Півде́нна Мармаро́щина (Південний Мармарош) — територія в закарпатській Румунії. Історичний центр — місто Мармарош-Сигіт. В історико-етнографічному плані належить до регіону Закарпаття. До Закарпатської області України належить Північна Мармарощина.
Південна Мармарощина | |
Країна | Румунія |
---|---|
Столиця | Сигіт |
У 1919, після відділення Закарпаття від Угорщини, створено з основної частини Закарпаття окрему автономію в межах Чехословаччини, т. зв. «Підкарпатську Русь» або «Карпатську Україну»; невелику частину Закарпаття, на південь від Тиси і в басейні р. Вишевої (Мармарощина), приділено до Румунії. Станом на 1930-й рік українська Південна Мармарощина у Румунії мала територію в 700 км², а серед 26 тис. місцевого населення українців було 17 тис., або 65,4 %.
Попри довгі роки румунізації на території Південної Мармарощини досі зберігається українська мова і в місті Мармарош-Сигіт діє український ліцей, а більшість сучасних українців Румунії живе саме у Південній Мармарощині — 31 234 особи за переписом 2011 р., або 60,4 % від загальної кількості українців Румунії.
Походження назви краю
За твердженнями деяких дослідників, назва Мармарощина має слов'янське коріння, і в праслов'янській мові мала значення *mor'e mьrъše (вмерле море), що пов'язане зі значним підтопленням цієї території у старі часи.
Адміністративно-державні утворення на теренах Південної Мармарощини
У добу Київської Русі
- Галицько-Волинське князівство — до складу князівства за часів Льва Даниловича і Юрія Львовича належав невеликий окраєць Південної Мармарощини.
У складі Угорського королівства
В епоху Визвольних Змагань
- Західноукраїнська Народна Республіка — формально.
- Гуцульська Республіка. 16 січня 1919 р. війська Гуцульської республіки, що були підсилені загоном Української Галицької армії, звільнили від угорських військ місто Мармарош-Сигіт, але вже 18 січня змушені були покинути місто під тиском румунських військ.
- Руська Країна — до складу Руської Країни увійшла цілком Мармароська жупа, з її столицею Сиготом.
- Центральна Руська Народна Рада. Була створена в травні 1919 р., в результаті об'єднання Сигітської народної ради з іншими українськими радами Закарпаття і Пряшівщини.
У складі Румунії
Відомі українці, пов'язані з Південною Мармарощиною
Народилися в Південній Мармарощині
- Глюк Гаврило Мартинович (1912, Мармарош-Сигіт, Мармароська жупа, Угорське королівство, Австро-Угорщина — 1983) — український художник.
- Арделян Іван (1942, Кричунів, Північна Трансільванія, Угорське королівство) — український поет, автор збірок «Дорога», «На зустріч вікнам», «За порогами неба», «Сріблисті думи», «Іржаві сліди».
- Паращинець Юрій (1942, Ремета, Північна Трансільванія, Угорське королівство) — український поет-пісняр, автор праці «Із чистих джерел народної пісні».
- Небиляк Михайло (1949, Вишня Рівня, Сатмарський повіт, Румунія — 2003) — український письменник, автор збірки «Криниця моїх очей», романів «Лорана», «Любов до ближнього».
- Корсюк Микола Миколайович (1950, Луг над Тисою, Сатмарський повіт, Румунія — 2020) — український поет, прозаїк, учений. Член Національної спілки письменників України, автор поетичних збірок «Нащадки сонця», «Ворота», «Монолог дерева»; збірок прозових творів «Роздоріжжя», «Сюжет для новели», «Чужий біль».
- Романюк Павло (1953, Вишня Рівня, область Бая-Маре, Румунія) — український поет, прозаїк, автор поетичних збірок «Замок перелітних птахів», «Непорочність мовчання», «Спектри», «Неспокій плинності», роману «Неповернення». Живе у рідному селі.
Пов'язані з Південною Мармарощиною життям та працею
- Пинтя Хоробрий (1670—1703) — ватажок загону опришків румунського походження, «мармароський Робін Гуд». Оспіваний у румунському й українському фольклорі. У старовинній дерев'яній церкві села Будешті досі зберігають сорочку, кольчугу та шолом Пинті Хороброго.
Етнічна карта Румунії за результатами перепису 2011 року
|
Література
- Христина Штірбец. Великодні звичаї румунських українців. // Всесвітня служба Радіо Румунія. Radio Romania International.
- Олекса Лівінський, Юрій Клованич. Розділені Тисою. Українці Мараморщини: простіше на їхній берег кинути каменем, аніж дістатися і погомоніти. // «Україна молода», № 222, 28.11.2003.
- Олекса Лівінський. Українська меншина в Румунії зникає.
Примітки
- В. Кубійович. Ст. «Закарпаття» / Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1957. — Т. ІІ. — С. 714—729.
- О. Трубачов. Языкознание и этногенез славян. Древние славяне по данным этимологии и ономастики. // Вопросы языкознания. — Москва, 1982. — № 5. — С. 3-17. (рос.)
- Вегеш М. М. Бескид Антон Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Marmarosh znachennya Pivde nna Marmaro shina Pivdennij Marmarosh teritoriya v zakarpatskij Rumuniyi Istorichnij centr misto Marmarosh Sigit V istoriko etnografichnomu plani nalezhit do regionu Zakarpattya Do Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini nalezhit Pivnichna Marmaroshina Pivdenna MarmaroshinaKrayina RumuniyaStolicyaSigitEtnografichnij muzej u Marmarosh Sigit U 1919 pislya viddilennya Zakarpattya vid Ugorshini stvoreno z osnovnoyi chastini Zakarpattya okremu avtonomiyu v mezhah Chehoslovachchini t zv Pidkarpatsku Rus abo Karpatsku Ukrayinu neveliku chastinu Zakarpattya na pivden vid Tisi i v basejni r Vishevoyi Marmaroshina pridileno do Rumuniyi Stanom na 1930 j rik ukrayinska Pivdenna Marmaroshina u Rumuniyi mala teritoriyu v 700 km a sered 26 tis miscevogo naselennya ukrayinciv bulo 17 tis abo 65 4 Popri dovgi roki rumunizaciyi na teritoriyi Pivdennoyi Marmaroshini dosi zberigayetsya ukrayinska mova i v misti Marmarosh Sigit diye ukrayinskij licej a bilshist suchasnih ukrayinciv Rumuniyi zhive same u Pivdennij Marmaroshini 31 234 osobi za perepisom 2011 r abo 60 4 vid zagalnoyi kilkosti ukrayinciv Rumuniyi Pohodzhennya nazvi krayuDerev yana cerkva Pivdennoyi Marmaroshini Arhangelska cerkva u seli Rogoza Pivdenna Marmaroshina Za tverdzhennyami deyakih doslidnikiv nazva Marmaroshina maye slov yanske korinnya i v praslov yanskij movi mala znachennya mor e mrse vmerle more sho pov yazane zi znachnim pidtoplennyam ciyeyi teritoriyi u stari chasi Administrativno derzhavni utvorennya na terenah Pivdennoyi MarmaroshiniU dobu Kiyivskoyi Rusi Galicko Volinske knyazivstvo do skladu knyazivstva za chasiv Lva Danilovicha i Yuriya Lvovicha nalezhav nevelikij okrayec Pivdennoyi Marmaroshini U skladi Ugorskogo korolivstva Marmaroska zhupaV epohu Vizvolnih Zmagan Zahidnoukrayinska Narodna Respublika formalno Guculska Respublika 16 sichnya 1919 r vijska Guculskoyi respubliki sho buli pidsileni zagonom Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi zvilnili vid ugorskih vijsk misto Marmarosh Sigit ale vzhe 18 sichnya zmusheni buli pokinuti misto pid tiskom rumunskih vijsk Ruska Krayina do skladu Ruskoyi Krayini uvijshla cilkom Marmaroska zhupa z yiyi stoliceyu Sigotom Centralna Ruska Narodna Rada Bula stvorena v travni 1919 r v rezultati ob yednannya Sigitskoyi narodnoyi radi z inshimi ukrayinskimi radami Zakarpattya i Pryashivshini U skladi Rumuniyi Marmaroskij povit Satmarskij povitVidomi ukrayinci pov yazani z Pivdennoyu MarmaroshinoyuNarodilisya v Pivdennij Marmaroshini Glyuk Gavrilo Martinovich 1912 Marmarosh Sigit Marmaroska zhupa Ugorske korolivstvo Avstro Ugorshina 1983 ukrayinskij hudozhnik Ardelyan Ivan 1942 Krichuniv Pivnichna Transilvaniya Ugorske korolivstvo ukrayinskij poet avtor zbirok Doroga Na zustrich viknam Za porogami neba Sriblisti dumi Irzhavi slidi Parashinec Yurij 1942 Remeta Pivnichna Transilvaniya Ugorske korolivstvo ukrayinskij poet pisnyar avtor praci Iz chistih dzherel narodnoyi pisni Nebilyak Mihajlo 1949 Vishnya Rivnya Satmarskij povit Rumuniya 2003 ukrayinskij pismennik avtor zbirki Krinicya moyih ochej romaniv Lorana Lyubov do blizhnogo Korsyuk Mikola Mikolajovich 1950 Lug nad Tisoyu Satmarskij povit Rumuniya 2020 ukrayinskij poet prozayik uchenij Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini avtor poetichnih zbirok Nashadki soncya Vorota Monolog dereva zbirok prozovih tvoriv Rozdorizhzhya Syuzhet dlya noveli Chuzhij bil Romanyuk Pavlo 1953 Vishnya Rivnya oblast Baya Mare Rumuniya ukrayinskij poet prozayik avtor poetichnih zbirok Zamok perelitnih ptahiv Neporochnist movchannya Spektri Nespokij plinnosti romanu Nepovernennya Zhive u ridnomu seli Pov yazani z Pivdennoyu Marmaroshinoyu zhittyam ta praceyu Pintya Horobrij 1670 1703 vatazhok zagonu oprishkiv rumunskogo pohodzhennya marmaroskij Robin Gud Ospivanij u rumunskomu j ukrayinskomu folklori U starovinnij derev yanij cerkvi sela Budeshti dosi zberigayut sorochku kolchugu ta sholom Pinti Horobrogo Etnichna karta Rumuniyi za rezultatami perepisu 2011 rokuNaseleni ukrayincyami rajoni poznacheni svitlo zelenim kolorom Naseleni ukrayincyami rajoni poznacheni svitlo zelenim kolorom LiteraturaHristina Shtirbec Velikodni zvichayi rumunskih ukrayinciv Vsesvitnya sluzhba Radio Rumuniya Radio Romania International Oleksa Livinskij Yurij Klovanich Rozdileni Tisoyu Ukrayinci Maramorshini prostishe na yihnij bereg kinuti kamenem anizh distatisya i pogomoniti Ukrayina moloda 222 28 11 2003 Oleksa Livinskij Ukrayinska menshina v Rumuniyi znikaye PrimitkiV Kubijovich St Zakarpattya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1957 T II S 714 729 O Trubachov Yazykoznanie i etnogenez slavyan Drevnie slavyane po dannym etimologii i onomastiki Voprosy yazykoznaniya Moskva 1982 5 S 3 17 ros Vegesh M M Beskid Anton Grigorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il