Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середньоверхньонімецька мова (СВН, нім. Mittelhochdeutsch) — позначення періоду в історії німецької мови приблизно від 1050 по 1350 рр. (деякі дослідники зазначають як час закінчення періоду 1500 рік).
| Середньоверхньонімецька мова | |
|---|---|
| Diutsch, Tiutsch | |
| Поширена в | південна Німеччина (південніше від Бенратської межі), частина Австрії та Швейцарії |
| Носії | 0 осіб |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | gmh |
| ISO 639-3 | gmh |
Середньоверхньонімецькій мові передує давньоверхньонімецька мова (750–1050). За середньоверхньонімецькою мовою іде (рнвн). Середньоверхньонімецька мова — це перш за все літературна мова; розмовну мову цього періоду практично не зафіксовано у письмових джерелах. До найвідоміших літературних пам'яток відносяться «Пісня про Нібелунгів», «Персіваль» Вольфрама фон Ешенбаха, Ґотфріда фон Штрасбурґа, поезія Вальтера фон дер Фоґельвайде в жанрі мінезангу (лицарської інтимної поезії).
Від давньоверхньонімецької мови середньоверхньонімецька відрізняється перш за все редукцією ненаголошених голосних як в середині, так й наприкінці слова. У зв'язкові з редукцією спостерігається позиційне випадання голосних або цілих складів. Від середньоверхньонімецька мова відрізняється вокалізмом кореневого складу; в середньоверхньонімецькій проявляються короткі голосні у відкритому наголошеному складі, а у вони завдяки подовженню голосного редукуються.
Середньоверхньонімецька не є єдиною нормативною мовою Німеччини того часу. Вона охоплює діалекти регіонів — середньонімецьких (, , ) та верхньонімецьких (алеманський, баварський). Середньоверхньонімецька не була єдиною надрегіональною мовою. Не існувало також єдиного правопису. Для видання текстів головних середньоверхньонімецької поезії, словників та підручників граматики використовувалася «стандартизована середньоверхньонімецька мова», виникнення якої багато в чому пов'язане з іменем . «Стандартизована верхньонімецька мова» — ідеальна форма середньоверхньонімецької мови, яка передає лише маленьку частину тієї мовленнєвої дійсності.
Система голосних середньоверхньонімецької мови
- Короткі голосні: a, e, i, o, u, ä, ö, ü
- Довгі голосні: â, ê, î, ô, û, æ, œ, iu (довге ü)
- Дифтонги: ei, ie, ou, öu, uo, üe
Важливо підкреслити, що ei вимовляється як e+i (не як ai в нововерхньонімецькій, а як «ei» або «ij» у нідерландській мові), ie — не як довге i, а як i+e.
Найголовніші зміни переходу від свн та рнвн стосувались системи вокалізму:
- перехід середньоверхньонімецьких довгих голосних /î, iu, û/ у дифтонги /ei, eu/äu, au/ (ранньонововерхньонімецьке дифтонгування). Наприклад, mîn > mein, vriunt > Freund, hûs > Haus
- перехід середньоверхньонімецьких дифтонгів /ie, üe, uo/ у довгі голосні /i, ü, u/ (ранньонововерхньонімецьке монофтонгування). Наприклад, liep > lieb, müede > müde, bruoder > Bruder
- середньоверхньонімецькі дифтонги /ei, öu, ou/ ставали відкритими. Наприклад, bein > Bein, böume > Bäume, boum > Baum
- всі середньоверхньонімецькі короткі голосні /a, e, i, o, u, ä, ö, ü/ у відкритому складі ставали довгими.
Система приголосних средньоверхньонімецької мови
- Сонорні:
- плавні l, r
- носові m, n
- напівголосні u (w) до XIII століття, i
- Змичні:
- глухі p, t, k [kw]
- напівдзвінкі b, d, g
- Щілинні:
- глухі f(v), s/ss, sch, ch(h)
- дзвінкі w(v) від XIII століття, j
- Придихові: h
- Аффрікати: pf (ph), z/zz [ts], kck (cch)
Інші зміни
- іменники писалися з великої літери (в середньоверхньонімецькій мові з великої літери писалися імена)
- приглушення приголосного на кінці слова у ранньоверхньонімецькій графічно не відображується, застосовується орфограція (напр., середньоверхньонімецький tac = Tag [наприкінці слова вимовляється «k»])
- палаталізація «s»
Література
- Гухман М. М., Семенюк Н. Н. История немецкого литературного языка IX–XV вв. — Л.: Наука, 1983. — 200 с. (рос.)
- Жирмунский В. М. История немецкого языка. — М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1948. — 300 с. (рос.)
- Филичева Н. И. История немецкого языка. — М.: Академия, 2003. — 304 с. (рос.)
- Языки мира: Германские языки. Кельтские языки / Ред. коллегия тома: Н. Н. Семенюк, В. П. Калыгин, О. И. Романова. — М.: Академия, 2000. — 472 с. (рос.)
Посилання
- Середньоверхньонімецькі словники
- www.mediaevum.de [ 10 травня 2014 у Wayback Machine.] давньогерманський інтернет-портал: середньовічна література тощо в інтернеті
- www.uni-salzburg.at/mhdbdb[недоступне посилання з травня 2019] банк даних середньоверхньонімецьких термінів
- Середньоверхньонімецька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Middle High German [ 26 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednoverhnonimecka mova SVN nim Mittelhochdeutsch poznachennya periodu v istoriyi nimeckoyi movi priblizno vid 1050 po 1350 rr deyaki doslidniki zaznachayut yak chas zakinchennya periodu 1500 rik Serednoverhnonimecka movaDiutsch TiutschPoshirena v pivdenna Nimechchina pivdennishe vid Benratskoyi mezhi chastina Avstriyi ta ShvejcariyiNosiyi 0 osibPisemnist latinicyaKlasifikaciya Indoyevropejska sim ya Germanska gilkaZahidnogermanska grupaVerhnonimeckij klasterPivdennonimecka mova dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 gmhISO 639 3 gmhStorinka Pisni pro Nibelungiv Kinec drugoyi ta pochatok tretoyi aventyuri Pisni pro Nibelungiv Serednoverhnonimeckij movi pereduye davnoverhnonimecka mova 750 1050 Za serednoverhnonimeckoyu movoyu ide rnvn Serednoverhnonimecka mova ce persh za vse literaturna mova rozmovnu movu cogo periodu praktichno ne zafiksovano u pismovih dzherelah Do najvidomishih literaturnih pam yatok vidnosyatsya Pisnya pro Nibelungiv Persival Volframa fon Eshenbaha Gotfrida fon Shtrasburga poeziya Valtera fon der Fogelvajde v zhanri minezangu licarskoyi intimnoyi poeziyi Vid davnoverhnonimeckoyi movi serednoverhnonimecka vidriznyayetsya persh za vse redukciyeyu nenagoloshenih golosnih yak v seredini tak j naprikinci slova U zv yazkovi z redukciyeyu sposterigayetsya pozicijne vipadannya golosnih abo cilih skladiv Vid serednoverhnonimecka mova vidriznyayetsya vokalizmom korenevogo skladu v serednoverhnonimeckij proyavlyayutsya korotki golosni u vidkritomu nagoloshenomu skladi a u voni zavdyaki podovzhennyu golosnogo redukuyutsya Serednoverhnonimecka ne ye yedinoyu normativnoyu movoyu Nimechchini togo chasu Vona ohoplyuye dialekti regioniv serednonimeckih ta verhnonimeckih alemanskij bavarskij Serednoverhnonimecka ne bula yedinoyu nadregionalnoyu movoyu Ne isnuvalo takozh yedinogo pravopisu Dlya vidannya tekstiv golovnih serednoverhnonimeckoyi poeziyi slovnikiv ta pidruchnikiv gramatiki vikoristovuvalasya standartizovana serednoverhnonimecka mova viniknennya yakoyi bagato v chomu pov yazane z imenem Standartizovana verhnonimecka mova idealna forma serednoverhnonimeckoyi movi yaka peredaye lishe malenku chastinu tiyeyi movlennyevoyi dijsnosti Sistema golosnih serednoverhnonimeckoyi moviKorotki golosni a e i o u a o u Dovgi golosni a e i o u ae œ iu dovge u Diftongi ei ie ou ou uo ue Vazhlivo pidkresliti sho ei vimovlyayetsya yak e i ne yak ai v novoverhnonimeckij a yak ei abo ij u niderlandskij movi ie ne yak dovge i a yak i e Najgolovnishi zmini perehodu vid svn ta rnvn stosuvalis sistemi vokalizmu perehid serednoverhnonimeckih dovgih golosnih i iu u u diftongi ei eu au au rannonovoverhnonimecke diftonguvannya Napriklad min gt mein vriunt gt Freund hus gt Hausperehid serednoverhnonimeckih diftongiv ie ue uo u dovgi golosni i u u rannonovoverhnonimecke monoftonguvannya Napriklad liep gt lieb muede gt mude bruoder gt Bruderserednoverhnonimecki diftongi ei ou ou stavali vidkritimi Napriklad bein gt Bein boume gt Baume boum gt Baumvsi serednoverhnonimecki korotki golosni a e i o u a o u u vidkritomu skladi stavali dovgimi Sistema prigolosnih srednoverhnonimeckoyi moviSonorni plavni l r nosovi m n napivgolosni u w do XIII stolittya iZmichni gluhi p t k kw napivdzvinki b d g Shilinni gluhi f v s ss sch ch h dzvinki w v vid XIII stolittya j Pridihovi h Affrikati pf ph z zz ts kck cch Inshi zminiimenniki pisalisya z velikoyi literi v serednoverhnonimeckij movi z velikoyi literi pisalisya imena priglushennya prigolosnogo na kinci slova u rannoverhnonimeckij grafichno ne vidobrazhuyetsya zastosovuyetsya orfograciya napr serednoverhnonimeckij tac Tag naprikinci slova vimovlyayetsya k palatalizaciya s LiteraturaGuhman M M Semenyuk N N Istoriya nemeckogo literaturnogo yazyka IX XV vv L Nauka 1983 200 s ros Zhirmunskij V M Istoriya nemeckogo yazyka M Izd vo lit ry na inostr yazykah 1948 300 s ros Filicheva N I Istoriya nemeckogo yazyka M Akademiya 2003 304 s ros Yazyki mira Germanskie yazyki Keltskie yazyki Red kollegiya toma N N Semenyuk V P Kalygin O I Romanova M Akademiya 2000 472 s ros PosilannyaWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi serednoverhnonimeckoyu movoyu Serednoverhnonimecki slovniki www mediaevum de 10 travnya 2014 u Wayback Machine davnogermanskij internet portal serednovichna literatura tosho v interneti www uni salzburg at mhdbdb nedostupne posilannya z travnya 2019 bank danih serednoverhnonimeckih terminiv Serednoverhnonimecka mova na sajti Glottolog 3 0 Language Middle High German 26 serpnya 2017 u Wayback Machine angl