Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Розпад Київської Русі — процес феодального роздроблення Київської Русі на удільні князівства, який почався в XI ст. і тривав до XIV ст., коли землі Русі почали консолідуватись навколо нових політичних центрів.
Причини та передумови
Доктор історичних наук Олександр Назаренко головними причинами розпаду Русі називає династичні обставини колективного сюзеренітету. Видається спрощенням ототожнювати кінець єдиновладдя в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого (1054) з початком розпаду. Трохи більше виправданий погляд на перші стійкі уділи-вотчини князів-ізгоїв XI ст., тобто князів, які випадали із системи братського співволодіння, — полоцьких Ізяславичів і південноволинських (згодом — галицьких) Ростиславичів — як на своєрідних передвісників удільної роздробленості Русі. І все ж за своєю сутністю такі «ізгойські» уділи-вотчини про початок розпаду у власному розумінні ще не свідчать, оскільки де-юре, за династичними поняттями того часу, вони перебували під верховною владою київських князів. Отже, попри династичну основу і династичну зовнішню форму, роздробленість Русі за природою цілком династичною не була.
Історія
Русь за Ярославичів. Початок розпаду
Згідно із заповітом Ярослава Мудрого, Русь була поділена між його синами, племінниками й онуками. Троє старших синів отримали більші уділи:
- найстарший син Ізяслав отримав Київ, Новгород, Древлянську й Турівську землі;
- другий Святослав — Чернігів із Сіверською землею;
- Всеволод — Переяслав з Ростово-Суздальською землею.
Двом меншим синам відійшли менші уділи:
У Полоцьку ще з початку XI ст. князював Всеслав Брячиславич. Внук Ярослава Мудрого Ростислав Володимирович мав отримати Галицьку землю, однак, чи дійсно він її отримав, серед істориків точаться суперечки.
Старшим князем Русі, згідно із заповітом, був Ізяслав Ярославович. Ярослав Мудрий, навчений власним гірким досвідом боротьби за київський стіл, намагався убезпечити від цього своїх дітей. Він закликав їх жити в мирі й злагоді й коритися волі Ізяслава як старійшого. Втім, для спільного управління країною троє старших Ярославичів (Ізяслав, Святослав і Всеволод) утворили тріумвірат і упродовж 15 років разом вирішували найважливіші справи.
Міжусобиці почалися коли полоцький князь Всеслав Брячиславич у 1065—1066 здійснив два грабіжницькі походи на володіння дядьків, у відповідь Ярославичі у 1067 пішли походом на Полоцьк, перемогли Всеслава і ув'язнили його у Києві. Однак, вже наступного 1068 р. тріумвірат зазнав поразки від половців на р. Альті, після чого у Києві піднялось народне повстання учасники якого посадили на княжіння Всеслава. Ізяслав Ярославич був змушений втікати в Польщу за військовою допомогою і в 1069 повернув собі Київ.
Тріумвірат остаточно розпався у 1073, коли Святослав і Всеволод знову вигнали Ізяслава з Києва, перший сів у столиці, а другий — в Чернігові. 1076 року Святослав помер, й Ізяслав вернувся до Києва, однак вже в 1078 р. він загинув у битві на Нежатій Ниві, і престол перейшов до Всеволода (1078—1093), після якого у Києві сидів Святополк Ізяславич (1093—1116).
За їхнього правління процес розпаду Київської Русі продовжився. 1084 року в Підкарпатській землі вокняжились брати Ростиславичі — Рюрик, Володар і Василько. Спроби великого князя київського прогнати їх звідти зазнали невдачі. У 1094 році за підтримки половців Чернігівське князівство здобув Олег Святославич. Святополк та Володимир Мономах хотіли схилити Олега на свій бік у боротьбі проти половців, та той відмовився. Олег був звинувачений у зраді, проти нього розпочалася війна, у якій йому вдалось відстояти свою отчину. На Любецькому з'їзді у 1097 р., який був покликаний припинити князівські усобиці та почати спільну боротьбу з половцями було погоджено «кожен хай держить отчину свою!». Цим розпочався процес закріплення руських земель за окремими династіями: в Перемишльському і Теребовлянському князівствах залишились Ростиславичі, Чернігівське та Муромське князівства були закріплені за Святославичами, а Волинь у руках Давида Ігоровича. Святополк правив у Київській землі, до якої входили також Турово-Пінщина, Дреговицька земля і Погорина та в Новгороді, а Володимир Мономах закріпився у Переяславській, Смоленській та Ростово-Суздальській землях.
Спроби об'єднання
Процес розпаду Київської Русі на удільні князівства вдалось на деякий час зупинити Великим князям Київським Володимиру Мономаху (1113—1125) та його сину Мстиславу Великому (1125—1132). У 1113 році, після повстання киян Володимир став великим князем. Йому вдалось зосередити у своїх руках владу на 3/4 території Київської Русі. Крім великої київської землі під його владою перебували Переяславське, Смоленське і Ростово-Суздальське князівства. У Новгородському князівстві сидів старший син Мономаха, Мстислав. Чернігово-Сіверські Святославичі, Галицькі Ростиславичі та Полоцькі князі визнавали верховну владу Володимира та підкорялись йому.
Ще більших успіхів вдалось досягти Мстиславу Володимировичу. У 1127 р. після усобиці між потомками Святослава Ярославича, йому вдалось закріпитись у Курському князівстві де Мстислав посадив свого старшого сина, Ізяслава. У 1127—1129 рр. Мстислав здійснив 2 походи на Полоцьке князівство внаслідок яких місцеві князі Всеславичі були вигнані з батьківських столів і відправлені на заслання у Візантію.
Остаточний розпад
Остаточно тенденція до роздробленості взяла гору на середину 12 ст., У 1130—70-х рр. в результаті боротьби за київський стіл між волинсько-смоленськими Мстиславичами, владимиро-суздальськими молодшими Мономашичами (Юрієм Долгоруким та його нащадками) і чернігівськими Ольговичами з усією визначеністю проявився політичний поліцентризм Русі, який аж ніяк не був лінійним.
З вокняжінням Юрія Долгорукого в Ростові на початку XII ст. бере початок відокремлення Ростово-Суздальської землі, де стали княжити його нащадки. 1127 роком можна датувати остаточне відокремлення Чернігіво-Сіверської землі. У цьому році відбувся поділ володінь нащадків Святослава Ярославича, закріплених за ними Любецьким з'їздом, на Чернігівське князівство, що дісталася синам Давида і Олега Святославичів (з 1167 року, після припинення гілки Давидовичів, в ньому княжили тільки Ольговичі) і Муромське, де став правити їх дядько Ярослав Святославич. Пізніше Муромське князівство розділилося на два — Муромське і Рязанське під управлінням різних гілок нащадків Ярослава: нащадки Святослава Ярославича княжили в Муромській землі, його брата Ростислава — в Рязанскій. Смоленська земля закріпилася за нащадками Ростислава Мстиславича, онука Володимира Мономаха, котрий княжив у Смоленську з 20-х рр. XII в. У Волинському князівстві стали правити нащадки іншого онука Мономаха — Ізяслава Мстиславича. У другій половині XII в. за внуко князя Святополка Ізяславича закріплюється Турово-Пінське князівтво.
Князі Волинської (Ізяслав Мстиславич та його нащадки), Смоленської (гніздо Ростислава Мстиславича — Ростиславичі Смоленські), Владимиро-Суздальської і Чернігівської земель розглядали Київську землю (в якій у силу традиційного погляду на Київ як на загальноруський стіл власна династія не утворилася) як предмет політичних домагань. У той же час князі земель Галицької (за правління там Ростиславичів Галицьких, до зламу XII—XIII ст.) і Полоцької були політично цілком незалежними, але таких домагань ніколи не виявляли. У Новгороді Великому, куди раніше призначали князя з Києва, у 1-й пол. XII ст. сформувалася загальновизнана «вільність у князях», яка давала можливість запрошувати сюди князів з різних гілок Рюриковичів. Турово-Пінська, Муромо-Рязанська і Городенська землі, маючи власні князівські династії, але не маючи достатніх військ. ресурсів, були змушені залежати від потужніших сусідів. Переяславську землю слід розглядати радше як владимиро-суздальський ексклав у Середньому Подніпров'ї.
Наслідки розпаду
За А. Горским: внаслідок розпаду на Русі виникло тринадцять державних утворень, які називались землями. За дев'ятьма з них закріпилась певна князівська династія, а чотири — Київська, Переяславська, Новгородська землі і Псковська волость були «загальноруськими столами», у яких жодна династія остаточно не утвердилась. За В. Кучкіном напередодні Батиєвої навали на Русі було 19 великих князівств-земель, а разом з дрібними уділами їх було 25.
Роздробленість призвела до зниження оборонного потенціалу руських князівств, що збіглося за часом з несприятливою зовнішньополітичною ситуацією. До початку XIII століття крім половецької загрози (яка знижувалася, оскільки після 1185 року половці не робили вторгнень на Русь поза рамками князівських міжусобиць) Русь зіткнулася з агресією з двох інших напрямків. З'явилися вороги на північному заході: католицькі німецькі Ордени та литовські племена, у яких почався розклад родоплемінного ладу, загрожували Полоцьку, Пскову, Новгороду і Смоленську. У внутрішні справи Галицького князівства часто втручалася Угорщина. У 1237—1240 роках відбулося монголо-татарська навала на Русь, після якої руські землі (за винятком полоцької та турово-пінської) потрапили під владу Золотої Орди.
Явище роздрібненості суперечливе і неоднозначне. З одного боку, воно зумовило втрату державної єдності, князівські міжусобиці, ослаблення держави, зниження обороноздатності, з другого — стало підґрунтям формування великого землеволодіння, прогресу у сільському господарстві, піднесення міст, значного зростання чисельності населення, розвитку східнослов'янської культури.
Див. також
Зауваження
- Але достеменно відомо, що Ростислав правив у Тмуторокані бл. 1064—1067
Примітки
- Кучкин В. А. О времени существования Древнерусского государства (историография вопроса) [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Котляр Н.Ф. Удельная раздробленность Руси. [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.] — К.: Институт истории Украины НАН Украины, 2013. — 270 с.
- Горский А. А. Русские земли в XIII—XIV веках: пу-ти политического развития. [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.] М., 1996
- Горский А. А. Русские земли в XIII—XIV веках: пути политического развития [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Кучкин В. А. Дореволюционная Россия Население Руси в канун батыева нашествия. [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Горский А. А. Русские земли в XIII—XIV веках: пу-ти политического развития. М., 1996
- Котляр Н. Ф. Удельная раздробленность Руси / НАН Украины. Институт истории Украины. — К.: Институт истории Украины, 2013. — 270 с
- Котляр М. Ф. Як і чому настала удільна роздробленість на Русі (XII-XIII ст.) / М. Ф. Котляр ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. - К. : [Ін-т історії НАН України], 1998. - 106 с. - (Історичні зошити). - 100 экз. -
- Назаренко О. В. Удільна роздробленість [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 208. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozpad Kiyivskoyi Rusi proces feodalnogo rozdroblennya Kiyivskoyi Rusi na udilni knyazivstva yakij pochavsya v XI st i trivav do XIV st koli zemli Rusi pochali konsoliduvatis navkolo novih politichnih centriv Kiyivska Rus pered podilom na udili 1054 Prichini ta peredumoviDoktor istorichnih nauk Oleksandr Nazarenko golovnimi prichinami rozpadu Rusi nazivaye dinastichni obstavini kolektivnogo syuzerenitetu Vidayetsya sproshennyam ototozhnyuvati kinec yedinovladdya v Kiyivskij Rusi pislya smerti Yaroslava Mudrogo 1054 z pochatkom rozpadu Trohi bilshe vipravdanij poglyad na pershi stijki udili votchini knyaziv izgoyiv XI st tobto knyaziv yaki vipadali iz sistemi bratskogo spivvolodinnya polockih Izyaslavichiv i pivdennovolinskih zgodom galickih Rostislavichiv yak na svoyeridnih peredvisnikiv udilnoyi rozdroblenosti Rusi I vse zh za svoyeyu sutnistyu taki izgojski udili votchini pro pochatok rozpadu u vlasnomu rozuminni she ne svidchat oskilki de yure za dinastichnimi ponyattyami togo chasu voni perebuvali pid verhovnoyu vladoyu kiyivskih knyaziv Otzhe popri dinastichnu osnovu i dinastichnu zovnishnyu formu rozdroblenist Rusi za prirodoyu cilkom dinastichnoyu ne bula IstoriyaRus za Yaroslavichiv Pochatok rozpadu Ruski knyazivstva na poch HII st Zgidno iz zapovitom Yaroslava Mudrogo Rus bula podilena mizh jogo sinami pleminnikami j onukami Troye starshih siniv otrimali bilshi udili najstarshij sin Izyaslav otrimav Kiyiv Novgorod Drevlyansku j Turivsku zemli drugij Svyatoslav Chernigiv iz Siverskoyu zemleyu Vsevolod Pereyaslav z Rostovo Suzdalskoyu zemleyu Dvom menshim sinam vidijshli menshi udili Igoryu Volinska zemlya V yacheslav Smolensk U Polocku she z pochatku XI st knyazyuvav Vseslav Bryachislavich Vnuk Yaroslava Mudrogo Rostislav Volodimirovich mav otrimati Galicku zemlyu odnak chi dijsno vin yiyi otrimav sered istorikiv tochatsya superechki Starshim knyazem Rusi zgidno iz zapovitom buv Izyaslav Yaroslavovich Yaroslav Mudrij navchenij vlasnim girkim dosvidom borotbi za kiyivskij stil namagavsya ubezpechiti vid cogo svoyih ditej Vin zaklikav yih zhiti v miri j zlagodi j koritisya voli Izyaslava yak starijshogo Vtim dlya spilnogo upravlinnya krayinoyu troye starshih Yaroslavichiv Izyaslav Svyatoslav i Vsevolod utvorili triumvirat i uprodovzh 15 rokiv razom virishuvali najvazhlivishi spravi Mizhusobici pochalisya koli polockij knyaz Vseslav Bryachislavich u 1065 1066 zdijsniv dva grabizhnicki pohodi na volodinnya dyadkiv u vidpovid Yaroslavichi u 1067 pishli pohodom na Polock peremogli Vseslava i uv yaznili jogo u Kiyevi Odnak vzhe nastupnogo 1068 r triumvirat zaznav porazki vid polovciv na r Alti pislya chogo u Kiyevi pidnyalos narodne povstannya uchasniki yakogo posadili na knyazhinnya Vseslava Izyaslav Yaroslavich buv zmushenij vtikati v Polshu za vijskovoyu dopomogoyu i v 1069 povernuv sobi Kiyiv Triumvirat ostatochno rozpavsya u 1073 koli Svyatoslav i Vsevolod znovu vignali Izyaslava z Kiyeva pershij siv u stolici a drugij v Chernigovi 1076 roku Svyatoslav pomer j Izyaslav vernuvsya do Kiyeva odnak vzhe v 1078 r vin zaginuv u bitvi na Nezhatij Nivi i prestol perejshov do Vsevoloda 1078 1093 pislya yakogo u Kiyevi sidiv Svyatopolk Izyaslavich 1093 1116 Za yihnogo pravlinnya proces rozpadu Kiyivskoyi Rusi prodovzhivsya 1084 roku v Pidkarpatskij zemli voknyazhilis brati Rostislavichi Ryurik Volodar i Vasilko Sprobi velikogo knyazya kiyivskogo prognati yih zvidti zaznali nevdachi U 1094 roci za pidtrimki polovciv Chernigivske knyazivstvo zdobuv Oleg Svyatoslavich Svyatopolk ta Volodimir Monomah hotili shiliti Olega na svij bik u borotbi proti polovciv ta toj vidmovivsya Oleg buv zvinuvachenij u zradi proti nogo rozpochalasya vijna u yakij jomu vdalos vidstoyati svoyu otchinu Na Lyubeckomu z yizdi u 1097 r yakij buv poklikanij pripiniti knyazivski usobici ta pochati spilnu borotbu z polovcyami bulo pogodzheno kozhen haj derzhit otchinu svoyu Cim rozpochavsya proces zakriplennya ruskih zemel za okremimi dinastiyami v Peremishlskomu i Terebovlyanskomu knyazivstvah zalishilis Rostislavichi Chernigivske ta Muromske knyazivstva buli zakripleni za Svyatoslavichami a Volin u rukah Davida Igorovicha Svyatopolk praviv u Kiyivskij zemli do yakoyi vhodili takozh Turovo Pinshina Dregovicka zemlya i Pogorina ta v Novgorodi a Volodimir Monomah zakripivsya u Pereyaslavskij Smolenskij ta Rostovo Suzdalskij zemlyah Sprobi ob yednannya Proces rozpadu Kiyivskoyi Rusi na udilni knyazivstva vdalos na deyakij chas zupiniti Velikim knyazyam Kiyivskim Volodimiru Monomahu 1113 1125 ta jogo sinu Mstislavu Velikomu 1125 1132 U 1113 roci pislya povstannya kiyan Volodimir stav velikim knyazem Jomu vdalos zoserediti u svoyih rukah vladu na 3 4 teritoriyi Kiyivskoyi Rusi Krim velikoyi kiyivskoyi zemli pid jogo vladoyu perebuvali Pereyaslavske Smolenske i Rostovo Suzdalske knyazivstva U Novgorodskomu knyazivstvi sidiv starshij sin Monomaha Mstislav Chernigovo Siverski Svyatoslavichi Galicki Rostislavichi ta Polocki knyazi viznavali verhovnu vladu Volodimira ta pidkoryalis jomu She bilshih uspihiv vdalos dosyagti Mstislavu Volodimirovichu U 1127 r pislya usobici mizh potomkami Svyatoslava Yaroslavicha jomu vdalos zakripitis u Kurskomu knyazivstvi de Mstislav posadiv svogo starshogo sina Izyaslava U 1127 1129 rr Mstislav zdijsniv 2 pohodi na Polocke knyazivstvo vnaslidok yakih miscevi knyazi Vseslavichi buli vignani z batkivskih stoliv i vidpravleni na zaslannya u Vizantiyu Ostatochnij rozpad Ruski knyazivstva u 1200 r Ostatochno tendenciya do rozdroblenosti vzyala goru na seredinu 12 st U 1130 70 h rr v rezultati borotbi za kiyivskij stil mizh volinsko smolenskimi Mstislavichami vladimiro suzdalskimi molodshimi Monomashichami Yuriyem Dolgorukim ta jogo nashadkami i chernigivskimi Olgovichami z usiyeyu viznachenistyu proyavivsya politichnij policentrizm Rusi yakij azh niyak ne buv linijnim Z voknyazhinnyam Yuriya Dolgorukogo v Rostovi na pochatku XII st bere pochatok vidokremlennya Rostovo Suzdalskoyi zemli de stali knyazhiti jogo nashadki 1127 rokom mozhna datuvati ostatochne vidokremlennya Chernigivo Siverskoyi zemli U comu roci vidbuvsya podil volodin nashadkiv Svyatoslava Yaroslavicha zakriplenih za nimi Lyubeckim z yizdom na Chernigivske knyazivstvo sho distalasya sinam Davida i Olega Svyatoslavichiv z 1167 roku pislya pripinennya gilki Davidovichiv v nomu knyazhili tilki Olgovichi i Muromske de stav praviti yih dyadko Yaroslav Svyatoslavich Piznishe Muromske knyazivstvo rozdililosya na dva Muromske i Ryazanske pid upravlinnyam riznih gilok nashadkiv Yaroslava nashadki Svyatoslava Yaroslavicha knyazhili v Muromskij zemli jogo brata Rostislava v Ryazanskij Smolenska zemlya zakripilasya za nashadkami Rostislava Mstislavicha onuka Volodimira Monomaha kotrij knyazhiv u Smolensku z 20 h rr XII v U Volinskomu knyazivstvi stali praviti nashadki inshogo onuka Monomaha Izyaslava Mstislavicha U drugij polovini XII v za vnuko knyazya Svyatopolka Izyaslavicha zakriplyuyetsya Turovo Pinske knyazivtvo Rozorennya Kiyeva Andriyem Bogolyubskim u 1169 r Miniatyura z Radzivilivskogo litopisu Knyazi Volinskoyi Izyaslav Mstislavich ta jogo nashadki Smolenskoyi gnizdo Rostislava Mstislavicha Rostislavichi Smolenski Vladimiro Suzdalskoyi i Chernigivskoyi zemel rozglyadali Kiyivsku zemlyu v yakij u silu tradicijnogo poglyadu na Kiyiv yak na zagalnoruskij stil vlasna dinastiya ne utvorilasya yak predmet politichnih domagan U toj zhe chas knyazi zemel Galickoyi za pravlinnya tam Rostislavichiv Galickih do zlamu XII XIII st i Polockoyi buli politichno cilkom nezalezhnimi ale takih domagan nikoli ne viyavlyali U Novgorodi Velikomu kudi ranishe priznachali knyazya z Kiyeva u 1 j pol XII st sformuvalasya zagalnoviznana vilnist u knyazyah yaka davala mozhlivist zaproshuvati syudi knyaziv z riznih gilok Ryurikovichiv Turovo Pinska Muromo Ryazanska i Gorodenska zemli mayuchi vlasni knyazivski dinastiyi ale ne mayuchi dostatnih vijsk resursiv buli zmusheni zalezhati vid potuzhnishih susidiv Pereyaslavsku zemlyu slid rozglyadati radshe yak vladimiro suzdalskij eksklav u Serednomu Podniprov yi Naslidki rozpaduZa A Gorskim vnaslidok rozpadu na Rusi viniklo trinadcyat derzhavnih utvoren yaki nazivalis zemlyami Za dev yatma z nih zakripilas pevna knyazivska dinastiya a chotiri Kiyivska Pereyaslavska Novgorodska zemli i Pskovska volost buli zagalnoruskimi stolami u yakih zhodna dinastiya ostatochno ne utverdilas Za V Kuchkinom naperedodni Batiyevoyi navali na Rusi bulo 19 velikih knyazivstv zemel a razom z dribnimi udilami yih bulo 25 Rozdroblenist prizvela do znizhennya oboronnogo potencialu ruskih knyazivstv sho zbiglosya za chasom z nespriyatlivoyu zovnishnopolitichnoyu situaciyeyu Do pochatku XIII stolittya krim poloveckoyi zagrozi yaka znizhuvalasya oskilki pislya 1185 roku polovci ne robili vtorgnen na Rus poza ramkami knyazivskih mizhusobic Rus zitknulasya z agresiyeyu z dvoh inshih napryamkiv Z yavilisya vorogi na pivnichnomu zahodi katolicki nimecki Ordeni ta litovski plemena u yakih pochavsya rozklad rodopleminnogo ladu zagrozhuvali Polocku Pskovu Novgorodu i Smolensku U vnutrishni spravi Galickogo knyazivstva chasto vtruchalasya Ugorshina U 1237 1240 rokah vidbulosya mongolo tatarska navala na Rus pislya yakoyi ruski zemli za vinyatkom polockoyi ta turovo pinskoyi potrapili pid vladu Zolotoyi Ordi Yavishe rozdribnenosti superechlive i neodnoznachne Z odnogo boku vono zumovilo vtratu derzhavnoyi yednosti knyazivski mizhusobici oslablennya derzhavi znizhennya oboronozdatnosti z drugogo stalo pidgruntyam formuvannya velikogo zemlevolodinnya progresu u silskomu gospodarstvi pidnesennya mist znachnogo zrostannya chiselnosti naselennya rozvitku shidnoslov yanskoyi kulturi Div takozhSpisok ruskih knyazivstv Galicko Volinske knyazivstvo Mongolska navala na RusZauvazhennyaAle dostemenno vidomo sho Rostislav praviv u Tmutorokani bl 1064 1067PrimitkiKuchkin V A O vremeni sushestvovaniya Drevnerusskogo gosudarstva istoriografiya voprosa 24 sichnya 2018 u Wayback Machine Kotlyar N F Udelnaya razdroblennost Rusi 12 lipnya 2018 u Wayback Machine K Institut istorii Ukrainy NAN Ukrainy 2013 270 s Gorskij A A Russkie zemli v XIII XIV vekah pu ti politicheskogo razvitiya 24 sichnya 2018 u Wayback Machine M 1996 Gorskij A A Russkie zemli v XIII XIV vekah puti politicheskogo razvitiya 24 sichnya 2018 u Wayback Machine Kuchkin V A Dorevolyucionnaya Rossiya Naselenie Rusi v kanun batyeva nashestviya 24 sichnya 2018 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaGorskij A A Russkie zemli v XIII XIV vekah pu ti politicheskogo razvitiya M 1996 Kotlyar N F Udelnaya razdroblennost Rusi NAN Ukrainy Institut istorii Ukrainy K Institut istorii Ukrainy 2013 270 s Kotlyar M F Yak i chomu nastala udilna rozdroblenist na Rusi XII XIII st M F Kotlyar Nac akad nauk Ukrayini In t istoriyi Ukrayini K In t istoriyi NAN Ukrayini 1998 106 s Istorichni zoshiti 100 ekz ISBN 966 02 0110 9 Nazarenko O V Udilna rozdroblenist 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Nauk dumka 2013 T 10 T Ya S 208 ISBN 978 966 00 1359 9