Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російсько-турецька війна 1787—1792 років (також Російсько-османська війна 1787—1792 років) — війна між Російською і Османською імперіями за контроль над Північним Причорномор'ям і Кавказом. Викликана прагненнями османів, яких підтримували Велика Британія, Пруссія та Франція, повернути Крим і не допустити посилення російського впливу у Закавказзі та на колишніх землях запорожців. Російська імперія, спираючись на союз з Австрійською габсбургською монархією, прагнула міцно утвердитися у Північному Причорномор'ї і розширити свої володіння на Кавказі.
| Російсько-турецька війна 1787–1792 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-турецькі війни | |||||||
 Штурм Очакова | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Російська імперія | Османська імперія Задунайська Січ | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Г. О. Потьомкін, П. О. Румянцев, М. В. Репнін, Сидір Білий Антон Головатий О. В. Суворов, Ф. Ф. Ушаков | Абдул-Гамід I Селім III | ||||||
Передумови
Попередня російсько-турецька війна, що тривала в 1768—1774 роках, завершилася поразкою Османської імперії, закріпленій Кючук-Кайнарджийським мирним договором. Згодом, у 1783 році, Росія анексувала Кримське ханство, яке протягом трьохсот років до того було васалом Османської імперії. Того ж року було підписано Георгіївський трактат про встановлення російського протекторату над Картлі-Кахетинським царством.
У січні-червні 1787 року Катерина II здійснила подорож, у ході якої відвідала Крим. Ці події спонукали турецького султана Абдул-Гаміда I 13 серпня 1787 року висунути ультиматум Росії з вимогою повернення Криму та Грузії. Росія відкинула ультиматум, і Османська імперія оголосила їй війну.
Події
Кампанія 1787 року
Османське командування, маючи армію чисельністю близько 200 тис. вояків і флот, планувало захопити Кінбурн, Херсон, а потім Крим, розгорнувши одночасно дії на Північному Кавказі.
Російська імперія зосередила 2 армії: Катеринославську під командуванням фельдмаршала Г. О. Потьомкіна (82 тис. вояків) із завданням захопити Очаків і вийти до Дунаю й Українську під командуванням фельдмаршала П. О. Рум'янцева (37 тис. вояків), розташовану на Поділлі, для сприяння головним силам. Оборона Криму та Кавказу покладалася на окремі корпуси і Чорноморську козацьку флотилію (оскільки власне Чорноморський флот Російської імперії ще тільки активно будувався).
У вересні 1787 року османське командування вирішило захопити Кінбурнську фортецю, в якій перебував О. В. Суворов зі своїм корпусом. Османська ескадра заблокувала Дніпровський лиман та висадила на Кінбурнську косу 6-ти тисячний десант яничарів. У бойових діях активну участь брали й українські козаки.
1 (12 жовтня) у Кінбурн висадився османський десант. Бій за Кінбурнську фортецю був жорстокий, сам Суворов був поранений. І лише висадка козацького десанту Лиманської флотилії та відмова задунайських козаків (що йшли на допомогу османам) воювати з «братами-запорожцями» дозволили О. Суворову скинути яничарів у лиман, та успішно завершили оборону Кінбурна.
Після невдалого штурму Кінбурна обидві сторони взяли перерву в активних бойових діях. Російська імперія — для того, щоб добудувати Чорноморський флот та встигнути набрати достатньо війська (в основному в Україні), Османська імперія — для перевезення нових військ для захисту Очакова та нападу на Херсон. Зі Стамбула на підмогу османам в Очаків була направлена ескадра із 50 кораблів на чолі з капудан-пашею Ескі-Гасаном.
Османський флотоводець знав, що негода в морі фактично вивела з ладу залишки російського флоту «великого моря». Знали про реальний стан справ і у Петербурзі.
У грудні 1787 року українські козаки перейшли з Прогноїв до Васильківського урочища в гирлі Дніпра, де заклали військовий кіш (Васильківську Січ). На військовій раді кошовим отаманом було обрано Сидора Білого, суддею — Антона Головатого, обрали старшину з 38 курінних отаманів «як одвіку водилося у Запорозькому Військові».
Кампанія 1788 року
З метою залучили якомога більше українців на свій бік під час військових дій, 22 січня 1788 року імператриця Катерина II, підписала указ про створення «Війська вірних козаків». Козаки були підпорядковані генерал-аншефу О. Суворову, командувачу імператорськими військами. Суворову було доручено командувати 20 батальйонами, 38 ескадронами, флотилією та контролювати один із найважливіших у стратегічному плані Херсоно-Кінбурнський район.
Основні військові дії Російсько-османської війни у 1788 році розгорталися на Дніпровсько-Бузькому лимані.
У січні 1788 року у війну вступила Австрійська монархія, але у червні почалася війна Російської імперії зі Швецією та загострилися відносини з Річчю Посполитою, внаслідок чого воєнні дії в Молдавському князівстві обмежилися облогою та взяттям фортець Хотин (у вересні) та Очаків (у грудні).
20 травня в Бузький лиман увійшли гребні судна, вислані на розвідку попереду Чорноморської ескадри Абдул-Гаміда I під командуванням капудан-паші Есскі-Гуссейна. Вони були виявлені дубель-шлюпкою Християна Остен-Сакена. Щоб уникнути полону і захоплення судна ворогом, Остен-Сакен частину екіпажу зсадив на човен і підірвав власне судно разом із чотирма османськими абордажними суднами.
21 травня османський флот, у складі 10 лінійних кораблів, 6 фрегатів і 40 шняв, став на рейді Васильківського Коша і розпочав його артилерійський обстріл. Козаки, під проводом кошового Сидора Білого на чайках зайняли бойову позицію та розпочали атаку османських кораблів. Але адмірал Гасан-паша бою не прийняв і відвів свою ескадру до Очакова.
25 травня частина кораблів османської ескадри заблокували вихід із лиману до моря. Таким чином основною військовою силою, що протистояла османському флоту була козацька флотилія.
7 червня османський капітан-паша кинув у бій у Дніпровському лимані 36 суден. Та більша маневреність козацьких чайок, ніж трипалубних фрегатів, визначила перевагу козацького флоту. Під час сильного вітру на веслах зі спущеними вітрилами, взявши на буксир неповороткі скампавеї, флотилія, під командуванням Сидора Білого, атакувала османський флот. У цьому бою османи втратили три лінійних кораблі й змушені були знову відступити в Очаків.
17 червня, у лимані поблизу Очакова, козацька флотилія та «російська» парусна ескадра, під командуванням Джона Поль Джонса (обидві флотилії, в основному, комплектували екіпажі своїх кораблів в Україні та з українців) атакували османський флот. У ніч на 18 червня капудан-паша спробував вивести свій флот із лиману, але під час здійснення цієї операції османські кораблі потрапили під вогонь берегової батареї Суворова на Кінбурнській косі й гармат суден козацької флотилії. Розгром османського флоту був повним: загальні втрати становили 15 суден, 6 тисяч вояків вбитими й пораненими, близько 2 тисяч полоненими. Проте й козаки, хоч і виграли битву, понесли втрати. Під час абордажних боїв загинуло 18 козаків, в полон потрапило 235 козаків. Було смертельно поранено й кошового отамана Сидора Білого.
За підсумками козацьких перемог радісний Потьомкін доповідав 19 червня 1788 року в Петербург: «Флот капудан-паші веслувальною флотилією розгромлений, 6 кораблів лінійних спалено та 2 піддалися… 30 суден розбиті… Між кораблями знищені капудан-пашинський та віце-адміральський, у полон узято людей з 3000, побито не менше… Ця перемога отримана малими, новозбудованими за небувалим калібром, веслувальними суднами… з 200 менших гребних суден, в кожному по 60 запорожців… Цими суднами керують запорожці, котрих тепер є двадцять тисяч на чолі з їх отаманом Сидором Білим».
Влітку 1788 року гребна частина флотилії мала 51 великих кораблі, парусна ескадра — 14 (лінійні кораблі та фрегати). І хоча основі сили Чорноморського флоту складали козацькі човни, офіційно керівництво ескадрами здійснювали контр-адмірали Карл Нассау-Зіген та Джон Поль Джонс. На початку червня під Очаковим Суворов писав: «… проти бусурманських суден видається мені корисним направити до блокфорту мої запорозькі судна, які лише одні здатні до погоні».
Війська Григорія Потьомкіна розпочали облогу османської фортеці Очаків. Османська ескадра була розбита, із моря до фортеці османи не могли підвозити припаси та війська, оскільки силами Лиманської флотилії Чорноморського флоту ця небезпека була знята.
Облога Очакова тривала аж до грудня. Хоча місто й залишилось без підтримки флоту, воно отримувало підтримку з о. Березань. Як тоді казали «якщо Очаків був ключем до дверей в Чорне море, то Березань — його засувом». Далекобійні гармати цієї фортеці діставали до Кінбурнської коси, не даючи російським галерам ні вийти в море, ні висадити десант біля стін Очакова.
Потьомкін ще в липні наказав Суворову штурмом оволодіти островом, але російський армія, хоча й атакувала його, проте невдало.
У жовтні 1788 року Г. Потьомкін доручив Антіну Головатому захопити османське укріплення на острові Березань. Козаки, взявши на плечі гармати, під вогнем османських батарей, стрімко атакували. Після навального штурму козаки оволоділи береговими окопами та османською артилерійською батареєю. Незабаром у полон здався весь османський гарнізон. Усього було захоплено 300 вояків, 23 гармати, 150 бочок пороху і кілька ворожих знамен. У козаків загинули полковий старшина, 4 курінних отамани та 24 козаки. За цей подвиг Головатий був нагороджений Георгіївським хрестом.
Восени 1788 року Потьомкін за безініціативність під Очаковом відсторонив Нассау-Зігена від посади «командувача» гребною флотилією та призначив замість нього іншого іноземця — генерала де Рібаса. Антін Головатий офіційно залишився лише командиром ескадри козацьких чайок.
Очаків забрали в османів у грудні 1788 року за активної допомоги українських козаків, які брали участь у його штурмі на лівому фланзі армійських підрозділів та атаці з моря козацької флотилії. Найавторитетніші серед військових нагороди за штурм Очакова отримали наступні особи: Військовий орден Св. Великомученика і Побідоносця 1 ступеня — генерал-фельдмаршал Г. О. Потьомкін-Таврійський; 2 класу — генерал-поручник В. А. принц Ангальт-Бернбург та генерал-поручник О. М. Самойлов; 4 класу — бригадир З. О. Чапега та полковник А. А. Головатий.
Кампанія 1789 року
1789 року за планом Потьомкіна планувалось заволодіти Бендерами та іншими фортецями Бессарабії. Армія Румянцева повинна була спільно з австрійським корпусом принца Кобургського наступати до нижнього Дунаю. Через інтриги Потьомкіна Румянцев був замінений генералом М. В. Репніним, а потім обидві армії об'єднані в одну — Південну — під командуванням Потьомкіна.
У липні головні сили військ рушили до Бендер. Великий візир направив 30-тисячний корпус Османа-паші проти австрійського корпусу (12 тис. вояків), але дивізія Суворова (5 тис. вояків) прийшла йому на допомогу і 21 липня (1 серпня) 1789 корпус Османа-паші був розбитий під Фокшанами.
Юсуф-паша з головними силами (близько 100 тис. вояків) перейшов у наступ проти австрійського корпусу принца Кобургського (18 тис. вояків), але Суворов, який знову був надісланий на допомогу з 7-тисячною армією, 11 (22 вересня) розгромив османів поблизу Римника. Серед підрозділів, які особливо відзначилися в цій битві, були Стародубський та Чернігівський карабінерні полки, які складалися з українців. Під час штурму османського табору першим увірвався на ворожі позиції саме Стародубський полк. Переконлива перемога під Римником дала можливість російським військам завоювати Хаджибей і оточити одну з наймогутніших османських фортець — Ізмаїл.
Взяття Хаджибея здійснили шість полків козаків-чорноморців (три полки кавалерії та три піхоти загальною кількістю 3000 вояків) під командуванням отамана Захара Чепіги та загальним керівництвом І. де Рібаса (Дерібаса), з одночасним штурмом морським десантом флотилії під командуванням Антіна Головатого. 14 вересня 1789 р. козаки оволоділи .
Слідом за Хаджибеєм впала фортеця Аккерман, а за нею козацька ескадра Антіна Головатого із 50 чайок при підтримці козацької кінноти Захарія Чепіги і російської піхоти Михайла Кутузова нічним штурмом взяла фортецю Бендери на Дністрі.
Кампанія 1790 року
1790 року Потьомкіну було поставлено завдання рішучими діями домогтися якнайшвидшого переможного закінчення війни, але він діяв повільно і мляво. Османське командування розвернуло активні дії на Кавказі і готувало десант до Криму. Але 40-тисячна армія Батал-паші, що наступала від Анапи у Кабарду, була в вересні розбита, а російський Чорноморський флот під командуванням контр-адмірала Ф. Ф. Ушакова завдав поразки османському флоту у Керченській морській битві у липні 1790 року та у битві поблизу Тендри (у серпні), чим зірвав висадку османського десанту в Криму.
У вересні 1790 року Австрія вийшла з війни. Попри це, підписання Росією миру зі Швецією дозволило восени почати наступ на Дунай.
На початку грудня флотилія Головатого увійшла в Дунай. Напроти Ізмаїла османи розташували важку артилерійську батарею на острові Сулин, яка не дозволяла підійти до фортеці, в Дунаї вели патрулювання османські кораблі. Спочатку флот під командуванням Головатого взяв штурмом Сулин і дав змогу розмістити там артилерію Суворова. Після цього у двох битвах біля острова Верхні Чатапи і вище Ізмаїла потопив османські кораблі, чим лишив османську фортецю можливості отримувати підкріплення і припаси. Наступною впала фортеця Табія, на штурм якої Головатий вів козаків особисто. Розвиваючи успіх, Головатий зі своїми козаками вдарив на Ізмаїл і у кровопролитному бою взяв редути і важку османську батарею, яка прикривала фортецю зі сторони Дунаю.
11 грудня 1790 року десант флотилії Головатого розпочав новий штурм. 100 козацьких суден атакували Ізмаїл із боку Дунаю і під градом ядер і картечі висадили козаків для штурму фортеці. Козаки першими увійшли у фортецю. Після цього надійшла допомога від гренадерів Кутузова військ Суворова. У бою за Ізмаїл чорноморські козаки А.Головатого взяли 26 османських знамен, десятки гармат, багато зброї і амуніції. За взяття Ізмаїла Антон Головатий був нагороджений хрестом Святого Георгія, а козаки — срібною медаллю «За отменную храбрость при взятии Измаила декабря 11 дня 1790». Таким чином, саме дії флотилії козацького «адмірала» А. Головатого відкрили шлях до Ізмаїлу з боку Дунаю, та вирішили питання взяття фортеці. Суворов особисто відзначав у рапорті Потьомкіну «полковника і кавалера Головатого, який відмінною хоробрістю, працею і постійним старанням не тільки війську своєму подавав приклад, але й сам діяв безстрашно».
Разом із тим у вересні османське командування вирішило змінити ситуацію на Кубані, де створила 25-тисячний корпус на чолі із Батал-пашою. Останній спробував відвоювати землі колишньої Казиєвої орди, але зрештою зазнав невдачі, чим деморалізував кавказькі народи, які стали поступово переходити на російський бік.
Кампанія 1791 року
Наприкінці лютого 1791 року Потьомкін поїхав до Петербургу, і керування армією прийняв на себе генерал Рєпнін.
У червні 1791 року російські війська під командуванням Рєпніна перейшли через Дунай і завдали османській армії поразки при Бабадазі та Мачині. На Кавказі російські війська захопили Анапу.
Перемога у Мачина, 28 червня 1791 року, змусила османського візира розпочати мирні перемовини, які всіляко затягувались. Розгром Ушаковим османського флоту при Каліакрії 31 липня (11 серпня) прискорив підписання Ясського мирного договору, за яким до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, а також підтверджено анексію Криму Російською імперією. Бессарабія (в тому числі здобутий Ізмаїл) та придунайський край залишались в складі Оттоманської імперії.
У літературі
- «Очаківський розмир» — історичний роман Спиридона Добровольського про події російсько-турецької війни 1787—1791 рр. Письменник малює запеклі бої за Березань, Очаків, Бендери, Ізмаїл.
Див. також
Бібліографія
- Чухліб Т. В. Російсько-турецька війна 1787—1792 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 305—306. — .
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Російсько-турецька війна (1787—1792)
- Велика радянська енциклопедія [ 25 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Ясський мирний договір [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Шандра В. Якою була участь українців у Російсько-турецьких війнах? // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками. У 2-х кн. — Кн. 1 / Відп. ред. В. Смолій. — К.: НАН України. Ін-т історії України, 2022. — С. 515—119. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijsko turecka vijna 1787 1792 rokiv takozh Rosijsko osmanska vijna 1787 1792 rokiv vijna mizh Rosijskoyu i Osmanskoyu imperiyami za kontrol nad Pivnichnim Prichornomor yam i Kavkazom Viklikana pragnennyami osmaniv yakih pidtrimuvali Velika Britaniya Prussiya ta Franciya povernuti Krim i ne dopustiti posilennya rosijskogo vplivu u Zakavkazzi ta na kolishnih zemlyah zaporozhciv Rosijska imperiya spirayuchis na soyuz z Avstrijskoyu gabsburgskoyu monarhiyeyu pragnula micno utverditisya u Pivnichnomu Prichornomor yi i rozshiriti svoyi volodinnya na Kavkazi Rosijsko turecka vijna 1787 1792Rosijsko turecki vijniShturm Ochakova Shturm OchakovaData 19 serpnya 1787 9 sichnya 1792Misce Vijsko Zaporozke Nizove Bessarabiya Valahiya Serbiya Chorne moreRezultat vhodzhennya do skladu Rosiyi Krimu ta zemel mizh Pivdennim Bugom ta DnistromStoroniRosijska imperiya Chornomorske kozache vijsko Avstrijska monarhiya Osmanska imperiya Zadunajska SichKomanduvachiG O Potomkin P O Rumyancev M V Repnin Sidir Bilij Anton Golovatij O V Suvorov F F Ushakov Abdul Gamid I Selim IIIPeredumoviPoperednya rosijsko turecka vijna sho trivala v 1768 1774 rokah zavershilasya porazkoyu Osmanskoyi imperiyi zakriplenij Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom Zgodom u 1783 roci Rosiya aneksuvala Krimske hanstvo yake protyagom trohsot rokiv do togo bulo vasalom Osmanskoyi imperiyi Togo zh roku bulo pidpisano Georgiyivskij traktat pro vstanovlennya rosijskogo protektoratu nad Kartli Kahetinskim carstvom U sichni chervni 1787 roku Katerina II zdijsnila podorozh u hodi yakoyi vidvidala Krim Ci podiyi sponukali tureckogo sultana Abdul Gamida I 13 serpnya 1787 roku visunuti ultimatum Rosiyi z vimogoyu povernennya Krimu ta Gruziyi Rosiya vidkinula ultimatum i Osmanska imperiya ogolosila yij vijnu PodiyiKampaniya 1787 roku Osmanske komanduvannya mayuchi armiyu chiselnistyu blizko 200 tis voyakiv i flot planuvalo zahopiti Kinburn Herson a potim Krim rozgornuvshi odnochasno diyi na Pivnichnomu Kavkazi Rosijska imperiya zoseredila 2 armiyi Katerinoslavsku pid komanduvannyam feldmarshala G O Potomkina 82 tis voyakiv iz zavdannyam zahopiti Ochakiv i vijti do Dunayu j Ukrayinsku pid komanduvannyam feldmarshala P O Rum yanceva 37 tis voyakiv roztashovanu na Podilli dlya spriyannya golovnim silam Oborona Krimu ta Kavkazu pokladalasya na okremi korpusi i Chornomorsku kozacku flotiliyu oskilki vlasne Chornomorskij flot Rosijskoyi imperiyi she tilki aktivno buduvavsya U veresni 1787 roku osmanske komanduvannya virishilo zahopiti Kinburnsku fortecyu v yakij perebuvav O V Suvorov zi svoyim korpusom Osmanska eskadra zablokuvala Dniprovskij liman ta visadila na Kinburnsku kosu 6 ti tisyachnij desant yanichariv U bojovih diyah aktivnu uchast brali j ukrayinski kozaki 1 12 zhovtnya u Kinburn visadivsya osmanskij desant Bij za Kinburnsku fortecyu buv zhorstokij sam Suvorov buv poranenij I lishe visadka kozackogo desantu Limanskoyi flotiliyi ta vidmova zadunajskih kozakiv sho jshli na dopomogu osmanam voyuvati z bratami zaporozhcyami dozvolili O Suvorovu skinuti yanichariv u liman ta uspishno zavershili oboronu Kinburna Pislya nevdalogo shturmu Kinburna obidvi storoni vzyali perervu v aktivnih bojovih diyah Rosijska imperiya dlya togo shob dobuduvati Chornomorskij flot ta vstignuti nabrati dostatno vijska v osnovnomu v Ukrayini Osmanska imperiya dlya perevezennya novih vijsk dlya zahistu Ochakova ta napadu na Herson Zi Stambula na pidmogu osmanam v Ochakiv bula napravlena eskadra iz 50 korabliv na choli z kapudan pasheyu Eski Gasanom Osmanskij flotovodec znav sho negoda v mori faktichno vivela z ladu zalishki rosijskogo flotu velikogo morya Znali pro realnij stan sprav i u Peterburzi U grudni 1787 roku ukrayinski kozaki perejshli z Prognoyiv do Vasilkivskogo urochisha v girli Dnipra de zaklali vijskovij kish Vasilkivsku Sich Na vijskovij radi koshovim otamanom bulo obrano Sidora Bilogo suddeyu Antona Golovatogo obrali starshinu z 38 kurinnih otamaniv yak odviku vodilosya u Zaporozkomu Vijskovi Kampaniya 1788 roku Z metoyu zaluchili yakomoga bilshe ukrayinciv na svij bik pid chas vijskovih dij 22 sichnya 1788 roku imperatricya Katerina II pidpisala ukaz pro stvorennya Vijska virnih kozakiv Kozaki buli pidporyadkovani general anshefu O Suvorovu komanduvachu imperatorskimi vijskami Suvorovu bulo dorucheno komanduvati 20 bataljonami 38 eskadronami flotiliyeyu ta kontrolyuvati odin iz najvazhlivishih u strategichnomu plani Hersono Kinburnskij rajon Osnovni vijskovi diyi Rosijsko osmanskoyi vijni u 1788 roci rozgortalisya na Dniprovsko Buzkomu limani U sichni 1788 roku u vijnu vstupila Avstrijska monarhiya ale u chervni pochalasya vijna Rosijskoyi imperiyi zi Shveciyeyu ta zagostrilisya vidnosini z Richchyu Pospolitoyu vnaslidok chogo voyenni diyi v Moldavskomu knyazivstvi obmezhilisya oblogoyu ta vzyattyam fortec Hotin u veresni ta Ochakiv u grudni 20 travnya v Buzkij liman uvijshli grebni sudna vislani na rozvidku poperedu Chornomorskoyi eskadri Abdul Gamida I pid komanduvannyam kapudan pashi Esski Gussejna Voni buli viyavleni dubel shlyupkoyu Hristiyana Osten Sakena Shob uniknuti polonu i zahoplennya sudna vorogom Osten Saken chastinu ekipazhu zsadiv na choven i pidirvav vlasne sudno razom iz chotirma osmanskimi abordazhnimi sudnami 21 travnya osmanskij flot u skladi 10 linijnih korabliv 6 fregativ i 40 shnyav stav na rejdi Vasilkivskogo Kosha i rozpochav jogo artilerijskij obstril Kozaki pid provodom koshovogo Sidora Bilogo na chajkah zajnyali bojovu poziciyu ta rozpochali ataku osmanskih korabliv Ale admiral Gasan pasha boyu ne prijnyav i vidviv svoyu eskadru do Ochakova 25 travnya chastina korabliv osmanskoyi eskadri zablokuvali vihid iz limanu do morya Takim chinom osnovnoyu vijskovoyu siloyu sho protistoyala osmanskomu flotu bula kozacka flotiliya 7 chervnya osmanskij kapitan pasha kinuv u bij u Dniprovskomu limani 36 suden Ta bilsha manevrenist kozackih chajok nizh tripalubnih fregativ viznachila perevagu kozackogo flotu Pid chas silnogo vitru na veslah zi spushenimi vitrilami vzyavshi na buksir nepovorotki skampaveyi flotiliya pid komanduvannyam Sidora Bilogo atakuvala osmanskij flot U comu boyu osmani vtratili tri linijnih korabli j zmusheni buli znovu vidstupiti v Ochakiv 17 chervnya u limani poblizu Ochakova kozacka flotiliya ta rosijska parusna eskadra pid komanduvannyam Dzhona Pol Dzhonsa obidvi flotiliyi v osnovnomu komplektuvali ekipazhi svoyih korabliv v Ukrayini ta z ukrayinciv atakuvali osmanskij flot U nich na 18 chervnya kapudan pasha sprobuvav vivesti svij flot iz limanu ale pid chas zdijsnennya ciyeyi operaciyi osmanski korabli potrapili pid vogon beregovoyi batareyi Suvorova na Kinburnskij kosi j garmat suden kozackoyi flotiliyi Rozgrom osmanskogo flotu buv povnim zagalni vtrati stanovili 15 suden 6 tisyach voyakiv vbitimi j poranenimi blizko 2 tisyach polonenimi Prote j kozaki hoch i vigrali bitvu ponesli vtrati Pid chas abordazhnih boyiv zaginulo 18 kozakiv v polon potrapilo 235 kozakiv Bulo smertelno poraneno j koshovogo otamana Sidora Bilogo Za pidsumkami kozackih peremog radisnij Potomkin dopovidav 19 chervnya 1788 roku v Peterburg Flot kapudan pashi vesluvalnoyu flotiliyeyu rozgromlenij 6 korabliv linijnih spaleno ta 2 piddalisya 30 suden rozbiti Mizh korablyami znisheni kapudan pashinskij ta vice admiralskij u polon uzyato lyudej z 3000 pobito ne menshe Cya peremoga otrimana malimi novozbudovanimi za nebuvalim kalibrom vesluvalnimi sudnami z 200 menshih grebnih suden v kozhnomu po 60 zaporozhciv Cimi sudnami keruyut zaporozhci kotrih teper ye dvadcyat tisyach na choli z yih otamanom Sidorom Bilim Vlitku 1788 roku grebna chastina flotiliyi mala 51 velikih korabli parusna eskadra 14 linijni korabli ta fregati I hocha osnovi sili Chornomorskogo flotu skladali kozacki chovni oficijno kerivnictvo eskadrami zdijsnyuvali kontr admirali Karl Nassau Zigen ta Dzhon Pol Dzhons Na pochatku chervnya pid Ochakovim Suvorov pisav proti busurmanskih suden vidayetsya meni korisnim napraviti do blokfortu moyi zaporozki sudna yaki lishe odni zdatni do pogoni Vijska Grigoriya Potomkina rozpochali oblogu osmanskoyi forteci Ochakiv Osmanska eskadra bula rozbita iz morya do forteci osmani ne mogli pidvoziti pripasi ta vijska oskilki silami Limanskoyi flotiliyi Chornomorskogo flotu cya nebezpeka bula znyata Obloga Ochakova trivala azh do grudnya Hocha misto j zalishilos bez pidtrimki flotu vono otrimuvalo pidtrimku z o Berezan Yak todi kazali yaksho Ochakiv buv klyuchem do dverej v Chorne more to Berezan jogo zasuvom Dalekobijni garmati ciyeyi forteci distavali do Kinburnskoyi kosi ne dayuchi rosijskim galeram ni vijti v more ni visaditi desant bilya stin Ochakova Potomkin she v lipni nakazav Suvorovu shturmom ovoloditi ostrovom ale rosijskij armiya hocha j atakuvala jogo prote nevdalo U zhovtni 1788 roku G Potomkin doruchiv Antinu Golovatomu zahopiti osmanske ukriplennya na ostrovi Berezan Kozaki vzyavshi na plechi garmati pid vognem osmanskih batarej strimko atakuvali Pislya navalnogo shturmu kozaki ovolodili beregovimi okopami ta osmanskoyu artilerijskoyu batareyeyu Nezabarom u polon zdavsya ves osmanskij garnizon Usogo bulo zahopleno 300 voyakiv 23 garmati 150 bochok porohu i kilka vorozhih znamen U kozakiv zaginuli polkovij starshina 4 kurinnih otamani ta 24 kozaki Za cej podvig Golovatij buv nagorodzhenij Georgiyivskim hrestom Obloga Ochakova 1788 r Voseni 1788 roku Potomkin za beziniciativnist pid Ochakovom vidstoroniv Nassau Zigena vid posadi komanduvacha grebnoyu flotiliyeyu ta priznachiv zamist nogo inshogo inozemcya generala de Ribasa Antin Golovatij oficijno zalishivsya lishe komandirom eskadri kozackih chajok Ochakiv zabrali v osmaniv u grudni 1788 roku za aktivnoyi dopomogi ukrayinskih kozakiv yaki brali uchast u jogo shturmi na livomu flanzi armijskih pidrozdiliv ta ataci z morya kozackoyi flotiliyi Najavtoritetnishi sered vijskovih nagorodi za shturm Ochakova otrimali nastupni osobi Vijskovij orden Sv Velikomuchenika i Pobidonoscya 1 stupenya general feldmarshal G O Potomkin Tavrijskij 2 klasu general poruchnik V A princ Angalt Bernburg ta general poruchnik O M Samojlov 4 klasu brigadir Z O Chapega ta polkovnik A A Golovatij Kampaniya 1789 roku 1789 roku za planom Potomkina planuvalos zavoloditi Benderami ta inshimi fortecyami Bessarabiyi Armiya Rumyanceva povinna bula spilno z avstrijskim korpusom princa Koburgskogo nastupati do nizhnogo Dunayu Cherez intrigi Potomkina Rumyancev buv zaminenij generalom M V Repninim a potim obidvi armiyi ob yednani v odnu Pivdennu pid komanduvannyam Potomkina U lipni golovni sili vijsk rushili do Bender Velikij vizir napraviv 30 tisyachnij korpus Osmana pashi proti avstrijskogo korpusu 12 tis voyakiv ale diviziya Suvorova 5 tis voyakiv prijshla jomu na dopomogu i 21 lipnya 1 serpnya 1789 korpus Osmana pashi buv rozbitij pid Fokshanami Yusuf pasha z golovnimi silami blizko 100 tis voyakiv perejshov u nastup proti avstrijskogo korpusu princa Koburgskogo 18 tis voyakiv ale Suvorov yakij znovu buv nadislanij na dopomogu z 7 tisyachnoyu armiyeyu 11 22 veresnya rozgromiv osmaniv poblizu Rimnika Sered pidrozdiliv yaki osoblivo vidznachilisya v cij bitvi buli Starodubskij ta Chernigivskij karabinerni polki yaki skladalisya z ukrayinciv Pid chas shturmu osmanskogo taboru pershim uvirvavsya na vorozhi poziciyi same Starodubskij polk Perekonliva peremoga pid Rimnikom dala mozhlivist rosijskim vijskam zavoyuvati Hadzhibej i otochiti odnu z najmogutnishih osmanskih fortec Izmayil Vzyattya Hadzhibeya zdijsnili shist polkiv kozakiv chornomorciv tri polki kavaleriyi ta tri pihoti zagalnoyu kilkistyu 3000 voyakiv pid komanduvannyam otamana Zahara Chepigi ta zagalnim kerivnictvom I de Ribasa Deribasa z odnochasnim shturmom morskim desantom flotiliyi pid komanduvannyam Antina Golovatogo 14 veresnya 1789 r kozaki ovolodili Slidom za Hadzhibeyem vpala fortecya Akkerman a za neyu kozacka eskadra Antina Golovatogo iz 50 chajok pri pidtrimci kozackoyi kinnoti Zahariya Chepigi i rosijskoyi pihoti Mihajla Kutuzova nichnim shturmom vzyala fortecyu Benderi na Dnistri Kampaniya 1790 roku 1790 roku Potomkinu bulo postavleno zavdannya rishuchimi diyami domogtisya yaknajshvidshogo peremozhnogo zakinchennya vijni ale vin diyav povilno i mlyavo Osmanske komanduvannya rozvernulo aktivni diyi na Kavkazi i gotuvalo desant do Krimu Ale 40 tisyachna armiya Batal pashi sho nastupala vid Anapi u Kabardu bula v veresni rozbita a rosijskij Chornomorskij flot pid komanduvannyam kontr admirala F F Ushakova zavdav porazki osmanskomu flotu u Kerchenskij morskij bitvi u lipni 1790 roku ta u bitvi poblizu Tendri u serpni chim zirvav visadku osmanskogo desantu v Krimu U veresni 1790 roku Avstriya vijshla z vijni Popri ce pidpisannya Rosiyeyu miru zi Shveciyeyu dozvolilo voseni pochati nastup na Dunaj Na pochatku grudnya flotiliya Golovatogo uvijshla v Dunaj Naproti Izmayila osmani roztashuvali vazhku artilerijsku batareyu na ostrovi Sulin yaka ne dozvolyala pidijti do forteci v Dunayi veli patrulyuvannya osmanski korabli Spochatku flot pid komanduvannyam Golovatogo vzyav shturmom Sulin i dav zmogu rozmistiti tam artileriyu Suvorova Pislya cogo u dvoh bitvah bilya ostrova Verhni Chatapi i vishe Izmayila potopiv osmanski korabli chim lishiv osmansku fortecyu mozhlivosti otrimuvati pidkriplennya i pripasi Nastupnoyu vpala fortecya Tabiya na shturm yakoyi Golovatij viv kozakiv osobisto Rozvivayuchi uspih Golovatij zi svoyimi kozakami vdariv na Izmayil i u krovoprolitnomu boyu vzyav reduti i vazhku osmansku batareyu yaka prikrivala fortecyu zi storoni Dunayu 11 grudnya 1790 roku desant flotiliyi Golovatogo rozpochav novij shturm 100 kozackih suden atakuvali Izmayil iz boku Dunayu i pid gradom yader i kartechi visadili kozakiv dlya shturmu forteci Kozaki pershimi uvijshli u fortecyu Pislya cogo nadijshla dopomoga vid grenaderiv Kutuzova vijsk Suvorova U boyu za Izmayil chornomorski kozaki A Golovatogo vzyali 26 osmanskih znamen desyatki garmat bagato zbroyi i amuniciyi Za vzyattya Izmayila Anton Golovatij buv nagorodzhenij hrestom Svyatogo Georgiya a kozaki sribnoyu medallyu Za otmennuyu hrabrost pri vzyatii Izmaila dekabrya 11 dnya 1790 Takim chinom same diyi flotiliyi kozackogo admirala A Golovatogo vidkrili shlyah do Izmayilu z boku Dunayu ta virishili pitannya vzyattya forteci Suvorov osobisto vidznachav u raporti Potomkinu polkovnika i kavalera Golovatogo yakij vidminnoyu horobristyu praceyu i postijnim starannyam ne tilki vijsku svoyemu podavav priklad ale j sam diyav bezstrashno Razom iz tim u veresni osmanske komanduvannya virishilo zminiti situaciyu na Kubani de stvorila 25 tisyachnij korpus na choli iz Batal pashoyu Ostannij sprobuvav vidvoyuvati zemli kolishnoyi Kaziyevoyi ordi ale zreshtoyu zaznav nevdachi chim demoralizuvav kavkazki narodi yaki stali postupovo perehoditi na rosijskij bik Kampaniya 1791 roku Naprikinci lyutogo 1791 roku Potomkin poyihav do Peterburgu i keruvannya armiyeyu prijnyav na sebe general Ryepnin U chervni 1791 roku rosijski vijska pid komanduvannyam Ryepnina perejshli cherez Dunaj i zavdali osmanskij armiyi porazki pri Babadazi ta Machini Na Kavkazi rosijski vijska zahopili Anapu Peremoga u Machina 28 chervnya 1791 roku zmusila osmanskogo vizira rozpochati mirni peremovini yaki vsilyako zatyaguvalis Rozgrom Ushakovim osmanskogo flotu pri Kaliakriyi 31 lipnya 11 serpnya priskoriv pidpisannya Yasskogo mirnogo dogovoru za yakim do Rosiyi vidijshla teritoriya mizh Pivdennim Bugom i Dnistrom a takozh pidtverdzheno aneksiyu Krimu Rosijskoyu imperiyeyu Bessarabiya v tomu chisli zdobutij Izmayil ta pridunajskij kraj zalishalis v skladi Ottomanskoyi imperiyi U literaturi Ochakivskij rozmir istorichnij roman Spiridona Dobrovolskogo pro podiyi rosijsko tureckoyi vijni 1787 1791 rr Pismennik malyuye zapekli boyi za Berezan Ochakiv Benderi Izmayil Div takozhKorpus malorosijskih pishih strilcivBibliografiyaChuhlib T V Rosijsko turecka vijna 1787 1792 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 305 306 ISBN 978 966 00 1290 5 PrimitkiStone Bailey 1994 The Genesis of the French Revolution A Global Historical Interpretation Cambridge Cambridge University Press s 134 ISBN 978 0 521 44570 2 Dowling Timothy C ed 2014 Russia at War From the Mongol Conquest to Afghanistan Chechnya and Beyond 2 volumes ABC CLIO s 744 ISBN 978 1 59884 948 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rosijsko turecka vijna 1787 1792 Velika radyanska enciklopediya 25 kvitnya 2014 u Wayback Machine Yasskij mirnij dogovir 8 travnya 2016 u Wayback Machine ros Shandra V Yakoyu bula uchast ukrayinciv u Rosijsko tureckih vijnah Perelom Vijna Rosiyi proti Ukrayini u chasovih plastah i prostorah minuvshini Dialogi z istorikami U 2 h kn Kn 1 Vidp red V Smolij K NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini 2022 S 515 119 ISBN 978 966 02 9982 5