Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Руси ни русин Русины Руснакы етнонім який вживають для національної самоідентифікації окремі групи нащадків українців ру

Русини (етнографічна група)

Русини (етнографічна група)

Руси́ни (русин. Русины, Руснакы) — етнонім, який вживають для національної самоідентифікації окремі групи нащадків українців-русинів Австро-Угорської імперії. Люди, які самоідентифікуються як русини, проживають переважно на сході Словаччини, в Сербській Воєводині, Хорватії, Закарпатській області України та на крайньому південному заході Польщі, а після імміграції в 18—20 століттях також у США та Канаді. На кінець XX — початок XXI століття ідеологи політичного русинського руху зараховують до русинів усіх українців Закарпаття й Лемківщини та їхніх нащадків незалежно від їхньої самоідентифікації й рідної мови. Сучасний етнонім «русини» не слід плутати з колишньою самоназвою українців (див.Русини), які означають два різні визначення.

Русини
image
Прапор русинів
Кількість більше 50 000
Ареал image Словаччина: 63 556
image Сербія: 15 626
image Україна: 10 100
image США: 8 934
image Угорщина: 3 882
image Хорватія: 2 789
image Чехія: 1 109
image Польща: 638
Близькі до: лемки, гуцули, бойки
Релігія православ'я, український греко-католицизм
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Русини (значення).

Чіткого загальновизнаного тлумачення сучасного етноніму русини не існує, це питання контраверсійне, навіть кровні родичі однієї родини одночасно можуть ідентифікувати себе як із русинами (руснаками), так і з лемками (українським/русинським субетносом), українцями взагалі, словаками, поляками.

Терміни «угроруси» та «русини» використовувалися владою Угорщини під час Австро-угорської імперії і в часи гортистсьскої окупації Карпат, а другий — також чеською владою до 1945 р. з метою відокремлення носіїв цієї групи діалектів від решти українців.

Науковці відносять сучасних русинів як до етнографічної групи українців (наприклад, редакція Енциклопедії українознавства, Май Панчук, Василь Балушок тощо), так і до окремого етносу (наприклад, Пол Роберт Магочі).

Тема русинства загалом та його політичного чинника зокрема є предметом численних наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних дослідників. Вона характеризується полярністю та гострою полемічністю дискурсу довкола визначення статусности русинської спільноти. Олег Баган, Любомир Белей, Микола Вегеш, Степан Віднянський, Михайло Зан, Валентин Крисаченко, , Олекса Мишанич, Микола Мушинка, Роман Офіцинський, Май Панчук, Михайло Тиводар, Надія Кічера, Пйотр Жоховський, Т. Іванський та інші при аналізі проблем формування української політичної нації та державності аргументовано доводять, що русини в сучасному сенсі слова — це самоназва трьох етнографічних груп українців: лемків, бойків та долинян і субетносу — гуцулів. Частина інтелігенції Пряшівщини з кінця 1980-их рр. вживає терміни русин-українець й русько-український, не заперечуючи ані ендоетноніму русин, ані приналежности русинів до української нації (така ж ситуація існувала в Галичині кінця XIX—початку XX століття).

Провідним теоретиком русинського питання й автором багатьох наукових творів є голова українських досліджень Торонтського університету професор Пол (Павло) Роберт Маґочі. Прибічники політичного русинства, зокрема, Євген Жупан, П. Р. Маґочі, Іван Мигович, М. Завадяк, І. Поп, Пол Бест, ставлячи за мету формування русинської адміністративно-територіальної автономії на Закарпатті, відкидають аргументацію української академічної науки, апелюють до практики визнання русинів окремою національністю в деяких сусідніх з Україною країнах, наполягають на необхідності подібного кроку з боку офіційного Києва. На тлі російської агресії в Україні кремлівська пропаганда продовжує загострювати ситуацію навколо русинського питання в Закарпатській області.

На думку професора Любомира Белея, термін «русин», який є історичною самоназвою всіх без винятку етнографічних груп українців, треба заборонити використовувати в значенні «неукраїнець».

Чисельність

Україна офіційно не визнає окремої національності чи етносу «русин». Однак громадянам не заборонено вважати себе кимось іншим, ніж вони є за походженням. За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року лише 10 183 мешканці Закарпатської області (0,8 % населення області) заявило про свою належність до русинів, тобто ті, хто асоціює себе з русинами, є найменш численною громадою українців Закарпаття. Перепис 2001 року у Словаччині зафіксував 24 201 русина, перепис 2002 року у Воєводині — 15 626 русинів, перепис 2001 року в Угорщині — 2 079.

image
Герб русинів

Дійшло до курйозів, коли 1992 року з популістичних міркувань Закарпатська обласна рада оголосила очевидне: «кожен житель Закарпатської області має право вільно визначатися, українець він чи русин». На початку 90-х років київські науковці за дорученням уряду проводили соціологічне опитування у Закарпатті і зафіксували 40 русинів. У 1993 році русинів було 55, а в 1994-му — 96.

Сучасні русини

Див. також: Етнографічні групи українців
image
Табличка на Будинку підкарпатських русинів у Мукачеві

Україна

image
Кількість русинів у регіонах України за даними перепису 2001 року
image
Частка русинів у населенні Закарпатської області за даними перепису 2001 року
image
Сільради та міськради, де за переписом 2001 року русинську мову назвали рідною більше 1 % населення

Восени 2006 року Закарпатська обласна рада звернулася до Верховної Ради України із клопотанням визнати русинів на загальнодержавному рівні як окрему національність.

7 березня 2007 — Закарпатська обласна рада визнала русинів національною меншиною, а саме ухвалила рішення про внесення в перелік національностей області національності «русини» та вирішила звернутися до Верховної Ради України з проханням визнати національність русинів на загальноукраїнському рівні. Активісти ряду громадських організацій відзначають, що це рішення є поза компетенцією обласної ради. Своїм прапором нова національність обрала триколор: синя, біла і червона смуги.

Ініціатором ухвали про русинів як окрему національність став депутат обласної ради від НСНУ Євген Жупан, за фахом дитячий лікар, а в громадському житті — голова Закарпаття. За таке рішення проголосував 71 депутат (2 — проти, 2 — утрималося) з 79 присутніх на сесії. Журналісти, присутні на сесії, відмітили, що в залі було не більше 60 депутатів.

Попри звинувачення української влади з боку деяких політичних сил у небажанні визнавати русин, як окрему національність, це питання на законодавчому рівні певною мірою врегульовано. Відповідно до Закону України , громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність; примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається (ст.11). Тобто, чинне законодавство України дає усім громадянам право ідентифікувати себе з будь-якою національністю без жодного документального підтвердження. Тим більше, що в Україні відсутні будь-які документи, якими можна було б підтвердити національну належність громадянина. Таким чином, питання щодо визначення національності до компетенції держави не належить, а є справою кожної конкретної особи. Право на вільний вибір та відновлення національності повною мірою поширюються і на русинів. Відтак у прийнятті Верховною Радою України спеціального документа, який стосувався б питання національної ідентифікації лише однієї етнонаціональної групи, потреби немає. Адже відповідно до Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.24). Щоправда, напередодні проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року Державний комітет статистики України не вніс до переліку національностей України національність «русини». Однак 10,2 тисяч громадян під час його проведення офіційно назвали себе «русинами», що дає підстави внести зміни відповідною постановою Кабінету Міністрів України про проведення , у додатках до якої визначається перелік національностей.

Водночас на цю групу населення поширюються положення Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин від 1 лютого 1995 року (ратифіковано Законом України N 703/97-ВР від 09.12.97). У Закарпатській області діє 9 русинських організацій, які мають обласний статус. При русинських громадських організаціях функціонує 27 недільних шкіл, в яких, за даними цих організацій, навчається 600 учнів. У Закарпатській області видаються газети «Подкарпатская Русь», «Підкарпатський русин» і збірник «Руснац світ». У 2007 році видано книг русинською мікромовою накладом близько 10 тис. примірників. З лютого 2007 року на Закарпатській державній телерадіокомпанії працює об'єднана редакція передач російською, русинською та ромською мовами.

СРСР

Московські етнологи охоче вивчали модель культури Закарпаття, так само як інших прикордонних теренів (напр. Полісся, Криму). Співробітники московського Інституту етнології і антропології РАН стверджували, що закарпатці — це частина українського народу, бо модель культури — матеріальної, духовної, соціонормативної — у них така ж, як у решти українців.

Росія

Після проголошення незалежності України кілька десятків русинів звернулися за підтримкою до Інституту етнології та етнографії Російської академії наук, і його співробітники наділили групу статусом «четвертого східнослов'янського народу». В енциклопедії «Народи Росії» 1999 (рос. «Народы России») за редакцією директора московського інституту етнології та антропології сказано, що русини — це етнічна група росіян, розшифровується як «сини Русі» (рос. «сыновья Руси»). В монографії «Українці» 2000 (рос. «Украинцы») Інституту етнології та етнографії Російської академії наук сказано, що русини — це етнічнографічна група українців. В Росії проживає 225 русинів (перепис 2010), а у 2002 році їх було 95. В переписі русини були зазначені окремим етносом.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Исторія подкарпатскоѣ Русі для народа
image
Русинський Ведмідь без заднього фону

Примітки

  1. Постійне населення за першою національністю (у Словаччині можна обрати дві національності)
  2. Постійне населення зa другою національністю (у Словаччині можна обрати дві національності)
  3. , ред. (December 24 2002). 3. Population by national or ethnic groups by Census 2002, by municipalities. (PDF) (вид. Communication). Белград: Republic Statistical Office of Serbia. с. 6—7. YU ISSN 0353-9555 SRB 295 SN31 241202. Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.
  4. . Архів оригіналу за 30 квітня 2009. Процитовано 6 серпня 2008.
  5. Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported, 2010 American Community Survey, 1-Year Estimates. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 23 квітня 2023.
  6. Population by nationality, mother tongue, language spoken with family members or friends and affinity with nationalities’ cultural values - official 2011 census data
  7. Population by nationality, in cities and municipalities, 2001 Census — State Institute for Statistics of the Republic of Croatia [ 19 травня 2019 у Wayback Machine.].
  8. Rusínská národnostní menšina. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= ()
  9. Ludność. Stan i struktura demograficzno społeczna" [State and structure of the social demographics of the population
  10. Піпаш В. Політичний підтекст «русинського питання» на Закарпатті [ 12 березня 2018 у Wayback Machine.] // Інтернет-видання «Закарпаття онлайн»
  11. Крисаченко В., Дякова О. Політичне русинство [ 11 березня 2018 у Wayback Machine.] // Ukraine in the World History Scientific, Research and Practice Journal. — 2014. — № 3 (52). — C. 43—44.
  12. Маґочий П. Русинське питання [ 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] // Політична думка. — 1995. — № 2—3 (6). — С. 105—115.
  13. Русин [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1973. — Т. 7. — С. 2643—2652.
  14. Панчук М. ПОЛІТИЧНЕ РУСИНСТВО В УКРАЇНІ // Май ПАНЧУК — професор, заступник директора Інституту національних відносин і політології НАН України [ 1 листопада 2010 у Wayback Machine.]
  15. Балушок В. З історії української етнонімії (від «русинів» до «українців») // Український історичний журнал. — 2018. — № 2 (539). — С. 165, 167.
  16. , Наконечний В. Сучасне русинство: етнополітичний проект чи криза української національної ідентичності [ 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. — 2017. — № 1. — С. 40.
  17. Віднянський С. В. Актуалізація «русинського питання» в Закарпатті та за його межами в контексті анексії Криму і війни на сході України [ 5 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. — 2017. — № 1.
  18. Русини в етнополітиці країн Центральної та Південно-Східної Європи [ 5 серпня 2018 у Wayback Machine.].
  19. Мушинка М. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019.
  20. . Carpatho-Rusyn Knowledge Base. Архів оригіналу за 25 січня 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
  21. . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 4 лютого 2015.
  22. Белей Л. «Учуйте русинов!», або Сепаратизм по-закарпатськи [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 2015. — 17 грудня.
  23. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 16 січня 2020.
  24. Толочко Н. Термін «русин» треба заборонити використовувати у значенні «неукраїнець», — Л. Белей [ 3 серпня 2018 у Wayback Machine.].
  25. . Архів оригіналу за 2 березня 2008. Процитовано 6 серпня 2008.
  26. . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 6 серпня 2008.
  27. Закон України «Про національні меншини в Україні [ 18 липня 2021 у Wayback Machine.]»
  28. . Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2009.
  29. Голова Державного комітету у справах національностей і релігій: «Русини можуть отримати статус національної меншини[недоступне посилання з липня 2019]»
  30. . Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 30 вересня 2009.
  31. Інформація про стан імплементації положень Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин в Україні[недоступне посилання з липня 2019]
  32. Інформаційно-аналітичні матеріали щодо питання русинів в Україні[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела та література

  • Chlebowski C. Wachlarz: Writings on the Liberating Organization, a Division of the National Army (Wachlarz: Monografia wydzielonej organizacji dywersyjnej Armii Krajowej: wrzesien 1941-marzec 1943). — Instytut Wydawniczy Pax, 1983. — .
  • Dyrud, Keith P. (1992). The Quest for the Rusyn Soul: The Politics of Religion and Culture in Eastern Europe and in America, 1890-World War I, Balch Institute Press. .
  • Patricia Krafeik, ed. (1994). The Rusyns, Eastern European Monographs. .
  • Lansdowne, Alan (2008), , School of Slavonic and Eastern European Studies MA Thesis
  • Mayer M. Rusyns of Hungary: Political and Social Developments, 1860—1910 / translated by Janos Boris. — Eastern European Monographs, 1998. — .
  • Petrov A. Medieval Carpathian Rus': The Oldest Documentation about the Carpatho-Rusyn Church and Eparchy. — Eastern European Monographs, 1998. — .
  • Rusinko E. Straddling Borders: Literature and Identity in Subcarpathian Rus. — University of Toronto Press, 2003. — .
  • Magcosi R., Pop I. Encyclopedia of Rusyn History and Culture. — Toronto : University of Toronto Press, 2005. (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Русини
  • Русини Закарпаття [ 1 березня 2020 у Wayback Machine.] // Історична правда з Вахтангом Кіпіані. — 2017. — 9 грудня.
  • Затоплені асиміляцією. Історія українців Словаччини: від незнання до безпам'ятства // Тиждень, 2011 [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rusi ni rusin Rusiny Rusnaky etnonim yakij vzhivayut dlya nacionalnoyi samoidentifikaciyi okremi grupi nashadkiv ukrayinciv rusiniv Avstro Ugorskoyi imperiyi Lyudi yaki samoidentifikuyutsya yak rusini prozhivayut perevazhno na shodi Slovachchini v Serbskij Voyevodini Horvatiyi Zakarpatskij oblasti Ukrayini ta na krajnomu pivdennomu zahodi Polshi a pislya immigraciyi v 18 20 stolittyah takozh u SShA ta Kanadi Na kinec XX pochatok XXI stolittya ideologi politichnogo rusinskogo ruhu zarahovuyut do rusiniv usih ukrayinciv Zakarpattya j Lemkivshini ta yihnih nashadkiv nezalezhno vid yihnoyi samoidentifikaciyi j ridnoyi movi Suchasnij etnonim rusini ne slid plutati z kolishnoyu samonazvoyu ukrayinciv div Rusini yaki oznachayut dva rizni viznachennya RusiniPrapor rusinivKilkist bilshe 50 000Areal Slovachchina 63 556 Serbiya 15 626 Ukrayina 10 100 SShA 8 934 Ugorshina 3 882 Horvatiya 2 789 Chehiya 1 109 Polsha 638Blizki do lemki guculi bojkiReligiya pravoslav ya ukrayinskij greko katolicizmU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rusini znachennya Chitkogo zagalnoviznanogo tlumachennya suchasnogo etnonimu rusini ne isnuye ce pitannya kontraversijne navit krovni rodichi odniyeyi rodini odnochasno mozhut identifikuvati sebe yak iz rusinami rusnakami tak i z lemkami ukrayinskim rusinskim subetnosom ukrayincyami vzagali slovakami polyakami Termini ugrorusi ta rusini vikoristovuvalisya vladoyu Ugorshini pid chas Avstro ugorskoyi imperiyi i v chasi gortistsskoyi okupaciyi Karpat a drugij takozh cheskoyu vladoyu do 1945 r z metoyu vidokremlennya nosiyiv ciyeyi grupi dialektiv vid reshti ukrayinciv Naukovci vidnosyat suchasnih rusiniv yak do etnografichnoyi grupi ukrayinciv napriklad redakciya Enciklopediyi ukrayinoznavstva Maj Panchuk Vasil Balushok tosho tak i do okremogo etnosu napriklad Pol Robert Magochi Tema rusinstva zagalom ta jogo politichnogo chinnika zokrema ye predmetom chislennih naukovih rozvidok vitchiznyanih ta zarubizhnih doslidnikiv Vona harakterizuyetsya polyarnistyu ta gostroyu polemichnistyu diskursu dovkola viznachennya statusnosti rusinskoyi spilnoti Oleg Bagan Lyubomir Belej Mikola Vegesh Stepan Vidnyanskij Mihajlo Zan Valentin Krisachenko Oleksa Mishanich Mikola Mushinka Roman Oficinskij Maj Panchuk Mihajlo Tivodar Nadiya Kichera Pjotr Zhohovskij T Ivanskij ta inshi pri analizi problem formuvannya ukrayinskoyi politichnoyi naciyi ta derzhavnosti argumentovano dovodyat sho rusini v suchasnomu sensi slova ce samonazva troh etnografichnih grup ukrayinciv lemkiv bojkiv ta dolinyan i subetnosu guculiv Chastina inteligenciyi Pryashivshini z kincya 1980 ih rr vzhivaye termini rusin ukrayinec j rusko ukrayinskij ne zaperechuyuchi ani endoetnonimu rusin ani prinalezhnosti rusiniv do ukrayinskoyi naciyi taka zh situaciya isnuvala v Galichini kincya XIX pochatku XX stolittya Providnim teoretikom rusinskogo pitannya j avtorom bagatoh naukovih tvoriv ye golova ukrayinskih doslidzhen Torontskogo universitetu profesor Pol Pavlo Robert Magochi Pribichniki politichnogo rusinstva zokrema Yevgen Zhupan P R Magochi Ivan Migovich M Zavadyak I Pop Pol Best stavlyachi za metu formuvannya rusinskoyi administrativno teritorialnoyi avtonomiyi na Zakarpatti vidkidayut argumentaciyu ukrayinskoyi akademichnoyi nauki apelyuyut do praktiki viznannya rusiniv okremoyu nacionalnistyu v deyakih susidnih z Ukrayinoyu krayinah napolyagayut na neobhidnosti podibnogo kroku z boku oficijnogo Kiyeva Na tli rosijskoyi agresiyi v Ukrayini kremlivska propaganda prodovzhuye zagostryuvati situaciyu navkolo rusinskogo pitannya v Zakarpatskij oblasti Na dumku profesora Lyubomira Beleya termin rusin yakij ye istorichnoyu samonazvoyu vsih bez vinyatku etnografichnih grup ukrayinciv treba zaboroniti vikoristovuvati v znachenni neukrayinec ChiselnistUkrayina oficijno ne viznaye okremoyi nacionalnosti chi etnosu rusin Odnak gromadyanam ne zaboroneno vvazhati sebe kimos inshim nizh voni ye za pohodzhennyam Za rezultatami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku lishe 10 183 meshkanci Zakarpatskoyi oblasti 0 8 naselennya oblasti zayavilo pro svoyu nalezhnist do rusiniv tobto ti hto asociyuye sebe z rusinami ye najmensh chislennoyu gromadoyu ukrayinciv Zakarpattya Perepis 2001 roku u Slovachchini zafiksuvav 24 201 rusina perepis 2002 roku u Voyevodini 15 626 rusiniv perepis 2001 roku v Ugorshini 2 079 Gerb rusiniv Dijshlo do kurjoziv koli 1992 roku z populistichnih mirkuvan Zakarpatska oblasna rada ogolosila ochevidne kozhen zhitel Zakarpatskoyi oblasti maye pravo vilno viznachatisya ukrayinec vin chi rusin Na pochatku 90 h rokiv kiyivski naukovci za doruchennyam uryadu provodili sociologichne opituvannya u Zakarpatti i zafiksuvali 40 rusiniv U 1993 roci rusiniv bulo 55 a v 1994 mu 96 Suchasni rusiniDiv takozh Etnografichni grupi ukrayinciv Tablichka na Budinku pidkarpatskih rusiniv u MukacheviUkrayina Kilkist rusiniv u regionah Ukrayini za danimi perepisu 2001 rokuChastka rusiniv u naselenni Zakarpatskoyi oblasti za danimi perepisu 2001 rokuSilradi ta miskradi de za perepisom 2001 roku rusinsku movu nazvali ridnoyu bilshe 1 naselennya Voseni 2006 roku Zakarpatska oblasna rada zvernulasya do Verhovnoyi Radi Ukrayini iz klopotannyam viznati rusiniv na zagalnoderzhavnomu rivni yak okremu nacionalnist 7 bereznya 2007 Zakarpatska oblasna rada viznala rusiniv nacionalnoyu menshinoyu a same uhvalila rishennya pro vnesennya v perelik nacionalnostej oblasti nacionalnosti rusini ta virishila zvernutisya do Verhovnoyi Radi Ukrayini z prohannyam viznati nacionalnist rusiniv na zagalnoukrayinskomu rivni Aktivisti ryadu gromadskih organizacij vidznachayut sho ce rishennya ye poza kompetenciyeyu oblasnoyi radi Svoyim praporom nova nacionalnist obrala trikolor sinya bila i chervona smugi Iniciatorom uhvali pro rusiniv yak okremu nacionalnist stav deputat oblasnoyi radi vid NSNU Yevgen Zhupan za fahom dityachij likar a v gromadskomu zhitti golova Zakarpattya Za take rishennya progolosuvav 71 deputat 2 proti 2 utrimalosya z 79 prisutnih na sesiyi Zhurnalisti prisutni na sesiyi vidmitili sho v zali bulo ne bilshe 60 deputativ Popri zvinuvachennya ukrayinskoyi vladi z boku deyakih politichnih sil u nebazhanni viznavati rusin yak okremu nacionalnist ce pitannya na zakonodavchomu rivni pevnoyu miroyu vregulovano Vidpovidno do Zakonu Ukrayini gromadyani Ukrayini mayut pravo vilno obirati ta vidnovlyuvati nacionalnist primushennya gromadyan u bud yakij formi do vidmovi vid svoyeyi nacionalnosti ne dopuskayetsya st 11 Tobto chinne zakonodavstvo Ukrayini daye usim gromadyanam pravo identifikuvati sebe z bud yakoyu nacionalnistyu bez zhodnogo dokumentalnogo pidtverdzhennya Tim bilshe sho v Ukrayini vidsutni bud yaki dokumenti yakimi mozhna bulo b pidtverditi nacionalnu nalezhnist gromadyanina Takim chinom pitannya shodo viznachennya nacionalnosti do kompetenciyi derzhavi ne nalezhit a ye spravoyu kozhnoyi konkretnoyi osobi Pravo na vilnij vibir ta vidnovlennya nacionalnosti povnoyu miroyu poshiryuyutsya i na rusiniv Vidtak u prijnyatti Verhovnoyu Radoyu Ukrayini specialnogo dokumenta yakij stosuvavsya b pitannya nacionalnoyi identifikaciyi lishe odniyeyi etnonacionalnoyi grupi potrebi nemaye Adzhe vidpovidno do Konstituciyi Ukrayini gromadyani mayut rivni konstitucijni prava i svobodi ta ye rivnimi pered zakonom Ne mozhe buti privileyiv chi obmezhen za oznakami rasi koloru shkiri politichnih religijnih ta inshih perekonan stati etnichnogo ta socialnogo pohodzhennya majnovogo stanu miscya prozhivannya za movnimi abo inshimi oznakami st 24 Shopravda naperedodni provedennya Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini ne vnis do pereliku nacionalnostej Ukrayini nacionalnist rusini Odnak 10 2 tisyach gromadyan pid chas jogo provedennya oficijno nazvali sebe rusinami sho daye pidstavi vnesti zmini vidpovidnoyu postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini pro provedennya u dodatkah do yakoyi viznachayetsya perelik nacionalnostej Vodnochas na cyu grupu naselennya poshiryuyutsya polozhennya Ramkovoyi konvenciyi Radi Yevropi pro zahist nacionalnih menshin vid 1 lyutogo 1995 roku ratifikovano Zakonom Ukrayini N 703 97 VR vid 09 12 97 U Zakarpatskij oblasti diye 9 rusinskih organizacij yaki mayut oblasnij status Pri rusinskih gromadskih organizaciyah funkcionuye 27 nedilnih shkil v yakih za danimi cih organizacij navchayetsya 600 uchniv U Zakarpatskij oblasti vidayutsya gazeti Podkarpatskaya Rus Pidkarpatskij rusin i zbirnik Rusnac svit U 2007 roci vidano knig rusinskoyu mikromovoyu nakladom blizko 10 tis primirnikiv Z lyutogo 2007 roku na Zakarpatskij derzhavnij teleradiokompaniyi pracyuye ob yednana redakciya peredach rosijskoyu rusinskoyu ta romskoyu movami SRSR Moskovski etnologi ohoche vivchali model kulturi Zakarpattya tak samo yak inshih prikordonnih tereniv napr Polissya Krimu Spivrobitniki moskovskogo Institutu etnologiyi i antropologiyi RAN stverdzhuvali sho zakarpatci ce chastina ukrayinskogo narodu bo model kulturi materialnoyi duhovnoyi socionormativnoyi u nih taka zh yak u reshti ukrayinciv Rosiya Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini kilka desyatkiv rusiniv zvernulisya za pidtrimkoyu do Institutu etnologiyi ta etnografiyi Rosijskoyi akademiyi nauk i jogo spivrobitniki nadilili grupu statusom chetvertogo shidnoslov yanskogo narodu V enciklopediyi Narodi Rosiyi 1999 ros Narody Rossii za redakciyeyu direktora moskovskogo institutu etnologiyi ta antropologiyi skazano sho rusini ce etnichna grupa rosiyan rozshifrovuyetsya yak sini Rusi ros synovya Rusi V monografiyi Ukrayinci 2000 ros Ukraincy Institutu etnologiyi ta etnografiyi Rosijskoyi akademiyi nauk skazano sho rusini ce etnichnografichna grupa ukrayinciv V Rosiyi prozhivaye 225 rusiniv perepis 2010 a u 2002 roci yih bulo 95 V perepisi rusini buli zaznacheni okremim etnosom Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Istoriya podkarpatskoѣ Rusi dlya narodaRusini Bojki Guculi Lemki Pannonski rusini Bilorusini Ruteni Ukrayinci Sojm pidkarpatskih rusiniv Rusini v SShA Sotaki VelikomoraviyaRusinskij Vedmid bez zadnogo fonuPrimitkiPostijne naselennya za pershoyu nacionalnistyu u Slovachchini mozhna obrati dvi nacionalnosti Postijne naselennya za drugoyu nacionalnistyu u Slovachchini mozhna obrati dvi nacionalnosti red December 24 2002 3 Population by national or ethnic groups by Census 2002 by municipalities PDF vid Communication Belgrad Republic Statistical Office of Serbia s 6 7 YU ISSN 0353 9555 SRB 295 SN31 241202 Arhiv originalu PDF za 28 travnya 2008 Procitovano 6 serpnya 2008 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2009 Procitovano 6 serpnya 2008 Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported 2010 American Community Survey 1 Year Estimates Byuro perepisu naselennya SShA Arhiv originalu za 18 sichnya 2015 Procitovano 23 kvitnya 2023 Population by nationality mother tongue language spoken with family members or friends and affinity with nationalities cultural values official 2011 census data Population by nationality in cities and municipalities 2001 Census State Institute for Statistics of the Republic of Croatia 19 travnya 2019 u Wayback Machine Rusinska narodnostni mensina a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive date vimagaye archive url dovidka Ludnosc Stan i struktura demograficzno spoleczna State and structure of the social demographics of the population Pipash V Politichnij pidtekst rusinskogo pitannya na Zakarpatti 12 bereznya 2018 u Wayback Machine Internet vidannya Zakarpattya onlajn Krisachenko V Dyakova O Politichne rusinstvo 11 bereznya 2018 u Wayback Machine Ukraine in the World History Scientific Research and Practice Journal 2014 3 52 C 43 44 Magochij P Rusinske pitannya 5 veresnya 2008 u Wayback Machine Politichna dumka 1995 2 3 6 S 105 115 Rusin 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1973 T 7 S 2643 2652 Panchuk M POLITIChNE RUSINSTVO V UKRAYiNI Maj PANChUK profesor zastupnik direktora Institutu nacionalnih vidnosin i politologiyi NAN Ukrayini 1 listopada 2010 u Wayback Machine Balushok V Z istoriyi ukrayinskoyi etnonimiyi vid rusiniv do ukrayinciv Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2018 2 539 S 165 167 Nakonechnij V Suchasne rusinstvo etnopolitichnij proekt chi kriza ukrayinskoyi nacionalnoyi identichnosti 5 serpnya 2018 u Wayback Machine Strategichni prioriteti Seriya Politika 2017 1 S 40 Vidnyanskij S V Aktualizaciya rusinskogo pitannya v Zakarpatti ta za jogo mezhami v konteksti aneksiyi Krimu i vijni na shodi Ukrayini 5 serpnya 2018 u Wayback Machine Strategichni prioriteti Seriya Politika 2017 1 Rusini v etnopolitici krayin Centralnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi 5 serpnya 2018 u Wayback Machine Mushinka M PDF Arhiv originalu PDF za 14 lyutogo 2019 Carpatho Rusyn Knowledge Base Arhiv originalu za 25 sichnya 2015 Procitovano 4 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 4 lyutogo 2015 Belej L Uchujte rusinov abo Separatizm po zakarpatski 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 2015 17 grudnya resource history org ua Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2018 Procitovano 16 sichnya 2020 Tolochko N Termin rusin treba zaboroniti vikoristovuvati u znachenni neukrayinec L Belej 3 serpnya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 bereznya 2008 Procitovano 6 serpnya 2008 Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 6 serpnya 2008 Zakon Ukrayini Pro nacionalni menshini v Ukrayini 18 lipnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 30 veresnya 2009 Golova Derzhavnogo komitetu u spravah nacionalnostej i religij Rusini mozhut otrimati status nacionalnoyi menshini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 30 veresnya 2009 Informaciya pro stan implementaciyi polozhen Ramkovoyi konvenciyi Radi Yevropi pro zahist nacionalnih menshin v Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Informacijno analitichni materiali shodo pitannya rusiniv v Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela ta literaturaArgat O Bezsmertnij A Ukrayinski naukovci protestuyut proti viznannya rusiniv yak okremoyi nacionalnosti 7 serpnya 2018 u Wayback Machine Portal ukrayincya 2007 25 bereznya Balushok V Yak rusini stali ukrayincyami nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzerkalo tizhnya 2005 27 Belej L K Tempora 2017 392 s il Voloshin A Rusini chi ukrayinci 4 listopada 2008 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Majboroda O Rusinofilstvo Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 646 ISBN 978 966 611 818 2 Nakonechnij Ye Panchuk M Politichne rusinstvo v Ukrayini 1 listopada 2010 u Wayback Machine Rusini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Ukrayinci rusini etnolingvistichni ta etnokulturni procesi v istorichnomu rozvitku 27 serpnya 2018 u Wayback Machine golov red G Skripnik NAN Ukrayini MAU IMFE im M T Rilskogo K 2013 750 XXX s ISBN 978 966 02 6767 1 Magochij P R Pop I Enciklopediya istoriyi ta kulturi karpatskih rusiniv PDF perekl z angl Nadiya Kushko Uzhgorod vid Valeriya Padyaka 2010 ISBN 978 966 387 044 1 Chlebowski C Wachlarz Writings on the Liberating Organization a Division of the National Army Wachlarz Monografia wydzielonej organizacji dywersyjnej Armii Krajowej wrzesien 1941 marzec 1943 Instytut Wydawniczy Pax 1983 ISBN 83 211 0419 3 Dyrud Keith P 1992 The Quest for the Rusyn Soul The Politics of Religion and Culture in Eastern Europe and in America 1890 World War I Balch Institute Press ISBN 0 944190 10 3 Patricia Krafeik ed 1994 The Rusyns Eastern European Monographs ISBN 0 88033 190 9 Lansdowne Alan 2008 School of Slavonic and Eastern European Studies MA Thesis Mayer M Rusyns of Hungary Political and Social Developments 1860 1910 translated by Janos Boris Eastern European Monographs 1998 ISBN 0 88033 387 1 Petrov A Medieval Carpathian Rus The Oldest Documentation about the Carpatho Rusyn Church and Eparchy Eastern European Monographs 1998 ISBN 0 88033 388 X Rusinko E Straddling Borders Literature and Identity in Subcarpathian Rus University of Toronto Press 2003 ISBN 0 8020 3711 9 Magcosi R Pop I Encyclopedia of Rusyn History and Culture Toronto University of Toronto Press 2005 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RusiniRusini Zakarpattya 1 bereznya 2020 u Wayback Machine Istorichna pravda z Vahtangom Kipiani 2017 9 grudnya Zatopleni asimilyaciyeyu Istoriya ukrayinciv Slovachchini vid neznannya do bezpam yatstva Tizhden 2011 22 travnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ