Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Épix Марі́я Рема́рк (нім. Erich Maria Remarque, при народженні — Еріх Пауль Ремарк (Erich Paul Remark); 22 червня 1898, Оснабрюкк, Німеччина — 25 вересня 1970, Локарно, Швейцарія) — один з найвідоміших німецьких письменників XX століття. Автор таких романів як «На Західному фронті без змін» (1929), «Три товариші» (1936), «Тріумфальна арка» (1945) і «Чорний обеліск» (1956).
| Еріх Марія Ремарк | ||||
|---|---|---|---|---|
| Еріх Пауль Ремарк | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Еріх Пауль Ремарк | |||
| Псевдонім | Еріх Марія Ремарк | |||
| Народився | 22 червня 1898[1][2][…] Оснабрюк, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4] | |||
| Помер | 25 вересня 1970[4][1][…] (72 роки) Локарно, Швейцарія[4] | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Німеччина США | |||
| Національність | німець | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Сфера роботи | роман | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Роки активності | 1920[5] — 1970[5] | |||
| Magnum opus | На західному фронті без змін, Тіні в раю, Повернення (роман), Іскра життя і d | |||
| Членство | Німецька академія мови і поезії | |||
| Конфесія | католицтво | |||
| Брати, сестри | d | |||
| У шлюбі з | Полетт Ґоддар, d[6] і d | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Нагороди |
| |||
| | ||||
 Еріх Марія Ремарк у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Ремарк народився в місті Оснабрюк, Німеччина, в католицькій робітничій родині. Він — друга дитина в родині, де було п'ятеро дітей. Його батько, Петер Франц Ремарк, працював палітурником. При народженні (хрещенні) хлопцеві дали ім'я Еріх Пауль. 1918 року, після смерті матері, Анни Марії Ремарк — у пам'ять про неї — змінив своє ім'я на Еріх Марія. Позаяк Ремарки були католиками, юнак потрапив до католицького педагогічного училища. Педагогічна освіта пізніше згодилася, коли він вчителював певний час у сільських школах.
Сам багато читав, серед улюблених творів — книги Ґете, Цвейґа, Достоєвського. У 17-річному віці Ремарк сам наважується почати літературну працю, стає членом літературного «Гуртка мрій».
У першу світову
1916 року, у віці 18 років, мобілізований на фронти Першої світової війни. 17 червня того ж року направлений на Західний фронт. Перебування на війні тривало три роки. 31 липня 1917 р. поранений осколками гранати в ліву ногу, праву руку і шию. Незважаючи на це, він зміг дістатися до медичної частини і дотягти туди пораненого товариша. До закінчення війни перебував у військовому шпиталі в Німеччині.
Повоєнні пошуки себе
По війні наполегливо шукав себе в суспільстві та професії. Повернувся в католицьке училище, яке не встиг закінчити, але, пройшовши через втрати юнацьких ідеалів, смерть товаришів, поневіряння післявоєнних років, прикладом покори він уже не був. Покинув вчителювання і часто змінював професії. Працював бібліотекарем, бізнесменом, редактором в журналі «Echo Continental» і навіть продавцем надгробків, органістом при каплиці в лікарні для божевільних.
Берлінський період і перший шлюб
Період пошуків тривав, поки Ремарк не опинився в Берліні. Вів богемний спосіб життя, мав любовні романи. В Берліні зустрів Ютту Інгеборг Елену Цамбона, колишню танцівницю, хвору на туберкульоз. Невиліковна хвороба не стала на заваді, і 1925 року закоханий молодик узяв з нею шлюб. Вона стала прототипом кількох героїнь його наступних творів, зокрема, Пат з «Трьох товаришів». Шлюб тривав лише чотири роки, після чого вони розлучилися. Щоправда, 1938 р. знову побралися. Це зробили насамперед для того, аби допомогти Ютті емігрувати з нацистської Німеччини та отримати швейцарське громадянство (з 1931 Ремарк мешкав у Швейцарії). А 1939 р. вони переїхали до США, 1947 року — отримали американське громадянство. Їхній шлюб протримався до 1957 р. Після розлучення Ремарк щомісяця виплачував Ютті грошову допомогу, крім того, заповів їй 50 тис. доларів.
Ремарк був схильний до широких жестів. Вершиною марнославства та марнотратства молодого Ремарка став титул барона, куплений ним у збіднілого аристократа.
Успіх книги «На західному фронті без змін»
Ймовірно, дотики болючої пам'яті про фронтове минуле були настільки нестерпними, що відбилися в рукописі «На західному фронті без змін». Творче горіння тривало шість тижнів. Лише через шість місяців він наважився передати рукопис у видавництво. Простою, емоційною мовою в романі реалістично описано війну і повоєнний період, побачені очима і пережиті 20-річним представником «втраченого покоління». Протилежну точку зору, яка прославляла війну, представлено у романі Ернста Юнгера «В сталевих грозах» (нім. In Stahlgewittern). Як і Ремарк, Юнгер також був учасником війни.
Роман Ремарка антивоєнного спрямування, опублікований 1929 року, став сенсацією в Німеччині. За рік продано півтора мільйона примірників. Роман перекладено іноземними мовами, за його мотивами в Голлівуді у 1930 р. знято кінострічку. Однойменний фільм, створений 35-річним Левом Мільштейном, отримав премію Оскар. Премію отримав і сам Мільштейн — уродженець України, відомий у Штатах під псевдонімом Льюїс Майлстоун.
Прибутки від книги й фільму дозволили Ремаркові заробити чималий статок, велику частину якого він витратив на придбання картин Сезанна, Ван Гога, Ренуара, Гогена.
Неотримана Нобелівська премія
Відгуки на нову книгу були неймовірно суперечливими. В політичних колах, близьких до нацистської партії, її не сприйняли, а у її лідера — Гітлера — пацифізм твору викликав лють. Безглуздість звинувачень на адресу Ремарка сягнула абсолютної вершини, коли Гітлер зарахував письменника до французьких євреїв Крамерів (саме так читається прізвище Ремарк з кінця наперед). Почалося цькування письменника націонал-соціалістами. По всій Німеччині видання Ремарка кидали у вогнища, звинувативши письменника в антипатріотизмі.
1931 року Ремарка номінували на Нобелівську премію. Проте, через опір з боку політичних сил Німеччини, Нобелівський комітет нагороди йому не дав. 1933 року невідомий прихильник письменника, рятуючи йому життя, передав клаптик паперу з написом «Негайно покинь місто». Ремарк, що й сам відчував небезпеку, сів у машину й того ж дня перебрався до Швейцарії. З приходом Гітлера до влади в Німеччині Ремарка примусово позбавили німецького громадянства.
Його фінансовий стан був досить стабільним, адже п'ять творів письменника-емігранта було екранізовано. Він навіть встиг вивезти до Америки приватну колекцію картин. Але комфорт і успіх не давали душевного спокою. Ремарк почав хворіти, втрачав повагу до себе як особи й письменника.
Ремарк та Марлен Дітріх
У житті Ремарка було багато жінок, але найбільшим його коханням стала Марлен Дітріх. Вони вперше зустрілися у вересні 1930 року в Берліні, в барі готелю «Еден», але тільки через сім років вони стають близькими. Продовжувалися стосунки до самої смерті письменника у 1970. Листи, які писав закоханий Ремарк, в результаті розібрали на цитати. Але їхні стосунки не були простими, адже Марлен не могла обмежитись самим Ремарком, — їй потрібно було постійно змінювати партнерів. Їхній зв'язок був довгим, але страждальним для Ремарка. Роман був переповнений образами, взаємними скаргами та амбіціями. Але, завдяки цьому роману, написано один з найкращих творів Ремарка «Тріумфальна арка». Ремарк присвятив цей роман Марлен, списавши з неї головну героїню роману Жоан Маду.
Коли 1953 року Ремарк вирішив одружитися з Полетт Годдар, Дітріх відмовляла його від цього кроку. Проте Ремарк одружився, можливо, для того, щоб помститися своїй коханій.
Закінчилася ця сумна та красива історія у 1970 році, коли письменник помер у клініці «Сант-Аньєс» у Локарно. Дітріх пережила його на 22 роки. Вона залишила знімання у кіно, вела закритий спосіб життя та зловживала алкоголем. Померла вона, за деякими даними, від прийняття великої дози снодійного. Після її смерті дочка Дітріх знайшла листи Ремарка, на яких чітко видно сліди сліз. А незадовго до своєї смерті Марлен зізналася своєму секретареві, що дуже кохала письменника.
Новий шлюб
В Нью-Йорку він зустрів 40-річну Полетт Годар (англ. Paulette Goddard), американську кінозірку, колишню дружину Чарлі Чапліна. 1948 року Ремарк повернувся у Швейцарію, де прожив решту життя. Полетт і алкоголь були разом з ним. По закінченню війни він відвідав Німеччину, де не був декілька десятиліть. В Оснабрюку Ремарк застав ще живого батька та сестру Ерну. Рідне місто він не впізнавав, як і повоєнну Німеччину, де зустрічав руїни. 1957 року Ремарк офіційно розірвав шлюб з Юттою, але забезпечив її старість. 1958 року письменник одружився з акторкою Полетт Годар. Разом вони прожили до його смерті.
Помер 25 вересня 1970 року у віці 72-х років у місті Локарно. Похований на швейцарському цвинтарі Ронко в кантоні Тічино. Полетт, що пережила письменника, поховано поруч із ним.
Твори
Романи
- [en] (Die Traumbude) (1920)
- Ґем (Gam) (1924)
- Зупинка на обрії (Station am Horizont) (1927/28)
- На Західному фронті без змін (Im Westen nichts Neues) (1928/29)
- Повернення (Der Weg zurück) (1930/31)
- Три товариші (Drei Kameraden) (1936/37)
- Люби ближнього твого (Liebe Deinen Nächsten) (1939/41)
- Тріумфальна арка (Arc de Triomphe) (1945)
- Іскра життя (Der Funke Leben) (1952)
- Час жити і час помирати (Zeit zu leben und Zeit zu sterben) (1954)
- Чорний обеліск (Der schwarze Obelisk) (1956)
- Позичене життя (Geborgtes Leben) (1959/61)
- Ніч у Лісабоні (Die Nacht von Lissabon) (1961/62)
- (Das gelobte Land) (1970)
- Тіні в раю (Schatten im Paradies) (postum 1971)
Інші праці
- Ранні праці (Frühwerk) (1916 ? 1929)
- Ворог (Der Feind) (1930/31); оповідання
- (Der letzte Akt) (1955); сценарій
- (Die letzte Station) (1956); вистава
- (Seid wachsam!!) (1956); ессе
- (Die Heimkehr des Enoch J. Jones) (1956); вистава
- (Ein militanter Pazifist) (1956); інтерв'ю та ессе
Переклади українською
Хронологічний список українських перекладів творів Еріха Марії Ремарка.
- Еріх Марія Ремарк. На Заході без змін. Переклад з німецької: . Харків: Рух. 1929. 204 стор.
- Еріх Марія Ремарк. На західньому фронті без змін. Переклад з німецької: ; вступна стаття: В. Іванушкін. Київ: Сяйво. 1929. 182 стор.
- (передрук) Еріх Марія Ремарк. На західньому фронті без змін. Переклад з німецької: Жозефіна Бурґардт. Харків: Романи й повісті: двохтижневе періодичне видання; видавництво «Український робітник», 1930. 127 стор.
- (передрук) Еріх Марія Ремарк. На західньому фронті без змін. Переклад з німецької: Жозефіна Бурґардт; передмова: Карл Радек. Вінніпег: Накладом Робітничо-фермерської видавничого товариства. 1930. 230 стор.
- Еріх Марія Ремарк. Три товариші. Переклад з німецької: Микола Дятленко та ; Художнє оформлення: К. Бобровников. Київ: Молодь, 1959. 415 стор.
- Еріх Марія Ремарк. Чорний обеліск. (Історія запізнілої юності). Переклад з німецької: Євген Попович. Київ: журнал «Всесвіт», № 5 (стор 114—122), № 6 (64–104), № 7 (? стор.), №*8 (? стор.) за 1960 рік
- (передрук) Еріх Марія Ремарк. Чорний обеліск. (Історія запізнілої юності). Переклад з німецької: Євген Попович; післямова: Дмитро Затонський. Київ: Радянський письменник, 1961 . 366 стор.
- Еріх Марія Ремарк. Ніч у Лісабоні. Переклад з німецької: Микола Дятленко та Аркадій Плют. Київ: журнал «Всесвіт» № 7 (стор. 3–71), № 8 (стор. 111—148) за 1963 рік
- Еріх Марія Ремарк. Люби ближнього твого. Переклад з німецької: Юрій Лісняк. Київ: журнал «Всесвіт» № 8 (стор. 83–121), № 9 (? стор.), № 10 (стор. 33–99) за 1966 рік
- Еріх Марія Ремарк. Час жити і час помирати. Переклад з німецької: Юрій Петренко. Київ: Дніпро. 1974. 327 стор.
- Еріх Марія Ремарк. Твори в 2-х томах. Київ: «Дніпро», 1986. Передмова: Дмитро Затонський. 573 стор. (Т. 1), 768 стор. (Т. 2)
- На Західному фронті без змін (Т. 1). Переклад з німецької: Катерина Гловацька
- Три товариші (Т. 1). Переклад з німецької: Микола Дятленко та Аркадій Плют
- Тріумфальна арка (Т. 2). Переклад з німецької: Євген Попович
- Чорний обеліск (Т. 2). Переклад з німецької: Євген Попович
- Еріх Марія Ремарк. «Тріумфальна арка». Переклад з німецької: Євген Попович. Харків: «Фоліо», 2006, 416 стор.
- Еріх Марія Ремарк. «Три товариші». Переклад з німецької: Дарія Радієнко. Харків: «Фоліо», 2007, 432 стор.
- (передрук) Еріх Марія Ремарк. «Три товариші». Переклад з німецької: Дарія Радієнко. Харків: «Фоліо», 2008, 432 стор. (Серія «Зарубіжна класика»)
- Еріх Марія Ремарк. «На західному фронті без змін». Переклад з німецької: Дарія Радієнко; художник-ілюстратор: І. І. Яхін; художник-оформлювач: Л. Д. Киркач-Осипова.. Харків: «Фоліо»; Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2008, 254 стор. , 978-966-03-3853-1 (серія «Бібліотека світової літератури»)
- Еріх Марія Ремарк. «На західному фронті без змін». Переклад з німецької: Євген Попович. Харків: «Фоліо», 2008, 254 стор.
- Еріх Марія Ремарк. Життя у позику. Переклад з німецької: Роман Попелюк та Юрій Винничук. Львів: Експрес Медіа Принт. 194 стор. 2014 ISBN відсутнє (серія «Література світового класу»; «Бузок. Бібліотека українця. Золота колекція», видання 9)
- Еріх Марія Ремарк. «На Західному фронті без змін. Повернення. Три товариші». Переклад з німецької: Наталка Сняданко, Катерина Гловацька, Микола Дятленко та . Харків: КСД, 2014, 912 стор.
- «На Західному фронті без змін». Переклад з німецької: Катерина Гловацька
- «Повернення». Переклад з німецької: Наталка Сняданко
- «Три товариші». Переклад з німецької: Микола Дятленко та Аркадій Плют
- (передрук) Еріх Марія Ремарк. «Три товариші». Переклад з німецької: Микола Дятленко та Аркадій Плют. Харків: КСД, 2017, 416 стор.
- (передрук) Еріх Марія Ремарк. «На Західному фронті без змін». Переклад з німецької: Катерина Гловацька. Харків: КСД, 2018, 240 стор.
- Еріх Марія Ремарк. «Чорний обеліск. Тріумфальна арка. Ніч у Лісабоні». Переклад з німецької: Євген Попович, Юрій Микола Дятленко, Аркадій Плют; Ілюстрація палітурки: RomaN; малюнки: Олександр Семякін. Харків: КСД. 2015, 912 стор. (палітурка), (ebook)
- «Чорний обеліск». Переклад з німецької: Євген Попович
- «Тріумфальна арка». Переклад з німецької: Євген Попович
- «Ніч у Лісабоні». Переклад з німецької: Микола Дятленко та Аркадій Плют
- (передрук) Еріх Марія Ремарк. «Тріумфальна арка». Переклад з німецької: Євген Попович. Харків: КСД, 2018, 480 стор. ISBN ?
- Еріх Марія Ремарк. «Час жити і час помирати. Люби ближнього твого. Тіні в раю». Переклад з німецької: , Юрій Лісняк, Юлія Микитюк. Харків: КСД, 2015. 960 с. (2-ге видання у 2016)
- «Час жити і час помирати». Переклад з німецької: Юрій Петренко
- «Люби ближнього твого». Переклад з німецької: Юрій Лісняк
- «Тіні в раю». Переклад з німецької: Юлія Микитюк
- Еріх Марія Ремарк. «Життя у позику. . Іскра життя.» Переклад з німецької: Юрій Винничук, Юлія Микитюк, . Харків: КСД, 2016. 733 стор.
- «Життя у позику». Переклад з німецької: Юрій Винничук
- «Мансарда мрій». Переклад з німецької: Юлія Микитюк
- «Іскра життя». Переклад з німецької: Христина Николин
Див. також
- 10119 Ремарк — астероїд, названий на честь письменника.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- RKDartists
- Ремарк Эрих Мария // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- RKDartists
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2011.
- Ukrainisch — Ukrainian [ 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] — Erich Maria Remarque-Friedenszentrum
- Олександр Кальниченко, Ю. Ю. Полякова. Українська перекладознавча думка 1920-х — початку 1930-х років: хрестоматія [ 19 лютого 2017 у Wayback Machine.]; за ред. Леоніда Черноватого та В. І. Карабана. Вінниця: Нова Книга, 2011. 503 стор.: 121—122 стор. (Dictum Factum).
- Лада Коломієць. Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років [ 19 липня 2020 у Wayback Machine.]. Вінниця: Нова Книга. 2015. 360 стор.: сторінки 264—266
- О. І. Микитенко, Г. І. Гамалій. «Всесвіт» у XX сторіччі: бібліографічний покажчик змісту українського журналу іноземної літератури за 1925—2000 рр. Київ: Видавничий дім «Всесвіт», 2004. 712 стор.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / Під ред. Н. Михальської. — Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2006.
- Дві пристрасті Е. М. Ремарка: кіноактриси та імпресіоністи [ 11 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еріх Марія Ремарк |
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Еріх Марія Ремарк |
- Ремарк Еріх Марія // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 412. — .
- Ремаркізм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 313-314.
- Ремаркізм // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 474. — 634 с.
- Переклади творів Ремарка українською [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті е-бібліотеки Чтиво"
- Ерих Марія Ремарк [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.] на сайті видавництва КСД
- Е.-М. Ремарк. Чи тенденційні мої книжки? (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epix Mari ya Rema rk nim Erich Maria Remarque pri narodzhenni Erih Paul Remark Erich Paul Remark 22 chervnya 1898 Osnabryukk Nimechchina 25 veresnya 1970 Lokarno Shvejcariya odin z najvidomishih nimeckih pismennikiv XX stolittya Avtor takih romaniv yak Na Zahidnomu fronti bez zmin 1929 Tri tovarishi 1936 Triumfalna arka 1945 i Chornij obelisk 1956 Erih Mariya RemarkErih Paul RemarkIm ya pri narodzhenniErih Paul RemarkPsevdonimErih Mariya RemarkNarodivsya22 chervnya 1898 1898 06 22 1 2 Osnabryuk Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 4 Pomer25 veresnya 1970 1970 09 25 4 1 72 roki Lokarno Shvejcariya 4 PohovannyadKrayina Nimechchina SShANacionalnistnimecDiyalnistprozayikSfera robotiromanMova tvorivnimeckaRoki aktivnosti1920 5 1970 5 Magnum opusNa zahidnomu fronti bez zmin Tini v rayu Povernennya roman Iskra zhittya i dChlenstvoNimecka akademiya movi i poeziyiKonfesiyakatolictvoBrati sestridU shlyubi zPolett Goddar d 6 i dAvtografUchasnikPersha svitova vijnaNagorodiZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Komandor ordena Za zaslugi pered FRN Erih Mariya Remark u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaRemark narodivsya v misti Osnabryuk Nimechchina v katolickij robitnichij rodini Vin druga ditina v rodini de bulo p yatero ditej Jogo batko Peter Franc Remark pracyuvav paliturnikom Pri narodzhenni hreshenni hlopcevi dali im ya Erih Paul 1918 roku pislya smerti materi Anni Mariyi Remark u pam yat pro neyi zminiv svoye im ya na Erih Mariya Pozayak Remarki buli katolikami yunak potrapiv do katolickogo pedagogichnogo uchilisha Pedagogichna osvita piznishe zgodilasya koli vin vchitelyuvav pevnij chas u silskih shkolah Sam bagato chitav sered ulyublenih tvoriv knigi Gete Cvejga Dostoyevskogo U 17 richnomu vici Remark sam navazhuyetsya pochati literaturnu pracyu staye chlenom literaturnogo Gurtka mrij U pershu svitovuRemark poseredini z frontovimi tovarishami Zliva Kristian jogo pismennik opisav v romani Na Zahidnomu fronti bez zmin yak Franca Kemmiriha Piznishe z vini Kristiana pismennik buv areshtovanij 1916 roku u vici 18 rokiv mobilizovanij na fronti Pershoyi svitovoyi vijni 17 chervnya togo zh roku napravlenij na Zahidnij front Perebuvannya na vijni trivalo tri roki 31 lipnya 1917 r poranenij oskolkami granati v livu nogu pravu ruku i shiyu Nezvazhayuchi na ce vin zmig distatisya do medichnoyi chastini i dotyagti tudi poranenogo tovarisha Do zakinchennya vijni perebuvav u vijskovomu shpitali v Nimechchini Povoyenni poshuki sebePo vijni napoleglivo shukav sebe v suspilstvi ta profesiyi Povernuvsya v katolicke uchilishe yake ne vstig zakinchiti ale projshovshi cherez vtrati yunackih idealiv smert tovarishiv poneviryannya pislyavoyennih rokiv prikladom pokori vin uzhe ne buv Pokinuv vchitelyuvannya i chasto zminyuvav profesiyi Pracyuvav bibliotekarem biznesmenom redaktorom v zhurnali Echo Continental i navit prodavcem nadgrobkiv organistom pri kaplici v likarni dlya bozhevilnih Berlinskij period i pershij shlyubPeriod poshukiv trivav poki Remark ne opinivsya v Berlini Viv bogemnij sposib zhittya mav lyubovni romani V Berlini zustriv Yuttu Ingeborg Elenu Cambona kolishnyu tancivnicyu hvoru na tuberkuloz Nevilikovna hvoroba ne stala na zavadi i 1925 roku zakohanij molodik uzyav z neyu shlyub Vona stala prototipom kilkoh geroyin jogo nastupnih tvoriv zokrema Pat z Troh tovarishiv Shlyub trivav lishe chotiri roki pislya chogo voni rozluchilisya Shopravda 1938 r znovu pobralisya Ce zrobili nasampered dlya togo abi dopomogti Yutti emigruvati z nacistskoyi Nimechchini ta otrimati shvejcarske gromadyanstvo z 1931 Remark meshkav u Shvejcariyi A 1939 r voni pereyihali do SShA 1947 roku otrimali amerikanske gromadyanstvo Yihnij shlyub protrimavsya do 1957 r Pislya rozluchennya Remark shomisyacya viplachuvav Yutti groshovu dopomogu krim togo zapoviv yij 50 tis dolariv Remark buv shilnij do shirokih zhestiv Vershinoyu marnoslavstva ta marnotratstva molodogo Remarka stav titul barona kuplenij nim u zbidnilogo aristokrata Uspih knigi Na zahidnomu fronti bez zmin Hud Dzhon Singer Sardzhent Otruyeni bojovim gazom 1918 rik Jmovirno dotiki bolyuchoyi pam yati pro frontove minule buli nastilki nesterpnimi sho vidbilisya v rukopisi Na zahidnomu fronti bez zmin Tvorche gorinnya trivalo shist tizhniv Lishe cherez shist misyaciv vin navazhivsya peredati rukopis u vidavnictvo Prostoyu emocijnoyu movoyu v romani realistichno opisano vijnu i povoyennij period pobacheni ochima i perezhiti 20 richnim predstavnikom vtrachenogo pokolinnya Protilezhnu tochku zoru yaka proslavlyala vijnu predstavleno u romani Ernsta Yungera V stalevih grozah nim In Stahlgewittern Yak i Remark Yunger takozh buv uchasnikom vijni Roman Remarka antivoyennogo spryamuvannya opublikovanij 1929 roku stav sensaciyeyu v Nimechchini Za rik prodano pivtora miljona primirnikiv Roman perekladeno inozemnimi movami za jogo motivami v Gollivudi u 1930 r znyato kinostrichku Odnojmennij film stvorenij 35 richnim Levom Milshtejnom otrimav premiyu Oskar Premiyu otrimav i sam Milshtejn urodzhenec Ukrayini vidomij u Shtatah pid psevdonimom Lyuyis Majlstoun Pributki vid knigi j filmu dozvolili Remarkovi zarobiti chimalij statok veliku chastinu yakogo vin vitrativ na pridbannya kartin Sezanna Van Goga Renuara Gogena Neotrimana Nobelivska premiyaVidguki na novu knigu buli nejmovirno superechlivimi V politichnih kolah blizkih do nacistskoyi partiyi yiyi ne sprijnyali a u yiyi lidera Gitlera pacifizm tvoru viklikav lyut Bezgluzdist zvinuvachen na adresu Remarka syagnula absolyutnoyi vershini koli Gitler zarahuvav pismennika do francuzkih yevreyiv Krameriv same tak chitayetsya prizvishe Remark z kincya napered Pochalosya ckuvannya pismennika nacional socialistami Po vsij Nimechchini vidannya Remarka kidali u vognisha zvinuvativshi pismennika v antipatriotizmi 1931 roku Remarka nominuvali na Nobelivsku premiyu Prote cherez opir z boku politichnih sil Nimechchini Nobelivskij komitet nagorodi jomu ne dav 1933 roku nevidomij prihilnik pismennika ryatuyuchi jomu zhittya peredav klaptik paperu z napisom Negajno pokin misto Remark sho j sam vidchuvav nebezpeku siv u mashinu j togo zh dnya perebravsya do Shvejcariyi Z prihodom Gitlera do vladi v Nimechchini Remarka primusovo pozbavili nimeckogo gromadyanstva Jogo finansovij stan buv dosit stabilnim adzhe p yat tvoriv pismennika emigranta bulo ekranizovano Vin navit vstig vivezti do Ameriki privatnu kolekciyu kartin Ale komfort i uspih ne davali dushevnogo spokoyu Remark pochav hvoriti vtrachav povagu do sebe yak osobi j pismennika Remark ta Marlen DitrihU zhitti Remarka bulo bagato zhinok ale najbilshim jogo kohannyam stala Marlen Ditrih Voni vpershe zustrilisya u veresni 1930 roku v Berlini v bari gotelyu Eden ale tilki cherez sim rokiv voni stayut blizkimi Prodovzhuvalisya stosunki do samoyi smerti pismennika u 1970 Listi yaki pisav zakohanij Remark v rezultati rozibrali na citati Ale yihni stosunki ne buli prostimi adzhe Marlen ne mogla obmezhitis samim Remarkom yij potribno bulo postijno zminyuvati partneriv Yihnij zv yazok buv dovgim ale strazhdalnim dlya Remarka Roman buv perepovnenij obrazami vzayemnimi skargami ta ambiciyami Ale zavdyaki comu romanu napisano odin z najkrashih tvoriv Remarka Triumfalna arka Remark prisvyativ cej roman Marlen spisavshi z neyi golovnu geroyinyu romanu Zhoan Madu Koli 1953 roku Remark virishiv odruzhitisya z Polett Goddar Ditrih vidmovlyala jogo vid cogo kroku Prote Remark odruzhivsya mozhlivo dlya togo shob pomstitisya svoyij kohanij Zakinchilasya cya sumna ta krasiva istoriya u 1970 roci koli pismennik pomer u klinici Sant Anyes u Lokarno Ditrih perezhila jogo na 22 roki Vona zalishila znimannya u kino vela zakritij sposib zhittya ta zlovzhivala alkogolem Pomerla vona za deyakimi danimi vid prijnyattya velikoyi dozi snodijnogo Pislya yiyi smerti dochka Ditrih znajshla listi Remarka na yakih chitko vidno slidi sliz A nezadovgo do svoyeyi smerti Marlen ziznalasya svoyemu sekretarevi sho duzhe kohala pismennika Novij shlyubV Nyu Jorku vin zustriv 40 richnu Polett Godar angl Paulette Goddard amerikansku kinozirku kolishnyu druzhinu Charli Chaplina 1948 roku Remark povernuvsya u Shvejcariyu de prozhiv reshtu zhittya Polett i alkogol buli razom z nim Po zakinchennyu vijni vin vidvidav Nimechchinu de ne buv dekilka desyatilit V Osnabryuku Remark zastav she zhivogo batka ta sestru Ernu Ridne misto vin ne vpiznavav yak i povoyennu Nimechchinu de zustrichav ruyini 1957 roku Remark oficijno rozirvav shlyub z Yuttoyu ale zabezpechiv yiyi starist 1958 roku pismennik odruzhivsya z aktorkoyu Polett Godar Razom voni prozhili do jogo smerti Pomer 25 veresnya 1970 roku u vici 72 h rokiv u misti Lokarno Pohovanij na shvejcarskomu cvintari Ronko v kantoni Tichino Polett sho perezhila pismennika pohovano poruch iz nim TvoriRomani en Die Traumbude 1920 Gem Gam 1924 Zupinka na obriyi Station am Horizont 1927 28 Na Zahidnomu fronti bez zmin Im Westen nichts Neues 1928 29 Povernennya Der Weg zuruck 1930 31 Tri tovarishi Drei Kameraden 1936 37 Lyubi blizhnogo tvogo Liebe Deinen Nachsten 1939 41 Triumfalna arka Arc de Triomphe 1945 Iskra zhittya Der Funke Leben 1952 Chas zhiti i chas pomirati Zeit zu leben und Zeit zu sterben 1954 Chornij obelisk Der schwarze Obelisk 1956 Pozichene zhittya Geborgtes Leben 1959 61 Nich u Lisaboni Die Nacht von Lissabon 1961 62 Das gelobte Land 1970 Tini v rayu Schatten im Paradies postum 1971 Inshi praci Ranni praci Fruhwerk 1916 1929 Vorog Der Feind 1930 31 opovidannya Der letzte Akt 1955 scenarij Die letzte Station 1956 vistava Seid wachsam 1956 esse Die Heimkehr des Enoch J Jones 1956 vistava Ein militanter Pazifist 1956 interv yu ta essePerekladi ukrayinskoyuHronologichnij spisok ukrayinskih perekladiv tvoriv Eriha Mariyi Remarka Erih Mariya Remark Na Zahodi bez zmin Pereklad z nimeckoyi Harkiv Ruh 1929 204 stor Erih Mariya Remark Na zahidnomu fronti bez zmin Pereklad z nimeckoyi vstupna stattya V Ivanushkin Kiyiv Syajvo 1929 182 stor peredruk Erih Mariya Remark Na zahidnomu fronti bez zmin Pereklad z nimeckoyi Zhozefina Burgardt Harkiv Romani j povisti dvohtizhneve periodichne vidannya vidavnictvo Ukrayinskij robitnik 1930 127 stor peredruk Erih Mariya Remark Na zahidnomu fronti bez zmin Pereklad z nimeckoyi Zhozefina Burgardt peredmova Karl Radek Vinnipeg Nakladom Robitnicho fermerskoyi vidavnichogo tovaristva 1930 230 stor Erih Mariya Remark Tri tovarishi Pereklad z nimeckoyi Mikola Dyatlenko ta Hudozhnye oformlennya K Bobrovnikov Kiyiv Molod 1959 415 stor Erih Mariya Remark Chornij obelisk Istoriya zapizniloyi yunosti Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich Kiyiv zhurnal Vsesvit 5 stor 114 122 6 64 104 7 stor 8 stor za 1960 rik peredruk Erih Mariya Remark Chornij obelisk Istoriya zapizniloyi yunosti Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich pislyamova Dmitro Zatonskij Kiyiv Radyanskij pismennik 1961 366 stor Erih Mariya Remark Nich u Lisaboni Pereklad z nimeckoyi Mikola Dyatlenko ta Arkadij Plyut Kiyiv zhurnal Vsesvit 7 stor 3 71 8 stor 111 148 za 1963 rik Erih Mariya Remark Lyubi blizhnogo tvogo Pereklad z nimeckoyi Yurij Lisnyak Kiyiv zhurnal Vsesvit 8 stor 83 121 9 stor 10 stor 33 99 za 1966 rik Erih Mariya Remark Chas zhiti i chas pomirati Pereklad z nimeckoyi Yurij Petrenko Kiyiv Dnipro 1974 327 stor Erih Mariya Remark Tvori v 2 h tomah Kiyiv Dnipro 1986 Peredmova Dmitro Zatonskij 573 stor T 1 768 stor T 2 Na Zahidnomu fronti bez zmin T 1 Pereklad z nimeckoyi Katerina Glovacka Tri tovarishi T 1 Pereklad z nimeckoyi Mikola Dyatlenko ta Arkadij Plyut Triumfalna arka T 2 Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich Chornij obelisk T 2 Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich Erih Mariya Remark Triumfalna arka Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich Harkiv Folio 2006 416 stor ISBN 966 03 3273 4 Erih Mariya Remark Tri tovarishi Pereklad z nimeckoyi Dariya Radiyenko Harkiv Folio 2007 432 stor ISBN 978 966 03 4120 3 peredruk Erih Mariya Remark Tri tovarishi Pereklad z nimeckoyi Dariya Radiyenko Harkiv Folio 2008 432 stor ISBN 978 966 03 4121 0 Seriya Zarubizhna klasika Erih Mariya Remark Na zahidnomu fronti bez zmin Pereklad z nimeckoyi Dariya Radiyenko hudozhnik ilyustrator I I Yahin hudozhnik oformlyuvach L D Kirkach Osipova Harkiv Folio Kiyiv Institut literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2008 254 stor ISBN 978 966 03 3854 8 978 966 03 3853 1 seriya Biblioteka svitovoyi literaturi Erih Mariya Remark Na zahidnomu fronti bez zmin Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich Harkiv Folio 2008 254 stor ISBN 978 966 03 3654 8 Erih Mariya Remark Zhittya u poziku Pereklad z nimeckoyi Roman Popelyuk ta Yurij Vinnichuk Lviv Ekspres Media Print 194 stor 2014 ISBN vidsutnye seriya Literatura svitovogo klasu Buzok Biblioteka ukrayincya Zolota kolekciya vidannya 9 Erih Mariya Remark Na Zahidnomu fronti bez zmin Povernennya Tri tovarishi Pereklad z nimeckoyi Natalka Snyadanko Katerina Glovacka Mikola Dyatlenko ta Harkiv KSD 2014 912 stor ISBN 978 966 14 7194 7 Na Zahidnomu fronti bez zmin Pereklad z nimeckoyi Katerina Glovacka Povernennya Pereklad z nimeckoyi Natalka Snyadanko Tri tovarishi Pereklad z nimeckoyi Mikola Dyatlenko ta Arkadij Plyut peredruk Erih Mariya Remark Tri tovarishi Pereklad z nimeckoyi Mikola Dyatlenko ta Arkadij Plyut Harkiv KSD 2017 416 stor ISBN 978 617 12 3202 0 peredruk Erih Mariya Remark Na Zahidnomu fronti bez zmin Pereklad z nimeckoyi Katerina Glovacka Harkiv KSD 2018 240 stor ISBN 978 617 12 4314 9 Erih Mariya Remark Chornij obelisk Triumfalna arka Nich u Lisaboni Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich Yurij Mikola Dyatlenko Arkadij Plyut Ilyustraciya paliturki RomaN malyunki Oleksandr Semyakin Harkiv KSD 2015 912 stor ISBN 978 966 148 323 0 paliturka ISBN 978 966 14 8612 5 ebook Chornij obelisk Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich Triumfalna arka Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich Nich u Lisaboni Pereklad z nimeckoyi Mikola Dyatlenko ta Arkadij Plyut peredruk Erih Mariya Remark Triumfalna arka Pereklad z nimeckoyi Yevgen Popovich Harkiv KSD 2018 480 stor ISBN Erih Mariya Remark Chas zhiti i chas pomirati Lyubi blizhnogo tvogo Tini v rayu Pereklad z nimeckoyi Yurij Lisnyak Yuliya Mikityuk Harkiv KSD 2015 960 s ISBN 978 966 14 9125 9 2 ge vidannya u 2016 Chas zhiti i chas pomirati Pereklad z nimeckoyi Yurij Petrenko Lyubi blizhnogo tvogo Pereklad z nimeckoyi Yurij Lisnyak Tini v rayu Pereklad z nimeckoyi Yuliya Mikityuk Erih Mariya Remark Zhittya u poziku Iskra zhittya Pereklad z nimeckoyi Yurij Vinnichuk Yuliya Mikityuk Harkiv KSD 2016 733 stor ISBN 978 617 12 0850 6 Zhittya u poziku Pereklad z nimeckoyi Yurij Vinnichuk Mansarda mrij Pereklad z nimeckoyi Yuliya Mikityuk Iskra zhittya Pereklad z nimeckoyi Hristina NikolinDiv takozh10119 Remark asteroyid nazvanij na chest pismennika PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Remark Erih Mariya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 RKDartists d Track Q17299517 Arhiv originalu za 27 serpnya 2014 Procitovano 29 lipnya 2011 Ukrainisch Ukrainian 18 lyutogo 2018 u Wayback Machine Erich Maria Remarque Friedenszentrum Oleksandr Kalnichenko Yu Yu Polyakova Ukrayinska perekladoznavcha dumka 1920 h pochatku 1930 h rokiv hrestomatiya 19 lyutogo 2017 u Wayback Machine za red Leonida Chernovatogo ta V I Karabana Vinnicya Nova Kniga 2011 503 stor 121 122 stor Dictum Factum ISBN 978 966 382 329 4 Lada Kolomiyec Ukrayinskij hudozhnij pereklad ta perekladachi 1920 30 h rokiv 19 lipnya 2020 u Wayback Machine Vinnicya Nova Kniga 2015 360 stor storinki 264 266 ISBN 978 966 382 574 8 O I Mikitenko G I Gamalij Vsesvit u XX storichchi bibliografichnij pokazhchik zmistu ukrayinskogo zhurnalu inozemnoyi literaturi za 1925 2000 rr Kiyiv Vidavnichij dim Vsesvit 2004 712 stor Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik U 2 t T 2 L Ya Pid red N Mihalskoyi Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 Dvi pristrasti E M Remarka kinoaktrisi ta impresionisti 11 serpnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Erih Mariya Remark Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Erih Mariya Remark Remark Erih Mariya Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 412 ISBN 966 692 744 6 Remarkizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 313 314 Remarkizm Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 474 634 s Perekladi tvoriv Remarka ukrayinskoyu 26 listopada 2016 u Wayback Machine na sajti e biblioteki Chtivo Erih Mariya Remark 3 bereznya 2017 u Wayback Machine na sajti vidavnictva KSD E M Remark Chi tendencijni moyi knizhki ukr