Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Робе р Сюрку ф фр Robert Surcouf 12 грудня 1773 17731212 Сен Мало Франція 8 липня 1827 Сен Мало відомий французький арма

Робер Сюркуф

Робер Сюркуф

Робе́р Сюрку́ф (фр. Robert Surcouf, 12 грудня 1773(17731212), Сен-Мало, Франція — 8 липня 1827, Сен-Мало) — відомий французький арматор і корсар періоду Наполеонівських воєн. Захопив 47 англійських, голландських, португальських та іспанських судів, отримав прізвисько Король Корсарів (фр. Roi des Corsaires).

Робер Сюркуф
фр. Robert Surcouf
image
Ім'я при народженніфр. Robert Charles Surcouf
ПрізвиськоLe navigateur
Народився12 грудня 1773(1773-12-12)[4][5][…]
Сен-Мало
Помер8 липня 1827(1827-07-08)[1][2][3] (53 роки)
d, Іль і Вілен, Бретань, Q88521114?, Метрополія Франції, Франція
·злоякісна пухлина
Країнаimage Франція
Діяльністькорсар, письменник, судновласник, работорговець
Знання мовфранцузька[4]
УчасникРеволюційні війни і Наполеонівські війни
Членствомасонство
Титулбарон
Військове званняd
Родичіd і d
Брати, сестриd
У шлюбі зd
Автографimage
Нагороди
image

d

За успішні дії проти британського торгового судноплавства, Наполеон нагородив його титулом барона та орденом Почесного легіону. Після завершення кар'єри корсара став власником ескадри каперських кораблів. Французький військовий флот до наших днів зберігає традицію називати один з бойових кораблів ім'ям Сюркуфа.

Ранні роки

Сюркуф народився 12 грудня 1773 року в Бретані, в Сен-Мало на березі Ла-Маншу — у місті, яке традиційно служило базою французьких каперів і піратів. Походив з арматорської сім'ї малуанських старожилів. Його батько Шарль-Анж Сюркуф де Буагрі (Charles-Ange Surcouf de Boisgris) був онуком Робера Сюркуфа де Мезоннева (фр. Robert Surcouf de Maisonneuv). Його мати була нащадком Рене Дюге-Труена (фр. René Duguay-Trouin). І Мезоннев, і Дюге-Труан —знамениті корсари, що були на службі Людовика XIV. Синові ж, Роберу-молодшому, батьки готували духовну кар'єру і визначили його в Дінанську колегію. Але його нездоланно тягло в море. У 13 років Робер кинув навчання і завербувався на торговий корабель «Ерон» (фр. Héron), що курсував між Сен-Мало і Кадісом. А в 15 років, 3 березня 1789 року, завербувався на торговий корабель «Аврора» (фр. Aurore) і відплив до Індії, у Пудучеррі.

Сюркуф повернувся до Сен-Мало 1792 року, в розпал Великої французької революції, і незабаром відбув на Іль-де-Франс (Маврикій). Після прибуття він дізнався про початок війни з Англією і був призначений другим помічником капітана на фрегат «Сібе́ль» (фр. Cybèle). Спільно з фрегатом «Прудент» (фр. Prudente) і бригом «Куре́р» (фр. Coureur) вони вступили в бій з двома британськими дводечними кораблями — 50-гарматним «Центуріон» (HMS Centurion) і 44-гарматним «Діомед» (англ. HMS Diomede). У результаті бою «Центуріону» була завдана значна шкода, через що британські кораблі були змушені покинути район острова і зняти блокаду.

Період служби у французькому флоті був вкрай нетривалим, і незабаром Сюркуф зайнявся работоргівлею, перевозячи рабів з Африки на Реюньйон на власному бригу «Креол» (фр. Créole). У лютому 1794 Конвент оголосив работоргівлю незаконною, але заборона і більший ризик лише підняли ціну на рабів, тож Сюркуф ще деякий час продовжував займатися транспортуванням рабів, поки влада Реюньйону не видали ордер на його арешт. Захопивши трьох поліцейських чиновників, посланих заарештувати його, він втік до Маврикію, де, завдяки зв'язкам з впливовими членами ради, йому вдалося отримати помилування. Після цього інциденту Сюркуф вирішив змінити рід занять.

Кар'єра корсара

Цей розділ статті ще . Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Життя після завершення кар'єри корсара

image
Баронський герб Сюркуфа

У віці 35 років Сюркуф оселився в Сен-Мало і продовжив займатися каперством, але вже в якості судновласника. Чисельність його флоту доходила до 19 каперських судів.

Наполеон нагородив його титулом барона, але навіть після вигнання імператора, Сюркуф зберіг стан і положення в суспільстві. Після закінчення військових дій в 1814 році він перетворив свої каперські судна в торговельні (найбільш великі були зайняті перевезеннями рабів), а також зайнявся суднобудуванням.

Мав двох синів і три дочки. Помер 8 липня 1827 року, похований у Сен-Мало.

Звиклий командувати в море Сюркуф відрізнявся владним і різким характером і служив героєм безлічі історій і анекдотів.

Вшанування пам'яті

image
Фрегат ВМС Франції «Сюркуф»

Сюркуф вважається національним героєм Франції, на батьківщині, в Сен-Мало йому встановлено пам'ятник, а у французькому флоті один з кораблів традиційно носить його ім'я. В різний час на його честь були названі:

Образ Сюркуфа у кіно, музиці та літературі

За мотивами пригод Сюркуфа знято декілька кінофільмів:

  • «Сюркуф», 1924, Франція
  • «Сюркуф, тигр семи морів» (фр. Surcouf, le tigre des sept mers), 1966, Іспанія, Італія, Франція
  • «Помста Сюркуфа» (фр. La vengeance du SurcoufL), 1966, Іспанія, Італія, Франція

Сюркуф послужив прообразом героя однойменної оперети французького композитора Робера Планкета.

Сюркуф є головним героєм однойменної повісті Карла Мая написана в 1882 році.

Також, він з'являється дійовою особою в останньому (незавершеному) романі Александра Дюма-батька «Шевальє де Сент-Ермін», який вперше був опублікований у 2005 році.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  3. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
    d:Track:Q83365652
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  6. Лотон, 1887, с. 413.
  7. Norman, 2004, с. 323.
  8. Gardiner, 1997, с. 126.
  9. Colledge та Warlow, 2006, с. 97.
  10. Джеймс, 2003, с. 213.
  11. Norman, 2004, с. 330—331.
  12. Norman, 2004, с. 369.
  13. Дюма, 2006, с. 271.

Джерела

  • Norman, C. B. (2004). The Corsairs of France (1929). Kessinger Publishing. с. 500. ISBN . (англ.)
  • (1887). Studies in Naval History (1887). Adamant Media Corporation. с. 489. ISBN . (англ.)
  • Джеймс, Вільям (2003). The Naval History of Great Britain: During the French Revolutionary and Napoleonic Wars (1837). Stackpole Books. с. 424. ISBN .{ (англ.)
  • Дюма, Александр (2006). Шевальє де Сент-Эрмин. Т. 2. Гелеос. ISBN . (рос.)
  • Gardiner, Robert, ред. (1997). The Campaign of Trafalgar: 1803—1805. London: Chatham Publishing. с. 192. ISBN . (англ.)
  • Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006). Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy. (Rev. ed.). L.: Chatham. с. 396. ISBN . (англ.)

Посилання

  • Біографія Сюркуфа на сайті «Веселий Роджер»(рос.)
image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Robe r Syurku f fr Robert Surcouf 12 grudnya 1773 17731212 Sen Malo Franciya 8 lipnya 1827 Sen Malo vidomij francuzkij armator i korsar periodu Napoleonivskih voyen Zahopiv 47 anglijskih gollandskih portugalskih ta ispanskih sudiv otrimav prizvisko Korol Korsariv fr Roi des Corsaires Rober Syurkuffr Robert SurcoufIm ya pri narodzhennifr Robert Charles SurcoufPrizviskoLe navigateurNarodivsya12 grudnya 1773 1773 12 12 4 5 Sen MaloPomer8 lipnya 1827 1827 07 08 1 2 3 53 roki d Il i Vilen Bretan Q88521114 Metropoliya Franciyi Franciya zloyakisna puhlinaKrayina FranciyaDiyalnistkorsar pismennik sudnovlasnik rabotorgovecZnannya movfrancuzka 4 UchasnikRevolyucijni vijni i Napoleonivski vijniChlenstvomasonstvoTitulbaronVijskove zvannyadRodichid i dBrati sestridU shlyubi zdAvtografNagorodid Mediafajli u Vikishovishi Za uspishni diyi proti britanskogo torgovogo sudnoplavstva Napoleon nagorodiv jogo titulom barona ta ordenom Pochesnogo legionu Pislya zavershennya kar yeri korsara stav vlasnikom eskadri kaperskih korabliv Francuzkij vijskovij flot do nashih dniv zberigaye tradiciyu nazivati odin z bojovih korabliv im yam Syurkufa Ranni rokiSyurkuf narodivsya 12 grudnya 1773 roku v Bretani v Sen Malo na berezi La Manshu u misti yake tradicijno sluzhilo bazoyu francuzkih kaperiv i pirativ Pohodiv z armatorskoyi sim yi maluanskih starozhiliv Jogo batko Sharl Anzh Syurkuf de Buagri Charles Ange Surcouf de Boisgris buv onukom Robera Syurkufa de Mezonneva fr Robert Surcouf de Maisonneuv Jogo mati bula nashadkom Rene Dyuge Truena fr Rene Duguay Trouin I Mezonnev i Dyuge Truan znameniti korsari sho buli na sluzhbi Lyudovika XIV Sinovi zh Roberu molodshomu batki gotuvali duhovnu kar yeru i viznachili jogo v Dinansku kolegiyu Ale jogo nezdolanno tyaglo v more U 13 rokiv Rober kinuv navchannya i zaverbuvavsya na torgovij korabel Eron fr Heron sho kursuvav mizh Sen Malo i Kadisom A v 15 rokiv 3 bereznya 1789 roku zaverbuvavsya na torgovij korabel Avrora fr Aurore i vidpliv do Indiyi u Puducherri Syurkuf povernuvsya do Sen Malo 1792 roku v rozpal Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi i nezabarom vidbuv na Il de Frans Mavrikij Pislya pributtya vin diznavsya pro pochatok vijni z Angliyeyu i buv priznachenij drugim pomichnikom kapitana na fregat Sibe l fr Cybele Spilno z fregatom Prudent fr Prudente i brigom Kure r fr Coureur voni vstupili v bij z dvoma britanskimi dvodechnimi korablyami 50 garmatnim Centurion HMS Centurion i 44 garmatnim Diomed angl HMS Diomede U rezultati boyu Centurionu bula zavdana znachna shkoda cherez sho britanski korabli buli zmusheni pokinuti rajon ostrova i znyati blokadu Period sluzhbi u francuzkomu floti buv vkraj netrivalim i nezabarom Syurkuf zajnyavsya rabotorgivleyu perevozyachi rabiv z Afriki na Reyunjon na vlasnomu brigu Kreol fr Creole U lyutomu 1794 Konvent ogolosiv rabotorgivlyu nezakonnoyu ale zaborona i bilshij rizik lishe pidnyali cinu na rabiv tozh Syurkuf she deyakij chas prodovzhuvav zajmatisya transportuvannyam rabiv poki vlada Reyunjonu ne vidali order na jogo aresht Zahopivshi troh policejskih chinovnikiv poslanih zaareshtuvati jogo vin vtik do Mavrikiyu de zavdyaki zv yazkam z vplivovimi chlenami radi jomu vdalosya otrimati pomiluvannya Pislya cogo incidentu Syurkuf virishiv zminiti rid zanyat Kar yera korsaraCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Zhittya pislya zavershennya kar yeri korsaraBaronskij gerb Syurkufa U vici 35 rokiv Syurkuf oselivsya v Sen Malo i prodovzhiv zajmatisya kaperstvom ale vzhe v yakosti sudnovlasnika Chiselnist jogo flotu dohodila do 19 kaperskih sudiv Napoleon nagorodiv jogo titulom barona ale navit pislya vignannya imperatora Syurkuf zberig stan i polozhennya v suspilstvi Pislya zakinchennya vijskovih dij v 1814 roci vin peretvoriv svoyi kaperski sudna v torgovelni najbilsh veliki buli zajnyati perevezennyami rabiv a takozh zajnyavsya sudnobuduvannyam Mav dvoh siniv i tri dochki Pomer 8 lipnya 1827 roku pohovanij u Sen Malo Zviklij komanduvati v more Syurkuf vidriznyavsya vladnim i rizkim harakterom i sluzhiv geroyem bezlichi istorij i anekdotiv Vshanuvannya pam yatiFregat VMS Franciyi Syurkuf Syurkuf vvazhayetsya nacionalnim geroyem Franciyi na batkivshini v Sen Malo jomu vstanovleno pam yatnik a u francuzkomu floti odin z korabliv tradicijno nosit jogo im ya V riznij chas na jogo chest buli nazvani vitrilno parovij posilnij bot 1858 1885 parovij krejser 1889 1921 eskadrenij pidvodnij choven chasiv Drugoyi svitovoyi vijni 1929 1942 Syurkuf esminec esminec klasu T 47 1964 1972 Syurkuf fregat fregat tipu Lafajyet 1993 Obraz Syurkufa u kino muzici ta literaturiZa motivami prigod Syurkufa znyato dekilka kinofilmiv Syurkuf 1924 Franciya Syurkuf tigr semi moriv fr Surcouf le tigre des sept mers 1966 Ispaniya Italiya Franciya Pomsta Syurkufa fr La vengeance du SurcoufL 1966 Ispaniya Italiya Franciya Syurkuf posluzhiv proobrazom geroya odnojmennoyi opereti francuzkogo kompozitora Robera Planketa Syurkuf ye golovnim geroyem odnojmennoyi povisti Karla Maya napisana v 1882 roci Takozh vin z yavlyayetsya dijovoyu osoboyu v ostannomu nezavershenomu romani Aleksandra Dyuma batka Shevalye de Sent Ermin yakij vpershe buv opublikovanij u 2005 roci PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Loton 1887 s 413 Norman 2004 s 323 Gardiner 1997 s 126 Colledge ta Warlow 2006 s 97 Dzhejms 2003 s 213 Norman 2004 s 330 331 Norman 2004 s 369 Dyuma 2006 s 271 DzherelaNorman C B 2004 The Corsairs of France 1929 Kessinger Publishing s 500 ISBN 9781417965342 angl 1887 Studies in Naval History 1887 Adamant Media Corporation s 489 ISBN 9781402181252 angl Dzhejms Vilyam 2003 The Naval History of Great Britain During the French Revolutionary and Napoleonic Wars 1837 Stackpole Books s 424 ISBN 978 0 81170 025 2 angl Dyuma Aleksandr 2006 Shevalye de Sent Ermin T 2 Geleos ISBN 978 5 81890 598 3 ros Gardiner Robert red 1997 The Campaign of Trafalgar 1803 1805 London Chatham Publishing s 192 ISBN 1 86176 028 0 angl Colledge J J Warlow Ben 2006 Ships of the Royal Navy The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy Rev ed L Chatham s 396 ISBN 978 1 86176 281 8 angl PosilannyaBiografiya Syurkufa na sajti Veselij Rodzher ros Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ