Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2018) |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2018) |
Рудо́льф Гільфе́рдінг, або Гільфе́рдінґ, (нім. Rudolf Hilferding; 10 серпня 1877, м. Відень, Австро-Угорщина, нині Австрія — †11 лютого 1941, м. Париж) — австрійський і німецький економіст-марксист, теоретик австромарксизму, лідер соціал-демократії та політичний діяч Німеччини, лікар. Під час Веймарської республіки майже повсюдно визнаний сучасниками провідним теоретиком СПД свого століття.
| Рудольф Гільфердінг | |
|---|---|
| нім. Rudolf Hilferding | |
|
| |
| Народився | 10 серпня 1877 м. Відень, Австро-Угорщина |
| Помер | 11 лютого 1941 (63 роки) м. Париж, Франція |
| Країна |  Австрія |
| Діяльність | економіст, політик, письменник, лікар |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | економіка |
| Посада | d, d і d |
| Партія | Соціал-демократична партія Німеччини, Незалежна соціал-демократична партія Німеччини і Соціал-демократична партія Австрії |
| Війна | Перша світова війна |
| Відомий завдяки: | Фінансовий капітал, |
| У шлюбі з | Маргарет Гільфердінг d |
| Діти | d d |
 Рудольф Гільфердінг у Вікісховищі | |
Біографія
Рудольф Гільфердінг народився у Відні, в єврейській родині. Батько - Еміль Гільфердінг, купець (або приватний слуга); мати - Анна Гільфердінг та молодша сестра Рудольфа - Марія. Рудольф навчався у громадській гімназії, яку він закінчив як середній студент, що дозволило йому отримати доступ до університету, де він отримав докторський ступінь, вивчаючи медицину.
Паралельно з вивченням медицини він відвідував лекції марксистського економіста Карла Грюнберга і філософа Ернста Маха, навколо якого групувався гурток прихильників «етичного соціалізму». Незалежно від навчання він вивчає марксистську теорію, а також історію і філософію разом з його друзями, відомими в майбутньому соціал-демократами Карлом Реннером, Отто Бауером та Максом Адлером і вступає в студентську соціал-демократичну організацію.
Закінчивши навчання, Гільфердінг деякий час працював лікарем-педіатром, але все більше присвячував себе політичній діяльності в Соціал-демократичній партії Австрії. Спільно з Максом Адлером він заснував видання «Магха-Studien», в якому потім опублікував ряд своїх важливих праць. У 1902 Гільфердінг написав роботу «Бем-Баверк як критик Маркса», де розкритикував теорію граничної корисності. Він також написав два важливих есе про використання загального страйку як політичної зброї. Уже в 1905 році численні публікації зробили його одним з провідних соціал-демократичних теоретиків і тісно зв'язали з партійним керівництвом СПЕС та Соціал-демократичною партією Німеччини.
Головною працею Гільфердінга є «Фінансовий капітал» 1910 року, одна з найбільших марксистських робіт з економіки після «Капіталу», де він ретельно описав нові явища капіталістичної економіки, ввівши поняття фінансового капіталу. У цій книзі розглянув матеріал про акціонерні товариства, фіктивний капітал, описав біржу, розглянув процес підпорядкування дрібних капіталів великим.
У роки першої світової війни, бувши близький до центристських позицій Карла Каутського, він, як і його друг Гуго Гаазе, відкидав підтримку більшості німецьких соціалістів військових дій, однак не став робити такі радикальні висновки, як Ленін. 1915 року Гільфердінг був мобілізований до австро-угорської армії як лікар, але навіть в цей час він продовжував теоретичну діяльність і висунув теорію "Організованого капіталізму". До російського Жовтневого перевороту він поставився негативно, відкидаючи концепцію «диктатури пролетаріату».
1918 року він стає одним з лідерів Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини (НСДПН), яка виступала проти війни та критикувала СДПН зліва. Після відокремлення ліворадикального крила НСДПН в Комуністичну партію Німеччини він стає одним з лідерів партії, бувши редактором партійного органу «Фрайхайт (Freiheit)» (1918—1922). Відстоював лінію проти співпраці з КПН і на об'єднання з правими соціал-демократами з СДПН, чого і домігся 1922 року.
Гільфердінг бере участь в Листопадовій революції. Сформований в її ході СДПН і НСДПН Рада народних уповноважених призначає його в комісію з соціалізації підприємств. Зіткнувшись з незадовільними результатами НСДПН на виборах Веймарських установчих зборів, деякий час підтримував ідею переходу влади до робітників Рад. У він отримує німецьке громадянство і стає членом Економічної ради рейху. Був членом німецької делегації на Генуезькій конференції (квітень-травень 1922), брав участь в підписанні Рапалльського договору.
Рудольф Гільфердінг з дружиною
Гільфердінг одружився з доктором Маргареттою Генігсберг, яку він зустрів у соціалістичному русі і яка була старша від нього на вісім років. Вона також мала єврейську освіту, склала іспити в Віденському університеті та стала постійним автором проєкту Die Noue Zeit. Маргарет народила свою першу дитину Карла Еміля.
Життя в Берліні та Перша світова війна
У 1906 року він відмовився від роботи лікарем, розпочавши викладання економіки та економічної історії в навчальному центрі СПД у Берліні. Приїхавши до Берліна в листопаді 1906 року, він викладав там один термін, але закон заборонив займатись вчителями без громадянства Німеччини. Йому довелося відмовитися від цієї роботи, і його замінила Роза Люксембург після того, як піддалася загрозі виселення прусської міліції в 1907 року.
До 1915 він був іноземним редактором провідної СПД газети Vorwärts у безпосередній близькості від найважливіших партійних лідерів Бебель запропонував Гільфердінгу цю роботу, після того, як відбувся конфлікт між редакторами Ворварця та партійної виконавчої влади. Його призначення також мали на меті збільшити частку марксизму в редакції. За короткий час Гільфердінг зайняв провідну роль у роботі й незабаром був призначений головним редактором. Разом з його роботами для Die Neue Zeit і Der Kampf, він забезпечив йому адекватний дохід. Його також підтримав його австрійський товариш Карл Каутський, який був його наставником і якого він змінив у 1920-х роках як головний теоретик СДПН Теоретичні здібності Гільфердінга та його особисті стосунки з провідними соціалістами дозволили йому зробити свою кар'єру в партії. Він також підтвердив свою позицію в марксистському центрі СПД, з якого він був зараз однією з найважливіших фігур. Починаючи з 1912 Він представляв Ворвартса на засіданнях партійної комісії, що дозволило йому рішуче брати участь у прийнятті рішень соціалістичної політики за роки до Першої світової війни. У 1923 року на піку гіперінфляції стає міністром фінансів в уряді Густава Штреземана.
Життя в еміграції
Після приходу Гітлера до влади Гільфердінг як видатний соціаліст і єврей змушений був втекти в еміграцію в 1933 року разом зі своїм близьким юристом Рудольфом Берічеідом та іншими важливими партійними лідерами, спочатку до Данії, потім Саарбрюкеном, Парижем і, нарешті, Цюрихом, Швейцарія. Він жив у Цюриху до 1938 року, а з 1939 року — в Парижі, Франція. Проте, він залишався впливовим, був призначений на важливі посади в «Сопаді» СПД. У період з 1933 по 1936 рік він був головним редактором «Die Zeitschrift für Sozialismus» і співрозмовником Ноєра Ворварця. До 1939 року він також був представником партії для соціалістичного інтернаціоналу, і його порадою було прагнути керівництвом СПД в еміграції.
Після нападу на Францію він і Брейтшейд втікали в незайманий Марсель. Комітет з питань біженців під керівництвом Варіан Фрай зробив зусилля з виведення його з Франції разом з Рудольфом Брейтшейдом. Проте, обидва вони відмовилися виїхати незаконно, тому що не мали посвідчень особи. Їх заарештувала поліція уряду Віші на півдні Франції і, незважаючи на їх надзвичайну візу для в'їзду до Сполучених Штатів Америки, передана гестапо 9 лютого 1941 року. Гільфердінг був доставлений до Парижа і був суворо ображений на шляху.
Смерть
Після катувань він помер від невідомих причин у в'язниці в Парижі в підземеллі гестапо La Santé. Його смерть не була офіційно оголошена до осені 1941 року. Фрай вважав, що Гільфердінг був вбитий гестапо за наказом Адольфа Гітлера чи іншого старшого фашистського партійного офіцера. Дружина Гільфердінга, Маргаретта, померла в концентраційному таборі Терезіенштадта 1942 року.
Джерела
- J. Coakley: Hilferding's Finance Capital, Capital and Class, Vol.17, 1994, pp. 134–141.
- J. Coakley: Hilferding, Rudolf In: Arestis, P. und Sawyer, P. (eds.), A Biographical Dictionary of Dissenting Economists, Cheltenham: Edward Elgar, 2000, pp. 290—298.
- R.B. Day: The «Crisis» and the «Crash»: Soviet Studies of the West (1917—1939). London: New Left Books, 1981. —See especially chapters 4 and 5.
- J. Greitens: Finanzkapital und Finanzsysteme, «Das Finanzkapital» von Rudolf Hilferding, Marburg, metropolis Verlag, 2012.
- M. C. Howard and J. King: Rudolf Hilferding, In: W. J. Samuels (ed.) European Economists of the Early 20th Century. Cheltenham: Edward Eldgar. Vol. II , 2003, pp. 119—135.
- : Banks and the Design of the Financial System: Underpinnings, in Steuart, Smith and Hilferdings, London: SOAS Working Paper 128.
- J. Milios: Rudolf Hilferding. In: Encyclopedia of International Economics. Vol. 2, Routledge Publishers, 2001, pp. 676—679.
- W. Smaldone: Rudolf Hilferding: The Tragedy of a German Social Democrat. Northern Illinois University Press, 1998.
- E. P. Wagner: Rudolf Hilferding: Theory and Politics of Democratic Socialism. New Jersey: Atlantic Highlands Humanities Press, 1996.
- J. Zoninsein: Monopoly Capital Theory: Hilferding and Twentieh-Century Capitalism. New York: Greenwood Press, 1990.
- J. Zoninsein: Rudolf Hilferding´s theory of finance capitalism and today's world financial markets. In: P. Koslowski (ed.) The Theory of Capitalism in the German Economic Tradition. Berlin and Heidelberg: Springer Verlag, 2000, pp. 275–304.
- Капитализм, социализм и социал-демократия: сборник статей и речей М. — Л.: Госиздат, 1928
- Финансовый капитал — М.: Политиздат, 1959.
- Финансовый капитал. Новейшая фаза в развитии капитализма. — М.: Книжный дом ЛИБРОКОМ, 2011.
Примітки
- Гільфе́рдінґ // Голоскевич Григорій. Правописний словник. ― Львів : Апріорі, 2020. ― 648 с. — .
Посилання
- Rudolf Hilferding Archive at marxists.org
- A Bibliography on Rudolf Hilferding
- Гільфердінг у базі даних депутатів Рейхстагу на сайті Баварської державної бібліотеки (нім.)
 | Це незавершена стаття про економіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2018 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2018 Rudo lf Gilfe rding abo Gilfe rding nim Rudolf Hilferding 10 serpnya 1877 18770810 m Viden Avstro Ugorshina nini Avstriya 11 lyutogo 1941 m Parizh avstrijskij i nimeckij ekonomist marksist teoretik avstromarksizmu lider social demokratiyi ta politichnij diyach Nimechchini likar Pid chas Vejmarskoyi respubliki majzhe povsyudno viznanij suchasnikami providnim teoretikom SPD svogo stolittya Rudolf Gilferdingnim Rudolf HilferdingRudolf Gilferding 1877 1941 Narodivsya 10 serpnya 1877 1877 08 10 m Viden Avstro UgorshinaPomer 11 lyutogo 1941 1941 02 11 63 roki m Parizh FranciyaKrayina AvstriyaDiyalnist ekonomist politik pismennik likarAlma mater Videnskij universitetGaluz ekonomikaPosada d d i dPartiya Social demokratichna partiya Nimechchini Nezalezhna social demokratichna partiya Nimechchini i Social demokratichna partiya AvstriyiVijna Persha svitova vijnaVidomij zavdyaki Finansovij kapital U shlyubi z Margaret Gilferding dDiti d d Rudolf Gilferding u VikishovishiBiografiyaRudolf Gilferding narodivsya u Vidni v yevrejskij rodini Batko Emil Gilferding kupec abo privatnij sluga mati Anna Gilferding ta molodsha sestra Rudolfa Mariya Rudolf navchavsya u gromadskij gimnaziyi yaku vin zakinchiv yak serednij student sho dozvolilo jomu otrimati dostup do universitetu de vin otrimav doktorskij stupin vivchayuchi medicinu Paralelno z vivchennyam medicini vin vidviduvav lekciyi marksistskogo ekonomista Karla Gryunberga i filosofa Ernsta Maha navkolo yakogo grupuvavsya gurtok prihilnikiv etichnogo socializmu Nezalezhno vid navchannya vin vivchaye marksistsku teoriyu a takozh istoriyu i filosofiyu razom z jogo druzyami vidomimi v majbutnomu social demokratami Karlom Rennerom Otto Bauerom ta Maksom Adlerom i vstupaye v studentsku social demokratichnu organizaciyu Zakinchivshi navchannya Gilferding deyakij chas pracyuvav likarem pediatrom ale vse bilshe prisvyachuvav sebe politichnij diyalnosti v Social demokratichnij partiyi Avstriyi Spilno z Maksom Adlerom vin zasnuvav vidannya Magha Studien v yakomu potim opublikuvav ryad svoyih vazhlivih prac U 1902 Gilferding napisav robotu Bem Baverk yak kritik Marksa de rozkritikuvav teoriyu granichnoyi korisnosti Vin takozh napisav dva vazhlivih ese pro vikoristannya zagalnogo strajku yak politichnoyi zbroyi Uzhe v 1905 roci chislenni publikaciyi zrobili jogo odnim z providnih social demokratichnih teoretikiv i tisno zv yazali z partijnim kerivnictvom SPES ta Social demokratichnoyu partiyeyu Nimechchini Golovnoyu praceyu Gilferdinga ye Finansovij kapital 1910 roku odna z najbilshih marksistskih robit z ekonomiki pislya Kapitalu de vin retelno opisav novi yavisha kapitalistichnoyi ekonomiki vvivshi ponyattya finansovogo kapitalu U cij knizi rozglyanuv material pro akcionerni tovaristva fiktivnij kapital opisav birzhu rozglyanuv proces pidporyadkuvannya dribnih kapitaliv velikim U roki pershoyi svitovoyi vijni buvshi blizkij do centristskih pozicij Karla Kautskogo vin yak i jogo drug Gugo Gaaze vidkidav pidtrimku bilshosti nimeckih socialistiv vijskovih dij odnak ne stav robiti taki radikalni visnovki yak Lenin 1915 roku Gilferding buv mobilizovanij do avstro ugorskoyi armiyi yak likar ale navit v cej chas vin prodovzhuvav teoretichnu diyalnist i visunuv teoriyu Organizovanogo kapitalizmu Do rosijskogo Zhovtnevogo perevorotu vin postavivsya negativno vidkidayuchi koncepciyu diktaturi proletariatu 1918 roku vin staye odnim z lideriv Nezalezhnoyi social demokratichnoyi partiyi Nimechchini NSDPN yaka vistupala proti vijni ta kritikuvala SDPN zliva Pislya vidokremlennya livoradikalnogo krila NSDPN v Komunistichnu partiyu Nimechchini vin staye odnim z lideriv partiyi buvshi redaktorom partijnogo organu Frajhajt Freiheit 1918 1922 Vidstoyuvav liniyu proti spivpraci z KPN i na ob yednannya z pravimi social demokratami z SDPN chogo i domigsya 1922 roku Gilferding bere uchast v Listopadovij revolyuciyi Sformovanij v yiyi hodi SDPN i NSDPN Rada narodnih upovnovazhenih priznachaye jogo v komisiyu z socializaciyi pidpriyemstv Zitknuvshis z nezadovilnimi rezultatami NSDPN na viborah Vejmarskih ustanovchih zboriv deyakij chas pidtrimuvav ideyu perehodu vladi do robitnikiv Rad U vin otrimuye nimecke gromadyanstvo i staye chlenom Ekonomichnoyi radi rejhu Buv chlenom nimeckoyi delegaciyi na Genuezkij konferenciyi kviten traven 1922 brav uchast v pidpisanni Rapallskogo dogovoru Rudolf Gilferding z druzhinoyu Rudolf Gilferding z druzhinoyu Gilferding odruzhivsya z doktorom Margarettoyu Genigsberg yaku vin zustriv u socialistichnomu rusi i yaka bula starsha vid nogo na visim rokiv Vona takozh mala yevrejsku osvitu sklala ispiti v Videnskomu universiteti ta stala postijnim avtorom proyektu Die Noue Zeit Margaret narodila svoyu pershu ditinu Karla Emilya Zhittya v Berlini ta Persha svitova vijna U 1906 roku vin vidmovivsya vid roboti likarem rozpochavshi vikladannya ekonomiki ta ekonomichnoyi istoriyi v navchalnomu centri SPD u Berlini Priyihavshi do Berlina v listopadi 1906 roku vin vikladav tam odin termin ale zakon zaboroniv zajmatis vchitelyami bez gromadyanstva Nimechchini Jomu dovelosya vidmovitisya vid ciyeyi roboti i jogo zaminila Roza Lyuksemburg pislya togo yak piddalasya zagrozi viselennya prusskoyi miliciyi v 1907 roku Do 1915 vin buv inozemnim redaktorom providnoyi SPD gazeti Vorwarts u bezposerednij blizkosti vid najvazhlivishih partijnih lideriv Bebel zaproponuvav Gilferdingu cyu robotu pislya togo yak vidbuvsya konflikt mizh redaktorami Vorvarcya ta partijnoyi vikonavchoyi vladi Jogo priznachennya takozh mali na meti zbilshiti chastku marksizmu v redakciyi Za korotkij chas Gilferding zajnyav providnu rol u roboti j nezabarom buv priznachenij golovnim redaktorom Razom z jogo robotami dlya Die Neue Zeit i Der Kampf vin zabezpechiv jomu adekvatnij dohid Jogo takozh pidtrimav jogo avstrijskij tovarish Karl Kautskij yakij buv jogo nastavnikom i yakogo vin zminiv u 1920 h rokah yak golovnij teoretik SDPN Teoretichni zdibnosti Gilferdinga ta jogo osobisti stosunki z providnimi socialistami dozvolili jomu zrobiti svoyu kar yeru v partiyi Vin takozh pidtverdiv svoyu poziciyu v marksistskomu centri SPD z yakogo vin buv zaraz odniyeyu z najvazhlivishih figur Pochinayuchi z 1912 Vin predstavlyav Vorvartsa na zasidannyah partijnoyi komisiyi sho dozvolilo jomu rishuche brati uchast u prijnyatti rishen socialistichnoyi politiki za roki do Pershoyi svitovoyi vijni U 1923 roku na pikugiperinflyaciyi staye ministrom finansiv v uryadi Gustava Shtrezemana Zhittya v emigraciyi Pislya prihodu Gitlera do vladi Gilferding yak vidatnij socialist i yevrej zmushenij buv vtekti v emigraciyu v 1933 roku razom zi svoyim blizkim yuristom Rudolfom Bericheidom ta inshimi vazhlivimi partijnimi liderami spochatku do Daniyi potim Saarbryukenom Parizhem i nareshti Cyurihom Shvejcariya Vin zhiv u Cyurihu do 1938 roku a z 1939 roku v Parizhi Franciya Prote vin zalishavsya vplivovim buv priznachenij na vazhlivi posadi v Sopadi SPD U period z 1933 po 1936 rik vin buv golovnim redaktorom Die Zeitschrift fur Sozialismus i spivrozmovnikom Noyera Vorvarcya Do 1939 roku vin takozh buv predstavnikom partiyi dlya socialistichnogo internacionalu i jogo poradoyu bulo pragnuti kerivnictvom SPD v emigraciyi Pislya napadu na Franciyu vin i Brejtshejd vtikali v nezajmanij Marsel Komitet z pitan bizhenciv pid kerivnictvom Varian Fraj zrobiv zusillya z vivedennya jogo z Franciyi razom z Rudolfom Brejtshejdom Prote obidva voni vidmovilisya viyihati nezakonno tomu sho ne mali posvidchen osobi Yih zaareshtuvala policiya uryadu Vishi na pivdni Franciyi i nezvazhayuchi na yih nadzvichajnu vizu dlya v yizdu do Spoluchenih Shtativ Ameriki peredana gestapo 9 lyutogo 1941 roku Gilferding buv dostavlenij do Parizha i buv suvoro obrazhenij na shlyahu Smert Pislya katuvan vin pomer vid nevidomih prichin u v yaznici v Parizhi v pidzemelli gestapo La Sante Jogo smert ne bula oficijno ogoloshena do oseni 1941 roku Fraj vvazhav sho Gilferding buv vbitij gestapo za nakazom Adolfa Gitlera chi inshogo starshogo fashistskogo partijnogo oficera Druzhina Gilferdinga Margaretta pomerla v koncentracijnomu tabori Terezienshtadta 1942 roku DzherelaJ Coakley Hilferding s Finance Capital Capital and Class Vol 17 1994 pp 134 141 J Coakley Hilferding Rudolf In Arestis P und Sawyer P eds A Biographical Dictionary of Dissenting Economists Cheltenham Edward Elgar 2000 pp 290 298 R B Day The Crisis and the Crash Soviet Studies of the West 1917 1939 London New Left Books 1981 See especially chapters 4 and 5 J Greitens Finanzkapital und Finanzsysteme Das Finanzkapital von Rudolf Hilferding Marburg metropolis Verlag 2012 M C Howard and J King Rudolf Hilferding In W J Samuels ed European Economists of the Early 20th Century Cheltenham Edward Eldgar Vol II 2003 pp 119 135 Banks and the Design of the Financial System Underpinnings in Steuart Smith and Hilferdings London SOAS Working Paper 128 J Milios Rudolf Hilferding In Encyclopedia of International Economics Vol 2 Routledge Publishers 2001 pp 676 679 W Smaldone Rudolf Hilferding The Tragedy of a German Social Democrat Northern Illinois University Press 1998 E P Wagner Rudolf Hilferding Theory and Politics of Democratic Socialism New Jersey Atlantic Highlands Humanities Press 1996 J Zoninsein Monopoly Capital Theory Hilferding and Twentieh Century Capitalism New York Greenwood Press 1990 J Zoninsein Rudolf Hilferding s theory of finance capitalism and today s world financial markets In P Koslowski ed The Theory of Capitalism in the German Economic Tradition Berlin and Heidelberg Springer Verlag 2000 pp 275 304 Kapitalizm socializm i social demokratiya sbornik statej i rechej M L Gosizdat 1928 Finansovyj kapital M Politizdat 1959 Finansovyj kapital Novejshaya faza v razvitii kapitalizma M Knizhnyj dom LIBROKOM 2011 PrimitkiGilfe rding Goloskevich Grigorij Pravopisnij slovnik Lviv Apriori 2020 648 s ISBN 978 617 628 7 PosilannyaRudolf Hilferding Archive at marxists org A Bibliography on Rudolf Hilferding Gilferding u bazi danih deputativ Rejhstagu na sajti Bavarskoyi derzhavnoyi biblioteki nim Ce nezavershena stattya pro ekonomista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi