Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́ворівський націона́льний приро́дний парк — національний природний парк в Україні, в межах Яворівського району Львівської області. Створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів в районі Головного європейського вододілу.
 Лелехівські стави | |
| 50°01′21″ пн. ш. 23°46′20″ сх. д. / 50.02270000002777550° пн. ш. 23.77240000002777975° сх. д.Координати: 50°01′21″ пн. ш. 23°46′20″ сх. д. / 50.02270000002777550° пн. ш. 23.77240000002777975° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Львівська область Яворівський район |
| Найближче місто | смт Івано-Франкове, м. Новояворівськ, Львів, Жовква |
| Площа | 7108 га |
| Засновано | 4 липня 1998 р. |
| Оператор | Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державна служба заповідної справи |
  Яворівський національний природний парк (Львівська область) | |
 Яворівський національний природний парк у Вікісховищі | |
Історія
Парк було створено 4 липня 1998 року Указом Президента України № 744 на базі Яворівського регіонального ландшафтного парку (що існував тут з 1996 року на площі 4190,0 га) та прилеглих територій Старичівського та Магерівського військових лісгоспів. Загальна площа національного парку становить 7108,0 га, з яких 2915,0 га надані парку в постійне користування, а 4193,0 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів.
Розташування
Яворівський національний природний парк розташований на території Українського Розточчя — одного з найцікавіших фізико-географічних районів Західної України. Українське Розточчя являє собою вузьке (до 25 км) горбогірне пасмо завдовжки 75 км, яке на півночі різко підіймається над Малим Поліссям. У його південно-східній частині проходить Головний європейський вододіл, на схилах якого беруть початок річки, що належать до басейнів двох морів — Чорного і Балтійського.
Територія парку простягається своєрідним півмісяцем від с. Верещиці Яворівського району до с. Крехова Жовківського району. Його протяжність із заходу на схід — 12—13 км, а з півночі на південь — від 2,5 до 12 км. На півдні парк межує з природним заповідником «Розточчя», на півночі — з навчальним полем Яворівського навчального центру ЗОК МО України, відомим як Яворівський військовий полігон, а також з Регіональним ландшафтним парком «Равське Розточчя».
Поблизу парку розташовані такі населені пункти: с. Верещиця, с. Старичі, смт Шкло, м. Новояворівськ, с. Лелехівка, смт Івано-Франкове, с. Ставки, с. Середній Горб, с. Верхутка, с. Лозино, с. Дубровиця, с. Млинки, с. Папірня, с. Фійна, с. Козулька, с. Крехів. У західній частині парку протікає річка Верещиця, яка впадає у Дністер. У межах парку беруть свій початок ліві притоки Верещиці — річки Ставчанка і Стара Ріка. На півночі розташовані витоки річок Деревнянки і Свині (басейн річки Західний Буг).
За функціональним зонуванням територія парку розподілена на заповідну зону площею 661,6 га, зону регульованої рекреації — 1254,1 га, зону стаціонарної рекреації — 30,2 га та господарську зону — 5162,1 га.
Природні умови
За фізико-географічним районуванням територія парку відноситься до Розтоцького району Розтоцько-Опільської області Західно-Української лісостепової провінції.
На його території немає населених пунктів, завдяки чому антропогенний вплив на природні екосистеми є незначним.
Клімат цієї території характерний для Розточчя, що розміщене в пограничній зоні впливу атлантичних повітряних течій із заходу та континентальних — зі сходу. Загалом клімат помірно вологий. Середньорічна кількість опадів становить 700 мм, а середньорічна температура — +7,5 °C. Найбільше опадів випадає в червні-липні, а найменше — в січні-лютому. Найтепліший місяць року — липень (+17,7 °C), а найхолодніший — січень (-4,2 °C). Річні коливання температур незначні і сягають 21,9 °C.
Рельєф парку являє собою поєднання крутосхилих горбів-останців, платоподібних піднятть, широких міжпасмових улоговин, терас і заплав річок. Підняття порізані глибокими (місцями до 80—100 м) ярами, які місцеві жителі називають «дебрями». Найвищою точкою на території парку є безіменна висота з відміткою 403,6 м, розташована західніше с. Млинки (частина села Дубровиці). Серед інших вершин виділяються: Булава (397 м), Кубин (378 м), Березняки (378 м), Болтова Гора (360 м), Вівсяна Гора (387 м). Численні мальовничі горби-останці зі скельними виходами масивних вапняків та вапнистих пісковиків надають паркові неповторної своєрідності. Тут трапляються невеликі печери, понори та штоки карстового походження. Цікавими є також навіяні вітром горби та дюни, вкриті сосновими борами.
На території парку найбільше поширені слабодернові, середньодернові та глибиннодерново-слабоопідзолені піщані ґрунти на четвертинних та третинних пісках. На глинистих породах сформувалися слабодерново-слабоопідзолені глинисто-піщані ґрунти, підстелені елювієм вапняків, а у пониженнях поширені торфувато-глеєві ґрунти на алювіальних відкладах.
Біота
Флора
Флора Яворівського національного природного парку налічує близько 700 видів судинних рослин. Із них до Червоної книги України занесено 18 видів: баранець звичайний, плаун річний, сальвінія плаваюча, булатка великоквіткова, булатка довголиста, гніздівка звичайна, зозулині сльози яйцелисті, коручка широколиста, любка дволиста, любка зеленоквіткова, пальчатокорінник травневий, пальчатокорінник плямистий, коральковець тричі надрізаний, зозулині черевички справжні, підсніжник звичайний, білоцвіт весняний, лілія лісова, валеріана дводомна. На території парку в урочищі Біла Скеля розташоване найсхідніше в Україні місцезростання . З видів, які можна вважати рідкісними для Розточчя, на території парку виявлено , цибулю гірську, віхалку гіллясту, анемону лісову, купину кільчасту, вільху сіру, тощо. В парку зростають понад 200 видів лікарських рослин.
Крім того, серед рідкісних видів, виявлених на території парку, 12 видів (всі орхідні та підсніжник білосніжний) є під охороною Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), 2 види (сальвінія плаваюча та зозулині черевички справжні) — під охороною Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція).
Для Яворівського національного природного парку, як і в цілому для Розточчя, характерна висока лісистість. Тут найбільше поширені грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси, а в пониженнях — вільхові. Букові ліси ростуть поблизу східноєвропейської межі ареалу і приурочені до горбистих ландшафтів. Цікавими є острівні реліктові осередки смереки, ялиці та явора, які збереглися на північно-східній межі свого ареалу. До реліктів середнього голоцену належать буково-соснові ліси. Трав'яна рослинність займає значно менші площі і сформувалася на природних луках та місцях колишніх пасовищ і поселень, а також на берегах річок і каналів.
Регіоном проходить флористична межа Середньої і Південно-східної Європи, що супроводжується переходом широколистяних лісів у лісостеп. Тут проходить східна межа поширення дуба скельного, ялівцю, бука, південно-східна — сосни звичайної, північно-східна — ялиці білої. Карпатська флора представлена смерекою і, особливо, папоротеподібними. На скельних виходах наявні реліктові залишки степової рослинності. На території національного парку виявлено 8 угруповань, що включені до Зеленої книги України: субформація буково-соснових лісів, групи асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих, дубово-соснових лісів ліщинових, дубових лісів із дуба черещатого ліщинових, соснових лісів ялівцевих тощо. Рідкісними для регіону можна вважати угруповання букових лісів на північній межі ареалу, а також фрагменти сіро-вільшаників, ясеневі угруповання та деякі інші.
Фауна
Загалом на території парку зареєстровано 9 видів тварин, занесених до , 34 види, занесені до Червоної книги України та 146 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.
Безхребетні. Серед безхребетних тварин особливим багатством відзначається фауна комах. На території національного парку та його околиць знайдено такі червонокнижні види, як: вусач мускусний, джміль моховий, махаон, мнемозина, пасмовець тополевий, мінливець великий, сінниця Геро, ендроміс березовий, стрічкарка орденська малинова, сатурнія мала, сатурнія руда.
Загальна кількість зареєстрованих видів хребетних тварин на сьогодні становить 289 видів. У парку охороняється 24 види риб, 11 видів земноводних, 6 видів плазунів, 200 видів птахів, 48 видів ссавців.
Земноводні. Плазуни. Серед представників герпетофауни численними є сіра ропуха, жаба озерна та трав'яна, звичайними — жаба гостроморда, квакша, прудка і живородна ящірки, звичайний вуж. Рідше зустрічається звичайна гадюка, веретільниця ламка, звичайний та гребінчастий тритони. Дуже рідкісним видом є водяний вуж та мідянка, занесена до Червоної книги України.
Птахи. В орнітофауні парку переважають лісові види. Найчисельнішими є дрібні горобині птахи — зяблик, вільшанка, чорноголова кропив'янка, вівчарики ковалик та жовтобровий, білошия мухоловка, повзик, чорний та співочий дрозди. З хижих птахів найчастіше трапляється канюк. Найбагатшою за складом та чисельністю є орнітофауна дубових та буково-дубово-соснових лісів. У соснових лісах частіше трапляються синиці: велика, блакитна, чорноголова гаїчка, а також жовтоголовий королик, різні види дятлів. На прилеглих ставах сформувався водно-болотяний комплекс орнітофауни, в якому переважають лиска, попелюх, крижень, норець великий, мартин звичайний. Серед птахів, занесених до Червоної книги України, на території парку та його околиць зустрічаються: баклан малий, косар, лелека чорний, чернь білоока, гоголь, скопа, орлан-білохвіст, підорлик малий, змієїд, шуліка рудий, лунь польовий, журавель сірий, кульони великий та середній, коловодник ставковий, пугач, сова довгохвоста, сорокопуд сірий.
Ссавці. Серед ссавців парку найвищою видовою різноманітністю відзначаються гризуни, найчисельнішими є мишак жовтогрудий і нориця руда. З мисливських звірів трапляються вивірка лісова, заєць сірий, куниця лісова, тхір лісовий, свиня дика, сарна європейська, єнот уссурійський, лисиця руда, а з занесених до Червоної книги — видра річкова, норка європейська, горностай. На територію парку зрідка заходить лось, а в околицях іноді трапляється олень благородний. В останні роки помітно зросла чисельність вовка. Печери та інші підземні сховища мають виняткове значення для збереження біорізноманіття рукокрилих, в тому числі і «червонокнижних» — широковух європейський, нічниця війчаста, нічниця довговуха. У 2005 році у верхів'ї річки Верещиці вперше виявлені поселення бобра європейського.
Історичне значення
Регіон, у якому розташований Яворівський національний природний парк, надзвичайно багатий на археологічні та історико-культурні пам'ятки. Тут відкрито городища княжої доби та низку стоянок давньої людини. На території, що прилягає до національного парку, є такі історичні та архітектурні пам'ятки: Василіанський монастир Св. Миколая у Крехові (XVII–XVIII ст.), Троїцький костел з дзвіницею (1614 р.) та церква Вознесіння Господнього (1831 р.) у смт. Івано-Франкове, Успенська церква (1739 р.) у с. Лелехівка, печера на Страдецькій горі та церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVIII ст.) у с. Страдч, руїни церкви Св. Михаїла у колишньому с. Вишенька Велика на території полігону тощо. Серед лісових масивів часто трапляються мальовничі галявини та залишки фруктових садів — пам'ять про колишні села і хутори, виселені під час створення полігону.
Рекреаційне та освітнє значення
На прилеглих територіях розташовано вісім баз відпочинку, а також бальнеологічні курорти «Шкло» та «Немирів» із цілющою сірководневою мінеральною водою типу «Нафтуся». Яворівський національний природний парк володіє значним рекреаційним потенціалом для розвитку еколого-пізнавального, культурологічного, сакрального, а також спортивного (кінного, велосипедного та лижного) туризму, а на прилеглих територіях — кваліфікованого туризму (мисливство, рибальство). В навколишніх населених пунктах існують сприятливі умови для розвитку агротуризму.
Розточанський край здавна славиться народними промислами — різьбою на дереві, гончарством, виробами з гутного скла і бісеру, яворівською писанкою та вишиванкою. Поблизу Яворівського парку, в місті Жовква, розміщений державний історико-архітектурний заповідник із цілим комплексом культурних пам'яток.
У парку функціонує 4 комплексних автобусно-пішохідних маршрути: «Страдч — Чорні озера», «Від Янова до Крехова», «Сповідь часу» (родинне гніздо Шептицьких), «Яворівський полігон — минуле і сучасність», а також 4 пішохідних еколого-пізнавальних стежки: «Стежка Івана Франка», «Лелехівка», «Верещиця», «Голуби». В зоні стаціонарної рекреації парку облаштовані місця масового відпочинку туристів: літні відпочинкові навіси, мангали, місця для розведення вогнищ. На водоймах створені умови для аматорської риболовлі, облаштовано пляж, є можливість користування плавзасобами.
Фотогалерея
-
![image]()
Інформаційна таблиця при в'їзді до парку -
![image]()
Урочище Мочари — «Оселя Розточчя» (на захід від с. Дубровиці) -
![image]()
Дика свиня (урочище Мочари) -
![image]()
Коники польські (урочище Мочари) -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Ліс біля печерного монастиря -
![image]()
-
![image]()
Підніжжя скелі Тимоша біля Крехівського монастиря -
![image]()
Печерний монастир -
![image]()
Стежка до джерела -
![image]()
Межовий знак -
![image]()
Осінній ліс -
![image]()
Територія парку поблизу Яворівського полігону -
![image]()
Чорні озера -
![image]()
Чорні озера восени
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яворівський національний природний парк |
Ресурси Інтернету
- Україна Інкогніта
- Яворівський національний природний парк — офіційна сторінка
Виноски
- ➤ Яворівський національний природний парк Цікаві місця • Пам'ятки • Що подивитись у Яворівський національний природний парк?. Україна Інкогніта (укр.). Процитовано 28 липня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya vorivskij naciona lnij priro dnij park nacionalnij prirodnij park v Ukrayini v mezhah Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Stvorenij z metoyu zberezhennya vidtvorennya ta racionalnogo vikoristannya tipovih i unikalnih lisostepovih landshaftiv ta inshih prirodnih kompleksiv v rajoni Golovnogo yevropejskogo vododilu Nacionalnij prirodnij park Yavorivskij Lelehivski staviLelehivski stavi50 01 21 pn sh 23 46 20 sh d 50 02270000002777550 pn sh 23 77240000002777975 sh d 50 02270000002777550 23 77240000002777975 Koordinati 50 01 21 pn sh 23 46 20 sh d 50 02270000002777550 pn sh 23 77240000002777975 sh d 50 02270000002777550 23 77240000002777975Krayina UkrayinaRoztashuvannya Lvivska oblast Yavorivskij rajonNajblizhche misto smt Ivano Frankove m Novoyavorivsk Lviv ZhovkvaPlosha 7108 gaZasnovano 4 lipnya 1998 r Operator Ministerstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini Derzhavna sluzhba zapovidnoyi spraviYavorivskij nacionalnij prirodnij park Lvivska oblast Yavorivskij nacionalnij prirodnij park u VikishovishiIstoriyaPark bulo stvoreno 4 lipnya 1998 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini 744 na bazi Yavorivskogo regionalnogo landshaftnogo parku sho isnuvav tut z 1996 roku na ploshi 4190 0 ga ta prileglih teritorij Starichivskogo ta Magerivskogo vijskovih lisgospiv Zagalna plosha nacionalnogo parku stanovit 7108 0 ga z yakih 2915 0 ga nadani parku v postijne koristuvannya a 4193 0 ga vklyucheni do jogo skladu bez viluchennya u zemlekoristuvachiv RoztashuvannyaYavorivskij nacionalnij prirodnij park roztashovanij na teritoriyi Ukrayinskogo Roztochchya odnogo z najcikavishih fiziko geografichnih rajoniv Zahidnoyi Ukrayini Ukrayinske Roztochchya yavlyaye soboyu vuzke do 25 km gorbogirne pasmo zavdovzhki 75 km yake na pivnochi rizko pidijmayetsya nad Malim Polissyam U jogo pivdenno shidnij chastini prohodit Golovnij yevropejskij vododil na shilah yakogo berut pochatok richki sho nalezhat do basejniv dvoh moriv Chornogo i Baltijskogo Teritoriya parku prostyagayetsya svoyeridnim pivmisyacem vid s Vereshici Yavorivskogo rajonu do s Krehova Zhovkivskogo rajonu Jogo protyazhnist iz zahodu na shid 12 13 km a z pivnochi na pivden vid 2 5 do 12 km Na pivdni park mezhuye z prirodnim zapovidnikom Roztochchya na pivnochi z navchalnim polem Yavorivskogo navchalnogo centru ZOK MO Ukrayini vidomim yak Yavorivskij vijskovij poligon a takozh z Regionalnim landshaftnim parkom Ravske Roztochchya Poblizu parku roztashovani taki naseleni punkti s Vereshicya s Starichi smt Shklo m Novoyavorivsk s Lelehivka smt Ivano Frankove s Stavki s Serednij Gorb s Verhutka s Lozino s Dubrovicya s Mlinki s Papirnya s Fijna s Kozulka s Krehiv U zahidnij chastini parku protikaye richka Vereshicya yaka vpadaye u Dnister U mezhah parku berut svij pochatok livi pritoki Vereshici richki Stavchanka i Stara Rika Na pivnochi roztashovani vitoki richok Derevnyanki i Svini basejn richki Zahidnij Bug Za funkcionalnim zonuvannyam teritoriya parku rozpodilena na zapovidnu zonu plosheyu 661 6 ga zonu regulovanoyi rekreaciyi 1254 1 ga zonu stacionarnoyi rekreaciyi 30 2 ga ta gospodarsku zonu 5162 1 ga Prirodni umoviZa fiziko geografichnim rajonuvannyam teritoriya parku vidnositsya do Roztockogo rajonu Roztocko Opilskoyi oblasti Zahidno Ukrayinskoyi lisostepovoyi provinciyi Na jogo teritoriyi nemaye naselenih punktiv zavdyaki chomu antropogennij vpliv na prirodni ekosistemi ye neznachnim Klimat ciyeyi teritoriyi harakternij dlya Roztochchya sho rozmishene v pogranichnij zoni vplivu atlantichnih povitryanih techij iz zahodu ta kontinentalnih zi shodu Zagalom klimat pomirno vologij Serednorichna kilkist opadiv stanovit 700 mm a serednorichna temperatura 7 5 C Najbilshe opadiv vipadaye v chervni lipni a najmenshe v sichni lyutomu Najteplishij misyac roku lipen 17 7 C a najholodnishij sichen 4 2 C Richni kolivannya temperatur neznachni i syagayut 21 9 C Relyef parku yavlyaye soboyu poyednannya krutoshilih gorbiv ostanciv platopodibnih pidnyatt shirokih mizhpasmovih ulogovin teras i zaplav richok Pidnyattya porizani glibokimi miscyami do 80 100 m yarami yaki miscevi zhiteli nazivayut debryami Najvishoyu tochkoyu na teritoriyi parku ye bezimenna visota z vidmitkoyu 403 6 m roztashovana zahidnishe s Mlinki chastina sela Dubrovici Sered inshih vershin vidilyayutsya Bulava 397 m Kubin 378 m Bereznyaki 378 m Boltova Gora 360 m Vivsyana Gora 387 m Chislenni malovnichi gorbi ostanci zi skelnimi vihodami masivnih vapnyakiv ta vapnistih piskovikiv nadayut parkovi nepovtornoyi svoyeridnosti Tut traplyayutsya neveliki pecheri ponori ta shtoki karstovogo pohodzhennya Cikavimi ye takozh naviyani vitrom gorbi ta dyuni vkriti sosnovimi borami Na teritoriyi parku najbilshe poshireni slabodernovi serednodernovi ta glibinnodernovo slaboopidzoleni pishani grunti na chetvertinnih ta tretinnih piskah Na glinistih porodah sformuvalisya slabodernovo slaboopidzoleni glinisto pishani grunti pidsteleni elyuviyem vapnyakiv a u ponizhennyah poshireni torfuvato gleyevi grunti na alyuvialnih vidkladah BiotaFlora Yavorivskij nacionalnij prirodnij park poshtova marka Ukrayini 2003 Flora Yavorivskogo nacionalnogo prirodnogo parku nalichuye blizko 700 vidiv sudinnih roslin Iz nih do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 18 vidiv baranec zvichajnij plaun richnij salviniya plavayucha bulatka velikokvitkova bulatka dovgolista gnizdivka zvichajna zozulini slozi yajcelisti koruchka shirokolista lyubka dvolista lyubka zelenokvitkova palchatokorinnik travnevij palchatokorinnik plyamistij koralkovec trichi nadrizanij zozulini cherevichki spravzhni pidsnizhnik zvichajnij bilocvit vesnyanij liliya lisova valeriana dvodomna Na teritoriyi parku v urochishi Bila Skelya roztashovane najshidnishe v Ukrayini miscezrostannya Z vidiv yaki mozhna vvazhati ridkisnimi dlya Roztochchya na teritoriyi parku viyavleno cibulyu girsku vihalku gillyastu anemonu lisovu kupinu kilchastu vilhu siru tosho V parku zrostayut ponad 200 vidiv likarskih roslin Krim togo sered ridkisnih vidiv viyavlenih na teritoriyi parku 12 vidiv vsi orhidni ta pidsnizhnik bilosnizhnij ye pid ohoronoyu Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES 2 vidi salviniya plavayucha ta zozulini cherevichki spravzhni pid ohoronoyu Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori i fauni ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Bernska konvenciya Dlya Yavorivskogo nacionalnogo prirodnogo parku yak i v cilomu dlya Roztochchya harakterna visoka lisistist Tut najbilshe poshireni grabovo dubovi sosnovo dubovi sosnovi lisi a v ponizhennyah vilhovi Bukovi lisi rostut poblizu shidnoyevropejskoyi mezhi arealu i priurocheni do gorbistih landshaftiv Cikavimi ye ostrivni reliktovi oseredki smereki yalici ta yavora yaki zbereglisya na pivnichno shidnij mezhi svogo arealu Do reliktiv serednogo golocenu nalezhat bukovo sosnovi lisi Trav yana roslinnist zajmaye znachno menshi ploshi i sformuvalasya na prirodnih lukah ta miscyah kolishnih pasovish i poselen a takozh na beregah richok i kanaliv Regionom prohodit floristichna mezha Serednoyi i Pivdenno shidnoyi Yevropi sho suprovodzhuyetsya perehodom shirokolistyanih lisiv u lisostep Tut prohodit shidna mezha poshirennya duba skelnogo yalivcyu buka pivdenno shidna sosni zvichajnoyi pivnichno shidna yalici biloyi Karpatska flora predstavlena smerekoyu i osoblivo paporotepodibnimi Na skelnih vihodah nayavni reliktovi zalishki stepovoyi roslinnosti Na teritoriyi nacionalnogo parku viyavleno 8 ugrupovan sho vklyucheni do Zelenoyi knigi Ukrayini subformaciya bukovo sosnovih lisiv grupi asociacij sosnovih lisiv zelenomohovih ta chornicevih dubovo sosnovih lisiv lishinovih dubovih lisiv iz duba chereshatogo lishinovih sosnovih lisiv yalivcevih tosho Ridkisnimi dlya regionu mozhna vvazhati ugrupovannya bukovih lisiv na pivnichnij mezhi arealu a takozh fragmenti siro vilshanikiv yasenevi ugrupovannya ta deyaki inshi Fauna Zagalom na teritoriyi parku zareyestrovano 9 vidiv tvarin zanesenih do 34 vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini ta 146 vidiv tvarin sho pidlyagayut osoblivij ohoroni zgidno z Bernskoyu konvenciyeyu Bezhrebetni Sered bezhrebetnih tvarin osoblivim bagatstvom vidznachayetsya fauna komah Na teritoriyi nacionalnogo parku ta jogo okolic znajdeno taki chervonoknizhni vidi yak vusach muskusnij dzhmil mohovij mahaon mnemozina pasmovec topolevij minlivec velikij sinnicya Gero endromis berezovij strichkarka ordenska malinova saturniya mala saturniya ruda Zagalna kilkist zareyestrovanih vidiv hrebetnih tvarin na sogodni stanovit 289 vidiv U parku ohoronyayetsya 24 vidi rib 11 vidiv zemnovodnih 6 vidiv plazuniv 200 vidiv ptahiv 48 vidiv ssavciv Zemnovodni Plazuni Sered predstavnikiv gerpetofauni chislennimi ye sira ropuha zhaba ozerna ta trav yana zvichajnimi zhaba gostromorda kvaksha prudka i zhivorodna yashirki zvichajnij vuzh Ridshe zustrichayetsya zvichajna gadyuka veretilnicya lamka zvichajnij ta grebinchastij tritoni Duzhe ridkisnim vidom ye vodyanij vuzh ta midyanka zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Ptahi V ornitofauni parku perevazhayut lisovi vidi Najchiselnishimi ye dribni gorobini ptahi zyablik vilshanka chornogolova kropiv yanka vivchariki kovalik ta zhovtobrovij biloshiya muholovka povzik chornij ta spivochij drozdi Z hizhih ptahiv najchastishe traplyayetsya kanyuk Najbagatshoyu za skladom ta chiselnistyu ye ornitofauna dubovih ta bukovo dubovo sosnovih lisiv U sosnovih lisah chastishe traplyayutsya sinici velika blakitna chornogolova gayichka a takozh zhovtogolovij korolik rizni vidi dyatliv Na prileglih stavah sformuvavsya vodno bolotyanij kompleks ornitofauni v yakomu perevazhayut liska popelyuh krizhen norec velikij martin zvichajnij Sered ptahiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini na teritoriyi parku ta jogo okolic zustrichayutsya baklan malij kosar leleka chornij chern bilooka gogol skopa orlan bilohvist pidorlik malij zmiyeyid shulika rudij lun polovij zhuravel sirij kuloni velikij ta serednij kolovodnik stavkovij pugach sova dovgohvosta sorokopud sirij Ssavci Sered ssavciv parku najvishoyu vidovoyu riznomanitnistyu vidznachayutsya grizuni najchiselnishimi ye mishak zhovtogrudij i noricya ruda Z mislivskih zviriv traplyayutsya vivirka lisova zayec sirij kunicya lisova thir lisovij svinya dika sarna yevropejska yenot ussurijskij lisicya ruda a z zanesenih do Chervonoyi knigi vidra richkova norka yevropejska gornostaj Na teritoriyu parku zridka zahodit los a v okolicyah inodi traplyayetsya olen blagorodnij V ostanni roki pomitno zrosla chiselnist vovka Pecheri ta inshi pidzemni shovisha mayut vinyatkove znachennya dlya zberezhennya bioriznomanittya rukokrilih v tomu chisli i chervonoknizhnih shirokovuh yevropejskij nichnicya vijchasta nichnicya dovgovuha U 2005 roci u verhiv yi richki Vereshici vpershe viyavleni poselennya bobra yevropejskogo Istorichne znachennyaRegion u yakomu roztashovanij Yavorivskij nacionalnij prirodnij park nadzvichajno bagatij na arheologichni ta istoriko kulturni pam yatki Tut vidkrito gorodisha knyazhoyi dobi ta nizku stoyanok davnoyi lyudini Na teritoriyi sho prilyagaye do nacionalnogo parku ye taki istorichni ta arhitekturni pam yatki Vasilianskij monastir Sv Mikolaya u Krehovi XVII XVIII st Troyickij kostel z dzviniceyu 1614 r ta cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1831 r u smt Ivano Frankove Uspenska cerkva 1739 r u s Lelehivka pechera na Stradeckij gori ta cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici XVIII st u s Stradch ruyini cerkvi Sv Mihayila u kolishnomu s Vishenka Velika na teritoriyi poligonu tosho Sered lisovih masiviv chasto traplyayutsya malovnichi galyavini ta zalishki fruktovih sadiv pam yat pro kolishni sela i hutori viseleni pid chas stvorennya poligonu Rekreacijne ta osvitnye znachennyaLogotip parku Yavorivskij nacionalnij prirodnij park poshtova marka Ukrayini 2003 Na prileglih teritoriyah roztashovano visim baz vidpochinku a takozh balneologichni kurorti Shklo ta Nemiriv iz cilyushoyu sirkovodnevoyu mineralnoyu vodoyu tipu Naftusya Yavorivskij nacionalnij prirodnij park volodiye znachnim rekreacijnim potencialom dlya rozvitku ekologo piznavalnogo kulturologichnogo sakralnogo a takozh sportivnogo kinnogo velosipednogo ta lizhnogo turizmu a na prileglih teritoriyah kvalifikovanogo turizmu mislivstvo ribalstvo V navkolishnih naselenih punktah isnuyut spriyatlivi umovi dlya rozvitku agroturizmu Roztochanskij kraj zdavna slavitsya narodnimi promislami rizboyu na derevi goncharstvom virobami z gutnogo skla i biseru yavorivskoyu pisankoyu ta vishivankoyu Poblizu Yavorivskogo parku v misti Zhovkva rozmishenij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik iz cilim kompleksom kulturnih pam yatok U parku funkcionuye 4 kompleksnih avtobusno pishohidnih marshruti Stradch Chorni ozera Vid Yanova do Krehova Spovid chasu rodinne gnizdo Sheptickih Yavorivskij poligon minule i suchasnist a takozh 4 pishohidnih ekologo piznavalnih stezhki Stezhka Ivana Franka Lelehivka Vereshicya Golubi V zoni stacionarnoyi rekreaciyi parku oblashtovani miscya masovogo vidpochinku turistiv litni vidpochinkovi navisi mangali miscya dlya rozvedennya vognish Na vodojmah stvoreni umovi dlya amatorskoyi ribolovli oblashtovano plyazh ye mozhlivist koristuvannya plavzasobami FotogalereyaInformacijna tablicya pri v yizdi do parku Urochishe Mochari Oselya Roztochchya na zahid vid s Dubrovici Dika svinya urochishe Mochari Koniki polski urochishe Mochari Lis bilya pechernogo monastirya Pidnizhzhya skeli Timosha bilya Krehivskogo monastirya Pechernij monastir Stezhka do dzherela Mezhovij znak Osinnij lis Teritoriya parku poblizu Yavorivskogo poligonu Chorni ozera Chorni ozera voseni Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yavorivskij nacionalnij prirodnij parkResursi InternetuUkrayina Inkognita Yavorivskij nacionalnij prirodnij park oficijna storinkaVinoski Yavorivskij nacionalnij prirodnij park Cikavi miscya Pam yatki Sho podivitis u Yavorivskij nacionalnij prirodnij park Ukrayina Inkognita ukr Procitovano 28 lipnya 2022