Православ'я в Чехії представлено двома єпархіями (Празька й Оломоуцько-Брнєнська) Православної церкви в чеських землях і в Словаччині, трьома єпископами, 89 парафіями і 6 монастирями, Вірменською апостольською церквою, Російською православною церквою та трьома місіями різних закордонних православних Церков. Історія християнства на території сучасної Чехії починається у 9 столітті, коли тут були із політичною місією Святі Кирило і Мефодій. Згодом ці землі підпорядковувалися Римо-католицькій церкві, і лише в 19 стол. почали виникати перші сучасні православні парафії (Російської православної церкви).
Історія
Місія святих Кирила і Мефодія
Початок християнства на території Чехії, Моравії та Словаччини сходить до першої половини 9 століття, коли на ці землі прийшли проповідники з Греції, Валахії та Німеччини. Успіху проповіді перешкоджало те, що місіонери діяли розрізнено і здійснювали богослужіння не на слов'янській мові, а по-грецькому і на латині. До того ж німецька місія загрожувала незалежності Моравської держави.
У 862 році святий Ростислав, князь Моравський (846-870) після ради зі своїми вельможами (жупанами) і народом відправив посольство до візантійського імператора Михаїла III з проханням надіслати у Моравію такого проповідника, який би навчав народ на рідній мові. За порадою святителя Фотія, патріарха Константинопольського для цієї справи були обрані вчені брати Кирило (Костянтин) і Мефодій. У 863 році святі брати прибули до Моравії. Їхня місіонерська діяльність простягалася на територію сучасних Чехії та Словаччини. Ними була створена слов'янська азбука, перекладені на слов'янську мову Святе Письмо, богослужбові та канонічні книги Східної Церкви. Все це сприяло масовому хрещення народу. Своїх учнів, підготовлених до священицької хіротонії, святі брати планували відправити на посвячення до Константинополя. Однак політична нестабільність у Візантійській імперії не дозволила їм отримати звідти своєчасну підтримку.
Активна місіонерська діяльність слов'янських просвітителів викликала протидію з боку німецького кліру, підтримуваного частиною місцевих феодалів. Святі брати були звинувачені в єресі.
У 867 році Костянтин і Мефодій відправилися в Рим. Тут вони були урочисто зустрінуті папою Адріаном II (867-872). Брати привезли з собою мощі святого Климента Римського, які були покладені в Римі в храмі, побудованому на честь цього святителя. 14 лютого 869 року в Римі помер Костянтин, який був похований в базиліці святого Климента. Перед смертю він прийняв чернечий постриг з іменем Кирило.
Святий Мефодій і слов'янські учні святого Кирила були висвячені в священні ступені папою Адріаном і відправлені у Паннонію на прохання місцевого князя . Незабаром на прохання того ж князя святий Мефодій був поставлений на єпископа Паннонського. Паннонія була вилучена з влади баварських єпископів латинського обряду і безпосередньо підпорядкована Риму. Це викликало невдоволення німецького кліру і феодалів, які, взявши Мефодія під варту, відправили його до в'язниці у Швабії. Святитель вийшов на волю лише через два з половиною роки.
Після цього святий Мефодій знову був відправлений до Моравії Папою Іоанном VIII. Тут при владі перебував князь Святополк, племінник святого Ростислава, який скинув свого дядька з престолу. Святий Ростислав був осліплений і посаджений німецькими князями у в'язницю, де й помер. Проте незабаром Святополк порвав з німцями і став підтримувати слов'янське богослужіння. При його заступництві святий Мефодій продовжив місіонерські праці свого брата. Святий багато подорожував по Велокоморавській державі, хрестив народ і ставив священиків із слов'ян. Так, наприклад, близько 874 року ним були хрещені князь чехів Боривой, його дружина Людмила та двоє їхніх синів. Мефодій провів у Чехії близько року, освятивши тут перші християнські храми й поставивши для чехів кілька священиків. 6 квітня 885 року святий Мефодій помер. Його слов'янські учні були вигнані із Великої Моравії. Святі Климент, Наум і Ангелар пішли на південь до Македонії, Болгарії і Сербії; святий Сава в межі сучасного Закарпаття, а святий Горазд у Київську Русь.
Слов'янське богослужіння зберігалося у Чехії до початку 12 століття, а у Східній Словаччині не переривалося ніколи.
Після вигнання святого Мефодія і його учнів наприкінці 9 століття пам'ять про їхню місію у Чеських землях знищена не була. Тут завжди залишалося прагнення до відродження слов'янського богослужіння.
Східний обряд у Римо-католицькій церкві
У 1346 моравський граф (згодом чеський король і імператор Священної Римської імперії) Карл IV звернувся до Папи Римського Климента IX з проханням про дозвіл здійснювати у різних місцях Чеського королівства слов'янське богослужіння. Папа висловився проти цієї ідеї, але, виходячи з конкретної ситуації і завдяки особистій дружбі з Карлом, дав згоду на відкриття у Празі Емауського монастиря, в який були поселені ченці з Хорватії, що підкорялись Римському престолу і здійснювали богослужіння слов'янською мовою. Монастир був відкритий у 1347 році і отримав назву «На Слованех». Він відігравав особливу роль у духовному житті чехів 14-15 століть.
Гуситська церква і Православ'я
Прагнення до відродження слов'янського богослужіння призвело на початку 15 століття до гуситських війн. Після страти Яна Гуса в Констанці у 1415 році, Чехія вийшла з покори Римо-католицької церкви і стала першою країною некатолицькі Західної Європи.
Відомо, що гусити шукали союзу із Православною церквою. У 1451-1453 роках у Константинополі велися переговори про можливість возз'єднання чеських "утраквістів" (або "подобоїв", тобто гуситів, які ратували за причащання під обома видами) з Православною церквою. У 1451 році Константинополь відвідав« благочестивий ієрей» Костянтин Ангеліка, що представив від імені чехів «Книгу віри». Сповідання гуситів було визнано цілком православним і Константинополь обіцяв прислати до Чехії православне духовенство. Завоювання Константинополя турками у 1453 році перервало розпочаті переговори. Гуситський рух став після цього розвиватиметься у бік радикального розриву з церковною традицією і в 16 столітті увійшов у союз із німецькими протестантами.
Перші православні вірні
Перші сучасні православні після розколу з Римською церквою з'явилися у Чехії завдяки сербам, словакам та українцям.
У революційному 1848 році у Празі відбувся Слов'янський з'їзд, під час роботи якого 4 червня сербський священик Павло Стоматович з дияконом Никанором Гружічем звершив Божественну літургію на церковнослов'янській мові перед кам'яною скульптурою святого Вацлава (В'ячеслава) у Новому Місті у Празі (територія нинішнього Вацлавського майдану). Під час цієї Літургії підносилися молитви про духовне пробудження слов'янських народів.
У 1870 році після Першого Ватиканського собору група чехів із 12 осіб звернулася до петербурзького митрополита Ісідора з проханням возз'єднати їх з Православною церквою. Чин приєднання був здійснений в Санкт-Петербурга у свято Покрови Пресвятої Богородиці у 1870 році.
Православні храми Російської православної церкви
На початку 1860 років Празький магістрат запропонував передати Російській православній церкві порожній костел Святого Миколая (чеськ. Св. Мікулаша) на Старомістській площі, що раніше належав ордену слов'янських бенедиктинців. У 1874 році відбулося освячення цього храму, після чого тут регулярно здійснювалися православні богослужіння, хоча і з деякими обмеженнями (заборонялося вивішувати на стінах храму оголошення про час богослужіння і здійснювати на площі хресні ходи). Наявність православного храму у центрі чеської столиці сприяла знайомству із Православ'ям етнічних чехів. Наприкінці 19 століття - на початку 20 століття були також відкриті храми у Франтішкових Лазнях, Карлових Варах і Маріанських Лазнях.
Православні чехи
У 1867 році на Волині на пільгових умовах була заснована чеська землеробська громада. До початку 20 століття сюди переселилося близько 30 тисяч чехів, з них 27 тисяч прийняли Православ'я. Деякі з них, повернувшись у Чехію, залишилися православними.
У 1903 році у Празі було створено товариство "Православна бесіда", що включало в себе 27 членів. На основі цього неполітичного союзу планувалося створити в майбутньому православний прихід. Австрійська влада розцінювала інтерес до Православ'я як політичну неблагонадійність, що могла перейти в "панславізм" і "москвофільство", і тому кожен випадок переходу у Православ'я розслідувала поліція.
У 1905 році Православ'я прийняли 104 чеських старокатоликів, значною мірою завдяки Російській православній церкві. За переписом 1910 року в землях Австро-Угорщини на Чехії налічувалося 1063 православних.
Переслідування під час Першої світової
Після початку Першої світової війни австрійська влада почали переслідування чеських та моравських православних. Храм святого Мікулаша у Празі був віднятий у Православної церкви.[] Російський священик Миколай Рижков, який служив настоятелем храму, у 1917 році був засуджений до смертної кари за звинуваченням у державній зраді. Цей вирок не був приведений у виконання тільки тому, що Російський уряд погодився обміняти о. Ніколая на греко-католицького митрополита Андрія (Шептицького), що був ув'язнений і вивезений до Суздаля царською владою після взяття російською армією Львова. Отримавши свободу, отець Миколай Рижков виїхав до Петрограда, де і помер у 1920 році.
Чеська православна єпархія
Докладніше: Празька єпархія та Православна церква в чеських землях і в Словаччині
Чеська православна єпархія
В першій половині 19 стол. розпочалося відродження національної Чехословацької гуситської церкви, яка спершу також прагнула поєднання з деякими православними течіями. Згодом більша частина національної гуситської церкви пішла шляхом самоізоляції і відмови від апостольської спадкоємності. Після переговорів із Сербським патріархатом був руколопожений католицький єпископ Святий Ґоразд II. (Матєй Павлік).
У 1921 році єпископ Святий Ґоразд II. із меншістю створив та очолив нову у юрисдикції Сербської православної церкви, до якої увійшла частина національної Чехословацької гуситської церкви. Під час Другої світової він був вбитий нацистами, чеські православні зазнали жорстоких переслідувань. Представників РПЦ тутешня влада не чіпали. Після Другої світової війни чеські православні разом із російськими емігрантами змушені перейти під юрисдикцію Московського патріархату від якого у 1951 році отримали автокефалію. Автокефалія була визнана Вселенським патріархатом у 1998 році.
Юрисдикція Константинопольського патріархату
У 1923 році у Стамбулі був рукоположений єпископ Празький Савватій (Антонін Їндржіх Врабець). Його юрисдикція діяла паралельно з юрисдикцією Сербської, а згодом РПЦ. Він помер у 1959 році після чого ця юрисдикція припинила існування.
Автокефальна церква
Після війни , як і юрисдикція російських емігрантів, перейшли до Московського патріархату, де у 1951 році отримали автокефалію. Першим предстоятелем був . Однак акт проголошення автокефалії Чехословацької церкви не був визнаний Константинопольським патріархатом, який продовжував вважати її автономною у своєму підпорядкуванні.
Після краху комуністичної системи до кінця 1992 року став очевидним швидкий розпад Чехословацької федеративної республіки на дві незалежні держави. У зв'язку з цим Помісний собор Чехословацької православної церкви, що проходив 11-12 грудня в Пряшеві, висловився за збереження єдиної автокефальної Церкви, що розповсюджує свою юрисдикцію на територію двох незалежних держав. Однак, згідно з новою політичною ситуацією, було ухвалено рішення про зміну офіційного найменування Церкви. Відтепер вона стала називатися «Православна Церква у Чеських землях і Словаччині». Був прийнятий новий Статут Церкви, за яким єдина Митрополича рада була розділена на два самостійних органи - Митрополича рада Чеських земель у Празі і Митрополича рада Словаччини в Пряшеві. Предстоятелем Церкви відтепер міг бути обраний як архієпископ Празький, так і архієпископ Пряшівський. Єдиними для всієї Церкви залишилися Священний Синод і Помісний Собор. Пряшівський собор 1992 року ухвалив рішення про канонізацію моравського князя Ростислава, ініціатора Кирило-Мефодіївської місії серед слов'ян. Урочистості з нагоди канонізації проходили 29-30 жовтня 1994 у Пряшеві і Брно.
1 січня 1993 Чехословацька Республіка розділилася[] на дві держави - Чехію і Словаччину, на територію яких поширюється канонічна влада єдиної Помісної Церкви.
27 серпня 1998 Константинопольським патріархом був виданий "Патріарший і Синодальний Томос[] про дарування автокефалії святої Православної Церкви у Чеських землях і Словаччині", який розглядається сучасними чеськими каноністами як акт визнання Константинополем автокефалії, отриманої у 1951 році від Російської православної церкви.
Сучасний стан православ'я в Чехії
Станом на 1 січня 2019 року в Чехії зареєстровані Міністерством Культури Чеської Республіки та фінансуються з державного бюджету дві помісні православні Церкви та одна Стара православна церква. Офіційна назва першої "Православна церква в чеських землях" (чеськ. Pravoslavná církev v českých zemích), другої "Російська православна церква, подвір'я патріарха московського та всієї Русі в Чеській Республіці" (чеськ. Ruská pravoslavná církev, podvorje patriarchy moskevského a celé Rusi v České republice), третьої Старої православної церкви "Церква Святого Григорія Просвітителя" (чеськ. Církev Svatého Řehoře Osvětitele). Також в Чехії, зокрема в Празі та Карлових Варах, діють парафії РПЦ зі статусом ставропігії.
Православна церква в чеських землях та в Словаччині
Чеське Православ'я на території Чехії представлено двома єпархіями Православної церкви в чеських землях та в Словаччині: Празькою та Оломоуцько-Брнєнською.
Очільником Православної церкви в чеських землях та в Словаччині є Його Блаженість Ростислав (Ондрей Ґонт), архієпископ пряшівський, митрополит чеських земель та Словаччини.
Предстоятелем Празької православної єпархії є Його Високопреосвященство Михаїл (Міхал Дандар), архієпископ Празький та Чеських земель. Оломоуцько-брненську єпархію Православної церкви в чеських землях та в Словаччині очолює Сімеон (Радівой Яковлевич), а єпископ Шумперкський Ісаія (Сланінка) є його вікарієм, арцибіскупом бероунським є чеський православний єпископ Йоаким (Роман Грди).
На території Чехії діють 82[] парафії, а православних віруючих налічується 23 тисячі осіб.[] Кафедральним собором Празької єпархії і основним православним храмом Чехії є Собор святих Кирила і Мефодія. Згідно з даними останнього перепису населення в Чехії, загальна кількість прихожан вірних чеському православ'ю становила 20 тис. 533 осіб.
Армянська апостольська церква
Стара православна церква в Чехії офіційно зареєстрована під назвою як Церква Святого Григорія Просвітителя (чеськ. Církev Svatého Řehoře Osvětitele).
Церква на території Чеської Республіки належить до стародавніх Східних Церков, які також зустрічаються в літературі під назвами Старо-Східна Церква, Стара Православна Церкв, і є групою християнських стародавніх автономних Церков Близького Сходу, що походять з христологічних суперечок 5-7. століття. Приблизно 300, за деякими іншими підрахунками до 800 православних є вірними Армянській апостольській церкві в Чехії.
Російська православна церква, подвір'я патріарха московського та всієї Русі в Чеській Республіці
Помісна друга православна Церква, яку офіційно зареєструвало 26 травня 2007 року Міністерство культури Чеської Республіки як окрему нову Церкву, активно діє по всій території Чехії й є керівним елементом, яким РПЦ контролює Православну церкву в чеських землях та в Словаччині. Згідно з даними останнього перепису населення в Чехії, загальна кількість прихожан Церкви становила 5 тис. 817 осіб.
Незареєстровані православні церкви
Чеська православна церква (чеськ. Česká ortodoxní církev), відмовлено у реєстрації 17.9.2014;
Чеська православна церква (чеськ. Česká pravoslavná církev), відмовлено у реєстрації 20.7.2015.
На території Чехії практично відсутні неканонічні церкви. Є відомості лише про одну парафію та місію грецької старостильної юрисдикції "Священний синод супротивних". Далі в Чехії офіційно зареєстровані юридично як асоціації або як громадські православні громади, та активно діють три православні місії:
Моравська єпархія
(чеськ. Řecká pravoslavná starostylní církev v České republice - Orthodoxia Christiana o. p. s.);
Місія Української Православної Церкви в Чеській Республіці
(чеськ. Misie Ukrajinské Pravoslavné Církve v České republice, z.s.);
Духовна місія Карпатської єпархії Української автокефальної православної церкви в Чеській Республіці
(чеськ. Duchovní mise Karpatské eparchie Ukrajinské autokefální pravoslavné církve v České republice, z.s.);
Російська духовна місія в Чеській Республіці
(чеськ. Ruská duchovní mise v České republice, z.s.).
Монастирі Православної церкви в чеських землях та в Словаччині
На офіційних сторінках празької єпархії вказано про існування Православного Монастиру Святого Вацлава та Святої Людмили в Лодєніці біля Бероуна, Монастиру Преображення Господнього в Тєшові біля Хеба та Монастиру Святого Миколая на Доубській горі біля Карлових Варів.
На офіційних сторінках Оломоуцько-брнєнської єпархії Православної церкви в чеських землях та в Словаччині оприлюднено:
- Чоловічий монастир Успіння Богородиці у Вілемові (чеськ. MONASTÝR ZESNUTÍ PŘESVATÉ BOHORODICE ve Vilémově);
- Чоловічий монастир Святого Мученика Ґоразда в (чеськ. MONASTÝR SVATÉHO MUČEDNÍKA GORAZDA v Hrubé Vrbce);
- Чоловічий монастир Святої Чеської Княгині Людмили (чеськ. MONASTÝR SVATÉ KNĚŽNY ČESKÉ LUDMILY).
Собори Православної церкви в чеських землях та в Словаччині
- Кафедральний Собор святих Кирила і Мефодія (Прага)
- Кафедральний
Див. також
Примітки
- (рос.) В.В. Бурега. Православна Церковь Чешских земель и Словакии: Исторический экскурс [ 3 липня 2004 у Wayback Machine.].
- Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — С. 111. — .
- Фінансування церков та церковних об'єднань (чеською) . Міністерство Культури Чеської Республіки.
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2018.
- Зареєстровані церкви та релігійні об'єднання - кількість віруючих (чеською) . Міністерство Культури Чеської Республіки.
- Ситуація між православними віруючими в Чеській Республіці (чеською) .
- Зареєстровані церкви та релігійні об'єднання - кількість віруючих.
- Офіційні сторінки Моравської єпархії Грецької православної старостильної церкви (чеською) .
- Офіційні сторінки Грецької православної старостильної церкви (грецькою) .
- Публічний реєстр та Зводи документів - ГПСЦ в ЧР (чеською) .
- Публічний реєстр та Зводи документів - МУПЦ в ЧР (чеською) .
- Публічний реєстр та Зводи документів - ДМКЕУАПЦ в ЧР (чеською) .
- Публічний реєстр та Зводи документів - РДМ в ЧР (чеською) .
Посилання
- (рос.) .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravoslav ya v Chehiyi predstavleno dvoma yeparhiyami Prazka j Olomoucko Brnyenska Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah i v Slovachchini troma yepiskopami 89 parafiyami i 6 monastiryami Virmenskoyu apostolskoyu cerkvoyu Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu ta troma misiyami riznih zakordonnih pravoslavnih Cerkov Istoriya hristiyanstva na teritoriyi suchasnoyi Chehiyi pochinayetsya u 9 stolitti koli tut buli iz politichnoyu misiyeyu Svyati Kirilo i Mefodij Zgodom ci zemli pidporyadkovuvalisya Rimo katolickij cerkvi i lishe v 19 stol pochali vinikati pershi suchasni pravoslavni parafiyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi IstoriyaMisiya svyatih Kirila i Mefodiya Pochatok hristiyanstva na teritoriyi Chehiyi Moraviyi ta Slovachchini shodit do pershoyi polovini 9 stolittya koli na ci zemli prijshli propovidniki z Greciyi Valahiyi ta Nimechchini Uspihu propovidi pereshkodzhalo te sho misioneri diyali rozrizneno i zdijsnyuvali bogosluzhinnya ne na slov yanskij movi a po greckomu i na latini Do togo zh nimecka misiya zagrozhuvala nezalezhnosti Moravskoyi derzhavi U 862 roci svyatij Rostislav knyaz Moravskij 846 870 pislya radi zi svoyimi velmozhami zhupanami i narodom vidpraviv posolstvo do vizantijskogo imperatora Mihayila III z prohannyam nadislati u Moraviyu takogo propovidnika yakij bi navchav narod na ridnij movi Za poradoyu svyatitelya Fotiya patriarha Konstantinopolskogo dlya ciyeyi spravi buli obrani vcheni brati Kirilo Kostyantin i Mefodij U 863 roci svyati brati pribuli do Moraviyi Yihnya misionerska diyalnist prostyagalasya na teritoriyu suchasnih Chehiyi ta Slovachchini Nimi bula stvorena slov yanska azbuka perekladeni na slov yansku movu Svyate Pismo bogosluzhbovi ta kanonichni knigi Shidnoyi Cerkvi Vse ce spriyalo masovomu hreshennya narodu Svoyih uchniv pidgotovlenih do svyashenickoyi hirotoniyi svyati brati planuvali vidpraviti na posvyachennya do Konstantinopolya Odnak politichna nestabilnist u Vizantijskij imperiyi ne dozvolila yim otrimati zvidti svoyechasnu pidtrimku Aktivna misionerska diyalnist slov yanskih prosvititeliv viklikala protidiyu z boku nimeckogo kliru pidtrimuvanogo chastinoyu miscevih feodaliv Svyati brati buli zvinuvacheni v yeresi U 867 roci Kostyantin i Mefodij vidpravilisya v Rim Tut voni buli urochisto zustrinuti papoyu Adrianom II 867 872 Brati privezli z soboyu moshi svyatogo Klimenta Rimskogo yaki buli pokladeni v Rimi v hrami pobudovanomu na chest cogo svyatitelya 14 lyutogo 869 roku v Rimi pomer Kostyantin yakij buv pohovanij v bazilici svyatogo Klimenta Pered smertyu vin prijnyav chernechij postrig z imenem Kirilo Svyatij Mefodij i slov yanski uchni svyatogo Kirila buli visvyacheni v svyashenni stupeni papoyu Adrianom i vidpravleni u Pannoniyu na prohannya miscevogo knyazya Nezabarom na prohannya togo zh knyazya svyatij Mefodij buv postavlenij na yepiskopa Pannonskogo Pannoniya bula viluchena z vladi bavarskih yepiskopiv latinskogo obryadu i bezposeredno pidporyadkovana Rimu Ce viklikalo nevdovolennya nimeckogo kliru i feodaliv yaki vzyavshi Mefodiya pid vartu vidpravili jogo do v yaznici u Shvabiyi Svyatitel vijshov na volyu lishe cherez dva z polovinoyu roki Pislya cogo svyatij Mefodij znovu buv vidpravlenij do Moraviyi Papoyu Ioannom VIII Tut pri vladi perebuvav knyaz Svyatopolk pleminnik svyatogo Rostislava yakij skinuv svogo dyadka z prestolu Svyatij Rostislav buv osliplenij i posadzhenij nimeckimi knyazyami u v yaznicyu de j pomer Prote nezabarom Svyatopolk porvav z nimcyami i stav pidtrimuvati slov yanske bogosluzhinnya Pri jogo zastupnictvi svyatij Mefodij prodovzhiv misionerski praci svogo brata Svyatij bagato podorozhuvav po Velokomoravskij derzhavi hrestiv narod i staviv svyashenikiv iz slov yan Tak napriklad blizko 874 roku nim buli hresheni knyaz chehiv Borivoj jogo druzhina Lyudmila ta dvoye yihnih siniv Mefodij proviv u Chehiyi blizko roku osvyativshi tut pershi hristiyanski hrami j postavivshi dlya chehiv kilka svyashenikiv 6 kvitnya 885 roku svyatij Mefodij pomer Jogo slov yanski uchni buli vignani iz Velikoyi Moraviyi Svyati Kliment Naum i Angelar pishli na pivden do Makedoniyi Bolgariyi i Serbiyi svyatij Sava v mezhi suchasnogo Zakarpattya a svyatij Gorazd u Kiyivsku Rus Slov yanske bogosluzhinnya zberigalosya u Chehiyi do pochatku 12 stolittya a u Shidnij Slovachchini ne pererivalosya nikoli Pislya vignannya svyatogo Mefodiya i jogo uchniv naprikinci 9 stolittya pam yat pro yihnyu misiyu u Cheskih zemlyah znishena ne bula Tut zavzhdi zalishalosya pragnennya do vidrodzhennya slov yanskogo bogosluzhinnya Shidnij obryad u Rimo katolickij cerkvi U 1346 moravskij graf zgodom cheskij korol i imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl IV zvernuvsya do Papi Rimskogo Klimenta IX z prohannyam pro dozvil zdijsnyuvati u riznih miscyah Cheskogo korolivstva slov yanske bogosluzhinnya Papa vislovivsya proti ciyeyi ideyi ale vihodyachi z konkretnoyi situaciyi i zavdyaki osobistij druzhbi z Karlom dav zgodu na vidkrittya u Prazi Emauskogo monastirya v yakij buli poseleni chenci z Horvatiyi sho pidkoryalis Rimskomu prestolu i zdijsnyuvali bogosluzhinnya slov yanskoyu movoyu Monastir buv vidkritij u 1347 roci i otrimav nazvu Na Slovaneh Vin vidigravav osoblivu rol u duhovnomu zhitti chehiv 14 15 stolit Gusitska cerkva i Pravoslav ya Pragnennya do vidrodzhennya slov yanskogo bogosluzhinnya prizvelo na pochatku 15 stolittya do gusitskih vijn Pislya strati Yana Gusa v Konstanci u 1415 roci Chehiya vijshla z pokori Rimo katolickoyi cerkvi i stala pershoyu krayinoyu nekatolicki Zahidnoyi Yevropi Vidomo sho gusiti shukali soyuzu iz Pravoslavnoyu cerkvoyu U 1451 1453 rokah u Konstantinopoli velisya peregovori pro mozhlivist vozz yednannya cheskih utrakvistiv abo podoboyiv tobto gusitiv yaki ratuvali za prichashannya pid oboma vidami z Pravoslavnoyu cerkvoyu U 1451 roci Konstantinopol vidvidav blagochestivij iyerej Kostyantin Angelika sho predstaviv vid imeni chehiv Knigu viri Spovidannya gusitiv bulo viznano cilkom pravoslavnim i Konstantinopol obicyav prislati do Chehiyi pravoslavne duhovenstvo Zavoyuvannya Konstantinopolya turkami u 1453 roci perervalo rozpochati peregovori Gusitskij ruh stav pislya cogo rozvivatimetsya u bik radikalnogo rozrivu z cerkovnoyu tradiciyeyu i v 16 stolitti uvijshov u soyuz iz nimeckimi protestantami Pershi pravoslavni virni Pershi suchasni pravoslavni pislya rozkolu z Rimskoyu cerkvoyu z yavilisya u Chehiyi zavdyaki serbam slovakam ta ukrayincyam U revolyucijnomu 1848 roci u Prazi vidbuvsya Slov yanskij z yizd pid chas roboti yakogo 4 chervnya serbskij svyashenik Pavlo Stomatovich z diyakonom Nikanorom Gruzhichem zvershiv Bozhestvennu liturgiyu na cerkovnoslov yanskij movi pered kam yanoyu skulpturoyu svyatogo Vaclava V yacheslava u Novomu Misti u Prazi teritoriya ninishnogo Vaclavskogo majdanu Pid chas ciyeyi Liturgiyi pidnosilisya molitvi pro duhovne probudzhennya slov yanskih narodiv U 1870 roci pislya Pershogo Vatikanskogo soboru grupa chehiv iz 12 osib zvernulasya do peterburzkogo mitropolita Isidora z prohannyam vozz yednati yih z Pravoslavnoyu cerkvoyu Chin priyednannya buv zdijsnenij v Sankt Peterburga u svyato Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u 1870 roci Pravoslavni hrami Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Na pochatku 1860 rokiv Prazkij magistrat zaproponuvav peredati Rosijskij pravoslavnij cerkvi porozhnij kostel Svyatogo Mikolaya chesk Sv Mikulasha na Staromistskij ploshi sho ranishe nalezhav ordenu slov yanskih benediktinciv U 1874 roci vidbulosya osvyachennya cogo hramu pislya chogo tut regulyarno zdijsnyuvalisya pravoslavni bogosluzhinnya hocha i z deyakimi obmezhennyami zaboronyalosya vivishuvati na stinah hramu ogoloshennya pro chas bogosluzhinnya i zdijsnyuvati na ploshi hresni hodi Nayavnist pravoslavnogo hramu u centri cheskoyi stolici spriyala znajomstvu iz Pravoslav yam etnichnih chehiv Naprikinci 19 stolittya na pochatku 20 stolittya buli takozh vidkriti hrami u Frantishkovih Laznyah Karlovih Varah i Marianskih Laznyah Pravoslavni chehi U 1867 roci na Volini na pilgovih umovah bula zasnovana cheska zemlerobska gromada Do pochatku 20 stolittya syudi pereselilosya blizko 30 tisyach chehiv z nih 27 tisyach prijnyali Pravoslav ya Deyaki z nih povernuvshis u Chehiyu zalishilisya pravoslavnimi U 1903 roci u Prazi bulo stvoreno tovaristvo Pravoslavna besida sho vklyuchalo v sebe 27 chleniv Na osnovi cogo nepolitichnogo soyuzu planuvalosya stvoriti v majbutnomu pravoslavnij prihid Avstrijska vlada rozcinyuvala interes do Pravoslav ya yak politichnu neblagonadijnist sho mogla perejti v panslavizm i moskvofilstvo i tomu kozhen vipadok perehodu u Pravoslav ya rozsliduvala policiya U 1905 roci Pravoslav ya prijnyali 104 cheskih starokatolikiv znachnoyu miroyu zavdyaki Rosijskij pravoslavnij cerkvi Za perepisom 1910 roku v zemlyah Avstro Ugorshini na Chehiyi nalichuvalosya 1063 pravoslavnih Peresliduvannya pid chas Pershoyi svitovoyi Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni avstrijska vlada pochali peresliduvannya cheskih ta moravskih pravoslavnih Hram svyatogo Mikulasha u Prazi buv vidnyatij u Pravoslavnoyi cerkvi dzherelo Rosijskij svyashenik Mikolaj Rizhkov yakij sluzhiv nastoyatelem hramu u 1917 roci buv zasudzhenij do smertnoyi kari za zvinuvachennyam u derzhavnij zradi Cej virok ne buv privedenij u vikonannya tilki tomu sho Rosijskij uryad pogodivsya obminyati o Nikolaya na greko katolickogo mitropolita Andriya Sheptickogo sho buv uv yaznenij i vivezenij do Suzdalya carskoyu vladoyu pislya vzyattya rosijskoyu armiyeyu Lvova Otrimavshi svobodu otec Mikolaj Rizhkov viyihav do Petrograda de i pomer u 1920 roci Cheska pravoslavna yeparhiyaDokladnishe Prazka yeparhiya ta Pravoslavna cerkva v cheskih zemlyah i v Slovachchini Cheska pravoslavna yeparhiya V pershij polovini 19 stol rozpochalosya vidrodzhennya nacionalnoyi Chehoslovackoyi gusitskoyi cerkvi yaka spershu takozh pragnula poyednannya z deyakimi pravoslavnimi techiyami Zgodom bilsha chastina nacionalnoyi gusitskoyi cerkvi pishla shlyahom samoizolyaciyi i vidmovi vid apostolskoyi spadkoyemnosti Pislya peregovoriv iz Serbskim patriarhatom buv rukolopozhenij katolickij yepiskop Svyatij Gorazd II Matyej Pavlik U 1921 roci yepiskop Svyatij Gorazd II iz menshistyu stvoriv ta ocholiv novu u yurisdikciyi Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi do yakoyi uvijshla chastina nacionalnoyi Chehoslovackoyi gusitskoyi cerkvi Pid chas Drugoyi svitovoyi vin buv vbitij nacistami cheski pravoslavni zaznali zhorstokih peresliduvan Predstavnikiv RPC tuteshnya vlada ne chipali Pislya Drugoyi svitovoyi vijni cheski pravoslavni razom iz rosijskimi emigrantami zmusheni perejti pid yurisdikciyu Moskovskogo patriarhatu vid yakogo u 1951 roci otrimali avtokefaliyu Avtokefaliya bula viznana Vselenskim patriarhatom u 1998 roci Yurisdikciya Konstantinopolskogo patriarhatu U 1923 roci u Stambuli buv rukopolozhenij yepiskop Prazkij Savvatij Antonin Yindrzhih Vrabec Jogo yurisdikciya diyala paralelno z yurisdikciyeyu Serbskoyi a zgodom RPC Vin pomer u 1959 roci pislya chogo cya yurisdikciya pripinila isnuvannya Avtokefalna cerkva Dokladnishe Istoriya Pravoslavnoyi cerkvi Cheskih zemel i Slovachchini Pislya vijni yak i yurisdikciya rosijskih emigrantiv perejshli do Moskovskogo patriarhatu de u 1951 roci otrimali avtokefaliyu Pershim predstoyatelem buv Odnak akt progoloshennya avtokefaliyi Chehoslovackoyi cerkvi ne buv viznanij Konstantinopolskim patriarhatom yakij prodovzhuvav vvazhati yiyi avtonomnoyu u svoyemu pidporyadkuvanni Pislya krahu komunistichnoyi sistemi do kincya 1992 roku stav ochevidnim shvidkij rozpad Chehoslovackoyi federativnoyi respubliki na dvi nezalezhni derzhavi U zv yazku z cim Pomisnij sobor Chehoslovackoyi pravoslavnoyi cerkvi sho prohodiv 11 12 grudnya v Pryashevi vislovivsya za zberezhennya yedinoyi avtokefalnoyi Cerkvi sho rozpovsyudzhuye svoyu yurisdikciyu na teritoriyu dvoh nezalezhnih derzhav Odnak zgidno z novoyu politichnoyu situaciyeyu bulo uhvaleno rishennya pro zminu oficijnogo najmenuvannya Cerkvi Vidteper vona stala nazivatisya Pravoslavna Cerkva u Cheskih zemlyah i Slovachchini Buv prijnyatij novij Statut Cerkvi za yakim yedina Mitropolicha rada bula rozdilena na dva samostijnih organi Mitropolicha rada Cheskih zemel u Prazi i Mitropolicha rada Slovachchini v Pryashevi Predstoyatelem Cerkvi vidteper mig buti obranij yak arhiyepiskop Prazkij tak i arhiyepiskop Pryashivskij Yedinimi dlya vsiyeyi Cerkvi zalishilisya Svyashennij Sinod i Pomisnij Sobor Pryashivskij sobor 1992 roku uhvaliv rishennya pro kanonizaciyu moravskogo knyazya Rostislava iniciatora Kirilo Mefodiyivskoyi misiyi sered slov yan Urochistosti z nagodi kanonizaciyi prohodili 29 30 zhovtnya 1994 u Pryashevi i Brno 1 sichnya 1993 Chehoslovacka Respublika rozdililasya dzherelo na dvi derzhavi Chehiyu i Slovachchinu na teritoriyu yakih poshiryuyetsya kanonichna vlada yedinoyi Pomisnoyi Cerkvi 27 serpnya 1998 Konstantinopolskim patriarhom buv vidanij Patriarshij i Sinodalnij Tomos dzherelo pro daruvannya avtokefaliyi svyatoyi Pravoslavnoyi Cerkvi u Cheskih zemlyah i Slovachchini yakij rozglyadayetsya suchasnimi cheskimi kanonistami yak akt viznannya Konstantinopolem avtokefaliyi otrimanoyi u 1951 roci vid Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Suchasnij stan pravoslav ya v ChehiyiStanom na 1 sichnya 2019 roku v Chehiyi zareyestrovani Ministerstvom Kulturi Cheskoyi Respubliki ta finansuyutsya z derzhavnogo byudzhetu dvi pomisni pravoslavni Cerkvi ta odna Stara pravoslavna cerkva Oficijna nazva pershoyi Pravoslavna cerkva v cheskih zemlyah chesk Pravoslavna cirkev v ceskych zemich drugoyi Rosijska pravoslavna cerkva podvir ya patriarha moskovskogo ta vsiyeyi Rusi v Cheskij Respublici chesk Ruska pravoslavna cirkev podvorje patriarchy moskevskeho a cele Rusi v Ceske republice tretoyi Staroyi pravoslavnoyi cerkvi Cerkva Svyatogo Grigoriya Prosvititelya chesk Cirkev Svateho Rehore Osvetitele Takozh v Chehiyi zokrema v Prazi ta Karlovih Varah diyut parafiyi RPC zi statusom stavropigiyi Pravoslavna cerkva v cheskih zemlyah ta v Slovachchini Dokladnishe Pravoslavna cerkva v cheskih zemlyah i v Slovachchini Cheske Pravoslav ya na teritoriyi Chehiyi predstavleno dvoma yeparhiyami Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah ta v Slovachchini Prazkoyu ta Olomoucko Brnyenskoyu Ochilnikom Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah ta v Slovachchini ye Jogo Blazhenist Rostislav Ondrej Gont arhiyepiskop pryashivskij mitropolit cheskih zemel ta Slovachchini Predstoyatelem Prazkoyi pravoslavnoyi yeparhiyi ye Jogo Visokopreosvyashenstvo Mihayil Mihal Dandar arhiyepiskop Prazkij ta Cheskih zemel Olomoucko brnensku yeparhiyu Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah ta v Slovachchini ocholyuye Simeon Radivoj Yakovlevich a yepiskop Shumperkskij Isaiya Slaninka ye jogo vikariyem arcibiskupom berounskim ye cheskij pravoslavnij yepiskop Joakim Roman Grdi Na teritoriyi Chehiyi diyut 82 dzherelo parafiyi a pravoslavnih viruyuchih nalichuyetsya 23 tisyachi osib dzherelo Kafedralnim soborom Prazkoyi yeparhiyi i osnovnim pravoslavnim hramom Chehiyi ye Sobor svyatih Kirila i Mefodiya Zgidno z danimi ostannogo perepisu naselennya v Chehiyi zagalna kilkist prihozhan virnih cheskomu pravoslav yu stanovila 20 tis 533 osib Armyanska apostolska cerkva Stara pravoslavna cerkva v Chehiyi oficijno zareyestrovana pid nazvoyu yak Cerkva Svyatogo Grigoriya Prosvititelya chesk Cirkev Svateho Rehore Osvetitele Cerkva na teritoriyi Cheskoyi Respubliki nalezhit do starodavnih Shidnih Cerkov yaki takozh zustrichayutsya v literaturi pid nazvami Staro Shidna Cerkva Stara Pravoslavna Cerkv i ye grupoyu hristiyanskih starodavnih avtonomnih Cerkov Blizkogo Shodu sho pohodyat z hristologichnih superechok 5 7 stolittya Priblizno 300 za deyakimi inshimi pidrahunkami do 800 pravoslavnih ye virnimi Armyanskij apostolskij cerkvi v Chehiyi Rosijska pravoslavna cerkva podvir ya patriarha moskovskogo ta vsiyeyi Rusi v Cheskij Respublici Pomisna druga pravoslavna Cerkva yaku oficijno zareyestruvalo 26 travnya 2007 roku Ministerstvo kulturi Cheskoyi Respubliki yak okremu novu Cerkvu aktivno diye po vsij teritoriyi Chehiyi j ye kerivnim elementom yakim RPC kontrolyuye Pravoslavnu cerkvu v cheskih zemlyah ta v Slovachchini Zgidno z danimi ostannogo perepisu naselennya v Chehiyi zagalna kilkist prihozhan Cerkvi stanovila 5 tis 817 osib Nezareyestrovani pravoslavni cerkvi Cheska pravoslavna cerkva chesk Ceska ortodoxni cirkev vidmovleno u reyestraciyi 17 9 2014 Cheska pravoslavna cerkva chesk Ceska pravoslavna cirkev vidmovleno u reyestraciyi 20 7 2015 Na teritoriyi Chehiyi praktichno vidsutni nekanonichni cerkvi Ye vidomosti lishe pro odnu parafiyu ta misiyu greckoyi starostilnoyi yurisdikciyi Svyashennij sinod suprotivnih Dali v Chehiyi oficijno zareyestrovani yuridichno yak asociaciyi abo yak gromadski pravoslavni gromadi ta aktivno diyut tri pravoslavni misiyi Moravska yeparhiya chesk Recka pravoslavna starostylni cirkev v Ceske republice Orthodoxia Christiana o p s Misiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Cheskij Respublici chesk Misie Ukrajinske Pravoslavne Cirkve v Ceske republice z s Duhovna misiya Karpatskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi v Cheskij Respublici chesk Duchovni mise Karpatske eparchie Ukrajinske autokefalni pravoslavne cirkve v Ceske republice z s Rosijska duhovna misiya v Cheskij Respublici chesk Ruska duchovni mise v Ceske republice z s Monastiri Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah ta v SlovachchiniDokladnishe Pravoslavna cerkva v cheskih zemlyah i v Slovachchini Na oficijnih storinkah prazkoyi yeparhiyi vkazano pro isnuvannya Pravoslavnogo Monastiru Svyatogo Vaclava ta Svyatoyi Lyudmili v Lodyenici bilya Berouna Monastiru Preobrazhennya Gospodnogo v Tyeshovi bilya Heba ta Monastiru Svyatogo Mikolaya na Doubskij gori bilya Karlovih Variv Na oficijnih storinkah Olomoucko brnyenskoyi yeparhiyi Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah ta v Slovachchini oprilyudneno Cholovichij monastir Uspinnya Bogorodici u Vilemovi chesk MONASTYR ZESNUTI PRESVATE BOHORODICE ve Vilemove Cholovichij monastir Svyatogo Muchenika Gorazda v chesk MONASTYR SVATEHO MUCEDNIKA GORAZDA v Hrube Vrbce Cholovichij monastir Svyatoyi Cheskoyi Knyagini Lyudmili chesk MONASTYR SVATE KNEZNY CESKE LUDMILY Sobori Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah ta v SlovachchiniDokladnishe Pravoslavna cerkva v cheskih zemlyah i v Slovachchini Kafedralnij Sobor svyatih Kirila i Mefodiya Praga KafedralnijDiv takozhPravoslavna cerkva v cheskih zemlyah i v Slovachchini Istoriya Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah i v Slovachchini Yepiskopat Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah i v Slovachchini Yeparhiyi Pravoslavnoyi cerkvi v cheskih zemlyah i v Slovachchini Pravoslav ya u Slovachchini Chehiya Religiya u ChehiyiPrimitki ros V V Burega Pravoslavna Cerkov Cheshskih zemel i Slovakii Istoricheskij ekskurs 3 lipnya 2004 u Wayback Machine Slipij J Spomini red Ivan Dacko Mariya Goryacha Vid 2 ge Lviv Rim Vidavnictvo UKU 2014 S 111 ISBN 978 966 2778 29 8 Finansuvannya cerkov ta cerkovnih ob yednan cheskoyu Ministerstvo Kulturi Cheskoyi Respubliki Arhiv originalu za 22 listopada 2018 Zareyestrovani cerkvi ta religijni ob yednannya kilkist viruyuchih cheskoyu Ministerstvo Kulturi Cheskoyi Respubliki Situaciya mizh pravoslavnimi viruyuchimi v Cheskij Respublici cheskoyu Zareyestrovani cerkvi ta religijni ob yednannya kilkist viruyuchih Oficijni storinki Moravskoyi yeparhiyi Greckoyi pravoslavnoyi starostilnoyi cerkvi cheskoyu Oficijni storinki Greckoyi pravoslavnoyi starostilnoyi cerkvi greckoyu Publichnij reyestr ta Zvodi dokumentiv GPSC v ChR cheskoyu Publichnij reyestr ta Zvodi dokumentiv MUPC v ChR cheskoyu Publichnij reyestr ta Zvodi dokumentiv DMKEUAPC v ChR cheskoyu Publichnij reyestr ta Zvodi dokumentiv RDM v ChR cheskoyu Posilannya ros