Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Прімо Леві | ||||
|---|---|---|---|---|
| Primo Levi | ||||
  | ||||
| Ім'я при народженні | італ. Primo Levi | |||
| Псевдонім | Damiano Malabaila[2][3] і Damiano Malabalia[4] | |||
| Народився | 31 липня 1919 Турин, Італія | |||
| Помер | 11 квітня 1987 (67 років) Турин, Італія | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  Італія | |||
| Місце проживання | Турин | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Сфера роботи | d[2] і філософія[2] | |||
| Alma mater | Туринський університет і d | |||
| Мова творів | італійська | |||
| Роки активності | 1947 — 11 квітня 1987 | |||
| Жанр | мемуари | |||
| Magnum opus | «Чи це людина?» | |||
| Партія | d | |||
| Конфесія | атеїзм і юдаїзм[5] | |||
| Родичі | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Прімо Леві у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Прі́мо Ле́ві (італ. Primo Levi, 31 липня 1919, Турин — 11 квітня 1987, там само) — італійський поет, прозаїк, есеїст, перекладач.
Біографія
Народився в родини п'ємонтських євреїв Чезаре Леві та Естер Луццатті, чиї предки в далекому минулому потрапили до Італії з Іспанії та Провансу. Навчався в класичному ліцеї (1934–1937), де викладали, зокрема, Норберто Боббіо та Чезаре Павезе.
Поступив на хімічний факультет Туринського університету, але не закінчив його й не отримав диплома, оскільки фашистська влада в 1938 році заборонила євреям вчитися в державних школах та університетах. Працював у хімічних лабораторіях на дрібних підприємствах Турина та Мілана.
Вступив до антифашистської організації ліберально-соціалістичного штибу «Справедливість та свобода» (італ. Giustizia e Libertà), діяв у складі партизанської групи «Partito d'Azione». 1943 року був заарештований фашистською міліцією, відправлений у призначений для євреїв табір під Моденою. 11 лютого 1944 року перевезений до табору смерті Освенцим (), де провів загалом 11 місяців. 27 січня 1945 року був звільнений Радянською армією (з 650 італійських євреїв в Освенцимі залишилися живими лише двадцять). Майже рік добирався додому, про що пізніше розповів у книзі «Перепочинок»: був у радянському пересильному таборі для колишніх ув'язнених у м. Катовиці, у лавах Італійської армії в СРСР, через Румунію, Угорщину, Австрію та Німеччину повернувся в Турин 19 жовтня 1945 року.
До 1977 року працював на хімічному заводі. За офіційним висновком поліції, він покінчив життя самогубством (кинувся вниз зі сходів), хоча версія про самогубство викликає сумніви, висловлювалися припущення про нещасний випадок.
Творчість
Перша книга Прімо Леві про ув'язнення в таборі Аушвіц «Чи це людина?» була спочатку відкинута великою видавничою фірмою «Ейнауді» й опублікована 1947 року в невеликому видавництві тиражем 2 000 примірників. Попри позитивну рецензію Італо Кальвіно в популярній комуністичній газеті , наклад не розійшовся. Лише 1958 року книга з'явилася в «Ейнауді», її незабаром переклали англійською, французькою та німецькою мовами. Саме ця книга Леві ввела в суспільну свідомість саму проблематику Голокосту (Шоа), таборів масового знищення, екзистенційного досвіду приречених на смерть. Обидві автобіографічні книги Леві екранізовано: фільм (1997) зняв режисер Франческо Розі за сценарієм Тоніно Гуерра, 2005 року вийшов фільм Річарда Вілсона (за книгою «Чи це людина?»).
З інших книг Леві особливо відомий підсумковий збірник автобіографічних есе про табір та про відповідальність тих, хто вижив «Пропалі й порятовані» (1986). Прімо Леві як перекладач переклав твори таких авторів, як (Генріх Гейне, Редьярд Кіплінг, Франц Кафка, Клод Леві-Строс).
Посмертна доля
1995 року в Парижі створено [fr] на захист жертв політичних репресій та тортур. В її Комітет входять Едґар Морен, Коста-Гаврас, та ін.
Твори
- Se questo è un uomo (1947)
- Чи це людина. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
- La tregua (1963, премія Камп'єлло).
- Storie naturali (1967, книга оповідань, опубл. під псевдонімом, премія Багутта).
- Lilìt e altri racconti (1971, книга оповідань).
- Il sistema periodico (Періодична система, 1975, книга оповідань).
- La chiave a stella (1978, роман, премія Стрега).
- Se non ora, quando? (1982, роман, премія Камп'єлло та премія Віареджо).
- Ad ora incerta (1984, вірші).
- I sommersi e i salvati (1986).
- Conversazioni e interviste 1963–1987 (1997, усні виступи та інтерв'ю).
Література
- Vicenti F. Invito alla lettura di Primo Levi. Milano: Mursia, 1973.
- Grassano G. Primo Levi. Firenza: La Nuova Italia, 1981.
- Dini M., Jesurum S. Primo Levi, le opere e i giorni. Milano: Rizzoli, 1992.
- Poli G., Calcagno G. Echi di una voce perduta — Incontri, interviste e conversazioni con Primo Levi. Milano: Mursia, 1992.
- Anissimov M. Primo Levi ou la tragédie d'un optimiste: biographie. Paris: Lattès, 1996 (Біографія).
- Shoah, Mémoire et écriture: Primo Levi et le dialogue des savoirs. Actes du colloque de Nancy. Paris: L'Harmattan, 1997.
- Spadi M. Le parole di un uomo — Incontro con Primo Levi. Roma: Di Renzo, 1997.
- Primo Levi/ Marco Belpoliti, ed. Milano: Marcos y Marcos, 1997.
- Tellier A. Expériences traumatiques et écriture. Paris: Anthropos, 1998
- Banner G. Holocaust Literature: Schulz, Levi, Spiegelman and the Memory of the Offence. London; Portland: Vallentine Mitchell, 2000.
- Dorra M. Heidegger, Primo Levi et le séquoia la double inconscience/ Paris: Gallimard, 2001.
- Thomson I. Primo Levi. London: Hutchinson, 2002 (біографія)
- Angier C. The Double Bond: Primo Levi: A Biography. New York: Farrar, Straus and Giroux, 2002 (біографія).
- Primo Levi: the Austere Humanist/Joseph Farrell. ed. Oxford a.o.: Lang, 2004.
- Семпрун Х. День смерти Примо Леви// Он же. Писать или жить. М.: Стратегия, 2002.
- Агамбен Д. Свидетель//Синий диван, 2004, № 4, с.177-204 (=[1]).
- Дубин Б. Свидетель, каких мало
Примітки
- Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
- Чеська національна авторитетна база даних
- https://www.primolevi.it/en/biography
- Frattarolo R. Dizionario degli scrittori italiani contemporanei pseudonimi: 1900-1975: con un repertorio delle bibliografie nazionali di opere anonime e pseudonime — Ravenna: Angelo Longo Editore, 1975. — P. 172.
- English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Levi P. Se questo è un uomo; La tregua. — Torino : Einaudi, 1989. — 362 p. — . Архівовано з джерела 14 травня 2009
- Галя Василенко. Прімо Леві. Чи це людина // Критика. — листопад 2017. (рецензія)
Посилання
- Levi P. Se questo è un uomo; La tregua. — Torino : Einaudi, 1989. — 362 p. — .
- англ, біографія, творчість, бібліографія
- Міжнародний центр вивчення життя та творчості Прімо Леві (італ.), (англ.)
- фр., про книгу «Чи це людина?»
- англ., версії смерті П. Л.
- англ., біографія П. Л.
- Сайт Асоціації імені Прімо Леві (фр.)
- http://encyklopediafantastyki.pl/index.php/Primo_Levi
- http://www.sf-encyclopedia.com/entry/levi_primo
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Primo LeviPrimo Levi Im ya pri narodzhenniital Primo Levi 1 PsevdonimDamiano Malabaila 2 3 i Damiano Malabalia 4 Narodivsya31 lipnya 1919 1919 07 31 Turin ItaliyaPomer11 kvitnya 1987 1987 04 11 67 rokiv Turin ItaliyaPohovannyaMonumentalnij cvintar v Turinid Gromadyanstvo ItaliyaMisce prozhivannyaTurinDiyalnistpismennikSfera robotiliteraturna diyalnistd 2 i filosofiya 2 Alma materTurinskij universitet i Liceo Classico Massimo D Azegliod Mova tvorivitalijskaRoki aktivnosti1947 11 kvitnya 1987 Zhanrmemuari Magnum opus Chi ce lyudina PartiyaAction Partyd Konfesiyaateyizm i yudayizm 5 RodichiSimona Levid U shlyubi zLucia Morpurgod Nagorodipremiya Strega 1967 premiya Viaredzho 1982 premiya Bagutta 1967 Premiya Antonio Feltrinelli Premiya Gravemayera za muzichnu kompoziciyud 1997 Premio Campiellod 1963 Primo Levi u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Pri mo Le vi ital Primo Levi 31 lipnya 1919 Turin 11 kvitnya 1987 tam samo italijskij poet prozayik eseyist perekladach Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Posmertna dolya 4 Tvori 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiyared Narodivsya v rodini p yemontskih yevreyiv Chezare Levi ta Ester Luccatti chiyi predki v dalekomu minulomu potrapili do Italiyi z Ispaniyi ta Provansu Navchavsya v klasichnomu liceyi 1934 1937 de vikladali zokrema Norberto Bobbio ta Chezare Paveze Postupiv na himichnij fakultet Turinskogo universitetu ale ne zakinchiv jogo j ne otrimav diploma oskilki fashistska vlada v 1938 roci zaboronila yevreyam vchitisya v derzhavnih shkolah ta universitetah Pracyuvav u himichnih laboratoriyah na dribnih pidpriyemstvah Turina ta Milana Vstupiv do antifashistskoyi organizaciyi liberalno socialistichnogo shtibu Spravedlivist ta svoboda ital Giustizia e Liberta diyav u skladi partizanskoyi grupi Partito d Azione 1943 roku buv zaareshtovanij fashistskoyu miliciyeyu vidpravlenij u priznachenij dlya yevreyiv tabir Fossoli pid Modenoyu 11 lyutogo 1944 roku perevezenij do taboru smerti Osvencim Monovic Buna de proviv zagalom 11 misyaciv 27 sichnya 1945 roku buv zvilnenij Radyanskoyu armiyeyu z 650 italijskih yevreyiv v Osvencimi zalishilisya zhivimi lishe dvadcyat Majzhe rik dobiravsya dodomu pro sho piznishe rozpoviv u knizi Perepochinok buv u radyanskomu peresilnomu tabori dlya kolishnih uv yaznenih u m Katovici u lavah Italijskoyi armiyi v SRSR cherez Rumuniyu Ugorshinu Avstriyu ta Nimechchinu povernuvsya v Turin 19 zhovtnya 1945 roku Do 1977 roku pracyuvav na himichnomu zavodi Za oficijnim visnovkom policiyi vin pokinchiv zhittya samogubstvom kinuvsya vniz zi shodiv hocha versiya pro samogubstvo viklikaye sumnivi vislovlyuvalisya pripushennya pro neshasnij vipadok Tvorchistred Persha kniga Primo Levi pro uv yaznennya v tabori Aushvic Chi ce lyudina 7 8 bula spochatku vidkinuta velikoyu vidavnichoyu firmoyu Ejnaudi j opublikovana 1947 roku v nevelikomu vidavnictvi tirazhem 2 000 primirnikiv Popri pozitivnu recenziyu Italo Kalvino v populyarnij komunistichnij gazeti Unita naklad ne rozijshovsya Lishe 1958 roku kniga z yavilasya v Ejnaudi yiyi nezabarom pereklali anglijskoyu francuzkoyu ta nimeckoyu movami Same cya kniga Levi vvela v suspilnu svidomist samu problematiku Golokostu Shoa taboriv masovogo znishennya ekzistencijnogo dosvidu prirechenih na smert Obidvi avtobiografichni knigi Levi ekranizovano film Peremir ya 1997 znyav rezhiser Franchesko Rozi za scenariyem Tonino Guerra 2005 roku vijshov film Richarda Vilsona Primo za knigoyu Chi ce lyudina Z inshih knig Levi osoblivo vidomij pidsumkovij zbirnik avtobiografichnih ese pro tabir ta pro vidpovidalnist tih hto vizhiv Propali j poryatovani 1986 Primo Levi yak perekladach pereklav tvori takih avtoriv yak Genrih Gejne Redyard Kipling Franc Kafka Klod Levi Stros Posmertna dolyared 1995 roku v Parizhi stvoreno Asociaciyu imeni Primo Levi fr na zahist zhertv politichnih represij ta tortur V yiyi Komitet vhodyat Edgar Moren Kosta Gavras Ariana Mnushkina ta in Tvorired Se questo e un uomo 1947 Chi ce lyudina Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2017 8 La tregua 1963 premiya Kamp yello 7 Storie naturali 1967 kniga opovidan opubl pid psevdonimom premiya Bagutta Lilit e altri racconti 1971 kniga opovidan Il sistema periodico Periodichna sistema 1975 kniga opovidan La chiave a stella 1978 roman premiya Strega Se non ora quando 1982 roman premiya Kamp yello ta premiya Viaredzho Ad ora incerta 1984 virshi I sommersi e i salvati 1986 Conversazioni e interviste 1963 1987 1997 usni vistupi ta interv yu Literaturared Vicenti F Invito alla lettura di Primo Levi Milano Mursia 1973 Grassano G Primo Levi Firenza La Nuova Italia 1981 Dini M Jesurum S Primo Levi le opere e i giorni Milano Rizzoli 1992 Poli G Calcagno G Echi di una voce perduta Incontri interviste e conversazioni con Primo Levi Milano Mursia 1992 Anissimov M Primo Levi ou la tragedie d un optimiste biographie Paris Lattes 1996 Biografiya Shoah Memoire et ecriture Primo Levi et le dialogue des savoirs Actes du colloque de Nancy Paris L Harmattan 1997 Spadi M Le parole di un uomo Incontro con Primo Levi Roma Di Renzo 1997 Primo Levi Marco Belpoliti ed Milano Marcos y Marcos 1997 Tellier A Experiences traumatiques et ecriture Paris Anthropos 1998 Banner G Holocaust Literature Schulz Levi Spiegelman and the Memory of the Offence London Portland Vallentine Mitchell 2000 Dorra M Heidegger Primo Levi et le sequoia la double inconscience Paris Gallimard 2001 Thomson I Primo Levi London Hutchinson 2002 biografiya Angier C The Double Bond Primo Levi A Biography New York Farrar Straus and Giroux 2002 biografiya Primo Levi the Austere Humanist Joseph Farrell ed Oxford a o Lang 2004 Semprun H Den smerti Primo Levi On zhe Pisat ili zhit M Strategiya 2002 Agamben D Svidetel Sinij divan 2004 4 s 177 204 1 Dubin B Svidetel kakih maloPrimitkired Istituto dell Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line d Track Q65921422d Track Q3803714 a b v Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 https www primolevi it en biography Frattarolo R Dizionario degli scrittori italiani contemporanei pseudonimi 1900 1975 con un repertorio delle bibliografie nazionali di opere anonime e pseudonime Ravenna Angelo Longo Editore 1975 P 172 d Track Q48836676d Track Q130597718d Track Q56000221d Track Q13364 English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Levi P Se questo e un uomo La tregua Torino Einaudi 1989 362 p ISBN 8806116053 Arhivovano z dzherela 14 travnya 2009 a b Galya Vasilenko Primo Levi Chi ce lyudina Kritika listopad 2017 recenziya Posilannyared Levi P Se questo e un uomo La tregua Torino Einaudi 1989 362 p ISBN 8806116053 angl biografiya tvorchist bibliografiya Mizhnarodnij centr vivchennya zhittya ta tvorchosti Primo Levi ital angl fr pro knigu Chi ce lyudina angl versiyi smerti P L angl biografiya P L Sajt Asociaciyi imeni Primo Levi fr http encyklopediafantastyki pl index php Primo Levi http www sf encyclopedia com entry levi primo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Primo Levi amp oldid 43037655