Пепломери від грец πέπλος покрив мантія фібри виступи шипики шипи шиповидні відростки спайки виражені структури у вигляд

Пепломери (від грец. πέπλος — покрив, мантія) (фібри, виступи, шипики, шипи, шиповидні відростки, спайки) — виражені структури у вигляді відростків на ліпопротеїновій оболонці (суперкапсиді), що оточує віріон. Як правило, складається з глікопротеїнів (spike protein, S-білок),

Схема оболонкового вірусу на прикладі цитомегаловірусу

Будова пепломера вірусу SARS-CoV-2 (3D-друк)

Склад і будова

Пепломери, як правило, складаються з глікопротеїнів і можуть як пронизувати ліпопротеїновий шар суперкапсида віріона, так і не доходити до капсиду. Довжина — 5-10 нм.

Пепломер може складатися з окремих мембранних білків або збиратися з утворенням димерів або , причому субодиниці можуть бути однаковими () або різними ().

У різних вірусів пепломери мають різну будову:

Для вірусів грипу (ортоміксовируси) характерна наявність двох типів пепломерів: один (H) — складається з гемаглютиніну, а інший (N) — з нейрамінідази.
У вірусів парагрипу (параміксовируси) один тип пепломерів складається з гемаглютиніну і нейрамінідази (HN), а другий — з «білка злиття» (F).
У рабдовірусів є лише один тип пепломерів, що складається з одного глікопротеїну.
Пепломери у коронавірусів нагадують сонячну корону, завдяки чому вони і отримали свою назву. Для коронавірусів характерна наявність двох типів пепломерів: gpS (трансмембранний прикріпний глікопротеїн) і НЕ (глікопротеїн, який викликає злиття мембран).

Функціональна роль

Пепломери виконують наступні дві основні функції:

Рецепція та прикріплення. Дозволяє вірусу розпізнавати специфічні клітинні рецептори і взаємодіяти з ними.
Проникнення. Дозволяє зливатися з клітинними мембранами, що дозволяє геному вірусу проникнути всередину клітини.

Примітки

[1] ttp://www.kspu.edu/FileDownload.ashx/Вірусологія_2_лекція_29_03_2020.pdf?id=9b44736d-84a7-4a1b-95d5-6be2a9a7f8fc

[2] ttps://microbiology.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2018/11/03_морфологія_вірусів.pdf