Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гетьманівка Ге тьманівка село Савранської селищної громади у Поділь

Гетьманівка (Подільський район)

Гетьманівка (Подільський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гетьманівка.

Ге́тьманівка — село Савранської селищної громади у Подільському районі Одеської області в Україні. Населення становить 407 осіб.

село Гетьманівка
image
Церква Святих Іоакима і Ганни
Церква Святих Іоакима і Ганни
Країна image Україна
Область Одеська область
Район image Подільський район
Громада Савранська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51120210060050898
Облікова картка Гетьманівка (Подільський район) 
Основні дані
Засноване 1792
Перша згадка 1792 (232 роки)
Населення 407
Площа 2,15 км²
Густота населення 189,3 осіб/км²
Поштовий індекс 66204
Телефонний код +380 4865
Географічні дані
Географічні координати 48°04′02″ пн. ш. 29°59′40″ сх. д. / 48.06722° пн. ш. 29.99444° сх. д. / 48.06722; 29.99444Координати: 48°04′02″ пн. ш. 29°59′40″ сх. д. / 48.06722° пн. ш. 29.99444° сх. д. / 48.06722; 29.99444
Середня висота
над рівнем моря 		175 м
Водойми Гетьманка
Місцева влада
Адреса ради 66200, Одеська обл., Подільський р-н, смт. Саврань, вул. Горького, 1
Карта
image
image
Гетьманівка
image
image
Гетьманівка
Мапа

image Гетьманівка у Вікісховищі

Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2019)

В с. Гетьманівка на 1998 р. проживало 403 жителі, із яких 389 — землекористувачі.

Географія

Село Гетьманівка розташоване за 13 км на південний захід від районного центру смт Саврань і входить до Савранської селищної ради.

Знаходиться село на значному підвищенні.

Село межує на півночі із землями с. Осички, на півдні та південному заході — із землями с. Бакша та с. Йосипівка, на сході — із землями с. Неділкове, на південному сході — із землями с. Капустянка.

Займає село 214,8 га загальної площі земель, у тому числі 93,63 га — під ріллею, 2,38 га — під кормовими угіддями, 55.9 га — під забудовами та 62,89 га інших земель.

Саме село Гетьманівка розташоване по обидва боки глибокого яру, який охоплює майже дві його третини. Навколо села росте ліс, який своїми краями з′єднується з околицями села. Тільки зі сходу ліс віддалений від села на 0,5 — 1 км. Ліс, вінчаючи село густим зеленим вінком, робить місцевість мальовничою. В лісі росте багато різних дерев, ягід, квітів, лікарських рослин.

Історія

image
Дзвіниця Церкви Св. Іоакима та Ганни

Історія заснування села та походження його назви була записана в церковному літописі за розповідями колишнього володаря села 80-річного Миколи Дениска. В кінці ХІХ ст. ця історія була переписана в «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета», і в такому вигляді дійшла до нас.

А було це так. Близько 1779 року польський гетьман Сосновський, який славився своїми багатими маєтками, видав свою єдину доньку, спадкоємницю всіх його земель, за князя Йосифа Любомирського. Князь Любомирський зі своєю молодою дружиною Касею (Ксенею) подорожував по своїх багатих маєтках. І під час однієї із зупинок, намет молодого подружжя для полуденного відпочинку, був влаштований на горі, біля сучасного села Гетьманівка, серед дрімучого лісу по дорозі Саврань — Бакша. Внизу красувався прекрасний видолинок, покритий лісом, через який протікала невеличка річечка. Молода княгиня замилувалася мальовничістю цієї місцевості і попрохала князя заснувати тут село. І через рік — в 1780 році видолинок був заселений гарними молодими подружжями (40 молодих сімейних пар) із різних маєтків князя Подільського краю. А новому поселенню було дано назву Гетьманівка в честь батька княгині, але існувала і назва Бакша Суха.

Першими жителями села були кріпаки з Поділля на прізвище Довгані, Голуби, Чернецькі. Село почало будуватися з північного заходу вниз по яру. спочатку селяни будували землянки, а потім глинобитні хати. Рубали ліс, корчували пні, заводили городи. Поступово село розширювалось і ставало все більшим і більшим, а річка всихала, бо не було біля неї могучого лісу. Згодом від річки залишились окремі водяні дзеркала — невеличкі ставки.

В кінці ХṾІІІ ст. Гетьманівка перейшла польському генералу [ru], але згодом володіння були конфісковані — 1793 р., тому що Дениско не прийняв російського підданства. Але в період правління Павла І Дениско прийняв російське підданство і йому були повернуті польські чини і дворянське звання, а для проживання призначена Гетьманівка.

В 1864 році земля перейшла до рук Зінов′євих. Зінов′єві були ощадні, не продавали маєтку, а визискуючи з селян-кріпаків, збільшували свої статки. Маєток збільшувався, мали за рахунок селян великі прибутки. Та біда спіткала Зінов′євих: природа обділила їх красою. Носаті, губасті, з витрішкуватими жаб′ячими очима, а головне — самі дівчата. Зінов′єви багато молилися, благаючи бога. Саме за них на поляні посеред села була побудована дерев′яна капличка, потім церква, а згодом в 1876 році — кам′яна церква на честь св. Іоакима та Ганни при старанні і значній матеріальній підтримці жінки А. В. Зінов′єва — Лідії Петрівни Зінов′євої, що стоїть і понині, як культова споруда і прекрасний архітектурний шедевр. Ходять чутки, що жінки які ходять до цієї церкви, народжують хлопчиків. Невідомі джерела кажуть, що споруджена церква була за архітектурним проектом рідного брата Васнецова — художника, що є автором картини «Три богатирі».

Незважаючи на всі негаразди, взаємовідносини між поміщиком Зінов′євим та жителями села були доброзичливими. Навіть мощі його та його дружини були захоронені в побудованій в храмі гробниці.

В 1794 році (після розподілів Польщі) прихожани Гетьманівки були приєднані до православ′я Ольгопольським протоієреєм Лукою Романовським. В 1876 році відкрита перша церковно-приходська школа.

Але церква Зінов′євим не допомогла і прийшлося маєтки передати, як придане за дочкою, у нові руки прапорщику Юрію Матусевичу (пол. Jerzy Matusiewicz, біл. Юрый Матусевіч).

Пан вибрав мальовниче село для свого проживання (здоровий клімат, ліс, чисте цілюще повітря).

В селі було побудовано перший панський будинок, баня, приміщення для слуг та челяді; а вже потім було споруджено великий двоповерховий маєток, закладено дендропарк. В мініатюрі близько 3 га як в Умані — Софіївський дендропарк. Кажуть було 170 унікальних дерев. Завезено їх було збагатьох країн земної кулі — Греції, Іспанії, Італії, Монако. Було споруджено серед села два великих ставки: «Панський» та «Людський».

image
«Панський» ставок у Гетьманівському дендропарку

«Панським» ставок називався тому, що в ньому купався тільки пан і його сім′я або приїжджі гості пана.

«Людський» ставок призначався для місцевих жителів, для людей села.

В кінці села розташований третій ставок. який своєю верхньою частиною заходить у ліс. Цей ставок назвали «забарський», тому що він розташований за кордонами панського («барського») двору. На теперішній час залишився тільки один «панський» ставок.

Пан Юрій Матусевич мав тисячі селян — кріпаків. Володів селами Струтинка, Жеребково, Жакчик, Ташлик, Юр′ївка. Маєток в Гетьманівці складався з будинку диспозитора, садка, стайні, дерев'яної стодоли, невеликого хліва, току, корчми, бані, будинку для челяді, комори, цегельні, у якій цегла була вищого ґатунку і йшла на побудову будинків та на мощення вулиць і доріг, розарію та теплиць, у яких вирощували печериці. У 1874—1887 управляючим маєтком пана Д. Матусевича у с. Гетьманівка був .

Гарний, молодий Матусевич не любив свою дружину і шукав розваги по других місцях. Він вів розгульне життя: пиятика, гра в карти, гарні дівчата — ось круг його інтересів. Як не старався управляючий Біляцький (Малиновський), як не визискував із селян, платячи копійки за роботу в полі по 12-14 годин та годуючи глевтяком і кандьором, все ж грошей було мало. Не зміг маєток дві тисячі десятин та лісу та стільки ж поля забезпечити розгульне життя Матусевичу. І в першу імперіалістичну війну програв Матусевич маєток разом з дружиною новому пану Іжицькому, а сам подався розтринькувати інше добро, надбане за рахунок кривавої селян та їх напівголодного існування. Не відомо куди подівся Матусевич, але археолог Генадій Амосов займався пошуками спадкоємців пана. І, як не дивно, знайшов правнуків Юрія Матусевича. Вони живуть в США і мають суднобудівну компанію.

Грянув 1917 рік. Іжицький втік за кордон. Все майно було роздане селянам — воно і було їхнє. Село розросталося.

Після революції 1917 року було в селі відкрито початкову школу (1919—1920 рр.). Вчилося близько 12 учнів, було 3 вчителі.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 37 жителів села.

В 1933 році початкова школа була реорганізована в семирічну. (1936—1937н.р.- перший випуск в семирічній школі). Було близько 200 учнів і 7 учителів.

В 1960 році семирічна школа була реорганізована у восьмирічну школу, було 156 учнів, а у 1983—1984 н. р. — навчалось 35 учнів.

Сьогодення

image
Гетьманівська Загальноосвітня школа, Савранська селищна громада. Раніше — їдальня для челяді

Від маєтку в с. Гетьманівка збереглись: робоча кухня (тобто кухня та їдальня для челяді), у якій до 2009 року була розташована Гетьманівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів; будинок колишньої бані (вона була двоповерхова, але другий поверх з часом було знято); стайня (тепер тут знаходиться Гетьманівський сільський клуб). Збереглись також дендропарк та фруктові дерева.

Є в селі і головна вулиця, яка проходить через центр села і ділить його на дві половини, називається «Красна». Щодо походження цієї вулиці існують різні версії.

За першою версією: ця вулиця була надзвичайно славною, красивою і поміщиця Л. П. Зінов′єва дала їй назву — «Красна». Влітку пані полюбляла кататися на санях, запряжених в дві пари «тройки коней»[]. Для цього селяни — кріпаки засаджували вулицю травою та квітами. І коли пані мала їхати — поливали траву водою, для кращого ковзання. Після катання по траві, селяни знову засаджували дорогу травою та квітами, щоб до нового катання пані вулиця знову була як зелений луг.

За іншою версією: цією вулицею проходила Червона Армія під час громадянської війни. І тому на честь армії було дано назву «Красна».

Про сучасне життя мешканців села Гетьманівка Лідія Селютіна написала книгу «Дороги».

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 469 осіб, з яких 192 чоловіки та 277 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 425 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 93,61 %
російська 3,93 %
румунська 1,23 %
болгарська 0,98 %
інші 0,25 %

Див. також

Примітки

  1. Гетьманівка (Подільський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 січня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  3. За іншою версією, Д. Матусевич — одеський негоциант.
  4. Біля нинішнього Садівничого товариства «Графітчик»:
    Карта РККА M-36 (В), 1941 (рос.)
  5. В. М. Самородов. Овсінський Іван Євгенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — .
  6. Гетьманівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
  8. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
  9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.

Джерела


image Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Getmanivka Ge tmanivka selo Savranskoyi selishnoyi gromadi u Podilskomu rajoni Odeskoyi oblasti v Ukrayini Naselennya stanovit 407 osib selo Getmanivka Cerkva Svyatih Ioakima i GanniCerkva Svyatih Ioakima i Ganni Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Podilskij rajon Gromada Savranska selishna gromada Kod KATOTTG UA51120210060050898 Oblikova kartka Getmanivka Podilskij rajon Osnovni dani Zasnovane 1792 Persha zgadka 1792 232 roki Naselennya 407 Plosha 2 15 km Gustota naselennya 189 3 osib km Poshtovij indeks 66204 Telefonnij kod 380 4865 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 04 02 pn sh 29 59 40 sh d 48 06722 pn sh 29 99444 sh d 48 06722 29 99444 Koordinati 48 04 02 pn sh 29 59 40 sh d 48 06722 pn sh 29 99444 sh d 48 06722 29 99444 Serednya visota nad rivnem morya 175 m Vodojmi Getmanka Misceva vlada Adresa radi 66200 Odeska obl Podilskij r n smt Savran vul Gorkogo 1 Karta Getmanivka Getmanivka Mapa Getmanivka u Vikishovishi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2019 V s Getmanivka na 1998 r prozhivalo 403 zhiteli iz yakih 389 zemlekoristuvachi GeografiyaSelo Getmanivka roztashovane za 13 km na pivdennij zahid vid rajonnogo centru smt Savran i vhodit do Savranskoyi selishnoyi radi Znahoditsya selo na znachnomu pidvishenni Selo mezhuye na pivnochi iz zemlyami s Osichki na pivdni ta pivdennomu zahodi iz zemlyami s Baksha ta s Josipivka na shodi iz zemlyami s Nedilkove na pivdennomu shodi iz zemlyami s Kapustyanka Zajmaye selo 214 8 ga zagalnoyi ploshi zemel u tomu chisli 93 63 ga pid rilleyu 2 38 ga pid kormovimi ugiddyami 55 9 ga pid zabudovami ta 62 89 ga inshih zemel Same selo Getmanivka roztashovane po obidva boki glibokogo yaru yakij ohoplyuye majzhe dvi jogo tretini Navkolo sela roste lis yakij svoyimi krayami z yednuyetsya z okolicyami sela Tilki zi shodu lis viddalenij vid sela na 0 5 1 km Lis vinchayuchi selo gustim zelenim vinkom robit miscevist malovnichoyu V lisi roste bagato riznih derev yagid kvitiv likarskih roslin IstoriyaDzvinicya Cerkvi Sv Ioakima ta Ganni Istoriya zasnuvannya sela ta pohodzhennya jogo nazvi bula zapisana v cerkovnomu litopisi za rozpovidyami kolishnogo volodarya sela 80 richnogo Mikoli Deniska V kinci HIH st cya istoriya bula perepisana v Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta i v takomu viglyadi dijshla do nas A bulo ce tak Blizko 1779 roku polskij getman Sosnovskij yakij slavivsya svoyimi bagatimi mayetkami vidav svoyu yedinu donku spadkoyemnicyu vsih jogo zemel za knyazya Josifa Lyubomirskogo Knyaz Lyubomirskij zi svoyeyu molodoyu druzhinoyu Kaseyu Kseneyu podorozhuvav po svoyih bagatih mayetkah I pid chas odniyeyi iz zupinok namet molodogo podruzhzhya dlya poludennogo vidpochinku buv vlashtovanij na gori bilya suchasnogo sela Getmanivka sered drimuchogo lisu po dorozi Savran Baksha Vnizu krasuvavsya prekrasnij vidolinok pokritij lisom cherez yakij protikala nevelichka richechka Moloda knyaginya zamiluvalasya malovnichistyu ciyeyi miscevosti i poprohala knyazya zasnuvati tut selo I cherez rik v 1780 roci vidolinok buv zaselenij garnimi molodimi podruzhzhyami 40 molodih simejnih par iz riznih mayetkiv knyazya Podilskogo krayu A novomu poselennyu bulo dano nazvu Getmanivka v chest batka knyagini ale isnuvala i nazva Baksha Suha Pershimi zhitelyami sela buli kripaki z Podillya na prizvishe Dovgani Golubi Chernecki Selo pochalo buduvatisya z pivnichnogo zahodu vniz po yaru spochatku selyani buduvali zemlyanki a potim glinobitni hati Rubali lis korchuvali pni zavodili gorodi Postupovo selo rozshiryuvalos i stavalo vse bilshim i bilshim a richka vsihala bo ne bulo bilya neyi moguchogo lisu Zgodom vid richki zalishilis okremi vodyani dzerkala nevelichki stavki V kinci HṾIII st Getmanivka perejshla polskomu generalu ru ale zgodom volodinnya buli konfiskovani 1793 r tomu sho Denisko ne prijnyav rosijskogo piddanstva Ale v period pravlinnya Pavla I Denisko prijnyav rosijske piddanstvo i jomu buli povernuti polski chini i dvoryanske zvannya a dlya prozhivannya priznachena Getmanivka V 1864 roci zemlya perejshla do ruk Zinov yevih Zinov yevi buli oshadni ne prodavali mayetku a viziskuyuchi z selyan kripakiv zbilshuvali svoyi statki Mayetok zbilshuvavsya mali za rahunok selyan veliki pributki Ta bida spitkala Zinov yevih priroda obdilila yih krasoyu Nosati gubasti z vitrishkuvatimi zhab yachimi ochima a golovne sami divchata Zinov yevi bagato molilisya blagayuchi boga Same za nih na polyani posered sela bula pobudovana derev yana kaplichka potim cerkva a zgodom v 1876 roci kam yana cerkva na chest sv Ioakima ta Ganni pri staranni i znachnij materialnij pidtrimci zhinki A V Zinov yeva Lidiyi Petrivni Zinov yevoyi sho stoyit i ponini yak kultova sporuda i prekrasnij arhitekturnij shedevr Hodyat chutki sho zhinki yaki hodyat do ciyeyi cerkvi narodzhuyut hlopchikiv Nevidomi dzherela kazhut sho sporudzhena cerkva bula za arhitekturnim proektom ridnogo brata Vasnecova hudozhnika sho ye avtorom kartini Tri bogatiri Nezvazhayuchi na vsi negarazdi vzayemovidnosini mizh pomishikom Zinov yevim ta zhitelyami sela buli dobrozichlivimi Navit moshi jogo ta jogo druzhini buli zahoroneni v pobudovanij v hrami grobnici V 1794 roci pislya rozpodiliv Polshi prihozhani Getmanivki buli priyednani do pravoslav ya Olgopolskim protoiyereyem Lukoyu Romanovskim V 1876 roci vidkrita persha cerkovno prihodska shkola Ale cerkva Zinov yevim ne dopomogla i prijshlosya mayetki peredati yak pridane za dochkoyu u novi ruki praporshiku Yuriyu Matusevichu pol Jerzy Matusiewicz bil Yuryj Matusevich Pan vibrav malovniche selo dlya svogo prozhivannya zdorovij klimat lis chiste cilyushe povitrya V seli bulo pobudovano pershij panskij budinok banya primishennya dlya slug ta chelyadi a vzhe potim bulo sporudzheno velikij dvopoverhovij mayetok zakladeno dendropark V miniatyuri blizko 3 ga yak v Umani Sofiyivskij dendropark Kazhut bulo 170 unikalnih derev Zavezeno yih bulo zbagatoh krayin zemnoyi kuli Greciyi Ispaniyi Italiyi Monako Bulo sporudzheno sered sela dva velikih stavki Panskij ta Lyudskij Panskij stavok u Getmanivskomu dendroparku Panskim stavok nazivavsya tomu sho v nomu kupavsya tilki pan i jogo sim ya abo priyizhdzhi gosti pana Lyudskij stavok priznachavsya dlya miscevih zhiteliv dlya lyudej sela V kinci sela roztashovanij tretij stavok yakij svoyeyu verhnoyu chastinoyu zahodit u lis Cej stavok nazvali zabarskij tomu sho vin roztashovanij za kordonami panskogo barskogo dvoru Na teperishnij chas zalishivsya tilki odin panskij stavok Pan Yurij Matusevich mav tisyachi selyan kripakiv Volodiv selami Strutinka Zherebkovo Zhakchik Tashlik Yur yivka Mayetok v Getmanivci skladavsya z budinku dispozitora sadka stajni derev yanoyi stodoli nevelikogo hliva toku korchmi bani budinku dlya chelyadi komori cegelni u yakij cegla bula vishogo gatunku i jshla na pobudovu budinkiv ta na moshennya vulic i dorig rozariyu ta teplic u yakih viroshuvali pecherici U 1874 1887 upravlyayuchim mayetkom pana D Matusevicha u s Getmanivka buv Garnij molodij Matusevich ne lyubiv svoyu druzhinu i shukav rozvagi po drugih miscyah Vin viv rozgulne zhittya piyatika gra v karti garni divchata os krug jogo interesiv Yak ne staravsya upravlyayuchij Bilyackij Malinovskij yak ne viziskuvav iz selyan platyachi kopijki za robotu v poli po 12 14 godin ta goduyuchi glevtyakom i kandorom vse zh groshej bulo malo Ne zmig mayetok dvi tisyachi desyatin ta lisu ta stilki zh polya zabezpechiti rozgulne zhittya Matusevichu I v pershu imperialistichnu vijnu prograv Matusevich mayetok razom z druzhinoyu novomu panu Izhickomu a sam podavsya roztrinkuvati inshe dobro nadbane za rahunok krivavoyi selyan ta yih napivgolodnogo isnuvannya Ne vidomo kudi podivsya Matusevich ale arheolog Genadij Amosov zajmavsya poshukami spadkoyemciv pana I yak ne divno znajshov pravnukiv Yuriya Matusevicha Voni zhivut v SShA i mayut sudnobudivnu kompaniyu Gryanuv 1917 rik Izhickij vtik za kordon Vse majno bulo rozdane selyanam vono i bulo yihnye Selo rozrostalosya Pislya revolyuciyi 1917 roku bulo v seli vidkrito pochatkovu shkolu 1919 1920 rr Vchilosya blizko 12 uchniv bulo 3 vchiteli Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 37 zhiteliv sela V 1933 roci pochatkova shkola bula reorganizovana v semirichnu 1936 1937n r pershij vipusk v semirichnij shkoli Bulo blizko 200 uchniv i 7 uchiteliv V 1960 roci semirichna shkola bula reorganizovana u vosmirichnu shkolu bulo 156 uchniv a u 1983 1984 n r navchalos 35 uchniv SogodennyaGetmanivska Zagalnoosvitnya shkola Savranska selishna gromada Ranishe yidalnya dlya chelyadi Vid mayetku v s Getmanivka zbereglis robocha kuhnya tobto kuhnya ta yidalnya dlya chelyadi u yakij do 2009 roku bula roztashovana Getmanivska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv budinok kolishnoyi bani vona bula dvopoverhova ale drugij poverh z chasom bulo znyato stajnya teper tut znahoditsya Getmanivskij silskij klub Zbereglis takozh dendropark ta fruktovi dereva Ye v seli i golovna vulicya yaka prohodit cherez centr sela i dilit jogo na dvi polovini nazivayetsya Krasna Shodo pohodzhennya ciyeyi vulici isnuyut rizni versiyi Za pershoyu versiyeyu cya vulicya bula nadzvichajno slavnoyu krasivoyu i pomishicya L P Zinov yeva dala yij nazvu Krasna Vlitku pani polyublyala katatisya na sanyah zapryazhenih v dvi pari trojki konej proyasniti Dlya cogo selyani kripaki zasadzhuvali vulicyu travoyu ta kvitami I koli pani mala yihati polivali travu vodoyu dlya krashogo kovzannya Pislya katannya po travi selyani znovu zasadzhuvali dorogu travoyu ta kvitami shob do novogo katannya pani vulicya znovu bula yak zelenij lug Za inshoyu versiyeyu ciyeyu vuliceyu prohodila Chervona Armiya pid chas gromadyanskoyi vijni I tomu na chest armiyi bulo dano nazvu Krasna Pro suchasne zhittya meshkanciv sela Getmanivka Lidiya Selyutina napisala knigu Dorogi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 469 osib z yakih 192 choloviki ta 277 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 425 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 93 61 rosijska 3 93 rumunska 1 23 bolgarska 0 98 inshi 0 25 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Odeska oblast PrimitkiGetmanivka Podilskij rajon Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF Arhiv originalu PDF za 13 sichnya 2019 Procitovano 29 chervnya 2019 Za inshoyu versiyeyu D Matusevich odeskij negociant Bilya ninishnogo Sadivnichogo tovaristva Grafitchik Karta RKKA M 36 V 1941 ros V M Samorodov Ovsinskij Ivan Yevgenovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2022 T 24 O 944 s ISBN 978 966 02 9960 3 Getmanivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2019 DzherelaHetmanowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 69 pol Getmanivka maps vlasenko net Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ