Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пшениця м'яка або пшениця звичайна (Triticum aestivum L.) (Triticum vulgare), також знана як хлібна пшениця — вид зернових злаків. Це найбільш широко розповсюджений вид пшениці, вирощується у Європі, Азії та Індії, Північній та Південній Америці і Австралії.
| Пшениця м'яка | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Пшениця (Triticum) |
| Вид: | Пшениця м'яка (T. aestivum) |
| Біноміальна назва | |
| Triticum aestivum | |
| Синоніми | |
| Triticum vulgare | |
Морфологія
Озима пшениця утворює добре розвинену, розгалужену кореневу систему мичкуватого типу. Основна маса її розміщується в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають на глибину 1,5–2 м і більше. Із зародка насінини спочатку виростає 3-6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну кореневу систему. У процесі росту з підземних стеблових вузлів, і найбільше з вузла кущіння, утворюються стеблові або вузлові корені, які складають основну масу кореневої системи пшениці. Розвиток кореневої системи залежить від низки чинників. За меншої вологості ґрунту корені проникають на більшу глибину. На перезволожених ґрунтах, внаслідок погіршення газообміну, корені розвиваються слабо й лише в поверхневих шарах. Найкраще ростуть корені при вологості ґрунту 60-70% від повної вологоємкості. Розвиток кореневої системи залежить від біологічних особливостей сорту. При зниженні температури відносно краще ростуть корені, при підвищенні — надземні органи. На родючих ґрунтах і після кращих попередників коренева система менш розвинута порівняно з надземними органами, ніж на бідних ґрунтах. Азотні добрива сприяють кращому росту надземної маси, а фосфорні — коренів рослин. Дещо поліпшують розвиток коренів і калійні добрива.
Ріст зачаткового стебла починається з часу проростання зерна. У пшениці воно має назву соломина, яка складається з 4—7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами. Росте стебло у висоту за рахунок поділу клітин біля вузлів. Його міжвузля видовжуються і потовщуються. Одночасно стебло росте і верхівкою всередині листкової трубки. Кожне наступне міжвузля довше за попереднє. Найвищий приріст стебла за добу може становити 5–7 см, і припадає він на період перед виколошуванням. Після закінчення цвітіння ріст стебла зовсім припиняється. Висота стебла залежить від біологічних особливостей сорту, родючості ґрунту, удобрення, вологості, густоти стояння та ін. Вважається, що найбільшу потенціальну продуктивність мають короткостеблові сорти із співвідношенням маси зерна до соломи, як 1:1.
Листок пшениці складається з листкової пластинки та листкової піхви, яка щільно охоплює стебло. В місці переходу піхви у листкову пластинку є язичок, що запобігає затіканню у піхву води, потраплянню пилу тощо. По боках язичка є вушка. За вушками і язичком пшеницю відрізняють від інших злаків до викидання рослинами суцвіть. Найперше утворюються прикореневі листки, які формуються з підземних вузлів. Пізніше з надземних вузлів ростуть стеблові листки. Листки виконують важливу фізіологічну функцію в житті рослини, забезпечуючи проходження процесу фотосинтезу, транспірації і газообміну. Чим більша асиміляційна поверхня, тим вища продуктивність рослин. Площа поверхні листків на 1 га в озимої пшениці може становити 30–60 тис. м². Крім того, листки пшениці є тимчасовим сховищем запасних поживних речовин, а також частково виконують і механічні функції, укріплюючи міцність стебла.
В пшениці суцвіття - складний колос, який складається з членистого стрижня і колосків. На кожному виступі колосового стрижня міститься по одному багатоквітковому колоску. Загальна їх кількість коливається від 16 до 22 шт. Довжина колоса, кількість колосків у ньому залежить від сортових особливостей і технології вирощування. Колосок складається з двох колоскових лусок, які захищають від пошкоджень квітки, а потім зерна, які з них розвиваються. Луски відрізняються кольором, запушенням і формою, що є основою визначення різновидностей і сортів пшениці. Між колосовими лусками розміщується одна або декілька квіток. Кожна квітка у пшениці з обох боків прикривається двома квітковими лусками - зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня у остистих сортів закінчується остюком, у безостих - остюковим відростком. Між квітковими лусками містяться найважливіші частини квітки - зав'язь з дволопатевою приймочкою і три тичинки з пиляками. Першими починають цвісти квітки середньої частини колоса, а потім зона цвітіння поширюється по всьому колосу. В колоску першими зацвітають дві нижні квітки, а через 1-2 дні - решта (третя, четверта і т.д.). Квітки, що цвітуть першими, формують найкрупніше зерно. Залежно від місця розміщення колоска в колосі та умов вирощування, в ньому може утворитися від 1 до 6 зернівок. Пшениця - самозапильна рослина (клейстогамія), але у жарку погоду може запилюватися перехресне.
У пшениці плід має назву зернівка. Зовні зернівка вкрита плодовою і насінною оболонками. Вони захищають зерно від впливу чинників зовнішнього середовища і пошкодження хворобами та шкідниками. Маса оболонок становить 7-8% маси сухої речовини зерна, а з цієї кількості на частку плодової оболонки припадає 70-85%. Зерно за формою овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4—11 мм. Під оболонками в нижній частині зерна розміщується зародок. Його маса становить 1,5-3,0% від маси зернівки. При помелі зерна зародки разом з оболонками відходять у висівки. Зародок має щиток, що є сім'ядолею зернівки, і призначений для вбирання поживних речовин з ендосперму. Найбільшу частину зернівки пшениці займає ендосперм. Зовнішній (алейроновий) шар клітин ендосперму багатий на азотні сполуки. Проте білок цього шару не еластичний і не пружний, тому домішування його до борошна знижує якість останнього. За товщиною алейроновий шар майже дорівнює оболонкам зернівки. Під алейроновим шаром міститься основна (борошниста) частина ендосперму. Вона складається з клітин, наповнених крохмальними зернами, в проміжках між якими містяться білкові речовини переважно у вигляді клейковини. На ендосперм разом з алейроновим шаром припадає близько 90% ваги зернівки пшениці.
Походження
Сьогодні вирощується м'яка пшениця, котра виникла в результаті багаторазових перехрещень диких і культурних видів рослин, генетичних мутацій, селекції, що триває вже протягом десятків тисяч років, яку практикує людство. Радикальні генетичні зміни були зроблені в 50-х роках XX ст. завдяки схрещуванню з короткостеблим сортом Norin 10, виведеним у Японії. В результаті з дикоростучої рослини висотою 1,2 м, з дрібними, які не може бути відділені від луски зерен пшениці, була створена заввишки близько 40 см., з у чотири рази більших колосках і більших зернах, які легко вимолочуються. В наш час пшениця дає у 10 разів більш високі врожаї, ніж в історичні часи, культивується тисячі сортів.
М'яка пшениця гексаплоїдна з числом хромосом 2n = 42. З шести наборів хромосом, два отримані від Triticum urartu, два від Aegilops speltoides, два від Aegilops tauschii. Початок еволюції дали перші два перераховані види, які схрещувались між собою і дали новий вид - Triticum dicoccoides з чотирма наборами хромосом (2n = 28). Це сталося спонтанно, близько 580-820 тисяч років тому. З Triticum dicoccoides у результаті спонтанної мутації була створена полба (Triticum dicoccon). Полба схрещуючись з Aegilops tauschii породила новий вид - спельта (Triticum speltum) з шістьма наборами хромосом, з якої в результаті мутації виникла м'яка пшениця. Це сталося близько 8500 років тому.
Застосування
- Одна з основних зернових культур. З неї виготовляють борошно і каша (манна крупа і перлова крупа).
- Один з основних кормів у сільському господарстві. В тваринництві однаково використовується солома і висівки.
- Крохмаль використовується в медицині, а висівки в дієтології.
Згадування у культурі
- У Біблії пшениця згадується більш ніж 70 разів, вирощувалось 3 види. Пшениця м'яка та пшениця тверда (Triticum durum) описані єврейським словом ḥíţţa(h), полба (Triticum dicoccon) описана єврейським словом kussemeţ. Крім пшениці описані інші загальні терміни, що означають: збіжжя (зерно), збіжжя стояче у полі, дещиця зібраного збіжжя, поодиноке стебло, намолочене і не очищене збіжжя, намолочене і очищене збіжжя, смажене збіжжя, фураж, кормові. У біблійні часи у Ізраїлі пшениця була найважливішим зерном. 90% зерен, що були знайдені при розкопках в околиці Senacheryba (близько 700 років до нашої ери) є зерна пшениці.
- Очікування дозрівання пшениці в Ізраїлі пов'язане з багатьма сільськогосподарськими святами. Під час свята Szawuot (свято жнив), храму жертвують врожай пшениці.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 8 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 червня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 8 червня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 червня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Zofia Włodarczyk: Rośliny biblijne. Leksykon. Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera PAN, 2011. .
Джерела
- (укр.). 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 червня 2015.
- . Аграрний сектор України (укр.). 2015. Архів оригіналу за 26 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pshenicya m yaka abo pshenicya zvichajna Triticum aestivum L Triticum vulgare takozh znana yak hlibna pshenicya vid zernovih zlakiv Ce najbilsh shiroko rozpovsyudzhenij vid pshenici viroshuyetsya u Yevropi Aziyi ta Indiyi Pivnichnij ta Pivdennij Americi i Avstraliyi Pshenicya m yaka Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Pshenicya Triticum Vid Pshenicya m yaka T aestivum Binomialna nazva Triticum aestivum L Sinonimi Triticum vulgare Triticum aestivum subsp aestivum Tuluzkij muzejMorfologiyaKoreneva sistema Ozima pshenicya utvoryuye dobre rozvinenu rozgaluzhenu korenevu sistemu michkuvatogo tipu Osnovna masa yiyi rozmishuyetsya v ornomu shari gruntu okremi koreni pronikayut na glibinu 1 5 2 m i bilshe Iz zarodka nasinini spochatku virostaye 3 6 odnakovo rozvinutih zarodkovih koreniv utvoryuyuchi pervinnu korenevu sistemu U procesi rostu z pidzemnih steblovih vuzliv i najbilshe z vuzla kushinnya utvoryuyutsya steblovi abo vuzlovi koreni yaki skladayut osnovnu masu korenevoyi sistemi pshenici Rozvitok korenevoyi sistemi zalezhit vid nizki chinnikiv Za menshoyi vologosti gruntu koreni pronikayut na bilshu glibinu Na perezvolozhenih gruntah vnaslidok pogirshennya gazoobminu koreni rozvivayutsya slabo j lishe v poverhnevih sharah Najkrashe rostut koreni pri vologosti gruntu 60 70 vid povnoyi vologoyemkosti Rozvitok korenevoyi sistemi zalezhit vid biologichnih osoblivostej sortu Pri znizhenni temperaturi vidnosno krashe rostut koreni pri pidvishenni nadzemni organi Na rodyuchih gruntah i pislya krashih poperednikiv koreneva sistema mensh rozvinuta porivnyano z nadzemnimi organami nizh na bidnih gruntah Azotni dobriva spriyayut krashomu rostu nadzemnoyi masi a fosforni koreniv roslin Desho polipshuyut rozvitok koreniv i kalijni dobriva Steblo Rist zachatkovogo stebla pochinayetsya z chasu prorostannya zerna U pshenici vono maye nazvu solomina yaka skladayetsya z 4 7 mizhvuzliv rozdilenih steblovimi vuzlami Roste steblo u visotu za rahunok podilu klitin bilya vuzliv Jogo mizhvuzlya vidovzhuyutsya i potovshuyutsya Odnochasno steblo roste i verhivkoyu vseredini listkovoyi trubki Kozhne nastupne mizhvuzlya dovshe za poperednye Najvishij pririst stebla za dobu mozhe stanoviti 5 7 sm i pripadaye vin na period pered vikoloshuvannyam Pislya zakinchennya cvitinnya rist stebla zovsim pripinyayetsya Visota stebla zalezhit vid biologichnih osoblivostej sortu rodyuchosti gruntu udobrennya vologosti gustoti stoyannya ta in Vvazhayetsya sho najbilshu potencialnu produktivnist mayut korotkosteblovi sorti iz spivvidnoshennyam masi zerna do solomi yak 1 1 Listok Listok pshenici skladayetsya z listkovoyi plastinki ta listkovoyi pihvi yaka shilno ohoplyuye steblo V misci perehodu pihvi u listkovu plastinku ye yazichok sho zapobigaye zatikannyu u pihvu vodi potraplyannyu pilu tosho Po bokah yazichka ye vushka Za vushkami i yazichkom pshenicyu vidriznyayut vid inshih zlakiv do vikidannya roslinami sucvit Najpershe utvoryuyutsya prikorenevi listki yaki formuyutsya z pidzemnih vuzliv Piznishe z nadzemnih vuzliv rostut steblovi listki Listki vikonuyut vazhlivu fiziologichnu funkciyu v zhitti roslini zabezpechuyuchi prohodzhennya procesu fotosintezu transpiraciyi i gazoobminu Chim bilsha asimilyacijna poverhnya tim visha produktivnist roslin Plosha poverhni listkiv na 1 ga v ozimoyi pshenici mozhe stanoviti 30 60 tis m Krim togo listki pshenici ye timchasovim shovishem zapasnih pozhivnih rechovin a takozh chastkovo vikonuyut i mehanichni funkciyi ukriplyuyuchi micnist stebla Sucvittya V pshenici sucvittya skladnij kolos yakij skladayetsya z chlenistogo strizhnya i koloskiv Na kozhnomu vistupi kolosovogo strizhnya mistitsya po odnomu bagatokvitkovomu kolosku Zagalna yih kilkist kolivayetsya vid 16 do 22 sht Dovzhina kolosa kilkist koloskiv u nomu zalezhit vid sortovih osoblivostej i tehnologiyi viroshuvannya Kolosok skladayetsya z dvoh koloskovih lusok yaki zahishayut vid poshkodzhen kvitki a potim zerna yaki z nih rozvivayutsya Luski vidriznyayutsya kolorom zapushennyam i formoyu sho ye osnovoyu viznachennya riznovidnostej i sortiv pshenici Mizh kolosovimi luskami rozmishuyetsya odna abo dekilka kvitok Kozhna kvitka u pshenici z oboh bokiv prikrivayetsya dvoma kvitkovimi luskami zovnishnoyu i vnutrishnoyu Zovnishnya u ostistih sortiv zakinchuyetsya ostyukom u bezostih ostyukovim vidrostkom Mizh kvitkovimi luskami mistyatsya najvazhlivishi chastini kvitki zav yaz z dvolopatevoyu prijmochkoyu i tri tichinki z pilyakami Pershimi pochinayut cvisti kvitki serednoyi chastini kolosa a potim zona cvitinnya poshiryuyetsya po vsomu kolosu V kolosku pershimi zacvitayut dvi nizhni kvitki a cherez 1 2 dni reshta tretya chetverta i t d Kvitki sho cvitut pershimi formuyut najkrupnishe zerno Zalezhno vid miscya rozmishennya koloska v kolosi ta umov viroshuvannya v nomu mozhe utvoritisya vid 1 do 6 zernivok Pshenicya samozapilna roslina klejstogamiya ale u zharku pogodu mozhe zapilyuvatisya perehresne Plid U pshenici plid maye nazvu zernivka Zovni zernivka vkrita plodovoyu i nasinnoyu obolonkami Voni zahishayut zerno vid vplivu chinnikiv zovnishnogo seredovisha i poshkodzhennya hvorobami ta shkidnikami Masa obolonok stanovit 7 8 masi suhoyi rechovini zerna a z ciyeyi kilkosti na chastku plodovoyi obolonki pripadaye 70 85 Zerno za formoyu ovalne yajcepodibne bochkopodibne zavdovzhki 4 11 mm Pid obolonkami v nizhnij chastini zerna rozmishuyetsya zarodok Jogo masa stanovit 1 5 3 0 vid masi zernivki Pri pomeli zerna zarodki razom z obolonkami vidhodyat u visivki Zarodok maye shitok sho ye sim yadoleyu zernivki i priznachenij dlya vbirannya pozhivnih rechovin z endospermu Najbilshu chastinu zernivki pshenici zajmaye endosperm Zovnishnij alejronovij shar klitin endospermu bagatij na azotni spoluki Prote bilok cogo sharu ne elastichnij i ne pruzhnij tomu domishuvannya jogo do boroshna znizhuye yakist ostannogo Za tovshinoyu alejronovij shar majzhe dorivnyuye obolonkam zernivki Pid alejronovim sharom mistitsya osnovna boroshnista chastina endospermu Vona skladayetsya z klitin napovnenih krohmalnimi zernami v promizhkah mizh yakimi mistyatsya bilkovi rechovini perevazhno u viglyadi klejkovini Na endosperm razom z alejronovim sharom pripadaye blizko 90 vagi zernivki pshenici PohodzhennyaSogodni viroshuyetsya m yaka pshenicya kotra vinikla v rezultati bagatorazovih perehreshen dikih i kulturnih vidiv roslin genetichnih mutacij selekciyi sho trivaye vzhe protyagom desyatkiv tisyach rokiv yaku praktikuye lyudstvo Radikalni genetichni zmini buli zrobleni v 50 h rokah XX st zavdyaki shreshuvannyu z korotkosteblim sortom Norin 10 vivedenim u Yaponiyi V rezultati z dikorostuchoyi roslini visotoyu 1 2 m z dribnimi yaki ne mozhe buti viddileni vid luski zeren pshenici bula stvorena zavvishki blizko 40 sm z u chotiri razi bilshih koloskah i bilshih zernah yaki legko vimolochuyutsya V nash chas pshenicya daye u 10 raziv bilsh visoki vrozhayi nizh v istorichni chasi kultivuyetsya tisyachi sortiv M yaka pshenicya geksaployidna z chislom hromosom 2n 42 Z shesti naboriv hromosom dva otrimani vid Triticum urartu dva vid Aegilops speltoides dva vid Aegilops tauschii Pochatok evolyuciyi dali pershi dva pererahovani vidi yaki shreshuvalis mizh soboyu i dali novij vid Triticum dicoccoides z chotirma naborami hromosom 2n 28 Ce stalosya spontanno blizko 580 820 tisyach rokiv tomu Z Triticum dicoccoides u rezultati spontannoyi mutaciyi bula stvorena polba Triticum dicoccon Polba shreshuyuchis z Aegilops tauschii porodila novij vid spelta Triticum speltum z shistma naborami hromosom z yakoyi v rezultati mutaciyi vinikla m yaka pshenicya Ce stalosya blizko 8500 rokiv tomu ZastosuvannyaOdna z osnovnih zernovih kultur Z neyi vigotovlyayut boroshno i kasha manna krupa i perlova krupa Odin z osnovnih kormiv u silskomu gospodarstvi V tvarinnictvi odnakovo vikoristovuyetsya soloma i visivki Krohmal vikoristovuyetsya v medicini a visivki v diyetologiyi Zgaduvannya u kulturiU Bibliyi pshenicya zgaduyetsya bilsh nizh 70 raziv viroshuvalos 3 vidi Pshenicya m yaka ta pshenicya tverda Triticum durum opisani yevrejskim slovom ḥiţţa h polba Triticum dicoccon opisana yevrejskim slovom kussemeţ Krim pshenici opisani inshi zagalni termini sho oznachayut zbizhzhya zerno zbizhzhya stoyache u poli deshicya zibranogo zbizhzhya poodinoke steblo namolochene i ne ochishene zbizhzhya namolochene i ochishene zbizhzhya smazhene zbizhzhya furazh kormovi U biblijni chasi u Izrayili pshenicya bula najvazhlivishim zernom 90 zeren sho buli znajdeni pri rozkopkah v okolici Senacheryba blizko 700 rokiv do nashoyi eri ye zerna pshenici Ochikuvannya dozrivannya pshenici v Izrayili pov yazane z bagatma silskogospodarskimi svyatami Pid chas svyata Szawuot svyato zhniv hramu zhertvuyut vrozhaj pshenici Div takozhCentri pohodzhennya kulturnih roslinPrimitki Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 listopada 2014 Procitovano 8 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 chervnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zofia Wlodarczyk Rosliny biblijne Leksykon Krakow Instytut Botaniki im W Szafera PAN 2011 ISBN 978 83 89648 98 3 Dzherela ukr 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 chervnya 2015 Agrarnij sektor Ukrayini ukr 2015 Arhiv originalu za 26 listopada 2014