Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2019) |
Реституція культурних цінностей (також в англомовній юридичній літературі вживається термін репатріація культурної спадщини, репатріація культурних цінностей, англ. Repatriation of cultural heritage, Repatriation of cultural property) — відновлення прав власності на культурні цінності у випадку їх незаконного присвоєння. Передбачає повернення власникам (фізичним та юридичним особам) предметів історичного та культурного значення, втрачених ними в результаті прямих чи опосередкованих наслідків воєнної окупації іноземною державою, викрадення та нелегального вивезення за межі території країни походження (де предмет культури було створено, знайдено або де він перебував на законних підставах). Перший міжнародний досвід реституції культурних цінностей був пов'язаний із наслідками наполеонівських війн — на початку 19 ст. із Франції до Італії було повернуто ряд шедеврів світового значення, що були вивезені французькою армією. Заборона знищення, розграбування та конфіскації культурних цінностей під час воєнних дій та окупації території іншої країни була зафіксована в Першій (1899) та Другій (1907) Гаазьких конвенціях і відповідних положеннях до них, що визначали зобов'язання країн-учасниць під час ведення війн на суходолі. Згодом положення про реституцію втрачених та викрадених культурних цінностей знайшли відображення в системі мирних договорів, укладених після Першої світової війни (зокрема Версальський мирний договір 1919 з Німеччиною, Сен-Жерменський мирний договір (1919) з Австрією, Тріанонський мирний договір 1920 з Угорщиною та ін.). 1935 за ініціативою США був ухвалений Вашингтонський пакт (Пакт Реріха) щодо захисту культурних цінностей в умовах війни, розроблений відомим російським науковцем і діячем культури М.Реріхом. Пакт набув значення як регіональний міжнародно-правовий акт для країн Північної та Південної Америки. Під час Другої світової війни у зв'язку з масовим розграбуванням культурних цінностей окупованих держав нацистською Німеччиною та її союзниками країни антигітлерівської коаліції ухвалили спеціальну декларацію від 5 січня 1943, якою було визнано незаконними та нечинними будь-які дії на окупованих територіях, що призвели до вилучення і втрат культурних цінностей, та задекларували готовність до співробітництва в подоланні їх наслідків. Принципи декларації знайшли втілення в документах міжнародних конференцій у Бреттон-Вудсі (США; 1944), Ялті (1945), Сан-Франциско (США; 1945), Потсдамі (Німеччина; 1945), Парижі (Франція; 1945), а також у мирних договорах, підписаних 10 лютого 1947 учасниками антигітлерівської коаліції з Німеччиною та її союзниками в Парижі. 1945 Союзна Контрольна рада по Німеччині ухвалила т. зв. Чотиристоронню процедуру реституції, на підставі якої протягом 1945—48 до країн, які зазнали окупації, було повернуто знайдені на території Німеччини та Австрії історичні й мистецькі цінності, архівні та книжкові фонди. Серед них були такі видатні пам'ятки культури, як Гентський вівтар (Бельгія), картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза» (Франція) та «Дама з горностаєм» (Польща), Дж. Белліні «Мадонна» (Італія) та ін. Однак погіршення стосунків між СРСР та країнами Заходу не дало змоги завершити реституційний процес в перші повоєнні десятиліття на основі спільно узгоджених принципів. В подальшому акти реституції втрачених у роки війни культурних цінностей мали епізодичний характер і здійснювалися на основі двосторонніх міждержавних переговорів. Публікація наприкінці 1980-х — на початку 1990-х рр. матеріалів про перебування на території колишнього СРСР у т. зв. закритих фондах великої кількості культурних цінностей із різних європейських країн, які були таємно вивезені до СРСР радянськими військовими з території Німеччини за наказами вищого керівництва країни, спричинила повернення уваги світового співтовариства до цього питання. Проблема реституції втрачених у роки війни культурних цінностей знову стала важливим напрямом міжнародного культурного співробітництва. Значний вплив на її вирішення мали рішення Вашингтонської (1998) та Вільнюської (2000) конференцій щодо розшуку і повернення культурних цінностей, конфіскованих нацистським режимом у жертв Голокосту. Задекларовані в них принципи імплементовані в законодавство США та багатьох країн Європейського Союзу.
Конвенції ЮНЕСКО
Злочини проти культурних цінностей під час II світової війни спонукали міжнародне співтовариство до розробки й ухвалення Конвенції ЮНЕСКО про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (Гаага (Нідерланди), 1954), положення якої передбачають їх повернення в разі захоплення та конфіскації воюючими сторонами. Ухвалення Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (Гаага, 1970), а також Конвенції Міжнародного інституту з уніфікації приватного права про викрадені або нелегально вивезені культурні цінності (Рим, 1995) значно розширило коло об'єктів, що можуть бути предметом реституції. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, починаючи з 1972, регулярно ухвалює резолюції, в яких містяться рекомендації про необхідність міждержавного співробітництва в галузі повернення та реституції культурних цінностей, у тому числі і стосовно країн-жертв колоніальної експлуатації. При ЮНЕСКО створений і діє Міжурядовий комітет зі сприяння поверненню культурних цінностей країнам їх походження або реституції в разі незаконного привласнення.
Україна
Протягом 20 ст. Україна є активним учасником міжнародного співробітництва в даній сфері. У квітні 1917 Комітет Української Центральної Ради ухвалив рішення про повернення зі сховищ Москви і Петрограда (нині м. Санкт-Петербург) клейнодів козацьких та інших історичних реліквій українського народу, вивезених з теренів України в часи Російської імперії. У цих містах почали діяти спеціальні комісії з виявлення та складання реєстрів українських пам'яток. Уряд радянської Росії визнав претензії справедливими і затвердив 16 та 24 листопада 1917 постанови про передачу козацьких клейнодів представникам України. Однак тоді така передача не відбулася. Із проголошенням Української Народної Республіки та початком українсько-російських мирних переговорів при міністерстві освіти УНР була створена спеціальна комісія у справі повернення з Росії культурних цінностей України. Ця праця згодом була продовжена урядом гетьмана П.Скоропадського. Склад комісії було розширено, і в червні 1918 її реформували в Культурну комісію при Українській мирній делегації, яка опрацювала принципи реституційних вимог, списки культурних цінностей та затвердила проект відповідної угоди між Українською Державою та РСФРР. У зв'язку із припиненням мирних переговорів це питання знову не було вирішене. Протягом 1920-х рр. до нього повернувся уряд УСРР, який не раз звертався до всесоюзних та російських інстанцій щодо повернення українських культурних цінностей із Росії. Йому вдалося повернути ряд цінних музейних та архівних збірок. 1930 в Москві та Ленінграді (нині м. С.-Петербург) відбулися два засідання спеціальної Паритетної комісії, яка розглядала вимоги України. Відповідно до підписаних протоколів в Україну протягом 1930—32 було передано визначні історичні реліквії, пам'ятки мистецтва, археологічні колекції з Оружейної палати, Третьяковської галереї, Історичного музею в Москві та Ермітажу (Ленінград). У тому числі лише з Ермітажу до України надійшло понад 11 тис. предметів старовини, серед них 12 козацьких прапорів 17—18 ст. Україна була також учасником вирішення проблем повернення та реституції культурних цінностей з Польщею відповідно до умов Ризького мирного договору між РСФРР і УСРР та Польщею 1921, а також Литвою, Латвією та Естонією на підставі двосторонніх договорів (1921). Особливо активно працювала польсько-українська комісія, за наслідками роботи якої до Польщі було повернуто та передано понад 4200 метричних книг та справ різних релігійних конфесій, матеріали земельних комісій, окремих відділень Державного та Селянського банків, справи з фондів Варшавського попечительства навчального округу та Холмської навчальної дирекції, 5874 церковні дзвони, конфісковані російською владою під час I світової війни з території Польщі та українських земель, що відійшли до неї за умовами Ризького договору, та інші культурні цінності. Спроби української сторони сформувати зустрічні претензії та домогтися їх розгляду тоді успіху не мали.
Друга світова війна
Під час II світової війни культурна спадщина України зазнала значних втрат. За неповними даними, на території УРСР окупаційними військами було знищено або вивезено понад 500 тис. музейних експонатів, 51 млн книг, 46 млн архів. справ. У ході повоєнного реституційного процесу 1945—48 частину з них було знайдено і повернуто. Зокрема, за даними зх. дослідників, лише з американської зони окупації до СРСР передано 543120 об'єктів, з яких понад 350 тис. належали Україні. У тому числі були повернуті десятки тисяч предметів культури до музеїв Києва, Дніпропетровська, Харкова, Львова, Миколаєва, Вінниці, Полтави, Херсона, Чернігова та Умані, важливі архівні та бібліотечні фонди. Однак значна частина визначних пам'яток досі вважається втраченою внаслідок війни. Окрім того, частина повернутих до СРСР українських культурних цінностей опинилася в музеях, бібліотеках та архівах на території РРФСР та інших республік СРСР.
Офіційна державна політика незалежної України
У перші роки після проголошення незалежності України питання повернення та реституції втрачених культурних цінностей було піднесене на рівень офіційної державної політики, знайшло своє відображення в Конституції України (ст. 56), Законі України «Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей» (21 вересня 1999). Україна виступила ініціатором підписання главами 11-ти держав-членів Співдружності Незалежних Держав Угоди про повернення культурних цінностей країнам їх походження (Мінськ, 14 лютого 1992), яка мала започаткувати створення механізмів для вирішення спірних питань у цій сфері. 1992 з метою реалізацій державної політики в цій сфері було створено Національну комісію з питань розшуку і повернення в Україну культурних цінностей при КМ України. Під егідою комісії розпочато створення Банку даних про втрачені в різні історичні періоди та за різних обставин українські культурні цінності (станом на серед. 1990-х рр. було зібрано дані на близько 60 тис. одиниць), започатковано діяльність двосторонніх міждержавних комісій з питань повернення втрачених у роки II світової війни культурних цінностей із Німеччиною, Польщею, Угорщиною, з метою вирішення долі конкретних предметів культури діяла українсько-російська Комісія експертів з питань мозаїк та фресок Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, які перебувають на території Російської Федерації, проводилися українсько-голландські переговори з питань розшуку вивезеної в роки війни з території Нідерландів . Національна комісія виступила ініціатором проведення в Україні міжнародного симпозіуму під егідою ЮНЕСКО (Чернігів, 1994) та міжнародної конференції (Київ, 1996) з питань повернення та реституції втрачених внаслідок II світової війни культурних цінностей. 1999 Національну комісію було ліквідовано, її повноваження передали створеній 2000 Державній службі контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (ліквідована в грудні 2010 згідно з Указом Президента України про проведення адміністративної реформи). Протягом 1993—2010 в Україну було повернуто з Росії втрачені в роки II світової війни 11 фресок 12 ст. зі стін колишнього Свято-Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, з Німеччини — 82 предмети з колекції Херсонського археологічного музею, 700 книг з історичних бібліотек Києва, понад 3890 фотовідбитків з негативів із фондів Центрального державного архіву кінофотофонодокументів, жалувана грамота початку 18 ст. від імені російського царя Петра I на пергаменті з Центрального державного історичного архіву України, картина голландського художника 17 ст. з Уманського районного краєзнавчого музею, бронзове скіфське дзеркало з фондів Чернігівського історичного музею, із Польщі — 6 папок матеріалів з архіву товариства «Просвіта» у Львові, із США — рукописи, фотографії та першовидання творів Тараса Шевченка з довоєнних зібрань Будинку-музею Т.Шевченка в Києві та ін. Внаслідок міжнародної співпраці до України також повернулася низка викрадених і незаконно вивезених з її території археологічних предметів, збірок стародавніх монет, творів мистецтва. У той же час Україна протягом 1990-х рр. передала до Німеччини культурні цінності, пов'язані з іменем Й.-В.Гете, понад 8 тис. предметів з комплексу археологічної стоянки Каблов, 3 альбоми з гравюрами 18 ст. з фондів Дрезденської картинної галереї, у 2001 — т. зв. Архів Баха — колекцію з понад 5 тис. нотних рукописів і першовидань нот визначних європейських композиторів 16—19 ст. із довоєнних збірок Берлінської співочої академії. 2004 до Нідерландів Україна повернула 139 малюнків і 3 гравюри 15—18 ст. з відомої «Колекції Кенігса», яка в роки війни потрапила до Німеччини і звідти була вивезена в СРСР. 2010 до Державного Ермітажу (РФ) було повернуто викрадену з його фондів старовинну вазу. Важливим напрямом у справі повернення та реституції в Україну культурних цінностей є співпраця з українською діаспорою у світі, внаслідок якої до українських наукових і культурних закладів як дар були передані архіви Державного центру УНР на еміграції, архіви, наукова та творча спадщина відомих політичних, громадських і наукових діячів, діячів мистецтва О.Довженка, Е.Авдієвської, Г.Мазуренко, Л.Морозової, І.Багряного, В.Авраменка, У.Самчука, В.Барки, О.Олеся, С.Сірополка, С.Лифаря та ін. Лише протягом 2000—2009 в Україну було повернуто понад 500 тис. одиниць культурних цінностей, які були передані до 145-ти музеїв, 19-ти історико-культурних заповідників, 30-ти бібліотек, 9-ти архівних установ. 2010—2011 із США, Канади, Німеччини, Італії та Росії в Україну було передано й повернуто близько 6550 одиниць зберігання, у тому числі до музеїв, архівів, наукових установ, навчальних закладів надійшли в дар архівні матеріали М.Грушевського, Н.Світличної, Ю.Чапленка, картини В.Винниченка, Л.-Р.Кузьми, скульптурні роботи М.Черешньовського, П.Капшученка, М.Пилипенко, офорти М.Дерегуса, Л.Молодожанина (Лео Мола), видрукувані за межами України твори Лесі Українки, книги з меморіальної бібліотеки О.Дейча та ін.; у контексті реституції культурних цінностей було повернуто в Україну 211 творів народно-декоративного мистецтва (переважно з колекції писанок), вивезених в роки II світової війни з окупованого Києва, ікони «Покрова Богородиці» (16 ст.) та «Розп'яття з предстоятелями» (1-ша пол. 15 ст.), що були викрадені зі Львівського музею українського мистецтва в 1980-х рр., два надгробки 6—7 ст. із фондів Національного заповідника «Херсонес Таврійський», які ще 1964 були надані в тимчасове користування для виставки в Ленінграді. Питання реституції втрачених культурних цінностей викликають підвищену увагу громадськості, а кожен акт передачі чи повернення культурних цінностей має суспільно-резонансний характер, супроводжується дискусіями на політичному та фаховому рівнях.
Див. також
Примітки
Література
Статті в енциклопедичних виданнях
- Кот С. І. Реституція культурних цінностей // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 178. — .
- Акуленко В. І. Реституція культурних цінностей // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Монографії та дисертації
- Курило Т. В. . Монографія. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, «Новий світ – 2000», 2014. – 152 с.
Інша література
- Жуков Валерій. Проблема "спецфондів" та переміщених культурних цінностей // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури : Збірник наукових праць / М-во культури і туризму України, Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтв, Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - Київ : Міленіум, 2011. - Вип. 26. - С. 89 - 95.
- Опанасенко О. І. Реституції в контексті Європейських домовленостей // Гілея: науковий вісник. - 2015. - Вип. 94. - С. 66 - 71.
Посилання
- Забута спадщина. Портал про переміщені і втрачені історичні та культурні цінності
- Список літератури щодо реституції культурних цінностей
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2019 Restituciya kulturnih cinnostej takozh v anglomovnij yuridichnij literaturi vzhivayetsya termin repatriaciya kulturnoyi spadshini repatriaciya kulturnih cinnostej angl Repatriation of cultural heritage Repatriation of cultural property vidnovlennya prav vlasnosti na kulturni cinnosti u vipadku yih nezakonnogo prisvoyennya Peredbachaye povernennya vlasnikam fizichnim ta yuridichnim osobam predmetiv istorichnogo ta kulturnogo znachennya vtrachenih nimi v rezultati pryamih chi oposeredkovanih naslidkiv voyennoyi okupaciyi inozemnoyu derzhavoyu vikradennya ta nelegalnogo vivezennya za mezhi teritoriyi krayini pohodzhennya de predmet kulturi bulo stvoreno znajdeno abo de vin perebuvav na zakonnih pidstavah Pershij mizhnarodnij dosvid restituciyi kulturnih cinnostej buv pov yazanij iz naslidkami napoleonivskih vijn na pochatku 19 st iz Franciyi do Italiyi bulo povernuto ryad shedevriv svitovogo znachennya sho buli vivezeni francuzkoyu armiyeyu Zaborona znishennya rozgrabuvannya ta konfiskaciyi kulturnih cinnostej pid chas voyennih dij ta okupaciyi teritoriyi inshoyi krayini bula zafiksovana v Pershij 1899 ta Drugij 1907 Gaazkih konvenciyah i vidpovidnih polozhennyah do nih sho viznachali zobov yazannya krayin uchasnic pid chas vedennya vijn na suhodoli Zgodom polozhennya pro restituciyu vtrachenih ta vikradenih kulturnih cinnostej znajshli vidobrazhennya v sistemi mirnih dogovoriv ukladenih pislya Pershoyi svitovoyi vijni zokrema Versalskij mirnij dogovir 1919 z Nimechchinoyu Sen Zhermenskij mirnij dogovir 1919 z Avstriyeyu Trianonskij mirnij dogovir 1920 z Ugorshinoyu ta in 1935 za iniciativoyu SShA buv uhvalenij Vashingtonskij pakt Pakt Reriha shodo zahistu kulturnih cinnostej v umovah vijni rozroblenij vidomim rosijskim naukovcem i diyachem kulturi M Rerihom Pakt nabuv znachennya yak regionalnij mizhnarodno pravovij akt dlya krayin Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u zv yazku z masovim rozgrabuvannyam kulturnih cinnostej okupovanih derzhav nacistskoyu Nimechchinoyu ta yiyi soyuznikami krayini antigitlerivskoyi koaliciyi uhvalili specialnu deklaraciyu vid 5 sichnya 1943 yakoyu bulo viznano nezakonnimi ta nechinnimi bud yaki diyi na okupovanih teritoriyah sho prizveli do viluchennya i vtrat kulturnih cinnostej ta zadeklaruvali gotovnist do spivrobitnictva v podolanni yih naslidkiv Principi deklaraciyi znajshli vtilennya v dokumentah mizhnarodnih konferencij u Bretton Vudsi SShA 1944 Yalti 1945 San Francisko SShA 1945 Potsdami Nimechchina 1945 Parizhi Franciya 1945 a takozh u mirnih dogovorah pidpisanih 10 lyutogo 1947 uchasnikami antigitlerivskoyi koaliciyi z Nimechchinoyu ta yiyi soyuznikami v Parizhi 1945 Soyuzna Kontrolna rada po Nimechchini uhvalila t zv Chotiristoronnyu proceduru restituciyi na pidstavi yakoyi protyagom 1945 48 do krayin yaki zaznali okupaciyi bulo povernuto znajdeni na teritoriyi Nimechchini ta Avstriyi istorichni j mistecki cinnosti arhivni ta knizhkovi fondi Sered nih buli taki vidatni pam yatki kulturi yak Gentskij vivtar Belgiya kartini Leonardo da Vinchi Mona Liza Franciya ta Dama z gornostayem Polsha Dzh Bellini Madonna Italiya ta in Odnak pogirshennya stosunkiv mizh SRSR ta krayinami Zahodu ne dalo zmogi zavershiti restitucijnij proces v pershi povoyenni desyatilittya na osnovi spilno uzgodzhenih principiv V podalshomu akti restituciyi vtrachenih u roki vijni kulturnih cinnostej mali epizodichnij harakter i zdijsnyuvalisya na osnovi dvostoronnih mizhderzhavnih peregovoriv Publikaciya naprikinci 1980 h na pochatku 1990 h rr materialiv pro perebuvannya na teritoriyi kolishnogo SRSR u t zv zakritih fondah velikoyi kilkosti kulturnih cinnostej iz riznih yevropejskih krayin yaki buli tayemno vivezeni do SRSR radyanskimi vijskovimi z teritoriyi Nimechchini za nakazami vishogo kerivnictva krayini sprichinila povernennya uvagi svitovogo spivtovaristva do cogo pitannya Problema restituciyi vtrachenih u roki vijni kulturnih cinnostej znovu stala vazhlivim napryamom mizhnarodnogo kulturnogo spivrobitnictva Znachnij vpliv na yiyi virishennya mali rishennya Vashingtonskoyi 1998 ta Vilnyuskoyi 2000 konferencij shodo rozshuku i povernennya kulturnih cinnostej konfiskovanih nacistskim rezhimom u zhertv Golokostu Zadeklarovani v nih principi implementovani v zakonodavstvo SShA ta bagatoh krayin Yevropejskogo Soyuzu Skifskij zolotij grebin jmovirno zroblenij grekami z kurganu Soloha 4 vik do n e ErmitazhKonvenciyi YuNESKOZlochini proti kulturnih cinnostej pid chas II svitovoyi vijni sponukali mizhnarodne spivtovaristvo do rozrobki j uhvalennya Konvenciyi YuNESKO pro zahist kulturnih cinnostej u vipadku zbrojnogo konfliktu Gaaga Niderlandi 1954 polozhennya yakoyi peredbachayut yih povernennya v razi zahoplennya ta konfiskaciyi voyuyuchimi storonami Uhvalennya Konvenciyi YuNESKO pro zahodi spryamovani na zaboronu i zapobigannya nezakonnomu vvezennyu vivezennyu ta peredachi prava vlasnosti na kulturni cinnosti Gaaga 1970 a takozh Konvenciyi Mizhnarodnogo institutu z unifikaciyi privatnogo prava pro vikradeni abo nelegalno vivezeni kulturni cinnosti Rim 1995 znachno rozshirilo kolo ob yektiv sho mozhut buti predmetom restituciyi Generalna Asambleya Organizaciyi Ob yednanih Nacij pochinayuchi z 1972 regulyarno uhvalyuye rezolyuciyi v yakih mistyatsya rekomendaciyi pro neobhidnist mizhderzhavnogo spivrobitnictva v galuzi povernennya ta restituciyi kulturnih cinnostej u tomu chisli i stosovno krayin zhertv kolonialnoyi ekspluataciyi Pri YuNESKO stvorenij i diye Mizhuryadovij komitet zi spriyannya povernennyu kulturnih cinnostej krayinam yih pohodzhennya abo restituciyi v razi nezakonnogo privlasnennya UkrayinaProtyagom 20 st Ukrayina ye aktivnim uchasnikom mizhnarodnogo spivrobitnictva v danij sferi U kvitni 1917 Komitet Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi uhvaliv rishennya pro povernennya zi shovish Moskvi i Petrograda nini m Sankt Peterburg klejnodiv kozackih ta inshih istorichnih relikvij ukrayinskogo narodu vivezenih z tereniv Ukrayini v chasi Rosijskoyi imperiyi U cih mistah pochali diyati specialni komisiyi z viyavlennya ta skladannya reyestriv ukrayinskih pam yatok Uryad radyanskoyi Rosiyi viznav pretenziyi spravedlivimi i zatverdiv 16 ta 24 listopada 1917 postanovi pro peredachu kozackih klejnodiv predstavnikam Ukrayini Odnak todi taka peredacha ne vidbulasya Iz progoloshennyam Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta pochatkom ukrayinsko rosijskih mirnih peregovoriv pri ministerstvi osviti UNR bula stvorena specialna komisiya u spravi povernennya z Rosiyi kulturnih cinnostej Ukrayini Cya pracya zgodom bula prodovzhena uryadom getmana P Skoropadskogo Sklad komisiyi bulo rozshireno i v chervni 1918 yiyi reformuvali v Kulturnu komisiyu pri Ukrayinskij mirnij delegaciyi yaka opracyuvala principi restitucijnih vimog spiski kulturnih cinnostej ta zatverdila proekt vidpovidnoyi ugodi mizh Ukrayinskoyu Derzhavoyu ta RSFRR U zv yazku iz pripinennyam mirnih peregovoriv ce pitannya znovu ne bulo virishene Protyagom 1920 h rr do nogo povernuvsya uryad USRR yakij ne raz zvertavsya do vsesoyuznih ta rosijskih instancij shodo povernennya ukrayinskih kulturnih cinnostej iz Rosiyi Jomu vdalosya povernuti ryad cinnih muzejnih ta arhivnih zbirok 1930 v Moskvi ta Leningradi nini m S Peterburg vidbulisya dva zasidannya specialnoyi Paritetnoyi komisiyi yaka rozglyadala vimogi Ukrayini Vidpovidno do pidpisanih protokoliv v Ukrayinu protyagom 1930 32 bulo peredano viznachni istorichni relikviyi pam yatki mistectva arheologichni kolekciyi z Oruzhejnoyi palati Tretyakovskoyi galereyi Istorichnogo muzeyu v Moskvi ta Ermitazhu Leningrad U tomu chisli lishe z Ermitazhu do Ukrayini nadijshlo ponad 11 tis predmetiv starovini sered nih 12 kozackih praporiv 17 18 st Ukrayina bula takozh uchasnikom virishennya problem povernennya ta restituciyi kulturnih cinnostej z Polsheyu vidpovidno do umov Rizkogo mirnogo dogovoru mizh RSFRR i USRR ta Polsheyu 1921 a takozh Litvoyu Latviyeyu ta Estoniyeyu na pidstavi dvostoronnih dogovoriv 1921 Osoblivo aktivno pracyuvala polsko ukrayinska komisiya za naslidkami roboti yakoyi do Polshi bulo povernuto ta peredano ponad 4200 metrichnih knig ta sprav riznih religijnih konfesij materiali zemelnih komisij okremih viddilen Derzhavnogo ta Selyanskogo bankiv spravi z fondiv Varshavskogo popechitelstva navchalnogo okrugu ta Holmskoyi navchalnoyi direkciyi 5874 cerkovni dzvoni konfiskovani rosijskoyu vladoyu pid chas I svitovoyi vijni z teritoriyi Polshi ta ukrayinskih zemel sho vidijshli do neyi za umovami Rizkogo dogovoru ta inshi kulturni cinnosti Sprobi ukrayinskoyi storoni sformuvati zustrichni pretenziyi ta domogtisya yih rozglyadu todi uspihu ne mali Druga svitova vijnaPid chas II svitovoyi vijni kulturna spadshina Ukrayini zaznala znachnih vtrat Za nepovnimi danimi na teritoriyi URSR okupacijnimi vijskami bulo znisheno abo vivezeno ponad 500 tis muzejnih eksponativ 51 mln knig 46 mln arhiv sprav U hodi povoyennogo restitucijnogo procesu 1945 48 chastinu z nih bulo znajdeno i povernuto Zokrema za danimi zh doslidnikiv lishe z amerikanskoyi zoni okupaciyi do SRSR peredano 543120 ob yektiv z yakih ponad 350 tis nalezhali Ukrayini U tomu chisli buli povernuti desyatki tisyach predmetiv kulturi do muzeyiv Kiyeva Dnipropetrovska Harkova Lvova Mikolayeva Vinnici Poltavi Hersona Chernigova ta Umani vazhlivi arhivni ta bibliotechni fondi Odnak znachna chastina viznachnih pam yatok dosi vvazhayetsya vtrachenoyu vnaslidok vijni Okrim togo chastina povernutih do SRSR ukrayinskih kulturnih cinnostej opinilasya v muzeyah bibliotekah ta arhivah na teritoriyi RRFSR ta inshih respublik SRSR Oficijna derzhavna politika nezalezhnoyi UkrayiniU pershi roki pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini pitannya povernennya ta restituciyi vtrachenih kulturnih cinnostej bulo pidnesene na riven oficijnoyi derzhavnoyi politiki znajshlo svoye vidobrazhennya v Konstituciyi Ukrayini st 56 Zakoni Ukrayini Pro vvezennya vivezennya ta povernennya kulturnih cinnostej 21 veresnya 1999 Ukrayina vistupila iniciatorom pidpisannya glavami 11 ti derzhav chleniv Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav Ugodi pro povernennya kulturnih cinnostej krayinam yih pohodzhennya Minsk 14 lyutogo 1992 yaka mala zapochatkuvati stvorennya mehanizmiv dlya virishennya spirnih pitan u cij sferi 1992 z metoyu realizacij derzhavnoyi politiki v cij sferi bulo stvoreno Nacionalnu komisiyu z pitan rozshuku i povernennya v Ukrayinu kulturnih cinnostej pri KM Ukrayini Pid egidoyu komisiyi rozpochato stvorennya Banku danih pro vtracheni v rizni istorichni periodi ta za riznih obstavin ukrayinski kulturni cinnosti stanom na sered 1990 h rr bulo zibrano dani na blizko 60 tis odinic zapochatkovano diyalnist dvostoronnih mizhderzhavnih komisij z pitan povernennya vtrachenih u roki II svitovoyi vijni kulturnih cinnostej iz Nimechchinoyu Polsheyu Ugorshinoyu z metoyu virishennya doli konkretnih predmetiv kulturi diyala ukrayinsko rosijska Komisiya ekspertiv z pitan mozayik ta fresok Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru v Kiyevi yaki perebuvayut na teritoriyi Rosijskoyi Federaciyi provodilisya ukrayinsko gollandski peregovori z pitan rozshuku vivezenoyi v roki vijni z teritoriyi Niderlandiv Nacionalna komisiya vistupila iniciatorom provedennya v Ukrayini mizhnarodnogo simpoziumu pid egidoyu YuNESKO Chernigiv 1994 ta mizhnarodnoyi konferenciyi Kiyiv 1996 z pitan povernennya ta restituciyi vtrachenih vnaslidok II svitovoyi vijni kulturnih cinnostej 1999 Nacionalnu komisiyu bulo likvidovano yiyi povnovazhennya peredali stvorenij 2000 Derzhavnij sluzhbi kontrolyu za peremishennyam kulturnih cinnostej cherez derzhavnij kordon Ukrayini likvidovana v grudni 2010 zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini pro provedennya administrativnoyi reformi Protyagom 1993 2010 v Ukrayinu bulo povernuto z Rosiyi vtracheni v roki II svitovoyi vijni 11 fresok 12 st zi stin kolishnogo Svyato Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru v Kiyevi z Nimechchini 82 predmeti z kolekciyi Hersonskogo arheologichnogo muzeyu 700 knig z istorichnih bibliotek Kiyeva ponad 3890 fotovidbitkiv z negativiv iz fondiv Centralnogo derzhavnogo arhivu kinofotofonodokumentiv zhaluvana gramota pochatku 18 st vid imeni rosijskogo carya Petra I na pergamenti z Centralnogo derzhavnogo istorichnogo arhivu Ukrayini kartina gollandskogo hudozhnika 17 st z Umanskogo rajonnogo krayeznavchogo muzeyu bronzove skifske dzerkalo z fondiv Chernigivskogo istorichnogo muzeyu iz Polshi 6 papok materialiv z arhivu tovaristva Prosvita u Lvovi iz SShA rukopisi fotografiyi ta pershovidannya tvoriv Tarasa Shevchenka z dovoyennih zibran Budinku muzeyu T Shevchenka v Kiyevi ta in Vnaslidok mizhnarodnoyi spivpraci do Ukrayini takozh povernulasya nizka vikradenih i nezakonno vivezenih z yiyi teritoriyi arheologichnih predmetiv zbirok starodavnih monet tvoriv mistectva U toj zhe chas Ukrayina protyagom 1990 h rr peredala do Nimechchini kulturni cinnosti pov yazani z imenem J V Gete ponad 8 tis predmetiv z kompleksu arheologichnoyi stoyanki Kablov 3 albomi z gravyurami 18 st z fondiv Drezdenskoyi kartinnoyi galereyi u 2001 t zv Arhiv Baha kolekciyu z ponad 5 tis notnih rukopisiv i pershovidan not viznachnih yevropejskih kompozitoriv 16 19 st iz dovoyennih zbirok Berlinskoyi spivochoyi akademiyi 2004 do Niderlandiv Ukrayina povernula 139 malyunkiv i 3 gravyuri 15 18 st z vidomoyi Kolekciyi Kenigsa yaka v roki vijni potrapila do Nimechchini i zvidti bula vivezena v SRSR 2010 do Derzhavnogo Ermitazhu RF bulo povernuto vikradenu z jogo fondiv starovinnu vazu Vazhlivim napryamom u spravi povernennya ta restituciyi v Ukrayinu kulturnih cinnostej ye spivpracya z ukrayinskoyu diasporoyu u sviti vnaslidok yakoyi do ukrayinskih naukovih i kulturnih zakladiv yak dar buli peredani arhivi Derzhavnogo centru UNR na emigraciyi arhivi naukova ta tvorcha spadshina vidomih politichnih gromadskih i naukovih diyachiv diyachiv mistectva O Dovzhenka E Avdiyevskoyi G Mazurenko L Morozovoyi I Bagryanogo V Avramenka U Samchuka V Barki O Olesya S Siropolka S Lifarya ta in Lishe protyagom 2000 2009 v Ukrayinu bulo povernuto ponad 500 tis odinic kulturnih cinnostej yaki buli peredani do 145 ti muzeyiv 19 ti istoriko kulturnih zapovidnikiv 30 ti bibliotek 9 ti arhivnih ustanov 2010 2011 iz SShA Kanadi Nimechchini Italiyi ta Rosiyi v Ukrayinu bulo peredano j povernuto blizko 6550 odinic zberigannya u tomu chisli do muzeyiv arhiviv naukovih ustanov navchalnih zakladiv nadijshli v dar arhivni materiali M Grushevskogo N Svitlichnoyi Yu Chaplenka kartini V Vinnichenka L R Kuzmi skulpturni roboti M Chereshnovskogo P Kapshuchenka M Pilipenko oforti M Deregusa L Molodozhanina Leo Mola vidrukuvani za mezhami Ukrayini tvori Lesi Ukrayinki knigi z memorialnoyi biblioteki O Dejcha ta in u konteksti restituciyi kulturnih cinnostej bulo povernuto v Ukrayinu 211 tvoriv narodno dekorativnogo mistectva perevazhno z kolekciyi pisanok vivezenih v roki II svitovoyi vijni z okupovanogo Kiyeva ikoni Pokrova Bogorodici 16 st ta Rozp yattya z predstoyatelyami 1 sha pol 15 st sho buli vikradeni zi Lvivskogo muzeyu ukrayinskogo mistectva v 1980 h rr dva nadgrobki 6 7 st iz fondiv Nacionalnogo zapovidnika Hersones Tavrijskij yaki she 1964 buli nadani v timchasove koristuvannya dlya vistavki v Leningradi Pitannya restituciyi vtrachenih kulturnih cinnostej viklikayut pidvishenu uvagu gromadskosti a kozhen akt peredachi chi povernennya kulturnih cinnostej maye suspilno rezonansnij harakter suprovodzhuyetsya diskusiyami na politichnomu ta fahovomu rivnyah Div takozhUkrayinski cinnosti za kordonomPrimitkiLiteraturaStatti v enciklopedichnih vidannyah Kot S I Restituciya kulturnih cinnostej Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 178 ISBN 978 966 00 1290 5 Akulenko V I Restituciya kulturnih cinnostej Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Monografiyi ta disertaciyi Kurilo T V Monografiya Lviv Lvivskij yuridichnij institut MVS Ukrayini Novij svit 2000 2014 152 s Insha literatura Zhukov Valerij Problema specfondiv ta peremishenih kulturnih cinnostej Aktualni problemi istoriyi teoriyi ta praktiki hudozhnoyi kulturi Zbirnik naukovih prac M vo kulturi i turizmu Ukrayini Nac akad keriv kadriv kulturi i mistectv Kiyivskij nac un t im T Shevchenka Kiyiv Milenium 2011 Vip 26 S 89 95 Opanasenko O I Restituciyi v konteksti Yevropejskih domovlenostej Gileya naukovij visnik 2015 Vip 94 S 66 71 PosilannyaZabuta spadshina Portal pro peremisheni i vtracheni istorichni ta kulturni cinnosti Spisok literaturi shodo restituciyi kulturnih cinnostej