Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
По́шта (від лат. posta) — установа для транспортування повідомлень (наприклад листів, листівок), дрібних товарів. Найчастіше вона є державною установою.
| Пошта | |
| Галузь промисловості | d |
|---|---|
 | |
| Досліджується в | d |
| Код МСГК 4 | 5310 |
 Пошта у Вікісховищі | |
Більшість поштових організацій перебувають у Всесвітньому поштовому союзі.
Поняття
Спочатку слово posta позначало станцію (пост) для обміну коней або кур'єрів.
Сьогодні під терміном «пошта» мають на увазі й установу пошти (поштамт, відділення), і послання, і сукупність отриманої кореспонденції.
Історія пошти
Пошта в античний час
У Стародавній Греції через безліч міст-держав, які воювали між собою, поштової системи, як такої, не існувало. Були тільки піші кур'єри для передачі повідомлень. Вони називалися [pl].
Найвідоміший з цих кур'єрів був Філіппід, який за переказами Плутарха 490 до н. е. передав звістку про перемогу у Битві при Марафоні в Афіни і помер від виснаження. Цей біг був першим марафоном в історії. Філіпід передав тільки усне послання.
Золота Орда і Московська держава
У період Золотої Орди поштові станції, засновані в XIII столітті, для швидкого зв'язку з околицями Орди, називалися ямами. Ямську повинність відбувало все населення, яке було зобов'язане доставляти в певні пункти коней з провідниками. Після Золотої Орди ямська служба отримала подальший розвиток у Московії.
У Московській державі пошти називались «ямами», поштова служба — «ямською гоньбою» (від татарського «ям» — «дорога»). Звідси походить і назви багатьох вулиць з назвою «Ямська».
Пошта в Україні
Київська Русь
Розвиток поштової справи в Київській Русі починається з часу натуральної поштової повинності, що складалася в дачі князівського гінцеві коня і корми. У X столітті існував «повіз» — обов'язок населення надавати коней «від стану до стану» для княжих гінців і слуг.
Річ Посполита
У Речі Посполитій перша регулярна поштова італійська лінія простягалась з Кракова через Відень до Венеції та литовська лінія з Кракова через Варшаву до Вільна(1558). Право поштових перевезень орендувала родина Монтелупі (1569—1662). Доменіко Монтелупі започаткував регулярні поштові перевезення у Львові на початку XVII ст. Привілей короля Сигізмунда ІІІ Ваза надав право міщанину Роберто Бандінеллі перевозити королівську кореспонденцію до Італії та інших міст (1629). У травні 1629 Бандінеллі уклав угоду з магістратом Львова про організацію пошти і перевезення кореспонденції до Любліна, Кракова, Варшави, Торуня, Гданська, Ясс, Кам'янця, Києва, інших міст. Вартість залежала від ваги листа і відстані. На пошті набрали 17 курсорів, які склали присягу війту чи райцями і мали доставляти лише надану кореспонденцію неушкодженою у визначений час, за визначеною таксою під загрозою штрафу чи ув'язнення. Курсори відправлялись щосуботи, але при нагальній потребі могли вислати курсора окремо. Пошта розміщувалась у будинку Бандінеллі.
Військо Запорозьке
У Війську Запорозькому перші відомості про поштове сполучення, яке ще не мало систематичного характеру, відносяться до XVII ст.: гетьмани України спілкувалися як на міжнародному рівні — з володарями сусідніх держав, так і в межах Гетьманської України — з козацькою старшиною і духівництвом, — шляхом листування, з яким відсилали т. зв. нарочних.
Сучасна дослідниця козацтва О. М. Апанович характеризує як зразкову систему дипломатичну пошту, що існувала при Богдані Хмельницькому, який мав точні свідоцтва про події в Польщі, Криму, Туреччині, Молдовії і Валахії, про положення справ у західноєвропейських країнах — Швеції, Німеччині, Австрії, Італії, Венеції та ін.
У період інтенсивного листування з царем Олексієм Михайловичем гінці з листами від Богдана Хмельницького слідували маршрутом Чигирин — Крилов — Черкаси — Переяслав — Баришівка — Ніжин — Путивль.
У березні 1669 року, коли гетьман Лівобережної України Дем'ян Многогрішний підписав з московським урядом угоду — «Глухівські договірні статті». Стаття 10 угоди передбачала «влаштовувати у малоросійських містах пошту за московським зразком». Було передбачено організацію пошти із залученням до неї бажаючих бути поштарями. Через п'ять років почали приймати листи від населення, мали поштовий двір на Подолі, стайню на 40 коней. «Вольності» і старовинні традиції міщан (зокрема в Києві) давали можливість останнім уникати поштової повинності, що підтверджувалося універсалами гетьманів.
За даними А. Скальковського, в Запорожжі існувало дві пошти: Київська і Глухівська, до того ж Глухівська була давнішою. Київська пошта доставляла кожного тижня царські накази, ордери керівників Київської губернії, листи із Москви, Києва, Польщі.
Гетьманщина і Російська імперія
В 1725 році Катерина І видала Указ про заснування поштового двору на Подолі, підпорядкованого міському магістрату.
Остаточна уніфікація поштової системи Гетьманщини і Російської імперії відбулася за часів графа Петра Олександровича Румянцева, який після скасування інституту гетьманства став очільником Лівобережної України — «головним командиром малоросійських полків». Він розробив і ввів до обігу в 1765 році «Учреждение о конной почте в Малой России», згідно з пунктами якого чітко окреслювалися вимоги до поштмейстрів (завідувачів поштовими відділеннями) і поштарів (осіб, які займалися доставкою кореспонденції), визначалися строки і прейскурант на пересилку пошти — окремо в межах Лівобережної України і окремо в межах Російської імперії. Також було визначено основні шляхи («тракти»), якими користувалися для доставки пошти. Поштове сполучення складалося спершу з 9-ти маршрутів (Глухів—Київ, Київ—Полтава, Київ—Стародуб, Київ—Чернігів, Київ—Кременчук, Київ—Потоки, Київ—Добрянка, Полтава—Чернігів, Ромни—Лубни) та 72-х станцій.
На початку 1769 р. Київську пошту було передано до ведення Московського поштамту. А 21 серпня (3 вересня за н.ст.) 1775 року поштдиректор Борис Пестель підписав лист до Київської Губернської Канцелярії, яким повідомлялося про указ Колегії у закордонних справах щодо заснування у Києві поштової контори. У 1782 р. контору перетворено на губернський поштамт, котрий згодом перевели до Печерської фортеці, де містилися присутствені місця, а потім знову повернуто на Поділ. Після поштової реформи 1830 року контора, в чиєму підпорядкуванні перебували повітові установи, мала 2 клас та штат з 23-х службовців.
Перше міське поштове відділення відкрилося 1 червня 1840 року в Печерській частині міста. Як контора, так і поштамт неодноразово змінювали місце свого розташування. 1846 року збудовано поштову станцію на подільській Поштовій площі. З 1850 року контора утвердилася на Хрещатику. Друге у Києві міське відділення відкрилося 2 грудня 1852 року при міській Думі на Подолі. З кінця 80-х років XIX ст. почали відкриватися відділення на Лук'янівці, Галицькому та Троїцькому ринках, у передмісті Деміївка. Газета «Паровоз» 11 квітня 1869 р. писала про зрослі потреби у поштових послугах і повідомлялося про місця розташування поштових скриньок у місті.
1827 року Росія організувала поштово-диліжансне сполучення за маршрутом Київ — Житомир — Радзивилів, до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. По всій цій трасі, названій Брест-Литовським шосе, в 40-х роках ХІХ ст. було побудовано нові, муровані поштові станції, що здебільшого збереглися й досі. Відстань між ними становила, в середньому, 20 — 30 км, з певним урахуванням топографії та можливостей разового кінного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту. Перша з таких станцій була на 15-му кілометрі Брест-Литовського шосе, на узліссі. Мала назву «Катеринівка» — від села, яке тепер лежить в межах Києва. Проміжними зупинками від Києва до Житомира були села й містечка, розташовані обабіч шляху: Катеринівка, Гурівщина, Калинівка, Ставище, Кочерів, Коростишів, Березина. Крім Житомира, менші диліжанси курсували з Києва також до Макарова та Брусилова, розташованих ближче.
Поштові станції будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначені спершу для тракту Санкт-Петербург — Київ. Для будівель поштових станцій, розташованих на ділянці траси Е-40 Калинівка-Київ, характерні неоготичні архітектурні форми. Це Т-подібні одноповерхові споруди з високими стрільчатими вікнами. Поштові, або кінно-поштові, станції планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний двір, по центру — фасадом до тракту — будинок самої станції, праворуч нього — в'їзні ворота, ліворуч — виїзні. Муровану огорожу так само було декоровано в дусі неоготики. По периметру просторого подвір'я розташовувалися одноповерхові ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна, готель, а посеред двору — криниця, обладнана водопоєм для коней. Керував усім закладом станційний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенній квартирі. На поштовій станції обов'язково було все, що треба саме для поштової справи: папір, чорнило, пера, марки, штемпелі, поштова скринька, освітлення (свічки, потім — гасові лампи). Для подорожніх завжди готовим був самовар і все, що потрібно для чаювання. Станції поділялись на класи — від першого до четвертого.
Пошта сьогодні
Сучасна пошта — це усесвітня мережа доставки поштової кореспонденції, як правило, через державні поштові компанії. Деякі країни (наприклад США, Росія) мають державну монополію тільки на частину послуг зв'язку (у США, наприклад, USPS має монополію на доставку стандартних листів і листів «першого класу»). У ряді країн всі поштові послуги монополізовані державною поштою (Велика Британія, Німеччина). З розвитком інтернету деякими аналітиками прогнозувалася швидка стагнація ринку поштових послуг, проте, цього не відбулося. Більш того, ряд державних поштових компаній, такі, що у минулому були на дотаціях, навіть планується приватизувати.
На даний час в інтернеті існують ресурси, які являють собою каталог поштових служб доставки України і допоможуть швидко знайти потрібну компанію, а також її представництва в вашому місті.
Оплата послуг
Традиційно для оплати поштових відправлень (листів, листівок, простих і замовлених бандеролей) використовуються поштові марки різного номіналу, які наклеюються безпосередньо на відправлення відповідно за тарифом на пересилку.
Іноді поштові марки замінюються відтисненням спеціальної франкувальної машини, де сума плати за пересилку друкується спеціальним чином на конверті, або на листі паперу, який наклеюється на упаковку. Щомісяця поштові службовці знімають свідчення лічильника такої машини і виставляють підприємству рахунок. Такий спосіб оплати використовують, перш за все, масові відправники кореспонденції (акціонерні товариства, банки, страхові компанії, рекламні агентства тощо)
У деяких країнах (зокрема, в Німеччині, Великій Британії, США і ряду інших) з'явився новий спосіб оплати відправки простої кореспонденції — через інтернет. Користувач оплачує послуги пошти на спеціальному порталі, після чого отримує спеціальний штрих-код, який може роздрукувати на домашньому принтері і наклеїти на конверт. У Великій Британії такий спосіб оплати називається SmartStamp.
У США і країнах Європи поширені також так звані «передоплачені» листи і поштові картки. Як правило, їх використовують великі компанії для організації «зворотного зв'язку» із споживачами. Користувачеві передається листівка або конверт з надрукованими друкарським способом реквізитами компанії-одержувача. Поштова компанія виставляє одержувачеві рахунок у момент доставки такої кореспонденції.
Див. також
Примітки
- Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:254)
- З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОШТИ XVII—XVIII ст.
Джерела
- Пошта. Галицька брама В-во «Центр Європи» № 23 грудня 1996
- Марево давнього Львова В-во «Апріорі», Львів, 2009
Посилання
- Центральний державний історичний архів України, м. Київ: З історії української пошти XVII—XVIII ст.
- Пошта // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Пошта // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1462-1463. — 1000 екз.
- Засоби поштового зв’язку // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 273. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пошта |
- Каталог поштових служб доставки України.
- Укрпошта
- Всесвітній поштовий союз (англ.)(фр.)
- Американський музей пошти (англ.)
 | Це незавершена стаття про пошту. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про зв'язок. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Poshta znachennya Po shta vid lat posta ustanova dlya transportuvannya povidomlen napriklad listiv listivok dribnih tovariv Najchastishe vona ye derzhavnoyu ustanovoyu PoshtaGaluz promislovostid source source Doslidzhuyetsya vdKod MSGK 45310 Poshta u VikishovishiIstorichna poshtova skrinka u DrezdeniPoshtovi skrinki v Kanadi Bilshist poshtovih organizacij perebuvayut u Vsesvitnomu poshtovomu soyuzi PonyattyaSpochatku slovo posta poznachalo stanciyu post dlya obminu konej abo kur yeriv Sogodni pid terminom poshta mayut na uvazi j ustanovu poshti poshtamt viddilennya i poslannya i sukupnist otrimanoyi korespondenciyi Istoriya poshtiPoshta v antichnij chas U Starodavnij Greciyi cherez bezlich mist derzhav yaki voyuvali mizh soboyu poshtovoyi sistemi yak takoyi ne isnuvalo Buli tilki pishi kur yeri dlya peredachi povidomlen Voni nazivalisya pl Najvidomishij z cih kur yeriv buv Filippid yakij za perekazami Plutarha 490 do n e peredav zvistku pro peremogu u Bitvi pri Marafoni v Afini i pomer vid visnazhennya Cej big buv pershim marafonom v istoriyi Filipid peredav tilki usne poslannya Zolota Orda i Moskovska derzhava U period Zolotoyi Ordi poshtovi stanciyi zasnovani v XIII stolitti dlya shvidkogo zv yazku z okolicyami Ordi nazivalisya yamami Yamsku povinnist vidbuvalo vse naselennya yake bulo zobov yazane dostavlyati v pevni punkti konej z providnikami Pislya Zolotoyi Ordi yamska sluzhba otrimala podalshij rozvitok u Moskoviyi U Moskovskij derzhavi poshti nazivalis yamami poshtova sluzhba yamskoyu gonboyu vid tatarskogo yam doroga Zvidsi pohodit i nazvi bagatoh vulic z nazvoyu Yamska Poshta v UkrayiniDokladnishe Poshtovi marki ta istoriya poshti Ukrayini Ukaz vid 21 serpnya 1775 roku pro stvorennya Kiyivskoyi poshtovoyi kontori i priznachennya ober poshtmejsterom Franca KrullauKiyivska Rus Rozvitok poshtovoyi spravi v Kiyivskij Rusi pochinayetsya z chasu naturalnoyi poshtovoyi povinnosti sho skladalasya v dachi knyazivskogo gincevi konya i kormi U X stolitti isnuvav poviz obov yazok naselennya nadavati konej vid stanu do stanu dlya knyazhih ginciv i slug Rich Pospolita U Rechi Pospolitij persha regulyarna poshtova italijska liniya prostyagalas z Krakova cherez Viden do Veneciyi ta litovska liniya z Krakova cherez Varshavu do Vilna 1558 Pravo poshtovih perevezen orenduvala rodina Montelupi 1569 1662 Domeniko Montelupi zapochatkuvav regulyarni poshtovi perevezennya u Lvovi na pochatku XVII st Privilej korolya Sigizmunda III Vaza nadav pravo mishaninu Roberto Bandinelli perevoziti korolivsku korespondenciyu do Italiyi ta inshih mist 1629 U travni 1629 Bandinelli uklav ugodu z magistratom Lvova pro organizaciyu poshti i perevezennya korespondenciyi do Lyublina Krakova Varshavi Torunya Gdanska Yass Kam yancya Kiyeva inshih mist Vartist zalezhala vid vagi lista i vidstani Na poshti nabrali 17 kursoriv yaki sklali prisyagu vijtu chi rajcyami i mali dostavlyati lishe nadanu korespondenciyu neushkodzhenoyu u viznachenij chas za viznachenoyu taksoyu pid zagrozoyu shtrafu chi uv yaznennya Kursori vidpravlyalis shosuboti ale pri nagalnij potrebi mogli vislati kursora okremo Poshta rozmishuvalas u budinku Bandinelli Vijsko Zaporozke U Vijsku Zaporozkomu pershi vidomosti pro poshtove spoluchennya yake she ne malo sistematichnogo harakteru vidnosyatsya do XVII st getmani Ukrayini spilkuvalisya yak na mizhnarodnomu rivni z volodaryami susidnih derzhav tak i v mezhah Getmanskoyi Ukrayini z kozackoyu starshinoyu i duhivnictvom shlyahom listuvannya z yakim vidsilali t zv narochnih Suchasna doslidnicya kozactva O M Apanovich harakterizuye yak zrazkovu sistemu diplomatichnu poshtu sho isnuvala pri Bogdani Hmelnickomu yakij mav tochni svidoctva pro podiyi v Polshi Krimu Turechchini Moldoviyi i Valahiyi pro polozhennya sprav u zahidnoyevropejskih krayinah Shveciyi Nimechchini Avstriyi Italiyi Veneciyi ta in U period intensivnogo listuvannya z carem Oleksiyem Mihajlovichem ginci z listami vid Bogdana Hmelnickogo sliduvali marshrutom Chigirin Krilov Cherkasi Pereyaslav Barishivka Nizhin Putivl U berezni 1669 roku koli getman Livoberezhnoyi Ukrayini Dem yan Mnogogrishnij pidpisav z moskovskim uryadom ugodu Gluhivski dogovirni statti Stattya 10 ugodi peredbachala vlashtovuvati u malorosijskih mistah poshtu za moskovskim zrazkom Bulo peredbacheno organizaciyu poshti iz zaluchennyam do neyi bazhayuchih buti poshtaryami Cherez p yat rokiv pochali prijmati listi vid naselennya mali poshtovij dvir na Podoli stajnyu na 40 konej Volnosti i starovinni tradiciyi mishan zokrema v Kiyevi davali mozhlivist ostannim unikati poshtovoyi povinnosti sho pidtverdzhuvalosya universalami getmaniv Za danimi A Skalkovskogo v Zaporozhzhi isnuvalo dvi poshti Kiyivska i Gluhivska do togo zh Gluhivska bula davnishoyu Kiyivska poshta dostavlyala kozhnogo tizhnya carski nakazi orderi kerivnikiv Kiyivskoyi guberniyi listi iz Moskvi Kiyeva Polshi Getmanshina i Rosijska imperiya V 1725 roci Katerina I vidala Ukaz pro zasnuvannya poshtovogo dvoru na Podoli pidporyadkovanogo miskomu magistratu Ostatochna unifikaciya poshtovoyi sistemi Getmanshini i Rosijskoyi imperiyi vidbulasya za chasiv grafa Petra Oleksandrovicha Rumyanceva yakij pislya skasuvannya institutu getmanstva stav ochilnikom Livoberezhnoyi Ukrayini golovnim komandirom malorosijskih polkiv Vin rozrobiv i vviv do obigu v 1765 roci Uchrezhdenie o konnoj pochte v Maloj Rossii zgidno z punktami yakogo chitko okreslyuvalisya vimogi do poshtmejstriv zaviduvachiv poshtovimi viddilennyami i poshtariv osib yaki zajmalisya dostavkoyu korespondenciyi viznachalisya stroki i prejskurant na peresilku poshti okremo v mezhah Livoberezhnoyi Ukrayini i okremo v mezhah Rosijskoyi imperiyi Takozh bulo viznacheno osnovni shlyahi trakti yakimi koristuvalisya dlya dostavki poshti Poshtove spoluchennya skladalosya spershu z 9 ti marshrutiv Gluhiv Kiyiv Kiyiv Poltava Kiyiv Starodub Kiyiv Chernigiv Kiyiv Kremenchuk Kiyiv Potoki Kiyiv Dobryanka Poltava Chernigiv Romni Lubni ta 72 h stancij Na pochatku 1769 r Kiyivsku poshtu bulo peredano do vedennya Moskovskogo poshtamtu A 21 serpnya 3 veresnya za n st 1775 roku poshtdirektor Boris Pestel pidpisav list do Kiyivskoyi Gubernskoyi Kancelyariyi yakim povidomlyalosya pro ukaz Kolegiyi u zakordonnih spravah shodo zasnuvannya u Kiyevi poshtovoyi kontori U 1782 r kontoru peretvoreno na gubernskij poshtamt kotrij zgodom pereveli do Pecherskoyi forteci de mistilisya prisutstveni miscya a potim znovu povernuto na Podil Pislya poshtovoyi reformi 1830 roku kontora v chiyemu pidporyadkuvanni perebuvali povitovi ustanovi mala 2 klas ta shtat z 23 h sluzhbovciv Pershe miske poshtove viddilennya vidkrilosya 1 chervnya 1840 roku v Pecherskij chastini mista Yak kontora tak i poshtamt neodnorazovo zminyuvali misce svogo roztashuvannya 1846 roku zbudovano poshtovu stanciyu na podilskij Poshtovij ploshi Z 1850 roku kontora utverdilasya na Hreshatiku Druge u Kiyevi miske viddilennya vidkrilosya 2 grudnya 1852 roku pri miskij Dumi na Podoli Z kincya 80 h rokiv XIX st pochali vidkrivatisya viddilennya na Luk yanivci Galickomu ta Troyickomu rinkah u peredmisti Demiyivka Gazeta Parovoz 11 kvitnya 1869 r pisala pro zrosli potrebi u poshtovih poslugah i povidomlyalosya pro miscya roztashuvannya poshtovih skrinok u misti 1827 roku Rosiya organizuvala poshtovo dilizhansne spoluchennya za marshrutom Kiyiv Zhitomir Radziviliv do todishnogo kordonu z Avstro Ugorshinoyu Po vsij cij trasi nazvanij Brest Litovskim shose v 40 h rokah HIH st bulo pobudovano novi murovani poshtovi stanciyi sho zdebilshogo zbereglisya j dosi Vidstan mizh nimi stanovila v serednomu 20 30 km z pevnim urahuvannyam topografiyi ta mozhlivostej razovogo kinnogo perehodu Nazva priv yazuvalasya do najblizhchogo naselenogo punktu Persha z takih stancij bula na 15 mu kilometri Brest Litovskogo shose na uzlissi Mala nazvu Katerinivka vid sela yake teper lezhit v mezhah Kiyeva Promizhnimi zupinkami vid Kiyeva do Zhitomira buli sela j mistechka roztashovani obabich shlyahu Katerinivka Gurivshina Kalinivka Stavishe Kocheriv Korostishiv Berezina Krim Zhitomira menshi dilizhansi kursuvali z Kiyeva takozh do Makarova ta Brusilova roztashovanih blizhche Poshtovi stanciyi buduvalisya z cegli za tipovim proektom vidannya 1843 roku priznacheni spershu dlya traktu Sankt Peterburg Kiyiv Dlya budivel poshtovih stancij roztashovanih na dilyanci trasi E 40 Kalinivka Kiyiv harakterni neogotichni arhitekturni formi Ce T podibni odnopoverhovi sporudi z visokimi strilchatimi viknami Poshtovi abo kinno poshtovi stanciyi planuvalisya odnakovo za ustalenoyu shemoyu pryamokutnij dvir po centru fasadom do traktu budinok samoyi stanciyi pravoruch nogo v yizni vorota livoruch viyizni Murovanu ogorozhu tak samo bulo dekorovano v dusi neogotiki Po perimetru prostorogo podvir ya roztashovuvalisya odnopoverhovi yamshicka karetna stajnya komora furazhna gotel a posered dvoru krinicya obladnana vodopoyem dlya konej Keruvav usim zakladom stancijnij naglyadach yakij meshkav tut taki na kazennij kvartiri Na poshtovij stanciyi obov yazkovo bulo vse sho treba same dlya poshtovoyi spravi papir chornilo pera marki shtempeli poshtova skrinka osvitlennya svichki potim gasovi lampi Dlya podorozhnih zavzhdi gotovim buv samovar i vse sho potribno dlya chayuvannya Stanciyi podilyalis na klasi vid pershogo do chetvertogo Poshta sogodniPoshtova skrinka chasiv SRSR Suchasna poshta ce usesvitnya merezha dostavki poshtovoyi korespondenciyi yak pravilo cherez derzhavni poshtovi kompaniyi Deyaki krayini napriklad SShA Rosiya mayut derzhavnu monopoliyu tilki na chastinu poslug zv yazku u SShA napriklad USPS maye monopoliyu na dostavku standartnih listiv i listiv pershogo klasu U ryadi krayin vsi poshtovi poslugi monopolizovani derzhavnoyu poshtoyu Velika Britaniya Nimechchina Z rozvitkom internetu deyakimi analitikami prognozuvalasya shvidka stagnaciya rinku poshtovih poslug prote cogo ne vidbulosya Bilsh togo ryad derzhavnih poshtovih kompanij taki sho u minulomu buli na dotaciyah navit planuyetsya privatizuvati Na danij chas v interneti isnuyut resursi yaki yavlyayut soboyu katalog poshtovih sluzhb dostavki Ukrayini i dopomozhut shvidko znajti potribnu kompaniyu a takozh yiyi predstavnictva v vashomu misti Oplata poslug Tradicijno dlya oplati poshtovih vidpravlen listiv listivok prostih i zamovlenih banderolej vikoristovuyutsya poshtovi marki riznogo nominalu yaki nakleyuyutsya bezposeredno na vidpravlennya vidpovidno za tarifom na peresilku Inodi poshtovi marki zaminyuyutsya vidtisnennyam specialnoyi frankuvalnoyi mashini de suma plati za peresilku drukuyetsya specialnim chinom na konverti abo na listi paperu yakij nakleyuyetsya na upakovku Shomisyacya poshtovi sluzhbovci znimayut svidchennya lichilnika takoyi mashini i vistavlyayut pidpriyemstvu rahunok Takij sposib oplati vikoristovuyut persh za vse masovi vidpravniki korespondenciyi akcionerni tovaristva banki strahovi kompaniyi reklamni agentstva tosho U deyakih krayinah zokrema v Nimechchini Velikij Britaniyi SShA i ryadu inshih z yavivsya novij sposib oplati vidpravki prostoyi korespondenciyi cherez internet Koristuvach oplachuye poslugi poshti na specialnomu portali pislya chogo otrimuye specialnij shtrih kod yakij mozhe rozdrukuvati na domashnomu printeri i nakleyiti na konvert U Velikij Britaniyi takij sposib oplati nazivayetsya SmartStamp U SShA i krayinah Yevropi poshireni takozh tak zvani peredoplacheni listi i poshtovi kartki Yak pravilo yih vikoristovuyut veliki kompaniyi dlya organizaciyi zvorotnogo zv yazku iz spozhivachami Koristuvachevi peredayetsya listivka abo konvert z nadrukovanimi drukarskim sposobom rekvizitami kompaniyi oderzhuvacha Poshtova kompaniya vistavlyaye oderzhuvachevi rahunok u moment dostavki takoyi korespondenciyi Div takozhAvarijna poshta Muzej poshti Parizh Poshta v Ukrayini EMS poshta Listonosha Posiltorg Avstro nimeckij poshtovij soyuzPrimitkiDetskaya enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Tom 7 Iz istorii chelovecheskogo obshestva Gl redakciya D D Blagoj V A Varsanofeva B A Voroncov Velyaminov P A Genkel i dr gl redaktor A I Markushevich nauchn redaktory S D Skazkin M V Nechkina N P Kuzin A V Efimov A I Strazhev A G Bokshanin zam Gl redaktora P A Michurin Izd Akademii pedagogicheskih nauk RSFSR Moskva 1961 S 621 s 254 Z ISTORIYi UKRAYiNSKOYi POShTI XVII XVIII st DzherelaPoshta Galicka brama V vo Centr Yevropi 23 grudnya 1996 Marevo davnogo Lvova V vo Apriori Lviv 2009PosilannyaCentralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv Z istoriyi ukrayinskoyi poshti XVII XVIII st Poshta Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Poshta Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1462 1463 1000 ekz Zasobi poshtovogo zv yazku Terminologichnij slovnik z pitan zapobigannya ta protidiyi legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya ta korupciyi A G Chubenko M V Loshickij D M Pavlov S S Bichkova O S Yunin Kiyiv Vaite 2018 S 273 ISBN 978 617 7627 10 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PoshtaKatalog poshtovih sluzhb dostavki Ukrayini Ukrposhta Vsesvitnij poshtovij soyuz angl fr Amerikanskij muzej poshti angl Ce nezavershena stattya pro poshtu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro zv yazok Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi