Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Річки Швеції річки що протікають повністю або частково по території Швеції Їхні витоки розташовані як в межах країни так

Річки Швеції

Річки Швеції

Річки Швеції — річки, що протікають повністю або частково по території Швеції. Їхні витоки розташовані як в межах країни так і у сусідній Норвегії. Басейни багатьох річок також частково захоплюють території сусідніх країн — Норвегії і Фінляндії.

image
Карта Швеції, на якій показано найбільші річки країни.

Загальна протяжність усіх річок Швеції становить приблизно 60000 км. Середній річний стік річок Швеції у світовий океан становить 183 000 млн м³ (дані 1978 року).

Річки Швеції є значним природним ресурсом країни для отримання електроенергії, водопостачання, риболовлі і відпочинку. На річках Швеції зведено багато великих і малих гідроелектростанцій, на яких виробляється приблизно 45 % всієї електрики в країні. Особливо значні каскади ГЕС зведено на річках північної частини країни. Через значну порожистість річищ і наявність водоспадів судноплавство на річках Швеції розвинене лише на невеликій відстані від гирл і на озерах. До 1970-х років річками здійснювався сплав лісу.

Слова на позначення поняття «річка» у шведській мові

В шведській мові існує кілька слів на позначення поняття «річка». Слово flod [фльуд] застосовується тільки по відношенню до річок за межами Швеції. Шведські річки називаються älv [ельв], ström [стрьом] або å [о]. Невеличкі річечки або струмки називаються bäck [бек]. По відношенню до всіх річок може бути використано слово vattendrag — «водотік». Використання цих слів залежить від розмірів річок і їхніх географічних положень. Словом å називають водотік, як правило, більший за bäck але менший від älv. Назва älv використовується для річок від півночі країни до річок Гета-Ельв і Далельвен (подібне слово використовується у Норвегії). Південніше цих річок використовуються назви å або ström (подібні слова використовуються у Данії).

Шведські назви річок країни, як правило, утворюються додаванням до основної частини назви річки слів älv (älven), ström (strömmen), å (ån) або bäck (bäcken): Göta älv — Гета-Ельв, Indalsälven — Індальсельвен, Norrström — Норрстрем, Motala ström — Мутала, Broströmmen — Брустреммен, Helge å — Гельге, Vege å — Веге, Bällstaån — Белльстаон, Brömsebäck — Бремсебек, Snärjebäcken — Снер'єбекен тощо. Інколи річки мають назви без додаткових слів, наприклад, Viskan — Віскан, Ätran — Етран, Lagan — Лаган, зокрема в іншомовних назвах річок Швеції, наприклад, Keräsjoki — Кересйокі.

Географія

image
Турнеельвен, найдовша річка Швеції.
image
Водоспад Ньюпешер, найвищий водоспад Швеції. Висота — 125 м. Утворений на річці Ньюпон басейну Вестердалельвен.

У Швеції переважають короткі повноводні річки переважно снігово-дощового живлення. Більшість річок течуть із заходу на схід, впадають у Ботнічну затоку та Балтійське море, частина річок на півдні країни тече у західному напрямку і впадає у протоки Каттегат і Скагеррак. Русла річок відзначаються значними ухилами, рясніють порогами і водоспадами. Максимальний стік — навесні і влітку. Завдяки регулюючій ролі численних озер і боліт коливання рівня води в річках невеликі. Льодостав триває від 3-4 тижнів на півдні до 5-6 місяців на півночі.

Найбільші річки країни беруть початок у горах Норрланду. Більшість з цих річок течуть у південно-східному напрямку, утворюючи численні водоспади й пороги, й впадають у Ботнічну затоку Балтійського моря. Найпівнічнішими річками Швеції є Муоніоельвен і Турнеельвен, по них проходить Шведсько-фінський кордон. Турнеельвен до того ж є найдовшою річкою Швеції, її довжина становить 510 км. Південна межа Норрланду проходить по річці Далельвен. Річки північної частини Швеції стрімкі й мають велику середню річну витрату води, в той час як річки півдня є меншими і повільнішими. Хоча найбільші річки Швеції течуть у східному напрямку, найдовший водотік країни — система річок Кларельвен — Гета-Ельв — тече у південному напрямку й впадає у Північне море. Спільна довжина двох річок — 719 км, з яких 520 км проходить по території Швеції.

Загальна протяжність всіх річок Швеції становить приблизно 60000 км. Середній річний стік річок Швеції у світовий океан становить 183 000 млн м³ (дані 1978 року).

Річкові басейни

виділяє у Швеції 119 основних водозбірних басейнів (швед. huvudavrinningsområden), на які припадає абсолютна більшість території країни. Поділ було зроблено 1908 року Гідрографічним бюро (швед. Hydrografiska byråns), наступником якого є Шведський інститут метеорології та гідрології. До основних річкових басейнів було зараховано басейни, які за розрахунками мали площу 200 км² і вище. 1980 року на основі нових топографічних карт було визначено, що площі річкових басейнів Росон, Євреон, Ніанон, Вієрюдсон, Роон і Снудерон є меншими за 200 км², однак вони були залишені серед основних річкових басейнів для зручності. Основні водозбірні басейни Швеції пронумеровані. У дослідницьких працях, звітах тощо річкові басейни згадуються під номерами.

На материковій частині Швеції є 112 основних басейнів, їхня нумерація починається з басейну річки Турнеельвен під № 1 і завершується басейном річки Еннінгдальсельвен під № 112. Водосбірні басейни під номерами від 113 до 116 це невеликі частини річкових басейнів, головні річки яких протікають по території Норвегії. На острові Готланд було виділено два басейни — під номерами 117 і 118. Річки острова Еланд, не залежно від того чи пов'язані вони поміж собою чи ні, об'єднані під одним номером 119.

Між основними водозбірними басейнами біля морських берегів розташовані так звані прибережні області (швед. kustområden). Вони позначаються номерами двох сусідніх основних басейнів. Наприклад, прибережна область між басейнами річок Турнеельвен (№ 1) і Кересйокі (№ 2) позначається під номером 1/2. У прибережному басейні може бути одна або кілька річок, гирло кожної з яких виходить у море. Ці річки називаються прибережними водотоками (швед. kustvattendrag). Площа прибережних областей, як правило, менша 200 км².

Серед основних річкових басейнів найменшим за площею є басейн річки Вієрюдсон, що на півдні Швеції, у лені Блекінге. Його площа  — 165,2 км². Найбільший басейн має річка Гета-Ельв — 50229,3 км².

Тваринний світ

image
Скульптура лосося біля річки Бюскеельвен, в якій лосось дуже розповсюджний.

В річках і озерах промислове значення мають лосось, пструг, окунь і щука. Негативно на існування риби, зокрема вугра, сига, в'язі, міноги, мересниці, лосося, пструга, у річках Швеції позначилося будівництво численних ГЕС. Тепер для міграції риби на ГЕС будуються рибопропускні споруди.

Вилов лосося і пстругу, що заходять у річки Швеції на нерест, регулюється законодавчо і дозволений лише у певні сезони і у обмеженій кількості.

ГЕС

Річки у Швеції широко використовуються для виробництва електрики. Великі і малі гідроелектростанції побудовані на річках по всій країні, однак на річках північної Швеції зведені каскади найбільших гідроелектростанцій країни. Часто ГЕС будуються на водоспадах і порогах, що сприяє отриманню більшого напору води.

1987 року загальна встановлена потужність гідроелектростанцій Швеції становила 16 700 МВт, що складало майже 50 % загальної встановленої потужності (33455 МВт) всіх електростанцій країни. За запасами гідроенергії (близько 80 млрд квт-год на рік) Швеція займає 2-е місце (після Норвегії) в Європі (за даними на кінець 1960-х років). Найбільшою за встановленою потужністю ГЕС Швеції є «Харспронгет» на річці Лулеельвен, найбільшою ГЕС за виробництвом електрики є «Стурноррфорс» на Умеельвен.

  • Приклади гідроелектростанцій, побудованих на водоспадах і порогах
  • image
    Найбільша ГЕС Швеції — «Стурнорфорс», побудована на водоспаді Стурнфорс на річці Умеельвен. Введена в експлуатацію 1958 року. Середнє річне виробництво становить 2298 млн кВт·год.
  • image
    ГЕС Гаммарфорсен на водоспаді [sv] (швед. Hammarforsen), річка Індальсельвен. Введена в експлуатацію 1928 року. Середнє річне виробництво становить 549 млн кВт·год.
  • image
    Гідроелектростанція «Hojum» на водоспаді Тролльгеттан, річка Йота-Ельв. Побудована 1943 року. Середнє річне виробництво становить 1000 млн кВт·год.
  • image
    Дамба ГЕС «Ельвкарлебю» на водоспаді на річці Далельвен у Ельвкарлебю. ГЕС побудовано 1911 року, перебудовано 1988 року. Середнє річне виробництво становить 530 млн кВт·год.

Сплав лісу

image
Сплавники лісу (флисники). Річка Кларельвен. 1918 рік.
image
Сплав лісу у Лапландії. Час створення фото невідомий.

Понад половину території Швеції завжди було покрито лісами, причому більшу частину лісів країни складали і складають хвойні ліси. Це завжди робило лісову промисловість важливою галуззю в економіці країни, особливо до середини 20 століття. Транспортування деревини від місця заготівлі до місць обробки і портів на значних ділянках відбувалося сплавом по річках. Через значну порожистість річок на багатьох з них доводилося проводити роботи з очищення порогів від каміння та валунів а також розриття важкопрохідних ділянок водного шляху. 1796 року на річці Індальсельвен для обходу водоспаду Стурфорсен (швед. Storforsen) було запропоновано зробити поруч нове річище і пустити через нього частину води. Для цього у пісковому ґрунті було вирито невеличкий жолоб і по ньому спрямовано воду. При одній з повеней вода розмила пісковий ґрунт і річка змінила своє русло, а один з найбільший водоспадів річки Індальсельвен висох і згодом був перейменований на Деда-Фаллет.

З розвитком автотранспорту і залізничного транспорту, а також з масовим будівництвом ГЕС, сплав лісу перестав широко використовуватись.

Водні райони

image
Водні райони Швеції.

2000 року парламентом Євросоюзу було прийнято Водну рамкову директиву, що визначає основні принципи управління водними ресурсами. З імплементацією європейської директиви, у шведському законодавстві з 2004 року є єдиний підхід щодо вирішення проблем водних ресурсів, для координації роботи зі збереження і поліпшення якості води у відповідності до директиви. Імплементація європейської директиви призвела до деяких суттєвих змін у роботі з збереження водних ресурсів. Однією з таких змін стало створення нового адміністративного органу — [sv] (швед. Vattenmyndigheterna). Інша значна зміна це єдиний погляд на вирішення проблем водних ресурсів. Управління водними ресурсами здійснюється не за адміністративними кордонами між комунами і ленами, а за басейновим принципом — за основу взяті природні кордони між водними системами — такими кордонами є водорозділи водних басейнів, це тепер відправна точка у водних питаннях.

Управління водними ресурсами базується тепер на 6-річному циклі, що містить в собі велику кількість повторюваних заходів. Перший цикл завершився у грудні 2009 року. Наступний цикл триватиме до кінця 2015 року. Мета для всіх водних ресурсів Швеції полягає у тому, щоби до 2015 року досянути відповідного до вимог стану. У випадках, коли ці плани досягнути не можливо, строки можуть бути продовжені до 2027 року.

Для координації роботи зі збереження й поліпшення якості води у річках і озерах, 2004 року відповідно до рішення шведського парламенту Швеція поділяється на 5 водних районів (швед. vattendistrikt), що перебувають під керуванням департаментів з водних ресурсів :

  • Водний район Ботнічної бухти (швед. Bottenvikens vattendistrikt) — охоплює 30 основних водозбірних басейнів від річки Турнеельвен до Умеельвен і Ереельвен. Керуюча організація — адміністрація лену Норрботтен.
  • Водний район Ботнічного моря (швед. Bottenhavets vattendistrikt) — розташований південніше водного району Ботнічної затоки до річки Далельвен.
  • Водний район північної частини Балтійського моря (швед. Norra Östersjöns vattendistrikt) — розташований між Далельвен і бухтою . Керівна організація — адміністрація лену Вестманланд.
  • Водний район південної частини балтійського моря (швед. Södra Östersjöns vattendistrikt) — розташований у південно-східній частині Швеції.
  • Водний район Північного моря (швед. Västerhavets vattendistrikt) — розташований на заході країни. Керуюча організація — адміністрація лену Вестра-Йоталанд.

У мистецтві

  • Річки Швеції у живопису
  • image
    [sv] (швед. Elias Martin), [sv]» (швед. Älvkarlebyfallen). 1790-і роки.
  • image
    А. Ахенбах. «Тролльгеттан». 1836 рік. (Тролльгеттан — водоспад на Гета-Ельв).
  • image
    [sv] (швед. Helmer Osslund). «Осінній вечір, річка Нурдінгро» (швед. Höstafton, Nordingrå). 1910 рік.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річки Швеції

Посилання

  1. Swedwn [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. // William A. Dill . Inland fisheries of Europe [ 1 березня 2018 у Wayback Machine.]. — EIFAC Technical Paper. No. 52 Suppl. Rome, FAO. — 1993. — P. 179—212. .
  2. Michael Jones, Kenneth Olwig. Nordic Landscapes: Region and Belonging on the Northern Edge of Europe [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — 2008. P. 560.
  3. Flod [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 9.  1948. — S. 972. (швед.)
  4. å [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Nationalencyklopedin [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] шведської «Національної енциклопедії» (швед.)
  5. Клімат, гідрографія, ґрунти Швеції [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Geograf.com.ua [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (укр.)
  6. Drainage. // Sweden [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — Written by Jörgen Weibull на сайті Encyclopaedia Britannica [ 15 серпня 2021 у Wayback Machine.]. (англ.)
  7. Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] .
  8. Sveriges huvudavrinningsområden [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті SMHI [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] .
  9. Erik Degerman, Mikael Andersson, Håkan Häggström and Jens Persson. HELCOM, 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden — HELCOM assessment of salmon (Salmo salar) and sea trout (Salmo trutta) populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea. Balt. Sea Environ. Proc. No. 126B. [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — Helsinki: HELCOM — Baltic Marine Environment Protection Commission — Helsinki Commission. — 2011. ISSN 0357-2994 (англ.)
  10. Nordic Market report 2013. Development in the Nordic Electricity Market [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — Report 6/2013. — Nordic Energy Regulators. (англ.)
  11. Loyd L. Young. Summary of Developed and Potential Waterpower of the United States and Other Countries of the World, 1955-62 [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — U.S. Government Printing Office, 1964. P. 33.
  12. Hammarforsen [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті vattenkraft.info - Info om Svensk vattenkraft [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
  13. Hojum [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Vattenfall [ 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (швед.) (англ.)
  14. Välkommen till Sveriges fem vattenmyndigheter! [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (швед.) або Welcome to Sweden´s five water authorities [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (англ.) на сайті Vattenmyndigheterna [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (швед.) (англ.)
  15. Organization [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Vattenmyndigheterna [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (швед.) (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Richki Shveciyi richki sho protikayut povnistyu abo chastkovo po teritoriyi Shveciyi Yihni vitoki roztashovani yak v mezhah krayini tak i u susidnij Norvegiyi Basejni bagatoh richok takozh chastkovo zahoplyuyut teritoriyi susidnih krayin Norvegiyi i Finlyandiyi Karta Shveciyi na yakij pokazano najbilshi richki krayini Zagalna protyazhnist usih richok Shveciyi stanovit priblizno 60000 km Serednij richnij stik richok Shveciyi u svitovij okean stanovit 183 000 mln m dani 1978 roku Richki Shveciyi ye znachnim prirodnim resursom krayini dlya otrimannya elektroenergiyi vodopostachannya ribolovli i vidpochinku Na richkah Shveciyi zvedeno bagato velikih i malih gidroelektrostancij na yakih viroblyayetsya priblizno 45 vsiyeyi elektriki v krayini Osoblivo znachni kaskadi GES zvedeno na richkah pivnichnoyi chastini krayini Cherez znachnu porozhistist richish i nayavnist vodospadiv sudnoplavstvo na richkah Shveciyi rozvinene lishe na nevelikij vidstani vid girl i na ozerah Do 1970 h rokiv richkami zdijsnyuvavsya splav lisu Slova na poznachennya ponyattya richka u shvedskij moviV shvedskij movi isnuye kilka sliv na poznachennya ponyattya richka Slovo flod flud zastosovuyetsya tilki po vidnoshennyu do richok za mezhami Shveciyi Shvedski richki nazivayutsya alv elv strom strom abo a o Nevelichki richechki abo strumki nazivayutsya back bek Po vidnoshennyu do vsih richok mozhe buti vikoristano slovo vattendrag vodotik Vikoristannya cih sliv zalezhit vid rozmiriv richok i yihnih geografichnih polozhen Slovom a nazivayut vodotik yak pravilo bilshij za back ale menshij vid alv Nazva alv vikoristovuyetsya dlya richok vid pivnochi krayini do richok Geta Elv i Dalelven podibne slovo vikoristovuyetsya u Norvegiyi Pivdennishe cih richok vikoristovuyutsya nazvi a abo strom podibni slova vikoristovuyutsya u Daniyi Shvedski nazvi richok krayini yak pravilo utvoryuyutsya dodavannyam do osnovnoyi chastini nazvi richki sliv alv alven strom strommen a an abo back backen Gota alv Geta Elv Indalsalven Indalselven Norrstrom Norrstrem Motala strom Mutala Brostrommen Brustremmen Helge a Gelge Vege a Vege Ballstaan Bellstaon Bromseback Bremsebek Snarjebacken Sner yebeken tosho Inkoli richki mayut nazvi bez dodatkovih sliv napriklad Viskan Viskan Atran Etran Lagan Lagan zokrema v inshomovnih nazvah richok Shveciyi napriklad Kerasjoki Keresjoki GeografiyaTurneelven najdovsha richka Shveciyi Vodospad Nyupesher najvishij vodospad Shveciyi Visota 125 m Utvorenij na richci Nyupon basejnu Vesterdalelven U Shveciyi perevazhayut korotki povnovodni richki perevazhno snigovo doshovogo zhivlennya Bilshist richok techut iz zahodu na shid vpadayut u Botnichnu zatoku ta Baltijske more chastina richok na pivdni krayini teche u zahidnomu napryamku i vpadaye u protoki Kattegat i Skagerrak Rusla richok vidznachayutsya znachnimi uhilami ryasniyut porogami i vodospadami Maksimalnij stik navesni i vlitku Zavdyaki regulyuyuchij roli chislennih ozer i bolit kolivannya rivnya vodi v richkah neveliki Lodostav trivaye vid 3 4 tizhniv na pivdni do 5 6 misyaciv na pivnochi Najbilshi richki krayini berut pochatok u gorah Norrlandu Bilshist z cih richok techut u pivdenno shidnomu napryamku utvoryuyuchi chislenni vodospadi j porogi j vpadayut u Botnichnu zatoku Baltijskogo morya Najpivnichnishimi richkami Shveciyi ye Muonioelven i Turneelven po nih prohodit Shvedsko finskij kordon Turneelven do togo zh ye najdovshoyu richkoyu Shveciyi yiyi dovzhina stanovit 510 km Pivdenna mezha Norrlandu prohodit po richci Dalelven Richki pivnichnoyi chastini Shveciyi strimki j mayut veliku serednyu richnu vitratu vodi v toj chas yak richki pivdnya ye menshimi i povilnishimi Hocha najbilshi richki Shveciyi techut u shidnomu napryamku najdovshij vodotik krayini sistema richok Klarelven Geta Elv teche u pivdennomu napryamku j vpadaye u Pivnichne more Spilna dovzhina dvoh richok 719 km z yakih 520 km prohodit po teritoriyi Shveciyi Porogi odna z golovnih oznak richok Shveciyi Porogi sv shved Benbryteforsen na Piteelven Porogi Renforsen shved Renforsen na richci Vindelelven Porogi na richci Kesuon shved Kesuan pravoyi pritoki Yungan Zagalna protyazhnist vsih richok Shveciyi stanovit priblizno 60000 km Serednij richnij stik richok Shveciyi u svitovij okean stanovit 183 000 mln m dani 1978 roku Richkovi basejnividilyaye u Shveciyi 119 osnovnih vodozbirnih basejniv shved huvudavrinningsomraden na yaki pripadaye absolyutna bilshist teritoriyi krayini Podil bulo zrobleno 1908 roku Gidrografichnim byuro shved Hydrografiska byrans nastupnikom yakogo ye Shvedskij institut meteorologiyi ta gidrologiyi Do osnovnih richkovih basejniv bulo zarahovano basejni yaki za rozrahunkami mali ploshu 200 km i vishe 1980 roku na osnovi novih topografichnih kart bulo viznacheno sho ploshi richkovih basejniv Roson Yevreon Nianon Viyeryudson Roon i Snuderon ye menshimi za 200 km odnak voni buli zalisheni sered osnovnih richkovih basejniv dlya zruchnosti Osnovni vodozbirni basejni Shveciyi pronumerovani U doslidnickih pracyah zvitah tosho richkovi basejni zgaduyutsya pid nomerami Na materikovij chastini Shveciyi ye 112 osnovnih basejniv yihnya numeraciya pochinayetsya z basejnu richki Turneelven pid 1 i zavershuyetsya basejnom richki Enningdalselven pid 112 Vodosbirni basejni pid nomerami vid 113 do 116 ce neveliki chastini richkovih basejniv golovni richki yakih protikayut po teritoriyi Norvegiyi Na ostrovi Gotland bulo vidileno dva basejni pid nomerami 117 i 118 Richki ostrova Eland ne zalezhno vid togo chi pov yazani voni pomizh soboyu chi ni ob yednani pid odnim nomerom 119 Mizh osnovnimi vodozbirnimi basejnami bilya morskih beregiv roztashovani tak zvani priberezhni oblasti shved kustomraden Voni poznachayutsya nomerami dvoh susidnih osnovnih basejniv Napriklad priberezhna oblast mizh basejnami richok Turneelven 1 i Keresjoki 2 poznachayetsya pid nomerom 1 2 U priberezhnomu basejni mozhe buti odna abo kilka richok girlo kozhnoyi z yakih vihodit u more Ci richki nazivayutsya priberezhnimi vodotokami shved kustvattendrag Plosha priberezhnih oblastej yak pravilo mensha 200 km Sered osnovnih richkovih basejniv najmenshim za plosheyu ye basejn richki Viyeryudson sho na pivdni Shveciyi u leni Blekinge Jogo plosha 165 2 km Najbilshij basejn maye richka Geta Elv 50229 3 km Tvarinnij svitSkulptura lososya bilya richki Byuskeelven v yakij losos duzhe rozpovsyudzhnij V richkah i ozerah promislove znachennya mayut losos pstrug okun i shuka Negativno na isnuvannya ribi zokrema vugra siga v yazi minogi meresnici lososya pstruga u richkah Shveciyi poznachilosya budivnictvo chislennih GES Teper dlya migraciyi ribi na GES buduyutsya ribopropuskni sporudi Vilov lososya i pstrugu sho zahodyat u richki Shveciyi na nerest regulyuyetsya zakonodavcho i dozvolenij lishe u pevni sezoni i u obmezhenij kilkosti GESRichki u Shveciyi shiroko vikoristovuyutsya dlya virobnictva elektriki Veliki i mali gidroelektrostanciyi pobudovani na richkah po vsij krayini odnak na richkah pivnichnoyi Shveciyi zvedeni kaskadi najbilshih gidroelektrostancij krayini Chasto GES buduyutsya na vodospadah i porogah sho spriyaye otrimannyu bilshogo naporu vodi 1987 roku zagalna vstanovlena potuzhnist gidroelektrostancij Shveciyi stanovila 16 700 MVt sho skladalo majzhe 50 zagalnoyi vstanovlenoyi potuzhnosti 33455 MVt vsih elektrostancij krayini Za zapasami gidroenergiyi blizko 80 mlrd kvt god na rik Shveciya zajmaye 2 e misce pislya Norvegiyi v Yevropi za danimi na kinec 1960 h rokiv Najbilshoyu za vstanovlenoyu potuzhnistyu GES Shveciyi ye Harspronget na richci Luleelven najbilshoyu GES za virobnictvom elektriki ye Sturnorrfors na Umeelven Prikladi gidroelektrostancij pobudovanih na vodospadah i porogah Najbilsha GES Shveciyi Sturnorfors pobudovana na vodospadi Sturnfors na richci Umeelven Vvedena v ekspluataciyu 1958 roku Serednye richne virobnictvo stanovit 2298 mln kVt god GES Gammarforsen na vodospadi sv shved Hammarforsen richka Indalselven Vvedena v ekspluataciyu 1928 roku Serednye richne virobnictvo stanovit 549 mln kVt god Gidroelektrostanciya Hojum na vodospadi Trollgettan richka Jota Elv Pobudovana 1943 roku Serednye richne virobnictvo stanovit 1000 mln kVt god Damba GES Elvkarlebyu na vodospadi na richci Dalelven u Elvkarlebyu GES pobudovano 1911 roku perebudovano 1988 roku Serednye richne virobnictvo stanovit 530 mln kVt god Splav lisuSplavniki lisu flisniki Richka Klarelven 1918 rik Splav lisu u Laplandiyi Chas stvorennya foto nevidomij Ponad polovinu teritoriyi Shveciyi zavzhdi bulo pokrito lisami prichomu bilshu chastinu lisiv krayini skladali i skladayut hvojni lisi Ce zavzhdi robilo lisovu promislovist vazhlivoyu galuzzyu v ekonomici krayini osoblivo do seredini 20 stolittya Transportuvannya derevini vid miscya zagotivli do misc obrobki i portiv na znachnih dilyankah vidbuvalosya splavom po richkah Cherez znachnu porozhistist richok na bagatoh z nih dovodilosya provoditi roboti z ochishennya porogiv vid kaminnya ta valuniv a takozh rozrittya vazhkoprohidnih dilyanok vodnogo shlyahu 1796 roku na richci Indalselven dlya obhodu vodospadu Sturforsen shved Storforsen bulo zaproponovano zrobiti poruch nove richishe i pustiti cherez nogo chastinu vodi Dlya cogo u piskovomu grunti bulo virito nevelichkij zholob i po nomu spryamovano vodu Pri odnij z povenej voda rozmila piskovij grunt i richka zminila svoye ruslo a odin z najbilshij vodospadiv richki Indalselven visoh i zgodom buv perejmenovanij na Deda Fallet Z rozvitkom avtotransportu i zaliznichnogo transportu a takozh z masovim budivnictvom GES splav lisu perestav shiroko vikoristovuvatis Vodni rajoniVodni rajoni Shveciyi 2000 roku parlamentom Yevrosoyuzu bulo prijnyato Vodnu ramkovu direktivu sho viznachaye osnovni principi upravlinnya vodnimi resursami Z implementaciyeyu yevropejskoyi direktivi u shvedskomu zakonodavstvi z 2004 roku ye yedinij pidhid shodo virishennya problem vodnih resursiv dlya koordinaciyi roboti zi zberezhennya i polipshennya yakosti vodi u vidpovidnosti do direktivi Implementaciya yevropejskoyi direktivi prizvela do deyakih suttyevih zmin u roboti z zberezhennya vodnih resursiv Odniyeyu z takih zmin stalo stvorennya novogo administrativnogo organu sv shved Vattenmyndigheterna Insha znachna zmina ce yedinij poglyad na virishennya problem vodnih resursiv Upravlinnya vodnimi resursami zdijsnyuyetsya ne za administrativnimi kordonami mizh komunami i lenami a za basejnovim principom za osnovu vzyati prirodni kordoni mizh vodnimi sistemami takimi kordonami ye vodorozdili vodnih basejniv ce teper vidpravna tochka u vodnih pitannyah Upravlinnya vodnimi resursami bazuyetsya teper na 6 richnomu cikli sho mistit v sobi veliku kilkist povtoryuvanih zahodiv Pershij cikl zavershivsya u grudni 2009 roku Nastupnij cikl trivatime do kincya 2015 roku Meta dlya vsih vodnih resursiv Shveciyi polyagaye u tomu shobi do 2015 roku dosyanuti vidpovidnogo do vimog stanu U vipadkah koli ci plani dosyagnuti ne mozhlivo stroki mozhut buti prodovzheni do 2027 roku Dlya koordinaciyi roboti zi zberezhennya j polipshennya yakosti vodi u richkah i ozerah 2004 roku vidpovidno do rishennya shvedskogo parlamentu Shveciya podilyayetsya na 5 vodnih rajoniv shved vattendistrikt sho perebuvayut pid keruvannyam departamentiv z vodnih resursiv Vodnij rajon Botnichnoyi buhti shved Bottenvikens vattendistrikt ohoplyuye 30 osnovnih vodozbirnih basejniv vid richki Turneelven do Umeelven i Ereelven Keruyucha organizaciya administraciya lenu Norrbotten Vodnij rajon Botnichnogo morya shved Bottenhavets vattendistrikt roztashovanij pivdennishe vodnogo rajonu Botnichnoyi zatoki do richki Dalelven Vodnij rajon pivnichnoyi chastini Baltijskogo morya shved Norra Ostersjons vattendistrikt roztashovanij mizh Dalelven i buhtoyu Kerivna organizaciya administraciya lenu Vestmanland Vodnij rajon pivdennoyi chastini baltijskogo morya shved Sodra Ostersjons vattendistrikt roztashovanij u pivdenno shidnij chastini Shveciyi Vodnij rajon Pivnichnogo morya shved Vasterhavets vattendistrikt roztashovanij na zahodi krayini Keruyucha organizaciya administraciya lenu Vestra Jotaland U mistectviRichki Shveciyi u zhivopisu sv shved Elias Martin sv shved Alvkarlebyfallen 1790 i roki A Ahenbah Trollgettan 1836 rik Trollgettan vodospad na Geta Elv sv shved Helmer Osslund Osinnij vechir richka Nurdingro shved Hostafton Nordingra 1910 rik Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Richki Shveciyi Spisok richok ShveciyiPosilannyaSwedwn 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine William A Dill Inland fisheries of Europe 1 bereznya 2018 u Wayback Machine EIFAC Technical Paper No 52 Suppl Rome FAO 1993 P 179 212 ISBN 92 5 102999 7 Michael Jones Kenneth Olwig Nordic Landscapes Region and Belonging on the Northern Edge of Europe 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine 2008 P 560 Flod 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Svensk uppslagsbok Carlquist Gunnar red 2 upplagan Band 9 1948 S 972 shved a 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti Nationalencyklopedin 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine shvedskoyi Nacionalnoyi enciklopediyi shved Klimat gidrografiya grunti Shveciyi 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti Geograf com ua 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ukr Drainage Sweden 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Written by Jorgen Weibull na sajti Encyclopaedia Britannica 15 serpnya 2021 u Wayback Machine angl Christina Thoms Hjarpe Lan och huvudavrinningsomraden i Sverige 9 listopada 2013 u Wayback Machine Faktablad nummer 10 Norrkoping Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut November 2002 shved na sajti SMHI 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Sveriges huvudavrinningsomraden 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti SMHI 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Erik Degerman Mikael Andersson Hakan Haggstrom and Jens Persson HELCOM 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden HELCOM assessment of salmon Salmo salar and sea trout Salmo trutta populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea Balt Sea Environ Proc No 126B 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Helsinki HELCOM Baltic Marine Environment Protection Commission Helsinki Commission 2011 ISSN 0357 2994 angl Nordic Market report 2013 Development in the Nordic Electricity Market 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Report 6 2013 Nordic Energy Regulators angl Loyd L Young Summary of Developed and Potential Waterpower of the United States and Other Countries of the World 1955 62 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine U S Government Printing Office 1964 P 33 Hammarforsen 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti vattenkraft info Info om Svensk vattenkraft 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Hojum 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti Vattenfall 4 zhovtnya 2014 u Wayback Machine shved angl Valkommen till Sveriges fem vattenmyndigheter 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine shved abo Welcome to Sweden s five water authorities 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl na sajti Vattenmyndigheterna 8 serpnya 2014 u Wayback Machine shved angl Organization 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti Vattenmyndigheterna 8 serpnya 2014 u Wayback Machine shved angl

Дата публікації:
Топ