Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Санітарні рубки

Санітарні рубки
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Санітарні рубки — це вилучення з лісу сухостійних, усихаючих, дуже ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами або внаслідок стихійних явищ, техногенних впливів окремих дерев або їх груп. Санітарні рубки можуть бути вибірковими (коли вирубується одне дерево або їх група із запасом 5 і більше м3 на гектар) або суцільними (коли вирубуються дерева на площі 0,1 га і більше). Санітарні рубки відносяться до так званих «санітарно-оздоровчих заходів». Проводяться силами лісокористувачів. Згідно Санітарних правил в лісах України, затверджених Кабміном України 27 липня 1995 р. № 555, Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених Кабміном України 12 травня 2007 р. № 724, є обов'язковим заходом в лісах України.

image
Колоди після санітарної рубки. Україна, Вінницький район

Проведення санітарних рубок в об'єктах природно-заповідного фонду України

Щорічно у природних і біосферних заповідниках санітарними і іншими рубками рубається 17841 м3 на площі 533 га, в національних природних парках — 328289 м3 на площі 18720 га, в регіональних ландшафтних парках — 65496 м3 на площі 4512 га, в заповідниках — 412488 м3 на площі 9600 га, в заповідних урочищах — 105432 м3 на площі 2040 га, в пам'ятках природи — 4584 м3 на площі 192 га, в дендропарках — 1800 м3 деревини на площі 600 га. Всього ж в Україні в даних обьектах ПЗФ щорічно рубається близько 936 000 м3 деревини на площі близько 36 000 га. Проте якщо додати рубки, що проводяться в штучно створених обьектах ПЗФ — ботанічних садах, зоопарках, парках-пам'ятниках садово-паркового мистецтва, то загальна цифра заготовленого лісу може скласти 1 млн м3, що складає 1/15-1/17 щорічної заготівлі деревини в Україні. Усе це свідчить про широкомасштабну і екологічно небезпечну рубку лісу в об'єктах ПЗФ. При цьому в 15 нацпарках рубки ведуться без лімітів, в 10 нацпарках ліміти на рубки незаконно перевищені, в 12 нацпарках на землях, що належить іншим користувачам, найчастіше лісгоспам, рубки ведуться без лімітів і взагалі без будь-якого контролю. Нацпарки навіть не знають, скільки там рубається дерев.
Санітарні рубки нерідко проводяться навіть в заповідних зонах.

У національному парку Сколівські Бескиди в заповідній зоні у 2015 році планували провести вибіркові санітарні рубки на площі 1175,1 га, суцільні санітарні рубки — на площі 408,4 га. У Яворівському національному парку в заповідній зоні заплановано провести санітарні рубки на площі 56,4 га. У Дермансько-Острозькому національному парку в заповідній зоні були заплановані санітарні рубки на площі 19,1 га. У Вижницькому національному парку в заповідній зоні були заплановані вибіркові санітарні рубки на площі 99,4 га.

Санітарні рубки і боротьба з шкідниками і хворобами лісу

Санітарні рубки, названі як «санітарно-оздоровчі заходи» в лісогосподарській літературі рекоменуются як ефективні заходи для боротьби з шкідливими комахами і хворобами лісу. В той же час на думку д.с-г. н., зав. лабораторією захисту лісу Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорації В. Л. Мешкової «проведення санітарних заходів рідко призводить до поліпшення стану лісів». На думку д.б.н. С. Ф. Негруцького, санітарні рубки як метод боротьби з кореневою губкою є даремними. До такої ж думки приходить і лісовод, к.с-г.н. О. М. Краснитський. Тому деякі фахівці-екологи вважають, що санітарні рубки лісу по суті є звичайним прикриттям для комерційної заготівлі лісу в об'єктах природно-заповідного фонду.

Шкода від санітарних рубок для біорізноманітності

Санітарні рубки завдають величезного збитку видам тварин і рослин, занесених до Червоної книги України і Списків Бернської конвенції. Від рубок лісу в заповідниках, національних природних парках, регіональних ландшафтних парках, заповідниках і інших об'єктах природно-заповідного фонду страждає 122 червонокнижні види (89 видів фауни і 33 види флори з Червоної книги України), а також 119 видів тварин, занесених до Списку 2 Бернської конвенції (1 вид рептилій, 6 видів комах, 4 види земноводних, 15 видів ссавців, 93 види птахів).

Рубки лісу ведуть на території ПЗФ цілорічно. У результаті заповідники, національні парки, заповідники і інші об'єкти ПЗФ не виконують відведеного ним завдання з охорони біорізноманітності. Так, зі 138 IBA-територій України, важливих для охорони птахів, 38 територій (28 %) через різні рубки лісу втрачають свою екологічну цінність. Знищення цих видів тварин і рослин, а також їхніх жител і місць розмноження під час рубок і трелювання лісу в основному відбувається завдяки наступним діям:

  1. Вирубують сухостійні, трухляві, дуплисті дерева, забираються купи хмизу, що є місцями виведення потомства більше 55 видів тварин з Бернської конвенції. Це — кажани (усі занесені в Червону книгу України), майже усі синиці, дятли, сови, багато мухоловок, повзик, підкоришник, луток, горихвістка, а також деякі комахи-, що розвиваються в трухлявій деревині (жук-олень (Червона книга України) та ін.).

За даними наукових досліджень, після рубок догляду щільність населення птахів і їх видовий склад зменшується приблизно в 2 рази.

  1. Вирубують стиглі здорові дерева, а також молоді дерева і кущі, що є місцями гніздування більше 40 видів птахів з Бернської конвенції, які влаштовують свої гнізда в кронах дерев і в кущах. Це — майже усі хижі птахи (практично усі занесені в Червону книгу України), корольки, солов'ї, сорокопуди, декілька видів синиць, чорний лелека, шишкарі, горіхівка, славки та ін. Слід зазначити, що хижі птахи і чорний лелека, завдяки гніздовому консерватизму, вирощують пташенят в одних і тих же гніздах упродовж 5 і більше років. Знищене під час рубки дерево з гніздом хижого птаха нерідко робить неможливим гніздування цих птахів в цілому лісовому масиві.
  2. Під час санітарних рубок знищуються житла таких рідкісних видів птахів як сірий журавель, пугач, глухар (Червона книга України і конвенція Берну), рябчик і тетерук (Червона книга України).
  3. Під час вивезення деревини по лісових дорогах знищуються тритон карпатський (Конвенція Берну і Червона книга України) і тритон альпійський (Червона книга України), що мешкають у маленьких калюжах на лісових дорогах.
  4. Під час рубок вивозиться деревина, де мешкає величезна кількість рідкісних комах і їх личинок, занесених в Червону книгу України і конвенцію Берну.
  5. Після проведення рубок нерідко відбувається висихання невеликих лісових водойм, де мешкають види, занесені в Списки Бернської конвенції (болотяна черепаха, гребінчастий тритон).
  6. Проведення рубок і вивезення деревини провокує появу нових лісових доріг, що є ще однією причиною знищення жител рідкісних видів тварин і рослин.
  7. Під час рубок знищуються місця зростання 33 видів рослин і грибів, занесених в Червону книгу України. В першу чергу це плавуни — , трьохколосковий, альпійський, , а також лілія лісова, , черемша, , любка дволиста і зеленоквіткова, , , , 13 видів лишайників — кладонія альпійська, лобарія широка, легенева, , загорнута, стиктазакопчена, лісова та ін. 11 видів грибів — спарасис кучерявий, трутовик коренелюбний, шишкогриб лускатий, пізоліт безкореневий та ін.
  8. З точки зору охорони ентомофауни, чим дерево гниліше, тим воно цінніше. Так, деякі види червонокнижних комах живуть тільки в дуплах старих дерев ( та ін.). Є червонокнижні види комах, які мешкають тільки в повалених, гниючих деревах (жук-олень, златка блискуча, і ін.). Багато червонокнижних видів комах є видами-ксилобіонтами, життєвий цикл яких проходить в деревині і будь-які рубки лісу і вивезення деревини для них закінчуються загибеллю. Тому санітарні рубки, під час яких знищуються старі, сухі, дуплисті дерева, є екологічною катастрофою для багатьох видів ентомофауни.
  9. Рубки лісу порушують закономірності природного відбору і сприяють негативній селекції, негативно впливають на водний режим ґрунтів, накопичення гумусу, через вивезення деревини з лісу вилучаються мінеральні речовини. При проведенні вибіркових рубок під час падіння зрубаних дерев ушкоджуються ті, що залишилися.
  10. Санітарні рубки лісу знищують місця залягання ведмедя в зимівлю (старі дуплисті дерева, буреломи, засмічені ділянки). Рубки взимку турбують ведмедів у барлогах, що сприяє високій смертності молодняка.

Вимоги природоохоронного законодавства

Згідно українського і міжнародного природоохоронного законодавства, заходи по ліквідації захаращеності і санітарні рубки в лісах природно-заповідного фонду є незаконними, оскільки порушують наступні законодавчі акти:

  1. Cт. 39 Закону України «Про тваринний світ», забороняє знищувати житла тварин при лісогосподарських заходах.
  2. Cт. 6 Бернської конвенції, яка забороняє умисне вбивство диких тварин, занесених до Списку 2 цієї конвенції, а також нанесення умисної шкоди місцям виведення потомства або відпочинку або їх знищення, умисне порушення спокою дикої фауни, особливо в період виведення потомства або зимівлі, а також умисне знищення яєць.
  3. ст. 3 Угоди про охорону кажанів в Європі, яка відносно усіх видів кажанів забороняє їх вбивство і зобов'язує Україну як сторону цієї Угоди, звернути необхідну увагу на охорону їх жител.
  4. Cт. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка забороняє погіршення жител (зростання) і рослин червонокнижних тварин, а також їх знищення.
  5. Cт. 20 Закону України «Про Червону книгу України», яка встановлює відповідальність за знищення червонокнижних видів, погіршення місць зростання, мешкання червонокнижних видів і виконання інших дій, які завдають збитку червонокнижним видам.
  6. Cт. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», яка забороняє у природних заповідниках, а також в заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парків і регіональних природних парків знищення диких тварин, їх жител і гніздування, а також проведення таких санітарних заходів, які порушують режим заповідника.
  7. У зв'язку з входженням України до Євросоюзу, санітарні і інші рубки в заповідниках і інших об'єктах ПЗФ порушують ст. 2, 4, 5 Директив Ради Європи від 2.04.1979 р. «Про охорону диких птахів» і ст. 6, 12, 13 Директив Ради Європи від 21.05.1992 р. «Про охорону природних жител і дикої фауни і флори». Ці статті забороняють будь-які порушення на територіях, що охороняються, які негативно впливають на птахів, а також умисне знищення гнізд, яєць птахів, умисне порушення спокою птахів, особливо в період розмноження і виведення потомства, а також погіршення або знищення жител видів, що охороняються, на територіях, що охороняються, або занепокоєння виду в період розмноження, вирощування потомство, міграції або сплячки, а також пряме знищення рослин або тварин цих видів.

Нині в Окружному адміністративному суді м. Києва розглядається позов Київського еколого-культурного центру і Екоправо-Київ до Кабінету Міністрів України з вимогою привести Санітарні правила в лісах України, затверджені Кабміном України 27 липня 1995 р. № 555 і Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені Кабміном України 12 травня 2007 р. № 724 в частині проведення заходів по ліквідації захаращеності і санітарних рубок в об'єктах природно-заповідного фонду у відповідність до природоохоронного законодавства.

Новий варіант Санітарних правил в лісах України,розроблений спільно з екологами, був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 756 від 26.10.2016 р. Цією ж Постановою невеликі, але важливі зміни було внесено і в Правила поліпшення якісного складу лісів

Доповнення до нових Санітарних правил в лісах України, прийняті Постановою Кабінету Міністрів України № 756 від 26.10.2016 р., передбачають

  1. Суцільні і вибіркові санітарні рубки заборонені, згідно ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», з 1 квітня по 15 червня.
  2. У природних заповідниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних парків, регіональних ландшафтних парків, а також в заповідних урочищах і пам'ятках природи заборонені суцільні і вибіркові рубки, у тому числі вирубування дуплистих, сухостойних, фаутних дерев і ліквідація захаращеності (боротьба з мертвою деревиною). (Цей же пункт продубльований у Правилах поліпшення якісного складу лісів).
  3. У зонах регульованої і стаціонарної рекреації національних парків, буферних зонах біосферних заповідників, а також в заповідниках — загальнозоологічних, ботанічних, лісових орнітологічних і ландшафтних забороняються суцільні санітарні рубки.
  4. Будь-які види санітарних і інших рубок, а також боротьба із засміченістю забороняються біля місць гніздування рідкісних видів хижих птахів, занесених в Червону книгу України (радіус 500 м), чорного лелеки (радіус 1000 м) і токовищ глухарів і тетеруків (радіус 300 м).
  5. Відбір дерев для санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду тепер повинен проводитися за участю головного природознавця, а в тих об'єктах ПЗФ, де немає спеціальної адміністрації, — за участю особи, відповідальної за цей заповідний об'єкт, у веденні якого він перебуває.
  6. Повнота деревного насадження, де після проведення вибіркових рубок можна проводити рубки суцільні, понижена з 0,4-0,5 до 0,1.
  7. Об'єми суцільних санітарних рубок повинні входити в загальні об'єми розрахункової лісосіки рубок головного користування.
  8. Лісокористувачі повинні інформувати обласні держадміністрації, органи місцевого самоврядування, громадськість про плановану суцільну рубку.
  9. У межах об'єктів ПЗФ, для проведення суцільної рубки, у тому числі і на території без вилучення, має бути позитивне рішення науково-технічної ради національного парку або іншої установи ПЗФ.
  10. У об'єктах ПЗФ наявність мертвої деревини збільшена з 3 м3 до 30 м3 на один гектар.
  11. Підлягають збереженню окремі повалені сухостойні дерева, які служать житлом об'єктам живої природи.
  12. Санітарні рубки повинні узгоджуватися з Департаментами екології облдержадміністрацій для усіх категорій об'єктів ПЗФ, у тому числі для заповідників і господарських зон національних парків і регіональних ландшафтних парків.
  13. Для проведення вибіркових санітарних рубок також, як для проведення суцільних санітарних рубок необхідно отримати укладення лісопатологів.

Плановані доповнення до Санітарних правил в лісах України

  1. Виключити проведення суцільних санітарних рубок в усіх без винятку категоріях заповідників (ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні), а також у господарських зонах національних парків, регіональних ландшафтних парків.
  2. Заборонити вирубування дуплистих, сухостойних, фаутних дерев в усіх без виключеннях категоріях об'єктів ПЗФ (зараз доки це заборонено в природних заповідниках, заповідних зонах, заповідних урочищах і пам'ятках природи).
  3. Розповсюдити створення охоронних зон також на житла інших видів тварин (амфібії, рептилії, комахи, молюски, ссавці), рослин і грибів, занесених в Червону книгу України.
  4. Дозволити наявність мертвої деревини в господарських лісах до 30 м3 на 1 га, а в лісах об'єктів ПЗФ — понад 100 м3 на 1 га.
  5. Заборонити проведення усіх видів санітарних рубок і боротьбу із захаращеністю в пралісах.

Див. також

Література

  • (рос.) Лесная энциклопедия. [ 28 червня 2015 у Wayback Machine.] В 2 т. / Гл. ред. Г. И. Воробьев. — М.: Советская энциклопедия, 1985—1986.
  • Краснитский А. М. Лесохозяйственные мероприятия и их место в заповедном деле (о рубках леса в заповедниках) // Бюлл. МОИП, отд. биол. — 1975. — № 2. — С. 18-29.
  • Влащенко А. С. Вплив лісогосподарської діяльності на кажанів та їх охорона в лісах України // Заповідна справа в Україні. — 2010. — Вип. 1. — С. 44-50.
  • Експертні висновки щодо негативного впливу санітарних рубок у заповідниках на біорізноманіття // Гуманитарный экол. журнал. — 2015. — № 3. — С. 1-8.
  • Мєшкова В. Л. Динамика санітарного стану дубових деревостанів у лівобережному лісостепу України після проведення лісогосподарських заходів // Лісовий журнал. — 2011. — № 1. — С. 28-32.
  • Негруцкий С. Ф. Корневая губка. — М.: Лесн. пром-сть, 1973. — 120 с.

Ресурси Інтернету

Виноски

  1. Правила поліпшення якісного складу лісів
  2. Санітарні правила в лісах України
  3. Новая кампания КЭКЦ "Нет рубкам леса в заповедниках, национальных парках и других обьектах ПЗФ "http://ecoethics.ru/novaya-kampaniya-kekts-net-rubkam-lesa-v-zapovednikah-i-natsionalnyih-parkah-3/ [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Тузов В. Е., Калиниченко Э. М., Рябинков В. А. Методы борьбы с болязнями и вредителями леса. — М., 2003. http://www.rcfh.ru/userfiles/files/5_metody_borby_s_BiV%281%29.pdf [ 30 березня 2015 у Wayback Machine.]
  5. Мешкова В. Л. Целесообразность и сроки проведения санитарных мероприятий в лесах с учетом сроков сезонного развития насекомых и особенностей микроклимата http://www.lesovod.org.ua/node/8280 [ 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  6. Мєшкова В. Л. Наукові й виробничі проблеми захисту лісу, 2012 http://www.uriffm.org.ua/files/meshkova_nubip_el12_2.pdf[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Мєшкова В. Л. Динамика санітарного стану дубових деревостанів у лівобережному лісостепу України після проведення лісогосподарських заходів // Лісовий журнал. — 2011. — № 1. — С. 28-32.
  8. Негруцкий С. Ф. Корневая губка. — М.: Лесн. пром-сть, 1973. — 120 с.
  9. Краснитский А. М. Лесохозяйственные мероприятия и их место в заповедном деле (о рубках леса в заповедниках) // Бюлл. МОИП, отд. биол. — 1975. — № 2. — С. 18-29.
  10. Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И. Ю. Заповедность (пассивная охрана природы). Теория и практика. — К.: КЭКЦ, 2015. — 112 с. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2015/06/int_zapovednost_2015.pdf [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  11. Борейко В. Е. Последние островки свободы. История украинских заповедников и заповедности (пассивной охраны природы) (10 век-2015 г.). — К.: КЭКЦ, 2015. — 240 с. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2015/07/int_ostrovki_svob_2015.pdf [ 15 серпня 2015 у Wayback Machine.]
  12. Червона книга України. Тваринний світ. — К.: Глобалконсалтинг, 600 с.
  13. Червона книга України. Рослинний світ. — К.: Глобалконсалтинг, 900 с.
  14. Влащенко А. С. Вплив лісогосподарської діяльності на кажанів та їх охорона в лісах України // Заповідна справа в Україні. — 2010. — Вип. 1. — С. 44-50.
  15. Гутовски Е., Бобец А., Павлячик П., Зуб К. 2003, Зачем лесу — мертвая древесина? — Свебодин, Клуб натуралистов, Польша. — 63 с.
  16. Американские ученые предложили оставлять ветровалы «на произвол судьбы» // Гуманитарный экол. журн. — 2014. — № 4. — С.15-16.
  17. Експертні висновки щодо негативного впливу санітарних рубок у заповідниках на біорізноманіття // Гуманитарный экол. журн. — 2015. — № 3. — С. 1-8.
  18. Мертва деревина — живі ліси // WWF-report. — 2004, жовтень. — 16 с.
  19. Санітарні рубки — злочин проти природи http://necu.org.ua/sanitarni-rubky-zlochyn-proty-pryrody/ [ 20 липня 2015 у Wayback Machine.]
  20. Новости компании «Идем в Европу — строим заповедность» http://ecoethics.ru/novosti-kampanii-idem-v-evropu-stroim-zapovednost-s-9-04-2015-po-1-06-2014/ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  21. . Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
  22. . Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Sanitarni rubki ce viluchennya z lisu suhostijnih usihayuchih duzhe oslablenih poshkodzhenih shkidnikami hvorobami abo vnaslidok stihijnih yavish tehnogennih vpliviv okremih derev abo yih grup Sanitarni rubki mozhut buti vibirkovimi koli virubuyetsya odne derevo abo yih grupa iz zapasom 5 i bilshe m3 na gektar abo sucilnimi koli virubuyutsya dereva na ploshi 0 1 ga i bilshe Sanitarni rubki vidnosyatsya do tak zvanih sanitarno ozdorovchih zahodiv Provodyatsya silami lisokoristuvachiv Zgidno Sanitarnih pravil v lisah Ukrayini zatverdzhenih Kabminom Ukrayini 27 lipnya 1995 r 555 Pravil polipshennya yakisnogo skladu lisiv zatverdzhenih Kabminom Ukrayini 12 travnya 2007 r 724 ye obov yazkovim zahodom v lisah Ukrayini Kolodi pislya sanitarnoyi rubki Ukrayina Vinnickij rajonProvedennya sanitarnih rubok v ob yektah prirodno zapovidnogo fondu UkrayiniShorichno u prirodnih i biosfernih zapovidnikah sanitarnimi i inshimi rubkami rubayetsya 17841 m3 na ploshi 533 ga v nacionalnih prirodnih parkah 328289 m3 na ploshi 18720 ga v regionalnih landshaftnih parkah 65496 m3 na ploshi 4512 ga v zapovidnikah 412488 m3 na ploshi 9600 ga v zapovidnih urochishah 105432 m3 na ploshi 2040 ga v pam yatkah prirodi 4584 m3 na ploshi 192 ga v dendroparkah 1800 m3 derevini na ploshi 600 ga Vsogo zh v Ukrayini v danih obektah PZF shorichno rubayetsya blizko 936 000 m3 derevini na ploshi blizko 36 000 ga Prote yaksho dodati rubki sho provodyatsya v shtuchno stvorenih obektah PZF botanichnih sadah zooparkah parkah pam yatnikah sadovo parkovogo mistectva to zagalna cifra zagotovlenogo lisu mozhe sklasti 1 mln m3 sho skladaye 1 15 1 17 shorichnoyi zagotivli derevini v Ukrayini Use ce svidchit pro shirokomasshtabnu i ekologichno nebezpechnu rubku lisu v ob yektah PZF Pri comu v 15 nacparkah rubki vedutsya bez limitiv v 10 nacparkah limiti na rubki nezakonno perevisheni v 12 nacparkah na zemlyah sho nalezhit inshim koristuvacham najchastishe lisgospam rubki vedutsya bez limitiv i vzagali bez bud yakogo kontrolyu Nacparki navit ne znayut skilki tam rubayetsya derev Sanitarni rubki neridko provodyatsya navit v zapovidnih zonah U nacionalnomu parku Skolivski Beskidi v zapovidnij zoni u 2015 roci planuvali provesti vibirkovi sanitarni rubki na ploshi 1175 1 ga sucilni sanitarni rubki na ploshi 408 4 ga U Yavorivskomu nacionalnomu parku v zapovidnij zoni zaplanovano provesti sanitarni rubki na ploshi 56 4 ga U Dermansko Ostrozkomu nacionalnomu parku v zapovidnij zoni buli zaplanovani sanitarni rubki na ploshi 19 1 ga U Vizhnickomu nacionalnomu parku v zapovidnij zoni buli zaplanovani vibirkovi sanitarni rubki na ploshi 99 4 ga Sanitarni rubki i borotba z shkidnikami i hvorobami lisuSanitarni rubki nazvani yak sanitarno ozdorovchi zahodi v lisogospodarskij literaturi rekomenuyutsya yak efektivni zahodi dlya borotbi z shkidlivimi komahami i hvorobami lisu V toj zhe chas na dumku d s g n zav laboratoriyeyu zahistu lisu Ukrayinskogo NDI lisovogo gospodarstva i agrolisomelioraciyi V L Meshkovoyi provedennya sanitarnih zahodiv ridko prizvodit do polipshennya stanu lisiv Na dumku d b n S F Negruckogo sanitarni rubki yak metod borotbi z korenevoyu gubkoyu ye daremnimi Do takoyi zh dumki prihodit i lisovod k s g n O M Krasnitskij Tomu deyaki fahivci ekologi vvazhayut sho sanitarni rubki lisu po suti ye zvichajnim prikrittyam dlya komercijnoyi zagotivli lisu v ob yektah prirodno zapovidnogo fondu Shkoda vid sanitarnih rubok dlya bioriznomanitnostiSanitarni rubki zavdayut velicheznogo zbitku vidam tvarin i roslin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini i Spiskiv Bernskoyi konvenciyi Vid rubok lisu v zapovidnikah nacionalnih prirodnih parkah regionalnih landshaftnih parkah zapovidnikah i inshih ob yektah prirodno zapovidnogo fondu strazhdaye 122 chervonoknizhni vidi 89 vidiv fauni i 33 vidi flori z Chervonoyi knigi Ukrayini a takozh 119 vidiv tvarin zanesenih do Spisku 2 Bernskoyi konvenciyi 1 vid reptilij 6 vidiv komah 4 vidi zemnovodnih 15 vidiv ssavciv 93 vidi ptahiv Rubki lisu vedut na teritoriyi PZF cilorichno U rezultati zapovidniki nacionalni parki zapovidniki i inshi ob yekti PZF ne vikonuyut vidvedenogo nim zavdannya z ohoroni bioriznomanitnosti Tak zi 138 IBA teritorij Ukrayini vazhlivih dlya ohoroni ptahiv 38 teritorij 28 cherez rizni rubki lisu vtrachayut svoyu ekologichnu cinnist Znishennya cih vidiv tvarin i roslin a takozh yihnih zhitel i misc rozmnozhennya pid chas rubok i trelyuvannya lisu v osnovnomu vidbuvayetsya zavdyaki nastupnim diyam Virubuyut suhostijni truhlyavi duplisti dereva zabirayutsya kupi hmizu sho ye miscyami vivedennya potomstva bilshe 55 vidiv tvarin z Bernskoyi konvenciyi Ce kazhani usi zaneseni v Chervonu knigu Ukrayini majzhe usi sinici dyatli sovi bagato muholovok povzik pidkorishnik lutok gorihvistka a takozh deyaki komahi sho rozvivayutsya v truhlyavij derevini zhuk olen Chervona kniga Ukrayini ta in Za danimi naukovih doslidzhen pislya rubok doglyadu shilnist naselennya ptahiv i yih vidovij sklad zmenshuyetsya priblizno v 2 razi Virubuyut stigli zdorovi dereva a takozh molodi dereva i kushi sho ye miscyami gnizduvannya bilshe 40 vidiv ptahiv z Bernskoyi konvenciyi yaki vlashtovuyut svoyi gnizda v kronah derev i v kushah Ce majzhe usi hizhi ptahi praktichno usi zaneseni v Chervonu knigu Ukrayini korolki solov yi sorokopudi dekilka vidiv sinic chornij leleka shishkari gorihivka slavki ta in Slid zaznachiti sho hizhi ptahi i chornij leleka zavdyaki gnizdovomu konservatizmu viroshuyut ptashenyat v odnih i tih zhe gnizdah uprodovzh 5 i bilshe rokiv Znishene pid chas rubki derevo z gnizdom hizhogo ptaha neridko robit nemozhlivim gnizduvannya cih ptahiv v cilomu lisovomu masivi Pid chas sanitarnih rubok znishuyutsya zhitla takih ridkisnih vidiv ptahiv yak sirij zhuravel pugach gluhar Chervona kniga Ukrayini i konvenciya Bernu ryabchik i teteruk Chervona kniga Ukrayini Pid chas vivezennya derevini po lisovih dorogah znishuyutsya triton karpatskij Konvenciya Bernu i Chervona kniga Ukrayini i triton alpijskij Chervona kniga Ukrayini sho meshkayut u malenkih kalyuzhah na lisovih dorogah Pid chas rubok vivozitsya derevina de meshkaye velichezna kilkist ridkisnih komah i yih lichinok zanesenih v Chervonu knigu Ukrayini i konvenciyu Bernu Pislya provedennya rubok neridko vidbuvayetsya visihannya nevelikih lisovih vodojm de meshkayut vidi zaneseni v Spiski Bernskoyi konvenciyi bolotyana cherepaha grebinchastij triton Provedennya rubok i vivezennya derevini provokuye poyavu novih lisovih dorig sho ye she odniyeyu prichinoyu znishennya zhitel ridkisnih vidiv tvarin i roslin Pid chas rubok znishuyutsya miscya zrostannya 33 vidiv roslin i gribiv zanesenih v Chervonu knigu Ukrayini V pershu chergu ce plavuni trohkoloskovij alpijskij a takozh liliya lisova cheremsha lyubka dvolista i zelenokvitkova 13 vidiv lishajnikiv kladoniya alpijska lobariya shiroka legeneva zagornuta stiktazakopchena lisova ta in 11 vidiv gribiv sparasis kucheryavij trutovik korenelyubnij shishkogrib luskatij pizolit bezkorenevij ta in Z tochki zoru ohoroni entomofauni chim derevo gnilishe tim vono cinnishe Tak deyaki vidi chervonoknizhnih komah zhivut tilki v duplah starih derev ta in Ye chervonoknizhni vidi komah yaki meshkayut tilki v povalenih gniyuchih derevah zhuk olen zlatka bliskucha i in Bagato chervonoknizhnih vidiv komah ye vidami ksilobiontami zhittyevij cikl yakih prohodit v derevini i bud yaki rubki lisu i vivezennya derevini dlya nih zakinchuyutsya zagibellyu Tomu sanitarni rubki pid chas yakih znishuyutsya stari suhi duplisti dereva ye ekologichnoyu katastrofoyu dlya bagatoh vidiv entomofauni Rubki lisu porushuyut zakonomirnosti prirodnogo vidboru i spriyayut negativnij selekciyi negativno vplivayut na vodnij rezhim gruntiv nakopichennya gumusu cherez vivezennya derevini z lisu viluchayutsya mineralni rechovini Pri provedenni vibirkovih rubok pid chas padinnya zrubanih derev ushkodzhuyutsya ti sho zalishilisya Sanitarni rubki lisu znishuyut miscya zalyagannya vedmedya v zimivlyu stari duplisti dereva burelomi zasmicheni dilyanki Rubki vzimku turbuyut vedmediv u barlogah sho spriyaye visokij smertnosti molodnyaka Vimogi prirodoohoronnogo zakonodavstvaZgidno ukrayinskogo i mizhnarodnogo prirodoohoronnogo zakonodavstva zahodi po likvidaciyi zaharashenosti i sanitarni rubki v lisah prirodno zapovidnogo fondu ye nezakonnimi oskilki porushuyut nastupni zakonodavchi akti Ct 39 Zakonu Ukrayini Pro tvarinnij svit zaboronyaye znishuvati zhitla tvarin pri lisogospodarskih zahodah Ct 6 Bernskoyi konvenciyi yaka zaboronyaye umisne vbivstvo dikih tvarin zanesenih do Spisku 2 ciyeyi konvenciyi a takozh nanesennya umisnoyi shkodi miscyam vivedennya potomstva abo vidpochinku abo yih znishennya umisne porushennya spokoyu dikoyi fauni osoblivo v period vivedennya potomstva abo zimivli a takozh umisne znishennya yayec st 3 Ugodi pro ohoronu kazhaniv v Yevropi yaka vidnosno usih vidiv kazhaniv zaboronyaye yih vbivstvo i zobov yazuye Ukrayinu yak storonu ciyeyi Ugodi zvernuti neobhidnu uvagu na ohoronu yih zhitel Ct 90 Kodeksu Ukrayini pro administrativni pravoporushennya yaka zaboronyaye pogirshennya zhitel zrostannya i roslin chervonoknizhnih tvarin a takozh yih znishennya Ct 20 Zakonu Ukrayini Pro Chervonu knigu Ukrayini yaka vstanovlyuye vidpovidalnist za znishennya chervonoknizhnih vidiv pogirshennya misc zrostannya meshkannya chervonoknizhnih vidiv i vikonannya inshih dij yaki zavdayut zbitku chervonoknizhnim vidam Ct 16 Zakonu Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini yaka zaboronyaye u prirodnih zapovidnikah a takozh v zapovidnih zonah biosfernih zapovidnikiv nacionalnih prirodnih parkiv i regionalnih prirodnih parkiv znishennya dikih tvarin yih zhitel i gnizduvannya a takozh provedennya takih sanitarnih zahodiv yaki porushuyut rezhim zapovidnika U zv yazku z vhodzhennyam Ukrayini do Yevrosoyuzu sanitarni i inshi rubki v zapovidnikah i inshih ob yektah PZF porushuyut st 2 4 5 Direktiv Radi Yevropi vid 2 04 1979 r Pro ohoronu dikih ptahiv i st 6 12 13 Direktiv Radi Yevropi vid 21 05 1992 r Pro ohoronu prirodnih zhitel i dikoyi fauni i flori Ci statti zaboronyayut bud yaki porushennya na teritoriyah sho ohoronyayutsya yaki negativno vplivayut na ptahiv a takozh umisne znishennya gnizd yayec ptahiv umisne porushennya spokoyu ptahiv osoblivo v period rozmnozhennya i vivedennya potomstva a takozh pogirshennya abo znishennya zhitel vidiv sho ohoronyayutsya na teritoriyah sho ohoronyayutsya abo zanepokoyennya vidu v period rozmnozhennya viroshuvannya potomstvo migraciyi abo splyachki a takozh pryame znishennya roslin abo tvarin cih vidiv Nini v Okruzhnomu administrativnomu sudi m Kiyeva rozglyadayetsya pozov Kiyivskogo ekologo kulturnogo centru i Ekopravo Kiyiv do Kabinetu Ministriv Ukrayini z vimogoyu privesti Sanitarni pravila v lisah Ukrayini zatverdzheni Kabminom Ukrayini 27 lipnya 1995 r 555 i Pravila polipshennya yakisnogo skladu lisiv zatverdzheni Kabminom Ukrayini 12 travnya 2007 r 724 v chastini provedennya zahodiv po likvidaciyi zaharashenosti i sanitarnih rubok v ob yektah prirodno zapovidnogo fondu u vidpovidnist do prirodoohoronnogo zakonodavstva Novij variant Sanitarnih pravil v lisah Ukrayini rozroblenij spilno z ekologami buv zatverdzhenij Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini 756 vid 26 10 2016 r Ciyeyu zh Postanovoyu neveliki ale vazhlivi zmini bulo vneseno i v Pravila polipshennya yakisnogo skladu lisiv Dopovnennya do novih Sanitarnih pravil v lisah Ukrayini prijnyati Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini 756 vid 26 10 2016 r peredbachayut Sucilni i vibirkovi sanitarni rubki zaboroneni zgidno st 39 Zakonu Ukrayini Pro tvarinnij svit z 1 kvitnya po 15 chervnya U prirodnih zapovidnikah zapovidnih zonah biosfernih zapovidnikiv nacionalnih parkiv regionalnih landshaftnih parkiv a takozh v zapovidnih urochishah i pam yatkah prirodi zaboroneni sucilni i vibirkovi rubki u tomu chisli virubuvannya duplistih suhostojnih fautnih derev i likvidaciya zaharashenosti borotba z mertvoyu derevinoyu Cej zhe punkt produblovanij u Pravilah polipshennya yakisnogo skladu lisiv U zonah regulovanoyi i stacionarnoyi rekreaciyi nacionalnih parkiv bufernih zonah biosfernih zapovidnikiv a takozh v zapovidnikah zagalnozoologichnih botanichnih lisovih ornitologichnih i landshaftnih zaboronyayutsya sucilni sanitarni rubki Bud yaki vidi sanitarnih i inshih rubok a takozh borotba iz zasmichenistyu zaboronyayutsya bilya misc gnizduvannya ridkisnih vidiv hizhih ptahiv zanesenih v Chervonu knigu Ukrayini radius 500 m chornogo leleki radius 1000 m i tokovish gluhariv i teterukiv radius 300 m Vidbir derev dlya sanitarnih rubok u mezhah prirodno zapovidnogo fondu teper povinen provoditisya za uchastyu golovnogo prirodoznavcya a v tih ob yektah PZF de nemaye specialnoyi administraciyi za uchastyu osobi vidpovidalnoyi za cej zapovidnij ob yekt u vedenni yakogo vin perebuvaye Povnota derevnogo nasadzhennya de pislya provedennya vibirkovih rubok mozhna provoditi rubki sucilni ponizhena z 0 4 0 5 do 0 1 Ob yemi sucilnih sanitarnih rubok povinni vhoditi v zagalni ob yemi rozrahunkovoyi lisosiki rubok golovnogo koristuvannya Lisokoristuvachi povinni informuvati oblasni derzhadministraciyi organi miscevogo samovryaduvannya gromadskist pro planovanu sucilnu rubku U mezhah ob yektiv PZF dlya provedennya sucilnoyi rubki u tomu chisli i na teritoriyi bez viluchennya maye buti pozitivne rishennya naukovo tehnichnoyi radi nacionalnogo parku abo inshoyi ustanovi PZF U ob yektah PZF nayavnist mertvoyi derevini zbilshena z 3 m3 do 30 m3 na odin gektar Pidlyagayut zberezhennyu okremi povaleni suhostojni dereva yaki sluzhat zhitlom ob yektam zhivoyi prirodi Sanitarni rubki povinni uzgodzhuvatisya z Departamentami ekologiyi oblderzhadministracij dlya usih kategorij ob yektiv PZF u tomu chisli dlya zapovidnikiv i gospodarskih zon nacionalnih parkiv i regionalnih landshaftnih parkiv Dlya provedennya vibirkovih sanitarnih rubok takozh yak dlya provedennya sucilnih sanitarnih rubok neobhidno otrimati ukladennya lisopatologiv Planovani dopovnennya do Sanitarnih pravil v lisah Ukrayini Viklyuchiti provedennya sucilnih sanitarnih rubok v usih bez vinyatku kategoriyah zapovidnikiv entomologichni ihtiologichni gidrologichni zagalnogeologichni paleontologichni a takozh u gospodarskih zonah nacionalnih parkiv regionalnih landshaftnih parkiv Zaboroniti virubuvannya duplistih suhostojnih fautnih derev v usih bez viklyuchennyah kategoriyah ob yektiv PZF zaraz doki ce zaboroneno v prirodnih zapovidnikah zapovidnih zonah zapovidnih urochishah i pam yatkah prirodi Rozpovsyuditi stvorennya ohoronnih zon takozh na zhitla inshih vidiv tvarin amfibiyi reptiliyi komahi molyuski ssavci roslin i gribiv zanesenih v Chervonu knigu Ukrayini Dozvoliti nayavnist mertvoyi derevini v gospodarskih lisah do 30 m3 na 1 ga a v lisah ob yektiv PZF ponad 100 m3 na 1 ga Zaboroniti provedennya usih vidiv sanitarnih rubok i borotbu iz zaharashenistyu v pralisah Div takozhLisove gospodarstvo Likvidaciya zaharashenosti Mertva derevinaLiteratura ros Lesnaya enciklopediya 28 chervnya 2015 u Wayback Machine V 2 t Gl red G I Vorobev M Sovetskaya enciklopediya 1985 1986 Krasnitskij A M Lesohozyajstvennye meropriyatiya i ih mesto v zapovednom dele o rubkah lesa v zapovednikah Byull MOIP otd biol 1975 2 S 18 29 Vlashenko A S Vpliv lisogospodarskoyi diyalnosti na kazhaniv ta yih ohorona v lisah Ukrayini Zapovidna sprava v Ukrayini 2010 Vip 1 S 44 50 Ekspertni visnovki shodo negativnogo vplivu sanitarnih rubok u zapovidnikah na bioriznomanittya Gumanitarnyj ekol zhurnal 2015 3 S 1 8 Myeshkova V L Dinamika sanitarnogo stanu dubovih derevostaniv u livoberezhnomu lisostepu Ukrayini pislya provedennya lisogospodarskih zahodiv Lisovij zhurnal 2011 1 S 28 32 Negruckij S F Kornevaya gubka M Lesn prom st 1973 120 s Resursi InternetuDerzhavne agentstvo lisovih resursiv Ukrayini 17 chervnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinskij lisovod 6 lipnya 2015 u Wayback Machine portal ukrayinskih lisivnikiv Borejko V E Brinih V A Parnikoza I Yu Zapovednost passivnaya ohrana prirody Teoriya i praktika K KEKC 2015 112 s http ecoethics ru wp content uploads 2015 06 int zapovednost 2015 pdf 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Borejko V E Poslednie ostrovki svobody Istoriya ukrainskih zapovednikov i zapovednosti passivnoj ohrany prirody 10 vek 2015 g K KEKC 2015 240 s http ecoethics ru wp content uploads 2015 07 int ostrovki svob 2015 pdf 15 serpnya 2015 u Wayback Machine Novosti kampanii Idem v Evropu stroim zapovednost http ecoethics ru novosti kampanii idem v evropu stroim zapovednost s 9 04 2015 po 1 06 2014 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sanitarni rubki zlochin proti prirodi http necu org ua sanitarni rubky zlochyn proty pryrody 20 lipnya 2015 u Wayback Machine Tuzov V E Kalinichenko E M Ryabinkov V A Metody borby s bolyaznyami i vreditelyami lesa M 2003 http www rcfh ru userfiles files 5 metody borby s BiV 281 29 pdf 30 bereznya 2015 u Wayback Machine Meshkova V L Celesoobraznost i sroki provedeniya sanitarnyh meropriyatij v lesah s uchetom srokov sezonnogo razvitiya nasekomyh i osobennostej mikroklimata http www lesovod org ua node 8280 24 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Myeshkova V L Naukovi j virobnichi problemi zahistu lisu 2012 http www uriffm org ua files meshkova nubip el12 2 pdf nedostupne posilannya z lipnya 2019 Novaya kampaniya KEKC Net rubkam lesa v zapovednikah nacionalnyh parkah i drugih obektah PZF http ecoethics ru novaya kampaniya kekts net rubkam lesa v zapovednikah i natsionalnyih parkah 3 21 bereznya 2016 u Wayback Machine VinoskiPravila polipshennya yakisnogo skladu lisiv Sanitarni pravila v lisah Ukrayini Novaya kampaniya KEKC Net rubkam lesa v zapovednikah nacionalnyh parkah i drugih obektah PZF http ecoethics ru novaya kampaniya kekts net rubkam lesa v zapovednikah i natsionalnyih parkah 3 21 bereznya 2016 u Wayback Machine Tuzov V E Kalinichenko E M Ryabinkov V A Metody borby s bolyaznyami i vreditelyami lesa M 2003 http www rcfh ru userfiles files 5 metody borby s BiV 281 29 pdf 30 bereznya 2015 u Wayback Machine Meshkova V L Celesoobraznost i sroki provedeniya sanitarnyh meropriyatij v lesah s uchetom srokov sezonnogo razvitiya nasekomyh i osobennostej mikroklimata http www lesovod org ua node 8280 24 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Myeshkova V L Naukovi j virobnichi problemi zahistu lisu 2012 http www uriffm org ua files meshkova nubip el12 2 pdf nedostupne posilannya z lipnya 2019 Myeshkova V L Dinamika sanitarnogo stanu dubovih derevostaniv u livoberezhnomu lisostepu Ukrayini pislya provedennya lisogospodarskih zahodiv Lisovij zhurnal 2011 1 S 28 32 Negruckij S F Kornevaya gubka M Lesn prom st 1973 120 s Krasnitskij A M Lesohozyajstvennye meropriyatiya i ih mesto v zapovednom dele o rubkah lesa v zapovednikah Byull MOIP otd biol 1975 2 S 18 29 Borejko V E Brinih V A Parnikoza I Yu Zapovednost passivnaya ohrana prirody Teoriya i praktika K KEKC 2015 112 s http ecoethics ru wp content uploads 2015 06 int zapovednost 2015 pdf 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Borejko V E Poslednie ostrovki svobody Istoriya ukrainskih zapovednikov i zapovednosti passivnoj ohrany prirody 10 vek 2015 g K KEKC 2015 240 s http ecoethics ru wp content uploads 2015 07 int ostrovki svob 2015 pdf 15 serpnya 2015 u Wayback Machine Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit K Globalkonsalting 600 s Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit K Globalkonsalting 900 s Vlashenko A S Vpliv lisogospodarskoyi diyalnosti na kazhaniv ta yih ohorona v lisah Ukrayini Zapovidna sprava v Ukrayini 2010 Vip 1 S 44 50 Gutovski E Bobec A Pavlyachik P Zub K 2003 Zachem lesu mertvaya drevesina Svebodin Klub naturalistov Polsha 63 s Amerikanskie uchenye predlozhili ostavlyat vetrovaly na proizvol sudby Gumanitarnyj ekol zhurn 2014 4 S 15 16 Ekspertni visnovki shodo negativnogo vplivu sanitarnih rubok u zapovidnikah na bioriznomanittya Gumanitarnyj ekol zhurn 2015 3 S 1 8 Mertva derevina zhivi lisi WWF report 2004 zhovten 16 s Sanitarni rubki zlochin proti prirodi http necu org ua sanitarni rubky zlochyn proty pryrody 20 lipnya 2015 u Wayback Machine Novosti kompanii Idem v Evropu stroim zapovednost http ecoethics ru novosti kampanii idem v evropu stroim zapovednost s 9 04 2015 po 1 06 2014 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 4 grudnya 2016 Procitovano 26 listopada 2016 Arhiv originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 26 listopada 2016

Дата публікації:
Топ