Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Савранська селищна територіальна громада — територіальна громада в Україні, у Подільському районі Одеської області. Адміністративний центр — селище Саврань.
| Савранська селищна територіальна громада | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район | Подільський |
| Код КАТОТТГ | UA51120210000054996 |
| Утворена | 17 липня 2020 року |
| Адмін. центр | Саврань |
| Облікова картка | [Савранська селищна громада Савранська громада] |
| Телефонні коди | 04865 |
| Поштові індекси | 66200 |
| Територія та населення | |
| Площа | 626,4 км² |
| Населення | 18 167 осіб (2020) |
| Густота | 29 осіб/км² |
| Населені пункти | |
| Міста | 0 |
| Селища | 2 |
| Села | 19 |
| Органи влади | |
| Рада | Савранська селищна рада |
| Адреса | 66200, Одеська обл., Подільський р-н, смт Саврань, вул. Соборна, 9 |
| Вебсторінка | https://savranrada.odessa.ua/ |
| Голова громади | в.о. Жирун Олег Миколайович |
 Савранська селищна територіальна громада у Вікісховищі | |
Склад громади
До складу громади входить 2 селища (Ковбасова Поляна та Саврань) і 19 сіл:
Старости округів Савранської громади
Староста Неділківського старостинського округу: Погорецька Марія Вікторівна
Староста Полянецького старостинського округу: Денисюк Володимир Олександрович
Староста Вільшанського старостинського округу: Козійчук Тамара Михайлівна
Староста Дубинівського старостинського округу: Василенко Тетяна Миколаївна
Староста Байбузівського старостинського округу: Паламарчук Любов Миколаївна
Староста Бакшанського старостинського округу: Рараговський Сергій Миколайович
Староста Кам'янського старостинського округу: Шевчук Віталія Володимирівна
Староста Осичківського старостинського округу: Сивак Олександр Анатолійович
Староста Концебівського старостинського округу: Тітієвський Олександр Миколайович
Історія
Створення громади
Утворена 17 липня 2020 року шляхом об'єднання Савранської селищної та Байбузівської, Бакшанської, Вільшанської, Дубинівської, Кам'янської, Капустянської, Концебівської, Неділківської, Осичківської, Полянецької сільських рад Савранського району (до складу громади увійшла вся територія колишнього району).
Попередня історія земель громади
Вперше Саврань зустрічається в історичних джерелах, в зв'язку з даруванням містечка Саврань великим князем литовським Витовтом панам Кошиловичам.
З кінця XIV ст. до 1569 р. землі Савранщини у складі Східного Поділля входили до Великого князівства Литовського .
Литовський князь Витовт Кейстутович (1350—1430)
У 1569 р. між Великим князівством Литовським та Польщею при королеві Зигмунті ІІ Августі у м. Любліні було укладено унію, згідно якої дві держави об'єднались в одну — Річ Посполиту.
Польський король Зигмунт ІІ Август (1520—1572)
В результаті чого землі Савранщини увійшли до складу Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Король отримав необмежене право роздавати землі, чим широко скористались поляки.
На початку XVII ст.. землі Савранщини належали Замойським, але вони були малозаселені. Канцлерові і коронному гетьману Яну Замовському було доручено закріпитися на безлюдних пустках кордонів Подільського і Брацлавського воєводства. Щоб привабити селян на ці землі, засновувались «слободи» та становлювались «пільгові роки» протягом яких селяни не платили податків і не відробляли панщину.
Заступник канцлера короля Тамош Замовський (1594—1638)
Замовські — польський магнатний рід, вони посідали високі державні посади в Польщі та відігравали важливу роль в громадському житті України .
Найбільш відомі із них Ян Замойський — канцлер і коронний гетьман, прихильник короля Стефана Баторія, і його син Томаш
Замойський — воєвода подільський, київський, канцлер коронний. В 1619 році останній уклав угоду з козаками і брав участь у переговорах 1625 р.
У кінці першої третини XVII ст. «Савранський грунт», який входив до Брацлавського староства було подаровано Станілаву Конецьпольському
Коронний гетьман Станіслав Конецьпольський (1592—1646)
Станіслав Конецьпольський — відомий військовий і політичний діяч, краківський каштелян, сандомирський воєвода, польний (з 1616 р.), великий коронний гетьман (з 1632). він брав участь в облозі Смоленська (1611), поході на Москву (1612р), битвах із шведським військом у Тридцятилітній війні, у війні з Туреччиною. У Цецорській битві (1620р) потрапив у полон. У 1625,1630,1637-1638 рр. очолював війська, що були послані для придушення селянсько-козацьких повстань на Україні.
У 1634 р. Станіслав Конецьпольський доручив французькому інженеру — фортифікатору та картографу Гійому Левассеру де Боплану побудувати фортецю Усть — Саврань або Новий — Конецьполь.
Гійом Левассер де Боплан (1600—1673)
Творець перших карт території України на основі інструментальних зйомок.
Він є автором відомого «Опису України»(1651)
Народився Г. Боплан, ймовірно, в м. Руані в 1600г. у дворянкою сім'ї. У 1630г. він залишив Францію і поступив на службу до польського короля. З кінця 1630г. по березень 1647г. Г. Боплан служив військовим інженером південно-східних воєводствах Речі Посполита. У той час українські землі входили до складу польських воєводств. Він керував фортифікаційними роботами на західних і центральних землях України, брав участь в створенні поселень в малонаселеній степовій зоні. У 1647г. Г. Боплан покинув службу і повернувся в Францію.
Укріплення Усть-Саврань було крайнім прикордонним польським поселенням з боку Очакова, тому неодноразово впродовж XVII ст. зруйновувалось турками і татарами.
У другій половині XVII ст. землі в межиріччі Савранщини та Кодими, де знаходиться сучасна авранська селищна рада перейшли у власність польського магнатного роду Любомирських
Князь Єжи Павло Олександр Любомирський (1669—1735)
В 1793 р. після того як Правобережжя України була приєднана до Росії. Російський уряд купив землі до складу яких входили і сучасні землі авранщини у князя Олександра Любомирського. А в 1798 р. за указом російського царя Павла І більша частина Савранщини була подарована генералу-фельдмаршалу І. П. Салтикову.
Граф Іван Петрович Салтиков (1730—1805), син Генерал-фельдмаршала Графа Петра Семеновича Салтикова, народився в 1730 році; навчався у будинку свого батька; спочатку служив в гвардії(з 1745 р.), потім при Найвищому Дворі. У званні Камер-юнкера, і (1760 р.) випущений в армію Бригадиром. Він брав участь в знаменитих подвигах Росіян проти Пруссаків; за проявлену хоробрість отримав звання Генерал-майора(1761 р.); отримав від Імператора Петра III орден Св. Ганни(1762) і, після декількох місяців, Олександрівську стрічку в день коронації Імператриці Катерини II. Коли ж на престол вступив імператор Павло І, Іван Петровича зразу ж було призначено шерифом Кірасірського полку, інспектором кавалерії та Київським губернатором.
15 грудня йому був пожалуваний чин генерал-фельдмаршала. а через рік, наприкінці 1797р, імператор Павло І перевів його губернатором у Москву. В 1798 р. І. П. Салтикову було подаровано землі на Савранщині. Незадовго до своєї смерті в 1805 р. граф продав свій Савранський маєток польській родині — князям Ржевуським.
Вацлав Ржевуський (1785—1831)
«Чудовий авантюрист по Аравії», який отримав там титул еміра- «Емір Золота Борода» . він завів табуни арабських коней, заснував школу лірників-дідіів, які співали українські пісні, складені місцевим поетом Тимком Падурою.
У Саврані Вацлав Ржевуський завів романтичний бедуїнською-кочовий стиль життя з двірськими козаками й торбаністами. В.Ржевуський став героєм народної пісні «Ревуха». він зміцнив казакофільсько-балагульську моду серед шляхетської молоді. А мета всього цього-завоювати симпатії українців для заколоту, який задумали поляки в 1830 р.
Включившись у польське повстання 1830—1831 рр., В.Ржевуський помер після битви з російським військом під Дашевом.
Саврань до розряду військових поселень була віднесена 13 березня 1837 р., а в 1841 р. було складено план містечка Саврань.
У військових поселеннях поєднувась військова муштра із сільським господарством. усе життя селянина було під владою начальства і регулювалось суворими приписами.
Життя військових селян було справжньою каторгою.
На Савранщині були розташовані підрозділи уланського полку, штаб якого містився в Умані.
На основі «закладеного права» одночасно з військовими поселеннями Саврань та деякі села належали Марії Потоцькій та її чоловікові Графу Станіславу Потоцькому.
Граф Станіслав Потоцький
За роки існування військового поселення було споруджено 5 цегляних казарм, 6 будинків для офіцкрів, 2 стайні, камяні лазарети, 2 майстерні полкового ділового двору, обозовий сарай, гауптвахту, манеж, склади для боєприпасів та продовольства, пороховий погріб за містечком, кузню, 2 цейхгауза, 2 водяних млини.
Після ліквідації військових поселень, що фактично сталося в 1865 р., Саврань з околицями перейшла у розпорядження міністерства державного майна.
У 1775 р. в Саврані, в самому містечку, було 37 дворів, а на передмісті 84. Відомо також, що в 1858 р. у Саврані проживало близько 2000 жителів. На 1889 р. в містечку був уже 4371 жителів.
На кінець ХІХ ст. в містечку вулиці були вкриті бруківкою за рахунок Савранського коробкового збору.
На початку ХХст. в Саврані були православна церква, синагога, три молитовних школи та біля 60лавок, також в 1903 р. в Саврані працювала приватна лікарня. В Саврані працювала маслобійня, продукція якої йшла на експорт.
Природно-заповідний фонд
На території громади розташований ландшафтний заказник державного значення «Савранський ліс», всередині якого розташовані ботанічна пам'ятка природи Слюсарівський віковий дуб та гідрологічна пам'ятка природи «Гайдамацька криниця». Поблизу села Гетьманівка розташований пам'ятник садово-паркового мистецтва «Парк садиби І.Любомирського» (19 ст), на територій району створено лісовий заказник місцевого значення Сосновий ліс.
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Джерело «Огруд» при дорозі -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Джерело «Кішево» у верхів'ях ставка
Культура
На території громади розташовано 15 сільських бібліотек-філіалів, районна бібліотека для дорослих та районна дитяча бібліотека. У смт Саврань діє Історико-краєзнавчий музей, крім того два громадських музеї у селах Дубинове і Полянецьке, чотири музейні кімнати в селах Кам'яне, Байбузівка, Капустянка, Слюсареве.
Діє 17 сільських будинків культури та клубів і один БК у смт Саврань (колишній районний), при якому діє Молодіжний центр «Нове покоління».
Пам'ятки архітектури місцевого значення — церква Іоакима та Ганни (кінець 17 століття) с. Гетьманівка.
Пам'ятка історії — (парково-ландшафтна) — дендропарк садиби Любомирських (с. Гетьманівка).
Освіта
Дошкільно-виховні заклади — 4, дитячий садок — 7, загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів — 7, загальноосвітні школи І-ІІ ступенів — 7, загальноосвітня школа І ступеня — 1, музична школа — 1, Будинок творчості школярів — 1, професійно-технічне аграрне училище. Діє дитяча музична школа із філіалом в с. Полянецьке.
Туризм
З 2016 року реалізовується стратегічна довгострокова туристична концепція «Чотири сезони»
Сезон «Зима» — Резиденція Святого Миколая с. Осички (див. також Дідки (Осичківська Маланка))
Сезон «Весна» — регіональний еко-фестиваль «Весняні гаївки» с. Слюсареве
Сезон «Літо» — етно-фестиваль «Квітка папороті» смт Саврань
Сезон «Осінь» — всеукраїнська акція «Покрова героїв» с. Кам'яне
На свято Великдень відбувається святкування фестивалю «Великоднє диво» у с. Гетьманівка; також навесні відзначається свято борщу у с. Байбузівка.
-
![image]()
Плакат резиденції Святого Миколая у Осичках -
![image]()
Фестиваль "Весняні гаївки" у Слюсаревому -
![image]()
Святкування Івана Купала в Саврані -
![image]()
Плакат фестивалю Покрова Героїв у Кам'яному -
![image]()
Посилання
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4372#
- Див. також:
Вікторія Горун. Рекреаційне мікрорайонування територій (на прикладі Савранського району Одеської області). Одеський державний екологічний університет, 2014. - Фестиваль «Пасхальное чудо» в селе Гетмановка Савранского района Одесской области(рос.)
- Жители Савранского района Одесщины устроили праздник борща(рос.)
- . Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 9 квітня 2022.
Джерела
- Савранська селищна громада // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4372#
- Паспорт Савранської громади (2016) на сайті Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування
- Мапа рідної мови в громадах України
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Savranska selishna teritorialna gromada teritorialna gromada v Ukrayini u Podilskomu rajoni Odeskoyi oblasti Administrativnij centr selishe Savran Savranska selishna teritorialna gromadaOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon PodilskijKod KATOTTG UA51120210000054996Utvorena 17 lipnya 2020 rokuAdmin centr SavranOblikova kartka Savranska selishna gromada Savranska gromada Telefonni kodi 04865Poshtovi indeksi 66200Teritoriya ta naselennyaPlosha 626 4 km Naselennya 18 167 osib 2020 Gustota 29 osib km Naseleni punktiMista 0Selisha 2Sela 19Organi vladiRada Savranska selishna radaAdresa 66200 Odeska obl Podilskij r n smt Savran vul Soborna 9Vebstorinka https savranrada odessa ua Golova gromadi v o Zhirun Oleg Mikolajovich Savranska selishna teritorialna gromada u VikishovishiSklad gromadiDo skladu gromadi vhodit 2 selisha Kovbasova Polyana ta Savran i 19 sil Bajbuzivka Baksha Bilousivka Vilshanka Getmanivka Glibochok Dubinove Dubki Josipivka Kam yane Kapustyanka Kvitka Konceba Nedilkove Osichki Ostrivka Polyanecke Slyusareve Strutinka Starosti okrugiv Savranskoyi gromadi Starosta Nedilkivskogo starostinskogo okrugu Pogorecka Mariya Viktorivna Starosta Polyaneckogo starostinskogo okrugu Denisyuk Volodimir Oleksandrovich Starosta Vilshanskogo starostinskogo okrugu Kozijchuk Tamara Mihajlivna Starosta Dubinivskogo starostinskogo okrugu Vasilenko Tetyana Mikolayivna Starosta Bajbuzivskogo starostinskogo okrugu Palamarchuk Lyubov Mikolayivna Starosta Bakshanskogo starostinskogo okrugu Raragovskij Sergij Mikolajovich Starosta Kam yanskogo starostinskogo okrugu Shevchuk Vitaliya Volodimirivna Starosta Osichkivskogo starostinskogo okrugu Sivak Oleksandr Anatolijovich Starosta Koncebivskogo starostinskogo okrugu Titiyevskij Oleksandr MikolajovichIstoriyaStvorennya gromadi Utvorena 17 lipnya 2020 roku shlyahom ob yednannya Savranskoyi selishnoyi ta Bajbuzivskoyi Bakshanskoyi Vilshanskoyi Dubinivskoyi Kam yanskoyi Kapustyanskoyi Koncebivskoyi Nedilkivskoyi Osichkivskoyi Polyaneckoyi silskih rad Savranskogo rajonu do skladu gromadi uvijshla vsya teritoriya kolishnogo rajonu Poperednya istoriya zemel gromadi Vpershe Savran zustrichayetsya v istorichnih dzherelah v zv yazku z daruvannyam mistechka Savran velikim knyazem litovskim Vitovtom panam Koshilovicham Z kincya XIV st do 1569 r zemli Savranshini u skladi Shidnogo Podillya vhodili do Velikogo knyazivstva Litovskogo Litovskij knyaz Vitovt Kejstutovich 1350 1430 U 1569 r mizh Velikim knyazivstvom Litovskim ta Polsheyu pri korolevi Zigmunti II Avgusti u m Lyublini bulo ukladeno uniyu zgidno yakoyi dvi derzhavi ob yednalis v odnu Rich Pospolitu Polskij korol Zigmunt II Avgust 1520 1572 V rezultati chogo zemli Savranshini uvijshli do skladu Braclavskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi Korol otrimav neobmezhene pravo rozdavati zemli chim shiroko skoristalis polyaki Na pochatku XVII st zemli Savranshini nalezhali Zamojskim ale voni buli malozaseleni Kanclerovi i koronnomu getmanu Yanu Zamovskomu bulo dorucheno zakripitisya na bezlyudnih pustkah kordoniv Podilskogo i Braclavskogo voyevodstva Shob privabiti selyan na ci zemli zasnovuvalis slobodi ta stanovlyuvalis pilgovi roki protyagom yakih selyani ne platili podatkiv i ne vidroblyali panshinu Zastupnik kanclera korolya Tamosh Zamovskij 1594 1638 Zamovski polskij magnatnij rid voni posidali visoki derzhavni posadi v Polshi ta vidigravali vazhlivu rol v gromadskomu zhitti Ukrayini Najbilsh vidomi iz nih Yan Zamojskij kancler i koronnij getman prihilnik korolya Stefana Batoriya i jogo sin Tomash Zamojskij voyevoda podilskij kiyivskij kancler koronnij V 1619 roci ostannij uklav ugodu z kozakami i brav uchast u peregovorah 1625 r U kinci pershoyi tretini XVII st Savranskij grunt yakij vhodiv do Braclavskogo starostva bulo podarovano Stanilavu Konecpolskomu Koronnij getman Stanislav Konecpolskij 1592 1646 Stanislav Konecpolskij vidomij vijskovij i politichnij diyach krakivskij kashtelyan sandomirskij voyevoda polnij z 1616 r velikij koronnij getman z 1632 vin brav uchast v oblozi Smolenska 1611 pohodi na Moskvu 1612r bitvah iz shvedskim vijskom u Tridcyatilitnij vijni u vijni z Turechchinoyu U Cecorskij bitvi 1620r potrapiv u polon U 1625 1630 1637 1638 rr ocholyuvav vijska sho buli poslani dlya pridushennya selyansko kozackih povstan na Ukrayini U 1634 r Stanislav Konecpolskij doruchiv francuzkomu inzheneru fortifikatoru ta kartografu Gijomu Levasseru de Boplanu pobuduvati fortecyu Ust Savran abo Novij Konecpol Gijom Levasser de Boplan 1600 1673 Tvorec pershih kart teritoriyi Ukrayini na osnovi instrumentalnih zjomok Vin ye avtorom vidomogo Opisu Ukrayini 1651 Narodivsya G Boplan jmovirno v m Ruani v 1600g u dvoryankoyu sim yi U 1630g vin zalishiv Franciyu i postupiv na sluzhbu do polskogo korolya Z kincya 1630g po berezen 1647g G Boplan sluzhiv vijskovim inzhenerom pivdenno shidnih voyevodstvah Rechi Pospolita U toj chas ukrayinski zemli vhodili do skladu polskih voyevodstv Vin keruvav fortifikacijnimi robotami na zahidnih i centralnih zemlyah Ukrayini brav uchast v stvorenni poselen v malonaselenij stepovij zoni U 1647g G Boplan pokinuv sluzhbu i povernuvsya v Franciyu Ukriplennya Ust Savran bulo krajnim prikordonnim polskim poselennyam z boku Ochakova tomu neodnorazovo vprodovzh XVII st zrujnovuvalos turkami i tatarami U drugij polovini XVII st zemli v mezhirichchi Savranshini ta Kodimi de znahoditsya suchasna avranska selishna rada perejshli u vlasnist polskogo magnatnogo rodu Lyubomirskih Knyaz Yezhi Pavlo Oleksandr Lyubomirskij 1669 1735 V 1793 r pislya togo yak Pravoberezhzhya Ukrayini bula priyednana do Rosiyi Rosijskij uryad kupiv zemli do skladu yakih vhodili i suchasni zemli avranshini u knyazya Oleksandra Lyubomirskogo A v 1798 r za ukazom rosijskogo carya Pavla I bilsha chastina Savranshini bula podarovana generalu feldmarshalu I P Saltikovu Graf Ivan Petrovich Saltikov 1730 1805 sin General feldmarshala Grafa Petra Semenovicha Saltikova narodivsya v 1730 roci navchavsya u budinku svogo batka spochatku sluzhiv v gvardiyi z 1745 r potim pri Najvishomu Dvori U zvanni Kamer yunkera i 1760 r vipushenij v armiyu Brigadirom Vin brav uchast v znamenitih podvigah Rosiyan proti Prussakiv za proyavlenu horobrist otrimav zvannya General majora 1761 r otrimav vid Imperatora Petra III orden Sv Ganni 1762 i pislya dekilkoh misyaciv Oleksandrivsku strichku v den koronaciyi Imperatrici Katerini II Koli zh na prestol vstupiv imperator Pavlo I Ivan Petrovicha zrazu zh bulo priznacheno sherifom Kirasirskogo polku inspektorom kavaleriyi ta Kiyivskim gubernatorom 15 grudnya jomu buv pozhaluvanij chin general feldmarshala a cherez rik naprikinci 1797r imperator Pavlo I pereviv jogo gubernatorom u Moskvu V 1798 r I P Saltikovu bulo podarovano zemli na Savranshini Nezadovgo do svoyeyi smerti v 1805 r graf prodav svij Savranskij mayetok polskij rodini knyazyam Rzhevuskim Vaclav Rzhevuskij 1785 1831 Chudovij avantyurist po Araviyi yakij otrimav tam titul emira Emir Zolota Boroda vin zaviv tabuni arabskih konej zasnuvav shkolu lirnikiv didiiv yaki spivali ukrayinski pisni skladeni miscevim poetom Timkom Paduroyu U Savrani Vaclav Rzhevuskij zaviv romantichnij beduyinskoyu kochovij stil zhittya z dvirskimi kozakami j torbanistami V Rzhevuskij stav geroyem narodnoyi pisni Revuha vin zmicniv kazakofilsko balagulsku modu sered shlyahetskoyi molodi A meta vsogo cogo zavoyuvati simpatiyi ukrayinciv dlya zakolotu yakij zadumali polyaki v 1830 r Vklyuchivshis u polske povstannya 1830 1831 rr V Rzhevuskij pomer pislya bitvi z rosijskim vijskom pid Dashevom Savran do rozryadu vijskovih poselen bula vidnesena 13 bereznya 1837 r a v 1841 r bulo skladeno plan mistechka Savran U vijskovih poselennyah poyednuvas vijskova mushtra iz silskim gospodarstvom use zhittya selyanina bulo pid vladoyu nachalstva i regulyuvalos suvorimi pripisami Zhittya vijskovih selyan bulo spravzhnoyu katorgoyu Na Savranshini buli roztashovani pidrozdili ulanskogo polku shtab yakogo mistivsya v Umani Na osnovi zakladenogo prava odnochasno z vijskovimi poselennyami Savran ta deyaki sela nalezhali Mariyi Potockij ta yiyi cholovikovi Grafu Stanislavu Potockomu Graf Stanislav Potockij Za roki isnuvannya vijskovogo poselennya bulo sporudzheno 5 ceglyanih kazarm 6 budinkiv dlya ofickriv 2 stajni kamyani lazareti 2 majsterni polkovogo dilovogo dvoru obozovij saraj gauptvahtu manezh skladi dlya boyepripasiv ta prodovolstva porohovij pogrib za mistechkom kuznyu 2 cejhgauza 2 vodyanih mlini Pislya likvidaciyi vijskovih poselen sho faktichno stalosya v 1865 r Savran z okolicyami perejshla u rozporyadzhennya ministerstva derzhavnogo majna U 1775 r v Savrani v samomu mistechku bulo 37 dvoriv a na peredmisti 84 Vidomo takozh sho v 1858 r u Savrani prozhivalo blizko 2000 zhiteliv Na 1889 r v mistechku buv uzhe 4371 zhiteliv Na kinec HIH st v mistechku vulici buli vkriti brukivkoyu za rahunok Savranskogo korobkovogo zboru Na pochatku HHst v Savrani buli pravoslavna cerkva sinagoga tri molitovnih shkoli ta bilya 60lavok takozh v 1903 r v Savrani pracyuvala privatna likarnya V Savrani pracyuvala maslobijnya produkciya yakoyi jshla na eksport Prirodno zapovidnij fondNa teritoriyi gromadi roztashovanij landshaftnij zakaznik derzhavnogo znachennya Savranskij lis vseredini yakogo roztashovani botanichna pam yatka prirodi Slyusarivskij vikovij dub ta gidrologichna pam yatka prirodi Gajdamacka krinicya Poblizu sela Getmanivka roztashovanij pam yatnik sadovo parkovogo mistectva Park sadibi I Lyubomirskogo 19 st na teritorij rajonu stvoreno lisovij zakaznik miscevogo znachennya Sosnovij lis Dzherelo Ogrud Dzherelo Kishevo Getmanivskij dendropark Slyusarivskij vikovij dub Dzherelo Ogrud pri dorozi Savranskij lis Gajdamacka krinicya Dzherelo Kishevo u verhiv yah stavkaKulturacerkva Ioakima ta Ganni Stavok u Getmanivskomu dendroparku Na teritoriyi gromadi roztashovano 15 silskih bibliotek filialiv rajonna biblioteka dlya doroslih ta rajonna dityacha biblioteka U smt Savran diye Istoriko krayeznavchij muzej krim togo dva gromadskih muzeyi u selah Dubinove i Polyanecke chotiri muzejni kimnati v selah Kam yane Bajbuzivka Kapustyanka Slyusareve Diye 17 silskih budinkiv kulturi ta klubiv i odin BK u smt Savran kolishnij rajonnij pri yakomu diye Molodizhnij centr Nove pokolinnya Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya cerkva Ioakima ta Ganni kinec 17 stolittya s Getmanivka Pam yatka istoriyi parkovo landshaftna dendropark sadibi Lyubomirskih s Getmanivka OsvitaDoshkilno vihovni zakladi 4 dityachij sadok 7 zagalnoosvitni shkoli I III stupeniv 7 zagalnoosvitni shkoli I II stupeniv 7 zagalnoosvitnya shkola I stupenya 1 muzichna shkola 1 Budinok tvorchosti shkolyariv 1 profesijno tehnichne agrarne uchilishe Diye dityacha muzichna shkola iz filialom v s Polyanecke TurizmZ 2016 roku realizovuyetsya strategichna dovgostrokova turistichna koncepciya Chotiri sezoni Sezon Zima Rezidenciya Svyatogo Mikolaya s Osichki div takozh Didki Osichkivska Malanka Sezon Vesna regionalnij eko festival Vesnyani gayivki s Slyusareve Sezon Lito etno festival Kvitka paporoti smt Savran Sezon Osin vseukrayinska akciya Pokrova geroyiv s Kam yane Na svyato Velikden vidbuvayetsya svyatkuvannya festivalyu Velikodnye divo u s Getmanivka takozh navesni vidznachayetsya svyato borshu u s Bajbuzivka Plakat rezidenciyi Svyatogo Mikolaya u Osichkah Festival Vesnyani gayivki u Slyusarevomu Svyatkuvannya Ivana Kupala v Savrani Plakat festivalyu Pokrova Geroyiv u Kam yanomu Didki u OsichkahPosilannyaSavranska selishna gromada u sestrinskih Vikiproyektah Portal Odeshina Informaciya u Vikidanih Temi u Vikidzherelah Proyekt Odeshina Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Savranska selishna gromada u Vikishovishi https decentralization gov ua newgromada 4372 Div takozh Viktoriya Gorun Rekreacijne mikrorajonuvannya teritorij na prikladi Savranskogo rajonu Odeskoyi oblasti Odeskij derzhavnij ekologichnij universitet 2014 Festival Pashalnoe chudo v sele Getmanovka Savranskogo rajona Odesskoj oblasti ros Zhiteli Savranskogo rajona Odesshiny ustroili prazdnik borsha ros Arhiv originalu za 31 lipnya 2019 Procitovano 9 kvitnya 2022 DzherelaSavranska selishna gromada Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini https decentralization gov ua newgromada 4372 Pasport Savranskoyi gromadi 2016 na sajti Odeskogo Centru rozvitku miscevogo samovryaduvannya Mapa ridnoyi movi v gromadah Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi