo majna pislya svoyeyi smerti pismovij dokument yakim htos progoloshuye svoyi bazhannya shodo rozpodilu vlasnosti 7 svidoma shilnist shodo yakoyis meti chi bazhannya 8 vimoga abo nakaz Pozbavlennya voliPozbavlennya voli indukovana abuliya viluchennya takoyi potrebi refleks rabstva za I Pavlovim Metodi viroblennya silnoyi voliKitajska filosofiya bojovih mistectv vchit sho dlya viroblennya silnoyi voli zvichajno potribnij chas Vidbuvayetsya borotba mizh emocijnim rozumom ta rozumom mudrosti Yaksho rozum mudrosti keruye vsiyeyu sutnistyu lyudini to vona mozhe pridushuvati vsyake hvilyuvannya sho pohodit vid emocijnogo rozumu i dlya takoyi voli bude menshe zavad Sila voli zalezhit vid shirosti pragnennya do meti Ce pragnennya maye buti cilespryamovanim i mati glibinnij harakter Sinonimi voliRishennya Bazhannya Nastrij Nahil shilnist Rishuchist VitrimkaVolya u filosofiyiV istoriko filosofskij tradiciyi virazno proyavlyayutsya dvi tendenciyi traktuvannya fenomenu volya z odnogo boku volya interpretuyetsya yak produkt zovnishnoyi determinaciyi priroda yakoyi rozumiyetsya yak fiziologichna psihologichna socialna chi transcendentna zalezhno vid zagalnoyi spryamovanosti koncepciyi fenomen volya v ramkah danih filosofskih teorij yak pravilo ne akcentuyetsya i praktichno ne vistupaye predmetom specialnogo filosofskogo rozglyadu Drugij vektor filosofskoyi tradiciyi pov yazanij v comu konteksti z interpretaciyeyu voli yak finalno avtohtonnogo fenomena atributivnoyu harakteristikoyu yakogo vistupaye samodostatnya svoboda i yakij viznachaye sutnist buttya i formuye jogo sho zadaye v istoriyi filosofiyi taku samostijnu tradiciyu yak volyuntarizm U koncepciyah postmodernu ponyattya volya vikoristovuyetsya dlya poznachennya principovo vilnoyi i ne obmezhenoyi diskursivnimi pravilami sub yektivnosti sho ne konstituyuyetsya odnak yak sub yekt yak takij i yaka protistoyit tradicijnij interpretaciyi ostannogo nomadichni singulyarnosti Deloza napriklad Yak universaliya kulturi volya aksiologichno akcentuyetsya u ryadi nacionalnih tradicij osmislena yak apofeoz svobodi div tradicijna rosijska volya vilna yak znyattya bud yakih prostorovih i normativnih kordoniv na vidminu vid zrozumiloyi yak rezultat racionalno obgruntovanih obmezhen svobodi abo yak fenomena sho ne zbigayetsya zi svobodoyu U danomu vipadku volya traktuyetsya yak imanentnij lyudini stan na vidminu vid svobodi yak rezultatu svidomogo podolannya nesvobodi u svidomomu zusilli PrimitkiNovejshij filosofskij slovar Sost A A Gricanov Mn Izd V M Skakun 1998 896 s ISBN 985 6235 17 0 12 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Volya Svoboda voli Svavolya VladaLiteraturaA Luzan Volya politichna Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 121 ISBN 978 966 611 818 2 Anglijskoyu movoyu St Augustine 1993 On Free Choice of the Will Pro svobodnij vibir voli Hackett Pub Co ISBN 0 87220 188 0 Luther Martin 1990 The Bondage of the Will Rabstvo voli German Revell ISBN 0 8007 5342 9 Nietzsche Friedrich 1968 1901 Volya do vladi German Vintage ISBN 0 394 70437 1 The Evolution of the Will Evolyuciya voli Philosophy in Science Vol 6 Schopenhauer Arthur 1966 1819 1844 Svit yak volya ta uyavlennya German Dover Publications ISBN 0 486 21761 2 PosilannyaVoleviyavlennya 1 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Volya 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 515 ISBN 966 7492 00 X Sila voli 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Volya 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ESU Volya 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 209 1000 ekz VOLYa 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya