Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . |
«В сталевих грозах» (нім. In Stahlgewittern) — автобіографічний роман німецького письменника Ернста Юнґера, який є своєрідним репортажем автора в період служби в німецькій армії в роки Першої світової війни.
 Перше українське видання (2005) | |
| Автор | Ернст Юнґер |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | нім. In Stahlgewittern |
| Мова | німецька |
| Тема | Перша світова війна |
| Жанр | автобіографія і щоденник |
| Видано | 1920 |
| Видано українською | 2015 |
| Перекладач(і) | Юрій Прохасько (2014) |
| ISBN | |
| У «Гутенберзі» | 34099 |
Історія написання
Книга «В сталевих грозах» була вперше опублікована з підзаголовком «Зі щоденника командира ударної групи» в 1920 році коштом автора й упродовж кількох років стала бестселером. Форма щоденника виявилася при цьому адекватним засобом передачі фронтових вражень: регулярні й точні, хоча й фрагментарні нотатки утворюють багатоманітну й вражаючу воєнну мозаїку.
Починаючи з 30 грудня 1914 року, коли Ернст Юнґер сів у залізничний вагон у Ганновері, який повинен був доправити його до полку на Західний фронт біля Реймса, він почав вести записник, що нараховував 50 аркушів, у якому, починаючи від дня від'їзду, він занотовував усе, що видавалося йому гідним уваги. До кінця війни Юнґер повністю списав п'ятнадцять таких зошитів (різного обсягу), загалом майже 1 800 сторінок, які у виданні 2010 року охопили близько 430 друкованих сторінок. Він охоплює весь період війни — аж до останнього й найважливішого Юнґерового поранення наприкінці серпня 1918-го року.
Сьогодні оригінал рукопису «Воєнного щоденника» зберігається в Німецькому літературному архіві в Марбаху-на-Некарі в невідредагованому варіанті.
Перевидання
Протягом життя Юнґер неодноразово редагував та сім разів переробляв «В сталевих грозах», в 1923/24, 1933/35, 1958/61 і 1978 роках. Різниця між різними редакціями, особливо між третьою (1924) і четвертою (1934), а також шостою (1961) є такою суттєвою, що вона відчутно впливає на сприйняття як ідеологічної інтенції, так і стилістичних особливостей Юнґерового письма і приводить — залежно від відповідної редакції — до різних оцінок. Юнґер сам багато разів наголошував, що йому залежало на тому, аби вилучити все ефемерне й увиразнити суттєве воєнного досвіду шляхом змістовного збагачення й мовного витончення.
Дослідження творчості Юнґера між тим показали, що при цьому письменник реагував також на різні політичні зміни й на розширення історичного досвіду. При переробленні редакції 1923/24 років він прагнув надати спершу геть неполітичному воєнному щоденнику політичного характеру. Якщо Юнґер мав намір у 1923/24 роках політично припасувати свій воєнний щоденник у сенсі «нового» націоналізму, то в редакції 1933/34 років слід вбачати спробу усунути його політичну складову.
Аналіз твору
Книга повністю присвячена воєнній тематиці, головно треба підкреслити, що книга насправді є щоденником людини, котра пережила війну безпосередньо, тобто автором. Юнґер пішов на фронт ще юним хлопцем, в окопах він святкував своє 20-річчя, як згадує сам автор на початку свого щоденника.
У романі автор намагається підважити поняття «війна», «смерть», «життя» та інші моральні і людські цінності. Для автора є важливо показати війну таку, яка вона була насправді, принаймні таку, яку він побачив і пережив особисто. Юнґер на сторінках свого роману-щоденника переносить нас в окопи німецької армії, чітко знайомить нас про свій розпорядок дня: що споживав на сніданки, що пили солдати, про що говорили. Також ми можемо дізнатися, як німецький солдат сприймав ворога, які були закони на війні, ранги і про що люди мріяли, на які місця вони перекидались. Герой, тобто автор, через описи зображує нам буденну війну, війну простих людей, які хочуть до матері, до теплої домівки, до своїх дружин і дітей. У роботі Юнґера важливим пунктом є й те, що ми як з лупою розглядаємо не хід битви, наприклад, на Соммі чи детально знайомимось із тактикою ворога німецької армії, але можемо завдяки автору розглянути питання чим харчувалися солдати, їх емоційний стан, різні турботи, що траплялися в житті простого солдата.
Автор намагається підважити розуміння життя і смерті в час війни, коли кількість загиблих на полі бою просто статистика. Він намагається показати, як він розуміє ці поняття сидячи в окопі, спостерігаючи за смертю своїх побратимів. У будь-якій такій критичній ситуації такій, як війна, людина завжди намагається шукати сенс у всьому, роздумувати над смертю і давати собі чітку відповідь, як вона до неї ставиться і, що для неї життя.
Важко сказати про центральну частину твору, позаяк книга це по суті щоденник, який ведеться між перервами боїв. Однак, варто підкреслити, що попри всю хронологічний наратив автора, про детальні описи свого відчуття щодо наступної битви, чи поля бою чи втрат його батальйону, він у всій книзі описує життя-буття солдат, свої підвищення в ранзі, свої надії, мрії і думки щодо всього, що навколо. Ми можемо заглянути в маленький світ власного «я» автора-героя книги і мати собі уявлення, яке життя навколо тебе, коли ти лейтенант німецької армії, котрий відповідає за своїх людей, котрий намагається врятувати і своє життя. Неймовірним для мене є й те, що за словами автора його життя рятували різні незвичні випадки, які він і згадував протягом всієї книги. Можна вважати його щасливчиком.
Авторові вдалося сфокусувати нашу увагу на важливі мікроскопічні деталі життя солдата учасника Першої Світової війни. Крім цього, автор провів також історичну лінію подій, що сталися за час війни: битви й атаки, види зброї ворогів.
Загалом це такий собі мікросвіт, який можна використати на будь-якого тодішнього солдата.
Необхідно підкреслити, що Юнґер згадує не тільки про німецький військовий світ, але й згадує про інші ворожі війська: їхню військову форму, їжу, зброю тощо.
Книга-щоденник Ернеста Юнґера — це книга переживань «маленької» людини в окопах Першої Світової війни, розповідь про мікросвіт цієї людини, про її почуття, її надії та бажання, що вона відчувала, коли йшла в бій, коли вбивала. Автор підважив також поняття смерті і життя та ставлення його особисто і військових. У романі він показав, через свій досвід, як війна може змінити людину, які моральні цінності згасають протягом війни, а то й зникають взагалі в людині.
Відгуки
Роман «В сталевих грозах» передував найзнаменитішому німецькому антивоєнному творові, романові Ериха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін» (1928/29). Для Ремарка книга Юнґера була взірцем, і в опублікованій 1928 року статті Ремарк вихвалює її за те, що вона показувала воєнний досвід «без усякого пафосу» і з «належною об'єктивністю»: «точно, серйозно, сильно й з наростальною напругою, аж поки в ній і справді не знайшло свого вираження суворе обличчя війни», жахіття матеріальної битви й незмірна, всепоглинальна сила віталізму серця".
Французький письменник Андре Жід занотував після прочитання книги в своєму «Журналі»: «Книга Ернста Юнґера про війну 1914-го, „В сталевих грозах“, є безсумнівно найкращою воєнною книгою, яку я коли-небудь читав; щирою, правдивою і надзвичайно чесною».
Аргентинський письменник Хорхе Луїс Борхес, який прочитав «Bajo la tormenta de acero» відразу після появи іспанського перекладу твору в 1922 році, здійснив 1982 року подорож у верхньошвабський Вільфлінген, щоб особисто познайомитись з Юнґером, книга якого на все життя залишилася в його враженій пам'яті.
Переклади іноземними мовами
Після першої появи «В сталевих грозах» книга швидко отримала міжнародну популярність та визнання. Доволі рано її було перекладено іспанською (1922), англійською (1929), французькою (1929), польською (1935), румунською (1936), латиською (1937), а згодом шведською (1964), нідерландською (1995), російською (2000), фінською (2008), норвезькою (2010), данською (2012), португальською (2013) та українською (2014).
Переклади українською
Перший переклад українською мовою було зроблено Юрком Прохаськом у 2014 році. Переклад з'явився в чернівецькому видавництві «Книги — XXI». За основу було взято сьоме видання книги, яке вийшло друком 1978 року.
- Юнґер Ернст. В сталевих грозах. Переклад з німецької: Юрко Прохасько. Чернівці: Книги— ХХІ, 2014. 324 стор.
Див. також
Посилання
- . Zaxid.net. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 23.12.2014.
- Андрій Любка (5 грудня 2014). . День. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23.12.2014.
- . Літакцент. 12 Листопада 2014. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 23.12.2014.
 | Це незавершена стаття про книгу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki V stalevih grozah nim In Stahlgewittern avtobiografichnij roman nimeckogo pismennika Ernsta Yungera yakij ye svoyeridnim reportazhem avtora v period sluzhbi v nimeckij armiyi v roki Pershoyi svitovoyi vijni V stalevih grozah Pershe ukrayinske vidannya 2005 AvtorErnst YungerNazva movoyu originalunim In StahlgewitternMovanimeckaTemaPersha svitova vijnaZhanravtobiografiya i shodennikVidano1920Vidano ukrayinskoyu2015Perekladach i Yurij Prohasko 2014 ISBNISBN 978 617 614 078 8U Gutenberzi 34099Istoriya napisannyaKniga V stalevih grozah bula vpershe opublikovana z pidzagolovkom Zi shodennika komandira udarnoyi grupi v 1920 roci koshtom avtora j uprodovzh kilkoh rokiv stala bestselerom Forma shodennika viyavilasya pri comu adekvatnim zasobom peredachi frontovih vrazhen regulyarni j tochni hocha j fragmentarni notatki utvoryuyut bagatomanitnu j vrazhayuchu voyennu mozayiku Pochinayuchi z 30 grudnya 1914 roku koli Ernst Yunger siv u zaliznichnij vagon u Gannoveri yakij povinen buv dopraviti jogo do polku na Zahidnij front bilya Rejmsa vin pochav vesti zapisnik sho narahovuvav 50 arkushiv u yakomu pochinayuchi vid dnya vid yizdu vin zanotovuvav use sho vidavalosya jomu gidnim uvagi Do kincya vijni Yunger povnistyu spisav p yatnadcyat takih zoshitiv riznogo obsyagu zagalom majzhe 1 800 storinok yaki u vidanni 2010 roku ohopili blizko 430 drukovanih storinok Vin ohoplyuye ves period vijni azh do ostannogo j najvazhlivishogo Yungerovogo poranennya naprikinci serpnya 1918 go roku Sogodni original rukopisu Voyennogo shodennika zberigayetsya v Nimeckomu literaturnomu arhivi v Marbahu na Nekari v nevidredagovanomu varianti Perevidannya Protyagom zhittya Yunger neodnorazovo redaguvav ta sim raziv pereroblyav V stalevih grozah v 1923 24 1933 35 1958 61 i 1978 rokah Riznicya mizh riznimi redakciyami osoblivo mizh tretoyu 1924 i chetvertoyu 1934 a takozh shostoyu 1961 ye takoyu suttyevoyu sho vona vidchutno vplivaye na sprijnyattya yak ideologichnoyi intenciyi tak i stilistichnih osoblivostej Yungerovogo pisma i privodit zalezhno vid vidpovidnoyi redakciyi do riznih ocinok Yunger sam bagato raziv nagoloshuvav sho jomu zalezhalo na tomu abi viluchiti vse efemerne j uvirazniti suttyeve voyennogo dosvidu shlyahom zmistovnogo zbagachennya j movnogo vitonchennya Doslidzhennya tvorchosti Yungera mizh tim pokazali sho pri comu pismennik reaguvav takozh na rizni politichni zmini j na rozshirennya istorichnogo dosvidu Pri pereroblenni redakciyi 1923 24 rokiv vin pragnuv nadati spershu get nepolitichnomu voyennomu shodenniku politichnogo harakteru Yaksho Yunger mav namir u 1923 24 rokah politichno pripasuvati svij voyennij shodennik u sensi novogo nacionalizmu to v redakciyi 1933 34 rokiv slid vbachati sprobu usunuti jogo politichnu skladovu Analiz tvoruKniga povnistyu prisvyachena voyennij tematici golovno treba pidkresliti sho kniga naspravdi ye shodennikom lyudini kotra perezhila vijnu bezposeredno tobto avtorom Yunger pishov na front she yunim hlopcem v okopah vin svyatkuvav svoye 20 richchya yak zgaduye sam avtor na pochatku svogo shodennika U romani avtor namagayetsya pidvazhiti ponyattya vijna smert zhittya ta inshi moralni i lyudski cinnosti Dlya avtora ye vazhlivo pokazati vijnu taku yaka vona bula naspravdi prinajmni taku yaku vin pobachiv i perezhiv osobisto Yunger na storinkah svogo romanu shodennika perenosit nas v okopi nimeckoyi armiyi chitko znajomit nas pro svij rozporyadok dnya sho spozhivav na snidanki sho pili soldati pro sho govorili Takozh mi mozhemo diznatisya yak nimeckij soldat sprijmav voroga yaki buli zakoni na vijni rangi i pro sho lyudi mriyali na yaki miscya voni perekidalis Geroj tobto avtor cherez opisi zobrazhuye nam budennu vijnu vijnu prostih lyudej yaki hochut do materi do teployi domivki do svoyih druzhin i ditej U roboti Yungera vazhlivim punktom ye j te sho mi yak z lupoyu rozglyadayemo ne hid bitvi napriklad na Sommi chi detalno znajomimos iz taktikoyu voroga nimeckoyi armiyi ale mozhemo zavdyaki avtoru rozglyanuti pitannya chim harchuvalisya soldati yih emocijnij stan rizni turboti sho traplyalisya v zhitti prostogo soldata Avtor namagayetsya pidvazhiti rozuminnya zhittya i smerti v chas vijni koli kilkist zagiblih na poli boyu prosto statistika Vin namagayetsya pokazati yak vin rozumiye ci ponyattya sidyachi v okopi sposterigayuchi za smertyu svoyih pobratimiv U bud yakij takij kritichnij situaciyi takij yak vijna lyudina zavzhdi namagayetsya shukati sens u vsomu rozdumuvati nad smertyu i davati sobi chitku vidpovid yak vona do neyi stavitsya i sho dlya neyi zhittya Vazhko skazati pro centralnu chastinu tvoru pozayak kniga ce po suti shodennik yakij vedetsya mizh perervami boyiv Odnak varto pidkresliti sho popri vsyu hronologichnij narativ avtora pro detalni opisi svogo vidchuttya shodo nastupnoyi bitvi chi polya boyu chi vtrat jogo bataljonu vin u vsij knizi opisuye zhittya buttya soldat svoyi pidvishennya v ranzi svoyi nadiyi mriyi i dumki shodo vsogo sho navkolo Mi mozhemo zaglyanuti v malenkij svit vlasnogo ya avtora geroya knigi i mati sobi uyavlennya yake zhittya navkolo tebe koli ti lejtenant nimeckoyi armiyi kotrij vidpovidaye za svoyih lyudej kotrij namagayetsya vryatuvati i svoye zhittya Nejmovirnim dlya mene ye j te sho za slovami avtora jogo zhittya ryatuvali rizni nezvichni vipadki yaki vin i zgaduvav protyagom vsiyeyi knigi Mozhna vvazhati jogo shaslivchikom Avtorovi vdalosya sfokusuvati nashu uvagu na vazhlivi mikroskopichni detali zhittya soldata uchasnika Pershoyi Svitovoyi vijni Krim cogo avtor proviv takozh istorichnu liniyu podij sho stalisya za chas vijni bitvi j ataki vidi zbroyi vorogiv Zagalom ce takij sobi mikrosvit yakij mozhna vikoristati na bud yakogo todishnogo soldata Neobhidno pidkresliti sho Yunger zgaduye ne tilki pro nimeckij vijskovij svit ale j zgaduye pro inshi vorozhi vijska yihnyu vijskovu formu yizhu zbroyu tosho Kniga shodennik Ernesta Yungera ce kniga perezhivan malenkoyi lyudini v okopah Pershoyi Svitovoyi vijni rozpovid pro mikrosvit ciyeyi lyudini pro yiyi pochuttya yiyi nadiyi ta bazhannya sho vona vidchuvala koli jshla v bij koli vbivala Avtor pidvazhiv takozh ponyattya smerti i zhittya ta stavlennya jogo osobisto i vijskovih U romani vin pokazav cherez svij dosvid yak vijna mozhe zminiti lyudinu yaki moralni cinnosti zgasayut protyagom vijni a to j znikayut vzagali v lyudini VidgukiRoman V stalevih grozah pereduvav najznamenitishomu nimeckomu antivoyennomu tvorovi romanovi Eriha Mariyi Remarka Na Zahidnomu fronti bez zmin 1928 29 Dlya Remarka kniga Yungera bula vzircem i v opublikovanij 1928 roku statti Remark vihvalyuye yiyi za te sho vona pokazuvala voyennij dosvid bez usyakogo pafosu i z nalezhnoyu ob yektivnistyu tochno serjozno silno j z narostalnoyu naprugoyu azh poki v nij i spravdi ne znajshlo svogo virazhennya suvore oblichchya vijni zhahittya materialnoyi bitvi j nezmirna vsepoglinalna sila vitalizmu sercya Francuzkij pismennik Andre Zhid zanotuvav pislya prochitannya knigi v svoyemu Zhurnali Kniga Ernsta Yungera pro vijnu 1914 go V stalevih grozah ye bezsumnivno najkrashoyu voyennoyu knigoyu yaku ya koli nebud chitav shiroyu pravdivoyu i nadzvichajno chesnoyu Argentinskij pismennik Horhe Luyis Borhes yakij prochitav Bajo la tormenta de acero vidrazu pislya poyavi ispanskogo perekladu tvoru v 1922 roci zdijsniv 1982 roku podorozh u verhnoshvabskij Vilflingen shob osobisto poznajomitis z Yungerom kniga yakogo na vse zhittya zalishilasya v jogo vrazhenij pam yati Perekladi inozemnimi movamiPislya pershoyi poyavi V stalevih grozah kniga shvidko otrimala mizhnarodnu populyarnist ta viznannya Dovoli rano yiyi bulo perekladeno ispanskoyu 1922 anglijskoyu 1929 francuzkoyu 1929 polskoyu 1935 rumunskoyu 1936 latiskoyu 1937 a zgodom shvedskoyu 1964 niderlandskoyu 1995 rosijskoyu 2000 finskoyu 2008 norvezkoyu 2010 danskoyu 2012 portugalskoyu 2013 ta ukrayinskoyu 2014 Perekladi ukrayinskoyuPershij pereklad ukrayinskoyu movoyu bulo zrobleno Yurkom Prohaskom u 2014 roci Pereklad z yavivsya v cherniveckomu vidavnictvi Knigi XXI Za osnovu bulo vzyato some vidannya knigi yake vijshlo drukom 1978 roku Yunger Ernst V stalevih grozah Pereklad z nimeckoyi Yurko Prohasko Chernivci Knigi HHI 2014 324 stor ISBN 978 617 614 078 8Div takozhErnst Yunger Na Zahidnomu fronti bez zminPosilannya Zaxid net Arhiv originalu za 19 lyutogo 2017 Procitovano 23 12 2014 Andrij Lyubka 5 grudnya 2014 Den Arhiv originalu za 24 listopada 2015 Procitovano 23 12 2014 Litakcent 12 Listopada 2014 Arhiv originalu za 4 travnya 2020 Procitovano 23 12 2014 Ce nezavershena stattya pro knigu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi