Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2014) |
| Ретровіруси | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мікрофотографія вірусу ВІЛ | ||||||||||||||||
| Класифікація вірусів | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Підродини | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ретровіруси (Retroviridae) — родина вірусів. Це оточені мембраною віруси, які мають РНК геном, який реплікують через ДНК як проміжну ланку. Ретровіруси залежать від ферменту зворотної транскриптази для здійснення зворотної транскрипції свого геному з РНК у ДНК, який може потім бути об'єднаний з геномом хазяїна за допомогою ферменту інтегрази, після чого вірус реплікується разом з геномом клітин хазяїна. Відомим представником ретровірусів є вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).
Морфологія віріонів
Віріони ретровірусів сферичної форми, розміром 90-120 нм, мають суперкапсиду ліпопротеїнової природи з шипоподібними пепломерами. Капсид побудований за типом кубічної симетрії. Ретровіруси містять до 2 % РНК, близько 65 % білку, 30 % ліпідів та 2 % вуглеводів. Характерною структурною особливістю у віріонів ретровірусів є унікальна серцевина. Остання представлена власною капсулою (внутрішня білкова мембрана) та нуклеотидом, до складу якого входить РНК і білок. За будовою серцевини онковіруси поділяються на три типи: С, В та D. Віріони типу С (діаметр близько 100 нм) мають крупну (74-80 нм), розташовану центрально, серцевину. У віріонів типу В і D серцевини розташовані ексцентрично. У перших вона округлої а у останніх циліндричної форми.
Фізичні властивості
Вірус термолабільний — при 56 °С руйнується протягом 15-ти хвилин, при 74 °С за 16 секунд, чутливий до ефіру і хлороформу, руйнується при заморожуванні-відтаванні.
Геном
Геном ретровірусів, на відміну від всіх останніх представників царства вірусів, диплоїдний — представлений двома однаковими молекулами РНК, молекулярною масою близько 3 МД. Розмір геному 7-11 kb. Він містить чотири гени: (5'→3') gag, pol, env, src.
- Ген gag (від англ. group specific antigens — групоспецифічні антигени) містять близько 2500 нуклеотидів.
- Ген pol (від англ. polimerase- полімераза) містить близько 3000 нуклеотидів і кодує фермент зворотню транскриптазу.
- Ген env (від англ. envelope — оболонка) містить близько 2200 нуклеотидів та кодує поліпептид з молекулярною масою 90 кД, який є попередником глікопротеїнів (gp85 та gp37).
- Ген src, або онкоген (1600—2000 нуклеотидів) кодує білок молекулярною масою 60 кД. Останній характеризується протеїнкіназною активністю і відіграє ключову роль в індукції неопластичної трансформації клітин. Він є лише у онковірусів що характеризуються трансформуючим впливом на клітини. На репродукцію вірусу він не впливає. Втрата всіх інших генів обумовлює дефектність вірусу.
Стратегія реплікації ядерна:
- Вірус прикріпляєтся до рецепторів через SU глікопротеїн. TM глікопротеїн викликає злиття з мембраною клітини.
- Проникнення і часткове роздягання
- Геном одноланцюгової РНК копіюєтся в лінійну молекулу дволанцюгової ДНК зворотньою транскриптазою.
- Проникнення дволанцюгової ДНК в ядро і ця ДНК ковалентно і випадковим способом інтегрується в геном клітини вірусною інтегразою (=інтеграція провірусу).
- Транскрипція Pol II продукує вірусну сплайсовану і не несплайсовану РНК
- Експорт з ядра неповністю сплайсованої РНК
- Трансляція несплайсованої вірусної РНК продукує поліпротеїни Env, Gag and Gag-Pol.
- Збирання вібріона на клітинній мембрані хазяїна і пакування вірусного РНК геному.
- Брунькування через плазматичну мембрану і звільнення віріонів
- Протеолітичний процесинг полі протеїнів вірусною протеазою і дозрівання
Білки, ліпіди, вуглеводи
У складі ретровірусів виявляється від 11 до 13 структурних білків. Найменше білків локалізовано у серцевині. Головний внутрішній білок Р27-Р30 розташований у мембрані, що оточує РНК. Два-п'ять білків гліколізовані і знаходяться у складі ліпопротеїнової оболонки. З ними пов'язана типоспецифічна характеристика вірусів. Групоспецифічні антигени знаходяться у серцевині вірусу. Основним групоспецифічним антигеном є головний внутрішній білок Р27-Р30. У віріонах онковірусів виявлено ряд білків з ферментативною активністю, зокрема РНК-залежна ДНК-полімераза, ДНК-залежна ДНК-полімераза, нуклеази, протеїнкінази і інші. Зворотна транскриптаза (РНК-залежна ДНК-полімераза) зв'язана з нуклеоїдом віріонів і представлена у онковірусів 10-20 молекулами на віріон. Молекулярна маса цього ферменту у віріонах типу С становить 70 кД, у В та D — 100—105 кД. У онковірусів птахів ідентифіковано дві форми зворотної транскриптази: L (65 кД) та В (105 кД). У віріоні вони утворюють комплекс LB. Ліпіди знаходяться у складі ліпопротеїдної оболонки і мають клітинне походження. Вуглеводи входять до складу глікопротеїдів Глікопротеїди є типоспецифічними антигенами, беруть участь в реакції нейтралізації. Основним є глікопротеїд зовнішньої мембрани — SU.
Біологічні властивості
Господар — хордові — примати, парнокопитні, непарнокопитні та хижаки.
Шляхи передачі в природі: трансмісивний шлях, парентеральний, вертикальний.
Переносники відсутні.
Географіче розповсюдження: по всьому світу.
Патогенез. У природних умовах патогенні для великої рогатої худоби. В експериментальних — захворюють телята, вівці. У природних умовах зараження чутливих тварин може відбуватись пренатально та частіше постнатально. Механізм пренатального зараження може являти собою передачу вірусного геному через гамети (генетична чи хромосомна трансляція) або передачу сформованого вірусу (епігенетична екстрахромосомна трансляція). Постнатальна передача здійснюється через молоко чи під час прямого контакту. У останньому випадку вірус заноситься в організм з різноманітними секретами і екскретами або комахами чи контамінованими об'єктами (ін'єкційними голками, хірургічними інструментами тощо). Доведено, що вірус тривалий час персистує в організмі кліщів і може передаватись через них великій рогатій худобі.
Контактна передача — основний шлях розповсюдження лейкозу в природних умовах. Це потрібно мати на увазі тим, хто маніпулює в несприятливих по лейкозу стадах тварин.
Тропізм: найчастіше клітини імунної системи.
Патологічні зміни: знищують популяцію імунокомпетентних клітин, що призводить до загибелі особин від опортуністичних інфекцій. Порушення геному можуть викликати рак.
Профілактика та лікування. Імунітет
Вакцини для профілактики розробляються. Лікування ВІЛ — комбінована терапія з азидотимідином та інгібітором протеази ВІЛ. У природних умовах певне значення має колостральний імунітет, який триває кілька місяців і залежить від ряду обставин, зокрема від кількості молозивних імуноглобулінів.
У дорослих інфікованих тварин, попри наявність віруснейтралізуючих антитіл і інших факторів захисту, інфекційний процес не зупиняється. Штучна імунізація поки що не набула широкого розповсюдження. Є повідомлення щодо позитивних результатів при використанні інактивованих препаратів. Двократне введення інактивованої 0,05 % АЕН, або 0,02 % ДЕІ вакцини телятам обумовило індукцію високих титрів віруснейтралізуючих антитіл та резистентність до експериментального зараження.
Класифікація
Див. також
Література
- А. Г. Букринская. Вирусология. — М.: Медицина, 1986. С. 336.
Посилання
- Онковіруси — microsvit.info.
 | Це незавершена стаття з вірусології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2014 Retrovirusi Mikrofotografiya virusu VIL Klasifikaciya virusiv Domen Virusi Grupa VI Nadcarstvo Riboviria Carstvo Tip Klas Ryad Ortervirales Rodina Retroviridae Pidrodini Orthoretrovirinae Spumaretrovirinae Posilannya Vikishovishe Retroviridae EOL 8053 NCBI 11632 Retrovirusi Retroviridae rodina virusiv Ce otocheni membranoyu virusi yaki mayut RNK genom yakij replikuyut cherez DNK yak promizhnu lanku Retrovirusi zalezhat vid fermentu zvorotnoyi transkriptazi dlya zdijsnennya zvorotnoyi transkripciyi svogo genomu z RNK u DNK yakij mozhe potim buti ob yednanij z genomom hazyayina za dopomogoyu fermentu integrazi pislya chogo virus replikuyetsya razom z genomom klitin hazyayina Vidomim predstavnikom retrovirusiv ye virus imunodeficitu lyudini VIL Morfologiya virionivVirioni retrovirusiv sferichnoyi formi rozmirom 90 120 nm mayut superkapsidu lipoproteyinovoyi prirodi z shipopodibnimi peplomerami Kapsid pobudovanij za tipom kubichnoyi simetriyi Retrovirusi mistyat do 2 RNK blizko 65 bilku 30 lipidiv ta 2 vuglevodiv Harakternoyu strukturnoyu osoblivistyu u virioniv retrovirusiv ye unikalna sercevina Ostannya predstavlena vlasnoyu kapsuloyu vnutrishnya bilkova membrana ta nukleotidom do skladu yakogo vhodit RNK i bilok Za budovoyu sercevini onkovirusi podilyayutsya na tri tipi S V ta D Virioni tipu S diametr blizko 100 nm mayut krupnu 74 80 nm roztashovanu centralno sercevinu U virioniv tipu V i D sercevini roztashovani ekscentrichno U pershih vona okrugloyi a u ostannih cilindrichnoyi formi Fizichni vlastivostiVirus termolabilnij pri 56 S rujnuyetsya protyagom 15 ti hvilin pri 74 S za 16 sekund chutlivij do efiru i hloroformu rujnuyetsya pri zamorozhuvanni vidtavanni GenomGenom retrovirusiv na vidminu vid vsih ostannih predstavnikiv carstva virusiv diployidnij predstavlenij dvoma odnakovimi molekulami RNK molekulyarnoyu masoyu blizko 3 MD Rozmir genomu 7 11 kb Vin mistit chotiri geni 5 3 gag pol env src Gen gag vid angl group specific antigens grupospecifichni antigeni mistyat blizko 2500 nukleotidiv Gen pol vid angl polimerase polimeraza mistit blizko 3000 nukleotidiv i koduye ferment zvorotnyu transkriptazu Gen env vid angl envelope obolonka mistit blizko 2200 nukleotidiv ta koduye polipeptid z molekulyarnoyu masoyu 90 kD yakij ye poperednikom glikoproteyiniv gp85 ta gp37 Gen src abo onkogen 1600 2000 nukleotidiv koduye bilok molekulyarnoyu masoyu 60 kD Ostannij harakterizuyetsya proteyinkinaznoyu aktivnistyu i vidigraye klyuchovu rol v indukciyi neoplastichnoyi transformaciyi klitin Vin ye lishe u onkovirusiv sho harakterizuyutsya transformuyuchim vplivom na klitini Na reprodukciyu virusu vin ne vplivaye Vtrata vsih inshih geniv obumovlyuye defektnist virusu Strategiya replikaciyi yaderna Virus prikriplyayetsya do receptoriv cherez SU glikoproteyin TM glikoproteyin viklikaye zlittya z membranoyu klitini Proniknennya i chastkove rozdyagannya Genom odnolancyugovoyi RNK kopiyuyetsya v linijnu molekulu dvolancyugovoyi DNK zvorotnoyu transkriptazoyu Proniknennya dvolancyugovoyi DNK v yadro i cya DNK kovalentno i vipadkovim sposobom integruyetsya v genom klitini virusnoyu integrazoyu integraciya provirusu Transkripciya Pol II produkuye virusnu splajsovanu i ne nesplajsovanu RNK Eksport z yadra nepovnistyu splajsovanoyi RNK Translyaciya nesplajsovanoyi virusnoyi RNK produkuye poliproteyini Env Gag and Gag Pol Zbirannya vibriona na klitinnij membrani hazyayina i pakuvannya virusnogo RNK genomu Brunkuvannya cherez plazmatichnu membranu i zvilnennya virioniv Proteolitichnij procesing poli proteyiniv virusnoyu proteazoyu i dozrivannyaBilki lipidi vuglevodiU skladi retrovirusiv viyavlyayetsya vid 11 do 13 strukturnih bilkiv Najmenshe bilkiv lokalizovano u sercevini Golovnij vnutrishnij bilok R27 R30 roztashovanij u membrani sho otochuye RNK Dva p yat bilkiv glikolizovani i znahodyatsya u skladi lipoproteyinovoyi obolonki Z nimi pov yazana tipospecifichna harakteristika virusiv Grupospecifichni antigeni znahodyatsya u sercevini virusu Osnovnim grupospecifichnim antigenom ye golovnij vnutrishnij bilok R27 R30 U virionah onkovirusiv viyavleno ryad bilkiv z fermentativnoyu aktivnistyu zokrema RNK zalezhna DNK polimeraza DNK zalezhna DNK polimeraza nukleazi proteyinkinazi i inshi Zvorotna transkriptaza RNK zalezhna DNK polimeraza zv yazana z nukleoyidom virioniv i predstavlena u onkovirusiv 10 20 molekulami na virion Molekulyarna masa cogo fermentu u virionah tipu S stanovit 70 kD u V ta D 100 105 kD U onkovirusiv ptahiv identifikovano dvi formi zvorotnoyi transkriptazi L 65 kD ta V 105 kD U virioni voni utvoryuyut kompleks LB Lipidi znahodyatsya u skladi lipoproteyidnoyi obolonki i mayut klitinne pohodzhennya Vuglevodi vhodyat do skladu glikoproteyidiv Glikoproteyidi ye tipospecifichnimi antigenami berut uchast v reakciyi nejtralizaciyi Osnovnim ye glikoproteyid zovnishnoyi membrani SU Biologichni vlastivostiGospodar hordovi primati parnokopitni neparnokopitni ta hizhaki Shlyahi peredachi v prirodi transmisivnij shlyah parenteralnij vertikalnij Perenosniki vidsutni Geografiche rozpovsyudzhennya po vsomu svitu Patogenez U prirodnih umovah patogenni dlya velikoyi rogatoyi hudobi V eksperimentalnih zahvoryuyut telyata vivci U prirodnih umovah zarazhennya chutlivih tvarin mozhe vidbuvatis prenatalno ta chastishe postnatalno Mehanizm prenatalnogo zarazhennya mozhe yavlyati soboyu peredachu virusnogo genomu cherez gameti genetichna chi hromosomna translyaciya abo peredachu sformovanogo virusu epigenetichna ekstrahromosomna translyaciya Postnatalna peredacha zdijsnyuyetsya cherez moloko chi pid chas pryamogo kontaktu U ostannomu vipadku virus zanositsya v organizm z riznomanitnimi sekretami i ekskretami abo komahami chi kontaminovanimi ob yektami in yekcijnimi golkami hirurgichnimi instrumentami tosho Dovedeno sho virus trivalij chas persistuye v organizmi klishiv i mozhe peredavatis cherez nih velikij rogatij hudobi Kontaktna peredacha osnovnij shlyah rozpovsyudzhennya lejkozu v prirodnih umovah Ce potribno mati na uvazi tim hto manipulyuye v nespriyatlivih po lejkozu stadah tvarin Tropizm najchastishe klitini imunnoyi sistemi Patologichni zmini znishuyut populyaciyu imunokompetentnih klitin sho prizvodit do zagibeli osobin vid oportunistichnih infekcij Porushennya genomu mozhut viklikati rak Profilaktika ta likuvannya ImunitetVakcini dlya profilaktiki rozroblyayutsya Likuvannya VIL kombinovana terapiya z azidotimidinom ta ingibitorom proteazi VIL U prirodnih umovah pevne znachennya maye kolostralnij imunitet yakij trivaye kilka misyaciv i zalezhit vid ryadu obstavin zokrema vid kilkosti molozivnih imunoglobuliniv U doroslih infikovanih tvarin popri nayavnist virusnejtralizuyuchih antitil i inshih faktoriv zahistu infekcijnij proces ne zupinyayetsya Shtuchna imunizaciya poki sho ne nabula shirokogo rozpovsyudzhennya Ye povidomlennya shodo pozitivnih rezultativ pri vikoristanni inaktivovanih preparativ Dvokratne vvedennya inaktivovanoyi 0 05 AEN abo 0 02 DEI vakcini telyatam obumovilo indukciyu visokih titriv virusnejtralizuyuchih antitil ta rezistentnist do eksperimentalnogo zarazhennya KlasifikaciyaOrthoretrovirinae Lentivirus Spumaretrovirinae Bovispumavirus EquispumavirusDiv takozhEndogenni retrovirusiLiteraturaA G Bukrinskaya Virusologiya M Medicina 1986 S 336 PosilannyaOnkovirusi microsvit info Ce nezavershena stattya z virusologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi