Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Штурм Анапи — штурм 3 липня (22) червня 1791 року турецької фортеці Анапа російськими військами під час Російсько-турецької війни 1787—1792 років.
| Штурм Анапи | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-турецька війна (1787—1792) | |||||||
 Драгуни при штурмі Анапи 1791 р. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Російська імперія |  Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| І. В. Гудович | Шейх Мансур | ||||||
| Військові сили | |||||||
| близько 20 000 осіб | до 15 000 осіб | ||||||
| Втрати | |||||||
| 93 офіцери та 4500 солдат убито й поранено | до 8 000 убито, 13 532 полонених | ||||||
Передумови
У результаті Російсько-Турецької війни 1768—1774 років, до Росії відішли Крим і Правобережна Кубань. З метою укріплення позицій на прибережжі Кавказьких гір, 1783 року турками було побудовано фортецю Анапу на східному березі Чорного моря. Укріплення фортеці складалося з 7 бастіонів, з'єднаних між собою куртинами, й трьох воріт. Фортечна стіна, довжиною 3,2 км і висотою 8 м, тягнулася від воріт у бік моря до набережної, вздовж набережної — до порту, від порту по високому березі — до маяка й далі. Перед фортечною стіною було вирито рів, глибиною до 4 м і шириною 16 метрів та, в цілях додаткового захисту, збудовано живопліт. Побудова фортеці переслідувала мету забезпечити вплив Туреччини на мусульманські народи Північного Кавказу та створити базу майбутніх операцій проти Росії на Кубані й на Дону, а також проти Криму. Тут був один з невільничих турецьких ринків.
Такі дії турків стали причиною того, що російський уряд намагався знищити турецьку фортецю. Оскільки фортеця була добре укріплена, то російським військам протягом 40 років довелося здійснити проти Анапи шість походів. Н. І. Веселовський у своєму «Військово-історичному нарисі» міста Анапи писав:
 | «Далеко не першокласна, але вкрай шкідлива в політичному відношенні турецька фортеця Анапа зажадала від Російської держави такої кількості військових походів як армії, так і флоту, якого не потребувала жодна інша ворожа фортеця чи сильніша споруда». |  |
На той час головнокомандувачем російських військ був князь Г. А. Потьомкін, який плекав ідею не тільки захоплення Анапи, але й перетворення її на столицю Кубанського краю, маючи серед багатьох титулів звання кавказького намісника. 1788 року за його наказом генерал — П. А. Текелій здійснив перший похід російських військ до фортеці. Весь похід тривав два місяці. Але реально оцінивши ситуацію, генерал не зважився на штурм, оскільки, місто взяти приступом можна було, але утримати його без підкріплення було неможливо:«не можна було, а для слави без всякого іншого виду й користі людей, яких втратити здалося непростимо». Не зважаючи на це, турки стурбувались і посилили гарнізон фортеці, не надавши військової допомоги Криму.
Ініціатива другого походу початку 1790 року належала генерал-поручику , який діяв необачно й до походу не підготувався. Він вибрав для походу дуже невдалий час — січень. Внаслідок ранньої весни навколо все було затоплено, відлиги й дощі змінювалися раптовими заморозками й сніжними буранами. Загін то брів по коліна у воді, будуючи мости й загати, то прокладав собі шлях по сніжному полю. Одночасно доводилося відбиватися від щоденних нападів горців, що нападали на російські війська з усіх боків. Швидко виснажився запас продовольства й фуражу, який ніде було поповнити.
У сутичках війська зазнали значних втрат і фортеця уникла штурму. За записами свідків та учасників того походу, з восьмитисячного загону на Кубань повернулися лише 3 тисячі й тисяча хворих, більша частина з яких померла. Бібікова віддали під суд і відправили у відставку. Катерина ІІ так оцінила ці події, відписуючи Потьомкіну:
| | Експедиція Бібікова для мене вельми дивна й ні на що не схожа, я думаю що він з глузду з'їхав, держав людей сорок днів у воді, майже без хліба; дивно, як сам залишився живий. | |
Похід Гудовича
Підготовка до штурму
Невдалі походи проти Анапи створили цій фортеці славу неприступної і для відновлення престижу Росії в Прикубанських краях було призначено третій похід до Анапи, який став найбільш кровопролитним. На той час турецький гарнізон в Анапі було посилено, а фортецю укріплено. Князь Потьомкін призначив командувачем військами Кубанського й Кавказького корпусів графа І. В. Гудовича, якому імператриця подарувала чин генерал-аншефа за взяття Кілії, і віддав йому наказ до «початку ранньої кампанії на Анапу, щоб винищити це гніздо турків». До резиденції намісника, міста , Гудович прибув двадцять шостого січня 1791 року й негайно став готуватися до походу. Ретельно підготувавшись, 9 травня 1791 року Гудович вирушив з до Анапи, маючи в розпорядженні загін із 11 батальйонів піхоти, 1900 єгерів, 24 ескадронів кавалерії й 20 гармат. З Кубанського корпусу на з'єднання з Гудовичем надіслали генерал-майора Загряжського з 4-ма батальйонами піхоти, 20-ма ескадронами драгунів, 2-ма донськими козацькими полками і 16-ма гарматами польової артилерії.
Облога та штурм Анапи
29 травня Гудович переправився через Кубань на лівий берег. По дорозі до нього приєднався висланий через Тамань з Криму генерал-майор барон Шіц із загоном, до якого входили: один батальйон таврійського єгерського корпусу із 800 осіб з чотирма гарматами, один мушкетерський полк, 10 ескадронів кавалерії, 300 донських козаків, 10 гармат польової артилерії і 90 драбин для штурму. 9 червня, після невеликої сутички з горцями, які мали намір перешкодити переправі війська через річку, Гудович підійшов до Анапи. У гарнізоні фортеці, яким командував трьохбунчужний паша-Мустафа, перебувало 10 000 турків і 15 000 татар та горців, тут же був шейх Мансур. У фортеці було 83 гармати і 19 мортир, значні продовольчі та бойові запаси.
Облога почалася з південно-східного фронту, тобто з відкритої найдоступнішої польової сторони фортеці. Гудович зі своїм загоном роз'єднав гарнізон фортеці й горців, хоча не зміг перервати між ними морське сполучення. 11 червня кілька тисяч черкесів здійснили невдалий стрімкий натиск, зазнавши великих втрат. Турки з фортеці поспішили назустріч своїм союзникам, однак змушені повернутись назад. Після цієї сутички було відбито ще кілька нападів черкесів і 19 червня Гудович віддав наказ відкрити вогонь по фортеці, яка запалала внаслідок пожеж, під час яких відбулося багато вибухів. Турецькі батареї припинили вогонь. Щоб уникнути кровопролиття, 20 червня Гудович надіслав паші письмову пропозицію здати фортецю. Така пропозиція була зумовлена підходом до Анапи турецького флоту. Відповідь була негативною й штурм було призначено в ніч на 22 червня.
Турки не очікували нападу й помітили атакуючих лише біля фортечного рову, проте змогли організувати відсіч градом куль і картечі. Незважаючи на це, колони солдат під керівництвом генералів Булгакова і Депрерадовича вилізли на стіни й увірвалися до фортеці. Колона генерала барона Шіца потрапила під сильний перехресний вогонь і була відкинута, отримавши важкі втрати. Але вони відновили штурм, коли були приведені в порядок офіцерами, що залишились живими.
До шести годин ранку майже весь головний російський резерв уже був залучений і Гудович використав решту кінноти, що складалася з чотирьох полків, якими керував бригадир Полікарпов: Тираспольського кінно-єгерського та драгунських — Володимирського, Астраханського та Нижньоновгородського. Вони проникли в кар'єр під смертоносною хмарою картечі і, спішившись біля воріт фортеці, відтіснили турків від околиць міста. Криваве побоїще продовжувалось в будинках і на вулицях Анапи.
Наслідки штурму
Незважаючи на відчайдушний опір турків, о 8 годині ранку Анапа була в руках росіян. Турки втратили вбитими й пораненими до 8000 осіб; в полон було взято 13488 осіб, серед них Мустафа-паша, його помічник (син Батал-паші), багато турецьких чиновників і шейх Мансур, якого відправили до Петербурга, а потім — до Шліссельбургської фортеці, де він помер 1794 року. Черкеси після захоплення міста повернулися в гори.
Через 12 днів після захоплення Анапи, з'явився турецький флот, який став на якір за 15 верст від берега. Наступного дня, коли до флоту прибилось безліч трупів, турки переконалися, що Анапа захоплена, підняли вітрила й віддалились від міста. Втрата Анапи спонукала турецький уряд укласти мир з Росією: вже в серпні були підписані попередні статті договору, який було укладено в Яссах 29 грудня. Гудович за цей штурм отримав орден святого Георгія 2-й ст. і дорогу шпагу; його сподвижників також нагородили. Оскільки російський уряд не мав планів утримувати Анапу, то Гудович звелів фортецю зрити, батареї підірвати, рови й колодязі засипати, порохові льохи й палісади знищити, будинки мешканців спалити. 10 липня російські війська залишили Анапу.
В рапорті генерал Гудович звітував князю Потьомкіну:
| | Веління вашої Світлості виконано, цього дня о 7 годині ранку Анапу взято. Штурм був жорстокий і кровопролитний, ворог оборонявся відчайдушно 5 годин. Рів глибокий і широкий, здебільшого огороджений каменем чотири рази; перемога була під сумнівом, нарешті, благословенням Всевишнього, здійснена вдало.... | |
Подальші події
Скориставшись зосередженням сил Росії навколо військ Наполеона, Туреччина порушила умови договору, який визначав правила проходу російських кораблів через протоки Босфор і Дарданелли, а в грудні 1806 року оголосила Росії війну. Похід на Анапу Чорноморської ескадри під командуванням контр-адмірала Пустошкіна С. О. у квітні 1807 став однією з перших військових операції цієї війни. Гарнізон Анапи капітулював за декілька годин, не вдаючись до серйозного опору. Для повної дезорганізації фортеці росіяни підірвали мури й батареї фортеці, а гармати вивезли, відбувши 6 травня до Севастополя. Туркам вдалось через рік відновити фортецю й продовжувати свою політику.
Це спричинило п'ятий похід, який очолив капітан-лейтенант Перхуров зі своєю ескадрою. 15 червня 1809 росіяни обстріляли Анапу, змусивши турків залишили фортецю й російський десант без опору захопив місто. У боротьбі з горцями брав участь майор Витязь. У серпні 1809 Витязь з двома ротами 22-го Єгерського полку, 30 козаками і однією гарматою вийшов з Анапи на зустріч Чорноморським козакам, які потрапили в засідку, влаштовану черкесами. Під час бою майор Витязь став відбиватися від противників, будучи тяжко поранений, підбадьорював воїнів і переконував їх вмирати зі зброєю в руках. 13 офіцерів із 15 були поранені й тільки допомога з Анапи підполковника Краббе врятувала загін Витязя від повного знищення.
У місті розмістили невеликий гарнізон, на який постійно нападали горці. 16 травня 1812 був підписаний Бухарестський мирний договір і за його умовами Анапа знову відійшла Туреччині. Туреччина продовжувала використовувати Анапу як центр турецького шпигунства й авантюр, залучаючи й горців. У грудні 1827 р., через чергове порушення турками умов російсько-турецьких договорів, Росія оголосила Туреччині війну. Шостий похід очолив віце-адмірал Грейг О. С. і генерал-ад'ютант князь Меншиков О. С., Флот, який складався з 26 бойових кораблів 2 травня 1828 ввійшов в Анапську бухту, на берег було висаджено десант. Через день до фортеці також підійшов 5-ти тисячний Таманський зведений козачий загін під командуванням героя Вітчизняної війни 1812 року наказного отамана Чорноморського війська полковника Безкровного О. Д. Гарнізон фортеці складався з 6 тис. осіб. Турків підтримувало майже 8 тис. горців, які зібрались в тилу російського загону.
28 травня 1828 року відбувся вирішальний бій. Загін турків, чисельністю 1,5 тис., вийшов із фортеці й несподівано атакував загін Безкровного. Загону Безкровного вдалось не допустити з'єднання турків й черкесів, які підійшли з гір. Велику частину турків не змогла повернутись назад до фортеці, їх відтиснули до високого берега (в район Маяка) й скинули в море. Ця поразка припинила турецькі вилазки. За пропозицією російського командування турецький комендант здав фортецю і 12 червня 1828 року чотирьохтисячний гарнізон фортеці капітулював. Князь Меншиков в той же день рапортував Миколі I: «ворог не насмілився витримати нападу, скорився, і війська Вашої Імператорської Величності увійшли до фортеці».
Всі полки, які брали участь у поході, були відзначені й нагороджені прапорами з написом «За взяття Анапи». Грейг отримав звання адмірала, полковник Безкровний — звання «генерал-майора» і орден Св. Георгія 4-го ступеня. 14 вересня 1829 Туреччина й Росія підписали Адріанопольський мирний договір, за яким Анапа відійшла до Росії.
Пам'ять про штурм Анапи
- На честь адмірала Олексія Меншикова, одне з прикордонних укріплень поблизу Анапи було названо Олексіївським.
- Пам'ятник герою війни 1812 року й герою боїв за Анапу О. Д. Безкровному відкритий 14 вересня 1999 за сприяння козачого товариства. Ім'я його носить зараз і один з мікрорайонів Анапи — Олексіївка.
- Одна з вулиць сучасної Анапи носить ім'я генерала Гудовича.
Див. також
Примітки
- Военно-исторический очерк Города Анапы
- Остатки турецкой крепости Анапа
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2007. Процитовано 23 липня 2013.
- А. Викторов. «Анапа-Тахтамыш-Анапа»
- Штурм крепости
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 28 липня 2013.
- А. В. Потто. Кавказская война. Том 1.
- Военно-исторический очерк города Анапы — Пятый поход. 1809
Посилання
- «Энциклопедия военных и морских наук» под редакцией Г. А. Леера.
- Ю. Лубченков. Иван Васильевич Гудович/Кавалеры ордена Святого Георгия. М., 1993.
- А. Викторов. «Анапа-Тахтамыш-Анапа»
- Н. Веселовский. Военно-исторический очерк Анапы. Петроград, 1914.
- А. В. Потто. Кавказская война. Том 1.
- Остатки турецкой крепости Анапа
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shturm Anapi shturm 3 lipnya 22 chervnya 1791 roku tureckoyi forteci Anapa rosijskimi vijskami pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv Shturm AnapiRosijsko turecka vijna 1787 1792 Draguni pri shturmi Anapi 1791 r Draguni pri shturmi Anapi 1791 r Data 3 lipnya 1791Misce AnapaRezultat Peremoga Rosijskogo flotuStoroniRosijska imperiya Osmanska imperiyaKomanduvachiI V Gudovich Shejh MansurVijskovi siliblizko 20 000 osib do 15 000 osibVtrati93 oficeri ta 4500 soldat ubito j poraneno do 8 000 ubito 13 532 polonenihPeredumoviU rezultati Rosijsko Tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv do Rosiyi vidishli Krim i Pravoberezhna Kuban Z metoyu ukriplennya pozicij na priberezhzhi Kavkazkih gir 1783 roku turkami bulo pobudovano fortecyu Anapu na shidnomu berezi Chornogo morya Ukriplennya forteci skladalosya z 7 bastioniv z yednanih mizh soboyu kurtinami j troh vorit Fortechna stina dovzhinoyu 3 2 km i visotoyu 8 m tyagnulasya vid vorit u bik morya do naberezhnoyi vzdovzh naberezhnoyi do portu vid portu po visokomu berezi do mayaka j dali Pered fortechnoyu stinoyu bulo virito riv glibinoyu do 4 m i shirinoyu 16 metriv ta v cilyah dodatkovogo zahistu zbudovano zhivoplit Pobudova forteci peresliduvala metu zabezpechiti vpliv Turechchini na musulmanski narodi Pivnichnogo Kavkazu ta stvoriti bazu majbutnih operacij proti Rosiyi na Kubani j na Donu a takozh proti Krimu Tut buv odin z nevilnichih tureckih rinkiv Taki diyi turkiv stali prichinoyu togo sho rosijskij uryad namagavsya znishiti turecku fortecyu Oskilki fortecya bula dobre ukriplena to rosijskim vijskam protyagom 40 rokiv dovelosya zdijsniti proti Anapi shist pohodiv N I Veselovskij u svoyemu Vijskovo istorichnomu narisi mista Anapi pisav Daleko ne pershoklasna ale vkraj shkidliva v politichnomu vidnoshenni turecka fortecya Anapa zazhadala vid Rosijskoyi derzhavi takoyi kilkosti vijskovih pohodiv yak armiyi tak i flotu yakogo ne potrebuvala zhodna insha vorozha fortecya chi silnisha sporuda Na toj chas golovnokomanduvachem rosijskih vijsk buv knyaz G A Potomkin yakij plekav ideyu ne tilki zahoplennya Anapi ale j peretvorennya yiyi na stolicyu Kubanskogo krayu mayuchi sered bagatoh tituliv zvannya kavkazkogo namisnika 1788 roku za jogo nakazom general P A Tekelij zdijsniv pershij pohid rosijskih vijsk do forteci Ves pohid trivav dva misyaci Ale realno ocinivshi situaciyu general ne zvazhivsya na shturm oskilki misto vzyati pristupom mozhna bulo ale utrimati jogo bez pidkriplennya bulo nemozhlivo ne mozhna bulo a dlya slavi bez vsyakogo inshogo vidu j koristi lyudej yakih vtratiti zdalosya neprostimo Ne zvazhayuchi na ce turki sturbuvalis i posilili garnizon forteci ne nadavshi vijskovoyi dopomogi Krimu Iniciativa drugogo pohodu pochatku 1790 roku nalezhala general poruchiku yakij diyav neobachno j do pohodu ne pidgotuvavsya Vin vibrav dlya pohodu duzhe nevdalij chas sichen Vnaslidok rannoyi vesni navkolo vse bulo zatopleno vidligi j doshi zminyuvalisya raptovimi zamorozkami j snizhnimi buranami Zagin to briv po kolina u vodi buduyuchi mosti j zagati to prokladav sobi shlyah po snizhnomu polyu Odnochasno dovodilosya vidbivatisya vid shodennih napadiv gorciv sho napadali na rosijski vijska z usih bokiv Shvidko visnazhivsya zapas prodovolstva j furazhu yakij nide bulo popovniti U sutichkah vijska zaznali znachnih vtrat i fortecya unikla shturmu Za zapisami svidkiv ta uchasnikiv togo pohodu z vosmitisyachnogo zagonu na Kuban povernulisya lishe 3 tisyachi j tisyacha hvorih bilsha chastina z yakih pomerla Bibikova viddali pid sud i vidpravili u vidstavku Katerina II tak ocinila ci podiyi vidpisuyuchi Potomkinu Ekspediciya Bibikova dlya mene velmi divna j ni na sho ne shozha ya dumayu sho vin z gluzdu z yihav derzhav lyudej sorok dniv u vodi majzhe bez hliba divno yak sam zalishivsya zhivij Pohid GudovichaPidgotovka do shturmu Nevdali pohodi proti Anapi stvorili cij forteci slavu nepristupnoyi i dlya vidnovlennya prestizhu Rosiyi v Prikubanskih krayah bulo priznacheno tretij pohid do Anapi yakij stav najbilsh krovoprolitnim Na toj chas tureckij garnizon v Anapi bulo posileno a fortecyu ukripleno Knyaz Potomkin priznachiv komanduvachem vijskami Kubanskogo j Kavkazkogo korpusiv grafa I V Gudovicha yakomu imperatricya podaruvala chin general anshefa za vzyattya Kiliyi i viddav jomu nakaz do pochatku rannoyi kampaniyi na Anapu shob vinishiti ce gnizdo turkiv Do rezidenciyi namisnika mista Gudovich pribuv dvadcyat shostogo sichnya 1791 roku j negajno stav gotuvatisya do pohodu Retelno pidgotuvavshis 9 travnya 1791 roku Gudovich virushiv z do Anapi mayuchi v rozporyadzhenni zagin iz 11 bataljoniv pihoti 1900 yegeriv 24 eskadroniv kavaleriyi j 20 garmat Z Kubanskogo korpusu na z yednannya z Gudovichem nadislali general majora Zagryazhskogo z 4 ma bataljonami pihoti 20 ma eskadronami draguniv 2 ma donskimi kozackimi polkami i 16 ma garmatami polovoyi artileriyi Obloga ta shturm Anapi 29 travnya Gudovich perepravivsya cherez Kuban na livij bereg Po dorozi do nogo priyednavsya vislanij cherez Taman z Krimu general major baron Shic iz zagonom do yakogo vhodili odin bataljon tavrijskogo yegerskogo korpusu iz 800 osib z chotirma garmatami odin mushketerskij polk 10 eskadroniv kavaleriyi 300 donskih kozakiv 10 garmat polovoyi artileriyi i 90 drabin dlya shturmu 9 chervnya pislya nevelikoyi sutichki z gorcyami yaki mali namir pereshkoditi perepravi vijska cherez richku Gudovich pidijshov do Anapi U garnizoni forteci yakim komanduvav trohbunchuzhnij pasha Mustafa perebuvalo 10 000 turkiv i 15 000 tatar ta gorciv tut zhe buv shejh Mansur U forteci bulo 83 garmati i 19 mortir znachni prodovolchi ta bojovi zapasi Karta oblogi j shturmu Anapi v 1791 r Obloga pochalasya z pivdenno shidnogo frontu tobto z vidkritoyi najdostupnishoyi polovoyi storoni forteci Gudovich zi svoyim zagonom roz yednav garnizon forteci j gorciv hocha ne zmig perervati mizh nimi morske spoluchennya 11 chervnya kilka tisyach cherkesiv zdijsnili nevdalij strimkij natisk zaznavshi velikih vtrat Turki z forteci pospishili nazustrich svoyim soyuznikam odnak zmusheni povernutis nazad Pislya ciyeyi sutichki bulo vidbito she kilka napadiv cherkesiv i 19 chervnya Gudovich viddav nakaz vidkriti vogon po forteci yaka zapalala vnaslidok pozhezh pid chas yakih vidbulosya bagato vibuhiv Turecki batareyi pripinili vogon Shob uniknuti krovoprolittya 20 chervnya Gudovich nadislav pashi pismovu propoziciyu zdati fortecyu Taka propoziciya bula zumovlena pidhodom do Anapi tureckogo flotu Vidpovid bula negativnoyu j shturm bulo priznacheno v nich na 22 chervnya Turki ne ochikuvali napadu j pomitili atakuyuchih lishe bilya fortechnogo rovu prote zmogli organizuvati vidsich gradom kul i kartechi Nezvazhayuchi na ce koloni soldat pid kerivnictvom generaliv Bulgakova i Depreradovicha vilizli na stini j uvirvalisya do forteci Kolona generala barona Shica potrapila pid silnij perehresnij vogon i bula vidkinuta otrimavshi vazhki vtrati Ale voni vidnovili shturm koli buli privedeni v poryadok oficerami sho zalishilis zhivimi Do shesti godin ranku majzhe ves golovnij rosijskij rezerv uzhe buv zaluchenij i Gudovich vikoristav reshtu kinnoti sho skladalasya z chotiroh polkiv yakimi keruvav brigadir Polikarpov Tiraspolskogo kinno yegerskogo ta dragunskih Volodimirskogo Astrahanskogo ta Nizhnonovgorodskogo Voni pronikli v kar yer pid smertonosnoyu hmaroyu kartechi i spishivshis bilya vorit forteci vidtisnili turkiv vid okolic mista Krivave poboyishe prodovzhuvalos v budinkah i na vulicyah Anapi Naslidki shturmu Nezvazhayuchi na vidchajdushnij opir turkiv o 8 godini ranku Anapa bula v rukah rosiyan Turki vtratili vbitimi j poranenimi do 8000 osib v polon bulo vzyato 13488 osib sered nih Mustafa pasha jogo pomichnik sin Batal pashi bagato tureckih chinovnikiv i shejh Mansur yakogo vidpravili do Peterburga a potim do Shlisselburgskoyi forteci de vin pomer 1794 roku Cherkesi pislya zahoplennya mista povernulisya v gori Cherez 12 dniv pislya zahoplennya Anapi z yavivsya tureckij flot yakij stav na yakir za 15 verst vid berega Nastupnogo dnya koli do flotu pribilos bezlich trupiv turki perekonalisya sho Anapa zahoplena pidnyali vitrila j viddalilis vid mista Vtrata Anapi sponukala tureckij uryad uklasti mir z Rosiyeyu vzhe v serpni buli pidpisani poperedni statti dogovoru yakij bulo ukladeno v Yassah 29 grudnya Gudovich za cej shturm otrimav orden svyatogo Georgiya 2 j st i dorogu shpagu jogo spodvizhnikiv takozh nagorodili Oskilki rosijskij uryad ne mav planiv utrimuvati Anapu to Gudovich zveliv fortecyu zriti batareyi pidirvati rovi j kolodyazi zasipati porohovi lohi j palisadi znishiti budinki meshkanciv spaliti 10 lipnya rosijski vijska zalishili Anapu V raporti general Gudovich zvituvav knyazyu Potomkinu Velinnya vashoyi Svitlosti vikonano cogo dnya o 7 godini ranku Anapu vzyato Shturm buv zhorstokij i krovoprolitnij vorog oboronyavsya vidchajdushno 5 godin Riv glibokij i shirokij zdebilshogo ogorodzhenij kamenem chotiri razi peremoga bula pid sumnivom nareshti blagoslovennyam Vsevishnogo zdijsnena vdalo Podalshi podiyiSkoristavshis zoseredzhennyam sil Rosiyi navkolo vijsk Napoleona Turechchina porushila umovi dogovoru yakij viznachav pravila prohodu rosijskih korabliv cherez protoki Bosfor i Dardanelli a v grudni 1806 roku ogolosila Rosiyi vijnu Pohid na Anapu Chornomorskoyi eskadri pid komanduvannyam kontr admirala Pustoshkina S O u kvitni 1807 stav odniyeyu z pershih vijskovih operaciyi ciyeyi vijni Garnizon Anapi kapitulyuvav za dekilka godin ne vdayuchis do serjoznogo oporu Dlya povnoyi dezorganizaciyi forteci rosiyani pidirvali muri j batareyi forteci a garmati vivezli vidbuvshi 6 travnya do Sevastopolya Turkam vdalos cherez rik vidnoviti fortecyu j prodovzhuvati svoyu politiku Ce sprichinilo p yatij pohid yakij ocholiv kapitan lejtenant Perhurov zi svoyeyu eskadroyu 15 chervnya 1809 rosiyani obstrilyali Anapu zmusivshi turkiv zalishili fortecyu j rosijskij desant bez oporu zahopiv misto U borotbi z gorcyami brav uchast major Vityaz U serpni 1809 Vityaz z dvoma rotami 22 go Yegerskogo polku 30 kozakami i odniyeyu garmatoyu vijshov z Anapi na zustrich Chornomorskim kozakam yaki potrapili v zasidku vlashtovanu cherkesami Pid chas boyu major Vityaz stav vidbivatisya vid protivnikiv buduchi tyazhko poranenij pidbadoryuvav voyiniv i perekonuvav yih vmirati zi zbroyeyu v rukah 13 oficeriv iz 15 buli poraneni j tilki dopomoga z Anapi pidpolkovnika Krabbe vryatuvala zagin Vityazya vid povnogo znishennya Pohid majora Vityazya Z malyunka O P Safonova vikonanogo za zamovlennyam P M Plahova U misti rozmistili nevelikij garnizon na yakij postijno napadali gorci 16 travnya 1812 buv pidpisanij Buharestskij mirnij dogovir i za jogo umovami Anapa znovu vidijshla Turechchini Turechchina prodovzhuvala vikoristovuvati Anapu yak centr tureckogo shpigunstva j avantyur zaluchayuchi j gorciv U grudni 1827 r cherez chergove porushennya turkami umov rosijsko tureckih dogovoriv Rosiya ogolosila Turechchini vijnu Shostij pohid ocholiv vice admiral Grejg O S i general ad yutant knyaz Menshikov O S Flot yakij skladavsya z 26 bojovih korabliv 2 travnya 1828 vvijshov v Anapsku buhtu na bereg bulo visadzheno desant Cherez den do forteci takozh pidijshov 5 ti tisyachnij Tamanskij zvedenij kozachij zagin pid komanduvannyam geroya Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku nakaznogo otamana Chornomorskogo vijska polkovnika Bezkrovnogo O D Garnizon forteci skladavsya z 6 tis osib Turkiv pidtrimuvalo majzhe 8 tis gorciv yaki zibralis v tilu rosijskogo zagonu 28 travnya 1828 roku vidbuvsya virishalnij bij Zagin turkiv chiselnistyu 1 5 tis vijshov iz forteci j nespodivano atakuvav zagin Bezkrovnogo Zagonu Bezkrovnogo vdalos ne dopustiti z yednannya turkiv j cherkesiv yaki pidijshli z gir Veliku chastinu turkiv ne zmogla povernutis nazad do forteci yih vidtisnuli do visokogo berega v rajon Mayaka j skinuli v more Cya porazka pripinila turecki vilazki Za propoziciyeyu rosijskogo komanduvannya tureckij komendant zdav fortecyu i 12 chervnya 1828 roku chotirohtisyachnij garnizon forteci kapitulyuvav Knyaz Menshikov v toj zhe den raportuvav Mikoli I vorog ne nasmilivsya vitrimati napadu skorivsya i vijska Vashoyi Imperatorskoyi Velichnosti uvijshli do forteci Vsi polki yaki brali uchast u pohodi buli vidznacheni j nagorodzheni praporami z napisom Za vzyattya Anapi Grejg otrimav zvannya admirala polkovnik Bezkrovnij zvannya general majora i orden Sv Georgiya 4 go stupenya 14 veresnya 1829 Turechchina j Rosiya pidpisali Adrianopolskij mirnij dogovir za yakim Anapa vidijshla do Rosiyi Pam yat pro shturm AnapiNa chest admirala Oleksiya Menshikova odne z prikordonnih ukriplen poblizu Anapi bulo nazvano Oleksiyivskim Pam yatnik geroyu vijni 1812 roku j geroyu boyiv za Anapu O D Bezkrovnomu vidkritij 14 veresnya 1999 za spriyannya kozachogo tovaristva Im ya jogo nosit zaraz i odin z mikrorajoniv Anapi Oleksiyivka Odna z vulic suchasnoyi Anapi nosit im ya generala Gudovicha Div takozhGenocid cherkeskogo naroduPrimitkiVoenno istoricheskij ocherk Goroda Anapy Ostatki tureckoj kreposti Anapa Arhiv originalu za 9 veresnya 2007 Procitovano 23 lipnya 2013 A Viktorov Anapa Tahtamysh Anapa Shturm kreposti Arhiv originalu za 25 veresnya 2019 Procitovano 28 lipnya 2013 A V Potto Kavkazskaya vojna Tom 1 Voenno istoricheskij ocherk goroda Anapy Pyatyj pohod 1809Posilannya Enciklopediya voennyh i morskih nauk pod redakciej G A Leera Yu Lubchenkov Ivan Vasilevich Gudovich Kavalery ordena Svyatogo Georgiya M 1993 A Viktorov Anapa Tahtamysh Anapa N Veselovskij Voenno istoricheskij ocherk Anapy Petrograd 1914 A V Potto Kavkazskaya vojna Tom 1 Ostatki tureckoj kreposti Anapa