Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2020) |
Війна́ за незале́жність Теха́су (англ. Texas War of Independence) або Техаська революція 1835—1836 (англ. Texas Revolution) — військовий конфлікт у період з 2 жовтня 1835 р. по 21 квітня 1836 року між Мексиканськими Сполученими Штатами і Техасом (який до 1836 року був частиною мексиканського штату Коауїла-і-Техас), підсумком якого стало перетворення Техасу в незалежну республіку (Мексикою не визнаною). Техаська війна за незалежність була викликана проблемами у відносинах між урядом Мексики та англомовними поселенцями в Техасі. Конфлікт розпочався з прийняттям у 1835 році нової Конституції Мексики, яка передбачала більшу централізацію держави та скасування рабства. Своїм указом президент Мексики Антоніо Лопес де Санта-Анна скасував дію колишньої конституції 1824 року, що викликало заворушення в декількох регіонах країни. Військові дії розпочалася в Техасі 1 жовтня 1835, під час ; хоча техаські повстанці спочатку швидко оволоділи найбільшими містами Байя та Сан-Антоніо де Бехар (сучасне місто Сан-Антоніо), однак пізніше зазнали поразки в цих самих місцях. Війна закінчилася поразкою мексиканської армії в битві при Сан-Хасінто, коли війська генерала Семюела Х'юстона розгромили мексиканський корпус на чолі з президентом Санта-Анною, який потрапив у полон незабаром після битви. Внаслідок війни була проголошена незалежність Техасу, який згодом був анексований до складу США.
Війна за незалежність Техасу | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Санта-Анна здається у полон | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Мексика | Техас | ||||||
Командувачі | |||||||
Антоніо де Санта-Анна | Семюел Х'юстон | ||||||
Військові сили | |||||||
6 500 | 2 000 | ||||||
Втрати | |||||||
1 500 | 700 |
Передісторія конфлікту
У складі Мексики
Після війни за незалежність на місці іспанської колонії Нова Іспанія в Північній Америці була проголошена Мексиканська республіка. 4 жовтня 1824 року Мексика прийняла нову конституцію, якою країна була проголошена федеративною республікою, до складу котрої входили дев'ятнадцять штатів та чотири території. Колишня іспанська провінція Техас стала частиною новоствореної держави, штатом Мексики зі столицею в м. Салтійо. У певний період своєї історії, з огляду на невелику кількість населення регіону, уряд Мексики заохочував імміграцію поселенців, які мали створити свої власні війська для захисту штату та поселень від ворожо налаштованих місцевих індіанських племен. Імміграційна політика мексиканського уряду відзначалася своєю ліберальністю, що дозволило англомовним поселенцям заснувати перші поселення вже в 1822 році під проводом адвоката Стівена Остіна, якому було доручено виділяти земельні ділянки. Таким чином, більшість поселенців, які заселяли величезні території Техасу, були англомовними прибульцями зі Сполучених Штатів.
Ще у 1827 р. президент США Джон Квінсі Адамс звертався до Мексики з пропозицією продати Техас США за один мільйон доларів, але йому було відмовлено. Два роки по тому новий президент Ендрю Джексон знову звернувся з пропозицією придбати в Мексики штат Техас уже за 5 мільйонів доларів, але, як і раніше, не отримав згоди. Шляхом масової імміграції англомовні поселенці дуже скоро опинилися в більшості на території цього мексиканського штату. Занепокоєний такою ситуацією президент Мексики 6 квітня 1830 року ввів нові обмеження на подальшу імміграцію зі США, також було скасовано закон, який передбачав звільнення переселенців від податків на майно протягом 10 десяти років, та були підвищені митні тарифи на імпорт товарі зі Сполучених Штатів. Бустаманте також вимагав від техаських поселенців заборони рабства, яке було скасоване в Мексиці. Попри це заходи уряду та президента Мексики не мали бажаного ефекту. Американські поселенці дуже часто просто порушували, або відверто ігнорувати нові мексиканські закони. Таким чином, до 1834 року в Техасі вже мешкало понад 30 000 англомовних поселенців на противагу 7 800 мексиканським громадянам штату. Також усупереч мексиканським законам у 1836 році тут нараховувалося близько 5000 рабів.
Загострення стосунків між центральним урядом та поселенцями
Відносини між техасцями й центральним мексиканським урядом почали швидко псуватися. Багато з поселенців були невдоволені тим, що нова столиця штату була визначена в південній частині теперішнього мексиканського штату Коауїла, приблизно 800 км від Техасу. Більшість поселенців, у той період ще не бажали незалежності від Мексики, але хотіли щоб Техас був виділений у окремий штат і мав свою столицю. Безпосереднє розташування столиці штату у Техасі на їхню думку мало зменшити корупцію і сприяти вирішенню низки інших питань у компетенції уряду. Багато поселенців та нових громадян Мексики вже звикли до певних свобод, які вони мали у США, і не мали у Мексиці, зокрема свободу віросповідання, оскільки від англомовних протестантів-колоністів вимагали перейти у католицизм та сплачувати десятину римо-католицькій церкві.
Бавовна користувалася значним попитом у всій Європі і багато поселенців заснували великі плантації з використанням рабської сили задля отримання великих прибутків від експорту цієї сировини. Тим часом уряд Мексики вимагав від поселенців виробляти кукурудзу, зернові культури і бажав контролювати, що вироблялося на його території. Ці непорозуміння між центральним урядом і окремим штатом загострилися під час збройних сутичок у Мексиці між прихильниками федералізму та тими, хто бажав більшої централізації влади в країні. З прийняттям нового закону, який передбачав більшу централізацію, техаські поселенці (Texians) у квітні 1833 року скликали конвенцію для обговорення пропонованих змін до імміграційних, судових та інших законів, які безпосередньо впливали на життя у Техасі. Делегати з'їзду також виступали за відокремлення Техасу в окремий штат Мексики і доручили Стівену Остіну представити пропоновані зміни до конституції у столиці країни — Мехіко. Новий президент Мексики Антоніо Лопес де Санта-Анна підтримав багато з пропозицій, але відмовив у відокремленні Техасу. Коли ж Остін виступив з окремим закликом на одностороннє відокремлення, він опинився за наказом центральної влади у в'язниці.
Тим часом у 1830-их роках кількість американських переселенців до Техасу почала швидко збільшуватися. Санта-Анна вважав, що наплив нелегальних іммігрантів в цей мексиканський штат був частиною стратегії США з наміром захопити цей регіон. У 1834 р. Санта-Анна своїм указом розпустив законодавчі збори штатів, наказав роззброїти місцеві військові з'єднання, а також скасував Конституцію 1824 року. За його наказом також були ув'язнені деякі власники бавовняних плантацій, які відмовилися вирощувати встановлені урядом культури. Ці дії уряду викликали обурення по всій Мексиці і особливо у Техасі.
Початок військових дій
Напруження у відносинах між центральним урядом і техаськими поселенцями було викликане у першу чергу заходами по централізації запровадженими урядом Санта-Анни. У відповідь на скасування конституції, яка передбачала федеративний устрій держави, техаські колоністи почали засновувати свої власні органи місцевого самоврядування. Однак збройне протистояння, стало наслідком повстання у поселенні Анауак, де був захоплений мексиканський військовий гарнізон. У відповідь на це повстання Санта-Анна надіслав додаткові війська у Техас. Мексиканські війська почали роззброювати місцеві військові з'єднання, однак коли була зроблена спроба відібрати гармати у м. Гонсалес техасці відмовилися і почали чинити опір. До повсталих почали приєднуватися інші повстанці і 2 жовтня 1835 р. в Гонсальській битві мексиканські війська вперше зазнали поразки.
Отримавши звістку про поразку мексиканської армії генерал поспішив до Техасу. Тим часом 6 жовтня техасці рушили до іншої мексиканської фортеці Пресідіо ла Байя у м. Голідад. Тут 10 жовтня почався штурм і після 30-хвилинної битви мексиканська залога здалася. Солдати, які втекли із фортеці, попередили інші мексиканські сили про наступ повстанців. Велика кількість військових у мексиканських гарнізонах залишили свої місця дислокації та почали збиратися біля форту Лапінтілан в околиці Сан-Патрісіо. Усвідомлюючи небезпеку від концентрації мексиканських військ у форті техасці вирішили захопити його також і 3 листопада до Лапінтілану прибув загін техаських повстанців, який захопив деморалізований гарнізон фортеці без жодного пострілу. Наступного дня, коли техасці вже майже зруйнували захоплений форт, раптом з'явилася частина гарнізону, яка була відсутня раніше, і зав'язався бій. Лапінтіланська битва тривала лише півгодини, у результаті якої мексиканці були вимушені відступити і залишили більшість території Техасу у руках повстанців.
Облога Бехару
Єдиним місцем у Техасі, яке залишалося під контролем мексиканського уряду було місто Бехар на узбережжі Мексиканської затоки. Сюди також підтягнулися війська мексиканського генерала , отже повстанці також вирішили захопити це важливе місто. Вже 13 жовтня Остін став на чолі армії, яка обложила Бехар. В кінці жовтня війська повстанців були все ще розділені і цим скористався генерал Де Коса, який 27 жовтня направив підрозділ атакувати сили повстанців біля міста Консепсьйон. Ця операція закінчилася для мексиканців невдачею, оскільки техасцям вдалося відбитися від мексиканських військ та завдати значних втрат ворогові. Тактичне значення цієї перемоги було невелике, але успіх техасців підвищив їхній моральний дух і готовність до бою. Довга війна повстанців однак була виснажливою і на підмогу до техасців прибули найманці із США, які відрізнялися кращою дисципліною та підготовкою. Американський військовий змінив Остіна на чолі армії і продовжив облогу Бехару та армії Де Коса.
Виснажлива облога вимусила генерала Де Коса відступити з міста і дати бій біля містечка Аламо, однак війська мексиканців швидко опинилися в оточенні. 11 грудня генерал Де Коса та війська мексиканської армії здалися повстанцям та залишили територію Техасу. Маючи територію цілої провінції під своїм контролем техасці створили тимчасовий уряд, який мав протистояти централістським намірам мексиканської влади. Також почалося створення регулярної армії, на чолі якої став генерал Сем Х'юстон. У результаті нових виборів Едвард Берлесон також змінив Остіна на чолі уряду.
Наступ Санта-Анни
Санта-Анна вже певний час мав намір придушити повстання поселенців і сам очолив армію, яка вирушила до Техасу. За його ініціативи Конгрес Мексики розповсюдив звернення, в якому повстанці були проголошені іноземними піратами і попереджав про наслідки збройного опору армії мексиканської держави. Таким чином, проголошення повстанців піратами давало армії Санта-Анни дозвіл не брати полонених і страчувати усіх запідозрених в нелояльності. Лист такого ж змісту був надісланий і президенту США Ендрю Джексону, у якому США застерігалися від участі у конфлікті.
Усупереч застереженням від інших генералів наступати на Техас біля узбережжя для полегшення постачання провіанту та підкріплень, Санта-Анна вирішив атакувати Бехар — місце поразки генерала Де Коса, оскільки захоплення цього міста мало не тільки стратегічне, але й психологічне значення. Просування мексиканської армії було доволі повільним: бракувало провіанту, у Техасі випав незвичний для мексиканців сніг та й сам Санта-Анна несподівано захворів. Попри це мексиканський генерал продовжував наступ удовж узбережжя і мав декілька успішних сутичок з техаською армією, унаслідок яких 20 березня 1836 р. біля м. Голідад техаська армія на чолі з генералом зазнала поразки й здалася. За попереднім наказом Санта-Анни всі 342 полонених були страчені, що викликало ненависть до мексиканців скрізь у Техасі і ще більше укріпило їхнє прагнення до незалежності.
Тим часом мексиканська армія підійшла під Сан-Антоніо й у лютому 1836 р. захопила Бехар та взяла в облогу містечко Аламо. Ранком 6 березня 1836 р. мексиканська армія почала атаку на форт і швидко його захопила. У результаті битви всі захисники форту загинули, завдавши великих втрат мексиканській армії. Завдяки героїзму оборонців битва за Аламо стала символом боротьби за незалежність Техасу.
Література
- Barr, Alwyn (1996), «Black Texans: A history of African Americans in Texas, 1528–1995» (2nd ed.), Norman, OK: University of Oklahoma Press
- Groneman, Bill (1998), «Battlefields of Texas», Plano, TX: Republic of Texas Press
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2020 Vijna za nezale zhnist Teha su angl Texas War of Independence abo Tehaska revolyuciya 1835 1836 angl Texas Revolution vijskovij konflikt u period z 2 zhovtnya 1835 r po 21 kvitnya 1836 roku mizh Meksikanskimi Spoluchenimi Shtatami i Tehasom yakij do 1836 roku buv chastinoyu meksikanskogo shtatu Koauyila i Tehas pidsumkom yakogo stalo peretvorennya Tehasu v nezalezhnu respubliku Meksikoyu ne viznanoyu Tehaska vijna za nezalezhnist bula viklikana problemami u vidnosinah mizh uryadom Meksiki ta anglomovnimi poselencyami v Tehasi Konflikt rozpochavsya z prijnyattyam u 1835 roci novoyi Konstituciyi Meksiki yaka peredbachala bilshu centralizaciyu derzhavi ta skasuvannya rabstva Svoyim ukazom prezident Meksiki Antonio Lopes de Santa Anna skasuvav diyu kolishnoyi konstituciyi 1824 roku sho viklikalo zavorushennya v dekilkoh regionah krayini Vijskovi diyi rozpochalasya v Tehasi 1 zhovtnya 1835 pid chas hocha tehaski povstanci spochatku shvidko ovolodili najbilshimi mistami Bajya ta San Antonio de Behar suchasne misto San Antonio odnak piznishe zaznali porazki v cih samih miscyah Vijna zakinchilasya porazkoyu meksikanskoyi armiyi v bitvi pri San Hasinto koli vijska generala Semyuela H yustona rozgromili meksikanskij korpus na choli z prezidentom Santa Annoyu yakij potrapiv u polon nezabarom pislya bitvi Vnaslidok vijni bula progoloshena nezalezhnist Tehasu yakij zgodom buv aneksovanij do skladu SShA Vijna za nezalezhnist Tehasu Santa Anna zdayetsya u polon Santa Anna zdayetsya u polon Data 2 zhovtnya 1835 21 kvitnya 1836 Misce Tehas Rezultat Nezalezhnist Tehasu Velaskij mirnij dogovir Storoni Meksika Tehas Komanduvachi Antonio de Santa Anna Semyuel H yuston Vijskovi sili 6 500 2 000 Vtrati 1 500 700Peredistoriya konfliktuU skladi Meksiki Pislya vijni za nezalezhnist na misci ispanskoyi koloniyi Nova Ispaniya v Pivnichnij Americi bula progoloshena Meksikanska respublika 4 zhovtnya 1824 roku Meksika prijnyala novu konstituciyu yakoyu krayina bula progoloshena federativnoyu respublikoyu do skladu kotroyi vhodili dev yatnadcyat shtativ ta chotiri teritoriyi Kolishnya ispanska provinciya Tehas stala chastinoyu novostvorenoyi derzhavi shtatom Meksiki zi stoliceyu v m Saltijo U pevnij period svoyeyi istoriyi z oglyadu na neveliku kilkist naselennya regionu uryad Meksiki zaohochuvav immigraciyu poselenciv yaki mali stvoriti svoyi vlasni vijska dlya zahistu shtatu ta poselen vid vorozho nalashtovanih miscevih indianskih plemen Immigracijna politika meksikanskogo uryadu vidznachalasya svoyeyu liberalnistyu sho dozvolilo anglomovnim poselencyam zasnuvati pershi poselennya vzhe v 1822 roci pid provodom advokata Stivena Ostina yakomu bulo dorucheno vidilyati zemelni dilyanki Takim chinom bilshist poselenciv yaki zaselyali velichezni teritoriyi Tehasu buli anglomovnimi pribulcyami zi Spoluchenih Shtativ She u 1827 r prezident SShA Dzhon Kvinsi Adams zvertavsya do Meksiki z propoziciyeyu prodati Tehas SShA za odin miljon dolariv ale jomu bulo vidmovleno Dva roki po tomu novij prezident Endryu Dzhekson znovu zvernuvsya z propoziciyeyu pridbati v Meksiki shtat Tehas uzhe za 5 miljoniv dolariv ale yak i ranishe ne otrimav zgodi Shlyahom masovoyi immigraciyi anglomovni poselenci duzhe skoro opinilisya v bilshosti na teritoriyi cogo meksikanskogo shtatu Zanepokoyenij takoyu situaciyeyu prezident Meksiki 6 kvitnya 1830 roku vviv novi obmezhennya na podalshu immigraciyu zi SShA takozh bulo skasovano zakon yakij peredbachav zvilnennya pereselenciv vid podatkiv na majno protyagom 10 desyati rokiv ta buli pidvisheni mitni tarifi na import tovari zi Spoluchenih Shtativ Bustamante takozh vimagav vid tehaskih poselenciv zaboroni rabstva yake bulo skasovane v Meksici Popri ce zahodi uryadu ta prezidenta Meksiki ne mali bazhanogo efektu Amerikanski poselenci duzhe chasto prosto porushuvali abo vidverto ignoruvati novi meksikanski zakoni Takim chinom do 1834 roku v Tehasi vzhe meshkalo ponad 30 000 anglomovnih poselenciv na protivagu 7 800 meksikanskim gromadyanam shtatu Takozh usuperech meksikanskim zakonam u 1836 roci tut narahovuvalosya blizko 5000 rabiv Zagostrennya stosunkiv mizh centralnim uryadom ta poselencyami Vidnosini mizh tehascyami j centralnim meksikanskim uryadom pochali shvidko psuvatisya Bagato z poselenciv buli nevdovoleni tim sho nova stolicya shtatu bula viznachena v pivdennij chastini teperishnogo meksikanskogo shtatu Koauyila priblizno 800 km vid Tehasu Bilshist poselenciv u toj period she ne bazhali nezalezhnosti vid Meksiki ale hotili shob Tehas buv vidilenij u okremij shtat i mav svoyu stolicyu Bezposerednye roztashuvannya stolici shtatu u Tehasi na yihnyu dumku malo zmenshiti korupciyu i spriyati virishennyu nizki inshih pitan u kompetenciyi uryadu Bagato poselenciv ta novih gromadyan Meksiki vzhe zvikli do pevnih svobod yaki voni mali u SShA i ne mali u Meksici zokrema svobodu virospovidannya oskilki vid anglomovnih protestantiv kolonistiv vimagali perejti u katolicizm ta splachuvati desyatinu rimo katolickij cerkvi Bavovna koristuvalasya znachnim popitom u vsij Yevropi i bagato poselenciv zasnuvali veliki plantaciyi z vikoristannyam rabskoyi sili zadlya otrimannya velikih pributkiv vid eksportu ciyeyi sirovini Tim chasom uryad Meksiki vimagav vid poselenciv viroblyati kukurudzu zernovi kulturi i bazhav kontrolyuvati sho viroblyalosya na jogo teritoriyi Ci neporozuminnya mizh centralnim uryadom i okremim shtatom zagostrilisya pid chas zbrojnih sutichok u Meksici mizh prihilnikami federalizmu ta timi hto bazhav bilshoyi centralizaciyi vladi v krayini Z prijnyattyam novogo zakonu yakij peredbachav bilshu centralizaciyu tehaski poselenci Texians u kvitni 1833 roku sklikali konvenciyu dlya obgovorennya proponovanih zmin do immigracijnih sudovih ta inshih zakoniv yaki bezposeredno vplivali na zhittya u Tehasi Delegati z yizdu takozh vistupali za vidokremlennya Tehasu v okremij shtat Meksiki i doruchili Stivenu Ostinu predstaviti proponovani zmini do konstituciyi u stolici krayini Mehiko Novij prezident Meksiki Antonio Lopes de Santa Anna pidtrimav bagato z propozicij ale vidmoviv u vidokremlenni Tehasu Koli zh Ostin vistupiv z okremim zaklikom na odnostoronnye vidokremlennya vin opinivsya za nakazom centralnoyi vladi u v yaznici Tim chasom u 1830 ih rokah kilkist amerikanskih pereselenciv do Tehasu pochala shvidko zbilshuvatisya Santa Anna vvazhav sho napliv nelegalnih immigrantiv v cej meksikanskij shtat buv chastinoyu strategiyi SShA z namirom zahopiti cej region U 1834 r Santa Anna svoyim ukazom rozpustiv zakonodavchi zbori shtativ nakazav rozzbroyiti miscevi vijskovi z yednannya a takozh skasuvav Konstituciyu 1824 roku Za jogo nakazom takozh buli uv yazneni deyaki vlasniki bavovnyanih plantacij yaki vidmovilisya viroshuvati vstanovleni uryadom kulturi Ci diyi uryadu viklikali oburennya po vsij Meksici i osoblivo u Tehasi Pochatok vijskovih dijNapruzhennya u vidnosinah mizh centralnim uryadom i tehaskimi poselencyami bulo viklikane u pershu chergu zahodami po centralizaciyi zaprovadzhenimi uryadom Santa Anni U vidpovid na skasuvannya konstituciyi yaka peredbachala federativnij ustrij derzhavi tehaski kolonisti pochali zasnovuvati svoyi vlasni organi miscevogo samovryaduvannya Odnak zbrojne protistoyannya stalo naslidkom povstannya u poselenni Anauak de buv zahoplenij meksikanskij vijskovij garnizon U vidpovid na ce povstannya Santa Anna nadislav dodatkovi vijska u Tehas Meksikanski vijska pochali rozzbroyuvati miscevi vijskovi z yednannya odnak koli bula zroblena sproba vidibrati garmati u m Gonsales tehasci vidmovilisya i pochali chiniti opir Do povstalih pochali priyednuvatisya inshi povstanci i 2 zhovtnya 1835 r v Gonsalskij bitvi meksikanski vijska vpershe zaznali porazki Otrimavshi zvistku pro porazku meksikanskoyi armiyi general pospishiv do Tehasu Tim chasom 6 zhovtnya tehasci rushili do inshoyi meksikanskoyi forteci Presidio la Bajya u m Golidad Tut 10 zhovtnya pochavsya shturm i pislya 30 hvilinnoyi bitvi meksikanska zaloga zdalasya Soldati yaki vtekli iz forteci poperedili inshi meksikanski sili pro nastup povstanciv Velika kilkist vijskovih u meksikanskih garnizonah zalishili svoyi miscya dislokaciyi ta pochali zbiratisya bilya fortu Lapintilan v okolici San Patrisio Usvidomlyuyuchi nebezpeku vid koncentraciyi meksikanskih vijsk u forti tehasci virishili zahopiti jogo takozh i 3 listopada do Lapintilanu pribuv zagin tehaskih povstanciv yakij zahopiv demoralizovanij garnizon forteci bez zhodnogo postrilu Nastupnogo dnya koli tehasci vzhe majzhe zrujnuvali zahoplenij fort raptom z yavilasya chastina garnizonu yaka bula vidsutnya ranishe i zav yazavsya bij Lapintilanska bitva trivala lishe pivgodini u rezultati yakoyi meksikanci buli vimusheni vidstupiti i zalishili bilshist teritoriyi Tehasu u rukah povstanciv Obloga BeharuYedinim miscem u Tehasi yake zalishalosya pid kontrolem meksikanskogo uryadu bulo misto Behar na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki Syudi takozh pidtyagnulisya vijska meksikanskogo generala otzhe povstanci takozh virishili zahopiti ce vazhlive misto Vzhe 13 zhovtnya Ostin stav na choli armiyi yaka oblozhila Behar V kinci zhovtnya vijska povstanciv buli vse she rozdileni i cim skoristavsya general De Kosa yakij 27 zhovtnya napraviv pidrozdil atakuvati sili povstanciv bilya mista Konsepsjon Cya operaciya zakinchilasya dlya meksikanciv nevdacheyu oskilki tehascyam vdalosya vidbitisya vid meksikanskih vijsk ta zavdati znachnih vtrat vorogovi Taktichne znachennya ciyeyi peremogi bulo nevelike ale uspih tehasciv pidvishiv yihnij moralnij duh i gotovnist do boyu Dovga vijna povstanciv odnak bula visnazhlivoyu i na pidmogu do tehasciv pribuli najmanci iz SShA yaki vidriznyalisya krashoyu disciplinoyu ta pidgotovkoyu Amerikanskij vijskovij zminiv Ostina na choli armiyi i prodovzhiv oblogu Beharu ta armiyi De Kosa Visnazhliva obloga vimusila generala De Kosa vidstupiti z mista i dati bij bilya mistechka Alamo odnak vijska meksikanciv shvidko opinilisya v otochenni 11 grudnya general De Kosa ta vijska meksikanskoyi armiyi zdalisya povstancyam ta zalishili teritoriyu Tehasu Mayuchi teritoriyu ciloyi provinciyi pid svoyim kontrolem tehasci stvorili timchasovij uryad yakij mav protistoyati centralistskim namiram meksikanskoyi vladi Takozh pochalosya stvorennya regulyarnoyi armiyi na choli yakoyi stav general Sem H yuston U rezultati novih viboriv Edvard Berleson takozh zminiv Ostina na choli uryadu Nastup Santa AnniSanta Anna vzhe pevnij chas mav namir pridushiti povstannya poselenciv i sam ocholiv armiyu yaka virushila do Tehasu Za jogo iniciativi Kongres Meksiki rozpovsyudiv zvernennya v yakomu povstanci buli progolosheni inozemnimi piratami i poperedzhav pro naslidki zbrojnogo oporu armiyi meksikanskoyi derzhavi Takim chinom progoloshennya povstanciv piratami davalo armiyi Santa Anni dozvil ne brati polonenih i strachuvati usih zapidozrenih v neloyalnosti List takogo zh zmistu buv nadislanij i prezidentu SShA Endryu Dzheksonu u yakomu SShA zasterigalisya vid uchasti u konflikti Usuperech zasterezhennyam vid inshih generaliv nastupati na Tehas bilya uzberezhzhya dlya polegshennya postachannya proviantu ta pidkriplen Santa Anna virishiv atakuvati Behar misce porazki generala De Kosa oskilki zahoplennya cogo mista malo ne tilki strategichne ale j psihologichne znachennya Prosuvannya meksikanskoyi armiyi bulo dovoli povilnim brakuvalo proviantu u Tehasi vipav nezvichnij dlya meksikanciv snig ta j sam Santa Anna nespodivano zahvoriv Popri ce meksikanskij general prodovzhuvav nastup udovzh uzberezhzhya i mav dekilka uspishnih sutichok z tehaskoyu armiyeyu unaslidok yakih 20 bereznya 1836 r bilya m Golidad tehaska armiya na choli z generalom zaznala porazki j zdalasya Za poperednim nakazom Santa Anni vsi 342 polonenih buli stracheni sho viklikalo nenavist do meksikanciv skriz u Tehasi i she bilshe ukripilo yihnye pragnennya do nezalezhnosti Tim chasom meksikanska armiya pidijshla pid San Antonio j u lyutomu 1836 r zahopila Behar ta vzyala v oblogu mistechko Alamo Rankom 6 bereznya 1836 r meksikanska armiya pochala ataku na fort i shvidko jogo zahopila U rezultati bitvi vsi zahisniki fortu zaginuli zavdavshi velikih vtrat meksikanskij armiyi Zavdyaki geroyizmu oboronciv bitva za Alamo stala simvolom borotbi za nezalezhnist Tehasu LiteraturaBarr Alwyn 1996 Black Texans A history of African Americans in Texas 1528 1995 2nd ed Norman OK University of Oklahoma Press Groneman Bill 1998 Battlefields of Texas Plano TX Republic of Texas Press