Кра́тер Піфаго́р (лат. Pythagoras) — великий і глибокий молодий метеоритний кратер у північній півкулі видимого боку Місяця. Назву присвоєно Міхаелем Флоран ван Лангреном на честь давньогрецького філософа і математика Піфагора Самоського (570—490 роки до н. е.) і затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулося в ератосфенівському періоді.
Піфагор | |
---|---|
Світлина зонда Lunar Orbiter - IV | |
Координати | 63°40′48″ пн. ш. 62°58′48″ зх. д. / 63.68000000002777483° пн. ш. 62.98000000002777199° зх. д. |
Діаметр | 144,6 км |
Глибина | 5,250 км |
Довгота ранкового термінатора | 269° |
Епонім | Піфагор |
Піфагор |
Опис кратера
Найближчими сусідами кратера є кратер [en] на північному заході; кратер [en] на північному сході; кратер [en] на півдні південному сході; кратер [en] на півдні і кратер [en] на заході південному заході. На півдні південному сході від кратера знаходиться Затока Роси, на півдні південному заході — Океан Бур. Селенографічні координати центру кратера 63°41′ пн. ш. 62°59′ зх. д. / 63.68° пн. ш. 62.98° зх. д., діаметр 144,6 км, глибина 5250 м.
Кратер Піфагор має полігональну форму і практично не зазнав руйнувань. Вал має чітко окреслену крайку і масивний зовнішній схил. Внутрішній схил валу широкий, з яскраво вираженою терасоподібною структурою. Біля підніжжя внутрішнього схилу знаходяться осипи порід. Висота валу в північній частині над дном чаші сягає 5200 м, об'єм кратера становить приблизно 22 300 км³. Дно чаші є порівняно рівним, можливо переформоване лавою, за виключенням горбистої південно-західної частини. В центрі чаші розташовані три масивних піки висотою 3270 м (центральний пік) і 3180 м (східний пік). Склад порід центральних піків — анортозит (A), габро-норито-[en] анортозит із вмістом плагіоклазу 85-90 % (GNTA1).
Сателітні кратери
Піфагор | Координати | Діаметр, км |
---|---|---|
B | 66°01′ пн. ш. 73°20′ зх. д. / 66.02° пн. ш. 73.33° зх. д. | 17,3 |
D | 64°31′ пн. ш. 72°22′ зх. д. / 64.51° пн. ш. 72.36° зх. д. | 28,8 |
G | 67°47′ пн. ш. 75°47′ зх. д. / 67.78° пн. ш. 75.79° зх. д. | 14,5 |
H | 67°07′ пн. ш. 73°46′ зх. д. / 67.11° пн. ш. 73.76° зх. д. | 19,1 |
K | 67°21′ пн. ш. 75°50′ зх. д. / 67.35° пн. ш. 75.84° зх. д. | 12,0 |
L | 67°18′ пн. ш. 78°02′ зх. д. / 67.3° пн. ш. 78.03° зх. д. | 11,3 |
M | 67°23′ пн. ш. 80°32′ зх. д. / 67.38° пн. ш. 80.54° зх. д. | 9,3 |
N | 66°35′ пн. ш. 78°35′ зх. д. / 66.59° пн. ш. 78.58° зх. д. | 13,1 |
P | 65°20′ пн. ш. 75°36′ зх. д. / 65.34° пн. ш. 75.6° зх. д. | 9,5 |
S | 67°45′ пн. ш. 65°00′ зх. д. / 67.75° пн. ш. 65° зх. д. | 7,1 |
T | 62°30′ пн. ш. 51°40′ зх. д. / 62.5° пн. ш. 51.66° зх. д. | 5,8 |
W | 63°13′ пн. ш. 49°21′ зх. д. / 63.21° пн. ш. 49.35° зх. д. | 4,1 |
Спостереження
- Період спостережень: 5-й день після Першої чверті або 4-й день після останньої чверті
- Інструмент: 10x бінокль
Атласи
- На мапі Рюкла: 2 Pythagoras
- Стор. у Віскарді: 405
- На мапі Гетфілда: 6f7 / 8a8
- Атлас Вестфола: 067N 075N 080N Q2N 213N 225N 233N 237N 247 N
- Lunar Orbiter: IV-176-H1 IV-176-H2 IV-190-H1 IV-190-H2 IV-190-M
- Морфологічний каталог кратерів Місяця: 133
Див. також
Примітки
- Lunar Impact Crater Database [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
- Кратер Піфагор на мапі LAC-10 (PDF). (PDF) оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- Довідник Міжнародного астрономічного союзу. оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 5 липня 2020.
- John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 26 жовтня 2015.
- Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.).
- Stefanie Tompkins and Carle M. Pieters (1999) Mineralogy of the lunar crust: Results from Clementine Meteoritics & Planetary Science, vol. 34, pp. 25-41 .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піфагор (місячний кратер) |
- Цифровий фотографічний атлас Місяця. Архівовано березень 4, 2016 на сайті Wayback Machine.
- Світлина кратера зонда SMART-1. Архівовано травень 31, 2018 на сайті Wayback Machine.
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pifagor znachennya Kra ter Pifago r lat Pythagoras velikij i glibokij molodij meteoritnij krater u pivnichnij pivkuli vidimogo boku Misyacya Nazvu prisvoyeno Mihaelem Floran van Langrenom na chest davnogreckogo filosofa i matematika Pifagora Samoskogo 570 490 roki do n e i zatverdzheno Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom u 1935 roci Utvorennya kratera vidbulosya v eratosfenivskomu periodi Harakteristiki krateraPifagorSvitlina zonda Lunar Orbiter IVKoordinati63 40 48 pn sh 62 58 48 zh d 63 68000000002777483 pn sh 62 98000000002777199 zh d 63 68000000002777483 62 98000000002777199Diametr144 6 kmGlibina5 250 kmDovgota rankovogo terminatora269 EponimPifagorPifagorOpis krateraOkolici kratera Pifagor Svitlina zonda Lunar Reconnaissance Orbiter Najblizhchimi susidami kratera ye krater en na pivnichnomu zahodi krater en na pivnichnomu shodi krater en na pivdni pivdennomu shodi krater en na pivdni i krater en na zahodi pivdennomu zahodi Na pivdni pivdennomu shodi vid kratera znahoditsya Zatoka Rosi na pivdni pivdennomu zahodi Okean Bur Selenografichni koordinati centru kratera 63 41 pn sh 62 59 zh d 63 68 pn sh 62 98 zh d 63 68 62 98 diametr 144 6 km glibina 5250 m Krater Pifagor maye poligonalnu formu i praktichno ne zaznav rujnuvan Val maye chitko okreslenu krajku i masivnij zovnishnij shil Vnutrishnij shil valu shirokij z yaskravo virazhenoyu terasopodibnoyu strukturoyu Bilya pidnizhzhya vnutrishnogo shilu znahodyatsya osipi porid Visota valu v pivnichnij chastini nad dnom chashi syagaye 5200 m ob yem kratera stanovit priblizno 22 300 km Dno chashi ye porivnyano rivnim mozhlivo pereformovane lavoyu za viklyuchennyam gorbistoyi pivdenno zahidnoyi chastini V centri chashi roztashovani tri masivnih piki visotoyu 3270 m centralnij pik i 3180 m shidnij pik Sklad porid centralnih pikiv anortozit A gabro norito en anortozit iz vmistom plagioklazu 85 90 GNTA1 Satelitni krateriFragmenti map LAC 2 LAC 9 LAC 10 LAC 11 Pifagor Koordinati Diametr km B 66 01 pn sh 73 20 zh d 66 02 pn sh 73 33 zh d 66 02 73 33 Pifagor B 17 3 D 64 31 pn sh 72 22 zh d 64 51 pn sh 72 36 zh d 64 51 72 36 Pifagor D 28 8 G 67 47 pn sh 75 47 zh d 67 78 pn sh 75 79 zh d 67 78 75 79 Pifagor G 14 5 H 67 07 pn sh 73 46 zh d 67 11 pn sh 73 76 zh d 67 11 73 76 Pifagor H 19 1 K 67 21 pn sh 75 50 zh d 67 35 pn sh 75 84 zh d 67 35 75 84 Pifagor K 12 0 L 67 18 pn sh 78 02 zh d 67 3 pn sh 78 03 zh d 67 3 78 03 Pifagor L 11 3 M 67 23 pn sh 80 32 zh d 67 38 pn sh 80 54 zh d 67 38 80 54 Pifagor M 9 3 N 66 35 pn sh 78 35 zh d 66 59 pn sh 78 58 zh d 66 59 78 58 Pifagor N 13 1 P 65 20 pn sh 75 36 zh d 65 34 pn sh 75 6 zh d 65 34 75 6 Pifagor P 9 5 S 67 45 pn sh 65 00 zh d 67 75 pn sh 65 zh d 67 75 65 Pifagor S 7 1 T 62 30 pn sh 51 40 zh d 62 5 pn sh 51 66 zh d 62 5 51 66 Pifagor T 5 8 W 63 13 pn sh 49 21 zh d 63 21 pn sh 49 35 zh d 63 21 49 35 Pifagor W 4 1SposterezhennyaPeriod sposterezhen 5 j den pislya Pershoyi chverti abo 4 j den pislya ostannoyi chverti Instrument 10x binoklAtlasiNa mapi Ryukla 2 Pythagoras Stor u Viskardi 405 Na mapi Getfilda 6f7 8a8 Atlas Vestfola 067N 075N 080N Q2N 213N 225N 233N 237N 247 N Lunar Orbiter IV 176 H1 IV 176 H2 IV 190 H1 IV 190 H2 IV 190 M Morfologichnij katalog krateriv Misyacya 133Div takozhSpisok krateriv na Misyaci Misyachnij krater Morfologichnij katalog krateriv Misyacya Planetna nomenklatura Selenografiya Selenologiya Piznye vazhke bombarduvannyaPrimitkiLunar Impact Crater Database 6 sichnya 2021 u Wayback Machine Lunar and Planetary Institute angl Krater Pifagor na mapi LAC 10 PDF PDF originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020 Dovidnik Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 5 lipnya 2020 John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 26 zhovtnya 2015 Opis kratera na sajti The Moon Wiki angl Stefanie Tompkins and Carle M Pieters 1999 Mineralogy of the lunar crust Results from Clementine Meteoritics amp Planetary Science vol 34 pp 25 41 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pifagor misyachnij krater Cifrovij fotografichnij atlas Misyacya Arhivovano berezen 4 2016 na sajti Wayback Machine Svitlina kratera zonda SMART 1 Arhivovano traven 31 2018 na sajti Wayback Machine Andersson L E and E A Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine NASA Reference Publication 1097 October 1982