Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поче сний громадяни н Кам янця Поді льського звання встановлене в Кам янці Подільському для громадян що мають особливі з

Почесний громадянин Кам'янця-Подільського

Почесний громадянин Кам'янця-Подільського

Поче́сний громадяни́н Кам'янця́-Поді́льського — звання, встановлене в Кам'янці-Подільському для громадян, що мають особливі заслуги перед містом. Таких громадян на сьогодні маємо 56.

У радянський час

Перші почесні

5 липня 1966 року дев'ята сесія Кам'янець-Подільської міської ради десятого скликання «на ознаменування 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції та Радянської влади на Україні» встановила звання «Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський». В ухвалі сказано, що звання «надається громадянам, що своєю активною участю в трудовому та громадському житті міста, видатними заслугами в період Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської та Великої Вітчизняної воєн і в післявоєнний період безпосередньо сприяли розвиткові господарського та культурного будівництва в місті Кам'янець-Подільський і чия діяльність є прикладом дотримання принципів комуністичної моралі та самовідданого служіння справі побудови комуністичного суспільства в нашій країні».

Імена перших почесних громадян міста стали відомі тільки через рік і 4 місяці — 5 листопада 1967 року, тобто за два дні до 50-річчя «Великого Жовтня». П'ята сесія міської ради одинадцятого скликання розглянула єдине питання: про надання звання «Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський». І одноголосно ухвалила, що ними стануть (за абеткою):

  • Володимир Павлович Бєляєв (Москва) — «в двадцятих роках робітник Кам'янець-Подільського заводу „Мотор“ (тепер — завод твердосплавних інструментів імені Григорія Петровського), активний юнкор міської та обласної газети „Червоний кордон“, нині відомий радянський письменник, автор трилогії „Стара фортеця“, присвяченої нашому місту, лауреат Державної премії, літературна й громадська діяльність якого тісно пов'язана з містом Кам'янець-Подільський»;
  • Микола Несторович Комісаров (Кам'янець-Подільський) — «заслужений лікар Української РСР, кавалер ордена Леніна, активний громадський діяч, депутат Кам'янець-Подільської міської Ради депутатів трудящих восьми скликань, колишній завідувач хірургічного відділення Кам'янець-Подільської міської лікарні імені Леніна, який віддав понад 20 років справі охорони здоров'я трудящих нашого міста»;
  • Михайло Миколайович Кушелєв (Житомир) — «колишній робітник Кам'янець-Подільської друкарні, член КПРС з 1912 року, організатор й активний учасник революційного руху в місті Кам'янець-Подільський і на Поділлі, перший голова Кам'янець-Подільської міської Ради робітничих і солдатських депутатів»;
  • Федір Всеволодович Попов (Москва) — «член КПРС із травня 1917 року, професор, колишній голова військово-революційного комітету 12-го армійського корпусу, організатор й активний учасник боротьби за встановлення Радянської влади в місті Кам'янець-Подільський і на Поділлі».

На урочистих зборах у міському Будинку культури секретар міськвиконкому Олександр Гоголь зачитав постанову міськкому КПУ та міськради про перших почесних громадян міста; голова міськвиконкому Григорій Тонкочеєв трьом із чотирьох відзначених (крім 79-річного Кушелєва, який не зміг приїхати із Житомира) вручив грамоти почесних громадян, а дівчата в національних українських костюмах пов'язали їм широкі червоні стрічки. Місцева газета «Прапор Жовтня» оперативно опублікував спогади Михайла Кушелєва (7 листопада) і Федора Попова (22, 25, 29 листопада та 2 грудня), а 12 грудня публікацією про Михайла Кушелєва започаткував рубрику «Почесні громадяни міста Кам'янець-Подільський» (15 грудня з'явилася публікація про Федора Попова, 26 грудня — про Миколу Комісарова).

Вшанування визволителів і партійних керівників

П'ятий почесний громадянин з'явився через рік — 19 листопада 1968 року, коли на сесії міськради проводили на пенсію голову міськвиконкому (від 1964 року), а ще раніше (у 1953—1962 роках) першого секретаря міськкому КПУ Григорія Андрійовича Тонкочеєва. У такий спосіб було відзначено його «добросовісну та бездоганну роботу в партійних і радянських органах міста, великий внесок у справу розвитку господарства та культури Кам'янця-Подільського».

23 березня 1974 року — до 30-річчя визволення Кам'янця-Подільського від німецько-фашистських загарбників — почесним громадянином міста став москвич Дмитро Данилович Лелюшенко — генерал армії, двічі Герой Радянського Союзу, командувач 4-ї гвардійської танкової армії, яка визволяла Кам'янець від гітлерівських загарбників. А наступного дня Дмитро Данилович запалив Вічний вогонь на могилі Невідомого солдата в сквері Танкістів.

Через 10 років, у березні 1984 року, на честь 40-річчя визволення міста високе звання надали ще чотирьом визволителям Кам'янця. Це Герої Радянського Союзу:

Двоє з них — Барабанов і Ушаков — прибули на святкування до Кам'янця-Подільського, тож 25 березня їм урочисто вручили дипломи почесних громадян, пов'язали червоні стрічки.

23 квітня 1986 року востаннє за радянських часів депутати міськради надали звання «Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський». Передусім, уважили персонального пенсіонера , який «багаторічною активною участю в трудовому та громадському житті, очолюючи з лютого 1963 року до червня 1985 року міську партійну організацію, сприяв комплексному розвиткові Кам'янця-Подільського».

Тоді ж ще одним почесним громадянином міста стала перший секретар общинського комітету Болгарської комуністичної партії міста Тутракан . Це був своєрідний обмін люб'язностями міст-побратимів: тодішній перший секретар Кам'янець-Подільського міськкому КПУ Володимир Козлов став почесним громадянином Тутракана.

Отже, за 25 радянських років (1966—1991) звання почесного громадянина Кам'янця-Подільського було надано всього 12 особам.

У незалежній Україні

За перші 14 років незалежної України (1991—2005) почесними громадянами міста стала 41 особа.

14 визволителів

Передусім, звання надавали визволителям Кам'янця-Подільського. 1994 року, коли місто святкувало піввіковий ювілей мирного життя, почесними громадянами Кам'янця стали 14 його визволителів. Шість з них відзначили 23 березня. Це:

Невдовзі почесними громадянами стали:

Рекордний 1999 рік

Рекордним для звання «Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський» виявився 1999 рік — 15 відзначених (11 березня, 15 вересня і 19 жовтня). Почесними громадянами стали 8 визволителів міста:

Було відзначено також мужність і героїзм у боях за визволення України, багаторічну сумлінну працю та виважену громадську позицію чотирьох кам'янчан. Це:

  • ,
  • ,
  • ,
  • .

І, нарешті, було пошановано трьох ветеранів праці. Це:

  •  — начальник 5-ї дільниці Хмельницької дистанції по станції Кам'янець-Подільський (1962—2004),
  •  — директор Кам'янець-Подільський електромеханічного заводу (грудень 1965 — червень 1984),
  •  — голова Кам'янець-Подільського міськвиконкому (1985—1990).

Нове Положення

15 грудня 1999 року сесія міської ради затвердила нове Положення про звання «Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський». Передусім, було зазначено, що звання надається сесією міської ради до Дня міста (третя субота травня) та до Дня визволення міста від німецько-фашистських загарбників (26 березня), але не більше ніж двом особам на рік. Підставою для відзначення громадянина є його значний внесок в економічний, соціальний, культурний і духовний розвиток міста, в розв'язання соціальних проблем, а також визнана видатна науково-практична та громадська діяльність, яка сприяє популяризації та утвердженню міста.

Відзначеним особам вручаються посвідчення встановленого зразка, нагрудна стрічка блакитного кольору з вишитим жовтими нитками написом «Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський».

Почесний громадянин має право на вільний вхід на всі загальноміські заходи, в усі виконавчі структури міської влади, вносити пропозиції до міської ради та її виконавчого комітету з усіх життєво важливих питань міста, безкоштовно їздити в міському пасажирському транспорті (крім таксі). Якщо почесний громадянин міста, який не є кам'янчанином, прибув у Кам'янець-Подільський на запрошення міськради, міськвиконкому, міської ветеранської організації (за погодженням із міським головою), то він забезпечується безкоштовним проживанням і харчуванням на встановлений період, а також оплатою проїзду в обидві сторони (крім таксі та спального вагона).

Нові почесні

Після введення в дію нового Положення список почесних громадян міста за 6 років (2000—2005) зріс на 12 чоловік. Отож принципу «щороку по дві особи» міськрада не порушила, хоча були роки, коли відзначали чотирьох, але й були роки, коли не відзначали нікого.

Отже, почесними громадянами стали ще 4 учасники визволення Кам'янця-Подільського від гітлерівських загарбників:

Жителька Кубачівки (нині в складі села Смотрич Кам'янець-Подільського району) відзначилася при захисті міста в червні — липні 1941 року, тож 18 червня 2003 року їй надали звання «Почесний громадянин міста Кам'янець-Подільський».

Почесними громадянами також стали:

  • мешканці Кам'янця-Подільського:
    • Василь Іванович Мельницький — на той час начальник військово-інженерного інституту при ПДАТА, депутат Кам'янець-Подільської міської ради,
    • голова правління Кам'янець-Подільського ВАТ «АТП-16808», депутат Кам'янець-Подільської міської ради семи скликань, президент депутатського клубу  — «за активну громадську та благодійницьку роботу, розуміння та підтримку нагальних питань становлення та розвитку міста»,
    • колишній начальник управління «Промбуд-2», яке очолював протягом 20 років, директор приватного підприємства «Тандем», депутат Кам'янець-Подільської міської ради  — «за вагомий внесок в розбудову міста та його інфраструктури, активну громадську позицію та громадську діяльність»,
    • полковник у відставці, голова міської ради ветеранів війни, праці та Збройних Сил (від січня 2004 року), учасник бойових дій у Великій Вітчизняній війні, ветеран Збройних Сил  — «за багаторічну працю для забезпечення будівництва, розвитку, озеленення міста та з нагоди 60-ї річниці Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні»,
    • місцевий поет, учасник війни, ветеран праці, член президії ради ветеранів  — «за популяризацію міста та його жителів через видання книг та з нагоди 60-ї річниці Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні»,
  • громадянин ФРН  — «за вагомий внесок у розв'язання соціальних питань міста та його популяризацію на теренах Європи».

До почесних громадян міста приєднався академік НАН України Петро Тимофійович Тронько, відзначений 24 червня 2005 року — незадовго до його 90-річчя — «за значний внесок у популяризацію та збереження історико-архітектурної спадщини міста».

Після паузи

Упродовж трьох років почесне звання не надавалося.

23 вересня 2008 року вперше почесним громадянином Кам'янця-Подільського став спортсмен — дворазовий чемпіон параолімпійських ігор у складі збірної України з футболу, заслужений майстер спорту Віталій Євгенович Трушев.

24 березня 2009 року почесне звання надано ще двом визволителям міста. Це і 98-річний .

16 лютого 2010 року почесним громадянином міста став ветеран Великої Вітчизняної війни, місцевий хоровий диригент і композитор Борис Романович Ліпман .

Примітки

  1. Депутати схвалили звіт міського голови // Кам'янець-Подільський вісник. — 2009. — 27 березня. — С. 3.
  2. 55-а сесія міськради: звіт міського голови // Кам'янець-Подільський вісник. — 2010. — 19 лютого. — С. 3.

Література

  • Урочисті збори в районі і місті // Прапор Жовтня. — 1967. — 7 листопада. — С. 4.
  • Михайло Миколайович Кушелев: Почесні громадяни міста Кам'янця-Подільського // Прапор Жовтня. — 1967. — 12 грудня. — С. 2.
  • Федір Всеволодович Попов: Почесні громадяни міста Кам'янця-Подільського // Прапор Жовтня. — 1967. — 15 грудня. — С. 2.
  • Микола Несторович Комісаров: Почесні громадянин міста Кам'янця-Подільського // Прапор Жовтня. — 1967. — 26 грудня. — С. 2.
  • Ленінському ювілею — гідну зустріч: На сесії міської Ради депутатів трудящих // Прапор Жовтня. — 1968. — 22 листопада. — С. 2.
  • Почесні громадяни // Прапор Жовтня. — 1984. — 27 березня. — С. 1.
  • Навічно в пам'яті народній: Урочисті збори, присвячені 40-річчю визволення міста від німецько-фашистських загарбників // Прапор Жовтня. — 1984. — 27 березня. — С. 1.
  • Зустріч з молодістю: Наші інтерв'ю / Інтерв'ю взяв М. Донськой // Прапор Жовтня. — 1984. — 30 березня. — С. 4.
  • Депутатська сотня стане тридцяткою // Подолянин. — 1994. — 26 березня. — С. 1.
  • Мацько Віталій. На сесії міської Ради // Кам'янець-Подільський вісник. — 1994. — 26 березня. — С. 1.
  • Погребняк Жанна. Почесні громадяни нашого міста // Подолянин. — 1999. — 26 березня. — С. 4.
  • Тріщав бюджет…: Влада // Подолянин. — 2000. — 28 квітня. — С. 2.
  • Визволителі завжди в пошані: Пам'ять // Кам'янець-Подільський вісник. — 2003. — 28 березня. — С. 1.
  • Уважили громадян, район і святого отця: Місто // Подолянин. — 2005. — 6 травня. — С. 2.
  • Будзей Олег. 40-річна галерея почесних: від Бєляєва до Тронька: Непомітні ювілеї // Подолянин. — 2006. — 30 червня. — С. 5.
  • Куценко Євген. Так тримати, герої-земляки! // Подолянин. — 2008. — 26 вересня. — С. 1.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Poche snij gromadyani n Kam yancya Podi lskogo zvannya vstanovlene v Kam yanci Podilskomu dlya gromadyan sho mayut osoblivi zaslugi pered mistom Takih gromadyan na sogodni mayemo 56 U radyanskij chasPershi pochesni 5 lipnya 1966 roku dev yata sesiya Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi desyatogo sklikannya na oznamenuvannya 50 richchya Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi ta Radyanskoyi vladi na Ukrayini vstanovila zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kam yanec Podilskij V uhvali skazano sho zvannya nadayetsya gromadyanam sho svoyeyu aktivnoyu uchastyu v trudovomu ta gromadskomu zhitti mista vidatnimi zaslugami v period Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi gromadyanskoyi ta Velikoyi Vitchiznyanoyi voyen i v pislyavoyennij period bezposeredno spriyali rozvitkovi gospodarskogo ta kulturnogo budivnictva v misti Kam yanec Podilskij i chiya diyalnist ye prikladom dotrimannya principiv komunistichnoyi morali ta samoviddanogo sluzhinnya spravi pobudovi komunistichnogo suspilstva v nashij krayini Imena pershih pochesnih gromadyan mista stali vidomi tilki cherez rik i 4 misyaci 5 listopada 1967 roku tobto za dva dni do 50 richchya Velikogo Zhovtnya P yata sesiya miskoyi radi odinadcyatogo sklikannya rozglyanula yedine pitannya pro nadannya zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kam yanec Podilskij I odnogolosno uhvalila sho nimi stanut za abetkoyu Volodimir Pavlovich Byelyayev Moskva v dvadcyatih rokah robitnik Kam yanec Podilskogo zavodu Motor teper zavod tverdosplavnih instrumentiv imeni Grigoriya Petrovskogo aktivnij yunkor miskoyi ta oblasnoyi gazeti Chervonij kordon nini vidomij radyanskij pismennik avtor trilogiyi Stara fortecya prisvyachenoyi nashomu mistu laureat Derzhavnoyi premiyi literaturna j gromadska diyalnist yakogo tisno pov yazana z mistom Kam yanec Podilskij Mikola Nestorovich Komisarov Kam yanec Podilskij zasluzhenij likar Ukrayinskoyi RSR kavaler ordena Lenina aktivnij gromadskij diyach deputat Kam yanec Podilskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vosmi sklikan kolishnij zaviduvach hirurgichnogo viddilennya Kam yanec Podilskoyi miskoyi likarni imeni Lenina yakij viddav ponad 20 rokiv spravi ohoroni zdorov ya trudyashih nashogo mista Mihajlo Mikolajovich Kushelyev Zhitomir kolishnij robitnik Kam yanec Podilskoyi drukarni chlen KPRS z 1912 roku organizator j aktivnij uchasnik revolyucijnogo ruhu v misti Kam yanec Podilskij i na Podilli pershij golova Kam yanec Podilskoyi miskoyi Radi robitnichih i soldatskih deputativ Fedir Vsevolodovich Popov Moskva chlen KPRS iz travnya 1917 roku profesor kolishnij golova vijskovo revolyucijnogo komitetu 12 go armijskogo korpusu organizator j aktivnij uchasnik borotbi za vstanovlennya Radyanskoyi vladi v misti Kam yanec Podilskij i na Podilli Na urochistih zborah u miskomu Budinku kulturi sekretar miskvikonkomu Oleksandr Gogol zachitav postanovu miskkomu KPU ta miskradi pro pershih pochesnih gromadyan mista golova miskvikonkomu Grigorij Tonkocheyev trom iz chotiroh vidznachenih krim 79 richnogo Kushelyeva yakij ne zmig priyihati iz Zhitomira vruchiv gramoti pochesnih gromadyan a divchata v nacionalnih ukrayinskih kostyumah pov yazali yim shiroki chervoni strichki Misceva gazeta Prapor Zhovtnya operativno opublikuvav spogadi Mihajla Kushelyeva 7 listopada i Fedora Popova 22 25 29 listopada ta 2 grudnya a 12 grudnya publikaciyeyu pro Mihajla Kushelyeva zapochatkuvav rubriku Pochesni gromadyani mista Kam yanec Podilskij 15 grudnya z yavilasya publikaciya pro Fedora Popova 26 grudnya pro Mikolu Komisarova Vshanuvannya vizvoliteliv i partijnih kerivnikiv P yatij pochesnij gromadyanin z yavivsya cherez rik 19 listopada 1968 roku koli na sesiyi miskradi provodili na pensiyu golovu miskvikonkomu vid 1964 roku a she ranishe u 1953 1962 rokah pershogo sekretarya miskkomu KPU Grigoriya Andrijovicha Tonkocheyeva U takij sposib bulo vidznacheno jogo dobrosovisnu ta bezdogannu robotu v partijnih i radyanskih organah mista velikij vnesok u spravu rozvitku gospodarstva ta kulturi Kam yancya Podilskogo 23 bereznya 1974 roku do 30 richchya vizvolennya Kam yancya Podilskogo vid nimecko fashistskih zagarbnikiv pochesnim gromadyaninom mista stav moskvich Dmitro Danilovich Lelyushenko general armiyi dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu komanduvach 4 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi yaka vizvolyala Kam yanec vid gitlerivskih zagarbnikiv A nastupnogo dnya Dmitro Danilovich zapaliv Vichnij vogon na mogili Nevidomogo soldata v skveri Tankistiv Cherez 10 rokiv u berezni 1984 roku na chest 40 richchya vizvolennya mista visoke zvannya nadali she chotirom vizvolitelyam Kam yancya Ce Geroyi Radyanskogo Soyuzu Petro Ivanovich Barabanov Sochi lejtenant Moskva lejtenant Oleksandr Kirilovich Ushakov Moskva starshij serzhant Kiyiv molodshij lejtenant Dvoye z nih Barabanov i Ushakov pribuli na svyatkuvannya do Kam yancya Podilskogo tozh 25 bereznya yim urochisto vruchili diplomi pochesnih gromadyan pov yazali chervoni strichki 23 kvitnya 1986 roku vostannye za radyanskih chasiv deputati miskradi nadali zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kam yanec Podilskij Peredusim uvazhili personalnogo pensionera yakij bagatorichnoyu aktivnoyu uchastyu v trudovomu ta gromadskomu zhitti ocholyuyuchi z lyutogo 1963 roku do chervnya 1985 roku misku partijnu organizaciyu spriyav kompleksnomu rozvitkovi Kam yancya Podilskogo Todi zh she odnim pochesnim gromadyaninom mista stala pershij sekretar obshinskogo komitetu Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi mista Tutrakan Ce buv svoyeridnij obmin lyub yaznostyami mist pobratimiv todishnij pershij sekretar Kam yanec Podilskogo miskkomu KPU Volodimir Kozlov stav pochesnim gromadyaninom Tutrakana Otzhe za 25 radyanskih rokiv 1966 1991 zvannya pochesnogo gromadyanina Kam yancya Podilskogo bulo nadano vsogo 12 osobam U nezalezhnij UkrayiniZa pershi 14 rokiv nezalezhnoyi Ukrayini 1991 2005 pochesnimi gromadyanami mista stala 41 osoba 14 vizvoliteliv Peredusim zvannya nadavali vizvolitelyam Kam yancya Podilskogo 1994 roku koli misto svyatkuvalo pivvikovij yuvilej mirnogo zhittya pochesnimi gromadyanami Kam yancya stali 14 jogo vizvoliteliv Shist z nih vidznachili 23 bereznya Ce gvardiyi general major u vidstavci Rostov na Donu gvardiyi general major u vidstavci Volodimir Ivanovich Parhomenko Moskva gvardiyi pidpolkovnik u vidstavci Gomel gvardiyi polkovnik u vidstavci Vasil Dmitrovich Dementyev Moskva gvardiyi major u vidstavci Kam yanec Podilskij gvardiyi major u vidstavci Reutov Moskovskoyi oblasti Nevdovzi pochesnimi gromadyanami stali gvardiyi polkovnik u vidstavci Geroj Radyanskogo Soyuzu Alupka inzhener kapitan u vidstavci Kiyiv serzhant u vidstavci Bryansk kontr admiral u vidstavci Moskva gvardiyi pidpolkovnik u vidstavci Moskva starshij lejtenant u vidstavci Doneck starshij lejtenant u vidstavci selo Babanka Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti gvardiyi pidpolkovnik u vidstavci Kam yanec Podilskij Rekordnij 1999 rik Rekordnim dlya zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kam yanec Podilskij viyavivsya 1999 rik 15 vidznachenih 11 bereznya 15 veresnya i 19 zhovtnya Pochesnimi gromadyanami stali 8 vizvoliteliv mista polkovnik u vidstavci Podolsk Moskovskoyi oblasti Moskva Moskva veterani vijni 121 yi Rilsko Kiyivskoyi Chervonoprapornoyi ordeniv Suvorova ta Bogdana Hmelnickogo strileckoyi diviziyi yefrejtor Shepetivka selo Shrubkiv Letichivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti starshina Kaliningrad starshij tehnik lejtenant Kiyiv kapitan feldsher Chernigiv Bulo vidznacheno takozh muzhnist i geroyizm u boyah za vizvolennya Ukrayini bagatorichnu sumlinnu pracyu ta vivazhenu gromadsku poziciyu chotiroh kam yanchan Ce I nareshti bulo poshanovano troh veteraniv praci Ce nachalnik 5 yi dilnici Hmelnickoyi distanciyi po stanciyi Kam yanec Podilskij 1962 2004 direktor Kam yanec Podilskij elektromehanichnogo zavodu gruden 1965 cherven 1984 golova Kam yanec Podilskogo miskvikonkomu 1985 1990 Nove Polozhennya 15 grudnya 1999 roku sesiya miskoyi radi zatverdila nove Polozhennya pro zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kam yanec Podilskij Peredusim bulo zaznacheno sho zvannya nadayetsya sesiyeyu miskoyi radi do Dnya mista tretya subota travnya ta do Dnya vizvolennya mista vid nimecko fashistskih zagarbnikiv 26 bereznya ale ne bilshe nizh dvom osobam na rik Pidstavoyu dlya vidznachennya gromadyanina ye jogo znachnij vnesok v ekonomichnij socialnij kulturnij i duhovnij rozvitok mista v rozv yazannya socialnih problem a takozh viznana vidatna naukovo praktichna ta gromadska diyalnist yaka spriyaye populyarizaciyi ta utverdzhennyu mista Vidznachenim osobam vruchayutsya posvidchennya vstanovlenogo zrazka nagrudna strichka blakitnogo koloru z vishitim zhovtimi nitkami napisom Pochesnij gromadyanin mista Kam yanec Podilskij Pochesnij gromadyanin maye pravo na vilnij vhid na vsi zagalnomiski zahodi v usi vikonavchi strukturi miskoyi vladi vnositi propoziciyi do miskoyi radi ta yiyi vikonavchogo komitetu z usih zhittyevo vazhlivih pitan mista bezkoshtovno yizditi v miskomu pasazhirskomu transporti krim taksi Yaksho pochesnij gromadyanin mista yakij ne ye kam yanchaninom pribuv u Kam yanec Podilskij na zaproshennya miskradi miskvikonkomu miskoyi veteranskoyi organizaciyi za pogodzhennyam iz miskim golovoyu to vin zabezpechuyetsya bezkoshtovnim prozhivannyam i harchuvannyam na vstanovlenij period a takozh oplatoyu proyizdu v obidvi storoni krim taksi ta spalnogo vagona Novi pochesni Pislya vvedennya v diyu novogo Polozhennya spisok pochesnih gromadyan mista za 6 rokiv 2000 2005 zris na 12 cholovik Otozh principu shoroku po dvi osobi miskrada ne porushila hocha buli roki koli vidznachali chotiroh ale j buli roki koli ne vidznachali nikogo Otzhe pochesnimi gromadyanami stali she 4 uchasniki vizvolennya Kam yancya Podilskogo vid gitlerivskih zagarbnikiv Hmelnickij polkovnik u vidstavci Yevgen Ivanovich Bezsonov Moskva pidpolkovnik u vidstavci Moskva Kam yanec Podilskij yaka 16 richnoyu v berezni 1944 roku pid vorozhim vognem provela v misto bataljon avtomatnikiv kapitana Feodosiya Prihodka Zhitelka Kubachivki nini v skladi sela Smotrich Kam yanec Podilskogo rajonu vidznachilasya pri zahisti mista v chervni lipni 1941 roku tozh 18 chervnya 2003 roku yij nadali zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kam yanec Podilskij Pochesnimi gromadyanami takozh stali meshkanci Kam yancya Podilskogo Vasil Ivanovich Melnickij na toj chas nachalnik vijskovo inzhenernogo institutu pri PDATA deputat Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi golova pravlinnya Kam yanec Podilskogo VAT ATP 16808 deputat Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi semi sklikan prezident deputatskogo klubu za aktivnu gromadsku ta blagodijnicku robotu rozuminnya ta pidtrimku nagalnih pitan stanovlennya ta rozvitku mista kolishnij nachalnik upravlinnya Prombud 2 yake ocholyuvav protyagom 20 rokiv direktor privatnogo pidpriyemstva Tandem deputat Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi za vagomij vnesok v rozbudovu mista ta jogo infrastrukturi aktivnu gromadsku poziciyu ta gromadsku diyalnist polkovnik u vidstavci golova miskoyi radi veteraniv vijni praci ta Zbrojnih Sil vid sichnya 2004 roku uchasnik bojovih dij u Velikij Vitchiznyanij vijni veteran Zbrojnih Sil za bagatorichnu pracyu dlya zabezpechennya budivnictva rozvitku ozelenennya mista ta z nagodi 60 yi richnici Velikoyi Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni miscevij poet uchasnik vijni veteran praci chlen prezidiyi radi veteraniv za populyarizaciyu mista ta jogo zhiteliv cherez vidannya knig ta z nagodi 60 yi richnici Velikoyi Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni gromadyanin FRN za vagomij vnesok u rozv yazannya socialnih pitan mista ta jogo populyarizaciyu na terenah Yevropi Do pochesnih gromadyan mista priyednavsya akademik NAN Ukrayini Petro Timofijovich Tronko vidznachenij 24 chervnya 2005 roku nezadovgo do jogo 90 richchya za znachnij vnesok u populyarizaciyu ta zberezhennya istoriko arhitekturnoyi spadshini mista Pislya pauzi Uprodovzh troh rokiv pochesne zvannya ne nadavalosya 23 veresnya 2008 roku vpershe pochesnim gromadyaninom Kam yancya Podilskogo stav sportsmen dvorazovij chempion paraolimpijskih igor u skladi zbirnoyi Ukrayini z futbolu zasluzhenij majster sportu Vitalij Yevgenovich Trushev 24 bereznya 2009 roku pochesne zvannya nadano she dvom vizvolitelyam mista Ce i 98 richnij 16 lyutogo 2010 roku pochesnim gromadyaninom mista stav veteran Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni miscevij horovij dirigent i kompozitor Boris Romanovich Lipman 2015 Lunov Oleksandr Volodimirovich 1979 2014 major Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Strelchuk Pavlo Volodimirovich 1973 2014 soldat bataljonu Ajdar zaginuv u boyah za Shastya Chuhnov Arkadij Sergijovich 1975 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv u boyah za Bahmutku Dobroshinskij Rostislav Ruslanovich 1996 2017 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv u boyah za Popasnu PrimitkiDeputati shvalili zvit miskogo golovi Kam yanec Podilskij visnik 2009 27 bereznya S 3 55 a sesiya miskradi zvit miskogo golovi Kam yanec Podilskij visnik 2010 19 lyutogo S 3 LiteraturaUrochisti zbori v rajoni i misti Prapor Zhovtnya 1967 7 listopada S 4 Mihajlo Mikolajovich Kushelev Pochesni gromadyani mista Kam yancya Podilskogo Prapor Zhovtnya 1967 12 grudnya S 2 Fedir Vsevolodovich Popov Pochesni gromadyani mista Kam yancya Podilskogo Prapor Zhovtnya 1967 15 grudnya S 2 Mikola Nestorovich Komisarov Pochesni gromadyanin mista Kam yancya Podilskogo Prapor Zhovtnya 1967 26 grudnya S 2 Leninskomu yuvileyu gidnu zustrich Na sesiyi miskoyi Radi deputativ trudyashih Prapor Zhovtnya 1968 22 listopada S 2 Pochesni gromadyani Prapor Zhovtnya 1984 27 bereznya S 1 Navichno v pam yati narodnij Urochisti zbori prisvyacheni 40 richchyu vizvolennya mista vid nimecko fashistskih zagarbnikiv Prapor Zhovtnya 1984 27 bereznya S 1 Zustrich z molodistyu Nashi interv yu Interv yu vzyav M Donskoj Prapor Zhovtnya 1984 30 bereznya S 4 Deputatska sotnya stane tridcyatkoyu Podolyanin 1994 26 bereznya S 1 Macko Vitalij Na sesiyi miskoyi Radi Kam yanec Podilskij visnik 1994 26 bereznya S 1 Pogrebnyak Zhanna Pochesni gromadyani nashogo mista Podolyanin 1999 26 bereznya S 4 Trishav byudzhet Vlada Podolyanin 2000 28 kvitnya S 2 Vizvoliteli zavzhdi v poshani Pam yat Kam yanec Podilskij visnik 2003 28 bereznya S 1 Uvazhili gromadyan rajon i svyatogo otcya Misto Podolyanin 2005 6 travnya S 2 Budzej Oleg 40 richna galereya pochesnih vid Byelyayeva do Tronka Nepomitni yuvileyi Podolyanin 2006 30 chervnya S 5 Kucenko Yevgen Tak trimati geroyi zemlyaki Podolyanin 2008 26 veresnya S 1

Дата публікації:
Топ