Rickettsiaceae | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Клітини кліщів, заражені , фарбування за Гіменесом | ||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Rickettsiaceae — родина грам-негативних бактерій ряду Rickettsiales (як представники родини, так і ряду та типового роду мають українську назву «рикетсії»). Названі на ім'я Говарда Рікеттса (1871–1910), американського патолога, що в 1909 вперше описав першого представника родини — збудника плямистої гарячки Скелястих Гір. У тому ж році схожі спостереження були зроблені Шарлем Ніколем та його колегами при дослідженні епідемічного висипного тифу. У 1910 році Рікеттс загинув від епідемічного висипного тифу, вивченням якого займався в Мексиці. На честь заслуг ученого збудники цих інфекційних хвороб були названі «рикетсіями» і виділені у рід Rickettsia.
Будова
Типовий рід родини, Rickettsia, представлений поліморфними, частіше кокоподібними або паличкоподібними, нерухомими клітинами. В оптимальних умовах клітини представників родини мають форму коротких паличок розміром в середньому 0,2—0,6 × 0,4—2,0 мікрон. Їхня форма і розміри можуть декілька мінятися залежно від фази росту (наприклад, логарифмічної або стаціонарної фази). При зміні умов росту вони легко утворюють неправильної форми або ниткоподібні клітини. На поверхні зовнішньої мембрани містяться капсулоподібний слизовий покрив і мікрокапсула, що містять специфічний до групи «розчинний» антиген. У складеній з пептидоглікану клітинній стінці локалізовані багато білків, що є видоспецифічними антигенами. У цитоплазматичній мембрані переважають ненасичені жирні кислоти, ця мембрана осмотично активна, має специфічну транспортну систему АТФ-АДФ. Нуклеоїд містить одну кільцеву хромосому. Розмножуються ці бактерії шляхом бінарного поділу, володіють незалежним від клітини-хазяїна метаболізмом. Джерелом енергії у позаклітинних рикетсій служить глутамат. Можливо, що при розмноженні вони отримують макроергічні сполуки від клітини-хазяїна. Здатні індукувати свій фагоцитоз клітиною еукаріотів.
Життєвий цикл
Розмноження, за винятком одного виду, відбувається тільки в живих клітинах хазяїна, тобто рикетсії є облігатними внутрішньоклітинними паразитами, ріст і розмноження яких відбуваються в клітинах відповідного хазяїна. Паразитують в цитоплазмі і ядрі або тільки в цитоплазмі клітин членистоногих і теплокровних тварин. Лише один вид рикетсій (Rochalimaea quintana), що спричиняє волинську гарячку, може рости поза клітинами в кишечнику воші, а також в безклітинному поживному середовищі. У життєвому циклі більшості рикетсій членистоногі є первинними хазяями або переносниками.
Епідеміологічні особливості
У людини рикетсії спричинюють гострі захворювання — рикетсіози. Найбільше епідеміологічне й соціальне значення мають збудники епідемічного висипного тифу (Rickettsia prowazekii), плямистої гарячки Скелястих гір (Rickettsia rickettsii), цуцугамуші (Rickettsia tsutsugamushi).
Патогенні для людини рикетсії, за рідкісним виключенням, передаються при укусі заражених вошей, кліщів і бліх. Зараження рикетсіями іноді зумовлює загибель самих членистоногих-переносників, але може й не спричиняти помітної патогенної дії на них. В деяких випадках передача рикетсій у членистоногих проходить трансоваріально від одного покоління до іншого через заражені яйця, в інших — через проміжних хазяїв, таких, як пацюки, миші або собаки. У цих ссавців носійство рикетсій не супроводжується вираженими ознаками захворювання, і тому вважається, що інфекція перебігає у них в латентній (прихованій) формі.
Єдине відоме захворювання ссавців, пов'язане з рикетсіями, — кліщова гарячка овець, кіз і великої рогатої худоби — зустрічається тільки в Африці.
Патогенність
Рикетсіям властивий тропізм до клітин ендотелію судин.
Стійкість
Представники родини чутливі до більшості антибіотиків широкого спектра дії, особливо тетрациклінового ряду.
Забарвлення і культивування
Рикетсій культивують в жовткових мішках курячих ембріонів, культурах клітин легенів домашніх мишей.
Рикетсії ідентифікують в мазках при фарбуванні за Романовським—Гімзою, Гіменесом, Маккіавелло, Здродовським, в мазках, оброблених флюоресцентними і міченими ферментами антитілами. Для первинного виділення рикетсій використовують переважно дорослих самців морських свинок і дорослих мишей.
Примітки
- Нині до рикетсій не відносять, носить назву Bartonella quintana і на сьогодні відносять до роду Bartonella
Див. також
Джерела
Інформація в цьому розділі застаріла. (серпень 2016) |
- Здродовский П. Ф. и Голиневич Е. М. Учение о риккетсиях и риккетсиозах, М., 1972 (рос.)
- Паутов В. Н. Некоторые вопросы экологии риккетсий, Журн. микр. эпид. и иммун., № 5, с. 92, 1987. (рос.)
- Биологический энциклопедический словарь. М., Советская энциклопедия, 1989. (рос.)
Посилання
- Риккетсии [ 4 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Энциклопедия Кругосвет (рос.)
Це незавершена стаття з бактеріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rickettsiaceae Klitini klishiv zarazheni farbuvannya za Gimenesom Biologichna klasifikaciya Domen Bakteriyi Bacteria Tip Proteobakteriyi Proteobacteria Klas Alfa proteobakteriyi a Proteobacteria Ryad Rickettsiales Rodina Rickettsiaceae Pinkerton 1936 Rodi Rickettsia Wolbachia Posilannya Vikishovishe Rickettsiaceae Vikividi Rickettsiaceae EOL 4398 ITIS 956510 NCBI 775 Rickettsiaceae rodina gram negativnih bakterij ryadu Rickettsiales yak predstavniki rodini tak i ryadu ta tipovogo rodu mayut ukrayinsku nazvu riketsiyi Nazvani na im ya Govarda Rikettsa 1871 1910 amerikanskogo patologa sho v 1909 vpershe opisav pershogo predstavnika rodini zbudnika plyamistoyi garyachki Skelyastih Gir U tomu zh roci shozhi sposterezhennya buli zrobleni Sharlem Nikolem ta jogo kolegami pri doslidzhenni epidemichnogo visipnogo tifu U 1910 roci Riketts zaginuv vid epidemichnogo visipnogo tifu vivchennyam yakogo zajmavsya v Meksici Na chest zaslug uchenogo zbudniki cih infekcijnih hvorob buli nazvani riketsiyami i vidileni u rid Rickettsia BudovaTipovij rid rodini Rickettsia predstavlenij polimorfnimi chastishe kokopodibnimi abo palichkopodibnimi neruhomimi klitinami V optimalnih umovah klitini predstavnikiv rodini mayut formu korotkih palichok rozmirom v serednomu 0 2 0 6 0 4 2 0 mikron Yihnya forma i rozmiri mozhut dekilka minyatisya zalezhno vid fazi rostu napriklad logarifmichnoyi abo stacionarnoyi fazi Pri zmini umov rostu voni legko utvoryuyut nepravilnoyi formi abo nitkopodibni klitini Na poverhni zovnishnoyi membrani mistyatsya kapsulopodibnij slizovij pokriv i mikrokapsula sho mistyat specifichnij do grupi rozchinnij antigen U skladenij z peptidoglikanu klitinnij stinci lokalizovani bagato bilkiv sho ye vidospecifichnimi antigenami U citoplazmatichnij membrani perevazhayut nenasicheni zhirni kisloti cya membrana osmotichno aktivna maye specifichnu transportnu sistemu ATF ADF Nukleoyid mistit odnu kilcevu hromosomu Rozmnozhuyutsya ci bakteriyi shlyahom binarnogo podilu volodiyut nezalezhnim vid klitini hazyayina metabolizmom Dzherelom energiyi u pozaklitinnih riketsij sluzhit glutamat Mozhlivo sho pri rozmnozhenni voni otrimuyut makroergichni spoluki vid klitini hazyayina Zdatni indukuvati svij fagocitoz klitinoyu eukariotiv Zhittyevij ciklRozmnozhennya za vinyatkom odnogo vidu vidbuvayetsya tilki v zhivih klitinah hazyayina tobto riketsiyi ye obligatnimi vnutrishnoklitinnimi parazitami rist i rozmnozhennya yakih vidbuvayutsya v klitinah vidpovidnogo hazyayina Parazituyut v citoplazmi i yadri abo tilki v citoplazmi klitin chlenistonogih i teplokrovnih tvarin Lishe odin vid riketsij Rochalimaea quintana sho sprichinyaye volinsku garyachku mozhe rosti poza klitinami v kishechniku voshi a takozh v bezklitinnomu pozhivnomu seredovishi U zhittyevomu cikli bilshosti riketsij chlenistonogi ye pervinnimi hazyayami abo perenosnikami Epidemiologichni osoblivostiU lyudini riketsiyi sprichinyuyut gostri zahvoryuvannya riketsiozi Najbilshe epidemiologichne j socialne znachennya mayut zbudniki epidemichnogo visipnogo tifu Rickettsia prowazekii plyamistoyi garyachki Skelyastih gir Rickettsia rickettsii cucugamushi Rickettsia tsutsugamushi Patogenni dlya lyudini riketsiyi za ridkisnim viklyuchennyam peredayutsya pri ukusi zarazhenih voshej klishiv i blih Zarazhennya riketsiyami inodi zumovlyuye zagibel samih chlenistonogih perenosnikiv ale mozhe j ne sprichinyati pomitnoyi patogennoyi diyi na nih V deyakih vipadkah peredacha riketsij u chlenistonogih prohodit transovarialno vid odnogo pokolinnya do inshogo cherez zarazheni yajcya v inshih cherez promizhnih hazyayiv takih yak pacyuki mishi abo sobaki U cih ssavciv nosijstvo riketsij ne suprovodzhuyetsya virazhenimi oznakami zahvoryuvannya i tomu vvazhayetsya sho infekciya perebigaye u nih v latentnij prihovanij formi Yedine vidome zahvoryuvannya ssavciv pov yazane z riketsiyami klishova garyachka ovec kiz i velikoyi rogatoyi hudobi zustrichayetsya tilki v Africi PatogennistRiketsiyam vlastivij tropizm do klitin endoteliyu sudin StijkistPredstavniki rodini chutlivi do bilshosti antibiotikiv shirokogo spektra diyi osoblivo tetraciklinovogo ryadu Zabarvlennya i kultivuvannyaRiketsij kultivuyut v zhovtkovih mishkah kuryachih embrioniv kulturah klitin legeniv domashnih mishej Riketsiyi identifikuyut v mazkah pri farbuvanni za Romanovskim Gimzoyu Gimenesom Makkiavello Zdrodovskim v mazkah obroblenih flyuorescentnimi i michenimi fermentami antitilami Dlya pervinnogo vidilennya riketsij vikoristovuyut perevazhno doroslih samciv morskih svinok i doroslih mishej PrimitkiNini do riketsij ne vidnosyat nosit nazvu Bartonella quintana i na sogodni vidnosyat do rodu BartonellaDiv takozhRickettsia Rickettsiales RiketsioziDzherelaInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2016 Zdrodovskij P F i Golinevich E M Uchenie o rikketsiyah i rikketsiozah M 1972 ros Pautov V N Nekotorye voprosy ekologii rikketsij Zhurn mikr epid i immun 5 s 92 1987 ros Biologicheskij enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1989 ros PosilannyaRikketsii 4 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet ros Ce nezavershena stattya z bakteriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi