Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раймунд VI (*Raymond VI, 27 жовтня 1156 — 2 серпня 1222) — граф Тулузи, маркіз Провансу, герцог Нарбону у 1194—1222 роках. З огляду на виявлення у 1990-х роках двох Раймундів (також існує версія, що це одна особа), нумерація, можливо, змінитися. Тоді Раймунда слід іменувати як «VIII».
| Раймунд VI | |
|---|---|
| окс. Raimon VI de Tolosa | |
 | |
| Народився | 27 жовтня 1156 Сен-Жіль |
| Помер | 2 серпня 1222 Тулуза |
| Поховання | d |
| Країна |  Тулузьке графство |
| Діяльність | трубадури |
| Знання мов | окситанська і латина |
| Учасник | Альбігойські війни |
| Титул | граф Тулузи |
| Термін | 1194—1222 роки |
| Попередник | Раймунд V |
| Наступник | Раймунд VII |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Раймундіди |
| Батько | Раймунд V |
| Мати | Констанція Капет |
| Брати, сестри | d, Альберік Тайлефер Тулузький і d |
| У шлюбі з | Ерменгарда Менгей Беатріса Тренкавель Джоанна Плантагенет Дамсел Комнін Елеанора Арагонська |
| Діти | 1 син і 2 доньки 3 бастарди |
 | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Руерг (Раймундідів). Старший син Раймунда V, графа Тулузи, та Констанції Капет. Народився у 1156 році у містечку Сен-Жиль.
У 1172 році оженився на спадкоємиці графа Менгей. У 1173 році вона успадкувала графство. 1176 року після смерті дружини остаточно став володарем графства Мейгей. Після цього він оженився на доньці Раймунда I, віконта Каркассона і Безьє, яка була прихильницею катаризму. Вона мала вплив на Раймунда, який хоча не перейшов до катарів, але почав ставитися до них з повагою. 1189 року розлучився з дружиною, яка приєдналася до білих катарів (на кшталт ченців).
Перший період панування
1194 року після смерті батька успадкував усі володіння. Продовжив політику попередника, спрямовану на мирні стосунки з Англією, Арагоном, Провансом, з якими було укладено мирні договори ще Раймундом V. 1195 року в Буржі приніс оммаж Філіппу II, королю Франції. Натомість отримав права на абатство Фігеак. 1196 року оженився на сестрі Річарда I, короля Англії, завдяки чому було забезпечено мир на північно-західних кордонах й водночас створено противагу королю Франції. Також остаточно за графом Тулузи закріплено графства Кверсі та Ажен. Після 1199 року отримав від нового англійського короля Джона I Арманьяк і Астарак.
У внутрішній політиці намагався підтримати міста, надаючи привілеї комунам лангедокських міст. Це з одного боку поліпшило стосунки з містами, з другого — послабило авторитет графа. Вступив у конфлікт з впливовим абатством Сен-Жиль. 1198 року підтримав обрання папою римським Іннокентія III. 1199 року його третя дружина пішла в монастир. 1201 року отримав звернення щодо боротьби з катарами, але ніяк на нього не прореагував.
Разом з тим в його володіннях поширювалася єресь катарів. Спроби католицьких прелатів протистояти катарам у диспутах виявилися невдалими. Сам Раймунд VI та знать Лангедоку терпимо ставилася до катарів. 1203 року прелати графства намагалися отримати від Папського престолу автонономію. 1204 року оженився на доньці короля Арагону, що зміцнило становище Тулузького графа.
У 1208 році папа римський Іннокентій III спрямував до Тулузи свого легата П'єра де Кастельно. Останній на шляху до столиці графства побував у великих містах, де намагався дискутувати з представниками катарів, проте не був достатньо переконаним для інших слухачів. Навіть лангедокські католики не бажали виступати проти катарів. У Тулузі де Кастельно образив Раймунда VI та виїхав з Тулузи. Не бажаючи пробачати образу свого сеньйора, один з васалів Тулузького графа наздогнав папського легата та вбив його. Висловлюється думка, що це було провокацією: або де Кастельно образи графа, щоб загинути та дати привід для війни проти Тулузи, або розрахунок Іннокентія III був на те, що його посланцю буде нанесено образи чи каліцтво. Так чи так, вбивство папського легата посприяло ворогам катарів та Раймунда VI. Папа римський відлучив останнього від церкви та оголосив хрестовий похід проти катарів.
Спротив хрестоносцям
У 1209 році біля Ліону зібралися французькі феодали, серед яких найпотужнішими були герцог Бургундії та граф Невер, а також дрібні сеньйори Іль-де-Франса. Перед потужною загрозою, не маючи волі збройно протидіяти ворогам, Раймунд VI змирився перед Іннокентієм III, який зняв анафему. При цьому граф Тулузи не надав підтримки ані катарам, ані хрестоносцям.
Після того як протягом 1209—1210 років було сплюндровано значні частини герцога Нарбонського, пограбовано Безьє й захоплено потужну фортецю Каркассон, віконта якого Раймунд-Рожера було підступно схоплено й вбито, Раймунд VI наважився розпочати спротив. За це у 1211 році на місцевому соборі в Монпельє графа Тулузи знову відлучили від церкви. Того ж року хрестоносці на чолі із Симоном де Монфором захопили Тулузу, а Раймунд VI втік до шварґа Джона I, короля Англії. В свою чергу на бік хрестоносців перейшов брат графа — Балдуїн, віконт Лотрек.
1212 року розробив план замирення, за яким він мав зректися влади на користь сина Раймунда. Поручителям в цьому виступав Педро II, короля Арагону. Проте цей план було відкинуто Папським престолом. У 1213 році у битві при Мюре тулузько-арагонські війська зазнали нищівної поразки від хрестоносців на чолі із Симоном де Монфором. В результаті цього було втрачено Тулузу. 1215 року вдалося захопити брата Балдуїна, якого Раймунд VI наказав повісити як зрадника.
У 1215 році відбувся IV Латеранський собор, на якому папа римський, незважаючи на спробу Раймунда VI виправдатися, позбавив Раймундна VI його доменів, передавши їх Симону де Монфору, за винятком північної частини графства Тулузького, поставленої під секвестр для сина поваленого графа, молодого Раймунда. Французький король Філіпп II Август схвалив рішення собору і на асамблеї в Мелені в квітні 1216 року прийняв оммаж Симона де Монфора за завойовані землі.
З Риму у 1216 році Раймунд VI прибув до Генуї, а потім — Марселя. Слідом за цим перебрався до королівства Арагон, звідки підтримував повстання знаті та міст проти хрестоносців. У 1217 році з військом рушив до Тулузи, яке відкрило місто своєму графу. В свою чергу Симон де Монфор взяв в облогу Тулузу, проте загинув у червні 1218 року.
Після цього проти Раймунда VI виступив Аморі де Монфор, якого визнав новим графом французький король, надавши допоміжні війська. Протягом 1219 року вдалося більшу частину володінь, вбивши Гі де Монфора. Боротьба не припинилася після смерті графа 1222 року.
Внаслідок війни Лангедоку було завдано потужного економічного удару. Боротьбу і владу перебрав син Раймунд VII.
Родина
1. Дружина — Ерменсінда, донька Бернарда IV, граф Мейгей
дітей не було
2. Дружина — Беастріса, донька Раймунда I Тренкавеля, віконта Каркассона і Безьє
Діти:
- Констанція (1180—1260), дружина: 1) Санчо VII, короля Наварри; 2) П'єро Бермунд II, графа Савойського
3. Дружина — Джоан, донька Генріха II Плантагенета, короля Англії
Діти:
- Раймунд (1197—1249), граф Тулузи
- Жанна (1198—1255), дружина Бернарда II де ла Тура
4. Дружина — Дамсел, донька Ісаака Комніна, імператора Кипру
дітей не було
5. Дружина — Елеанор, донька Альфон II, короля Арагону
Джерела
- Jean-Luc Déjean, Les comtes de Toulouse (1050—1250), Fayard, 1979 (réimpr. 1988) [détail des éditions] (), p. 241 à 327.
- Jonathan Sumption, The Albigensian Crusade, (Faber and Faber, 1999), 63.
- Smith, Damian J. (2004). Innocent III and the Crown of Aragon: The Limits of Papal Authority. Church, Faith and Culture in the Medieval West. Aldershot: Ashgate.
- Laurent Macé: Catalogues raimondins (1112—1229). Actes des comtes de Toulouse, ducs de Narbonne et marquis de Provence. Toulouse, 2008.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раймунд VI (граф Тулузький) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rajmund VI Raymond VI 27 zhovtnya 1156 2 serpnya 1222 graf Tuluzi markiz Provansu gercog Narbonu u 1194 1222 rokah Z oglyadu na viyavlennya u 1990 h rokah dvoh Rajmundiv takozh isnuye versiya sho ce odna osoba numeraciya mozhlivo zminitisya Todi Rajmunda slid imenuvati yak VIII Rajmund VIoks Raimon VI de TolosaNarodivsya27 zhovtnya 1156 11561027 Sen ZhilPomer2 serpnya 1222 TuluzaPohovannyadKrayina Tuluzke grafstvoDiyalnisttrubaduriZnannya movoksitanska i latinaUchasnikAlbigojski vijniTitulgraf TuluziTermin1194 1222 rokiPoperednikRajmund VNastupnikRajmund VIIKonfesiyakatolictvoRidRajmundidiBatkoRajmund VMatiKonstanciya KapetBrati sestrid Alberik Tajlefer Tuluzkij i dU shlyubi zErmengarda Mengej Beatrisa Trenkavel Dzhoanna Plantagenet Damsel Komnin Eleanora AragonskaDiti1 sin i 2 donki 3 bastardi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Ruerg Rajmundidiv Starshij sin Rajmunda V grafa Tuluzi ta Konstanciyi Kapet Narodivsya u 1156 roci u mistechku Sen Zhil U 1172 roci ozhenivsya na spadkoyemici grafa Mengej U 1173 roci vona uspadkuvala grafstvo 1176 roku pislya smerti druzhini ostatochno stav volodarem grafstva Mejgej Pislya cogo vin ozhenivsya na donci Rajmunda I vikonta Karkassona i Bezye yaka bula prihilniceyu katarizmu Vona mala vpliv na Rajmunda yakij hocha ne perejshov do katariv ale pochav stavitisya do nih z povagoyu 1189 roku rozluchivsya z druzhinoyu yaka priyednalasya do bilih katariv na kshtalt chenciv Pershij period panuvannya 1194 roku pislya smerti batka uspadkuvav usi volodinnya Prodovzhiv politiku poperednika spryamovanu na mirni stosunki z Angliyeyu Aragonom Provansom z yakimi bulo ukladeno mirni dogovori she Rajmundom V 1195 roku v Burzhi prinis ommazh Filippu II korolyu Franciyi Natomist otrimav prava na abatstvo Figeak 1196 roku ozhenivsya na sestri Richarda I korolya Angliyi zavdyaki chomu bulo zabezpecheno mir na pivnichno zahidnih kordonah j vodnochas stvoreno protivagu korolyu Franciyi Takozh ostatochno za grafom Tuluzi zakripleno grafstva Kversi ta Azhen Pislya 1199 roku otrimav vid novogo anglijskogo korolya Dzhona I Armanyak i Astarak U vnutrishnij politici namagavsya pidtrimati mista nadayuchi privileyi komunam langedokskih mist Ce z odnogo boku polipshilo stosunki z mistami z drugogo poslabilo avtoritet grafa Vstupiv u konflikt z vplivovim abatstvom Sen Zhil 1198 roku pidtrimav obrannya papoyu rimskim Innokentiya III 1199 roku jogo tretya druzhina pishla v monastir 1201 roku otrimav zvernennya shodo borotbi z katarami ale niyak na nogo ne proreaguvav Razom z tim v jogo volodinnyah poshiryuvalasya yeres katariv Sprobi katolickih prelativ protistoyati kataram u disputah viyavilisya nevdalimi Sam Rajmund VI ta znat Langedoku terpimo stavilasya do katariv 1203 roku prelati grafstva namagalisya otrimati vid Papskogo prestolu avtononomiyu 1204 roku ozhenivsya na donci korolya Aragonu sho zmicnilo stanovishe Tuluzkogo grafa U 1208 roci papa rimskij Innokentij III spryamuvav do Tuluzi svogo legata P yera de Kastelno Ostannij na shlyahu do stolici grafstva pobuvav u velikih mistah de namagavsya diskutuvati z predstavnikami katariv prote ne buv dostatno perekonanim dlya inshih sluhachiv Navit langedokski katoliki ne bazhali vistupati proti katariv U Tuluzi de Kastelno obraziv Rajmunda VI ta viyihav z Tuluzi Ne bazhayuchi probachati obrazu svogo senjora odin z vasaliv Tuluzkogo grafa nazdognav papskogo legata ta vbiv jogo Vislovlyuyetsya dumka sho ce bulo provokaciyeyu abo de Kastelno obrazi grafa shob zaginuti ta dati privid dlya vijni proti Tuluzi abo rozrahunok Innokentiya III buv na te sho jogo poslancyu bude naneseno obrazi chi kalictvo Tak chi tak vbivstvo papskogo legata pospriyalo vorogam katariv ta Rajmunda VI Papa rimskij vidluchiv ostannogo vid cerkvi ta ogolosiv hrestovij pohid proti katariv Sprotiv hrestonoscyam U 1209 roci bilya Lionu zibralisya francuzki feodali sered yakih najpotuzhnishimi buli gercog Burgundiyi ta graf Never a takozh dribni senjori Il de Fransa Pered potuzhnoyu zagrozoyu ne mayuchi voli zbrojno protidiyati vorogam Rajmund VI zmirivsya pered Innokentiyem III yakij znyav anafemu Pri comu graf Tuluzi ne nadav pidtrimki ani kataram ani hrestonoscyam Pislya togo yak protyagom 1209 1210 rokiv bulo splyundrovano znachni chastini gercoga Narbonskogo pograbovano Bezye j zahopleno potuzhnu fortecyu Karkasson vikonta yakogo Rajmund Rozhera bulo pidstupno shopleno j vbito Rajmund VI navazhivsya rozpochati sprotiv Za ce u 1211 roci na miscevomu sobori v Monpelye grafa Tuluzi znovu vidluchili vid cerkvi Togo zh roku hrestonosci na choli iz Simonom de Monforom zahopili Tuluzu a Rajmund VI vtik do shvarga Dzhona I korolya Angliyi V svoyu chergu na bik hrestonosciv perejshov brat grafa Balduyin vikont Lotrek 1212 roku rozrobiv plan zamirennya za yakim vin mav zrektisya vladi na korist sina Rajmunda Poruchitelyam v comu vistupav Pedro II korolya Aragonu Prote cej plan bulo vidkinuto Papskim prestolom U 1213 roci u bitvi pri Myure tuluzko aragonski vijska zaznali nishivnoyi porazki vid hrestonosciv na choli iz Simonom de Monforom V rezultati cogo bulo vtracheno Tuluzu 1215 roku vdalosya zahopiti brata Balduyina yakogo Rajmund VI nakazav povisiti yak zradnika U 1215 roci vidbuvsya IV Lateranskij sobor na yakomu papa rimskij nezvazhayuchi na sprobu Rajmunda VI vipravdatisya pozbaviv Rajmundna VI jogo domeniv peredavshi yih Simonu de Monforu za vinyatkom pivnichnoyi chastini grafstva Tuluzkogo postavlenoyi pid sekvestr dlya sina povalenogo grafa molodogo Rajmunda Francuzkij korol Filipp II Avgust shvaliv rishennya soboru i na asambleyi v Meleni v kvitni 1216 roku prijnyav ommazh Simona de Monfora za zavojovani zemli Z Rimu u 1216 roci Rajmund VI pribuv do Genuyi a potim Marselya Slidom za cim perebravsya do korolivstva Aragon zvidki pidtrimuvav povstannya znati ta mist proti hrestonosciv U 1217 roci z vijskom rushiv do Tuluzi yake vidkrilo misto svoyemu grafu V svoyu chergu Simon de Monfor vzyav v oblogu Tuluzu prote zaginuv u chervni 1218 roku Pislya cogo proti Rajmunda VI vistupiv Amori de Monfor yakogo viznav novim grafom francuzkij korol nadavshi dopomizhni vijska Protyagom 1219 roku vdalosya bilshu chastinu volodin vbivshi Gi de Monfora Borotba ne pripinilasya pislya smerti grafa 1222 roku Vnaslidok vijni Langedoku bulo zavdano potuzhnogo ekonomichnogo udaru Borotbu i vladu perebrav sin Rajmund VII Rodina1 Druzhina Ermensinda donka Bernarda IV graf Mejgej ditej ne bulo 2 Druzhina Beastrisa donka Rajmunda I Trenkavelya vikonta Karkassona i Bezye Diti Konstanciya 1180 1260 druzhina 1 Sancho VII korolya Navarri 2 P yero Bermund II grafa Savojskogo 3 Druzhina Dzhoan donka Genriha II Plantageneta korolya Angliyi Diti Rajmund 1197 1249 graf Tuluzi Zhanna 1198 1255 druzhina Bernarda II de la Tura 4 Druzhina Damsel donka Isaaka Komnina imperatora Kipru ditej ne bulo 5 Druzhina Eleanor donka Alfon II korolya AragonuDzherelaJean Luc Dejean Les comtes de Toulouse 1050 1250 Fayard 1979 reimpr 1988 detail des editions ISBN 2 213 02188 0 p 241 a 327 Jonathan Sumption The Albigensian Crusade Faber and Faber 1999 63 Smith Damian J 2004 Innocent III and the Crown of Aragon The Limits of Papal Authority Church Faith and Culture in the Medieval West Aldershot Ashgate Laurent Mace Catalogues raimondins 1112 1229 Actes des comtes de Toulouse ducs de Narbonne et marquis de Provence Toulouse 2008 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rajmund VI graf Tuluzkij