Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Республіка Техас (англ. Republic of Texas) — держава в Північній Америці, що існувала в 1836 — 1845 роки. Республіка Техас утворилася в результаті війни за незалежність північно-східного регіону Мексики. У 1845 році республіка була анексована США, де отримала права штату.
| Республіка Техас | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | 1836 (тимчасова) 1836 (тимчасова) Ґалвестон 1836 (тимчасова) Веласко 1836 (тимчасова) 1836—1837 Х'юстон 1837—1839 Остін 1839—1846 | ||||
| Мови | англійська (de facto) Іспанська, французька, німецька й Індіанські мови регіональні | ||||
| Форма правління | Республіка | ||||
| Президент1 | |||||
| - 1836 | |||||
| - 1836-1838 | Сем Х'юстон | ||||
| - 1838-1841 | |||||
| - 1841-1844 | Сем Х'юстон | ||||
| - 1844-1846 | |||||
| Віце-президент1 | |||||
| - 1836 | |||||
| - 1836-1838 | |||||
| - 1838-1841 | |||||
| - 1841-1844 | |||||
| - 1844-1845 | Кеннет Андерсон | ||||
| Історія | |||||
| - | 2 березня 1836 | ||||
| - Анексія США | 29 грудня 1845 | ||||
| - Передача влади | 19 лютого 1846 | ||||
| Площа | |||||
| - 1840 | 1 007 935 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1840 | 70 000 осіб | ||||
| Густота | 0,1 осіб/км² | ||||
| Валюта | ($) | ||||
| 1Проміжний період (16 березня-22 жовтня 1836): Президент: Девід Дж. Бернет, віце-президент Лоренцо де Завала | |||||
| |||||
Техаська революція
На початку XIX століття схід Техасу взялися освоювати переселенці зі США: 3 січня 1823 року на річці Бразос Стівен Остін утворив колонію з 300 американських сімей (нині відому як «Старі три сотні»). У 1821 році «Нова Іспанія», до складу якої входив Техас, домоглася незалежності від Іспанії, і таким чином Техас став частиною Мексики.
До середині 1830-х років диктатура президента Антоніо Санта-Анни та беззаконня в Мексиці призвели до того, що держава опинилася на межі розпаду — території Техасу та Юкатану висловили — згідно з конституційним правом — бажання відділитися. Іншими причинами були невдоволення техасців конституцією 1835 року і скасуванням рабства в Мексиці.
- 2 жовтня 1835 року техасців із загоном мексиканської кавалерії поблизу міста Гонсалес, що призвело до початку військових дій.
- 10 жовтня 1835 року мексиканський гарнізон в Голіаді.
- 24 жовтня 1835 року техасці почали мексиканського гарнізону в Бехарі.
- 28 жовтня 1835 року під час 90 техасців відбили атаки 450 мексиканців.
- 4 листопада 1835 року мексиканський гарнізон у Ліпантітлані, мексиканський гарнізон у Бехарі залишився без зв'язку з узбережжям.
- 10 грудня 1835 року капітулював мексиканський гарнізон у Бехарі.
- 2 березня 1836 року, у , на зборах представників англомовних поселенців була підписана від Мексики. У відповідь Санта-Анна послав у Техас мексиканські війська.
- 23 лютого 1836 — 6 березня 1836 року під час облоги та штурму форту Аламо, в Сан-Антоніо-де-Бехар, був повністю знищений невеликий техаський гарнізон.
- 27 березня 1836 року за наказом Лопеса де Санта-Анни мексиканці стратили в та близько 400 полонених техасців, хто здався при та .
- 21 квітня 1836 року техаська армія під керівництвом розбила одну з трьох колон мексиканської армії в битві у Сан-Хасінто. Президент Санта-Анна був узятий у полон. В обмін на своє життя він прийняв вимоги техасців.
- 14 травня 1836 року офіційні представники Техасу та генерал Санта-Анна підписали у місті . Однак уряд Мексики не ратифікувала цей договір, залишаючи питання про незалежність Техасу від Мексики відкритим (при цьому західна частина сучасного Техасу продовжувала мати неясний юридичний статус).
Техас після здобуття незалежності
Наприкінці 1836 року була прийнята конституція (підтверджує право рабовласництва), і Техас був проголошений республікою. Першим президентом республіки Техас став . Після неодноразового переміщення столиці центром влади було обрано в 1837 році місто Х'юстон.
Республіка Техас отримала міжнародне визнання. При цьому тривали рейди мексиканців на Техас. 5 березня 1842 року загін мексиканців чисельністю понад 500 осіб, ведений Рафаелем Васкесом, вторгся в Техас вперше після революції; дійшовши до Сан-Антоніо, він відступив назад до Ріо-Гранде; 11 вересня 1842 року Півторатисячна армія Мексики, ведена Адріаном Уоллом, захопила частину Сан-Антоніо, але пізніше відступила, захопивши полонених.
Зіткнення тривали протягом майже 10 років та залежали від того, зміцнювалися позиції мексиканського уряду або послаблювалися. США офіційно в цю боротьбу не втручалися, хоча тисячі волонтерів у США вербувалися для допомоги техасцям. 21 червня 1845 року техаський конгрес одностайно відкинув ідею угоди з Мексикою і висловився за приєднання до США. 4 липня це рішення схвалив конвент представників населення Техасу в Остіні, що складався майже суто з уродженців США. На користь анексії було здобуто більшість голосів у процесі всенародного референдуму 13 жовтня. Збройні конфлікти між Мексикою та Техаською республікою дозволили припинити не стільки анексія США (за договором від 29 грудня 1845 року Техас став 28-м штатом), скільки перемога США в Американо-мексиканській війні 1846—1848, повністю придушити опір і територіальні претензії Мексики. Коли Техас відокремився від Мексики, у значної частини техасців спочатку переважало намір рано чи пізно об'єднати Техас з США (хоча серед техасців також існувала й інша ідея — розвитку Техасу в велику державу з територією до Тихого океану).
Техас є першою та досі єдиною міжнародно визнаною незалежною державою, безпосередньо прийнятою до складу США як рівноправний член союзу. Так, штат Вермонт, проголосивши себе Республікою Вермонт у 1777 році та вступив в США в 1791 році, володів де-факто автономією, але не мав міжнародного визнання; Республіку Каліфорнія та Королівство Гаваї після анексії цих територій включено до складу США як штати лише через деякий час.
Президенти та віце-президенти
| З | По | Президент | Віце-президент | Кандидати у Президенти | Голоси за кандидатів у Президенти | Голоси за кандидатів у Віце-президенти | V.P. votes |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 16 березня 1836 | 22 жовтня 1836 |  (Тимчасовий президент) | (Тимчасовий віце-президент) | ||||
| 22 жовтня 1836 | 10 грудня 1838 | Семюел Х'юстон  | 5119 743 587 | ||||
| 10 грудня 1838 | 13 грудня 1841 |  |
| 6995 252 | |||
| 13 грудня 1841 | 9 грудня 1844 | Семюел Х'юстон | 7915 3619 | | 6141 4336 | ||
| 9 грудня 1844 | 19 лютого 1846 |  | | — — | Кеннет Андерсон |
Примітки
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 168.
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 170.
- T.R. Fehrenbach, Lone Star: A History of Texas and Texans[недоступне посилання] (Cambridge: Da Capo Press, 2000), p. 267.
Посилання
- на сайті штату Техас (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tehas znachennya Respublika Tehas angl Republic of Texas derzhava v Pivnichnij Americi sho isnuvala v 1836 1845 roki Respublika Tehas utvorilasya v rezultati vijni za nezalezhnist pivnichno shidnogo regionu Meksiki U 1845 roci respublika bula aneksovana SShA de otrimala prava shtatu Respublika Tehas 1836 1846 Prapor 1839 1846 Pechatka Tehasa istorichni kordoni na kartiMapa Respubliki Tehas zelenim kolorom Temno zelenim kolorom vidilena teritoriya na yaku poshiryuvalasya vlada respubliki a svitlo zelenim teritorialni domagannya Stolicya 1836 timchasova 1836 timchasova Galveston 1836 timchasova Velasko 1836 timchasova 1836 1837 H yuston 1837 1839 Ostin 1839 1846 Movi anglijska de facto Ispanska francuzka nimecka j Indianski movi regionalni Forma pravlinnya Respublika Prezident1 1836 1836 1838 Sem H yuston 1838 1841 1841 1844 Sem H yuston 1844 1846 Vice prezident1 1836 1836 1838 1838 1841 1841 1844 1844 1845 Kennet Anderson Istoriya 2 bereznya 1836 Aneksiya SShA 29 grudnya 1845 Peredacha vladi 19 lyutogo 1846 Plosha 1840 1 007 935 km2 Naselennya 1840 70 000 osib Gustota 0 1 osib km Valyuta 1Promizhnij period 16 bereznya 22 zhovtnya 1836 Prezident Devid Dzh Bernet vice prezident Lorenco de Zavala Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Respublika TehasTehaska revolyuciyaDokladnishe Tehaska revolyuciya Na pochatku XIX stolittya shid Tehasu vzyalisya osvoyuvati pereselenci zi SShA 3 sichnya 1823 roku na richci Brazos Stiven Ostin utvoriv koloniyu z 300 amerikanskih simej nini vidomu yak Stari tri sotni U 1821 roci Nova Ispaniya do skladu yakoyi vhodiv Tehas domoglasya nezalezhnosti vid Ispaniyi i takim chinom Tehas stav chastinoyu Meksiki Do seredini 1830 h rokiv diktatura prezidenta Antonio Santa Anni ta bezzakonnya v Meksici prizveli do togo sho derzhava opinilasya na mezhi rozpadu teritoriyi Tehasu ta Yukatanu vislovili zgidno z konstitucijnim pravom bazhannya viddilitisya Inshimi prichinami buli nevdovolennya tehasciv konstituciyeyu 1835 roku i skasuvannyam rabstva v Meksici 2 zhovtnya 1835 roku tehasciv iz zagonom meksikanskoyi kavaleriyi poblizu mista Gonsales sho prizvelo do pochatku vijskovih dij 10 zhovtnya 1835 roku meksikanskij garnizon v Goliadi 24 zhovtnya 1835 roku tehasci pochali meksikanskogo garnizonu v Behari 28 zhovtnya 1835 roku pid chas 90 tehasciv vidbili ataki 450 meksikanciv 4 listopada 1835 roku meksikanskij garnizon u Lipantitlani meksikanskij garnizon u Behari zalishivsya bez zv yazku z uzberezhzhyam 10 grudnya 1835 roku kapitulyuvav meksikanskij garnizon u Behari 2 bereznya 1836 roku u na zborah predstavnikiv anglomovnih poselenciv bula pidpisana vid Meksiki U vidpovid Santa Anna poslav u Tehas meksikanski vijska 23 lyutogo 1836 6 bereznya 1836 roku pid chas oblogi ta shturmu fortu Alamo v San Antonio de Behar buv povnistyu znishenij nevelikij tehaskij garnizon 27 bereznya 1836 roku za nakazom Lopesa de Santa Anni meksikanci stratili v ta blizko 400 polonenih tehasciv hto zdavsya pri ta 21 kvitnya 1836 roku tehaska armiya pid kerivnictvom rozbila odnu z troh kolon meksikanskoyi armiyi v bitvi u San Hasinto Prezident Santa Anna buv uzyatij u polon V obmin na svoye zhittya vin prijnyav vimogi tehasciv 14 travnya 1836 roku oficijni predstavniki Tehasu ta general Santa Anna pidpisali u misti Odnak uryad Meksiki ne ratifikuvala cej dogovir zalishayuchi pitannya pro nezalezhnist Tehasu vid Meksiki vidkritim pri comu zahidna chastina suchasnogo Tehasu prodovzhuvala mati neyasnij yuridichnij status Karta Meksiki 1835 1846 rr z poznachennyam separatistskih ruhivTehas pislya zdobuttya nezalezhnostiNaprikinci 1836 roku bula prijnyata konstituciya pidtverdzhuye pravo rabovlasnictva i Tehas buv progoloshenij respublikoyu Pershim prezidentom respubliki Tehas stav Pislya neodnorazovogo peremishennya stolici centrom vladi bulo obrano v 1837 roci misto H yuston Respublika Tehas otrimala mizhnarodne viznannya Pri comu trivali rejdi meksikanciv na Tehas 5 bereznya 1842 roku zagin meksikanciv chiselnistyu ponad 500 osib vedenij Rafaelem Vaskesom vtorgsya v Tehas vpershe pislya revolyuciyi dijshovshi do San Antonio vin vidstupiv nazad do Rio Grande 11 veresnya 1842 roku Pivtoratisyachna armiya Meksiki vedena Adrianom Uollom zahopila chastinu San Antonio ale piznishe vidstupila zahopivshi polonenih Zitknennya trivali protyagom majzhe 10 rokiv ta zalezhali vid togo zmicnyuvalisya poziciyi meksikanskogo uryadu abo poslablyuvalisya SShA oficijno v cyu borotbu ne vtruchalisya hocha tisyachi volonteriv u SShA verbuvalisya dlya dopomogi tehascyam 21 chervnya 1845 roku tehaskij kongres odnostajno vidkinuv ideyu ugodi z Meksikoyu i vislovivsya za priyednannya do SShA 4 lipnya ce rishennya shvaliv konvent predstavnikiv naselennya Tehasu v Ostini sho skladavsya majzhe suto z urodzhenciv SShA Na korist aneksiyi bulo zdobuto bilshist golosiv u procesi vsenarodnogo referendumu 13 zhovtnya Zbrojni konflikti mizh Meksikoyu ta Tehaskoyu respublikoyu dozvolili pripiniti ne stilki aneksiya SShA za dogovorom vid 29 grudnya 1845 roku Tehas stav 28 m shtatom skilki peremoga SShA v Amerikano meksikanskij vijni 1846 1848 povnistyu pridushiti opir i teritorialni pretenziyi Meksiki Koli Tehas vidokremivsya vid Meksiki u znachnoyi chastini tehasciv spochatku perevazhalo namir rano chi pizno ob yednati Tehas z SShA hocha sered tehasciv takozh isnuvala j insha ideya rozvitku Tehasu v veliku derzhavu z teritoriyeyu do Tihogo okeanu Tehas ye pershoyu ta dosi yedinoyu mizhnarodno viznanoyu nezalezhnoyu derzhavoyu bezposeredno prijnyatoyu do skladu SShA yak rivnopravnij chlen soyuzu Tak shtat Vermont progolosivshi sebe Respublikoyu Vermont u 1777 roci ta vstupiv v SShA v 1791 roci volodiv de fakto avtonomiyeyu ale ne mav mizhnarodnogo viznannya Respubliku Kaliforniya ta Korolivstvo Gavayi pislya aneksiyi cih teritorij vklyucheno do skladu SShA yak shtati lishe cherez deyakij chas Prezidenti ta vice prezidentiPrezidenti ta vice prezidenti Respubliki Tehas rezultati viboriv Z Po Prezident Vice prezident Kandidati u Prezidenti Golosi za kandidativ u Prezidenti Golosi za kandidativ u Vice prezidenti V P votes 16 bereznya 1836 22 zhovtnya 1836 Timchasovij prezident Timchasovij vice prezident 22 zhovtnya 1836 10 grudnya 1838 Semyuel H yuston Semyuel H yuston Genri Smit 5119 743 587 10 grudnya 1838 13 grudnya 1841 Robert Vilson 6995 252 13 grudnya 1841 9 grudnya 1844 Semyuel H yuston Semyuel H yuston 7915 3619 6141 4336 9 grudnya 1844 19 lyutogo 1846 Kennet Anderson PrimitkiIgor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 168 ISBN 978 617 7289 69 1 Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 170 ISBN 978 617 7289 69 1 T R Fehrenbach Lone Star A History of Texas and Texans nedostupne posilannya Cambridge Da Capo Press 2000 p 267 Posilannyana sajti shtatu Tehas angl